Респу́бліка Еквадо́р (ісп. Ecuador, кеч. Ikwadur) — країна в Південній Америці, яка межує на півночі з Колумбією, сході та півдні з Перу, на заході омивається Тихим океаном; площа 270 670 км². Член ООН (з 1945), ОАД (з 1948), СОТ (з 1996), ОПЕК (з 1973), МВФ.
| Республіка Еквадор | |||||
| |||||
| Девіз: Dios, patria y libertad Бог, батьківщина і воля | |||||
| Гімн: Salve, Oh Patria | |||||
 | |||||
| Столиця | Кіто 00°09′ пд. ш. 78°21′ зх. д.country H G O | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Ґуаякіль | ||||
| Офіційні мови | іспанська мова | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| - Президент | Данієль Нобоа | ||||
| - Віцепрезидент | [en] | ||||
| Незалежність | |||||
| - від Іспанії | 24 травня 1822 | ||||
| - від Великої Колумбії | 13 травня 1830 | ||||
| - Республіка | |||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 256,370 км² (74) | ||||
| - Внутр. води | 8,8 % | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2016 | 16 385 068 осіб (65) | ||||
| - перепис 2010 | 14,483,499 осіб | ||||
| - Густота | 58,95/км² (151) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
| - Повний | $202,977 мільярдів (68) | ||||
| - На душу населення | $11,718 (100) | ||||
| ІЛР (2018) |  0,752 (середня) (86) | ||||
| Валюта | Еквадорський сукре (до 2000), Долар США ( USD) | ||||
| Часовий пояс | (UTC-5) | ||||
| Коди ISO 3166 | 218 / ECU / EC | ||||
| Домен | .ec | ||||
| Телефонний код | +593 | ||||
 | |||||
| |||||
Історія
Недавня історія: незалежність від Іспанії країна здобула 1830 року. Після тривалого періоду нестабільності чергувалися ліберальний і консервативний уряди до військового перевороту в 1963-му, коли до влади прийшла військова хунта. У 1982 в країні було оголошено надзвичайний стан через страйки й демонстрації. Сіксто Дюран Бальєн у 1992 був обраний президентом замість Родріго Севальйоса.
Географія. Природа. Клімат
Еквадор розташований на тихоокеанському узбережжі Південної Америки, що лежить в екваторіальній зоні Анд. Межує з Перу на півдні та сході, з Колумбією на півночі, з заходу омивається водами Тихого океану (довжина берегової лінії 2237 км). Крім материкової частини, до Еквадору належать Галапагоські острови, що лежать у 1000 км на захід від узбережжя країни. Загальна площа Еквадору 283,6 тис. км² (включно з Галапагоськими островами — 7,8 тис. км²). Галапагоські острови складаються з 13 великих, 17 дрібних островів та безлічі скель.
Поділяється Еквадор на три природні області — Косту (узбережжя), Сьєрру (нагір'я) та Орьєнте (схід), вони утворені хребтами Анд, розсікають країну з півдня на північ. На заході, в Кості, берегові височини відокремлюються від Анд долиною річки Гуаяс. Сьєрра — вулканічне нагір'я Анд, що складається з хребтів Західних та Східних Кордильєр, які облямовують міжгірські улоговини (2500—2800 м).
У північній частині нагір'я — близько 50 згаслих та діючих вулканів. Серед них найвища вершина Еквадору — згаслий вулкан Чимборасо (6267 м), а також найвищий в світі діючий вулкан Котопахі (5897 м). Орієнте, Сельва, займає схід Еквадору (близько половини території країни).
Прибережна рівнина різко піднімається до Анд; розділена декількома оброблюваними долинами, на сході — рівнинні, низинні тропічні ліси. Ґрунти Еквадору латеритні на рівнинах та схилах Анд, вулканічні у міжгірських улоговинах.
Природні ресурси
До основних природних багатств Еквадору відносять нафту (запаси 3,4 млрд бар.), природний газ (запаси 9,8 млрд м³) та банани, торгівля якими приносить країні найбільші прибутки. Основні нафтові родовища знаходяться на півночі Орьєнте, газу — в Гуаякільській затоці. Значне місце в місцевій економіці посідають також ліси (торгівля деревиною), какао, кава, фрукти тощо. Відомі також родовища золота, міді, урану, вапняку, поліметалічних руд (срібло, цинк, свинець).
Фауна
Фауна Еквадору відзначається великим видовим різноманіттям і значною часткою ендемічних видів, поширених як в Андах, так і верхів'ях Амазонії. Зокрема, у складі фауни Еквадору виявлено понад 200 видів амфібій, величезна кількість птахів і понад 1000 видів метеликів. Тут поширені такі види ссавців, як ягуар, пума, пекарі, броненосець, мурахоїд. Своєрідна фауна островів Галапагос (національний парк) — гігантські черепахи, морські ігуани та ін.
Клімат
Клімат екваторіальний та гірський-екваторіальний, на півдні — субекваторіальний. Загальна картина природно-кліматичних умов країни вкрай неоднорідна, фактично тут можна спостерігати велике розмаїття мікрокліматичних зон, пов'язаних з особливостями місцевого рельєфу. Погода навіть на близьких сусідніх частинах долини може кардинально мінятись через різну топографію. До характерних особливостей місцевого клімату також відноситься швидка зміна локальної погоди протягом дня, що пов'язано з різним нагріванням гірських схилів під впливом сонячних променів, що змінюють свій азимут протягом дня. Можна виділити в Еквадорі два сезони — вологий жаркий і сухий прохолодний.
Середньомісячні температури влітку в Кіто коливаються від +18 до +25 °C, взимку — від –3 до +13 °C. Опадів випадає близько 600 мм в рік, з помітним зниження рівня в період із серпня по лютий. Центральні рівнини мають досить рівномірний клімат — цілий рік тут від +17 до +24 °C, опадів випадає не більше 300 мм, переважно в міжсезоння та восени. У південній частині річна температура коливається в районі +23 °C, зимова — близько +19 °C. При цьому в рік випадає не більше 200 мм дощу. В Орьєнте (схід) середньорічна температура становить +30...+35 °C, при цьому тут випадає велика кількість опадів — від 5000 мм на східних схилах Анд до 4500 у рівнинних районах (липень і серпень — найвологіші місяці, з вересня до грудня кількість опадів помітно зменшується).
Погода на Галапагоських островах в значній мірі визначається характером океанічних течій та вітрів. Холодна течія Гумбольдта з червня по грудень створює потужну інверсію повітря, утворює прохолодні сирі тумани. У цей період погода прохолодна і суха, середньомісячна кількість опадів не перевищує 10 мм. У грудні потужні північні пасати зазвичай приносять теплу і дощову погоду (до 300 мм дощу), яка тримається до квітня-травня.
Нафта і політика
Перше нафтове родовище в долині Амазонки відкрите в 1967 американським консорціумом Texaco — Gulf Oil.
Згідно з прийнятим у 1971 році «Законом про вуглеводні», переважного права на розробку нафтових ресурсів мала набути державна компанія. Але процес її створення затягнувся на тлі розквіту нової, нафтової корупції. Під тиском іноземних компаній уряд пропонував навіть перенести набрання чинності законом на 2025 р.
Бачивши нездатність цивільної адміністрації реалізувати ухвалений закон, військові на чолі з генералом Гільєрмо Родрігесом Лара вчинили переворот. Еквадор вступив до ОПЕК, концесії іноземних компаній були переоформлені в договори підряду й участі, а податки — збільшені. В результаті іноземці стали продавати свої частки в нафтових родовищах уряду. На базі створеної американськими компаніями інфраструктури була створена державна нафтова компанія CEPE. Значна частина її доходів йшла на фінансування соціальних програм.
З різким зростанням цін на нафту в 1970-ті роки переваги Еквадору — вихід до океану і близькість до американського ринку — дали змогу різко збільшити доходи держави — з $43 млн в 1971 до $350 млн в 1974. Доходи від нафти давали змогу вести боротьбу з бідністю і одночасно розвивати промисловість. Індустріальне зростання привело до прискорення політичного розвитку, і під тиском профспілок, партій і бізнесу в 1979 військовики вимушені були поступитися владою цивільному уряду.
На жаль, цивільне правління привело до безконтрольного зростання зовнішнього боргу — з 600 млн $ в 1979-му майже до 17 млрд $ до кінця століття.
Зниження цін на нафту в другій половині 1980-х зробило державу заручником своєї колишньої економічної політики, вимушеним фінансувати витрати за рахунок дедалі дорожчих кредитів. У 1989 році, після перетворення державної компанії CEPE у PetroEcuador, її соціальні зобов'язання були передані державі, що фактично привело до їх відміни. Скорочення державної підтримки індіанського населення, на чиїй території, власне, і добувається нафта, привело до того, що індіанці стали найактивнішою і революційною силою в суспільстві.
Для виходу з ситуації було вирішено збільшити видобуток нафти, що спонукало країну вийти з ОПЕК на початку 1990-х. Зростання видобутку, проте, збіглося з тривалим періодом низьких цін на нафту, тому різко збільшити інвестиції не вийшло. Обвал цін на нафту в 1998 викликав фінансову кризу. До 1999 Еквадор оголосив дефолт по зовнішніх боргах. Для порятунку економіки Еквадор звернувся по допомогу до МВФ, а на початку 2000-х американський долар замінив сукре як національну валюту.
При цьому в рамках угод з МВФ практично всі доходи від нафти стали йти на погашення зовнішнього боргу. Не маючи засобів на розвиток нафтової галузі, держава стала поступатися своїм місцем іноземним компаніям.
Незадоволені політикою уряду індіанці почали в деяких районах озброєний опір розробкам нафти й будівництву трубопроводів. Індіанський фронт «Пачакуті» у 2000 організував мирний марш на столицю. Цим скористалася військова хунта на чолі з полковником Лусіо Гутьєрресом Борбуа та здійснила мирне захоплення влади ним, проте, під тиском США довелося поступитися владою віце-президенту Густаво Нобоа, який відновив колишній режим.
Лусіо Гутьєррес Борбуа провів декілька місяців в ув'язненні, ставши одним з найпопулярніших політиків. Вийшовши на свободу, Гутьєррес об'єднався з індіанцями «Пачакуті» й пообіцяв повернути нафту під контроль Еквадору. Це забезпечило йому перемогу на виборах 2003. Здобувши владу, Гутьєррес зробив ставку на пошук нової угоди з США і фактичну приватизацію .
При цьому він спробував відвернути громадську думку розмовами про загрозу країні з боку колумбійських повстанців. Була почата передислокація військ до колумбійського кордону. Крім того, Гутьєррес погодився на розміщення в країні американських військових баз.
20 квітня 2005 року, незважаючи на підтримку США, Гутьєррес був позбавлений свого поста парламентом країни.
Адміністративно-територіальний устрій
Еквадор в поділяється на 24 провінції та Столичну область (Кіто).
| Адміністративно-територіальний устрій Еквадору Номер сектору на карті | ||
 | ||
|---|---|---|
| № | Провінція | Центр |
| 1 | Асуай | Куенка |
| 2 | Болівар | Ґуаранда |
| 3 | Каньяр | |
| 4 | Карчі | Тулкан |
| 5 | Чимборасо | Ріобамба |
| 6 | Котопахі | Латакунґа |
| 7 | Ель-Оро | Мачала |
| 8 | Есмеральдас | |
| 9 | Галапагоські острови | Пуерто-Бакерісо-Морено |
| 10 | Ґуаяс | Ґуаякіль |
| 11 | Імбабура | |
| 12 | Лоха | Лоха |
| 13 | Лос-Ріос | |
| 14 | Манабі | Портов'єхо |
| 15 | Морона-Сантьяґо | |
| 16 | Напо | |
| 17 | Орельяна | [en] |
| 18 | Пастаса | Пуйо |
| 19 | Пічинча | Кіто |
| 20 | Санта-Елена | |
| 21 | Санто-Домінґо-де-лос-Цанчилас | Санто-Домінго |
| 22 | Сукумбіос | Нуева-Лоха |
| 23 | Тунґурауа | Амбато |
| 24 | Самора-Чинчипе | |
Політична система
З 1998 року Еквадор — демократична республіка, голова держави та уряду — президент, вибирається населенням на 4-річний термін, можливий другий термін підряд. При відсутності абсолютної більшості проводиться 2-й тур виборів за участю двох пар лідерів (2-го туру не проводять, якщо одна з пар отримала більше 40 % і її відрив від найближчої пари більше аніж 10 % голосів. Президент та віце-президент висуваються єдиним списком.
Законодавча влада знаходиться у віданні парламенту. Парламент — однопалатна «Національна асамблея», 124 депутати вибираються населенням на 4-річний термін.
Вищий орган виконавчої влади — уряд.
Голосування у Еквадорі загальне, пряме, рівне, таємне і для письменних осіб віком до 65 років обов'язкове (за ухилення — штраф). Право голосу з 18 років (ті що знаходяться на дійсній службі в державних силових структурах, його позбавлені). Виборчий процес організовує та регулює Верховний виборчий трибунал і провінційні виборчі трибунали.
Виборці мають право відкликання більшістю голосів депутата, алкальда і префекта.
Політичні партії
За результатами виборів у квітні 2009 року:
- Рух ПАІС — ліва, 59 депутатів (голова партії — теперішній президент Корреа)
- Партія патріотичного суспільства — лівоцентристська (націоналістична), 19 депутатів
- Соціал-християнська партія — правоцентристська, 11 депутатів
- Партія інституційного оновлення та національної дії — права, 7 депутатів
- Демократичний народний рух — комуністична, 5 депутатів
- Муніципалістичний рух за національну інтеграцію — ліва, 5 депутатів
- Рух багатонаціональної єдності Пачакутик — ліва, індіанська, 4 депутати
- Ролдосистська партія — лівоцентристська, 3 депутати
- Партія лівих демократів — ліва, 3 депутати
В асамблеї мають представництво ще 8 партій — по одному депутату.
Міжнародні відносини
Еквадор має зв'язки з більшістю країн світу.
Відносини з Україною
Дипломатичні відносини Еквадору та України встановлені 27 квітня 1993 р.
Економіка
Важливим сектором економіки є сільське господарство, в якому зайнято 30 % працездатного населення країни. Переважає натуральне господарство. 1 % великих землевласників належить 40 % усіх оброблюваних земель, але обробляється менше 10 % території країни і ще 10 % використовується під пасовища. Поширені експортні культури — банани, кава, какао, які культивуються на Сході у прибережній зоні (Кості). Банани й какао вирощують у низинах з теплим і вологим кліматом, каву — на нижніх схилах Анд, де клімат прохолодніший і сухіший. У долинах також вирощують цукровий очерет, цитрусові. В Андах вирощують ячмінь, пшеницю, кукурудзу, картоплю й городину, а також розводять велику рогату худобу та овець.
Еквадор має у своєму розпорядженні незначні родовища золота, срібла, цинку й міді. В 1972 році були розвідані величезні запаси нафти, щорічний видобуток Кокуенка Еквадорторой тепер становить близько 16 мільйонів тон. На нафту припадає понад половину всього експорту країни.
Видобуток нафти сприяв розвитку сталеливарної, нафтохімічної й цементної промисловості. Інші галузі пов'язані з виробництвом продуктів харчування, тканин, рибальством і лісозаготівлею та лісоперобкою. Основні промислові центри — Кіто, Куенка й Гуаякіль. 45 % електроенергії виробляється ТЕС, інша — ГЕС. Більша частина водних ресурсів (в Андах) не використовується. Постійно росте роль туризму.
В цілому економіка Еквадору є експортноорієнтованою, головними товарами вивозу є: банани, какао, кава, рис, цукор, фрукти, бальсове дерево, риба, нафта. Промисловість, навпаки, орієнтована в основному на внутрішній ринок.
Населення
Населення становить близько 15,87 млн осіб (2015).
Головні етноси країни: метиси — 71,9 %, — 7,4 %, індіанці — 7 %, білі — 6,1 %, афро-еквадорці — 4,3 %, мулати — 1,9 %, темношкірі — 1 %, інші — 0,4 % населення (оціночні дані за 2010 рік).
Мова
Державна мова: іспанська. Більшість мешканців гірських районів також говорять на своїх мовах (кечуа, й інші індіанські мови). Англійська поширена тільки в туристичній галузі.
Збройні сили
Збройні сили Еквадору ісп. Fuerzas Armadas del Ecuador налічують близько 50 тис. осіб. Складаються з Сухопутних військ — близько 40 тис.осіб, ВПС — 4 тис.осіб, ВМС — близько 5 тис. осіб, включно з морською піхотою — близько 1 тис. осіб особового складу. Сухопутні війська складаються з 12 бригад, близько 150 танків. ВПС — 3 бойові полки і 1 транспортний (135 літаків та 15 вертольотів); ударна сила — 3 ескадрильї (близько 40 літаків «Міраж», «Кфір», «Ягуар») що знаходяться на базі Таура (Ґуаяс). Основа ВМС — есмінець та фрегат, 2 підводні човни, 6 корветів і 6 катерів-ракетоносців. Вся військова техніка іноземного виробництва. Військовий бюджет — 2,74 % ВВП.
Верховний головнокомандувач Збройних сил Еквадору — президент. Загальна військова повинність; призов вибірковий (з 18 років), термін служби — 1 рік.
Див. також
- Список міст Еквадору
- Виробництво кави в Еквадорі
Примітки
- Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - World Population Prospects: The 2017 Revision. ESA.UN.org (custom data acquired via website). , Population Division. Процитовано 10 вересня 2017.
- Ecuadorian census held on November 28, 2010. Архів оригіналу за вересень 30, 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
- Л. Д. Чекаленко. Зовнішня політика України: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. -712с. с.45.
- Glickhouse, Rachel (7 червня 2012). Explainer: Defense Spending in Latin America. AS/CoA website. Americas Society / Council of the Americas. Процитовано 6 липня 2012.
Last year, Ecuador spent $2.3 billion on the military. In the region, Ecuador spends the highest percent of GDP on the military alone: 2.74 percent in 2010
[недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
Література
- Культура Эквадора / Кузьмищев В. А. М., 1985.
- Чумакова М. Л. Гражданская война в Эквадоре // Латинская Америка. 2008. № 3. С. 33-46.
- Эквадор: тенденции экономического и социально-политического развития / АН СССР, Ин-т Латинской Америки. Москва: Наука, 1989.
- Alexander R.J. A History of Organized Labor in Peru and Ecuador. Praeger, 2006.
- Rival L.M. Trekking through history: the Huaorani of Amazonian Ecuador. Columbia University Press, 2002.
Посилання
- Еквадор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Еквадор [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Дані про Еквадорі у Книзі Фактів ЦРУ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Офіційний сайт Президента Еквадору.(ісп.)
- Galapagos, Еквадор [Архівовано 3 березня 2007 у Wayback Machine.]
 Колумбія | ||
| Тихий океан |  |  Перу |
| Перу |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Ekvado r isp Ecuador kech Ikwadur krayina v Pivdennij Americi yaka mezhuye na pivnochi z Kolumbiyeyu shodi ta pivdni z Peru na zahodi omivayetsya Tihim okeanom plosha 270 670 km Chlen OON z 1945 OAD z 1948 SOT z 1996 OPEK z 1973 MVF Respublika Ekvador isp Republica del Ecuador kech Ikwayur Runaq Imayka shuar Ekuatur NunkaPrapor GerbDeviz Dios patria y libertad Bog batkivshina i volyaGimn Salve Oh PatriaRoztashuvannya EkvadoruStolicya Kito 00 09 pd sh 78 21 zh d country H G ONajbilshe misto GuayakilOficijni movi ispanska movaForma pravlinnya Respublika Prezident Daniyel Noboa Viceprezident en Nezalezhnist vid Ispaniyi 24 travnya 1822 vid Velikoyi Kolumbiyi 13 travnya 1830 Respublika Plosha Zagalom 256 370 km 74 Vnutr vodi 8 8 Naselennya ocinka 2016 16 385 068 osib 65 perepis 2010 14 483 499 osib Gustota 58 95 km 151 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 202 977 milyardiv 68 Na dushu naselennya 11 718 100 ILR 2018 0 752 serednya 86 Valyuta Ekvadorskij sukre do 2000 Dolar SShA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 USD a Chasovij poyas UTC 5 Kodi ISO 3166 218 ECU ECDomen ecTelefonnij kod 593Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu EkvadorIstoriyaDokladnishe Istoriya Ekvadoru Nedavnya istoriya nezalezhnist vid Ispaniyi krayina zdobula 1830 roku Pislya trivalogo periodu nestabilnosti cherguvalisya liberalnij i konservativnij uryadi do vijskovogo perevorotu v 1963 mu koli do vladi prijshla vijskova hunta U 1982 v krayini bulo ogolosheno nadzvichajnij stan cherez strajki j demonstraciyi Siksto Dyuran Balyen u 1992 buv obranij prezidentom zamist Rodrigo Sevaljosa Geografiya Priroda KlimatDiv takozh Galapagoski ostrovi Div takozh Sejsmichnist Ekvadoru Ekvador roztashovanij na tihookeanskomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki sho lezhit v ekvatorialnij zoni And Mezhuye z Peru na pivdni ta shodi z Kolumbiyeyu na pivnochi z zahodu omivayetsya vodami Tihogo okeanu dovzhina beregovoyi liniyi 2237 km Krim materikovoyi chastini do Ekvadoru nalezhat Galapagoski ostrovi sho lezhat u 1000 km na zahid vid uzberezhzhya krayini Zagalna plosha Ekvadoru 283 6 tis km vklyuchno z Galapagoskimi ostrovami 7 8 tis km Galapagoski ostrovi skladayutsya z 13 velikih 17 dribnih ostroviv ta bezlichi skel Vulkan Tunguraua bilya Banos Ekvador Podilyayetsya Ekvador na tri prirodni oblasti Kostu uzberezhzhya Syerru nagir ya ta Oryente shid voni utvoreni hrebtami And rozsikayut krayinu z pivdnya na pivnich Na zahodi v Kosti beregovi visochini vidokremlyuyutsya vid And dolinoyu richki Guayas Syerra vulkanichne nagir ya And sho skladayetsya z hrebtiv Zahidnih ta Shidnih Kordilyer yaki oblyamovuyut mizhgirski ulogovini 2500 2800 m U pivnichnij chastini nagir ya blizko 50 zgaslih ta diyuchih vulkaniv Sered nih najvisha vershina Ekvadoru zgaslij vulkan Chimboraso 6267 m a takozh najvishij v sviti diyuchij vulkan Kotopahi 5897 m Oriyente Selva zajmaye shid Ekvadoru blizko polovini teritoriyi krayini Relyef Priberezhna rivnina rizko pidnimayetsya do And rozdilena dekilkoma obroblyuvanimi dolinami na shodi rivninni nizinni tropichni lisi Grunti Ekvadoru lateritni na rivninah ta shilah And vulkanichni u mizhgirskih ulogovinah Prirodni resursi Do osnovnih prirodnih bagatstv Ekvadoru vidnosyat naftu zapasi 3 4 mlrd bar prirodnij gaz zapasi 9 8 mlrd m ta banani torgivlya yakimi prinosit krayini najbilshi pributki Osnovni naftovi rodovisha znahodyatsya na pivnochi Oryente gazu v Guayakilskij zatoci Znachne misce v miscevij ekonomici posidayut takozh lisi torgivlya derevinoyu kakao kava frukti tosho Vidomi takozh rodovisha zolota midi uranu vapnyaku polimetalichnih rud sriblo cink svinec Fauna Dokladnishe Spisok ssavciv Ekvadoru Fauna Ekvadoru vidznachayetsya velikim vidovim riznomanittyam i znachnoyu chastkoyu endemichnih vidiv poshirenih yak v Andah tak i verhiv yah Amazoniyi Zokrema u skladi fauni Ekvadoru viyavleno ponad 200 vidiv amfibij velichezna kilkist ptahiv i ponad 1000 vidiv metelikiv Tut poshireni taki vidi ssavciv yak yaguar puma pekari bronenosec murahoyid Svoyeridna fauna ostroviv Galapagos nacionalnij park gigantski cherepahi morski iguani ta in Klimat Klimat ekvatorialnij ta girskij ekvatorialnij na pivdni subekvatorialnij Zagalna kartina prirodno klimatichnih umov krayini vkraj neodnoridna faktichno tut mozhna sposterigati velike rozmayittya mikroklimatichnih zon pov yazanih z osoblivostyami miscevogo relyefu Pogoda navit na blizkih susidnih chastinah dolini mozhe kardinalno minyatis cherez riznu topografiyu Do harakternih osoblivostej miscevogo klimatu takozh vidnositsya shvidka zmina lokalnoyi pogodi protyagom dnya sho pov yazano z riznim nagrivannyam girskih shiliv pid vplivom sonyachnih promeniv sho zminyuyut svij azimut protyagom dnya Mozhna vidiliti v Ekvadori dva sezoni vologij zharkij i suhij proholodnij Serednomisyachni temperaturi vlitku v Kito kolivayutsya vid 18 do 25 C vzimku vid 3 do 13 C Opadiv vipadaye blizko 600 mm v rik z pomitnim znizhennya rivnya v period iz serpnya po lyutij Centralni rivnini mayut dosit rivnomirnij klimat cilij rik tut vid 17 do 24 C opadiv vipadaye ne bilshe 300 mm perevazhno v mizhsezonnya ta voseni U pivdennij chastini richna temperatura kolivayetsya v rajoni 23 C zimova blizko 19 C Pri comu v rik vipadaye ne bilshe 200 mm doshu V Oryente shid serednorichna temperatura stanovit 30 35 C pri comu tut vipadaye velika kilkist opadiv vid 5000 mm na shidnih shilah And do 4500 u rivninnih rajonah lipen i serpen najvologishi misyaci z veresnya do grudnya kilkist opadiv pomitno zmenshuyetsya Pogoda na Galapagoskih ostrovah v znachnij miri viznachayetsya harakterom okeanichnih techij ta vitriv Holodna techiya Gumboldta z chervnya po gruden stvoryuye potuzhnu inversiyu povitrya utvoryuye proholodni siri tumani U cej period pogoda proholodna i suha serednomisyachna kilkist opadiv ne perevishuye 10 mm U grudni potuzhni pivnichni pasati zazvichaj prinosyat teplu i doshovu pogodu do 300 mm doshu yaka trimayetsya do kvitnya travnya Nafta i politikaDokladnishe Naftova promislovist Ekvadoru Pershe naftove rodovishe v dolini Amazonki vidkrite v 1967 amerikanskim konsorciumom Texaco Gulf Oil Zgidno z prijnyatim u 1971 roci Zakonom pro vuglevodni perevazhnogo prava na rozrobku naftovih resursiv mala nabuti derzhavna kompaniya Ale proces yiyi stvorennya zatyagnuvsya na tli rozkvitu novoyi naftovoyi korupciyi Pid tiskom inozemnih kompanij uryad proponuvav navit perenesti nabrannya chinnosti zakonom na 2025 r Bachivshi nezdatnist civilnoyi administraciyi realizuvati uhvalenij zakon vijskovi na choli z generalom Gilyermo Rodrigesom Lara vchinili perevorot Ekvador vstupiv do OPEK koncesiyi inozemnih kompanij buli pereoformleni v dogovori pidryadu j uchasti a podatki zbilsheni V rezultati inozemci stali prodavati svoyi chastki v naftovih rodovishah uryadu Na bazi stvorenoyi amerikanskimi kompaniyami infrastrukturi bula stvorena derzhavna naftova kompaniya CEPE Znachna chastina yiyi dohodiv jshla na finansuvannya socialnih program Z rizkim zrostannyam cin na naftu v 1970 ti roki perevagi Ekvadoru vihid do okeanu i blizkist do amerikanskogo rinku dali zmogu rizko zbilshiti dohodi derzhavi z 43 mln v 1971 do 350 mln v 1974 Dohodi vid nafti davali zmogu vesti borotbu z bidnistyu i odnochasno rozvivati promislovist Industrialne zrostannya privelo do priskorennya politichnogo rozvitku i pid tiskom profspilok partij i biznesu v 1979 vijskoviki vimusheni buli postupitisya vladoyu civilnomu uryadu Na zhal civilne pravlinnya privelo do bezkontrolnogo zrostannya zovnishnogo borgu z 600 mln v 1979 mu majzhe do 17 mlrd do kincya stolittya Znizhennya cin na naftu v drugij polovini 1980 h zrobilo derzhavu zaruchnikom svoyeyi kolishnoyi ekonomichnoyi politiki vimushenim finansuvati vitrati za rahunok dedali dorozhchih kreditiv U 1989 roci pislya peretvorennya derzhavnoyi kompaniyi CEPE u PetroEcuador yiyi socialni zobov yazannya buli peredani derzhavi sho faktichno privelo do yih vidmini Skorochennya derzhavnoyi pidtrimki indianskogo naselennya na chiyij teritoriyi vlasne i dobuvayetsya nafta privelo do togo sho indianci stali najaktivnishoyu i revolyucijnoyu siloyu v suspilstvi Dlya vihodu z situaciyi bulo virisheno zbilshiti vidobutok nafti sho sponukalo krayinu vijti z OPEK na pochatku 1990 h Zrostannya vidobutku prote zbiglosya z trivalim periodom nizkih cin na naftu tomu rizko zbilshiti investiciyi ne vijshlo Obval cin na naftu v 1998 viklikav finansovu krizu Do 1999 Ekvador ogolosiv defolt po zovnishnih borgah Dlya poryatunku ekonomiki Ekvador zvernuvsya po dopomogu do MVF a na pochatku 2000 h amerikanskij dolar zaminiv sukre yak nacionalnu valyutu Pri comu v ramkah ugod z MVF praktichno vsi dohodi vid nafti stali jti na pogashennya zovnishnogo borgu Ne mayuchi zasobiv na rozvitok naftovoyi galuzi derzhava stala postupatisya svoyim miscem inozemnim kompaniyam Nezadovoleni politikoyu uryadu indianci pochali v deyakih rajonah ozbroyenij opir rozrobkam nafti j budivnictvu truboprovodiv Indianskij front Pachakuti u 2000 organizuvav mirnij marsh na stolicyu Cim skoristalasya vijskova hunta na choli z polkovnikom Lusio Gutyerresom Borbua ta zdijsnila mirne zahoplennya vladi nim prote pid tiskom SShA dovelosya postupitisya vladoyu vice prezidentu Gustavo Noboa yakij vidnoviv kolishnij rezhim Lusio Gutyerres Borbua proviv dekilka misyaciv v uv yaznenni stavshi odnim z najpopulyarnishih politikiv Vijshovshi na svobodu Gutyerres ob yednavsya z indiancyami Pachakuti j poobicyav povernuti naftu pid kontrol Ekvadoru Ce zabezpechilo jomu peremogu na viborah 2003 Zdobuvshi vladu Gutyerres zrobiv stavku na poshuk novoyi ugodi z SShA i faktichnu privatizaciyu Pri comu vin sprobuvav vidvernuti gromadsku dumku rozmovami pro zagrozu krayini z boku kolumbijskih povstanciv Bula pochata peredislokaciya vijsk do kolumbijskogo kordonu Krim togo Gutyerres pogodivsya na rozmishennya v krayini amerikanskih vijskovih baz 20 kvitnya 2005 roku nezvazhayuchi na pidtrimku SShA Gutyerres buv pozbavlenij svogo posta parlamentom krayini Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativno teritorialnij ustrij Ekvadoru Ekvador v podilyayetsya na 24 provinciyi ta Stolichnu oblast Kito Administrativno teritorialnij ustrij Ekvadoru Nomer sektoru na karti Provinciya Centr1 Asuaj Kuenka2 Bolivar Guaranda3 Kanyar4 Karchi Tulkan5 Chimboraso Riobamba6 Kotopahi Latakunga7 El Oro Machala8 Esmeraldas9 Galapagoski ostrovi Puerto Bakeriso Moreno10 Guayas Guayakil11 Imbabura12 Loha Loha13 Los Rios14 Manabi Portov yeho15 Morona Santyago16 Napo17 Orelyana en 18 Pastasa Pujo19 Pichincha Kito20 Santa Elena21 Santo Domingo de los Canchilas Santo Domingo22 Sukumbios Nueva Loha23 Tunguraua Ambato24 Samora ChinchipePolitichna sistemaPrezident Gilyermo Lasso Z 1998 roku Ekvador demokratichna respublika golova derzhavi ta uryadu prezident vibirayetsya naselennyam na 4 richnij termin mozhlivij drugij termin pidryad Pri vidsutnosti absolyutnoyi bilshosti provoditsya 2 j tur viboriv za uchastyu dvoh par lideriv 2 go turu ne provodyat yaksho odna z par otrimala bilshe 40 i yiyi vidriv vid najblizhchoyi pari bilshe anizh 10 golosiv Prezident ta vice prezident visuvayutsya yedinim spiskom Zakonodavcha vlada znahoditsya u vidanni parlamentu Parlament odnopalatna Nacionalna asambleya 124 deputati vibirayutsya naselennyam na 4 richnij termin Vishij organ vikonavchoyi vladi uryad Golosuvannya u Ekvadori zagalne pryame rivne tayemne i dlya pismennih osib vikom do 65 rokiv obov yazkove za uhilennya shtraf Pravo golosu z 18 rokiv ti sho znahodyatsya na dijsnij sluzhbi v derzhavnih silovih strukturah jogo pozbavleni Viborchij proces organizovuye ta regulyuye Verhovnij viborchij tribunal i provincijni viborchi tribunali Viborci mayut pravo vidklikannya bilshistyu golosiv deputata alkalda i prefekta Politichni partiyi Za rezultatami viboriv u kvitni 2009 roku Ruh PAIS liva 59 deputativ golova partiyi teperishnij prezident Korrea Partiya patriotichnogo suspilstva livocentristska nacionalistichna 19 deputativ Social hristiyanska partiya pravocentristska 11 deputativ Partiya institucijnogo onovlennya ta nacionalnoyi diyi prava 7 deputativ Demokratichnij narodnij ruh komunistichna 5 deputativ Municipalistichnij ruh za nacionalnu integraciyu liva 5 deputativ Ruh bagatonacionalnoyi yednosti Pachakutik liva indianska 4 deputati Roldosistska partiya livocentristska 3 deputati Partiya livih demokrativ liva 3 deputati V asambleyi mayut predstavnictvo she 8 partij po odnomu deputatu Mizhnarodni vidnosiniEkvador maye zv yazki z bilshistyu krayin svitu Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko ekvadorski vidnosini Diplomatichni vidnosini Ekvadoru ta Ukrayini vstanovleni 27 kvitnya 1993 r EkonomikaDokladnishe Ekonomika Ekvadoru Dokladnishe Ekvadorskij sukre Vazhlivim sektorom ekonomiki ye silske gospodarstvo v yakomu zajnyato 30 pracezdatnogo naselennya krayini Perevazhaye naturalne gospodarstvo 1 velikih zemlevlasnikiv nalezhit 40 usih obroblyuvanih zemel ale obroblyayetsya menshe 10 teritoriyi krayini i she 10 vikoristovuyetsya pid pasovisha Poshireni eksportni kulturi banani kava kakao yaki kultivuyutsya na Shodi u priberezhnij zoni Kosti Banani j kakao viroshuyut u nizinah z teplim i vologim klimatom kavu na nizhnih shilah And de klimat proholodnishij i suhishij U dolinah takozh viroshuyut cukrovij ocheret citrusovi V Andah viroshuyut yachmin pshenicyu kukurudzu kartoplyu j gorodinu a takozh rozvodyat veliku rogatu hudobu ta ovec Ekvador maye u svoyemu rozporyadzhenni neznachni rodovisha zolota sribla cinku j midi V 1972 roci buli rozvidani velichezni zapasi nafti shorichnij vidobutok Kokuenka Ekvadortoroj teper stanovit blizko 16 miljoniv ton Na naftu pripadaye ponad polovinu vsogo eksportu krayini Vidobutok nafti spriyav rozvitku stalelivarnoyi naftohimichnoyi j cementnoyi promislovosti Inshi galuzi pov yazani z virobnictvom produktiv harchuvannya tkanin ribalstvom i lisozagotivleyu ta lisoperobkoyu Osnovni promislovi centri Kito Kuenka j Guayakil 45 elektroenergiyi viroblyayetsya TES insha GES Bilsha chastina vodnih resursiv v Andah ne vikoristovuyetsya Postijno roste rol turizmu V cilomu ekonomika Ekvadoru ye eksportnooriyentovanoyu golovnimi tovarami vivozu ye banani kakao kava ris cukor frukti balsove derevo riba nafta Promislovist navpaki oriyentovana v osnovnomu na vnutrishnij rinok NaselennyaDokladnishe Naselennya Ekvadoru Dokladnishe Mista Ekvadoru Naselennya stanovit blizko 15 87 mln osib 2015 Golovni etnosi krayini metisi 71 9 7 4 indianci 7 bili 6 1 afro ekvadorci 4 3 mulati 1 9 temnoshkiri 1 inshi 0 4 naselennya ocinochni dani za 2010 rik Mova Derzhavna mova ispanska Bilshist meshkanciv girskih rajoniv takozh govoryat na svoyih movah kechua j inshi indianski movi Anglijska poshirena tilki v turistichnij galuzi Identifikacijnij simvol Zbrojnih sil EkvadoruZbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Ekvadoru Zbrojni sili Ekvadoru isp Fuerzas Armadas del Ecuador nalichuyut blizko 50 tis osib Skladayutsya z Suhoputnih vijsk blizko 40 tis osib VPS 4 tis osib VMS blizko 5 tis osib vklyuchno z morskoyu pihotoyu blizko 1 tis osib osobovogo skladu Suhoputni vijska skladayutsya z 12 brigad blizko 150 tankiv VPS 3 bojovi polki i 1 transportnij 135 litakiv ta 15 vertolotiv udarna sila 3 eskadrilyi blizko 40 litakiv Mirazh Kfir Yaguar sho znahodyatsya na bazi Taura Guayas Osnova VMS esminec ta fregat 2 pidvodni chovni 6 korvetiv i 6 kateriv raketonosciv Vsya vijskova tehnika inozemnogo virobnictva Vijskovij byudzhet 2 74 VVP Verhovnij golovnokomanduvach Zbrojnih sil Ekvadoru prezident Zagalna vijskova povinnist prizov vibirkovij z 18 rokiv termin sluzhbi 1 rik Div takozhSpisok mist Ekvadoru Virobnictvo kavi v EkvadoriPrimitkiArhivovana kopiya PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya World Population Prospects The 2017 Revision ESA UN org custom data acquired via website Population Division Procitovano 10 veresnya 2017 Ecuadorian census held on November 28 2010 Arhiv originalu za veresen 30 2014 Procitovano 13 veresnya 2014 L D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayini Pidruchnik Kiyiv Libid 2006 712s s 45 Glickhouse Rachel 7 chervnya 2012 Explainer Defense Spending in Latin America AS CoA website Americas Society Council of the Americas Procitovano 6 lipnya 2012 Last year Ecuador spent 2 3 billion on the military In the region Ecuador spends the highest percent of GDP on the military alone 2 74 percent in 2010 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 angl LiteraturaKultura Ekvadora Kuzmishev V A M 1985 Chumakova M L Grazhdanskaya vojna v Ekvadore Latinskaya Amerika 2008 3 S 33 46 Ekvador tendencii ekonomicheskogo i socialno politicheskogo razvitiya AN SSSR In t Latinskoj Ameriki Moskva Nauka 1989 Alexander R J A History of Organized Labor in Peru and Ecuador Praeger 2006 Rival L M Trekking through history the Huaorani of Amazonian Ecuador Columbia University Press 2002 PosilannyaEkvador Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ekvador Arhivovano 8 serpnya 2011 u Wayback Machine Dani pro Ekvadori u Knizi Faktiv CRU Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt Prezidenta Ekvadoru isp Galapagos Ekvador Arhivovano 3 bereznya 2007 u Wayback Machine KolumbiyaTihij okean PeruPeru
