Кайнозойська ера, кайнозой (грец. καινός новітній + ζωή життя); (рос. кайнозойская эратема (эра), кайнозой; англ. Cainozoic, Cenozoic, Kainozoic era; нім. Känozoikum n, känolithisches Ärathem n, Erdneuzeit f) — найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала 66,0 млн років тому, триває й досі.
У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння.
Геохронологія
Кайнозойську еру поділяють на три періоди:
- антропогеновий (четвертинний):
- голоцен, 0,0117 — 0 млн років тому,
- плейстоцен, 2,58 — 0,0117 млн років тому;
- неогеновий:
- пліоцен, 5,333 — 2,58 млн років тому,
- міоцен, 23,03 — 5,333 млн років тому;
- палеогеновий:
- олігоцен, 33,9 — 23,03 млн років тому,
- еоцен, 56,0 — 33,9 млн років тому,
- палеоцен, 66,0 — 56,0 млн років тому.
Рослинний світ
Серед рослин були поширені покритонасінні, з'явились злакові.
Тваринний світ
Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври тощо. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й акули, з'явились кити, на суходолі — численні комахи (наприклад, жуки-довгоносики родів Cleonolithus, Curculionites), ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві, людиноподібні мавпи, гризуни, комахоїдні та інші. На початку антропогену з'явилась первісна людина.
Корисні копалини
З кайнозойськими відкладами в Україні пов'язані родовища нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам'яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінеральну сировину.
До кайнозойських відкладів приурочено близько 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, близько 15% запасів вугілля (головним чином бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний басейн), марганцевих руд (Чіатурське родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн), кам'яних і калійних солей в Україні (), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних будівельних матеріалів.
Примітки
- International Chronostratigraphic Chart v2023/06 (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. Архів (PDF) оригіналу за 28 червня 2023.
- КАЙНОЗОЙСЬКА ЕРАТЕМА. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geohronologichna shkala mln rokiv tomuEon Era Period 0F a n e r o z o j Kajnozoj Chetvertinnij 2 58Neogen 23Paleogen 66Mezozoj Krejda 145Yura 201Trias 252Paleozoj Perm 299Karbon 359Devon 419Silur 444Ordovik 485Kembrij 541D o k e m b r i j P r o t e r o z o j Neo proterozoj Ediakarij 635Kriogenij 720Tonij 1000Mezo proterozoj Stenij 1200Ektazij 1400Kalimij 1600Paleo proterozoj Staterij 1800Orozirij 2050Ryasij 2300Siderij 2500A r h e j Neoarhej 2800Mezoarhej 3200Paleoarhej 3600Eoarhej 4000Gadej 4600Dzherelo Kajnozojska era kajnozoj grec kainos novitnij zwh zhittya ros kajnozojskaya eratema era kajnozoj angl Cainozoic Cenozoic Kainozoic era nim Kanozoikum n kanolithisches Arathem n Erdneuzeit f najnovisha era v geologichnij istoriyi Zemli Nastala 66 0 mln rokiv tomu trivaye j dosi U seredini paleogenu vidbulisya znachni transgresiyi morya piznishe intensivne goroutvorennya U kajnozoyi sformuvalis u suchasnih obrisah materiki j okeani Orografichni zmini zumovili zmini klimatu i landshaftiv Na pochatku antropogenu vnaslidok poholodannya znachnogo rozvitku nabulo materikove zledeninnya GeohronologiyaKajnozojsku eru podilyayut na tri periodi antropogenovij chetvertinnij golocen 0 0117 0 mln rokiv tomu plejstocen 2 58 0 0117 mln rokiv tomu neogenovij pliocen 5 333 2 58 mln rokiv tomu miocen 23 03 5 333 mln rokiv tomu paleogenovij oligocen 33 9 23 03 mln rokiv tomu eocen 56 0 33 9 mln rokiv tomu paleocen 66 0 56 0 mln rokiv tomu angl Kolivannya temperaturi atmosferi Zemli z chasiv mezozoyu do sogodennyaRoslinnij svitSered roslin buli poshireni pokritonasinni z yavilis zlakovi Tvarinnij svitNaprikinci mezozoyu vimerli gigantski reptiliyi dinozavri ihtiozavri tosho U paleogenovih moryah perevazhali molyuski kostisti ribi j akuli z yavilis kiti na suhodoli chislenni komahi napriklad zhuki dovgonosiki rodiv Cleonolithus Curculionites ssavci postupovo rozvinulis hobotni vedmedevi lyudinopodibni mavpi grizuni komahoyidni ta inshi Na pochatku antropogenu z yavilas pervisna lyudina Sinonim neozoj angl Neozoic nim Neozoikum n Korisni kopaliniZ kajnozojskimi vidkladami v Ukrayini pov yazani rodovisha nafti i gazu Peredkarpatska naftogazonosna oblast burogo vugillya Dniprovskij burovugilnij basejn margancevih rud Nikopolskij margancevij basejn kam yanih ta kalijnih solej Peredkarpatskij solenosnij basejn Porodi kajnozoyu vikoristovuyut yak mineralnu sirovinu Do kajnozojskih vidkladiv priurocheno blizko 25 vsih vidomih zapasiv nafti i gazu zokrema Peredkarpatskoyi naftogazonosnoyi oblasti blizko 15 zapasiv vugillya golovnim chinom burogo Osadovi tovshi kajnozoyu mistyat veliki pokladi oolitovih zaliznih rud Kerchenskij zalizorudnij basejn margancevih rud Chiaturske rodovishe Nikopolskij margancevorudnij basejn kam yanih i kalijnih solej v Ukrayini Italiyi Siciliya Franciyi Elzas Rumuniyi Irani Izrayili Jordaniyi Z kajnozojskimi tovshami pov yazani veliki zapasi boksitiv fosforitiv diatomitiv riznomanitnih nerudnih budivelnih materialiv PrimitkiInternational Chronostratigraphic Chart v2023 06 PDF angl International Commission on Stratigraphy Arhiv PDF originalu za 28 chervnya 2023 KAJNOZOJSKA ERATEMA Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 8 chervnya 2022 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kajnozojska era
