Угорська мова, рідше мадярська мова (угор. magyar nyelv ) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу. Угорська мова є офіційною в Угорщині та Євросоюзі; значні групи населення, що розмовляють угорською мовою, є в сусідніх Словаччині, Румунії та Сербії; мова поширена також в Україні (на Закарпатті). Писемність на основі модифікованого латинського алфавіту.
| Угорська мова | |
|---|---|
| magyar nyelv | |
 Поширення угорської мови | |
| Поширена в | Угорщина, Трансильванія (Румунія), Словаччина, Воєводина (Сербія), Закарпаття (Україна), Хорватія, Австрія, Словенія |
| Регіон | Центральна Європа |
| Носії | 13 мільйонів |
| Місце | 57 |
| Писемність | латинка (угорська абетка) |
| Класифікація | Уральська мовна сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Державна |  Угорщина |
| Офіційна | Угорщина ЄС;як регіональна:  Словаччина Словенія Сербія Україна Австрія;деякі офіційні права:  Румунія Хорватія |
| Регулює | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | hu |
| ISO 639-2 | hun |
| ISO 639-3 | hun |
В угорській мові є чимало давніх запозичень, зокрема з іранських та тюркських мов, а також пізніших зі слов'янських мов, з німецької, французької, італійської та англійської. Через складне відмінювання іменників та дієслів угорську мову вважають за одну з найскладніших у світі.
Історія
Класифікація
Угорська є уральською мовою, а саме належить до угорської групи; найближчими родичами є мансійська та хантийська мови, поширені в західному Сибіру. Зв'язки між угорськими та багатьма іншими мовами було зауважено в 1670-х роках, а встановлення уральської сім'ї було закінчено 1717 року. Попри це класифікація угорської мови залишалася предметом політичних суперечок у 18 та 19 століттях. Термін «угорська» ймовірно походить від назви тюркського племені оноґурів (чия назва буквально означає «десять стріл» або «десять поколінь»).
Є багато регулярних відповідностей між угорською та іншими мовами угорської групи. Наприклад, угорський /aː/ відповідає хантийському /o/ у кількох позиціях, угорський /h/ відповідає хантийському /x/, а угорський кінцевий /z/ відповідає хантийському кінцевому /t/. З цього можна порівняти такі слова, як угорське ház ([haːz]) «будинок» проти хантийського xot ([xot]) «будинок», а угорське száz ([saːz]) «сто» проти хантийського sot ([sot]) «сто».
Відстань між угорськими та фінськими мовами є більшою, проте відповідності також є регулярними.
Формування
Угорська мова почала формуватися 2500—2800 років тому, коли предки угорців мешкали в північно-східній частині Уральських гір, через це існує спорідненість угорської з хантійською та мансійською мовами. В доєвропейський період (особливо впродовж V-IX ст.) великий вплив на угорську мову справили тюркські та іранські мови. В 900-1000 рр. угорські племена оселилися на середній частині Дунайської рівнини, де тісно контактували зі слов'янами, германцями та румунами, що вплинуло й на лексику угорської мови. Після прийняття християнства на початку XI ст. офіційною мовою богослужінь стала латина, через що в угорській з'явилися латинські та грецькі терміни.
Давньоугорська мова
Першою письмовою пам'яткою угорської мови були 5 слів, ужитих в латинському документі 1055 року, за яким було засновано Тиханське бенедиктинське абатство на березі Балатону (нині документ зберігають в бібліотеці Паннонгалмського бенедиктинського абатства). Повноцінні тексти угорською мовою почали з'являтися в XIII ст. (першою з них була «Надмогильна промова та молитва» бл. 1200 р.), втім до XVI ст. угорські тексти записували переважно латинською або німецькою мовами (остання до сер. XX ст. була найпоширенішою другою мовою серед угорців). Першу книгу було опубліковано 1572 року в Кракові.
Сучасний стан мови
Угорські завоювання сусідніх територій у XII-XIII ст. поклали початок мадяризації поміщиків та купців завойованих народів (хорватів, словаків, румунів). З 1541 по 1699 рр. частина земель, заселених угорцями, перебувала під владою турків, що сприяло впливові турецької мови на угорську. Після того, як Угорське королівство стало частиною Австрійської імперії, угорська мова потрапила під сильний вплив німецької. Окрім неї в XVIII-XIX ст. запозичення приходили з італійської та французької.
Втім після поділу монархії на австрійську та угорську частини, статус угорської мови став офіційним. Тому період з 1867 по 1918 вважають «золотим віком» угорської мови: збільшилася кількість носіїв, також серед неугорців (зокрема трансильванських саксів, євреїв та циган), багато міст Трансильванії стали практично повністю угорськомовними (наприклад, Клуж-Напока або, угорською, Коложварі). Після Першої світової війни Угорщина втратила значну частину земель, на яких угорська мова з часом втратила домінування.
Поширення
Угорською як рідною розмовляють у таких країнах:
| Країна | Мовці |
|---|---|
| Угорщина | 8,409,049 (перепис 2011) |
| Румунія (головно Трансильванія) | 1,268,444 (перепис 2011) |
| Словаччина | 508,714 (перепис 2011) |
| Сербія (головно Воєводина) | 293,299 (перепис 2002[недоступне посилання з травня 2019]) |
| Україна (головно Закарпаття) | 149,400 (перепис 2001) |
| США | 117,973 (перепис 2000) |
| Канада | 75,555 (перепис 2001) |
| Ізраїль | 70,000 |
| Австрія (головно Бурґенланд) | 22,000 |
| Хорватія | 16,500 |
| Словенія (головно Прекмур'є) | 9,240 |
| Загалом | 10.5 мільйонів (на Тисо-Дунайській низовині) |
Ще близько мільйона угорськомовних проживають у Аргентині, Австралії, Бельгії, Бразилії, Великій Британії, Венесуелі, Італії, Нідерландах, Німеччині, США, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та інших частинах світу.
Офіційний статус
Угорська є офіційною мовою Угорщини та Європейського Союзу. Крім того угорська є однією з офіційних мов Воєводини та трьох общин Словенії: Годоша, Добровніка та Лендави. Угорська є мовою меншин в Австрії, Хорватії, Румунії, Словаччині та Україні (на Закарпатті). В Румунії вона є офіційною мовою на місцевому рівні в усіх муніципалітетах, де угорці складають понад 20 % населення.
Говори
Розрізняють дев'ять основних діалектів:
- Західний (nyugati)
- Задунайський (dunántúli)
- [hu](déli)
- [hu](tiszai, alföldi)
- [hu](palóc)
- [hu](északkeleti)
- Середньо-семигородський (mezőségi)
- Секейський (székely)
- Чанґо (csángó)
Фонетика
В угорській є 14 голосних, при цьому дифтонгів та редукованих голосних немає. Голосні бувають короткі та довгі, приголосні — м'які, проривні та тверді. Наголос зазвичай падає на перший склад, всі звуки (також кінцеві) звучать чітко.
| Губно- губні | Губно- зубні | Ясенні | Заясенні | М'яко- піднеб. | Гортан. | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n | ɲ | ||||
| Проривні | p b | t d | k ɡ | ||||
| Африкати | t͡s d͡z | t͡ʃ d͡ʒ | c͡ç ɟ͡ʝ | ||||
| Фрикативні | f v | s z | ʃ ʒ | h | |||
| Дрижачі | r | ||||||
| Апроксиманти | j | ||||||
| Бокові | l |
Граматика і синтаксис
Угорська мова є аглютинативною, тобто має велику кількість суфіксів та префіксів. Немає категорії роду, проте іменник має 17 відмінків, а отже, 238 можливих форм. Існують означений (a, az) та неозначений (egy) артиклі.
Лексика
Міжмовні зв'язки
Значна частина угорської лексики є запозиченою з інших мов — насамперед, слов'янських (20 %). У той же час, чимало угорських слів потрапило і до індоєвропейських мов Європи. Запозичення з угорської називають мадяризмами.
- Див. також Слов'янська лексика в угорській мові
Письмо
З VII по X ст. угорські племена використовували .
Нині для запису угорської мови використовують модифіковану латинку, до якої входять 40 літер (14 голосних, 26 приголосних).
| A a | Á á | B b | C c | cs | D d | dz | dzs | E e | É é | F f |
| G g | gy | H h | I i | Í í | J j | K k | L l | ly | M m | N n |
| ny | O o | Ó ó | Ö ö | Ő ő | P p | (Q q) | R r | S s | sz | T t |
| ty | U u | Ú ú | Ü ü | Ű ű | V v | (W w) | (X x) | (Y y) | Z z | zs |
Приклад
Вигляд
«Заповіт» Т. Г. Шевченка угорською мовою (переклав ):
|
Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989
Порівняння
| Угорська | Фінська | Естонська | Ерзянська | Комі-перм'яцька | Український переклад | # у списку Сводиша |
|---|---|---|---|---|---|---|
| én | minä | mina | мон mon | ме me | я, мене | 1 |
| te | sinä, te (форм.) | sina, teie (форм.) | тон ton | тэ te | ти | 2 |
| mi | me | meie, me | минь miń | ми mi | ми | 4 |
| ti | te | teie, te | тынь tyń | ти ti | ви | 5 |
| ez/itt | tämä/täällä | see | те te | тайö tajö | цей/тут | 7 |
| az/ott | tuo/tuolla | too | што što | сійö sijö | той/там | 8 |
| ki? | kuka? | kes? | кие? kije? | коді? kodi? | хто? | 11 |
| mi? | mikä? | mis? | мезе? meze? | мый? myj? | що? | 12 |
| egy | yksi | üks | вейке vejke | öтік ötik | один | 22 |
| kettő | kaksi | kaks | кавто kavto | кык kyk | два | 23 |
| három | kolme | kolm | колмо kolmo | куим kuim | три | 24 |
| négy | neljä | neli | ниле nile | нёль ńol | чотири | 25 |
| öt | viisi | viis | вете vete | вит vit | п'ять | 26 |
| nej | nainen 'жінка' | naine | ни ni | гöтыр götyr | дружина | 40 |
| anya | äiti | ema | (тиринь) ава (tiriń) ava | мам mam | мама | 42 |
| fa | puu | puu | чувто čuvto | пу pu | дерево, деревина | 51 |
| vér | veri | veri | верь veŕ | вир vir | кров | 64 |
| haj | hius, hiukset | juuksed | черь čeŕ | юрси jursi | волосся | 71 |
| fej | pää | pea | пря pŕa | юр jur | голова | 72 |
| fül | korva | kõrv | пиле pile | пель peĺ | вухо | 73 |
| szem | silmä | silm | сельме seĺme | син sin | око | 74 |
| orr | nenä | nina | судо sudo | ныр nyr | ніс | 75 |
| száj | suu | suu | курго kurgo | вом vom | рот | 76 |
| fog | hammas | hammas | пей pej | пинь piń | зуб | 77 |
| láb | jalka | jalg | пильге piĺge | кок kok | стопа | 80 |
| kéz | käsi | käsi | кедь ked́ | ки ki | рука | 83 |
| szív/szűny | sydän | süda | седей sedej | сьöлöм śölöm | серце | 90 |
| inni | juoda | jooma | симемс simems | юны juny | пити | 92 |
| tudni | tietää | teadma | содамс sodams | тöдны tödny | знати | 103 |
| élni | elää | elama | эрямс eŕams | овны ovny | жити | 108 |
| víz | vesi | vesi | ведь ved́ | ва va | вода | 150 |
| kő | kivi | kivi | кев kev | из iz | камінь | 156 |
| ég/menny | taivas | taevas | менель meneĺ | енэж jenezh | небо | 162 |
| szél | tuuli | tuul | варма varma | тöв töv | вітер | 163 |
| tűz | tuli | tuli | тол tol | би bi | вогонь | 167 |
| éj | yö | öö | ве ve | вой voj | ніч | 177 |
Фрази
- Українська [мова] — Ukrán nyelv
- Так — Igen
- Ні — Nem.
- Привіт! — Jó napot kívánok / Szervusz / Szia
- Як справи? — Hogy vagy? (неформ.), Hogy van? (форм.)
- Ласкаво просимо! — Üdvözlet
- До побачення! — Szia / Viszlát (неформ.), Viszontlátásra (форм.)
- Будь ласка — Kérem
- Дякую — Köszi / Köszönöm / Köszönöm szépen
- Даруйте — Elnézést!
- Пробачте — Bocsánat!
- Як вас звати? — Mi a neve?
- Мене звати… — A nevem …
- Скільки? — Mennyi?
- Я не розумію. — Nem értem.
- Ви розмовляєте українською мовою? — Beszél ukránul? (форм.) Beszélsz ukránul? (неформ.)
- Я не знаю. — Nem tudom.
- Щасти вам! — Sok szerencsét kivánok!
Див. також тут.
Див. також
- Угорці в Україні
- Угорська мова в Україні
- Мадяризм — запозичення з угорської мови
- Угорсько-українська практична транскрипція
Примітки
- Частіше трапляється в розмовній мові, проте іноді також у інших стилях за винятком офіційно-ділового. Наприклад, тут
- Венгерский язык. Один из самых сложных в мире(рос.)
- Sugar, P.F..A History of Hungary. University Press, 1996: p. 9
- Maxwell, A.Magyarization, Language Planning and Whorf: The word Uhor as a Case Study in Linguistic RelativismMultilingua 23: 319, 2004.
- Marcantonio, Angela. The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Blackwell Publishing, 2002: p. 19
- Венгерский язык: краткая история, фонетика и лексика(рос.)
- Общие сведения о венгерском языке(рос.)
- Szende (1994:91)
- Артикли в венгерском языке.(рос.)
- A nyelv és a nyelvek ("Language and languages"), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134)
Посилання
- Угорська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Угорська мова на сайті Ethnologue: Hungarian. A language of Hungary (англ.)
- Угорська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Hungarian (англ.)
- Угорська мова на сайті WALS Online: Language Hungarian (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z ugorskimi movami grupoyu mov do yakoyi vhodit ne lishe vlasne ugorska mova predmet ciyeyi statti a j hantijska ta mansijska movi Ugorska mova ridshe madyarska mova ugor magyar nyelv ridna mova ugorciv nalezhit do fino ugorskoyi sim yi mov de razom z movami hanti i mansi skladaye ugorsku grupu Ugorska mova ye oficijnoyu v Ugorshini ta Yevrosoyuzi znachni grupi naselennya sho rozmovlyayut ugorskoyu movoyu ye v susidnih Slovachchini Rumuniyi ta Serbiyi mova poshirena takozh v Ukrayini na Zakarpatti Pisemnist na osnovi modifikovanogo latinskogo alfavitu Ugorska movamagyar nyelvPoshirennya ugorskoyi moviPoshirena vUgorshina Transilvaniya Rumuniya Slovachchina Voyevodina Serbiya Zakarpattya Ukrayina Horvatiya Avstriya SloveniyaRegionCentralna YevropaNosiyi13 miljonivMisce57Pisemnistlatinka ugorska abetka KlasifikaciyaUralska movna sim ya Ugrofinska gilkaUgorska grupa dd Oficijnij statusDerzhavna UgorshinaOficijna Ugorshina YeS yak regionalna Slovachchina Sloveniya Serbiya Ukrayina Avstriya deyaki oficijni prava Rumuniya HorvatiyaRegulyuyeKodi moviISO 639 1huISO 639 2hunISO 639 3hun V ugorskij movi ye chimalo davnih zapozichen zokrema z iranskih ta tyurkskih mov a takozh piznishih zi slov yanskih mov z nimeckoyi francuzkoyi italijskoyi ta anglijskoyi Cherez skladne vidminyuvannya imennikiv ta diyesliv ugorsku movu vvazhayut za odnu z najskladnishih u sviti IstoriyaDokladnishe Klasifikaciya Ugorska ye uralskoyu movoyu a same nalezhit do ugorskoyi grupi najblizhchimi rodichami ye mansijska ta hantijska movi poshireni v zahidnomu Sibiru Zv yazki mizh ugorskimi ta bagatma inshimi movami bulo zauvazheno v 1670 h rokah a vstanovlennya uralskoyi sim yi bulo zakincheno 1717 roku Popri ce klasifikaciya ugorskoyi movi zalishalasya predmetom politichnih superechok u 18 ta 19 stolittyah Termin ugorska jmovirno pohodit vid nazvi tyurkskogo plemeni onoguriv chiya nazva bukvalno oznachaye desyat stril abo desyat pokolin Ye bagato regulyarnih vidpovidnostej mizh ugorskoyu ta inshimi movami ugorskoyi grupi Napriklad ugorskij aː vidpovidaye hantijskomu o u kilkoh poziciyah ugorskij h vidpovidaye hantijskomu x a ugorskij kincevij z vidpovidaye hantijskomu kincevomu t Z cogo mozhna porivnyati taki slova yak ugorske haz haːz budinok proti hantijskogo xot xot budinok a ugorske szaz saːz sto proti hantijskogo sot sot sto Vidstan mizh ugorskimi ta finskimi movami ye bilshoyu prote vidpovidnosti takozh ye regulyarnimi Formuvannya Ugorska mova pochala formuvatisya 2500 2800 rokiv tomu koli predki ugorciv meshkali v pivnichno shidnij chastini Uralskih gir cherez ce isnuye sporidnenist ugorskoyi z hantijskoyu ta mansijskoyu movami V doyevropejskij period osoblivo vprodovzh V IX st velikij vpliv na ugorsku movu spravili tyurkski ta iranski movi V 900 1000 rr ugorski plemena oselilisya na serednij chastini Dunajskoyi rivnini de tisno kontaktuvali zi slov yanami germancyami ta rumunami sho vplinulo j na leksiku ugorskoyi movi Pislya prijnyattya hristiyanstva na pochatku XI st oficijnoyu movoyu bogosluzhin stala latina cherez sho v ugorskij z yavilisya latinski ta grecki termini Davnougorska mova Pershoyu pismovoyu pam yatkoyu ugorskoyi movi buli 5 sliv uzhitih v latinskomu dokumenti 1055 roku za yakim bulo zasnovano Tihanske benediktinske abatstvo na berezi Balatonu nini dokument zberigayut v biblioteci Pannongalmskogo benediktinskogo abatstva Povnocinni teksti ugorskoyu movoyu pochali z yavlyatisya v XIII st pershoyu z nih bula Nadmogilna promova ta molitva bl 1200 r vtim do XVI st ugorski teksti zapisuvali perevazhno latinskoyu abo nimeckoyu movami ostannya do ser XX st bula najposhirenishoyu drugoyu movoyu sered ugorciv Pershu knigu bulo opublikovano 1572 roku v Krakovi Suchasnij stan movi Kilkist lyudej sho govoryat ugorskoyu movoyu na osnovi perepisiv naselennya ta CIA World Factbook 2006 Ugorski zavoyuvannya susidnih teritorij u XII XIII st poklali pochatok madyarizaciyi pomishikiv ta kupciv zavojovanih narodiv horvativ slovakiv rumuniv Z 1541 po 1699 rr chastina zemel zaselenih ugorcyami perebuvala pid vladoyu turkiv sho spriyalo vplivovi tureckoyi movi na ugorsku Pislya togo yak Ugorske korolivstvo stalo chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi ugorska mova potrapila pid silnij vpliv nimeckoyi Okrim neyi v XVIII XIX st zapozichennya prihodili z italijskoyi ta francuzkoyi Vtim pislya podilu monarhiyi na avstrijsku ta ugorsku chastini status ugorskoyi movi stav oficijnim Tomu period z 1867 po 1918 vvazhayut zolotim vikom ugorskoyi movi zbilshilasya kilkist nosiyiv takozh sered neugorciv zokrema transilvanskih saksiv yevreyiv ta cigan bagato mist Transilvaniyi stali praktichno povnistyu ugorskomovnimi napriklad Kluzh Napoka abo ugorskoyu Kolozhvari Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Ugorshina vtratila znachnu chastinu zemel na yakih ugorska mova z chasom vtratila dominuvannya PoshirennyaDokladnishe Ugorska mova v Ukrayini Ugorskoyu yak ridnoyu rozmovlyayut u takih krayinah Krayina MovciUgorshina 8 409 049 perepis 2011 Rumuniya golovno Transilvaniya 1 268 444 perepis 2011 Slovachchina 508 714 perepis 2011 Serbiya golovno Voyevodina 293 299 perepis 2002 nedostupne posilannya z travnya 2019 Ukrayina golovno Zakarpattya 149 400 perepis 2001 SShA 117 973 perepis 2000 Kanada 75 555 perepis 2001 Izrayil 70 000Avstriya golovno Burgenland 22 000Horvatiya 16 500Sloveniya golovno Prekmur ye 9 240Zagalom 10 5 miljoniv na Tiso Dunajskij nizovini She blizko miljona ugorskomovnih prozhivayut u Argentini Avstraliyi Belgiyi Braziliyi Velikij Britaniyi Venesueli Italiyi Niderlandah Nimechchini SShA Finlyandiyi Franciyi Chehiyi Shvejcariyi ta inshih chastinah svitu Oficijnij status Ugorska ye oficijnoyu movoyu Ugorshini ta Yevropejskogo Soyuzu Krim togo ugorska ye odniyeyu z oficijnih mov Voyevodini ta troh obshin Sloveniyi Godosha Dobrovnika ta Lendavi Ugorska ye movoyu menshin v Avstriyi Horvatiyi Rumuniyi Slovachchini ta Ukrayini na Zakarpatti V Rumuniyi vona ye oficijnoyu movoyu na miscevomu rivni v usih municipalitetah de ugorci skladayut ponad 20 naselennya Govori Dokladnishe hu Mapa ugorskih govoriv Rozriznyayut dev yat osnovnih dialektiv Zahidnij nyugati Zadunajskij dunantuli hu deli hu tiszai alfoldi hu paloc hu eszakkeleti Seredno semigorodskij mezosegi Sekejskij szekely Chango csango FonetikaDokladnishe Ugorski golosni V ugorskij ye 14 golosnih pri comu diftongiv ta redukovanih golosnih nemaye Golosni buvayut korotki ta dovgi prigolosni m yaki prorivni ta tverdi Nagolos zazvichaj padaye na pershij sklad vsi zvuki takozh kincevi zvuchat chitko Prigolosni fonemi ugorskoyi movi Gubno gubni Gubno zubni Yasenni Zayasenni M yako pidneb Gortan Nosovi m n ɲProrivni p b t d k ɡAfrikati t s d z t ʃ d ʒ c c ɟ ʝFrikativni f v s z ʃ ʒ h Drizhachi rAproksimanti jBokovi lGramatika i sintaksisDokladnishe hu Ugorska mova ye aglyutinativnoyu tobto maye veliku kilkist sufiksiv ta prefiksiv Nemaye kategoriyi rodu prote imennik maye 17 vidminkiv a otzhe 238 mozhlivih form Isnuyut oznachenij a az ta neoznachenij egy artikli LeksikaPohodzhennya koreniv sliv ugorskoyi moviNeviznacheno 30 Fino ugorski 21 Slov yanski 20 Germanski 11 Tyurkski 9 5 Latinski ta grecki 6 Romanski 2 5 Inshi vstanovleni 1 Mizhmovni zv yazkiZnachna chastina ugorskoyi leksiki ye zapozichenoyu z inshih mov nasampered slov yanskih 20 U toj zhe chas chimalo ugorskih sliv potrapilo i do indoyevropejskih mov Yevropi Zapozichennya z ugorskoyi nazivayut madyarizmami Div takozh Slov yanska leksika v ugorskij moviPismoDokladnishe Ugorska abetka Z VII po X st ugorski plemena vikoristovuvali Davnougorske pismo Nini dlya zapisu ugorskoyi movi vikoristovuyut modifikovanu latinku do yakoyi vhodyat 40 liter 14 golosnih 26 prigolosnih A a A a B b C c cs D d dz dzs E e E e F fG g gy H h I i I i J j K k L l ly M m N nny O o o o O o O o P p Q q R r S s sz T tty U u U u U u U u V v W w X x Y y Z z zsPrikladViglyad Zapovit T G Shevchenka ugorskoyu movoyu pereklav Ha meghalok temessetek Dombtetore engem Kedves Ukrajnamban teres Puszta kozepeben Honnan nagy szeles mezoket S a meredek partu Dnyepert latni s hallani is Ahogy zugva zudul Majd ha ellensegunk veret Mossa Ukrajnabol Kek tengerbe dombot mezot Mindent hagyok akkor Odebb allok en es szallok Isten ele ott fent Imadkozni hanem addig Nem ismerek istent Temessetek el es talpra Tepve minden lancot Rossz verukkel ontozzetek A szep szabadsagot S a nagy uj szabad csaladban Nem feledve engem Emlekezzetek meg rolam Nyajas szoval csendben Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Porivnyannya Ugorska Finska Estonska Erzyanska Komi perm yacka Ukrayinskij pereklad u spisku Svodishaen mina mina mon mon me me ya mene 1te sina te form sina teie form ton ton te te ti 2mi me meie me min min mi mi mi 4ti te teie te tyn tyn ti ti vi 5ez itt tama taalla see te te tajo tajo cej tut 7az ott tuo tuolla too shto sto sijo sijo toj tam 8ki kuka kes kie kije kodi kodi hto 11mi mika mis meze meze myj myj sho 12egy yksi uks vejke vejke otik otik odin 22ketto kaksi kaks kavto kavto kyk kyk dva 23harom kolme kolm kolmo kolmo kuim kuim tri 24negy nelja neli nile nile nyol nol chotiri 25ot viisi viis vete vete vit vit p yat 26nej nainen zhinka naine ni ni gotyr gotyr druzhina 40anya aiti ema tirin ava tirin ava mam mam mama 42fa puu puu chuvto cuvto pu pu derevo derevina 51ver veri veri ver veŕ vir vir krov 64haj hius hiukset juuksed cher ceŕ yursi jursi volossya 71fej paa pea prya pŕa yur jur golova 72ful korva korv pile pile pel peĺ vuho 73szem silma silm selme seĺme sin sin oko 74orr nena nina sudo sudo nyr nyr nis 75szaj suu suu kurgo kurgo vom vom rot 76fog hammas hammas pej pej pin pin zub 77lab jalka jalg pilge piĺge kok kok stopa 80kez kasi kasi ked ked ki ki ruka 83sziv szuny sydan suda sedej sedej solom solom serce 90inni juoda jooma simems simems yuny juny piti 92tudni tietaa teadma sodams sodams todny todny znati 103elni elaa elama eryams eŕams ovny ovny zhiti 108viz vesi vesi ved ved va va voda 150ko kivi kivi kev kev iz iz kamin 156eg menny taivas taevas menel meneĺ enezh jenezh nebo 162szel tuuli tuul varma varma tov tov viter 163tuz tuli tuli tol tol bi bi vogon 167ej yo oo ve ve voj voj nich 177Frazi Ukrayinska mova Ukran nyelv Tak Igen Ni Nem Privit Jo napot kivanok Szervusz Szia Yak spravi Hogy vagy neform Hogy van form Laskavo prosimo Udvozlet Do pobachennya Szia Viszlat neform Viszontlatasra form Bud laska Kerem Dyakuyu Koszi Koszonom Koszonom szepen Darujte Elnezest Probachte Bocsanat Yak vas zvati Mi a neve Mene zvati A nevem Skilki Mennyi Ya ne rozumiyu Nem ertem Vi rozmovlyayete ukrayinskoyu movoyu Beszel ukranul form Beszelsz ukranul neform Ya ne znayu Nem tudom Shasti vam Sok szerencset kivanok Div takozh tut Div takozhUgorci v Ukrayini Ugorska mova v Ukrayini Madyarizm zapozichennya z ugorskoyi movi Ugorsko ukrayinska praktichna transkripciyaPrimitkiChastishe traplyayetsya v rozmovnij movi prote inodi takozh u inshih stilyah za vinyatkom oficijno dilovogo Napriklad tut Vengerskij yazyk Odin iz samyh slozhnyh v mire ros Sugar P F A History of Hungary University Press 1996 p 9 Maxwell A Magyarization Language Planning and Whorf The word Uhor as a Case Study in Linguistic RelativismMultilingua 23 319 2004 Marcantonio Angela The Uralic Language Family Facts Myths and Statistics Blackwell Publishing 2002 p 19 Vengerskij yazyk kratkaya istoriya fonetika i leksika ros Obshie svedeniya o vengerskom yazyke ros Szende 1994 91 Artikli v vengerskom yazyke ros A nyelv es a nyelvek Language and languages edited by Istvan Kenesei Akademiai Kiado Budapest 2004 ISBN 963 05 7959 6 p 134 PosilannyaUgorska mova Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikipediya Vikipediya maye rozdil ugorskoyu movoyu Kezdolap Ugorska mova na sajti Ethnologue Hungarian A language of Hungary angl Ugorska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Hungarian angl Ugorska mova na sajti WALS Online Language Hungarian angl
