Англо-фризькі мови — група західногерманських мов, яка включає в себе англійські та фризькі мови.
| Англо-фризькі мови | |
|---|---|
| Поширена в | першопочатково Англія, рівнинна Шотландія, узбережжя від Фрисландії до Ютландії |
| Писемність | Латиниця |
| Класифікація | Індоєвропейські мови
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Склад
Гілку англо-фризьких мов складають:
- Англійські мови
- Староанглійська мова †
- Середньоанглійська мова †
- Англійська мова
- Шотландська рівнинна мова (скотс)
- мова Йола †
- Фінгальська мова †
- Фризькі мови
- Старофризька мова †
- Західнофризька мова
- Затерландська фризька мова
- Північнофризька мова
Особливості
Англо-фризькі мови відрізняються від інших Західногерманських мов законом інгевонських носових спірантів, вимовою переднього «А» (англ. A-fronting), палаталізацією (пом'якшенням) прагерманського *К к передньоязиковим приголосним перед голосними переднього ряду, наприклад:
англ. cheese, західнофризька — tsiis (с.-нід. kaas, ниж.-нім. Kees, нім. Käse) або
англ. church, західнофризька — tsjerke (с.-нід. — kerk, ниж.-нім. Kerk, нім. Kirche).
Носії давніх англо-фризьких і давньосаксонських мов жили досить близько, щоб сформувати мовну спільність, тому англо-фризькі мови мають деякі риси, характерні тільки для цих мов. Однак, незважаючи на їх спільне походження, мовні кластери англійських і фризьких мов зазнали сильної диференціації, в основному через сильний вплив норвезької та французької мов на англійські і голландського і німецького впливу на фризький кластер. У результаті сьогодні фризькі мови мають набагато більше спільного з голландською мовою і нижньонімецькими діалектами, у той час як англійські мови перебувають під сильним впливом північногерманських (і не лише германських) діалектів.
Зміни в фонетиці
Основні зміни, що вплинули на звучання голосних в англо-фризьких мовами, в хронологічному порядку:
- Назалізація західногерманського ā̆ перед носовим приголосним;
- Втрата n перед спірантом, що призводить до подовження і назалізації попереднього голосного;
- Теперішній і минулий час у множині зводяться до однієї форми;
- A-fronting : WGmc → ǣ, навіть в дифтонгах ai і au ;
- Палаталізація (але не фонемізація середньопіднебінних приголосних);
- Перехід ǣ → а під впливом сусідніх приголосних;
- Перехід ǣ → ē в староанглійських діалектах і фризьких мовах;
- Відновлення a перед голосним заднього ряду в наступному складі; фризька æu → au → старофризька ā / a;
- В західносаксонській дифтонгізація піднебінних приголосних;
- I — мутації, які йдуть за синкопою;
- Фонемізація палатальних приголосних і асибіляція;
- Злиття сусідніх голосних звуків і зворотна цьому мутація.
Порівняння числівників
Порівняння кількісних числівників від 1 до 10 в англо-фризьких мовах:
|
Порівняння фризької лексики з англійською, німецькою та нідерландською
| Фризька | Англійська | Нідерландська | Німецька |
|---|---|---|---|
| dei | day | dag | Tag |
| rein | rain | regen | Regen |
| wei | way | weg | Weg |
| neil | nail | nagel | Nagel |
| tsiis | cheese | kaas | Käse |
| tsjerke | church kirk (Scotland) | kerk | Kirche |
| tegearre | together | samen tezamen tegader (archaic) | zusammen |
| sibbe | sibling* | sibbe | Sippe |
| kaai | key | sleutel | Schlüssel |
| ha west | have been | ben geweest | bin gewesen |
| twa skiep | two sheep | twee schapen | zwei Schafe |
| hawwe | have | hebben | haben |
| ús | us | ons | uns |
| hynder | horse | paard ros (dated) | Ross / Pferd |
| brea | bread | brood | Brot |
| hier | hair | haar | Haar |
| ear | ear | oor | Ohr |
| doar | door | deur | Tür |
| grien | green | groen | Grün |
| swiet | sweet | zoet | süß |
| troch | through | door | durch |
| wiet | wet | nat | nass |
| each | eye | oog | Auge |
| dream | dream | droom | Traum |
| it giet oan | it is on | het gaat door | es geht weiter/los |
Див. також
- Інгвеонські мови
- Англійські мови
- Фризька мова
Джерела
- Friedrich Maurer (1942), Nordgermanen und Alemannen: Studien zur Sprachgeschichte, Stammes- und Volkskunde, Strasbourg: Hünenburg.(нім.)
- Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anglo frizki movi grupa zahidnogermanskih mov yaka vklyuchaye v sebe anglijski ta frizki movi Anglo frizki moviPoshirena vpershopochatkovo Angliya rivninna Shotlandiya uzberezhzhya vid Frislandiyi do YutlandiyiPisemnistLatinicyaKlasifikaciyaIndoyevropejski movi Germanski moviZahidnogermanski moviIngveonski moviAnglo frizki movi dd dd dd Oficijnij statusKodi moviSkladAnglo frizki movi Gilku anglo frizkih mov skladayut Anglijski movi Staroanglijska mova Serednoanglijska mova Anglijska mova Shotlandska rivninna mova skots mova Jola Fingalska mova Frizki movi Starofrizka mova Zahidnofrizka mova Zaterlandska frizka mova Pivnichnofrizka movaOsoblivostiAnglo frizki movi vidriznyayutsya vid inshih Zahidnogermanskih mov zakonom ingevonskih nosovih spirantiv vimovoyu perednogo A angl A fronting palatalizaciyeyu pom yakshennyam pragermanskogo K k perednoyazikovim prigolosnim pered golosnimi perednogo ryadu napriklad angl cheese zahidnofrizka tsiis s nid kaas nizh nim Kees nim Kase abo angl church zahidnofrizka tsjerke s nid kerk nizh nim Kerk nim Kirche Nosiyi davnih anglo frizkih i davnosaksonskih mov zhili dosit blizko shob sformuvati movnu spilnist tomu anglo frizki movi mayut deyaki risi harakterni tilki dlya cih mov Odnak nezvazhayuchi na yih spilne pohodzhennya movni klasteri anglijskih i frizkih mov zaznali silnoyi diferenciaciyi v osnovnomu cherez silnij vpliv norvezkoyi ta francuzkoyi mov na anglijski i gollandskogo i nimeckogo vplivu na frizkij klaster U rezultati sogodni frizki movi mayut nabagato bilshe spilnogo z gollandskoyu movoyu i nizhnonimeckimi dialektami u toj chas yak anglijski movi perebuvayut pid silnim vplivom pivnichnogermanskih i ne lishe germanskih dialektiv Zmini v foneticiOsnovni zmini sho vplinuli na zvuchannya golosnih v anglo frizkih movami v hronologichnomu poryadku Nazalizaciya zahidnogermanskogo a pered nosovim prigolosnim Vtrata n pered spirantom sho prizvodit do podovzhennya i nazalizaciyi poperednogo golosnogo Teperishnij i minulij chas u mnozhini zvodyatsya do odniyeyi formi A fronting WGmc ǣ navit v diftongah ai i au Palatalizaciya ale ne fonemizaciya serednopidnebinnih prigolosnih Perehid ǣ a pid vplivom susidnih prigolosnih Perehid ǣ e v staroanglijskih dialektah i frizkih movah Vidnovlennya a pered golosnim zadnogo ryadu v nastupnomu skladi frizka aeu au starofrizka a a V zahidnosaksonskij diftongizaciya pidnebinnih prigolosnih I mutaciyi yaki jdut za sinkopoyu Fonemizaciya palatalnih prigolosnih i asibilyaciya Zlittya susidnih golosnih zvukiv i zvorotna comu mutaciya Porivnyannya chislivnikivPorivnyannya kilkisnih chislivnikiv vid 1 do 10 v anglo frizkih movah Mova 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10Anglijska one two three four five six seven eight nine tenShotlandska rivninna ane ae twa three fower five sax seiven aicht nine tenJola oan twye dhree vour veeve zeese zeven ayght neen dhenZahidnofrizka ien twa trije fjouwer fiif seis san acht njoggen tsienZaterlandska frizka aan twai twain twoo trai fjauwer fieuw saks soogen oachte njugen tjoonPivnichnofrizka iinj an tou tuu trii tra fjouer fiiw seeks soowen oocht nuugen tiinPorivnyannya frizkoyi leksiki z anglijskoyu nimeckoyu ta niderlandskoyuFrizka Anglijska Niderlandska Nimeckadei day dag Tagrein rain regen Regenwei way weg Wegneil nail nagel Nageltsiis cheese kaas Kasetsjerke church kirk Scotland kerk Kirchetegearre together samen tezamen tegader archaic zusammensibbe sibling sibbe Sippekaai key sleutel Schlusselha west have been ben geweest bin gewesentwa skiep two sheep twee schapen zwei Schafehawwe have hebben habenus us ons unshynder horse paard ros dated Ross Pferdbrea bread brood Brothier hair haar Haarear ear oor Ohrdoar door deur Turgrien green groen Grunswiet sweet zoet susstroch through door durchwiet wet nat nasseach eye oog Augedream dream droom Traumit giet oan it is on het gaat door es geht weiter losDiv takozhIngveonski movi Anglijski movi Frizka movaDzherelaFriedrich Maurer 1942 Nordgermanen und Alemannen Studien zur Sprachgeschichte Stammes und Volkskunde Strasbourg Hunenburg nim Movi svitu Germanski ta keltski movi Arhivovano 28 chervnya 2020 u Wayback Machine ros
