Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्, saṃskṛtā vāk, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова давньої Індії, що належить до індоєвропейської сім'ї мов. Окрім однини та множини, успадкувала ще й форму двоїни для самостійних частин мови.
Історія форм двоїни
Іменник
Залежно від кінцевої букви є дві групи іменників: з основою на шелестівку та голосну букву. Іменників з основою на голосний представлено декількома видами відмінювань. Слід згадати, що іменників основ на -а належать слова чоловічого та середнього роду, до основ на -аа, -іі та -ии — тільки жіночого (тут, до речі, у двоїні основ на -аа між основою та закінченнями, що починаються з голосної, з'являється з'єднувальний складник -y-). Тут іще є кореневі(!) основи на -aa, -ii та -uu, які у двоїні відмінюються, як звичайні основи на -іі та -ии (тільки до кореневих основ на -ii та -uu належить лише жіночий рід, а до -aa — жіночій та чоловічий). До основ на -ar/-tar належать іменники чоловічого та середнього роду
Одначе є у санскриті універсальні закінчення відменників, що підходять до всіх основ:
| Відмінок | Двоїна |
|---|---|
| Давальний Орудний Відкладний | -bhyaam |
| Родовий Місцевий | -os |
Основи на голосні
Первинні особові закінчення:
| Відмінок | Основи на -а | Основи на -аа | Основи на -іі та -ии | Основи на -і та -и | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловічий рід | Середній рід | Чоловічий та жіночій рід | Середній рід | |||
| Називний Знахідний Кличний | -au | -e | -e | -au | -ii/-uu | -nii |
| Давальний Орудний Відкладний | -aa/-bhyaam | -bhyaam | -bhyaam | -bhyaam | ||
| Родовий Місцевий | -ay/-os | -os | -os | -os | -nos | |
Наприклад:
| Відмінок | Основи на -а | Основи на -аа | Основи на -іі | Основи на -ии | Основи на -і | Основи на -и | Кореневі основи на -aa, -ii та -uu | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| suta (син) | vana (ліс) | sutaa (дочка) | nadii- (ріка) | vadhuu- (наречена) | paaNi (рука) | bhuumi (земля) | vaari (вода) | guru (учитель) | dhenu (корова) | ashru (сльоза) | jaa (потомство) | shrii (краса) | bhuu (земля) | |
| Називний Знахідний Кличний | syt'au | van'e | sut`e | nady`au | vadhv`au | paaN`ii | bh`uumii | v`aariNii | gur`uu | dhen`uu | `ashruNii | jau | shr`iyau | bh`uvau |
| Давальний Орудний Відкладний | sut`aabhyaam | van`aabhyaam | sut`aabhyaam | nad`iibhyaam | vadh`uubhyaam | paaN`ibhyaam | bh`uumibhyaam | v`aaribhyaam | gur`ubhyaam | dhen`ubhyaam | `ashrubhyaam | jaabhy`aam | shriibhy`aam | bhuubhy`aam |
| Родовий Місцевий | sut`ayos | van`ayos | sut`ayos | nady`os | vadhv`os | paaNy`os | bh`uumyos | v`aariNos | gur`os | dhenv`os | `ashruNos | jos | shriy`os | bhuv`os |
Основи на шелестівку
Первинні особові закінчення:
| Відмінок | Основи на -ar/-tar | |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | Середній рід | |
| Називний Знахідний Кличний | -au | -R^iN/-ii |
| Давальний Орудний Відкладний | -tR^i/-bhyaam | |
| Родовий Місцевий | -tr/-os | -R^iN/-os |
Наприклад:
| Відмінок | Основи на -ar/-tar | |
|---|---|---|
| pitar (отець) | rikSitar (захисник) | |
| Називний Знахідний Кличний | pit`arau | rakSit`aarau |
| Давальний Орудний Відкладний | pit`R^ibhyaam | rakSit`R^ibhyaam |
| Родовий Місцевий | pitr`os | rakSitr`os |
Прикметник
Прикметники в санскриті формально не відмежовані від іменників, тому відміна іменників і прикметників, що мають один і той же вид основи, така сама.
| Відмінок | dhiimant (розумний) | balin (сильний) | laghiiyas (більш легкий) |
|---|---|---|---|
| Називний Знахідний Кличний | dhiimantau (чол.) dhiimantii (жін. і сер.) | balinau (чол.) balinii (жін. і сер.) | laghiiyaa.nsau (чол.) laghiiyasi (жін. і сер.) |
| Давальний Орудний Відкладний | dhiimadbhyaam | balibhyaam | laghiiyobhyaam |
| Родовий Місцевий | dhiimatos | balinos | laghiiyasos |
Числівник
Числівник dva має форми тільки двоїни і схиляється як основи на -a (aa), розрізняючися за родами, а от усі наступні числівники вже мають форми тільки множини.
| Відмінок | Два | Дві (жін. і сер.) |
|---|---|---|
| Називний Знахідний Кличний | dv`au | dv`e |
| Давальний Орудний Відкладний | dv`aabhyaam | |
| Родовий Місцевий | dv`ayos | |
Займенник
Особові займенники
Приклади:
| Відмінок | Ми двоє | Ви двоє |
|---|---|---|
| Називний Кличний | aav`aam | yuv`aam |
| Родовий | aav`ayos, nau | yuv`ayos, vaam |
| Давальний | aav`aabhyaam, nau | yuv`aabhyaam vaam |
| Знахідний | aav`aam, nau | yuv`aam, vaam |
| Відкладний Орудний | aav`aabhyaam | yuv`aabhyaam |
| Місцевий | aav`ayos | yuv`ayos |
Указівні займенники
Займенник tad (синонім — etad) є вказівним займенником, але при самостійному вживанні виконує функцію особового займенника третьої особи. Змінюється за родами: чоловічий рід — sa (той, він), жіночий рід — saa (та, вона), середній рід — tad (то, воно). Пам'ятаймо, що для жіночого й середнього роду займенник однаковий:
| Відмінок | tad | etad | ||
|---|---|---|---|---|
| ті два | ті дві | ті два | ті дві | |
| Називний Знахідний Кличний | tau | te | etau | ete |
| Давальний Орудний Відкладний | t`aabhyaam | et`aabhyaam | ||
| Родовий Місцевий | t`ayos | et`ayos | ||
Окрім займенника tad, яке може виступати і як указівний, і як особовий займенник 3-ї особи, і похідного вказівного займенника etad (це), у санскритіт є ще вказівні займенники ближнього плану idam "цей" (що знаходиться поблизу) і далекого плану adas "той/оний" (що знаходиться далеко від мовця):
| Відмінок | idam | adas | |
|---|---|---|---|
| Ці два | Ці дві | Ті/оні двоє | |
| Називний Знахідний Кличний | im`au | im`e | am`uu |
| Давальний Орудний Відкладний | aabhy`aam | am`uubhyaam | |
| Родовий Місцевий | an`ayos | am`uyos | |
Варто згадати про займенник enad (те, воно), який має форми тільки знахідного відмінка, а у двоїні — ще й родового-місцевого:
| Відмінок | enad | |
|---|---|---|
| Ті два | Ті дві | |
| Знахідний | enau | ene |
| Родовий Місцевий | enayos | |
Займенникове відмінювання
Зразок відмінювання sarva — увесь, цілий, кожен:
| Відмінок | Кожні два | Кожні дві |
|---|---|---|
| Називний Знахідний Кличний | sarvau | sarve |
| Давальний Орудний Відкладний | sarvaabhyaam | |
| Родовий Місцевий | sarvayos | |
Дієслово
У санскриті три стани дієслова:
- активний (parasmaipada)
- пасивний (passivum)
- середній (aatmenepada).
Часів усього п'ять:
- теперішній (praesens)
- минулий (perfectum)
- аорист (aoristus)
- імперфект (imperfectum)
- майбутній (futurum).
Як уже відомо, санскрит має три числа: однина, двоїна та множина.
Теперішній час
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -vas | -vaahe |
| 2 | -thas | -aathe/-ithe |
| 3 | -tas | -aate/-ite |
Приклади:
| Особа | Активний стан | Середній стан | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| likh (писати) | tan (тягнути) | as (бути) | daa (давати) | kar (робити) | vart (крутитися) | shikS (учитися) | tan (тягнути) | as (бути) | daa (давати) | kar (робити) | vart (крутитися) | |
| 1 | likhaavas | tan(u)v`as | sv`as | dadv`as | kurv`as | vivR^itsaavas | shikSaavahe | tan(u)v`ahe | svahe | d`advahe | kurv`ahe | vivartiSaavahe |
| 2 | likhathas | tanuth`as | sth`as | datth`as | kuruth`as | vivR^itsathas | shikSethe | tanv`aathe | sathe | dad`aathe | kurv`aathe | vivartiSethe |
| 3 | likhatas | tanut`as | st`as | datt`as | kurut`as | vivR^itsatas | shikSete | tanv`aate | — | dad`aate | kurv`aate | vivartiSete |
Імперфект
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -va | -vahi |
| 2 | -tam | -aathaam/-ithaam |
| 3 | -taam | -aataam/-itaam |
Приклади:
| Особа | Активний стан | Середній стан | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Pat (падати, літати) | tan (тягнути) | as (бути) | dhaa (ставити, класти) | kar (робити) | bhaS (говорити) | tan (тягнути) | dhaa (ставити, класти) | kar (робити) | |
| 1 | `apataava | `atan(u)va | `aaasva | `adadhva | `akurva | `abhaaSaavahi | `atan(u)vahi | `adadhvahi | `akurvahi |
| 2 | `apatatam | `atanutam | `aastam | `adhattam | `akurutam | `abhaaSethaam | `atanvaathaam | `adadhaathaam | `akurvaathaam |
| 3 | `apatataam | `atanutaam | `aastaam | `adhattaam | `akurutaam | `abhaaSetaam | `atanvaatam | `adadhaataam | `akurvaataam |
Бажальний спосіб
Бажального способу широко вживали були в санскриті, чітко відмежовуючи його функції від функцій наказового способу. Бажального способу у санскриті відмінювали так:
| Особа | Активний стан | Середній стан | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| likh (писати) | tan (тягнути) | as (бути) | kar (робити) | bhaS (говорити) | tan (тягнути) | kar (робити) | |
| 1 | likh`eva | tanuy`aava | sy`aava | kury`aava | bh`aaSevahi | tanviv`ahi | kurviiv`ahi |
| 2 | likh`etam | tanuy`aatam | sy`aatam | kury`aaatam | bh`aaSeyathaam | tanviy`aathaam | kurviiy`aathaam |
| 3 | likh`etaam | tanuy`aataam | sy`aataam | kury`aataam | bh`aaSeyaataam | tanviy`aataam | kurviiy`aatam |
Наказовий спосіб
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -aava | -aavahai |
| 2 | -tam | -aathaam/-ithaam |
| 3 | -taam | -aataam/-itaam |
Наказовий спосіб у санскриті має повну парадигму відмінювання в усіх особах і числах, хоча, як бачимо, окремі форми для двоїни є тільки у першій особі.
Наприклад:
| Особа | Активний стан | Середній стан | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| likh (писати) | tan (тягнути) | as (бути) | kar (робити) | pac (палити, варити) | tan (тягнути) | kar (робити) | |
| 1 | likh`aava | tan`avaava | `asaava | kar`avaava | p`acaavahai | tan`avaavahai | kar`avaavahai |
| 2 | likh`atam | tanut`am | st`am | kurut`am | p`acethaam | tanv`aathaam | kurv`aathaam |
| 3 | likh`ataam | tanut`aam | st`aam | kurut`aam | p`acetaam | tanv`aataam | kurv`aataam |
Майбутній час
Простий майбутній час
Простий майбутній час утворюється від основи майбутнього часу, додаючи до себе первинні особисті закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| gam (іти) | daa (давати) | |
| 1 | gamiSy`aavas | daasy`aavahe |
| 2 | gamiSy`athas | daasy`ethe |
| 3 | gamiSy`atas | daasy`ete |
Описовий майбутній
Описовий майбутній час або майбутній II вживається для позначення дії в майбутньому, у певний указаний момент:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| as (бути) + daa (давати) | as (бути) + daa (давати) | |
| 1 | sv`as + daataasvas | svahe + daataasvahe |
| 2 | sth`as + daataasthas | sathe + daataasathe |
| 3 | st`as + daataarau | daataarau |
Кондиціоналіс
Від основи майбутнього часу утворюється порівняно рідко вживаний у санскриті стан — кондиціональ. Він позначає нереальну дію (яка за певних умов могла б статися в минулому) і вживається в обох частинах умовної пропозиції:
| Особа | kar (робити) |
|---|---|
| 1 | `akariSyaava |
| 2 | `akariSyatam |
| 3 | `akariSyataam |
Минулий час
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -va | -vahe |
| 2 | -athur | -aathe |
| 3 | -atur | -aate |
Простий перфект
Приклади:
| Особа | Активний стан | Середній стан | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| kar (робити) | yaa (іти) | pat (падати, літати) | kar (робити) | j~naa (знати) | labh (отримувати) | |
| 1 | cakR^iv`a | yayiv`a | petiv`a | cakR^iv`ahe | jaj~niv`ahe | lebhiv`ahe |
| 2 | cakr`athur | yay`athur | pet`athur | cakr`aathe | jaj~n`aathe | lebh`aathe |
| 3 | cakr`atur | yay`atur | pet`atur | cakr`aate | jajn`aate | lebh`aate |
Джерела
- Кочергина В.А., Учебник санскрита. — Москва, 1994 — 336 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Sanskri t devanagari स स क त व क saṃskṛta vak majsterno stvorena mova starodavnya literaturna mova davnoyi Indiyi sho nalezhit do indoyevropejskoyi sim yi mov Okrim odnini ta mnozhini uspadkuvala she j formu dvoyini dlya samostijnih chastin movi Istoriya form dvoyiniImennik Zalezhno vid kincevoyi bukvi ye dvi grupi imennikiv z osnovoyu na shelestivku ta golosnu bukvu Imennikiv z osnovoyu na golosnij predstavleno dekilkoma vidami vidminyuvan Slid zgadati sho imennikiv osnov na a nalezhat slova cholovichogo ta serednogo rodu do osnov na aa ii ta ii tilki zhinochogo tut do rechi u dvoyini osnov na aa mizh osnovoyu ta zakinchennyami sho pochinayutsya z golosnoyi z yavlyayetsya z yednuvalnij skladnik y Tut ishe ye korenevi osnovi na aa ii ta uu yaki u dvoyini vidminyuyutsya yak zvichajni osnovi na ii ta ii tilki do korenevih osnov na ii ta uu nalezhit lishe zhinochij rid a do aa zhinochij ta cholovichij Do osnov na ar tar nalezhat imenniki cholovichogo ta serednogo rodu Odnache ye u sanskriti universalni zakinchennya vidmennikiv sho pidhodyat do vsih osnov Vidminok DvoyinaDavalnij Orudnij Vidkladnij bhyaamRodovij Miscevij osOsnovi na golosni Pervinni osobovi zakinchennya Vidminok Osnovi na a Osnovi na aa Osnovi na ii ta ii Osnovi na i ta iCholovichij rid Serednij rid Cholovichij ta zhinochij rid Serednij ridNazivnij Znahidnij Klichnij au e e au ii uu niiDavalnij Orudnij Vidkladnij aa bhyaam bhyaam bhyaam bhyaamRodovij Miscevij ay os os os os nos Napriklad Vidminok Osnovi na a Osnovi na aa Osnovi na ii Osnovi na ii Osnovi na i Osnovi na i Korenevi osnovi na aa ii ta uusuta sin vana lis sutaa dochka nadii rika vadhuu narechena paaNi ruka bhuumi zemlya vaari voda guru uchitel dhenu korova ashru sloza jaa potomstvo shrii krasa bhuu zemlya Nazivnij Znahidnij Klichnij syt au van e sut e nady au vadhv au paaN ii bh uumii v aariNii gur uu dhen uu ashruNii jau shr iyau bh uvauDavalnij Orudnij Vidkladnij sut aabhyaam van aabhyaam sut aabhyaam nad iibhyaam vadh uubhyaam paaN ibhyaam bh uumibhyaam v aaribhyaam gur ubhyaam dhen ubhyaam ashrubhyaam jaabhy aam shriibhy aam bhuubhy aamRodovij Miscevij sut ayos van ayos sut ayos nady os vadhv os paaNy os bh uumyos v aariNos gur os dhenv os ashruNos jos shriy os bhuv osOsnovi na shelestivku Pervinni osobovi zakinchennya Vidminok Osnovi na ar tarCholovichij rid Serednij ridNazivnij Znahidnij Klichnij au R iN iiDavalnij Orudnij Vidkladnij tR i bhyaamRodovij Miscevij tr os R iN os Napriklad Vidminok Osnovi na ar tarpitar otec rikSitar zahisnik Nazivnij Znahidnij Klichnij pit arau rakSit aarauDavalnij Orudnij Vidkladnij pit R ibhyaam rakSit R ibhyaamRodovij Miscevij pitr os rakSitr osPrikmetnik Prikmetniki v sanskriti formalno ne vidmezhovani vid imennikiv tomu vidmina imennikiv i prikmetnikiv sho mayut odin i toj zhe vid osnovi taka sama Vidminok dhiimant rozumnij balin silnij laghiiyas bilsh legkij Nazivnij Znahidnij Klichnij dhiimantau chol dhiimantii zhin i ser balinau chol balinii zhin i ser laghiiyaa nsau chol laghiiyasi zhin i ser Davalnij Orudnij Vidkladnij dhiimadbhyaam balibhyaam laghiiyobhyaamRodovij Miscevij dhiimatos balinos laghiiyasosChislivnik Chislivnik dva maye formi tilki dvoyini i shilyayetsya yak osnovi na a aa rozriznyayuchisya za rodami a ot usi nastupni chislivniki vzhe mayut formi tilki mnozhini Vidminok Dva Dvi zhin i ser Nazivnij Znahidnij Klichnij dv au dv eDavalnij Orudnij Vidkladnij dv aabhyaamRodovij Miscevij dv ayosZajmennik Osobovi zajmenniki Prikladi Vidminok Mi dvoye Vi dvoyeNazivnij Klichnij aav aam yuv aamRodovij aav ayos nau yuv ayos vaamDavalnij aav aabhyaam nau yuv aabhyaam vaamZnahidnij aav aam nau yuv aam vaamVidkladnij Orudnij aav aabhyaam yuv aabhyaamMiscevij aav ayos yuv ayosUkazivni zajmenniki Zajmennik tad sinonim etad ye vkazivnim zajmennikom ale pri samostijnomu vzhivanni vikonuye funkciyu osobovogo zajmennika tretoyi osobi Zminyuyetsya za rodami cholovichij rid sa toj vin zhinochij rid saa ta vona serednij rid tad to vono Pam yatajmo sho dlya zhinochogo j serednogo rodu zajmennik odnakovij Vidminok tad etadti dva ti dvi ti dva ti dviNazivnij Znahidnij Klichnij tau te etau eteDavalnij Orudnij Vidkladnij t aabhyaam et aabhyaamRodovij Miscevij t ayos et ayos Okrim zajmennika tad yake mozhe vistupati i yak ukazivnij i yak osobovij zajmennik 3 yi osobi i pohidnogo vkazivnogo zajmennika etad ce u sanskritit ye she vkazivni zajmenniki blizhnogo planu idam cej sho znahoditsya poblizu i dalekogo planu adas toj onij sho znahoditsya daleko vid movcya Vidminok idam adasCi dva Ci dvi Ti oni dvoyeNazivnij Znahidnij Klichnij im au im e am uuDavalnij Orudnij Vidkladnij aabhy aam am uubhyaamRodovij Miscevij an ayos am uyos Varto zgadati pro zajmennik enad te vono yakij maye formi tilki znahidnogo vidminka a u dvoyini she j rodovogo miscevogo Vidminok enadTi dva Ti dviZnahidnij enau eneRodovij Miscevij enayosZajmennikove vidminyuvannya Zrazok vidminyuvannya sarva uves cilij kozhen Vidminok Kozhni dva Kozhni dviNazivnij Znahidnij Klichnij sarvau sarveDavalnij Orudnij Vidkladnij sarvaabhyaamRodovij Miscevij sarvayosDiyeslovo U sanskriti tri stani diyeslova aktivnij parasmaipada pasivnij passivum serednij aatmenepada Chasiv usogo p yat teperishnij praesens minulij perfectum aorist aoristus imperfekt imperfectum majbutnij futurum Yak uzhe vidomo sanskrit maye tri chisla odnina dvoyina ta mnozhina Teperishnij chas Pervinni osobovi zakinchennya Osoba Aktivnij stan Serednij stanDvoyina1 vas vaahe2 thas aathe ithe3 tas aate ite Prikladi Osoba Aktivnij stan Serednij stanlikh pisati tan tyagnuti as buti daa davati kar robiti vart krutitisya shikS uchitisya tan tyagnuti as buti daa davati kar robiti vart krutitisya 1 likhaavas tan u v as sv as dadv as kurv as vivR itsaavas shikSaavahe tan u v ahe svahe d advahe kurv ahe vivartiSaavahe2 likhathas tanuth as sth as datth as kuruth as vivR itsathas shikSethe tanv aathe sathe dad aathe kurv aathe vivartiSethe3 likhatas tanut as st as datt as kurut as vivR itsatas shikSete tanv aate dad aate kurv aate vivartiSeteImperfekt Pervinni osobovi zakinchennya Osoba Aktivnij stan Serednij stanDvoyina1 va vahi2 tam aathaam ithaam3 taam aataam itaam Prikladi Osoba Aktivnij stan Serednij stanPat padati litati tan tyagnuti as buti dhaa staviti klasti kar robiti bhaS govoriti tan tyagnuti dhaa staviti klasti kar robiti 1 apataava atan u va aaasva adadhva akurva abhaaSaavahi atan u vahi adadhvahi akurvahi2 apatatam atanutam aastam adhattam akurutam abhaaSethaam atanvaathaam adadhaathaam akurvaathaam3 apatataam atanutaam aastaam adhattaam akurutaam abhaaSetaam atanvaatam adadhaataam akurvaataamBazhalnij sposib Bazhalnogo sposobu shiroko vzhivali buli v sanskriti chitko vidmezhovuyuchi jogo funkciyi vid funkcij nakazovogo sposobu Bazhalnogo sposobu u sanskriti vidminyuvali tak Osoba Aktivnij stan Serednij stanlikh pisati tan tyagnuti as buti kar robiti bhaS govoriti tan tyagnuti kar robiti 1 likh eva tanuy aava sy aava kury aava bh aaSevahi tanviv ahi kurviiv ahi2 likh etam tanuy aatam sy aatam kury aaatam bh aaSeyathaam tanviy aathaam kurviiy aathaam3 likh etaam tanuy aataam sy aataam kury aataam bh aaSeyaataam tanviy aataam kurviiy aatamNakazovij sposib Pervinni osobovi zakinchennya Osoba Aktivnij stan Serednij stanDvoyina1 aava aavahai2 tam aathaam ithaam3 taam aataam itaam Nakazovij sposib u sanskriti maye povnu paradigmu vidminyuvannya v usih osobah i chislah hocha yak bachimo okremi formi dlya dvoyini ye tilki u pershij osobi Napriklad Osoba Aktivnij stan Serednij stanlikh pisati tan tyagnuti as buti kar robiti pac paliti variti tan tyagnuti kar robiti 1 likh aava tan avaava asaava kar avaava p acaavahai tan avaavahai kar avaavahai2 likh atam tanut am st am kurut am p acethaam tanv aathaam kurv aathaam3 likh ataam tanut aam st aam kurut aam p acetaam tanv aataam kurv aataamMajbutnij chas Prostij majbutnij chas Prostij majbutnij chas utvoryuyetsya vid osnovi majbutnogo chasu dodayuchi do sebe pervinni osobisti zakinchennya Osoba Aktivnij stan Serednij stangam iti daa davati 1 gamiSy aavas daasy aavahe2 gamiSy athas daasy ethe3 gamiSy atas daasy eteOpisovij majbutnij Opisovij majbutnij chas abo majbutnij II vzhivayetsya dlya poznachennya diyi v majbutnomu u pevnij ukazanij moment Osoba Aktivnij stan Serednij stanas buti daa davati as buti daa davati 1 sv as daataasvas svahe daataasvahe2 sth as daataasthas sathe daataasathe3 st as daataarau daataarauKondicionalis Vid osnovi majbutnogo chasu utvoryuyetsya porivnyano ridko vzhivanij u sanskriti stan kondicional Vin poznachaye nerealnu diyu yaka za pevnih umov mogla b statisya v minulomu i vzhivayetsya v oboh chastinah umovnoyi propoziciyi Osoba kar robiti 1 akariSyaava2 akariSyatam3 akariSyataamMinulij chas Pervinni osobovi zakinchennya Osoba Aktivnij stan Serednij stanDvoyina1 va vahe2 athur aathe3 atur aateProstij perfekt Prikladi Osoba Aktivnij stan Serednij stankar robiti yaa iti pat padati litati kar robiti j naa znati labh otrimuvati 1 cakR iv a yayiv a petiv a cakR iv ahe jaj niv ahe lebhiv ahe2 cakr athur yay athur pet athur cakr aathe jaj n aathe lebh aathe3 cakr atur yay atur pet atur cakr aate jajn aate lebh aateDzherelaKochergina V A Uchebnik sanskrita Moskva 1994 336 s
