Будинок Галицького сейму (сьогодні Головний корпус Львівського університету) — будівля у центральній частині Львова, збудована в кінці 19 століття як приміщення для засідань Галицького сейму (крайового парламенту Королівства Галичини і Володомирії у складі Австро-Угорщини). З початом Першої світової війни у 1914 році Галицький сейм припинив свою діяльність, а 1923 року в колишній будинок сейму було перенесено університет імені Яна Казимира, який 1939 року було перейменовано в університет імені Івана Франка.
Будинок Галицького сейму Головний корпус Львівського університету | |
---|---|
49°50′26″ пн. ш. 24°01′20″ сх. д. / 49.840555555556° пн. ш. 24.022222222222° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Львів, Україна |
Архітектор | Юліуш Гохберґер |
Дата початку спорудження | квітень 1878 |
Дата закінчення спорудження | літо 1881 |
Відкриття | 23 липня 1881 (освячення) |
Стиль | архітектура неокласицизму |
Поверхів | 3 |
Проїзд | вул. Університетська, 1 |
Будинок Галицького сейму Головний корпус Львівського університету Будинок Галицького сейму Головний корпус Львівського університету (Україна) | |
Будинок Галицького сейму Головний корпус Львівського університету у Вікісховищі |
Будівництво
На місці, де сьогодні розташована будівля головного корпусу університету, містилось казино , збудоване в кінці 18 століття. В 19 столітті навколишні вулиці (сучасні вул. Січових Стрільців та Листопадового Чину) активно забудовували банківськими установами та елітними житловими кам'яницями. 1877 року було прийнято рішення розібрати будівлю казино для будівництва крайового Парламенту.
Комісія обрала проєкт директора львівського міського будівельного управління Юліуша Гохберґера. Серед запропонованих проєктів будівлі була робота відомового в майбутньому австрійського архітектора Отто Ваґнера, що посів друге місце через фінансову складову.
Будівельні роботи розпочалися у квітні 1878 року. В кінці вересня 1878 року провели урочисте закладання наріжного каменю будинку, а влітку 1881 року основні роботи з будівництва було завершено. 23 липня 1881 року будівлю освятили, а через два місяці в її стінах розпочала роботу сесія сейму.
У 1906–1907 роках архітектор Альфред Каменобродський здійснив надбудову четвертого цокольного поверху і розширення будинку сейму (побудоване бічне крило зі сторони сучасної вул. Листопадового Чину).
Архітектура
Автором проєкту будівлі був львівський архітектор Юліуш Гохберґер.
Будівля має три поверхи, головний фасад розділений карнизами, нижній поверх рустрований.
На верхній частині центрального ризаліту будівлі міститься скульптурна група (автор ), на якій жіноча фігура, що символізує Галичину, простягла свої опікуючі руки над фігурами Вісли і Дністра, що символізують західну та східну частини Королівства Галичини та Володимирії. За цю роботу Риґер отримав звання почесного члена Флорентійської академії мистецтв.
Крім того, Теодор Риґер був автором скульптурних груп, що розміщені перед головний входом до будівлі: "Праця" (жінка зі снопом та веретеном і хлопці з ягням та молотом) та "Освіта" (Мінерва зі смолоскипом і вінком та діти з книжкою).
Статуї на фасаді, що символізують "Любов" і "Справедивість" авторства , "Правда" та "Віра" – .
На бічних ризалітах розміщені по чотири леви зі щитами. Колись на щитах були герби найбільших міст Галичини: Львова, Кракова, Тарнова та Станиславова.
Автор неоренесансного оздоблення сходової клітки та сеймової зали — Леонард Марконі. Зиґмунт Трембецький виконав скульптурні групи, розміщені перед входом до зали засідань — князів Мєшка І та Володимира Великого (символізували хрестителів українців і поляків), а також короля Казимира III та князя Ярослава Мудрого. Під час Другої світової війни ці скульптури зникли.
- Опікунський дух Галичини (Теодор Риґер)
- Наука (Мудрість) (Теодор Риґер)
- Праця (Теодор Риґер)
- Чотири постаті на карнизі перед аттиком — Любов і Справедливість (Зиґмунт Трембецький) та Правда і Віра (Фелікс Мікульський)
-
-
- Проєкт Гохберґера
- Проєкт Гохберґера
- Проєкт Гохберґера
- Проєкт Гохберґера
- Проєкт Гохберґера
- Проєкт Гохберґера
- Проєкт Гохберґера
Інтер'єр
В парламентський період будівлі в її холі завжди була велика кількість екзотичних рослин. У рік свого відкриття (1881) будинок Сейму став першою електрифікованою будівлею Львова завдяки інженеру Францішеку Рихновському.
Зала засідань Крайового сейму була розташована на другому поверсі. У ній було 152 місця для депутатів, на галереях — місця для публіки та журналістів. Залу було оздоблено картинами Генрика Родаковського (це були вертикальні полотна "Віра", Мойсей, Лікург, Солон, Юстиніан і "Праця" та п'ять горизонтальних композицій "Мистецтво", "Пробудження наукового руху", "Торгівля" і "Рільництво").
В сучасній дзеркальній залі відбувалися засідання виконавчого комітету Галицького сейму — крайового виділу. До 1921 року в ньому була велика картина "Люблінська унія" (автор Ян Матейко). Ще одна його робота "Конституція 3 травня 1791 року" містилася у “Маршалківській залі”. Зараз ці твори зберігаються у Варшаві.
Галицький сейм займав будівлю до 1914 року (де-юре до 1918), а у 1923 року туди було перенесено Університет імені Яна Казимира (перейменований 1939 року на Університет імені Івана Франка).
За часів німецької окупації університет не працював, а в його будівлі були установи дистрикту Галичини Генеральної губернії. Під час бомбардування у 1944 році частину приміщень університету, серед них і актова зала, було зруйновано.
Навчання у Львівському університеті відновили 15 жовтня 1944 року.
Сьогодні на фронтоні головного корпусу університету міститься латинський напис: "Patriae decori civibus educandis" (Освічені громадяни є окрасою Батьківщини). Перед самим входом є меморіальні таблички на честь відомих діячів Євгена Лазаренка, Мирона Зарицького, Володимира Левицького, Миколи Чайковського.
Примітки
- Історія Галицького крайового сейму, або Як у Львові діяв найвищий законодавчий орган Галичини - Петро Радковець, Твоє місто
- Будівля Галицького Сейму сьогодні: архітектура та її сутність — Ірина Харко, lviv.travel
- 20 цікавих фактів про будинок Галицького сейму у Львові - Фотографії старого Львова
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будинок Галицького сейму
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok Galickogo sejmu sogodni Golovnij korpus Lvivskogo universitetu budivlya u centralnij chastini Lvova zbudovana v kinci 19 stolittya yak primishennya dlya zasidan Galickogo sejmu krajovogo parlamentu Korolivstva Galichini i Volodomiriyi u skladi Avstro Ugorshini Z pochatom Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 roci Galickij sejm pripiniv svoyu diyalnist a 1923 roku v kolishnij budinok sejmu bulo pereneseno universitet imeni Yana Kazimira yakij 1939 roku bulo perejmenovano v universitet imeni Ivana Franka Budinok Galickogo sejmu Golovnij korpus Lvivskogo universitetu49 50 26 pn sh 24 01 20 sh d 49 840555555556 pn sh 24 022222222222 sh d 49 840555555556 24 022222222222Krayina Ukrayina RoztashuvannyaLviv UkrayinaArhitektorYuliush GohbergerData pochatku sporudzhennyakviten 1878Data zakinchennya sporudzhennyalito 1881Vidkrittya23 lipnya 1881 osvyachennya Stilarhitektura neoklasicizmu Poverhiv3 Proyizdvul Universitetska 1Budinok Galickogo sejmu Golovnij korpus Lvivskogo universitetuBudinok Galickogo sejmu Golovnij korpus Lvivskogo universitetu Ukrayina Budinok Galickogo sejmu Golovnij korpus Lvivskogo universitetu u Vikishovishi BudivnictvoBudinok Galickogo sejmu v kinci 19 stolittya Na misci de sogodni roztashovana budivlya golovnogo korpusu universitetu mistilos kazino zbudovane v kinci 18 stolittya V 19 stolitti navkolishni vulici suchasni vul Sichovih Strilciv ta Listopadovogo Chinu aktivno zabudovuvali bankivskimi ustanovami ta elitnimi zhitlovimi kam yanicyami 1877 roku bulo prijnyato rishennya rozibrati budivlyu kazino dlya budivnictva krajovogo Parlamentu Komisiya obrala proyekt direktora lvivskogo miskogo budivelnogo upravlinnya Yuliusha Gohbergera Sered zaproponovanih proyektiv budivli bula robota vidomovogo v majbutnomu avstrijskogo arhitektora Otto Vagnera sho posiv druge misce cherez finansovu skladovu Budivelni roboti rozpochalisya u kvitni 1878 roku V kinci veresnya 1878 roku proveli urochiste zakladannya narizhnogo kamenyu budinku a vlitku 1881 roku osnovni roboti z budivnictva bulo zaversheno 23 lipnya 1881 roku budivlyu osvyatili a cherez dva misyaci v yiyi stinah rozpochala robotu sesiya sejmu U 1906 1907 rokah arhitektor Alfred Kamenobrodskij zdijsniv nadbudovu chetvertogo cokolnogo poverhu i rozshirennya budinku sejmu pobudovane bichne krilo zi storoni suchasnoyi vul Listopadovogo Chinu ArhitekturaAvtorom proyektu budivli buv lvivskij arhitektor Yuliush Gohberger Budivlya maye tri poverhi golovnij fasad rozdilenij karnizami nizhnij poverh rustrovanij Na verhnij chastini centralnogo rizalitu budivli mistitsya skulpturna grupa avtor na yakij zhinocha figura sho simvolizuye Galichinu prostyagla svoyi opikuyuchi ruki nad figurami Visli i Dnistra sho simvolizuyut zahidnu ta shidnu chastini Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Za cyu robotu Riger otrimav zvannya pochesnogo chlena Florentijskoyi akademiyi mistectv Krim togo Teodor Riger buv avtorom skulpturnih grup sho rozmisheni pered golovnij vhodom do budivli Pracya zhinka zi snopom ta veretenom i hlopci z yagnyam ta molotom ta Osvita Minerva zi smoloskipom i vinkom ta diti z knizhkoyu Statuyi na fasadi sho simvolizuyut Lyubov i Spravedivist avtorstva Pravda ta Vira Na bichnih rizalitah rozmisheni po chotiri levi zi shitami Kolis na shitah buli gerbi najbilshih mist Galichini Lvova Krakova Tarnova ta Stanislavova Avtor neorenesansnogo ozdoblennya shodovoyi klitki ta sejmovoyi zali Leonard Markoni Zigmunt Trembeckij vikonav skulpturni grupi rozmisheni pered vhodom do zali zasidan knyaziv Myeshka I ta Volodimira Velikogo simvolizuvali hrestiteliv ukrayinciv i polyakiv a takozh korolya Kazimira III ta knyazya Yaroslava Mudrogo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ci skulpturi znikli Opikunskij duh Galichini Teodor Riger Nauka Mudrist Teodor Riger Pracya Teodor Riger Chotiri postati na karnizi pered attikom Lyubov i Spravedlivist Zigmunt Trembeckij ta Pravda i Vira Feliks Mikulskij Proyekt Gohbergera Proyekt Gohbergera Proyekt Gohbergera Proyekt Gohbergera Proyekt Gohbergera Proyekt Gohbergera Proyekt GohbergeraInter yerV parlamentskij period budivli v yiyi holi zavzhdi bula velika kilkist ekzotichnih roslin U rik svogo vidkrittya 1881 budinok Sejmu stav pershoyu elektrifikovanoyu budivleyu Lvova zavdyaki inzheneru Francisheku Rihnovskomu Zala zasidan Krajovogo sejmu bula roztashovana na drugomu poversi U nij bulo 152 miscya dlya deputativ na galereyah miscya dlya publiki ta zhurnalistiv Zalu bulo ozdobleno kartinami Genrika Rodakovskogo ce buli vertikalni polotna Vira Mojsej Likurg Solon Yustinian i Pracya ta p yat gorizontalnih kompozicij Mistectvo Probudzhennya naukovogo ruhu Torgivlya i Rilnictvo V suchasnij dzerkalnij zali vidbuvalisya zasidannya vikonavchogo komitetu Galickogo sejmu krajovogo vidilu Do 1921 roku v nomu bula velika kartina Lyublinska uniya avtor Yan Matejko She odna jogo robota Konstituciya 3 travnya 1791 roku mistilasya u Marshalkivskij zali Zaraz ci tvori zberigayutsya u Varshavi Galickij sejm zajmav budivlyu do 1914 roku de yure do 1918 a u 1923 roku tudi bulo pereneseno Universitet imeni Yana Kazimira perejmenovanij 1939 roku na Universitet imeni Ivana Franka Za chasiv nimeckoyi okupaciyi universitet ne pracyuvav a v jogo budivli buli ustanovi distriktu Galichini Generalnoyi guberniyi Pid chas bombarduvannya u 1944 roci chastinu primishen universitetu sered nih i aktova zala bulo zrujnovano Navchannya u Lvivskomu universiteti vidnovili 15 zhovtnya 1944 roku Sogodni na frontoni golovnogo korpusu universitetu mistitsya latinskij napis Patriae decori civibus educandis Osvicheni gromadyani ye okrasoyu Batkivshini Pered samim vhodom ye memorialni tablichki na chest vidomih diyachiv Yevgena Lazarenka Mirona Zarickogo Volodimira Levickogo Mikoli Chajkovskogo PrimitkiIstoriya Galickogo krajovogo sejmu abo Yak u Lvovi diyav najvishij zakonodavchij organ Galichini Petro Radkovec Tvoye misto Budivlya Galickogo Sejmu sogodni arhitektura ta yiyi sutnist Irina Harko lviv travel 20 cikavih faktiv pro budinok Galickogo sejmu u Lvovi Fotografiyi starogo LvovaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Budinok Galickogo sejmu