До складу федеральної держави Швейцарська Конфедерація входять 20 кантонів та 6 напівкантонів. Кожен кантон був повністю суверенною державою зі своїми власними кордонами, армією і валютою, до моменту утворення Швейцарської федеральної держави в 1848 році. Найостанніший створений кантон — кантон Юра, який відокремився від кантону Берн в 1979 році.
Кожен кантон має власну конституцію, законодавчу владу, уряд та суд. У більшості кантонів законодавча влада представлена однопалатними парламентами, з кількістю депутатів від 58 до 200 місць. У декількох кантонах законодавча влада представлена генеральною асамблеєю (нім. Landsgemeinden). Кантональні уряди складаються з 5-7 членів.
Федеральна конституція Швейцарії декларує, що кантони є суверенними в тій мірі, в якій їх суверенність не обмежена федеральним законом. Кантони також мають всю владу та компетенції, які не були делеговані Конфедерації конституцією. З найважливішого, кантони відповідальні за: організацію кантональної влади, місцеве врядування, закордонне співробітництво, взаємини між державою та релігією, культуру, охорону здоров'я, соціальний захист, дороги кантонального масштабу, природні ресурси, підтримання правопорядку, публічну освіту, кантональне оподаткування, охорона довкілля та природної спадщини. Кантональні конституції визначають ступінь автономності, яка надається муніципалітетам, тому вона є різною, але майже завжди включає право оподаткування та муніципальне законодавство.
NUTS Швейцарії
NUTS Швейцарії — номенклатура територіальних одиниць статистики (NUTS) у Швейцарії, стандарт у Європейському Союзі, для статистики.
Поділяється на три рівні:
- NUTS-1 — Швейцарія
- NUTS-2 — 7 основних регіонів
- NUTS-3 — 26 кантонів
Кантони Швейцарії
| Прапор | Абр. | Кантон | Заснування | Столиця | Населення | Площа | Щільність | № муніц. | Офіційні мови |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ZH | Цюрих | 1351 | Цюрих | 1,228,600 | 1,729 | 701 | 171 | німецька |
 | BE | Берн | 1353 | Берн | 947,100 | 5,959 | 158 | 399 | німецька, французька |
 | LU | Люцерн | 1332 | Люцерн | 350,600 | 1,493 | 233 | 107 | німецька |
 | UR | Урі | 1291 | Альтдорф | 35,000 | 1,077 | 33 | 20 | німецька |
 | SZ | Швіц | 1291 | Швіц | 131,400 | 908 | 143 | 30 | німецька |
 | OW | Обвальден | 1291 | Зарнен | 32,700 | 491 | 66 | 7 | німецька |
 | NW | Нідвальден | 1291 | Штанс | 38,600 | 276 | 138 | 11 | німецька |
 | GL | Гларус | 1352 | Гларус | 38,300 | 685 | 51 | 28 | німецька |
 | ZG | Цуг | 1352 | Цуг | 100,900 | 239 | 416 | 11 | німецька |
 | FR | Фрібур | 1481 | Фрібур | 239,100 | 1,671 | 141 | 242 | французька, німецька |
 | SO | Золотурн | 1481 | Золотурн | 245,500 | 791 | 308 | 126 | німецька |
 | BS | Базель-Штадт | 1501 | Базель | 186,700 | 37 | 5,072 | 3 | німецька |
 | BL | Базель-Ланд | 1501 | Лісталь | 261,400 | 518 | 502 | 86 | німецька |
 | SH | Шаффгаузен | 1501 | Шаффгаузен | 73,400 | 298 | 246 | 34 | німецька |
 | AR | Аппенцелль-Ауссерроден | 1513 | Герізау / Троген | 53,200 | 243 | 220 | 20 | німецька |
 | AI | Аппенцелль-Іннерроден | 1513 | Аппенцель | 15,000 | 173 | 87 | 6 | німецька |
 | SG | Санкт-Галлен | 1803 | Санкт-Галлен | 452,600 | 2,026 | 222 | 90 | німецька |
 | GR | Граубюнден | 1803 | Кур | 185,700 | 7,105 | 26 | 211 | німецька, романшська, італійська |
 | AG | Ааргау | 1803 | Аарау | 550,900 | 1,404 | 388 | 232 | німецька |
 | TG | Тургау | 1803 | Фрауенфельд | 228,200 | 991 | 229 | 80 | німецька |
 | TI | Тічино | 1803 | Беллінцона | 311,900 | 2,812 | 110 | 244 | італійська |
 | VD | Во | 1803 | Лозанна | 626,200 | 3,212 | 188 | 382 | французька |
 | VS | Вале | 1815 | Сьйон | 278,200 | 5,224 | 53 | 160 | французька, німецька |
 | NE | Невшатель | 1815 | Невшатель | 166,500 | 803 | 206 | 62 | французька |
 | GE | Женева | 1815 | Женева | 414,300 | 282 | 1,442 | 45 | французька |
 | JU | Юра | 1979 | Делемон | 69,100 | 838 | 82 | 83 | французька |
 | CH | Швейцарія | Берн | 7,261,200 | 41,285 | 174 | 2,890 | німецька, французька, італійська, романшська |
Округи Швейцарії
Округ (нім. Bezirk; фр. district) — проміжні адміністративні одиниці між кантонами і громадами. Існують лише в деяких кантонах.
Муніципалітети Швейцарії
Громада (нім. Gemeinde, фр. commune, італ. comune, ромш. vischnanca) — адміністративна одиниця Швейцарії, яка є складовою частиною округу (району) або кантону (для кантонів які не мають округів). Кількість громад поступово скорочується, за останні 150 років — приблизно на 15 %. Злиття громад зумовлене міркуваннями ефективності управління. У 2009 році було 2636 громад, станом на 2011 рік в Швейцарії налічується 2551 громад. 2023 року кількість громад становить 2136.
Швейцарські громади регулюють свій устрій власними Конституціями. Найвища влада в громаді належить її членам. Усі швейцарські громади мають виконавчий орган та законодавчий орган — парламент чи громадське зібрання.
До повноважень громади, у залежності від законодавства кантону, належать: освіта (дитсадки та початкові школи), переробка відходів, дороги які знаходяться у юрисдикції громади, місцева інфраструктура, місцева поліція, зонування, громадянство, місцеві податки. Також кантони можуть делегувати завдання громадам, такі як: ведення особового реєстру громадян, які мешкають у громаді, організацію виборів у масштабі кантонів та громад, збору кантональних податків.
Примітки
- Cantons, In the Federal State since 1848 німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Сайт швейцарського уряду з посиланнями на уряд кожного кантону. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 28 січня 2019.
- Répertoire officiel des communes de Suisse - Mutations 2010 (PDF). [en]. Грудень 2010. Архів (PDF) оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 квітня 2011.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)
Джерела
- Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / Бориславська О., Заверуха І., Захарченко Е., та ін. Швейцарсько-український проєкт «Підтримка децентралізації в Україні —DESPPO. — К. : ТОВ «Софія».—2012.—128с.
Посилання
- Badac [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] База даних про швейцарські кантони та міста (фр.)(нім.)
- Ніколь Топпервін. Дієве місцеве самоврядування як запорука успішної децентралізації публічної влади: швейцарський досвід.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do skladu federalnoyi derzhavi Shvejcarska Konfederaciya vhodyat 20 kantoniv ta 6 napivkantoniv Kozhen kanton buv povnistyu suverennoyu derzhavoyu zi svoyimi vlasnimi kordonami armiyeyu i valyutoyu do momentu utvorennya Shvejcarskoyi federalnoyi derzhavi v 1848 roci Najostannishij stvorenij kanton kanton Yura yakij vidokremivsya vid kantonu Bern v 1979 roci Kozhen kanton maye vlasnu konstituciyu zakonodavchu vladu uryad ta sud U bilshosti kantoniv zakonodavcha vlada predstavlena odnopalatnimi parlamentami z kilkistyu deputativ vid 58 do 200 misc U dekilkoh kantonah zakonodavcha vlada predstavlena generalnoyu asambleyeyu nim Landsgemeinden Kantonalni uryadi skladayutsya z 5 7 chleniv Federalna konstituciya Shvejcariyi deklaruye sho kantoni ye suverennimi v tij miri v yakij yih suverennist ne obmezhena federalnim zakonom Kantoni takozh mayut vsyu vladu ta kompetenciyi yaki ne buli delegovani Konfederaciyi konstituciyeyu Z najvazhlivishogo kantoni vidpovidalni za organizaciyu kantonalnoyi vladi misceve vryaduvannya zakordonne spivrobitnictvo vzayemini mizh derzhavoyu ta religiyeyu kulturu ohoronu zdorov ya socialnij zahist dorogi kantonalnogo masshtabu prirodni resursi pidtrimannya pravoporyadku publichnu osvitu kantonalne opodatkuvannya ohorona dovkillya ta prirodnoyi spadshini Kantonalni konstituciyi viznachayut stupin avtonomnosti yaka nadayetsya municipalitetam tomu vona ye riznoyu ale majzhe zavzhdi vklyuchaye pravo opodatkuvannya ta municipalne zakonodavstvo NUTS ShvejcariyiNUTS Shvejcariyi nomenklatura teritorialnih odinic statistiki NUTS u Shvejcariyi standart u Yevropejskomu Soyuzi dlya statistiki Podilyayetsya na tri rivni NUTS 1 Shvejcariya NUTS 2 7 osnovnih regioniv NUTS 3 26 kantonivKantoni ShvejcariyiDokladnishe Kantoni Shvejcariyi Vale Tichino Graubyunden Zheneva Vo Nevshatel Yura Bern Turgau Cyurih Aargau Lyucern Zoloturn Bazel Land Shaffgauzen Uri Shvic Glarus Sankt Gallen Appencell Innerroden Appencell Ausserroden Obvalden Nidvalden Cug Fribur Bazel Shtadt Franciya Italiya Lihtenshtejn Avstriya Nimechchina Kantoni Shvejcariyi Prapor Abr Kanton Zasnuvannya Stolicya Naselennya Plosha Shilnist munic Oficijni moviZH Cyurih 1351 Cyurih 1 228 600 1 729 701 171 nimeckaBE Bern 1353 Bern 947 100 5 959 158 399 nimecka francuzkaLU Lyucern 1332 Lyucern 350 600 1 493 233 107 nimeckaUR Uri 1291 Altdorf 35 000 1 077 33 20 nimeckaSZ Shvic 1291 Shvic 131 400 908 143 30 nimeckaOW Obvalden 1291 Zarnen 32 700 491 66 7 nimeckaNW Nidvalden 1291 Shtans 38 600 276 138 11 nimeckaGL Glarus 1352 Glarus 38 300 685 51 28 nimeckaZG Cug 1352 Cug 100 900 239 416 11 nimeckaFR Fribur 1481 Fribur 239 100 1 671 141 242 francuzka nimeckaSO Zoloturn 1481 Zoloturn 245 500 791 308 126 nimeckaBS Bazel Shtadt 1501 Bazel 186 700 37 5 072 3 nimeckaBL Bazel Land 1501 Listal 261 400 518 502 86 nimeckaSH Shaffgauzen 1501 Shaffgauzen 73 400 298 246 34 nimeckaAR Appencell Ausserroden 1513 Gerizau Trogen 53 200 243 220 20 nimeckaAI Appencell Innerroden 1513 Appencel 15 000 173 87 6 nimeckaSG Sankt Gallen 1803 Sankt Gallen 452 600 2 026 222 90 nimeckaGR Graubyunden 1803 Kur 185 700 7 105 26 211 nimecka romanshska italijskaAG Aargau 1803 Aarau 550 900 1 404 388 232 nimeckaTG Turgau 1803 Frauenfeld 228 200 991 229 80 nimeckaTI Tichino 1803 Bellincona 311 900 2 812 110 244 italijskaVD Vo 1803 Lozanna 626 200 3 212 188 382 francuzkaVS Vale 1815 Sjon 278 200 5 224 53 160 francuzka nimeckaNE Nevshatel 1815 Nevshatel 166 500 803 206 62 francuzkaGE Zheneva 1815 Zheneva 414 300 282 1 442 45 francuzkaJU Yura 1979 Delemon 69 100 838 82 83 francuzkaCH Shvejcariya Bern 7 261 200 41 285 174 2 890 nimecka francuzka italijska romanshskaOkrugi ShvejcariyiDokladnishe Okrugi Shvejcariyi Okrug nim Bezirk fr district promizhni administrativni odinici mizh kantonami i gromadami Isnuyut lishe v deyakih kantonah Municipaliteti ShvejcariyiDokladnishe Gromadi Shvejcariyi Gromada nim Gemeinde fr commune ital comune romsh vischnanca administrativna odinicya Shvejcariyi yaka ye skladovoyu chastinoyu okrugu rajonu abo kantonu dlya kantoniv yaki ne mayut okrugiv Kilkist gromad postupovo skorochuyetsya za ostanni 150 rokiv priblizno na 15 Zlittya gromad zumovlene mirkuvannyami efektivnosti upravlinnya U 2009 roci bulo 2636 gromad stanom na 2011 rik v Shvejcariyi nalichuyetsya 2551 gromad 2023 roku kilkist gromad stanovit 2136 Shvejcarski gromadi regulyuyut svij ustrij vlasnimi Konstituciyami Najvisha vlada v gromadi nalezhit yiyi chlenam Usi shvejcarski gromadi mayut vikonavchij organ ta zakonodavchij organ parlament chi gromadske zibrannya Do povnovazhen gromadi u zalezhnosti vid zakonodavstva kantonu nalezhat osvita ditsadki ta pochatkovi shkoli pererobka vidhodiv dorogi yaki znahodyatsya u yurisdikciyi gromadi misceva infrastruktura misceva policiya zonuvannya gromadyanstvo miscevi podatki Takozh kantoni mozhut deleguvati zavdannya gromadam taki yak vedennya osobovogo reyestru gromadyan yaki meshkayut u gromadi organizaciyu viboriv u masshtabi kantoniv ta gromad zboru kantonalnih podatkiv PrimitkiCantons In the Federal State since 1848 nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Sajt shvejcarskogo uryadu z posilannyami na uryad kozhnogo kantonu Arhiv originalu za 19 grudnya 2008 Procitovano 28 sichnya 2019 Repertoire officiel des communes de Suisse Mutations 2010 PDF en Gruden 2010 Arhiv PDF originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 13 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Administrativnij podil ShvejcariyiDzherelaDecentralizaciya publichnoyi vladi dosvid yevropejskih krayin ta perspektivi Ukrayini Borislavska O Zaveruha I Zaharchenko E ta in Shvejcarsko ukrayinskij proyekt Pidtrimka decentralizaciyi v Ukrayini DESPPO K TOV Sofiya 2012 128s PosilannyaBadac Arhivovano 10 veresnya 2016 u Wayback Machine Baza danih pro shvejcarski kantoni ta mista fr nim Nikol Toppervin Diyeve misceve samovryaduvannya yak zaporuka uspishnoyi decentralizaciyi publichnoyi vladi shvejcarskij dosvid
