Глу́хівський райо́н — колишній район створений у 1923 році і розташований у північно-східній частині Сумської області у Поліській зоні України. На території району проходить державний кордон з Російською Федерацією протяжністю 114,6 км. На кордоні розташовано 2 пункти пропуску автомобільного транспорту: «Бачівськ» та «Катеринівка».
| Глухівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Сумська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Сумська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5921500000 | ||||
| Утворений: | 1923 р. | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 р. | ||||
| Населення: | ▼ 23 087 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1700 км² | ||||
| Густота: | 13.6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5444 | ||||
| Поштові індекси: | 41400—41476 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Глухів | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 31 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Села: | 83 | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Глухівська РДА Глухівська райрада | ||||
| Адреса: | 41400, м. Глухів, вул. Києво-Московська, 43 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
|
| |||||
За населенням район посідає 13 місце в області (25 450 осіб), а за площею — 4. Історія Глухівського району — це перш за все історія Сіверських земель.
Адміністративний центр: місто Глухів.
Географія
Розташування
Глухівський район є складовою частиною Сумщини України і розташований на півночі області. Він межує на північному заході з Ямпільським і Шосткинським, на заході — з Кролевецьким, на півдні — з Путивльським районами Сумської області; на сході з Курською, на північному сході з Брянською областями Російської Федерації, а село Сопич розташоване на межі трьох областей: Сумської, Курської та Брянської.
| Шосткинський район | Ямпільський район |  Росія |
| Кролевецький район | Росія | |
| Путивльський район | Росія |
Територія району становить 1,7 тис. км², що дорівнює 7,1 % від загальної площі Сумської області.
Територією району протікають річки Есмань (притока Клевені), Есмань (притока Десни), , Муравейня, Локня, Глібівка, Янівка, Ретик, Ракита, Клевень, Обеста, Калинівка, , Понурка, Бики, Лапуга.
Рельєф
Поверхня району рівнинна.
Клімат
Клімат району помірно континентальний, зими помірно холодні. Середньодобова температура найхолоднішого місяця (січня) — 6,7 С°. Середньодобова температура найтеплішого місяця (липня) + 19,6 С°. Середньорічна кількість опадів по району становила 646,8 мм.
Ґрунти
Ґрунти дерново-підзолисті, світло-сірі та сірі опідзолені.
Корисні копалини
Глухівщина багата нерудними корисними копалинами. Переважно, це ресурси для хімічної промисловості, будівельні матеріали і паливо. Унікальним є родовище високоякісних кварцитів у селі Баничі, відоме з XIX століття, і родовище високоякісної крейди в селищі Будівельне. На території району є також родовища торфу, суглинків, піску.
Флора й фауна
Глухівська земля покрита густою сіткою річок і річечок, найбільші з яких — Клевень та Есмань. Ліси району займають — 33 тис.га. Склад насаджень відзначається великою різноманітністю лісових порід: це дуб, сосна, ялина, береза, вільха, осика, липа, модрина та інші.
У лісах, на полях, болотах водяться 41 вид звірів та 160 — птахів. У водоймах мешкає понад 20 видів риб. На території району росте багато видів лікарських рослин: звіробій, конвалія, лепеха, безсмертник, материнка, пижма, чебрець, чистотіл та інші.
Природно-заповідний фонд району налічує 11 заповідних територій загальною площею близько 5,8 тис. га, у тому числі ландшафтний заказник державного значення «Шалигинський» та місцевого значення «Верхньоесманський».
Таких широколистяних дубово- кленово-липових лісів із ліщиновим підліском, як у Шалигинському заказнику, ніде більше в Україні немає. Серед зареєстрованих ботанічних пам'яток району дерева-патріархи: чотирьохсотрічній дуб у Слоутському лісництві, 11 двохсотрічних сосен в урочищі «Монастирщина», сибірські сосни в селах Полошки і Обложки.
В районі збережені в природному стані дивовижні гідрологічні утворення самовитічних джерел води, які мають цінні смакові і лікувальні властивості: «Заруцькі джерела» в селі Заруцьке Білокопитівської сільської ради, «Джерела Ключи» в селі Сваркове, «Сім джерел» — село Шалигине, «Джерело» — село Вікторове Уздицької сільської ради.
Екологія
Станом на 2005 рік забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від підприємств та транспортних засобів у районі становило 2,4 тони, що становить 4,8 % від загального показника області. Наразі показник забруднення зменшився за рахунок ліквідації багатьох підприємств та введення нових технологій.
Ремонт очисних споруд сприяв поліпшенню стану водних ресурсів регіону.
Історія
Глухівщина — овіяний легендами, мальовничий куточок стародавньої сіверської землі з пишним розмаїттям зелених лісів, небесно чистими річками і озерами, щедрими душею і творчими здобутками людьми, розташована на північному сході Сумської області, на лівобережжі річки Десни, в басейні її приток Клевені, Есмані, Обести.
Дата утворення району — 1923 рік. У 1959 році до території Глухівського району було приєднано ліквідований Шалигинський район, а в 1962 році — Червонянський район.
Історія Глухівщини сягає в глибину віків. Заселення району розпочалось з часів пізнього (верхнього) палеоліту (приблизно XIII століття до н. е.); підтвердження цьому знайдено у селі Велика Бобилівка. Серед пам'яток археології району 1 стоянка пізнього (верхнього) палеоліту, 7 неолітичних стоянок, 2 поселення, 1 група курганних могильників і 1 курган епохи бронзи, 2 скіфських городища, 6 ранньослов'янських поселень, 16 городищ і курган Давньої Русі, Глухівська фортеця другої половини XVII—XVIII століть.
Тримаючись тисячоліттями своєї території, захищаючи її життями своїх найкращих синів і дочок, творячи власну історію, духовну культуру, жителі Глухівщини йшли складним і тернистим шляхом. Волею історичної долі були на тому шляху страшні роки лихоліття монголо-татарської навали, польсько-литовське панування, криваві міжусобиці, селянська війна під проводом І.Болотникова. У 1708 році Глухівщина опиняється у центрі найважливіших історичних подій, пов'язаних з Північною війною (1700–1721), а також з прокляттям гетьмана І. Мазепи російським царем Петром І. 6 листопада 1708 року місто Глухів стає столицею Гетьманської України, резиденцією гетьманів І. Скоропадського (1708–1722), Д. Апостола (1727–1734), К. Розумовського (1750–1764). З 1722 по 1727 і з 1764 по 1782 тут перебували перша і друга Малоросійські колегії — адміністративно-територіальні центри управління Лівобережною Україною.
Не обминули Глухівщину і події першої революції 1905–1907 років, Столипінська аграрна реформа, Українська революція і Громадянська війна 1917–1921 років, страшний голодомор 1932–1933 років, жорстка сталінська репресивна система.
Під час німецько-радянської війни на території Глухівщини діяли Глухівський, Шалигинський і Червоний партизанські загони. Глухівський і Шалигинський загони в об'єднанні під командуванням С. Ковпака пройшли з боями до сивих Карпат, громлячи і знищуючи живу силу і техніку ворога.
Серед багатьох боїв, які проходили на території району єдиним у своєму роді по унікальності і трагічності став «Чернівській бій» (так він називався по штабним донесенням), в якому брало участь близько 20 тис. бійців та командирів Червоної Армії.
Історичне значення цього бою полягає в тому, що воїни 2-ї гвардійської стрілецької та 160-ї стрілецької дивізії у складі Рильської бойової дільниці на стику Брянського та Південно-Західного фронтів, де склалась надзвичайно важка ситуація, завдали контрудару фашистам, чим зірвали планомірну підготовку частин та з'єднань 2-ї танкової групи Гудеріана до наступу через Орел, Тулу в обхід Москви з півдня.
Населення
Національний склад населення станом на 1989 рік:
- Українці 32838 осіб, або 84,2 %
- Росіяни 6006 осіб, або 15,4 %
- Білоруси 78 осіб, або 0,2 %
- Інші національності 78 осіб, або 0,2 %
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 14 831 | 2604 | 1785 | 4236 | 3813 | 2321 | 72 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 17 375 | 2365 | 1531 | 3708 | 4269 | 5108 | 394 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 27819 | 86,10 % |
| росіяни | 4246 | 13,14 % |
| білоруси | 35 | 0,11 % |
| молдовани | 30 | 0,09 % |
| литовці | 11 | 0,03 % |
| інші | 168 | 0,52 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 25168 | 77,90 % |
| російська | 6984 | 21,62 % |
| молдовська | 15 | 0,05 % |
| білоруська | 11 | 0,03 % |
| інші | 131 | 0,41 % |
Населення Глухівського району на 1 листопада 2010 року становило 25 450 осіб і у порівнянні з 1989 роком (39 000 осіб) воно зменшилося на 34,74 %, що є одним з найбільших показників зменшення динаміки населення.
Адміністративний поділ
На території району діють 1 об'єднана територіальна громада, 23 сільські та 2 селищні ради, які об'єднують 85 сільських населених пунктів і 2 селища міського типу.
Ради
- Об'єднані територіальні громади
|
- Селищні ради:
|
- Сільські ради:
- Баницька сільська рада
- Бачівська сільська рада
- Білокопитівська сільська рада
- Вільнослобідська сільська рада
- Дунаєцька сільська рада
- Кучерівська сільська рада
- Перемозька сільська рада
- Полошківська сільська рада
- Привільська сільська рада
- Пустогородська сільська рада
- Сварківська сільська рада
- Семенівська сільська рада
- Сопицька сільська рада
- Соснівська сільська рада
- Стариківська сільська рада
- Студеноцька сільська рада
- Суходільська сільська рада
- Уздицька сільська рада
- Уланівська сільська рада
- Фотовизька сільська рада
- Ходинська сільська рада
- Чернівська сільська рада
- Яструбщанська сільська рада
Економіка
Глухівщина — район сільськогосподарський. Сільгоспугіддя займають площу 115,5 тис.га, це становить 6,8 % від площ сільгоспугідь області, із них:
- ріллі — 87,8тис.га;
- ліси та інші лісовкриті площі — 36,1 тис.га;
- забудовані землі — 4,6 тис.га;
- землі водного фонду — 1,7 тис.га;
- інші землі — 5,5 тис.га.
У районі функціонує 23 сільгосппідприємства різних форм власності. Серед економічно-сильних — ТОВ «Велетень», СТОВ «Шалигинське», ТОВ «Рассвет», ТОВ «Яструбщанське», ТОВ АФ ім. Чапаєва, фермерські господарства «Пащенко», «Надія» та ін.
Економіку району представляють 3 промислові підприємства: дочірнє підприємство «Глухівський кар'єр кварцитів» — ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ТОВ «Заруцький вапняний завод», ДП .
Транспорт
Районом проходить декілька міжнародних транспортних артерій, серед них E38, E101М02, E381 та E391.
Освіта
Науково-дослідницький потенціал Глухівщини зосереджений в інституті луб'яних культур УААИ. Інститут луб'яних культур — головна установа з наукового забезпечення галузей льонарства і коноплярства України, виробник елітного насіння луб'яних та зернових культур, картоплі і трав.
Науковцями інституту створені перші сорти однодомних конопель з відсутністю наркотичних властивостей, які зареєстровані в Україні, Росії, країнах Європейської співдружності та Канади, високопродуктивні сорти льону-довгунця (Чарівний, Глухівський ювілейний, Глінум), які займають близько 40 % площ, національні колекції генетичних зразків льону та конопель.
За високий рівень досліджень в галузі селекції, насінництва, технологій виробництва та переробки льону — довгунця і конопель рішенням експертної ради Національної іміджевої програми «Лідери XXI століття» інститут луб'яних культур відзначено знаком якості «Вища проба України» за 2003 рік.
Інститут співпрацює з установами Франції, Італії, Чехії, Росії, Китаю, Словенії, Південно-Африканської Республіки та інших країн. У 2006 році відзначив своє 75-річчя.
В районі належна увага приділяється розвитку освітньої та культурної галузей, фізкультури і спорту, медицини.
Мережу освітніх закладів району становлять 17 ЗОШ I–III ступенів, 17 ЗОШ I–II ступенів, в тому числі 12 НВК, 2 дошкільних навчальних заклади, 1 спеціалізована школа-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку, в яких навчається та виховується 2681 дитина. В навчально-виховних закладах працює 500 вчителів.
Культура, туризм
У Глухівському районі Сумської області на обліку перебуває 72 пам'ятки історії.
Дуже велика культурна спадщина нашого краю. Крім тих славнозвісних наших земляків, про яких мова йшла вище, їх традиції продовжували і продовжують народний артист України Олександр Гурець з Перемоги, соліст Національного президентського оркестру, соліст Київського Національнального академічного театру Оперети, соліст Україно-Польського гурту "10Tenorow",співак (тенор) Сергій Гурець (уродженець села Черневе Глухівського району) Заслужений артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка Олексій Богданович з Берези.
Свідченням високо таланту жителів району є те, що 8 самодіяльних колективів художньої творчості носять почесне звання «Самодіяльний народний колектив»
Глухівчани свято шанують і примножують славні традиції свого краю, бережуть і відроджують історичні і архітектурні пам'ятки своїх пращурів. Прикладом тому є відродження чоловічого монастиря «Глинської Різдва Богородиці Пустині», збережено народний музей історії села Уланове, який засновано в 1959 році.
Перелічені, далеко не вичерпні фактори, дають підставу стверджувати, що Глухівський край має великий невикористаний резерв для розвитку місцевого, національного і міжнародного туризму.
Охорона здоров'я, спорт
Охорону здоров'я в районі забезпечують 9 лікарів, 103 середніх медичних працівника. Працює 45 ФАПів та ФП, 1 міська лікарня, 2 амбулаторії сімейної медицини та 2 лікарські амбулаторії.
Спортивна база району включає 6 стадіонів на 300 місць, 12 спортивних комплексів, 21 футбольне поле, 58 спортивних майданчиків, 24 спортивні зали, 15 гімнастичних містечок, 4 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять.
Традиційними стали турніри на честь видатних земляків.
Персоналії
Щедра на таланти глухівська земля подарувала людству багато видатних діячів освіти науки та культури: музикантів і живописців, письменників і мистецтвознавців. Серед них — історик, фольклорист, етнограф О. М. Маркович (село Сваркове), історик, етнограф, письменник М. А. Маркевич (село Дунаєць), художник Г. І. Нарбут та поет В. І. Нарбут (село Нарбутівка), філософ-богослов С.Миславський (село Полошки), історик, поет О. О. Палажченко (село Вікторове), поет Ф. І. Туманський (село Шевченкове), письменник Д. Р. Глущенко (село Муравейня), письменник М. М. Почивалін (село Баничі), доктор географічних наук І. І. Мамаєв (село Бачівськ), дійсний член АПН СРСР С. Г. Шаповаленко (село Суходіл), доктор технічних наук Б. М. Лобаєв, Герой Соціалістичної Праці Г. Л. Химич, Лауреат Державної премії СРСР Г. І. Гончаров (село Уланове), другий президент АН України М. П. Василенко (село Есмань). На стінах ЗОШ с. Есмань та на педагогічному університеті, де навчався Микола Прокопович, відкрито меморіальні дошки
На Глухівщині, починаючи з XVIII століття, розкрився талант багатьох видатних істориків, письменників, краєзнавців. У кінці XVII століття в творив свої «Четьї Мінеї» Данило Туптало (св. Дмитро Ростовський). До речі, цей монастир був заснований у 1236 році недалеко від села Будищі.
У 1848 році в селі Сваркове, в садибі українського історика О. Марковича, гостював М. Гоголь. Тут він вивчав історичний архів роду Марковичів. Пізніше О. Маркович на прохання М. Гоголя надсилав йому описи народних звичаїв та побуту жителів Глухівщини.
У 1845 році Т. Шевченко, подорожуючи з Петербурга на батьківщину, мав в селі Есмань першу в Україні зупинку для ночівлі. З нею пов'язується сюжет російської повісті Шевченка «Капитанша».
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Глухівського району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 60,47 % (проголосували 23 641 із 39 096 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,26 % (12 355 виборців); Юлія Тимошенко — 18,10 % (4 280 виборців), Олег Ляшко — 7,44 % (1 760 виборців), Сергій Тігіпко — 6,61 % (1 563 виборців), Анатолій Гриценко — 4,06 % (959 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,34 %.
Примітки
- Характеристика Глухівського району [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Українських енциклопедій та словників [Архівовано 15 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Екологія Сумської області [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Revolution [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 січня 2018.
- Склад адміністративно-територіальних одиниць Глухівського району[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційному сайті Верховної Ради України [Архівовано 23 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glu hivskij rajo n kolishnij rajon stvorenij u 1923 roci i roztashovanij u pivnichno shidnij chastini Sumskoyi oblasti u Poliskij zoni Ukrayini Na teritoriyi rajonu prohodit derzhavnij kordon z Rosijskoyu Federaciyeyu protyazhnistyu 114 6 km Na kordoni roztashovano 2 punkti propusku avtomobilnogo transportu Bachivsk ta Katerinivka Gluhivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Sumska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastKod KOATUU 5921500000Utvorenij 1923 r Likvidovanij 19 lipnya 2020 r Naselennya 23 087 na 1 02 2016 Plosha 1700 km Gustota 13 6 osib km Tel kod 380 5444Poshtovi indeksi 41400 41476Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m GluhivSelishni radi 2Silski radi 31Smt 2Selisha 2Sela 83Rajonna vladaVebstorinka Gluhivska RDA Gluhivska rajradaAdresa 41400 m Gluhiv vul Kiyevo Moskovska 43MapaGluhivskij rajon u Vikishovishi Za naselennyam rajon posidaye 13 misce v oblasti 25 450 osib a za plosheyu 4 Istoriya Gluhivskogo rajonu ce persh za vse istoriya Siverskih zemel Administrativnij centr misto Gluhiv GeografiyaRoztashuvannya Pochatok Gluhivskogo rajonu z boku Yampolya Gluhivskij rajon ye skladovoyu chastinoyu Sumshini Ukrayini i roztashovanij na pivnochi oblasti Vin mezhuye na pivnichnomu zahodi z Yampilskim i Shostkinskim na zahodi z Kroleveckim na pivdni z Putivlskim rajonami Sumskoyi oblasti na shodi z Kurskoyu na pivnichnomu shodi z Bryanskoyu oblastyami Rosijskoyi Federaciyi a selo Sopich roztashovane na mezhi troh oblastej Sumskoyi Kurskoyi ta Bryanskoyi Shostkinskij rajon Yampilskij rajon RosiyaKroleveckij rajon Gluhiv RosiyaPutivlskij rajon Rosiya Teritoriya rajonu stanovit 1 7 tis km sho dorivnyuye 7 1 vid zagalnoyi ploshi Sumskoyi oblasti Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Esman pritoka Kleveni Esman pritoka Desni Muravejnya Loknya Glibivka Yanivka Retik Rakita Kleven Obesta Kalinivka Ponurka Biki Lapuga Relyef Poverhnya rajonu rivninna Klimat Klimat rajonu pomirno kontinentalnij zimi pomirno holodni Serednodobova temperatura najholodnishogo misyacya sichnya 6 7 S Serednodobova temperatura najteplishogo misyacya lipnya 19 6 S Serednorichna kilkist opadiv po rajonu stanovila 646 8 mm Grunti Grunti dernovo pidzolisti svitlo siri ta siri opidzoleni Korisni kopalini Gluhivshina bagata nerudnimi korisnimi kopalinami Perevazhno ce resursi dlya himichnoyi promislovosti budivelni materiali i palivo Unikalnim ye rodovishe visokoyakisnih kvarcitiv u seli Banichi vidome z XIX stolittya i rodovishe visokoyakisnoyi krejdi v selishi Budivelne Na teritoriyi rajonu ye takozh rodovisha torfu suglinkiv pisku Flora j fauna Gluhivska zemlya pokrita gustoyu sitkoyu richok i richechok najbilshi z yakih Kleven ta Esman Lisi rajonu zajmayut 33 tis ga Sklad nasadzhen vidznachayetsya velikoyu riznomanitnistyu lisovih porid ce dub sosna yalina bereza vilha osika lipa modrina ta inshi U lisah na polyah bolotah vodyatsya 41 vid zviriv ta 160 ptahiv U vodojmah meshkaye ponad 20 vidiv rib Na teritoriyi rajonu roste bagato vidiv likarskih roslin zvirobij konvaliya lepeha bezsmertnik materinka pizhma chebrec chistotil ta inshi Prirodno zapovidnij fond rajonu nalichuye 11 zapovidnih teritorij zagalnoyu plosheyu blizko 5 8 tis ga u tomu chisli landshaftnij zakaznik derzhavnogo znachennya Shaliginskij ta miscevogo znachennya Verhnoesmanskij Takih shirokolistyanih dubovo klenovo lipovih lisiv iz lishinovim pidliskom yak u Shaliginskomu zakazniku nide bilshe v Ukrayini nemaye Sered zareyestrovanih botanichnih pam yatok rajonu dereva patriarhi chotirohsotrichnij dub u Sloutskomu lisnictvi 11 dvohsotrichnih sosen v urochishi Monastirshina sibirski sosni v selah Poloshki i Oblozhki V rajoni zberezheni v prirodnomu stani divovizhni gidrologichni utvorennya samovitichnih dzherel vodi yaki mayut cinni smakovi i likuvalni vlastivosti Zarucki dzherela v seli Zarucke Bilokopitivskoyi silskoyi radi Dzherela Klyuchi v seli Svarkove Sim dzherel selo Shaligine Dzherelo selo Viktorove Uzdickoyi silskoyi radi Ekologiya Stanom na 2005 rik zabrudnennya atmosfernogo povitrya shkidlivimi rechovinami vid pidpriyemstv ta transportnih zasobiv u rajoni stanovilo 2 4 toni sho stanovit 4 8 vid zagalnogo pokaznika oblasti Narazi pokaznik zabrudnennya zmenshivsya za rahunok likvidaciyi bagatoh pidpriyemstv ta vvedennya novih tehnologij Remont ochisnih sporud spriyav polipshennyu stanu vodnih resursiv regionu IstoriyaGluhivshina oviyanij legendami malovnichij kutochok starodavnoyi siverskoyi zemli z pishnim rozmayittyam zelenih lisiv nebesno chistimi richkami i ozerami shedrimi dusheyu i tvorchimi zdobutkami lyudmi roztashovana na pivnichnomu shodi Sumskoyi oblasti na livoberezhzhi richki Desni v basejni yiyi pritok Kleveni Esmani Obesti Data utvorennya rajonu 1923 rik U 1959 roci do teritoriyi Gluhivskogo rajonu bulo priyednano likvidovanij Shaliginskij rajon a v 1962 roci Chervonyanskij rajon Istoriya Gluhivshini syagaye v glibinu vikiv Zaselennya rajonu rozpochalos z chasiv piznogo verhnogo paleolitu priblizno XIII stolittya do n e pidtverdzhennya comu znajdeno u seli Velika Bobilivka Sered pam yatok arheologiyi rajonu 1 stoyanka piznogo verhnogo paleolitu 7 neolitichnih stoyanok 2 poselennya 1 grupa kurgannih mogilnikiv i 1 kurgan epohi bronzi 2 skifskih gorodisha 6 rannoslov yanskih poselen 16 gorodish i kurgan Davnoyi Rusi Gluhivska fortecya drugoyi polovini XVII XVIII stolit Trimayuchis tisyacholittyami svoyeyi teritoriyi zahishayuchi yiyi zhittyami svoyih najkrashih siniv i dochok tvoryachi vlasnu istoriyu duhovnu kulturu zhiteli Gluhivshini jshli skladnim i ternistim shlyahom Voleyu istorichnoyi doli buli na tomu shlyahu strashni roki liholittya mongolo tatarskoyi navali polsko litovske panuvannya krivavi mizhusobici selyanska vijna pid provodom I Bolotnikova U 1708 roci Gluhivshina opinyayetsya u centri najvazhlivishih istorichnih podij pov yazanih z Pivnichnoyu vijnoyu 1700 1721 a takozh z proklyattyam getmana I Mazepi rosijskim carem Petrom I 6 listopada 1708 roku misto Gluhiv staye stoliceyu Getmanskoyi Ukrayini rezidenciyeyu getmaniv I Skoropadskogo 1708 1722 D Apostola 1727 1734 K Rozumovskogo 1750 1764 Z 1722 po 1727 i z 1764 po 1782 tut perebuvali persha i druga Malorosijski kolegiyi administrativno teritorialni centri upravlinnya Livoberezhnoyu Ukrayinoyu Ne obminuli Gluhivshinu i podiyi pershoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv Stolipinska agrarna reforma Ukrayinska revolyuciya i Gromadyanska vijna 1917 1921 rokiv strashnij golodomor 1932 1933 rokiv zhorstka stalinska represivna sistema Pid chas nimecko radyanskoyi vijni na teritoriyi Gluhivshini diyali Gluhivskij Shaliginskij i Chervonij partizanski zagoni Gluhivskij i Shaliginskij zagoni v ob yednanni pid komanduvannyam S Kovpaka projshli z boyami do sivih Karpat gromlyachi i znishuyuchi zhivu silu i tehniku voroga Sered bagatoh boyiv yaki prohodili na teritoriyi rajonu yedinim u svoyemu rodi po unikalnosti i tragichnosti stav Chernivskij bij tak vin nazivavsya po shtabnim donesennyam v yakomu bralo uchast blizko 20 tis bijciv ta komandiriv Chervonoyi Armiyi Istorichne znachennya cogo boyu polyagaye v tomu sho voyini 2 yi gvardijskoyi strileckoyi ta 160 yi strileckoyi diviziyi u skladi Rilskoyi bojovoyi dilnici na stiku Bryanskogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv de sklalas nadzvichajno vazhka situaciya zavdali kontrudaru fashistam chim zirvali planomirnu pidgotovku chastin ta z yednan 2 yi tankovoyi grupi Guderiana do nastupu cherez Orel Tulu v obhid Moskvi z pivdnya NaselennyaNacionalnij sklad naselennya stanom na 1989 rik Ukrayinci 32838 osib abo 84 2 Rosiyani 6006 osib abo 15 4 Bilorusi 78 osib abo 0 2 Inshi nacionalnosti 78 osib abo 0 2 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 14 831 2604 1785 4236 3813 2321 72Zhinki 17 375 2365 1531 3708 4269 5108 394Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki72 85 394 129 80 84 529 450 75 79 1384 895 70 74 1798 847 65 69 1397 1223 60 64 1675 539 55 59 719 939 50 54 916 1112 45 49 959 1241 40 44 1007 1058 35 39 1011 970 30 34 820 967 25 29 870 925 20 24 812 860 15 20 719 1079 10 14 907 875 5 9 780 650 0 4 678 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 27819 86 10 rosiyani 4246 13 14 bilorusi 35 0 11 moldovani 30 0 09 litovci 11 0 03 inshi 168 0 52 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 25168 77 90 rosijska 6984 21 62 moldovska 15 0 05 biloruska 11 0 03 inshi 131 0 41 Naselennya Gluhivskogo rajonu na 1 listopada 2010 roku stanovilo 25 450 osib i u porivnyanni z 1989 rokom 39 000 osib vono zmenshilosya na 34 74 sho ye odnim z najbilshih pokaznikiv zmenshennya dinamiki naselennya Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Gluhivskogo rajonu Gluhiv Esman Shaligine Pustogorod Slout Poloshki Ulanove Shevchenkove Banichi Na teritoriyi rajonu diyut 1 ob yednana teritorialna gromada 23 silski ta 2 selishni radi yaki ob yednuyut 85 silskih naselenih punktiv i 2 selisha miskogo tipu Radi Selo StudenokOb yednani teritorialni gromadiBerezivska silska gromadaSelishni radi Esmanska selishna rada Shaliginska selishna radaSilski radi Banicka silska rada Bachivska silska rada Bilokopitivska silska rada Vilnoslobidska silska rada Dunayecka silska rada Kucherivska silska rada Peremozka silska rada Poloshkivska silska rada Privilska silska rada Pustogorodska silska rada Svarkivska silska rada Semenivska silska rada Sopicka silska rada Sosnivska silska rada Starikivska silska rada Studenocka silska rada Suhodilska silska rada Uzdicka silska rada Ulanivska silska rada Fotovizka silska rada Hodinska silska rada Chernivska silska rada Yastrubshanska silska radaEkonomikaRozrobka Zaruckogo vapnyakovogo kar yeru Gluhivshina rajon silskogospodarskij Silgospugiddya zajmayut ploshu 115 5 tis ga ce stanovit 6 8 vid plosh silgospugid oblasti iz nih rilli 87 8tis ga lisi ta inshi lisovkriti ploshi 36 1 tis ga zabudovani zemli 4 6 tis ga zemli vodnogo fondu 1 7 tis ga inshi zemli 5 5 tis ga U rajoni funkcionuye 23 silgosppidpriyemstva riznih form vlasnosti Sered ekonomichno silnih TOV Veleten STOV Shaliginske TOV Rassvet TOV Yastrubshanske TOV AF im Chapayeva fermerski gospodarstva Pashenko Nadiya ta in Ekonomiku rajonu predstavlyayut 3 promislovi pidpriyemstva dochirnye pidpriyemstvo Gluhivskij kar yer kvarcitiv VAT Zaporizkij virobnichij alyuminiyevij kombinat TOV Zaruckij vapnyanij zavod DP TransportRajonom prohodit dekilka mizhnarodnih transportnih arterij sered nih E38 E101M02 E381 ta E391 OsvitaNaukovo doslidnickij potencial Gluhivshini zoseredzhenij v instituti lub yanih kultur UAAI Institut lub yanih kultur golovna ustanova z naukovogo zabezpechennya galuzej lonarstva i konoplyarstva Ukrayini virobnik elitnogo nasinnya lub yanih ta zernovih kultur kartopli i trav Naukovcyami institutu stvoreni pershi sorti odnodomnih konopel z vidsutnistyu narkotichnih vlastivostej yaki zareyestrovani v Ukrayini Rosiyi krayinah Yevropejskoyi spivdruzhnosti ta Kanadi visokoproduktivni sorti lonu dovguncya Charivnij Gluhivskij yuvilejnij Glinum yaki zajmayut blizko 40 plosh nacionalni kolekciyi genetichnih zrazkiv lonu ta konopel Za visokij riven doslidzhen v galuzi selekciyi nasinnictva tehnologij virobnictva ta pererobki lonu dovguncya i konopel rishennyam ekspertnoyi radi Nacionalnoyi imidzhevoyi programi Lideri XXI stolittya institut lub yanih kultur vidznacheno znakom yakosti Visha proba Ukrayini za 2003 rik Institut spivpracyuye z ustanovami Franciyi Italiyi Chehiyi Rosiyi Kitayu Sloveniyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki ta inshih krayin U 2006 roci vidznachiv svoye 75 richchya V rajoni nalezhna uvaga pridilyayetsya rozvitku osvitnoyi ta kulturnoyi galuzej fizkulturi i sportu medicini Merezhu osvitnih zakladiv rajonu stanovlyat 17 ZOSh I III stupeniv 17 ZOSh I II stupeniv v tomu chisli 12 NVK 2 doshkilnih navchalnih zakladi 1 specializovana shkola internat dlya ditej z vadami rozumovogo rozvitku v yakih navchayetsya ta vihovuyetsya 2681 ditina V navchalno vihovnih zakladah pracyuye 500 vchiteliv Kultura turizmDiv takozh Pam yatki arhitekturi Gluhivskogo rajonu Dokladnishe Pam yatki istoriyi Gluhivskogo rajonu U Gluhivskomu rajoni Sumskoyi oblasti na obliku perebuvaye 72 pam yatki istoriyi Rajonnij budinok kulturi znahoditsya u Gluhovi Glinska pustin v kinci XIX stolittya Duzhe velika kulturna spadshina nashogo krayu Krim tih slavnozvisnih nashih zemlyakiv pro yakih mova jshla vishe yih tradiciyi prodovzhuvali i prodovzhuyut narodnij artist Ukrayini Oleksandr Gurec z Peremogi solist Nacionalnogo prezidentskogo orkestru solist Kiyivskogo Nacionalnalnogo akademichnogo teatru Opereti solist Ukrayino Polskogo gurtu 10Tenorow spivak tenor Sergij Gurec urodzhenec sela Cherneve Gluhivskogo rajonu Zasluzhenij artist Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi im T Shevchenka Oleksij Bogdanovich z Berezi Svidchennyam visoko talantu zhiteliv rajonu ye te sho 8 samodiyalnih kolektiviv hudozhnoyi tvorchosti nosyat pochesne zvannya Samodiyalnij narodnij kolektiv Gluhivchani svyato shanuyut i primnozhuyut slavni tradiciyi svogo krayu berezhut i vidrodzhuyut istorichni i arhitekturni pam yatki svoyih prashuriv Prikladom tomu ye vidrodzhennya cholovichogo monastirya Glinskoyi Rizdva Bogorodici Pustini zberezheno narodnij muzej istoriyi sela Ulanove yakij zasnovano v 1959 roci Perelicheni daleko ne vicherpni faktori dayut pidstavu stverdzhuvati sho Gluhivskij kraj maye velikij nevikoristanij rezerv dlya rozvitku miscevogo nacionalnogo i mizhnarodnogo turizmu Ohorona zdorov ya sportOhoronu zdorov ya v rajoni zabezpechuyut 9 likariv 103 serednih medichnih pracivnika Pracyuye 45 FAPiv ta FP 1 miska likarnya 2 ambulatoriyi simejnoyi medicini ta 2 likarski ambulatoriyi Sportivna baza rajonu vklyuchaye 6 stadioniv na 300 misc 12 sportivnih kompleksiv 21 futbolne pole 58 sportivnih majdanchikiv 24 sportivni zali 15 gimnastichnih mistechok 4 primishennya dlya fizkulturno ozdorovchih zanyat Tradicijnimi stali turniri na chest vidatnih zemlyakiv PersonaliyiShedra na talanti gluhivska zemlya podaruvala lyudstvu bagato vidatnih diyachiv osviti nauki ta kulturi muzikantiv i zhivopisciv pismennikiv i mistectvoznavciv Sered nih istorik folklorist etnograf O M Markovich selo Svarkove istorik etnograf pismennik M A Markevich selo Dunayec hudozhnik G I Narbut ta poet V I Narbut selo Narbutivka filosof bogoslov S Mislavskij selo Poloshki istorik poet O O Palazhchenko selo Viktorove poet F I Tumanskij selo Shevchenkove pismennik D R Glushenko selo Muravejnya pismennik M M Pochivalin selo Banichi doktor geografichnih nauk I I Mamayev selo Bachivsk dijsnij chlen APN SRSR S G Shapovalenko selo Suhodil doktor tehnichnih nauk B M Lobayev Geroj Socialistichnoyi Praci G L Himich Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR G I Goncharov selo Ulanove drugij prezident AN Ukrayini M P Vasilenko selo Esman Na stinah ZOSh s Esman ta na pedagogichnomu universiteti de navchavsya Mikola Prokopovich vidkrito memorialni doshki Na Gluhivshini pochinayuchi z XVIII stolittya rozkrivsya talant bagatoh vidatnih istorikiv pismennikiv krayeznavciv U kinci XVII stolittya v tvoriv svoyi Chetyi Mineyi Danilo Tuptalo sv Dmitro Rostovskij Do rechi cej monastir buv zasnovanij u 1236 roci nedaleko vid sela Budishi U 1848 roci v seli Svarkove v sadibi ukrayinskogo istorika O Markovicha gostyuvav M Gogol Tut vin vivchav istorichnij arhiv rodu Markovichiv Piznishe O Markovich na prohannya M Gogolya nadsilav jomu opisi narodnih zvichayiv ta pobutu zhiteliv Gluhivshini U 1845 roci T Shevchenko podorozhuyuchi z Peterburga na batkivshinu mav v seli Esman pershu v Ukrayini zupinku dlya nochivli Z neyu pov yazuyetsya syuzhet rosijskoyi povisti Shevchenka Kapitansha Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Gluhivskogo rajonu bulo stvoreno 57 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 60 47 progolosuvali 23 641 iz 39 096 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 52 26 12 355 viborciv Yuliya Timoshenko 18 10 4 280 viborciv Oleg Lyashko 7 44 1 760 viborciv Sergij Tigipko 6 61 1 563 viborciv Anatolij Gricenko 4 06 959 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 34 PrimitkiGluhivskij rajon u sestrinskih VikiproyektahPortal Sumshina Temi u Vikidzherelah Gluhivskij rajon u Vikishovishi Harakteristika Gluhivskogo rajonu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Ukrayinskih enciklopedij ta slovnikiv Arhivovano 15 kvitnya 2010 u Wayback Machine Ekologiya Sumskoyi oblasti Arhivovano 28 sichnya 2012 u Wayback Machine na sajti Revolution Arhivovano 27 travnya 2010 u Wayback Machine Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Sumska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Sumska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2018 Sklad administrativno teritorialnih odinic Gluhivskogo rajonu nedostupne posilannya z lipnya 2019 na Oficijnomu sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhivovano 23 grudnya 2007 u Wayback Machine ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 20 bereznya 2016
