У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карпати.
Карпа́ти (пол.Karpaty, нім.Karpaten, словац.Karpaty, угор.Kárpátok, рум.Carpaţi, серб.Карпати) — гірська система в центральній частині Європи. Гірські хребти Карпат простяглися велетенською підковоподібною дугою довжиною понад 1 500 км від пагорбів Гайнбурзьких Карпат (включно) на правобережжі Дунаю в Австрії до міста Ниш, що на річці Нишава у Сербії. Це третя за довжиною простягання у Європі гірська система після Уральських (2 500 км) і Скандинавських гір (1 700 км). Загальна площа Карпатської гірської країни становить 211,6 тис. км2. Вона розташована на території восьми держав: Австрії, Чехії, Словаччини, Польщі, України, Угорщини, Румунії та Сербії. Понад половину площі (53,4%) гірських масивів Карпат розташовані у межах Румунії, 16,6% — Словаччини, 10,2% — України, майже 9,3% — Польщі. У Словаччині гірські хребти Карпат охоплюють 71,6% території держави.
Переважні висоти Карпат 800—1 200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Герлаховський штит у Татрах)
Етимологія
Карпати в околицях Драгобрату, Україна
Назву «Карпати» вперше навів Геродот у V ст. до н. е. Батько історії згадував річку «Κάρπις» (), що впадає в Дунай. У 105 р. імператор Траян приєднав Південні Карпати (Дакію) до Риму. Римське панування в регіоні тривало до 271 р. Отож Карпати були «відкриті» для цивілізованого світу. Тоді ж цю гірську систему, просторово дуже аморфну, вперше виокремив Птолемей (90—168).
Походження назви «Карпати» однозначно не з'ясоване. Є низка інтерпретацій цієї назви — від доіндоєвропейських (С. Роспонд) до слов'янських. Назва «Карпати» (пол. Karpaty, угор. Kárpátok, рум. Carpați, серб. Карпати, чех. i словак. Karpaty, нім. Karpaten) дуже давня. Її корені простежуються в середземноморському доіндоєвропейському субстраті.
А. Попов (1965, 1973), А. Байцар (2016) доводять, що оронім виник із назви фракійського племені карпи, що проживало на території Передкарпаття у ІІІ—IV століттях н. е. В. Георгієв (1956) вважає давньовірменську мову особливим фракійським діалектом і пояснює топонім Карпати від фракійського «(s)korpa-ta» — скеляста. С. Распонд (1957) переконаний, що назва Карпати походить із доіндоєвропейського «caro» — камінь. Такого ж погляду дотримуються І. Хубшмід (1967, 1969), виводячи топонім Карпати від доіндоєвропейського «kar» — камінь (кам'яні гори) і порівнюють його з такими топонімами, як Каринтія (південна область Австрії), острів Карпатос у Критському морі та Крас (вапнякове море у Словенії). Він зачисляє до цього ряду рум. «scarpa» — скеля; сербськохорв. «skrapa» — тріщина в каміннях і в діалекті — дрібні камені; словен. «ceren» — скелясте місце.
В. Чихарж (1960) вбачає базис «carra» — камінь у середземноморському доіндоєвропейському субстраті. Р. Козлова (1987) виводить назву Карпати з псл. *kъrpatъ(jь) «з вигинами, виступами, горбатий, нерівний» <*kъrpa «щось криве, вигнуте, вигин, виступ» <іє. (s) ker- гнути; крутити у ступені редукції з детермінативом -р-. Словацький та чеський мовознавець і етнограф П. Шафарик, а за ним Є. Поспелов (1967) виводять оронім Карпати — від слов'янського орографічного терміна «хрб», «харабат» — хребет. У літературі цей термін трапляється ще у батька історії та географії Геродота у назві однієї з лівих приток Дунаю — Karpis. Вважається, що ця притока отримала назву від гір, в яких брала початок.
Від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва племені — «карпи» — «ті хто живуть у горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії. Кельтсько-іллірійське слово «Karn» означало «камінь» або «купа каміння».
Русини цей гірський хребет називали Бещади.
Інша назва — Сарматські гори — трапляється в роботах античних і середньовічних географів. У Птолемея від назви кельтськогоплеменібастарнів, які тут проживали, гори Карпат мали назву — лат.Alpes Bastarnidae.
Утворення Карпатських гір
Ще до утворення карпатської геосинкліналі на місці сучасної гірської споруди Карпат і їхнього передгір'я в палеозойську еру було пасмо гір, що з'єднувало Свентокшиські та Судетські гори з Добруджею. Це давнє пасмо називають . Внаслідок рухів земної кори Пракарпати були зруйновані, і на початку мезозойської ери на їхньому місці виникла майже рівнинна територія, близька до платформи.
Значне накопичення осадових порід у межах карпатської геосинкліналі тісно пов'язане з діяльністю водних басейнів давнього океану Тетіс, який протягом тривалого часу розділяв два давні материки: Гондвану і Лавразію.
Краєвид Українських Карпат
Лише наприкінці мезозойської ери океан відступив і на його місці почали виникати гори, рівнини і морські западини. Вважають, що басейн Середземного моря і глибоководдя Чорного і Каспійського морів є його залишками. Решта територій протягом мезозойської і кайнозойської ер були охоплені формуванням гірського ланцюга, до складу якого входять Апенніни, Піренеї, Альпи, Карпати, Балкани, Крим, Кавказ, Памір та ін. Цей грандіозний гірський ланцюг, витягнутий у широтному напрямку, утворює альпійський складчастий пояс. У його межах Карпати займають одне з центральних положень.
Процес формування гірської споруди Карпат відбувався поступово. Інтенсивний прогин земної кори в межах карпатської геосинкліналі супроводжувався активним накопиченням у її межах осадових товщ. Їхнє формування відбувалося шляхом руйнування гірських споруд південно-західної частини Східноєвропейської платформи, , Судет, Пракарпат, Добруджі, Мармароського масиву.
Морські глибини
Протягом кайнозойської ери сучасна територія Карпат перебувала під водами палеогенового моря. За поширенням і будовою осадових порід можна з'ясувати географічні особливості басейну, його контури та морфологію морського дна. У вапнякових товщах трапляється велика кількість решток морських організмів: коралів, морських лілій, різних черепашок тощо. Вони відкладалися на дні теплих відкритих неглибоких басейнів. Саме такі умови були на початку формування палеогенового моря. У пісковиках поряд із викопною морською фауною трапляються рослинні рештки, які свідчать про близькість суші та про прибережний характер піскових відкладів.
Розпочавшись у кінці мезозойської ери, висхідні рухи альпійського горотворення тривали і в кайнозойську еру. У кінці палеогенового періоду почали формуватися осьові частини майбутніх гірських систем Альп, Карпат, Кавказу.
У той період над морем почали виступати окремі острівки, а згодом і цілі острови. Найбільшими з них були сучасні Чивчинські гори і Рахівський кристалічний масив. На північ і північний захід від цього масиву серед водних просторів все виразніше виступали контури Карпатських гір. Вони весь час зазнавали ерозії, однак горотворні процеси були активнішими. Тому в кінці палеогенового періоду на місці геосинкліналі вже чітко сформувалися два гірські пасма на місці теперішніх Зовнішніх Карпат.
З двох боків Зовнішніх Карпат було в той час море. Вісь гірського пасма проходила в межах сучасних Бескидів, Горганів і Буковинських Карпат.
На північний схід від Зовнішніх Карпат, на території Передкарпаття, далі вирував морський басейн. На його дні відкладалися потужні товщі осадових порід внаслідок розмиву південно-західного крила Руської платформи та підвищеного гірського пасма Зовнішніх Карпат.
Внутрішні Карпати були представлені П'єнінськими та Мараморськими стрімчаками. На південний захід від них пройшов Закарпатський внутрішній прогин із Вигорлат-Гутинським вулканічним пасмом. Ще південніше, в районі Берегівського низькогір'я, проліг Припанонський глибинний роз'єм, що відділяє Карпати від Угорської міжгірської улоговини.
Між Внутрішніми і Зовнішніми Карпатами в кінці палеогенового періоду існував морський басейн. Він був останнім у межах Карпатських гір. За час його існування тут накопичились значні товщі піщаних відкладів.
По-різному проявляються інші покриви. Магурський витягнувся вузькою смугою у верхів'ях басейну річки Уж, субсілезький проходить ще вужчою смугою в межиріччі Верхнього Дністра і Стрия, в околицях села Розлуч і південніше від міста Турки. Тут низькогірна центральна частина Карпатських гір, переважають куполоподібні вершини та пологі схили, придатні для сільськогосподарського використання. Цю частину гір називають Верховиною.
На південь від розміщений Дуклянський — високогірна полонинська частина Карпатських гір. Своєрідні покриви простежуються в південно-західній частині Українських Карпат. Вони представлені Рахівським, Поркулецьким і Чорногірським покривами (насувами). Тут найвищі в Українських Карпатах гори — Говерла, Петрос, Піп Іван та інші.
У процесі горотворення Передкарпатський крайовий прогин, а згодом і Закарпатський внутрішній заповнюються осадовими товщами. Гірські річки руйнували слабкостійкі відклади і безперервно переносили в улоговини гальку, пісок, мул. Море у межах прогинів поступово міліло, а згодом і зовсім відступило. У замкнених улоговинах відбувалося інтенсивне випаровування вологи, що зумовило осідання солей. На Прикарпатті їх видобували два калійні комбінати: Стебницький і .
Вулканізм
Вулканічне озеро Sfânta Ana поблизу М'єркуря-Чук у Румунії
Тривалий процес формування Карпатських гір супроводжувався все новими проявами вулканізму, який тривав аж до початку четвертинного періоду (це близько 1,5—2 млн років тому). Сліди недавньої вулканічної діяльності можна ще зараз спостерігати в районі Виноградова, Вишкова, Тячева, де долина Тиси перетинає Вигорлат-Гутинський хребет. В околицях міста Хуст височіє конус погаслого вулкана, на вершині якого збереглися руїни замку-фортеці.
Конуси погаслих вулканів є і в околицях Ужгорода, Мукачева, Берегового. Біля Вишкова найкраще збереглися вулканічні кратери.
Ланцюг так званих похованих вулканів оголюється в районі сіл Доброні, Дрисіни і Шаланок. Вулканічні породи в цьому ланцюзі представлені в основному андезитами. Виходи їх відомі в районі сіл Дрисіни і Шаланок. Уздовж південної околиці Закарпатського внутрішнього прогину є потужні товщі ліпаритів. На поверхні вони є на великій площі в Берегівському районі. Ці вулканічні виверження почалися в палеогені та закінчилися в кінці міоцену (близько 15 млн років тому), тому значна частина їх перекрита осадовими породами пліоцену.
Про недавню вулканічну діяльність на території Вигорлат-Гутинського хребта свідчать мінеральні, а в Келіман-Харгітських горах в тому числі і гарячі, джерела.
Про активні процеси у верхній мантії Землі під Карпатами свідчать землетруси, які час до часу тут фіксують. Так, 4 березня 1977 року відбувся землетрус у горах Вранча на території Румунії.
Зледеніння
У четвертинний період Карпати зазнали часткового зледеніння. Ним були охоплені високогірні масиви Чорногори і Свидовця, Попа Івана Мараморського. Релікти його простежуються у вигляді карів, цирків, моренних відкладів у долинах гірських потоків.
У середньогір'ї, яке не зазнало зледеніння, відбувалося морозне вивітрювання гірських порід. Вивітрені кам'яні розсипи є на схилах Ґорґанів.
Карпати й Альпи в історії видобутку перших металів
У II тис. до н. е. на великій території від Карпат до Атлантики сформувалась Європейська металургійна провінція, найбільш потужними центрами якої стали багаті карпатські, альпійські та піренейські родовища. Подібно до ситуації з кавказькими рудниками, більшість давніх європейських копалень була знищена часом і гірничою діяльністю наступних епох. Про масштабність «вибуху» гірничо-металургійних технологій свідчать численні скарби виробів з олов'яної бронзи й самого металу (зливки, брухт), кількість яких свідчить про майже десятиразове збільшення обсягів виробництва порівняно з III тис. до н. е. Серед скарбів усієї Європейської провінції виділяються Уіоара де Суз (Румунія), де було зосереджено майже 6 тисяч різноманітних виробів загальною вагою 1100 кг, а також концентрація більше ніж 150 скарбів на обмежених теренах Закарпаття (район Мукачево — Ужгород), де виявлено понад 2 тис. бронзових знарядь.
Клімат і природа
Середні температурисічня від −2 до −5 °C (на вершинах нижче −10 °C), липня 17—20 °C (на вершинах до 4—5 °C). Опадів від 600 до 2000 мм на рік.
Для Карпат характерна висотна поясність ландшафтів. Широколистяні і мішані ліси змінюються хвойними, вище (місцями до 1600—1800 м) простягаються субальпійські чагарники, а на найвищих вершинах є альпійські луки — полонини. Серед рослин багато ендемічних видів (докладніше див. Список ендемічних рослин Карпат).
В Карпатах є національні парки (зокрема Карпатський в Україні,Татранський у Польщі, Татранський у Словаччині, Ретезат у Румуніїі), а також заповідники, заказники.
Екологія
22 травня 2003 року в Києві було ухвалено Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат — міжнародний договір, учасниками якого є сім країн Центральної та Східної Європи (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина та Україна). Ця конвенція є другою субрегіональною угодою щодо захисту гірських районів по всьому світі.
З 2004 року тимчасовий секретаріат Карпатської конвенції перебуває у компетенції Програми ООН із захисту довкілля у Відні та приймається Австрійською Республікою.
Районування Карпат
1. Зовнішні Західні Карпати 2. Внутрішні Західні Карпати 3. Зовнішні Східні Карпати 4. Внутрішні Східні Карпати 5. Південні Карпати (Трансильванські Альпи) 6. Західні Румунські гори 7. Трансильванське плато 8. Сербські КарпатиЗахідні Карпати — Татри — «Долина п'яти озер польських», ПольщаЗахідні Карпати — Татри — пік Герлах (Герлах Пік), СловаччинаЗахідні Карпати — Велика Фатра — західний пік Ostrá, СловаччинаСхідні Карпати — Бещади — Полонина, ПольщаРумунські КарпатиУ горах РумуніїЛьодовикове озеро в горах Фегераш у Румунії, на висоті близько 2000 мЗахідні Румунські гори знамениті своїми печерамиТурда, ущелина. (вид на захід)
Основними складовими частинами Карпатської гірської країни є Західні Карпати, Східні Карпати, Південні Карпати, Західні Румунські гори, Трансільванське плато та Сербські Карпати. На основі принципових відмінностей у тектонічній будові у межах Західних та Східних Карпат виділяють по дві підпровінції — відповідно та , Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати.
Західними Карпатами називають частину Карпатських споруд, які займають простір від правобережжя Дунаю в Австрії до верхів’їв річки Попрад, яка впадає на території Польщі у Дунаєць — праву притоку Вісли. Понад тридцять гірських вершин (у масиві Високі Татри) у їх межах підносяться більш як на 2500 м над рівнем моря. Здебільшого хребти Західних Карпат мають широтне простягання.
За Попрадом хребти Карпат змінюють напрям на південно-східний. Від долини Попраду на північному заході до верхів'їв річки Прахова (ліва притока річки Яломіци, що впадає у Дунай) на південному сході простяглися Східні Карпати. Переважна більшість гірських хребтів фізико-географічної провінції (за винятком масивів Чорногора, Родна та Келіманських гір) не досягає 2000 м над рівнем моря.
У південній частині Карпат від долини Прахової і перевалу Предял у західному напрямку простяглися Південні Карпати або Трансільванські Альпи. Їхні гірські хребти проходять майже в широтному напрямі. Ця велика гірська провінція Карпат об’єднує ряд гірських масивів, у чотирьох з яких є вершини із висотами понад 2500 м над рівнем моря.
Четвертою частиною Карпатської гірської країни є середньовисотні Західні Румунські гори (Апусені), які відділяються від Південних Карпат долиною річки Муреш. При районуванні до них включають й Банатські гори, які знаходяться західніше Південних Карпат.
Між Західними Румунськими горами, Східними та Південними Карпатами розташована ще одна велика частина Карпатської гірської країни — Трансільванське плато з абсолютними висотами 300–1080 м. Сильно розчленовані його горби поступово підвищуються із наближенням до хребтів Східних та Південних Карпат.
Сербські Карпати (менше 3,5% від площі Карпат) займають простір між долинами Дунаю та річки Нишава у Сербії.
Детальний список районів Карпат
Вид з Говерли на північно-західні простори
Білі Карпати
Яворники
Західні Бескиди
Моравсько-Сілезькі Бескиди
Центральні Бескиди
Оравська Магура
Оравські Бескиди (Живецькі Бескиди)
Кисуцькі Бескиди
Східні Бескиди (частково розташовані в Зовнішніх Східних Карпатах)
П'єніни
Любовнянська височина
Чергівські гори
Списька Маґура
Бахурень
Левоцькі гори
Шаришська Врховина
Скорушинське Врхи
Рудогор'є
Муранська Планина
Словацький Рай
Воловське Врхи
Вепорське Врхи
Словацький Карст
Ч'єрна Гора
Фатрансько-Татранська область
Малі Карпати ()
Трибеч
Ж'яр
Велька Фатра
Мала Фатра
Татри
Західні Татри
Високі Татри
Низькі Татри
Втачник
Поляна
Явор'є
Оструожки
Бурда
Матра
Зовнішні Східні Карпати
Низькі Бескиди
Бусов
Східні Бескиди (частково розташовані Зовнішніх Східних Карпатах)
У підніжжя Говерли Верховинський Вододільний хребет
Ґорґани
Полонинські Бескиди
Полонина Рівна
Хребет Чорногора
Внутрішні Східні Карпати
Вигорлат-Гутинське пасмо
Вигорлат
Бистрицькі гори
Келіман-Харгітські гори
Родна (гори)
Гуцульські Альпи
Верхньотисинська улоговина
Південні Карпати
Західні Румунські Карпати
Трансильванське плато
Сербські Карпати
Панорама озера (Арджеш, Південні Карпати)
Цікаві факти
В долині річки Прут в околицях села Ворохта було знайдено скам'яніле яйце орла бороданя. Яйцю близько 15 мільйонів років.
Знайдено відбитки листків міоценової флори лат.Liquidambar styraciflua (амбрового дерева) та .
Мамонт — унікальний екземпляр викопної фауни, знайдений в околицях села СтаруніІвано-Франківської області.
У відкладах тортонського моря знайдено рештки шаблезубих тигрів і гігантських акул, які давно вимерли, останки дельфінів.
На Закарпатті знайдено рештки гінкго дволопатевого, а на Прикарпатті — бамбуку.
У Карпатах знайдено викопні рештки 30 видів дуба.
У Карпатах росли: смілакс (сарсапарель), , дзельква, .
Біля Косова знайдена велика кількість відбитків родини лаврових, а біля Мукачева та Ільниці — родини пальмових.
Річки Прикарпаття вимивають з алювіальних відкладів рештки дерев четвертинного періоду. Біля Жидачева було знайдено дуб, вимитий р. Стрий, якому декілька тисячоліть.
На погаслому вулкані в середньовіччі збудовано Мукачівський замок.
На честь Карпат названо мінерал карпатит, що було вперше знайдено на Закарпатті.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карпати
Українські Карпати
Букові праліси Карпат
Список ендемічних рослин Карпат
Примітки
Байцар Андрій. Історія походження та використання назви назви «Карпати» / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 50. — Львів, 2016, с. 22-33
Байцар Андрій. Історія походження та використанняназви назви «Карпати» / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 50. — Львів, 2016, с. 22-33
стор. 99, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3
Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель. — Ужгород: Карпати, 1978. —96 с., ил., 16 л. ил.
Пиотровский Г.Л. Карпатит — новый органический минерал из Закарпатья // Минерал. сб. Львов. геол. об-ва. — 1955. — Вип. 9. — С. 120-127.(рос.)
Джерела та література
Кагало О. Карпати (Карпатські гори) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Подкур Р. Карпати // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 118. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Ясь О. В. Сарматські гори // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 460. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Атлас світу. // Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України. ДНВП «Картографія». — 2002 р. — 192 с.
Байцар Андрій. Історія походження та використання назви назви «Карпати» / А. Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 50. — Львів, 2016. — С. 22—33.
Волощук М. Д., Гілецький Й. Р. Водно-ерозійні процеси у природних комплексах Українських Карпат: монографія. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2022. 124 с.
Володимир Собашко (2003). Дорогами і стежками Карпат. Львів: «Центр Європи». ISBN966-7022-56-0.
Гілецький Йосип. Площа Карпатської фізико-географічної країни та Українських Карпат //Геотуризм: практика і досвід. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (20-22 жовтня 2022, Львів). – Львів: Каменяр, 2022. — С.103- 105.
Гілецький Й.Р., Тимофійчук Н.М. Фізико-географічне районування Українських Карпат для цілей пізнавального туризму. / Й. Р. Гілецький, Н.М. Тимофійчук. //Географія та туризм: Науковий збірник, Випуск 53. – Київ, 2020. С. 103– 109.
Дикі звірі і птахи Карпат: облік та оберігання / Ю. В. Юркевич ; Івано-Франківське обласне управління лісового господарства України. — Надвірна: [б. в.], 1996. — 92 с.
Екосистеми лентичних водойм Чорногори (Українські Карпати): колективна монографія / Т. І. Микітчак, О. Решетило, А. Костюк, О. Попельницька, І. Данилик; Наук. ред. Т. І. Микітчак.– Львів: ЗУКЦ, 2014.– 287 с. : іл., табл.– 350 пр.– Містить бібліогр. — ISBN 978-617-655-104-1
Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4-х т. — Т. ІІ: Етнологія та мистецтвознавство / гол. ред. Степан Павлюк.- Львів, 2006. — 812 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Пам'ятки підгір'я Українських Карпат першої половини I тисячоліття н. е. / Л. В. Вакуленко. — К. : Наукова думка, 1977. — 139 с.
Стойко С., Ермоленко Ю. Карпати очима допитливих. — Львів : Каменяр, 1976. — 96 с.
Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжніих територій: монографія / К. Р. Третяк, В. Ю. Максимчук, Р. І. Кутас та ін. ; за заг. ред. К. Р. Третяка, В. Ю. Максимчука, Р. І. Кутаса ; М-во освіти і науки України, НАН України, Нац. ун-т «Львів. політехніка», Карпат. від-ня Ін-ту геофізики ім. С. І. Субботіна. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 420 с. : іл. — Режим доступу: . — Тит. арк. парал. англ. — Бібліогр.: с. 390—418 (548 назв). — ISBN 978-617-607-763-3
Типологія лісів Українських Карпат: навч. посібник для лісогосп. спец. вузів / З. Ю. Герушинський ; Український держ. лісотехнічний ун-т. — Львів: Піраміда, 1996. — 208 с.
Українські Карпати. Природа. Економіка. Історія. Народознавство: Бібліогр. покажч. л-ри за 1998 р. / ред.: М. А. Голубець; Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України. — Л., 2003. — 302 с.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karpati Karpa ti pol Karpaty nim Karpaten slovac Karpaty ugor Karpatok rum Carpaţi serb Karpati girska sistema v centralnij chastini Yevropi Girski hrebti Karpat prostyaglisya veletenskoyu pidkovopodibnoyu dugoyu dovzhinoyu ponad 1 500 km vid pagorbiv Gajnburzkih Karpat vklyuchno na pravoberezhzhi Dunayu v Avstriyi do mista Nish sho na richci Nishava u Serbiyi Ce tretya za dovzhinoyu prostyagannya u Yevropi girska sistema pislya Uralskih 2 500 km i Skandinavskih gir 1 700 km Zagalna plosha Karpatskoyi girskoyi krayini stanovit 211 6 tis km2 Vona roztashovana na teritoriyi vosmi derzhav Avstriyi Chehiyi Slovachchini Polshi Ukrayini Ugorshini Rumuniyi ta Serbiyi Ponad polovinu ploshi 53 4 girskih masiviv Karpat roztashovani u mezhah Rumuniyi 16 6 Slovachchini 10 2 Ukrayini majzhe 9 3 Polshi U Slovachchini girski hrebti Karpat ohoplyuyut 71 6 teritoriyi derzhavi KarpatiTopografiya KarpatKrayina Ukrayina Slovachchina Polsha Chehiya Ugorshina Rumuniya Serbiya AvstriyaPlosha 190 000 km2Dovzhina 1 500 kmNajvisha tochka Gerlahovskij shtit visota 2655 mNajvishi gori Spisok vershin Karpat Vershini Ukrayinskih Karpat Karpati u Vikishovishi Perevazhni visoti Karpat 800 1 200 m najbilsha visota 2 655 m gora Gerlahovskij shtit u Tatrah EtimologiyaKarpati v okolicyah Dragobratu Ukrayina Nazvu Karpati vpershe naviv Gerodot u V st do n e Batko istoriyi zgaduvav richku Karpis sho vpadaye v Dunaj U 105 r imperator Trayan priyednav Pivdenni Karpati Dakiyu do Rimu Rimske panuvannya v regioni trivalo do 271 r Otozh Karpati buli vidkriti dlya civilizovanogo svitu Todi zh cyu girsku sistemu prostorovo duzhe amorfnu vpershe viokremiv Ptolemej 90 168 Pohodzhennya nazvi Karpati odnoznachno ne z yasovane Ye nizka interpretacij ciyeyi nazvi vid doindoyevropejskih S Rospond do slov yanskih Nazva Karpati pol Karpaty ugor Karpatok rum Carpați serb Karpati cheh i slovak Karpaty nim Karpaten duzhe davnya Yiyi koreni prostezhuyutsya v seredzemnomorskomu doindoyevropejskomu substrati A Popov 1965 1973 A Bajcar 2016 dovodyat sho oronim vinik iz nazvi frakijskogo plemeni karpi sho prozhivalo na teritoriyi Peredkarpattya u III IV stolittyah n e V Georgiyev 1956 vvazhaye davnovirmensku movu osoblivim frakijskim dialektom i poyasnyuye toponim Karpati vid frakijskogo s korpa ta skelyasta S Raspond 1957 perekonanij sho nazva Karpati pohodit iz doindoyevropejskogo caro kamin Takogo zh poglyadu dotrimuyutsya I Hubshmid 1967 1969 vivodyachi toponim Karpati vid doindoyevropejskogo kar kamin kam yani gori i porivnyuyut jogo z takimi toponimami yak Karintiya pivdenna oblast Avstriyi ostriv Karpatos u Kritskomu mori ta Kras vapnyakove more u Sloveniyi Vin zachislyaye do cogo ryadu rum scarpa skelya serbskohorv skrapa trishina v kaminnyah i v dialekti dribni kameni sloven ceren skelyaste misce V Chiharzh 1960 vbachaye bazis carra kamin u seredzemnomorskomu doindoyevropejskomu substrati R Kozlova 1987 vivodit nazvu Karpati z psl krpat j z viginami vistupami gorbatij nerivnij lt krpa shos krive vignute vigin vistup lt iye s ker gnuti krutiti u stupeni redukciyi z determinativom r Slovackij ta cheskij movoznavec i etnograf P Shafarik a za nim Ye Pospelov 1967 vivodyat oronim Karpati vid slov yanskogo orografichnogo termina hrb harabat hrebet U literaturi cej termin traplyayetsya she u batka istoriyi ta geografiyi Gerodota u nazvi odniyeyi z livih pritok Dunayu Karpis Vvazhayetsya sho cya pritoka otrimala nazvu vid gir v yakih brala pochatok Vid mozhlivogo dakijskogo znachennya gori mozhe pohoditi nazva plemeni karpi ti hto zhivut u gorah yaki naselyali Karpati za chasiv Rimskoyi imperiyi Keltsko illirijske slovo Karn oznachalo kamin abo kupa kaminnya Rusini cej girskij hrebet nazivali Beshadi Insha nazva Sarmatski gori traplyayetsya v robotah antichnih i serednovichnih geografiv U Ptolemeya vid nazvi keltskogo plemeni bastarniv yaki tut prozhivali gori Karpat mali nazvu lat Alpes Bastarnidae Utvorennya Karpatskih girShe do utvorennya karpatskoyi geosinklinali na misci suchasnoyi girskoyi sporudi Karpat i yihnogo peredgir ya v paleozojsku eru bulo pasmo gir sho z yednuvalo Sventokshiski ta Sudetski gori z Dobrudzheyu Ce davnye pasmo nazivayut Vnaslidok ruhiv zemnoyi kori Prakarpati buli zrujnovani i na pochatku mezozojskoyi eri na yihnomu misci vinikla majzhe rivninna teritoriya blizka do platformi Znachne nakopichennya osadovih porid u mezhah karpatskoyi geosinklinali tisno pov yazane z diyalnistyu vodnih basejniv davnogo okeanu Tetis yakij protyagom trivalogo chasu rozdilyav dva davni materiki Gondvanu i Lavraziyu Krayevid Ukrayinskih Karpat Lishe naprikinci mezozojskoyi eri okean vidstupiv i na jogo misci pochali vinikati gori rivnini i morski zapadini Vvazhayut sho basejn Seredzemnogo morya i glibokovoddya Chornogo i Kaspijskogo moriv ye jogo zalishkami Reshta teritorij protyagom mezozojskoyi i kajnozojskoyi er buli ohopleni formuvannyam girskogo lancyuga do skladu yakogo vhodyat Apennini Pireneyi Alpi Karpati Balkani Krim Kavkaz Pamir ta in Cej grandioznij girskij lancyug vityagnutij u shirotnomu napryamku utvoryuye alpijskij skladchastij poyas U jogo mezhah Karpati zajmayut odne z centralnih polozhen Proces formuvannya girskoyi sporudi Karpat vidbuvavsya postupovo Intensivnij progin zemnoyi kori v mezhah karpatskoyi geosinklinali suprovodzhuvavsya aktivnim nakopichennyam u yiyi mezhah osadovih tovsh Yihnye formuvannya vidbuvalosya shlyahom rujnuvannya girskih sporud pivdenno zahidnoyi chastini Shidnoyevropejskoyi platformi Sudet Prakarpat Dobrudzhi Marmaroskogo masivu Morski glibini Protyagom kajnozojskoyi eri suchasna teritoriya Karpat perebuvala pid vodami paleogenovogo morya Za poshirennyam i budovoyu osadovih porid mozhna z yasuvati geografichni osoblivosti basejnu jogo konturi ta morfologiyu morskogo dna U vapnyakovih tovshah traplyayetsya velika kilkist reshtok morskih organizmiv koraliv morskih lilij riznih cherepashok tosho Voni vidkladalisya na dni teplih vidkritih neglibokih basejniv Same taki umovi buli na pochatku formuvannya paleogenovogo morya U piskovikah poryad iz vikopnoyu morskoyu faunoyu traplyayutsya roslinni reshtki yaki svidchat pro blizkist sushi ta pro priberezhnij harakter piskovih vidkladiv Rozpochavshis u kinci mezozojskoyi eri vishidni ruhi alpijskogo gorotvorennya trivali i v kajnozojsku eru U kinci paleogenovogo periodu pochali formuvatisya osovi chastini majbutnih girskih sistem Alp Karpat Kavkazu U toj period nad morem pochali vistupati okremi ostrivki a zgodom i cili ostrovi Najbilshimi z nih buli suchasni Chivchinski gori i Rahivskij kristalichnij masiv Na pivnich i pivnichnij zahid vid cogo masivu sered vodnih prostoriv vse viraznishe vistupali konturi Karpatskih gir Voni ves chas zaznavali eroziyi odnak gorotvorni procesi buli aktivnishimi Tomu v kinci paleogenovogo periodu na misci geosinklinali vzhe chitko sformuvalisya dva girski pasma na misci teperishnih Zovnishnih Karpat Z dvoh bokiv Zovnishnih Karpat bulo v toj chas more Vis girskogo pasma prohodila v mezhah suchasnih Beskidiv Gorganiv i Bukovinskih Karpat Na pivnichnij shid vid Zovnishnih Karpat na teritoriyi Peredkarpattya dali viruvav morskij basejn Na jogo dni vidkladalisya potuzhni tovshi osadovih porid vnaslidok rozmivu pivdenno zahidnogo krila Ruskoyi platformi ta pidvishenogo girskogo pasma Zovnishnih Karpat Vnutrishni Karpati buli predstavleni P yeninskimi ta Maramorskimi strimchakami Na pivdennij zahid vid nih projshov Zakarpatskij vnutrishnij progin iz Vigorlat Gutinskim vulkanichnim pasmom She pivdennishe v rajoni Beregivskogo nizkogir ya prolig Pripanonskij glibinnij roz yem sho viddilyaye Karpati vid Ugorskoyi mizhgirskoyi ulogovini Mizh Vnutrishnimi i Zovnishnimi Karpatami v kinci paleogenovogo periodu isnuvav morskij basejn Vin buv ostannim u mezhah Karpatskih gir Za chas jogo isnuvannya tut nakopichilis znachni tovshi pishanih vidkladiv Po riznomu proyavlyayutsya inshi pokrivi Magurskij vityagnuvsya vuzkoyu smugoyu u verhiv yah basejnu richki Uzh subsilezkij prohodit she vuzhchoyu smugoyu v mezhirichchi Verhnogo Dnistra i Striya v okolicyah sela Rozluch i pivdennishe vid mista Turki Tut nizkogirna centralna chastina Karpatskih gir perevazhayut kupolopodibni vershini ta pologi shili pridatni dlya silskogospodarskogo vikoristannya Cyu chastinu gir nazivayut Verhovinoyu Na pivden vid rozmishenij Duklyanskij visokogirna poloninska chastina Karpatskih gir Svoyeridni pokrivi prostezhuyutsya v pivdenno zahidnij chastini Ukrayinskih Karpat Voni predstavleni Rahivskim Porkuleckim i Chornogirskim pokrivami nasuvami Tut najvishi v Ukrayinskih Karpatah gori Goverla Petros Pip Ivan ta inshi U procesi gorotvorennya Peredkarpatskij krajovij progin a zgodom i Zakarpatskij vnutrishnij zapovnyuyutsya osadovimi tovshami Girski richki rujnuvali slabkostijki vidkladi i bezperervno perenosili v ulogovini galku pisok mul More u mezhah proginiv postupovo mililo a zgodom i zovsim vidstupilo U zamknenih ulogovinah vidbuvalosya intensivne viparovuvannya vologi sho zumovilo osidannya solej Na Prikarpatti yih vidobuvali dva kalijni kombinati Stebnickij i Vulkanizm Vulkanichne ozero Sfanta Ana poblizu M yerkurya Chuk u Rumuniyi Trivalij proces formuvannya Karpatskih gir suprovodzhuvavsya vse novimi proyavami vulkanizmu yakij trivav azh do pochatku chetvertinnogo periodu ce blizko 1 5 2 mln rokiv tomu Slidi nedavnoyi vulkanichnoyi diyalnosti mozhna she zaraz sposterigati v rajoni Vinogradova Vishkova Tyacheva de dolina Tisi peretinaye Vigorlat Gutinskij hrebet V okolicyah mista Hust visochiye konus pogaslogo vulkana na vershini yakogo zbereglisya ruyini zamku forteci Konusi pogaslih vulkaniv ye i v okolicyah Uzhgoroda Mukacheva Beregovogo Bilya Vishkova najkrashe zbereglisya vulkanichni krateri Lancyug tak zvanih pohovanih vulkaniv ogolyuyetsya v rajoni sil Dobroni Drisini i Shalanok Vulkanichni porodi v comu lancyuzi predstavleni v osnovnomu andezitami Vihodi yih vidomi v rajoni sil Drisini i Shalanok Uzdovzh pivdennoyi okolici Zakarpatskogo vnutrishnogo proginu ye potuzhni tovshi liparitiv Na poverhni voni ye na velikij ploshi v Beregivskomu rajoni Ci vulkanichni viverzhennya pochalisya v paleogeni ta zakinchilisya v kinci miocenu blizko 15 mln rokiv tomu tomu znachna chastina yih perekrita osadovimi porodami pliocenu Pro nedavnyu vulkanichnu diyalnist na teritoriyi Vigorlat Gutinskogo hrebta svidchat mineralni a v Keliman Hargitskih gorah v tomu chisli i garyachi dzherela Pro aktivni procesi u verhnij mantiyi Zemli pid Karpatami svidchat zemletrusi yaki chas do chasu tut fiksuyut Tak 4 bereznya 1977 roku vidbuvsya zemletrus u gorah Vrancha na teritoriyi Rumuniyi Zledeninnya U chetvertinnij period Karpati zaznali chastkovogo zledeninnya Nim buli ohopleni visokogirni masivi Chornogori i Svidovcya Popa Ivana Maramorskogo Relikti jogo prostezhuyutsya u viglyadi kariv cirkiv morennih vidkladiv u dolinah girskih potokiv U serednogir yi yake ne zaznalo zledeninnya vidbuvalosya morozne vivitryuvannya girskih porid Vivitreni kam yani rozsipi ye na shilah Gorganiv Karpati j Alpi v istoriyi vidobutku pershih metalivU II tis do n e na velikij teritoriyi vid Karpat do Atlantiki sformuvalas Yevropejska metalurgijna provinciya najbilsh potuzhnimi centrami yakoyi stali bagati karpatski alpijski ta pirenejski rodovisha Podibno do situaciyi z kavkazkimi rudnikami bilshist davnih yevropejskih kopalen bula znishena chasom i girnichoyu diyalnistyu nastupnih epoh Pro masshtabnist vibuhu girnicho metalurgijnih tehnologij svidchat chislenni skarbi virobiv z olov yanoyi bronzi j samogo metalu zlivki bruht kilkist yakih svidchit pro majzhe desyatirazove zbilshennya obsyagiv virobnictva porivnyano z III tis do n e Sered skarbiv usiyeyi Yevropejskoyi provinciyi vidilyayutsya Uioara de Suz Rumuniya de bulo zoseredzheno majzhe 6 tisyach riznomanitnih virobiv zagalnoyu vagoyu 1100 kg a takozh koncentraciya bilshe nizh 150 skarbiv na obmezhenih terenah Zakarpattya rajon Mukachevo Uzhgorod de viyavleno ponad 2 tis bronzovih znaryad Klimat i prirodaSeredni temperaturi sichnya vid 2 do 5 C na vershinah nizhche 10 C lipnya 17 20 C na vershinah do 4 5 C Opadiv vid 600 do 2000 mm na rik Dlya Karpat harakterna visotna poyasnist landshaftiv Shirokolistyani i mishani lisi zminyuyutsya hvojnimi vishe miscyami do 1600 1800 m prostyagayutsya subalpijski chagarniki a na najvishih vershinah ye alpijski luki polonini Sered roslin bagato endemichnih vidiv dokladnishe div Spisok endemichnih roslin Karpat V Karpatah ye nacionalni parki zokrema Karpatskij v Ukrayini Tatranskij u Polshi Tatranskij u Slovachchini Retezat u Rumuniyii a takozh zapovidniki zakazniki Ekologiya22 travnya 2003 roku v Kiyevi bulo uhvaleno Ramkovu konvenciyu pro ohoronu ta stalij rozvitok Karpat mizhnarodnij dogovir uchasnikami yakogo ye sim krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Chehiya Ugorshina Polsha Rumuniya Serbiya Slovachchina ta Ukrayina Cya konvenciya ye drugoyu subregionalnoyu ugodoyu shodo zahistu girskih rajoniv po vsomu sviti Z 2004 roku timchasovij sekretariat Karpatskoyi konvenciyi perebuvaye u kompetenciyi Programi OON iz zahistu dovkillya u Vidni ta prijmayetsya Avstrijskoyu Respublikoyu Rajonuvannya Karpat1 Zovnishni Zahidni Karpati 2 Vnutrishni Zahidni Karpati 3 Zovnishni Shidni Karpati 4 Vnutrishni Shidni Karpati 5 Pivdenni Karpati Transilvanski Alpi 6 Zahidni Rumunski gori 7 Transilvanske plato 8 Serbski KarpatiZahidni Karpati Tatri Dolina p yati ozer polskih PolshaZahidni Karpati Tatri pik Gerlah Gerlah Pik SlovachchinaZahidni Karpati Velika Fatra zahidnij pik Ostra SlovachchinaShidni Karpati Beshadi Polonina PolshaRumunski KarpatiU gorah RumuniyiLodovikove ozero v gorah Fegerash u Rumuniyi na visoti blizko 2000 mZahidni Rumunski gori znameniti svoyimi pecheramiTurda ushelina vid na zahid Osnovnimi skladovimi chastinami Karpatskoyi girskoyi krayini ye Zahidni Karpati Shidni Karpati Pivdenni Karpati Zahidni Rumunski gori Transilvanske plato ta Serbski Karpati Na osnovi principovih vidminnostej u tektonichnij budovi u mezhah Zahidnih ta Shidnih Karpat vidilyayut po dvi pidprovinciyi vidpovidno ta Zovnishni Shidni Karpati ta Vnutrishni Shidni Karpati Zahidnimi Karpatami nazivayut chastinu Karpatskih sporud yaki zajmayut prostir vid pravoberezhzhya Dunayu v Avstriyi do verhiv yiv richki Poprad yaka vpadaye na teritoriyi Polshi u Dunayec pravu pritoku Visli Ponad tridcyat girskih vershin u masivi Visoki Tatri u yih mezhah pidnosyatsya bilsh yak na 2500 m nad rivnem morya Zdebilshogo hrebti Zahidnih Karpat mayut shirotne prostyagannya Za Popradom hrebti Karpat zminyuyut napryam na pivdenno shidnij Vid dolini Popradu na pivnichnomu zahodi do verhiv yiv richki Prahova liva pritoka richki Yalomici sho vpadaye u Dunaj na pivdennomu shodi prostyaglisya Shidni Karpati Perevazhna bilshist girskih hrebtiv fiziko geografichnoyi provinciyi za vinyatkom masiviv Chornogora Rodna ta Kelimanskih gir ne dosyagaye 2000 m nad rivnem morya U pivdennij chastini Karpat vid dolini Prahovoyi i perevalu Predyal u zahidnomu napryamku prostyaglisya Pivdenni Karpati abo Transilvan ski Alpi Yihni girski hrebti prohodyat majzhe v shirotnomu napryami Cya velika girska provinciya Karpat ob yednuye ryad girskih masiviv u chotiroh z yakih ye vershini iz visotami ponad 2500 m nad rivnem morya Chetvertoyu chastinoyu Karpatskoyi girskoyi krayini ye serednovisotni Zahidni Rumunski gori Apuseni yaki viddilyayutsya vid Pivdennih Karpat dolinoyu richki Muresh Pri rajonuvanni do nih vklyuchayut j Banatski gori yaki znahodyatsya zahidnishe Pivdennih Karpat Mizh Zahidnimi Rumunskimi gorami Shidnimi ta Pivdennimi Karpatami roztashovana she odna velika chastina Karpatskoyi girskoyi krayini Transilvanske plato z absolyutnimi visotami 300 1080 m Silno rozchlenovani jogo gorbi postupovo pidvishuyutsya iz nablizhennyam do hrebtiv Shidnih ta Pivdennih Karpat Serbski Karpati menshe 3 5 vid ploshi Karpat zajmayut prostir mizh dolinami Dunayu ta richki Nishava u Serbiyi Detalnij spisok rajoniv Karpat Vid z Goverli na pivnichno zahidni prostoriBili Karpati Yavorniki Zahidni Beskidi Moravsko Silezki Beskidi Centralni Beskidi Oravska Magura Oravski Beskidi Zhivecki Beskidi Kisucki Beskidi Shidni Beskidi chastkovo roztashovani v Zovnishnih Shidnih Karpatah P yenini Lyubovnyanska visochina Chergivski gori Spiska Magura Bahuren Levocki gori Sharishska Vrhovina Skorushinske Vrhi Rudogor ye Muranska Planina Slovackij Raj Volovske Vrhi Veporske Vrhi Slovackij Karst Ch yerna Gora Fatransko Tatranska oblast Mali Karpati Tribech Zh yar Velka Fatra Mala Fatra Tatri Zahidni Tatri Visoki Tatri Nizki Tatri Vtachnik Polyana Yavor ye Ostruozhki Burda Matra Zovnishni Shidni Karpati Nizki Beskidi Busov Shidni Beskidi chastkovo roztashovani Zovnishnih Shidnih Karpatah abo Zahidni Beshadi Bukovske Vrhi Shidni Beshadi U pidnizhzhya GoverliVerhovinskij Vododilnij hrebet Gorgani Poloninski Beskidi Polonina Rivna Hrebet Chornogora Vnutrishni Shidni Karpati Vigorlat Gutinske pasmo Vigorlat Bistricki gori Keliman Hargitski gori Rodna gori Guculski Alpi Verhnotisinska ulogovina Pivdenni Karpati Zahidni Rumunski Karpati Transilvanske plato Serbski KarpatiPanorama ozera Ardzhesh Pivdenni Karpati Cikavi faktiV dolini richki Prut v okolicyah sela Vorohta bulo znajdeno skam yanile yajce orla borodanya Yajcyu blizko 15 miljoniv rokiv Znajdeno vidbitki listkiv miocenovoyi flori lat Liquidambar styraciflua ambrovogo dereva ta Mamont unikalnij ekzemplyar vikopnoyi fauni znajdenij v okolicyah sela Staruni Ivano Frankivskoyi oblasti U vidkladah tortonskogo morya znajdeno reshtki shablezubih tigriv i gigantskih akul yaki davno vimerli ostanki delfiniv Na Zakarpatti znajdeno reshtki ginkgo dvolopatevogo a na Prikarpatti bambuku U Karpatah znajdeno vikopni reshtki 30 vidiv duba U Karpatah rosli smilaks sarsaparel dzelkva Bilya Kosova znajdena velika kilkist vidbitkiv rodini lavrovih a bilya Mukacheva ta Ilnici rodini palmovih Richki Prikarpattya vimivayut z alyuvialnih vidkladiv reshtki derev chetvertinnogo periodu Bilya Zhidacheva bulo znajdeno dub vimitij r Strij yakomu dekilka tisyacholit Na pogaslomu vulkani v serednovichchi zbudovano Mukachivskij zamok Na chest Karpat nazvano mineral karpatit sho bulo vpershe znajdeno na Zakarpatti Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karpati Ukrayinski Karpati Bukovi pralisi Karpat Spisok endemichnih roslin KarpatPrimitkiBajcar Andrij Istoriya pohodzhennya ta vikoristannya nazvi nazvi Karpati A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 50 Lviv 2016 s 22 33 Bajcar Andrij Istoriya pohodzhennya ta vikoristannyanazvi nazvi Karpati A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 50 Lviv 2016 s 22 33 stor 99 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 Stojko Stepan Mihajlovich Ermolenko Yurij Afanasevich Karpati ochima dopitlivih Lviv Kamenyar 1976 96s Lazarenko E A Po vulkanicheskim Karpatam Putevoditel Uzhgorod Karpati 1978 96 s il 16 l il Piotrovskij G L Karpatit novyj organicheskij mineral iz Zakarpatya Mineral sb Lvov geol ob va 1955 Vip 9 S 120 127 ros Dzherela ta literaturaKagalo O Karpati Karpatski gori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Podkur R Karpati Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 118 ISBN 978 966 00 0692 8 Yas O V Sarmatski gori Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 460 ISBN 978 966 00 1290 5 Karpaty Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 854 pol S 854 878 pol Populyarni vershini KarpatLiteratura Atlas svitu Kiyiv Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini DNVP Kartografiya 2002 r 192 s Bajcar Andrij Istoriya pohodzhennya ta vikoristannya nazvi nazvi Karpati A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 50 Lviv 2016 S 22 33 Voloshuk M D Gileckij J R Vodno erozijni procesi u prirodnih kompleksah Ukrayinskih Karpat monografiya Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2022 124 s Volodimir Sobashko 2003 Dorogami i stezhkami Karpat Lviv Centr Yevropi ISBN 966 7022 56 0 Gileckij Josip Plosha Karpatskoyi fiziko geografichnoyi krayini ta Ukrayinskih Karpat Geoturizm praktika i dosvid Materiali V Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 20 22 zhovtnya 2022 Lviv Lviv Kamenyar 2022 S 103 105 Gileckij J R Timofijchuk N M Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayinskih Karpat dlya cilej piznavalnogo turizmu J R Gileckij N M Timofijchuk Geografiya ta turizm Naukovij zbirnik Vipusk 53 Kiyiv 2020 S 103 109 Diki zviri i ptahi Karpat oblik ta oberigannya Yu V Yurkevich Ivano Frankivske oblasne upravlinnya lisovogo gospodarstva Ukrayini Nadvirna b v 1996 92 s Ekosistemi lentichnih vodojm Chornogori Ukrayinski Karpati kolektivna monografiya T I Mikitchak O Reshetilo A Kostyuk O Popelnicka I Danilik Nauk red T I Mikitchak Lviv ZUKC 2014 287 s il tabl 350 pr Mistit bibliogr ISBN 978 617 655 104 1 Etnogenez ta etnichna istoriya naselennya Ukrayinskih Karpat u 4 h t T II Etnologiya ta mistectvoznavstvo gol red Stepan Pavlyuk Lviv 2006 812 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Pam yatki pidgir ya Ukrayinskih Karpat pershoyi polovini I tisyacholittya n e L V Vakulenko K Naukova dumka 1977 139 s Stojko S Ermolenko Yu Karpati ochima dopitlivih Lviv Kamenyar 1976 96 s Suchasna geodinamika ta geofizichni polya Karpat i sumizhniih teritorij monografiya K R Tretyak V Yu Maksimchuk R I Kutas ta in za zag red K R Tretyaka V Yu Maksimchuka R I Kutasa M vo osviti i nauki Ukrayini NAN Ukrayini Nac un t Lviv politehnika Karpat vid nya In tu geofiziki im S I Subbotina Lviv Vid vo Lviv politehniki 2015 420 s il Rezhim dostupu Tit ark paral angl Bibliogr s 390 418 548 nazv ISBN 978 617 607 763 3 Tipologiya lisiv Ukrayinskih Karpat navch posibnik dlya lisogosp spec vuziv Z Yu Gerushinskij Ukrayinskij derzh lisotehnichnij un t Lviv Piramida 1996 208 s Ukrayinski Karpati Priroda Ekonomika Istoriya Narodoznavstvo Bibliogr pokazhch l ri za 1998 r red M A Golubec Lviv nauk b ka im V Stefanika NAN Ukrayini L 2003 302 s
Карпати у Вікісховищі 
