Ашгаба́т (туркм. Aşgabat; до 1919 — Асхабад, у 1919—1927 — Полторацьк, у 1927—1992 — Ашхабад) — столиця Туркменістану.
| Ашгабат Aşgabat | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Туркменістан | ||
| Велаят | столичний округ | ||
| Засноване | 1881 | ||
| Населення | 909 тис. | ||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||
| Поштові індекси | 744000-744040 | ||
| Телефонний код | +993-12 | ||
| Географічні координати | 37°56′ пн. ш. 58°22′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 58.367° сх. д. | ||
| Місцева влада | |||
| Вебсторінка | http://ashgabat.gov.tm/ | ||
| Карта | |||
  Ашгабат | |||
|
| |||
Населення 909 тис. мешканців (2020).
Засноване у 1881 році. Після руйнівного землетрусу 1948 року відбудоване заново.
Географія
Розташоване біля підніжжя хребта Копетдаг в , за 40 км від кордону Туркменістану з Іраном.
Клімат
| Клімат Ашхабада | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 28,7 | 32,6 | 38,6 | 39,4 | 44,5 | 46,7 | 45,5 | 45,6 | 45,6 | 40,1 | 37 | 33,1 | 46,7 |
| Середній максимум, °C | 8,6 | 11,2 | 16,5 | 24,1 | 30,1 | 36,0 | 38,3 | 37,2 | 31,7 | 24,3 | 16,8 | 10,4 | 23,8 |
| Середня температура, °C | 3,5 | 5,5 | 10,4 | 17,4 | 23,3 | 29,0 | 31,3 | 29,6 | 23,6 | 16,5 | 10,2 | 5,1 | 17,1 |
| Середній мінімум, °C | −0,4 | 1,0 | 5,5 | 11,6 | 16,6 | 21,5 | 23,8 | 21,7 | 16,1 | 10,1 | 5,2 | 1,2 | 11,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −24,1 | −20,8 | −13,3 | −0,8 | 0,2 | 9,2 | 10,4 | 9,5 | 2 | −5,1 | −13,1 | −16 | −24,1 |
| Норма опадів, мм | 22 | 27 | 39 | 44 | 28 | 4 | 3 | 1 | 4 | 14 | 28 | 21 | 225 |
| Джерело: Погода и климат | |||||||||||||
Історія
- 18 січня 1881 — аул Асхабад захоплено військами Російської імперії.
- 1881 — засноване місто Асхабад.
- 10 червня 1881 — у складі Російської імперії утворена Закаспійська область із центром в Асхабаді.
- 26 грудня 1897 — Закаспійська область входить до Туркестанського краю.
- 1917 — прихід радянської влади.
- 11—12 липня 1918 — , повалення радянської влади.
- 9 липня 1919 — захоплення міста Червоною Армією.
- 17 липня 1919 — Асхабад перейменовано на Полторацьк на честь більшовицького діяча, комісара (1888—1918).
- 7 серпня 1921 — Полторацьк стає центром Туркменської області.
- 27 жовтня 1924 — скасована Туркменська область, створена Туркменська РСР зі столицею в Полторацьку.
- 1924 — Полторацьк стає центром Полторацького округу.
- 1927 — Полторацьк перейменовано на Ашхабад, Полторацький округ — на Ашхабадський.
- 6 листопада 1948 року — місто вщент зруйновано внаслідок дії Ашхабадського землетрусу.
- 1939—1959, 1973—1988 — Ашхабад — центр Ашхабадської області.
- 1992 — Ашхабад перейменовано на Ашгабат.
Адміністративний поділ
Місто поділяється на 6 етрапів (станом на червень 2016 року):
- Абаданський (створений у травні 2013 року)
- Арчабільський (створений у лютому 2015 року)
- Багтиярлицький (до травня 2013 року — імені Президента Ніязова)
- Беркарарлицький (до травня 2013 року — Азатлицький)
- Копетдазький
- Рухабатський (створений у травні 2013 року)
Особливості забудови міста
Місто забудоване за прямокутною схемою планування в поєднанні з радіальною. В часи Російської імперії більшість будинків були одноповерховими з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. За роки радянської влади місто було реконструйоване і впорядковане, але землетрус 1948 року зруйнував Ашгабат. Відбудова провадилася з урахуванням сейсмічності 1—3-поверховими житловими та громадськими будинками. Створено нові парки, сквери з фонтанами та басейнами. Серед нових споруд відзначаються вокзал, драмтеатр, будинок ЦК КП Туркменістану та інші. В Ашгабаті діє університет, Академія наук Туркменістану, медичний, сільськогосподарський інститути, 9 середніх навчальних закладів, 3 театри, філармонія, 4 музеї.
Транспорт
Залізничний вузол (станції Гипджак, Ашгабат). Аеропорт. Повітряне сполучення з Москвою, Києвом, Баку, Ташкентом, Бішкеком, Душанбе та обласними центрами Туркменістану.
Промисловість
У місті розвивається машинобудування і металообробка, хімічно-фармацевтична, скляна, легка (бавовняна, шовкова, взуттєва, килимарська та ін., працює на місцевій сировині), харчова промисловість.
Головними підприємствами легкої промисловості станом на 1950-ті роки у місті були:
- шовкомотальна (союзного значення), прядильно-ткацька, трикотажна, швейна, взуттєва, меблева фабрики;
- м'ясо- і борошномельний комбінати,
- макаронна, кондитерська, тютюнова фабрики;
- винно-горілчаний завод; металообробні заводи:
- тепловозоремонтний, ремонту і виробництво сільськогосподарського інвентаря, заводи будматеріалів, 2 склозаводи.
Поліграфкомбінат, кінофабрика.
Наука та культура
, 8 вишів, 4 театри.
У місті є історико-культурний заповідник «Ніса».
Музеї
- Музей образотворчих мистецтв
- Музей історії
- Історико-краєзнавчий музей
Галерея
Міста-побратими
Див. також
- Олімпійське містечко (Ашгабат, 2017)
- Ашгабатська монорейка
Примітки
- Культурно-гуманітарне співробітництвоміж Україною та Туркменістаном
- Киев знают на всех континентах. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
Література
- Сайт [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
 | Це незавершена стаття з географії Туркменістану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ashgaba t turkm Asgabat do 1919 Ashabad u 1919 1927 Poltorack u 1927 1992 Ashhabad stolicya Turkmenistanu Ashgabat AsgabatGerbAshgabatOsnovni daniKrayina TurkmenistanVelayat stolichnij okrugZasnovane 1881Naselennya 909 tis Chasovij poyas UTC 5Poshtovi indeksi 744000 744040Telefonnij kod 993 12Geografichni koordinati 37 56 pn sh 58 22 sh d 37 933 pn sh 58 367 sh d 37 933 58 367Misceva vladaVebstorinka http ashgabat gov tm KartaAshgabatAshgabat u Vikishovishi Naselennya 909 tis meshkanciv 2020 Zasnovane u 1881 roci Pislya rujnivnogo zemletrusu 1948 roku vidbudovane zanovo GeografiyaRoztashovane bilya pidnizhzhya hrebta Kopetdag v za 40 km vid kordonu Turkmenistanu z Iranom Klimat Klimat AshhabadaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 28 7 32 6 38 6 39 4 44 5 46 7 45 5 45 6 45 6 40 1 37 33 1 46 7Serednij maksimum C 8 6 11 2 16 5 24 1 30 1 36 0 38 3 37 2 31 7 24 3 16 8 10 4 23 8Serednya temperatura C 3 5 5 5 10 4 17 4 23 3 29 0 31 3 29 6 23 6 16 5 10 2 5 1 17 1Serednij minimum C 0 4 1 0 5 5 11 6 16 6 21 5 23 8 21 7 16 1 10 1 5 2 1 2 11 2Absolyutnij minimum C 24 1 20 8 13 3 0 8 0 2 9 2 10 4 9 5 2 5 1 13 1 16 24 1Norma opadiv mm 22 27 39 44 28 4 3 1 4 14 28 21 225Dzherelo Pogoda i klimatIstoriya18 sichnya 1881 aul Ashabad zahopleno vijskami Rosijskoyi imperiyi 1881 zasnovane misto Ashabad 10 chervnya 1881 u skladi Rosijskoyi imperiyi utvorena Zakaspijska oblast iz centrom v Ashabadi 26 grudnya 1897 Zakaspijska oblast vhodit do Turkestanskogo krayu 1917 prihid radyanskoyi vladi 11 12 lipnya 1918 povalennya radyanskoyi vladi 9 lipnya 1919 zahoplennya mista Chervonoyu Armiyeyu 17 lipnya 1919 Ashabad perejmenovano na Poltorack na chest bilshovickogo diyacha komisara 1888 1918 7 serpnya 1921 Poltorack staye centrom Turkmenskoyi oblasti 27 zhovtnya 1924 skasovana Turkmenska oblast stvorena Turkmenska RSR zi stoliceyu v Poltoracku 1924 Poltorack staye centrom Poltorackogo okrugu 1927 Poltorack perejmenovano na Ashhabad Poltorackij okrug na Ashhabadskij 6 listopada 1948 roku misto vshent zrujnovano vnaslidok diyi Ashhabadskogo zemletrusu 1939 1959 1973 1988 Ashhabad centr Ashhabadskoyi oblasti 1992 Ashhabad perejmenovano na Ashgabat Administrativnij podilMisto podilyayetsya na 6 etrapiv stanom na cherven 2016 roku Abadanskij stvorenij u travni 2013 roku Archabilskij stvorenij u lyutomu 2015 roku Bagtiyarlickij do travnya 2013 roku imeni Prezidenta Niyazova Berkararlickij do travnya 2013 roku Azatlickij Kopetdazkij Ruhabatskij stvorenij u travni 2013 roku Osoblivosti zabudovi mistaMisto zabudovane za pryamokutnoyu shemoyu planuvannya v poyednanni z radialnoyu V chasi Rosijskoyi imperiyi bilshist budinkiv buli odnopoverhovimi z sircevoyi cegli z ploskimi zemlyanimi dahami Za roki radyanskoyi vladi misto bulo rekonstrujovane i vporyadkovane ale zemletrus 1948 roku zrujnuvav Ashgabat Vidbudova provadilasya z urahuvannyam sejsmichnosti 1 3 poverhovimi zhitlovimi ta gromadskimi budinkami Stvoreno novi parki skveri z fontanami ta basejnami Sered novih sporud vidznachayutsya vokzal dramteatr budinok CK KP Turkmenistanu ta inshi V Ashgabati diye universitet Akademiya nauk Turkmenistanu medichnij silskogospodarskij instituti 9 serednih navchalnih zakladiv 3 teatri filarmoniya 4 muzeyi TransportZaliznichnij vuzol stanciyi Gipdzhak Ashgabat Aeroport Povitryane spoluchennya z Moskvoyu Kiyevom Baku Tashkentom Bishkekom Dushanbe ta oblasnimi centrami Turkmenistanu PromislovistU misti rozvivayetsya mashinobuduvannya i metaloobrobka himichno farmacevtichna sklyana legka bavovnyana shovkova vzuttyeva kilimarska ta in pracyuye na miscevij sirovini harchova promislovist Golovnimi pidpriyemstvami legkoyi promislovosti stanom na 1950 ti roki u misti buli shovkomotalna soyuznogo znachennya pryadilno tkacka trikotazhna shvejna vzuttyeva mebleva fabriki m yaso i boroshnomelnij kombinati makaronna konditerska tyutyunova fabriki vinno gorilchanij zavod metaloobrobni zavodi teplovozoremontnij remontu i virobnictvo silskogospodarskogo inventarya zavodi budmaterialiv 2 sklozavodi Poligrafkombinat kinofabrika Nauka ta kultura 8 vishiv 4 teatri U misti ye istoriko kulturnij zapovidnik Nisa Muzeyi Muzej obrazotvorchih mistectv Muzej istoriyi Istoriko krayeznavchij muzejGalereyaNichna panorama Miskij park Vokzal 1901 Bazar kilimiv Suchasni shose Shose Letovishe Letovishe 2008 Rosijske posolstvo Hram bahayiv 1912 Znimok z kosmosu Serdaryn Saglyk Yoly Obrij BazarMista pobratimiAnkara Turechchina Albukerke Nyu Meksiko SShA Kiyiv UkrayinaDiv takozhOlimpijske mistechko Ashgabat 2017 Ashgabatska monorejkaPrimitkiKulturno gumanitarne spivrobitnictvomizh Ukrayinoyu ta Turkmenistanom Kiev znayut na vseh kontinentah Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2013 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ashgabat Sajt Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ce nezavershena stattya z geografiyi Turkmenistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
