| Ś | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ɐ | Ɑ | ||||||
| Ɓ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |||||
| Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | |||||
| É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
| Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
| Ɡ | Ĥ | Ì | Í | Î | Ï | |||||
| Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | |||||
| Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | |||||
| Ľ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | ||||||
| N̈ | Ɲ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | |||||
| Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
| Ơ | Ŕ | Ř | ||||||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ṡ | Ş | |||||
| Š | Þ | Ť | ||||||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Ü | ||||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | ||||||
| Ý | Ÿ | |||||||||
| Ź | Ż | Ƶ | Ž | |||||||
Ś — додаткова літера латинського алфавіту. Утворена з S і знаку гострого наголосу. Використовується у кількох мовах, зокрема в польській, чорногорській та інших.
Слов'янські мови
Нижньолужицька
У нижньолужицькій мові називається літерою шєй (śej). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується на місці етимологічного /t/. Наприклад,
- pśijaśel — приятель, śele — теля, pěś — пять
Польська
У польській мові 25 літера абетки. Називається літерою ешь (eś) або ес з рискою (es z kreską). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ], зрідка, у сілезьких говорах, — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук [ʑ]. Використовується на місці етимологічного, старопольського /s/, який у пізньому середньовіччі перейшов у /ɕ/. Наприклад,
- śnieg — сніг, śpisz — спиш, śledzenie — слідження, jakoś — якось
- білоруська — сь /sʲ/ (у проєкті латинки за польським взірцем);
- українська — сь /sʲ/ (у проєкті латинки за польським взірцем);
Чорногорська
- чорногорська — шь [ɕ]; кириличний відповідник — С́.
Індо-арійські мови
Санскрит
У санскриті, на писемності деванаґарі, записується як श. Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується у латинських системах транслітерації санскриту. Інколи помилково транскрибується як тверде ш /ʃ/. Наприклад,
- śākya — шяк'я (шак'я), Śiva — Шіва (Шива)
Циганська
У міжнародній латиниці для циганської мови позначає глухий заясенний фрикативний звук ш [ʃ].
Інші
- ладинська — з [z]
- лідійська — сь /sʲ/
- емілійська — з [z]
Кодування
| Символ | Ś | ś | ||
|---|---|---|---|---|
| Unicode name | ВЕЛИКА БУКВА Ś | МАЛЕНЬКА БУКВА Ś | ||
| Encodings | decimal | hex | decimal | hex |
| Unicode | 346 | U+015A | 347 | U+015B |
| UTF-8 | 197 154 | C5 9A | 197 155 | C5 9B |
| Числове позначення символів | Ś | Ś | ś | ś |
Примітки
- Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego... 2010.
- Klemensiewicz, 1985, s. 105–106.
- Łozynśkyj, 1834 (абецадло)
- Бурба, 2018.
- Matras, 1999, pp. 481—502.
Джерела
- Klemensiewicz, Z. Historia języka polskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.
- Łozynśkyj, J. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29, ст. 228—230.
- Matras, Yaron. Writing Romani: The pragmatics of codification in a stateless language // Applied Linguistics, 1999, vol. 20, pp. 481—502.
- Sadowska, I. Polish: A Comprehensive Grammar. Oxford; New York City: Routledge, 2012.
- Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego / red. Jadwiga Wronicz. Ustroń, 2010.
- Бурба, Д.В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ś
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu SLatinska abetkaA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZDodatkovi i variantni znakiA A A A A A AEA Ă A Ɐ ⱭƁ C C Ĉ Ċ ȻC D D d Ɖ ɖ Đ đ EE E E E Ė e EE Ɠ Ĝ G Ġ G ƢꞬ Ĥ I I I IĮ I I IJ Ĵ kǨ Ƙ Ⱪ L L ĹĽ N N N NN Ɲ Ŋ NJ O oO O O Ǫ O O ŒƠ Ŕ RⱤ ss ſ S Ṡ SS TH TƮ T U U UŬ U U Ų ƯY ŸZ Z Ƶ Z S dodatkova litera latinskogo alfavitu Utvorena z S i znaku gostrogo nagolosu Vikoristovuyetsya u kilkoh movah zokrema v polskij chornogorskij ta inshih Slov yanski moviNizhnoluzhicka U nizhnoluzhickij movi nazivayetsya literoyu shyej sej Poznachaye gluhij yasenno tverdopidnebinnij frikativnij zvuk sh ɕ Vikoristovuyetsya na misci etimologichnogo t Napriklad psijasel priyatel sele telya pes pyatPolska U polskij movi 25 litera abetki Nazivayetsya literoyu esh es abo es z riskoyu es z kreska Poznachaye gluhij yasenno tverdopidnebinnij frikativnij zvuk sh ɕ zridka u silezkih govorah dzvinkij yasenno tverdopidnebinnij frikativnij zvuk ʑ Vikoristovuyetsya na misci etimologichnogo staropolskogo s yakij u piznomu serednovichchi perejshov u ɕ Napriklad snieg snig spisz spish sledzenie slidzhennya jakos yakosbiloruska s sʲ u proyekti latinki za polskim vzircem ukrayinska s sʲ u proyekti latinki za polskim vzircem Chornogorska chornogorska sh ɕ kirilichnij vidpovidnik S Indo arijski moviSanskrit U sanskriti na pisemnosti devanagari zapisuyetsya yak श Poznachaye gluhij yasenno tverdopidnebinnij frikativnij zvuk sh ɕ Vikoristovuyetsya u latinskih sistemah transliteraciyi sanskritu Inkoli pomilkovo transkribuyetsya yak tverde sh ʃ Napriklad sakya shyak ya shak ya Siva Shiva Shiva Ciganska U mizhnarodnij latinici dlya ciganskoyi movi poznachaye gluhij zayasennij frikativnij zvuk sh ʃ Inshiladinska z z lidijska s sʲ emilijska z z KoduvannyaSimvol S sUnicode name VELIKA BUKVA S MALENKA BUKVA SEncodings decimal hex decimal hexUnicode 346 U 015A 347 U 015BUTF 8 197 154 C5 9A 197 155 C5 9BChislove poznachennya simvoliv amp 346 amp x15A amp 347 amp x15B PrimitkiSlownik gwarowy Slaska Cieszynskiego 2010 Klemensiewicz 1985 s 105 106 Lozynskyj 1834 abecadlo Burba 2018 Matras 1999 pp 481 502 DzherelaKlemensiewicz Z Historia jezyka polskiego Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1985 Lozynskyj J O wprowadzeniu abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego Rozmaitosci Lwow 1834 29 st 228 230 Matras Yaron Writing Romani The pragmatics of codification in a stateless language Applied Linguistics 1999 vol 20 pp 481 502 Sadowska I Polish A Comprehensive Grammar Oxford New York City Routledge 2012 Slownik gwarowy Slaska Cieszynskiego red Jadwiga Wronicz Ustron 2010 Burba D V Praktichna transkripciya sanskritskih vlasnih nazv ta terminiv v ukrayinskij movi Shidnij svit 2018 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu S
