Туркме́нська мо́ва (туркм. türkmen dili, türkmençe) — одна з тюркських мов. Поширена у Туркменістані, частково в Узбекистані, Таджикистані, Казахстані, Ставропольському краї РФ, Ірані, Іраку, Афганістані та Туреччині. Основні діалекти: текинський, йомудський, арсаринський, салирський, сарикський, човдурський. Діалект ставропольських туркменів називають трухменською мовою.
| Туркменська мова | |
|---|---|
| Türkmen dili, türkmençe | |
 Поширення туркменської мови | |
| Поширена в | Туркменістан, Ірак, Іран, Афганістан, Туреччина |
| Регіон | Середня Азія |
| Носії | 9 млн. |
| Писемність | латинське письмо, кирилиця, туркменська абетка, d і d  |
| Класифікація | Тюркська
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Туркменістан |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | tk |
| ISO 639-2 | tuk |
| ISO 639-3 | tuk |
| SIL | tuk |
Туркменська мова сформувалася на базі племінних мов огузів, але протягом свого розвитку набула деяких рис, характерних для тюркських мов кипчацької групи.
Стара туркменська мова була здебільшого мовою поезії. Літературна мова була кодифікована на початку радянського періоду на основі текинського діалекту. До 1928 року туркменська мова користувалася арабським алфавітом, потім було здійснено перехід на латинку. З 1940 року для запису туркменської мови використовувався алфавіт на основі кирилиці, а зі здобуттям незалежності на початку 90-х років було знову зроблено перехід на латинку.
Абетка
- Латинка (з 1995)
| A a | B b | Ç ç | D d | E e | Ä ä | F f | G g |
| H h | I i | J j | Ž ž | K k | L l | M m | N n |
| Ň ň | O o | Ö ö | P p | R r | S s | Ş ş | T t |
| U u | Ü ü | W w | Y y | Ý ý | Z z |
- Кирилиця (1940—1995)
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| Җ җ | З з | И и | Й й | К к | Л л | М м | Н н |
| Ң ң | О о | Ө ө | П п | Р р | С с | Т т | У у |
| Ү ү | Ф ф | Х х | (Ц ц) | Ч ч | Ш ш | (Щ щ) | |
| (Ъ ъ) | Ы ы | (Ь ь) | Э э | Ә ә | Ю ю | Я я |
Приклад
«Заповіт» Т. Г. Шевченка туркменською мовою (переклав Аннал Бердієв):
|
Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Див. також
- Туркменський алфавіт
Джерело
- В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990.
Посилання
- Онлайн-транслітератор для туркменської мови
- Туркменська мова на сайті Ethnologue: Turkmen. A language of Turkmenistan (англ.)
- Туркменська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Turkmen (англ.)
- Туркменська мова на сайті WALS Online: Language Turkmen (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turkme nska mo va turkm turkmen dili turkmence odna z tyurkskih mov Poshirena u Turkmenistani chastkovo v Uzbekistani Tadzhikistani Kazahstani Stavropolskomu krayi RF Irani Iraku Afganistani ta Turechchini Osnovni dialekti tekinskij jomudskij arsarinskij salirskij sarikskij chovdurskij Dialekt stavropolskih turkmeniv nazivayut truhmenskoyu movoyu Turkmenska movaTurkmen dili turkmencePoshirennya turkmenskoyi moviPoshirena vTurkmenistan Irak Iran Afganistan TurechchinaRegionSerednya AziyaNosiyi9 mln Pisemnistlatinske pismo kirilicya turkmenska abetka d i d KlasifikaciyaTyurkska OguzkaOficijnij statusOficijna TurkmenistanKodi moviISO 639 1tkISO 639 2tukISO 639 3tukSILtuk Turkmenska mova sformuvalasya na bazi pleminnih mov oguziv ale protyagom svogo rozvitku nabula deyakih ris harakternih dlya tyurkskih mov kipchackoyi grupi Stara turkmenska mova bula zdebilshogo movoyu poeziyi Literaturna mova bula kodifikovana na pochatku radyanskogo periodu na osnovi tekinskogo dialektu Do 1928 roku turkmenska mova koristuvalasya arabskim alfavitom potim bulo zdijsneno perehid na latinku Z 1940 roku dlya zapisu turkmenskoyi movi vikoristovuvavsya alfavit na osnovi kirilici a zi zdobuttyam nezalezhnosti na pochatku 90 h rokiv bulo znovu zrobleno perehid na latinku AbetkaDokladnishe Turkmenska abetka Latinka z 1995 A a B b C c D d E e A a F f G gH h I i J j Z z K k L l M m N nN n O o O o P p R r S s S s T tU u U u W w Y y Y y Z zKirilicya 1940 1995 A a B b V v G g D d E e Yo yo Zh zhҖ җ Z z I i J j K k L l M m N nҢ n O o Ө o P p R r S s T t U uҮ ү F f H h C c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Ә ә Yu yu Ya yaPriklad Zapovit T G Shevchenka turkmenskoyu movoyu pereklav Annal Berdiyev WESYET Ajal yeli owsende Gazyn siz sonky jayym Gin colunin gowsunde Eziz Ukrainamyn Jaylan meni belent bir Kenarynda mes cayyn Esrap aksyn Dnepr Gapdalymdan herdayym Sursun derya ummana Haram ganyn pislerin Sonda Ukrainama Gerin ene dostlarym Galkyn erden arsa cen Haky gorman gelmerin Cokunaryn Sondan on Hak penany bilmerin Jaylanyzson galkynyp Sutem kokun gyryn siz Yowuz yowda yalkanyp Erk dunyasin gurun siz Erkin taze mesgeni Bezap guler yuz bile Yatlap durun siz meni Adaja hos soz bile Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Div takozhTurkmenskij alfavitDzhereloV N Yarceva i dr Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil turkmenskoyu movoyu Bas Sahypa Onlajn transliterator dlya turkmenskoyi movi Turkmenska mova na sajti Ethnologue Turkmen A language of Turkmenistan angl Turkmenska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Turkmen angl Turkmenska mova na sajti WALS Online Language Turkmen angl
