Шотландське королівство (шотл. гел. Rìoghachd na h-Alba, шотл. Kinrick o Scotland) — незалежна держава Північної Європи в період з 843 по 1707 роки. Вона охоплювала північну частину острова Велика Британія і мала спільний кордон з Англійським королівством. Шотландія була об'єднана з Англією в 1707 році, утворивши Сполучене королівство. З 1482 року, коли англійці захопили прибережне місто Бервік-апон-Твід, кордони королівства Шотландії в цілому збігалися з сучасною Шотландією. В 1700 році населення королівства нараховувало близько 1,1 млн жителів.
| Шотландське королівство англ. Kingdom of Scotland шотл. гел. Rìoghachd na h-Alba шотл. Kinrick o Scotland | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||
  Зверху: Прапор (1542–1707) Знизу: [en]  Королівський герб | |||||||||||||||
Девіз
| |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця |
| ||||||||||||||
| Мови |
| ||||||||||||||
| Форма правління | унітарна парламентська напівконституційна монархія | ||||||||||||||
| Королі | |||||||||||||||
• 843–858 | Кеннет I (перший) | ||||||||||||||
• 1306–1329 | Роберт I | ||||||||||||||
• 1702–1707 | Анна Стюарт (остання) | ||||||||||||||
| Законодавчий орган | Парламент Шотландії | ||||||||||||||
| Історія | |||||||||||||||
• Створення Королівства Альба | 843 | ||||||||||||||
• Союз з Англією | 1 травня | ||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||
| Валюта | Шотландський фунт (фунт) | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Велика Британія | ||||||||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Шотландське королівство | |||||||||||||||
Столиці
- Единбург
- Данфермлін
- Стерлінг
Управління
Політичний устрій королівства відрізнявся значною складністю. В королівстві визнавався єдиний монарх — король Шотландії, що опирався на вождів кланів і військово-адміністративний апарат. Більша частина посад передавалася або у спадок, або по заповіту чинної посадової особи (менс. tànaiste).
В королівстві існував власний парламент (вперше згадується в 1235 році), що представляв духовенство, дворянство та бюргерство).
Історія
На початку раннього середньовіччя племена Шотландії різного етнічного походження під тиском бритів, ірландців, англів, саксів злилися в один етнос який сучасники називали «пікти». Пікти утворили королівство піктів, яке в ірландських джерелах називається королівство Альба. З історичних хронік раннього середньовіччя (Беда, Адамнан) відомі імена піктських королів Альби. Серед них найбільш славетними королями були Бріде син Маелгуна (VI ст.), Бріде син Білі (VII ст.), Ойнуст син Вургуйста (VIII ст.). Королівство піктів Альба існувало у V — ІХ століттях і було знищене племенем скоттів. Пікти — найбільш загадковий народ середньовіччя були майже повністю знищені скоттами. Рештки піктів були асимільовані. Скотти — ірландське плем'я, що переселилося з Ірландії в Шотландію в IV столітті. За джерелами ІХ і Х століття, на західному узбережжі Шотландії у VI столітті було засновано ґельське королівство Дал Ріада. У наступному сторіччі ірландський місіонер Колумба заснував монастир на острові Йона, чим положив початок поширенню кельтського християнства. Святий Колумба здійснив місію до короля піктів Бріде в його фортецю, що була розташована на берегу острова Лох-Несс. Король Бріде дозволив йому проповідувати християнство серед піктів, хоча сам, очевидно, в християнство не навернувся. За свідченнями Беди та Адамнана Колумба «проповідував християнство через перекладача» — очевидно мови піктів та ірландців настільки відрізнялися, що вони не розуміли один одного.
У той же період англи завоювали бритську територію й утворили англосаксонське королівство Берніцію, що пізніше стало частиною королівства Нортумбрії. 843 року король Дал Ріади Кеннет Макальпін завоював піктів, об'єднавши держави скотів і піктів, утворив Шотландське королівство. Пікти були майже повністю знищені і зникли з історичної арени, їхня мова була забута. У шотландії панівною і єдиною на довгий час стала мова і культура скоттів — яка була ідентична північному діалекту ірландської мови. Вона досі збереглася на півночі Шотландії і називається гельська мова.
Шотландією правили нащадки Кеннета, відомі як [en]. Вони постійно воювали між собою за спадок. У 945 році південну частину Шотландії — Старклайд захопив англійський король Едмунд І. Але потім провінція була повернена шотландському королю Малкольму І. В часи правління короля Індульфа І (954–962) шотландці захопили фортецю, яку пізніше назвали Единбург — свій перший опорний пункт в Лотіані. У той період в Шотландії влада короля була нетривка — Шотландія була роздроблена на володіння окремих кланів між якими постійно йшла ворожнеча і війна. Під час правління Малкольма II єдність Шотландії зміцніла. У 1018 році Малкольм II розгромив англо-саксонське королівство Нортубрію, яке зазіхало на шотландські землі, у битві під Кареме.
Норманське завоювання Англії у 1066 році мало вплив і на Шотландію. Малкольм III одружився з Маргаритою — сестрою Едгара Етелінга — скинутого англо-саксонського претендента на англійський трон, який тепер отримав підтримку з боку Шотландії. Маргарита зіграла важливу роль у зменшенні впливу кельтської форми християнства в Шотландії. ЇЇ син Давид І став сильним і владним королем. У добу середньовіччя постійно точилися війни між Шотландією та Англією. Онук Давида І — Вільгельм І Лев, скориставшись піднятим проти англійського короля Генріха II повстанням його синів, спробував повернути собі провінцію Нортумберленд, що колись належала Шотландії, але була втрачена. Шотландська армія вирушила в похід, але була розбита в битві під Алніком у 1174 році. Король Вільгельм І Лев потрапив у полон. Повернути собі свободу він зміг тільки після підписання договору в Фалезе, згідно з яким він визнавав себе васалом англійського короля, а шотландську церкву підпорядковану англійській. Пізніше ці ганебні умови було розірвано — шотландська церква стала незалежною, а англійський король Річард І Левове серце визнав повну незалежність Шотландії отримавши викуп 10 000 золотих марок (йому потрібні були гроші для хрестового походу).
Новий час
Останній з династії король Малкольм II помер на початку XI століття, не залишивши спадкоємців. Королівство отримав син його дочки Дункан I, який започаткував нову королівську династію, відому сучасним істориками як [en]. Останній король цієї династії Александр III помер 1286 року, залишивши спадкоємницею тільки свою внучку Маргарет (Норвезька Діва). Але 1290 року вона сама трагічно загинула в корабельній аварії на шляху до Шотландії. Англія за Едуарда I скористалась боротьбою за шотландський престол і вдерлась до Шотландії.
Як наслідок, наприкінці XIII — початку XIV століття спалахнули Війни за незалежність Шотландії. Англійцям спочатку вдалося захопити Шотландію — англійська армія вдерлася в Шотландію і розгромила шотландців в битві під Спотсмуром у 1296 році. Король Іоан потрапив у полон і зрікся престолу на користь англійського короля. За це він був позбавлений лицарства та гербу і був названий Іоан Порожній Плащ. Англійський король Едуард І оголосив себе королем Шотландії і вона втратила незалежність. Окупаційний режим англійців був жорстоким.
Шотландці здійняли повстання під проводом Вільяма Воллеса та Ендрю де Морея у 1297 році. Англійська армія у битві на Стерлінгському мості була розгромлена. Але Едрю де Морей був поранений в битві і помер. Вільяма Воллеса обрали «Охоронцем Шотландії». Але почалися чвари і конфлікти між ватажками кланів щодо шотландського трону. Англійський король Едуард І зібрав новий похід у 1298 році — шотландці були розгромлені у Фолкерській битві. Воллес вимушений був тікати і переховуватись. Його зрадив лицар Джон де Мейтейс у 1305 році. Воллеса захопили англійці. Воллес був звинувачений у державній зраді, але він відмовився визнавати англійського короля своїм королем, був страчений в Лондоні 23 серпні 1305 року.
Повстання шотландців очолили Едуард Брюс та Комін Рудий. Після довгої і важкої боротьби Едуард Брюс розгромив англійців в битві під Беннокберном у 1314 році і був проголошений королем Шотландії. Проте після смерті Едуарда Брюса війна спалахнула знову — англійський король Едуард III підтримав Едуарда баліоля який хотів захопити трон у нащадків Едуарда Брюса.
Остаточна перемога Давида II підтвердила незалежність Шотландії. Коли Давид II помер, не залишивши нащадків, його племінник Роберт II заснував династію Стюартів, що правила Шотландією протягом наступних трьох століть. Яків VI, король Шотландії, також успадковував трон Англії 1567 року.
Нотатки
- «In Defens» написано, що є абревіатурою «In my defens God me defend» (Коли Бог захищає мене, Бог захищає мене), девіз короля Шотландії. Висаджено будяк, національну квітку Шотландії, а внизу написано латиницею, лат. 'Nemo me impune lacessit' (Немає нікого, хто завдасть мені шкоди і залишиться безкарним), девіз короля Шотландії та девіз ордена Будяка.
- Піктська та кумбрійська мови вимерли протягом X-XI століть
- староанглійська (950–1066), середньоанглійська (1066–1550), сучасна англійська (1550–1707). Загалом [en] мова почала посилювати вплив у Шотландії з середини XVI століття.
- староанглійська (до 1066), середньоанглійська (1066–XIII століття), ранньошотландська (XIII століття–1450), середній скотс (з 1450)
- Став основною мовою управління в одинадцятому та дванадцятому століттях і був широко поширений у Шотландії в розпал Старого альянсу.
- Широко використовується в адміністративних і літургійних цілях.
Примітки
- Sharpe, (2011), с. 1—119.
Література
- Brunsman, D., The Evil Necessity: British Naval Impressment in the Eighteenth-Century Atlantic World (University of Virginia Press, 2013), ISBN 0813933528.
- Burns, W. E., A Brief History of Great Britain (Infobase Publishing, 2009), ISBN 0816077282.
- Campbell, A., A History Of Clan Campbell: From The Restoration To The Present Day (Edinburgh: Edinburgh University Press, 2004), ISBN 0748617906.
- Cannon, J., The Oxford Companion to British History (Oxford: Oxford University Press, 1997), ISBN 0198605145.
- Chown, J., A History of Money: From AD 800 (London: Routledge, 1996), ISBN 0415102790.
- Clancy, O., "The Scottish provenance of the ‘Nennian’ recension of Historia Brittonum and the Lebor Bretnach " in: S. Taylor, ed., Picts, Kings, Saints and Chronicles: A Festschrift for Marjorie O. Anderson (Dublin: Four Courts, 2000), ISBN 0748601007.
- Sharpe, Richard (2011). Peoples and Languages in 11th- and 12th-century Britain and Ireland: Reading the Charter Evidence (PDF). У (ред.). The Reality Behind Charter Diplomatic in Anglo-Norman Britain. Centre for Scottish and Celtic Studies, University of Glasgow. с. 1—119. ISBN 978-0-85-261919-3 — через Paradox of Medieval Scotland 1093–1286.
 | Це незавершена стаття з географії Шотландії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Shotlandiya isnuvalo do 1707 roku dlya suchasnoyi krayini div Shotlandiya Shotlandske korolivstvo shotl gel Rioghachd na h Alba shotl Kinrick o Scotland nezalezhna derzhava Pivnichnoyi Yevropi v period z 843 po 1707 roki Vona ohoplyuvala pivnichnu chastinu ostrova Velika Britaniya i mala spilnij kordon z Anglijskim korolivstvom Shotlandiya bula ob yednana z Angliyeyu v 1707 roci utvorivshi Spoluchene korolivstvo Z 1482 roku koli anglijci zahopili priberezhne misto Bervik apon Tvid kordoni korolivstva Shotlandiyi v cilomu zbigalisya z suchasnoyu Shotlandiyeyu V 1700 roci naselennya korolivstva narahovuvalo blizko 1 1 mln zhiteliv Shotlandske korolivstvo angl Kingdom of Scotland shotl gel Rioghachd na h Alba shotl Kinrick o Scotland 843 1651 1651 1659 Spivdruzhnist 1659 1707Zverhu Prapor 1542 1707 Znizu en Korolivskij gerbDeviz en shotlandska rivninna Na mij zahist Bog mene zahistit Shotlandiya istorichni kordoni na kartiKorolivstva Shotlandiya u 1190 Stolicya en pribl 843 1069 Danfermlin pribl 1069 1452 Edinburg z pribl 1452 Moviserednoirlandska do XII stolittya shotlandska gelska z XII stolittya kumbrijska 1093 XII stolittya anglijska 950 1707 skots z XIII stolittya francuzka norn z 1471 serednovichna latina do XV stolittya Forma pravlinnyaunitarna parlamentska napivkonstitucijna monarhiyaKoroli 843 858Kennet I pershij 1306 1329Robert I 1702 1707Anna Styuart ostannya Zakonodavchij organParlament ShotlandiyiIstoriya Stvorennya Korolivstva Alba843 Soyuz z Angliyeyu1 travnyaNaselennyaValyutaShotlandskij funt funt Poperednik NastupnikPiktiDal RiadaStratklajdNortumbriya Korolivstvo Velikoyi BritaniyiSogodni ye chastinoyu Velika BritaniyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shotlandske korolivstvoStoliciEdinburg Danfermlin SterlingUpravlinnyaPolitichnij ustrij korolivstva vidriznyavsya znachnoyu skladnistyu V korolivstvi viznavavsya yedinij monarh korol Shotlandiyi sho opiravsya na vozhdiv klaniv i vijskovo administrativnij aparat Bilsha chastina posad peredavalasya abo u spadok abo po zapovitu chinnoyi posadovoyi osobi mens tanaiste V korolivstvi isnuvav vlasnij parlament vpershe zgaduyetsya v 1235 roci sho predstavlyav duhovenstvo dvoryanstvo ta byurgerstvo IstoriyaDokladnishe Istoriya Shotlandiyi Na pochatku rannogo serednovichchya plemena Shotlandiyi riznogo etnichnogo pohodzhennya pid tiskom britiv irlandciv angliv saksiv zlilisya v odin etnos yakij suchasniki nazivali pikti Pikti utvorili korolivstvo piktiv yake v irlandskih dzherelah nazivayetsya korolivstvo Alba Z istorichnih hronik rannogo serednovichchya Beda Adamnan vidomi imena piktskih koroliv Albi Sered nih najbilsh slavetnimi korolyami buli Bride sin Maelguna VI st Bride sin Bili VII st Ojnust sin Vurgujsta VIII st Korolivstvo piktiv Alba isnuvalo u V IH stolittyah i bulo znishene plemenem skottiv Pikti najbilsh zagadkovij narod serednovichchya buli majzhe povnistyu znisheni skottami Reshtki piktiv buli asimilovani Skotti irlandske plem ya sho pereselilosya z Irlandiyi v Shotlandiyu v IV stolitti Za dzherelami IH i H stolittya na zahidnomu uzberezhzhi Shotlandiyi u VI stolitti bulo zasnovano gelske korolivstvo Dal Riada U nastupnomu storichchi irlandskij misioner Kolumba zasnuvav monastir na ostrovi Jona chim polozhiv pochatok poshirennyu keltskogo hristiyanstva Svyatij Kolumba zdijsniv misiyu do korolya piktiv Bride v jogo fortecyu sho bula roztashovana na beregu ostrova Loh Ness Korol Bride dozvoliv jomu propoviduvati hristiyanstvo sered piktiv hocha sam ochevidno v hristiyanstvo ne navernuvsya Za svidchennyami Bedi ta Adamnana Kolumba propoviduvav hristiyanstvo cherez perekladacha ochevidno movi piktiv ta irlandciv nastilki vidriznyalisya sho voni ne rozumili odin odnogo U toj zhe period angli zavoyuvali britsku teritoriyu j utvorili anglosaksonske korolivstvo Berniciyu sho piznishe stalo chastinoyu korolivstva Nortumbriyi 843 roku korol Dal Riadi Kennet Makalpin zavoyuvav piktiv ob yednavshi derzhavi skotiv i piktiv utvoriv Shotlandske korolivstvo Pikti buli majzhe povnistyu znisheni i znikli z istorichnoyi areni yihnya mova bula zabuta U shotlandiyi panivnoyu i yedinoyu na dovgij chas stala mova i kultura skottiv yaka bula identichna pivnichnomu dialektu irlandskoyi movi Vona dosi zbereglasya na pivnochi Shotlandiyi i nazivayetsya gelska mova Shotlandiyeyu pravili nashadki Kenneta vidomi yak en Voni postijno voyuvali mizh soboyu za spadok U 945 roci pivdennu chastinu Shotlandiyi Starklajd zahopiv anglijskij korol Edmund I Ale potim provinciya bula povernena shotlandskomu korolyu Malkolmu I V chasi pravlinnya korolya Indulfa I 954 962 shotlandci zahopili fortecyu yaku piznishe nazvali Edinburg svij pershij opornij punkt v Lotiani U toj period v Shotlandiyi vlada korolya bula netrivka Shotlandiya bula rozdroblena na volodinnya okremih klaniv mizh yakimi postijno jshla vorozhnecha i vijna Pid chas pravlinnya Malkolma II yednist Shotlandiyi zmicnila U 1018 roci Malkolm II rozgromiv anglo saksonske korolivstvo Nortubriyu yake zazihalo na shotlandski zemli u bitvi pid Kareme Normanske zavoyuvannya Angliyi u 1066 roci malo vpliv i na Shotlandiyu Malkolm III odruzhivsya z Margaritoyu sestroyu Edgara Etelinga skinutogo anglo saksonskogo pretendenta na anglijskij tron yakij teper otrimav pidtrimku z boku Shotlandiyi Margarita zigrala vazhlivu rol u zmenshenni vplivu keltskoyi formi hristiyanstva v Shotlandiyi YiYi sin David I stav silnim i vladnim korolem U dobu serednovichchya postijno tochilisya vijni mizh Shotlandiyeyu ta Angliyeyu Onuk Davida I Vilgelm I Lev skoristavshis pidnyatim proti anglijskogo korolya Genriha II povstannyam jogo siniv sprobuvav povernuti sobi provinciyu Nortumberlend sho kolis nalezhala Shotlandiyi ale bula vtrachena Shotlandska armiya virushila v pohid ale bula rozbita v bitvi pid Alnikom u 1174 roci Korol Vilgelm I Lev potrapiv u polon Povernuti sobi svobodu vin zmig tilki pislya pidpisannya dogovoru v Faleze zgidno z yakim vin viznavav sebe vasalom anglijskogo korolya a shotlandsku cerkvu pidporyadkovanu anglijskij Piznishe ci ganebni umovi bulo rozirvano shotlandska cerkva stala nezalezhnoyu a anglijskij korol Richard I Levove serce viznav povnu nezalezhnist Shotlandiyi otrimavshi vikup 10 000 zolotih marok jomu potribni buli groshi dlya hrestovogo pohodu Novij chas Ostannij z dinastiyi korol Malkolm II pomer na pochatku XI stolittya ne zalishivshi spadkoyemciv Korolivstvo otrimav sin jogo dochki Dunkan I yakij zapochatkuvav novu korolivsku dinastiyu vidomu suchasnim istorikami yak en Ostannij korol ciyeyi dinastiyi Aleksandr III pomer 1286 roku zalishivshi spadkoyemniceyu tilki svoyu vnuchku Margaret Norvezka Diva Ale 1290 roku vona sama tragichno zaginula v korabelnij avariyi na shlyahu do Shotlandiyi Angliya za Eduarda I skoristalas borotboyu za shotlandskij prestol i vderlas do Shotlandiyi Yak naslidok naprikinci XIII pochatku XIV stolittya spalahnuli Vijni za nezalezhnist Shotlandiyi Anglijcyam spochatku vdalosya zahopiti Shotlandiyu anglijska armiya vderlasya v Shotlandiyu i rozgromila shotlandciv v bitvi pid Spotsmurom u 1296 roci Korol Ioan potrapiv u polon i zriksya prestolu na korist anglijskogo korolya Za ce vin buv pozbavlenij licarstva ta gerbu i buv nazvanij Ioan Porozhnij Plash Anglijskij korol Eduard I ogolosiv sebe korolem Shotlandiyi i vona vtratila nezalezhnist Okupacijnij rezhim anglijciv buv zhorstokim Shotlandci zdijnyali povstannya pid provodom Vilyama Vollesa ta Endryu de Moreya u 1297 roci Anglijska armiya u bitvi na Sterlingskomu mosti bula rozgromlena Ale Edryu de Morej buv poranenij v bitvi i pomer Vilyama Vollesa obrali Ohoroncem Shotlandiyi Ale pochalisya chvari i konflikti mizh vatazhkami klaniv shodo shotlandskogo tronu Anglijskij korol Eduard I zibrav novij pohid u 1298 roci shotlandci buli rozgromleni u Folkerskij bitvi Volles vimushenij buv tikati i perehovuvatis Jogo zradiv licar Dzhon de Mejtejs u 1305 roci Vollesa zahopili anglijci Volles buv zvinuvachenij u derzhavnij zradi ale vin vidmovivsya viznavati anglijskogo korolya svoyim korolem buv strachenij v Londoni 23 serpni 1305 roku Povstannya shotlandciv ocholili Eduard Bryus ta Komin Rudij Pislya dovgoyi i vazhkoyi borotbi Eduard Bryus rozgromiv anglijciv v bitvi pid Bennokbernom u 1314 roci i buv progoloshenij korolem Shotlandiyi Prote pislya smerti Eduarda Bryusa vijna spalahnula znovu anglijskij korol Eduard III pidtrimav Eduarda baliolya yakij hotiv zahopiti tron u nashadkiv Eduarda Bryusa Ostatochna peremoga Davida II pidtverdila nezalezhnist Shotlandiyi Koli David II pomer ne zalishivshi nashadkiv jogo pleminnik Robert II zasnuvav dinastiyu Styuartiv sho pravila Shotlandiyeyu protyagom nastupnih troh stolit Yakiv VI korol Shotlandiyi takozh uspadkovuvav tron Angliyi 1567 roku Notatki In Defens napisano sho ye abreviaturoyu In my defens God me defend Koli Bog zahishaye mene Bog zahishaye mene deviz korolya Shotlandiyi Visadzheno budyak nacionalnu kvitku Shotlandiyi a vnizu napisano latiniceyu lat Nemo me impune lacessit Nemaye nikogo hto zavdast meni shkodi i zalishitsya bezkarnim deviz korolya Shotlandiyi ta deviz ordena Budyaka Piktska ta kumbrijska movi vimerli protyagom X XI stolit staroanglijska 950 1066 serednoanglijska 1066 1550 suchasna anglijska 1550 1707 Zagalom en mova pochala posilyuvati vpliv u Shotlandiyi z seredini XVI stolittya staroanglijska do 1066 serednoanglijska 1066 XIII stolittya rannoshotlandska XIII stolittya 1450 serednij skots z 1450 Stav osnovnoyu movoyu upravlinnya v odinadcyatomu ta dvanadcyatomu stolittyah i buv shiroko poshirenij u Shotlandiyi v rozpal Starogo alyansu Shiroko vikoristovuyetsya v administrativnih i liturgijnih cilyah PrimitkiSharpe 2011 s 1 119 LiteraturaBrunsman D The Evil Necessity British Naval Impressment in the Eighteenth Century Atlantic World University of Virginia Press 2013 ISBN 0813933528 Burns W E A Brief History of Great Britain Infobase Publishing 2009 ISBN 0816077282 Campbell A A History Of Clan Campbell From The Restoration To The Present Day Edinburgh Edinburgh University Press 2004 ISBN 0748617906 Cannon J The Oxford Companion to British History Oxford Oxford University Press 1997 ISBN 0198605145 Chown J A History of Money From AD 800 London Routledge 1996 ISBN 0415102790 Clancy O The Scottish provenance of the Nennian recension of Historia Brittonum and the Lebor Bretnach in S Taylor ed Picts Kings Saints and Chronicles A Festschrift for Marjorie O Anderson Dublin Four Courts 2000 ISBN 0748601007 Sharpe Richard 2011 Peoples and Languages in 11th and 12th century Britain and Ireland Reading the Charter Evidence PDF U red The Reality Behind Charter Diplomatic in Anglo Norman Britain Centre for Scottish and Celtic Studies University of Glasgow s 1 119 ISBN 978 0 85 261919 3 cherez Paradox of Medieval Scotland 1093 1286 Ce nezavershena stattya z geografiyi Shotlandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
