У цьому переліку представлені мови, які використовують або коли-небудь використовували абетку на основі кирилиці. Велика частина символів кирилиці різних мов присутня в Юнікоді (див. ).
Усього 63 мови мають абетки на основі кирилиці.
Офіційні
Абетки офіційних мов держав-членів ООН.
| білоруська | А | Б | В | Г | Д | Е | Дз | Ё | Ж | З | І | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч | Дж | Ш | Ы | Ь | Э | Ю | Я | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| болгарська | А | Б | В | Г | Д | Е | Дз | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Дж | Ш | Щ | Ъ | Ь | Ю | Я | ||||||||||||||||||||||||||||
| казахська | А | Ә | Б | В | Г | Ғ | Д | Е | Ё | Ж | З | И | І | Й | К | Қ | Л | М | Н | Ң | О | Ө | П | Р | С | Т | У | Ұ | Ү | Ф | Х | Һ | Ц | Ч | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э | Ю | Я | ||||||||||||||||||
| киргизька | А | Б | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н | Ң | О | Ө | П | Р | С | Т | У | Ү | Х | Ч | Ш | Ы | Э | Ю | Я | ||||||||||||||||||||||||||||||
| македонська | А | Б | В | Г | Д | Ѓ | Е | Ѕ | Ж | З | И | Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ | О | П | Р | С | Т | Ќ | У | Ф | Х | Ц | Ч | Џ | Ш | |||||||||||||||||||||||||||||
| монгольська | А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н | О | Ө | П | Р | С | Т | У | Ү | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э | Ю | Я | |||||||||||||||||||||||||
| російська | А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э | Ю | Я | |||||||||||||||||||||||||||
| сербська | А | Б | В | Г | Д | Ђ | Е | Ж | З | И | Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ | О | П | Р | С | Т | Ћ | У | Ф | Х | Ц | Ч | Џ | Ш | ||||||||||||||||||||||||||||||
| таджицька | А | Б | В | Г | Ғ | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Ӣ | Й | К | Қ | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ӯ | Ф | Х | Ҳ | Ч | Ҷ | Ш | Ъ | Э | Ю | Я | |||||||||||||||||||||||||
| українська | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |
Список
| Сім'я | Група | Мова | Примітки |
|---|---|---|---|
| індоєвропейська | балтійська | литовська | кін. XIX століття — 1904, паралельно з латинською |
| індоєвропейська | індоарійська | циганська | в Сербії та колишньому СРСР із 1927 |
| індоєвропейська | іранська | в Туркменії з 1980-х | |
| індоєвропейська | іранська | курдська | на території колишнього СРСР із 1946, зараз практично не використовується |
| індоєвропейська | іранська | осетинська | XVIII століття — 1924; із 1938 |
| індоєвропейська | іранська | таджицька | з 1940 |
| індоєвропейська | іранська | з 1938. В Азербайджані з 1990-х функціонує на латиниці | |
| індоєвропейська | іранська | шугнанська | з 1980-х |
| індоєвропейська | іранська | ягнобська | з 1990-х |
| індоєвропейська | романська | молдовська | до 1932; 1937–1989 в Молдові; досі в Придністров'ї |
| індоєвропейська | романська | румунська | до 1860-х |
| індоєвропейська | романська | ладіно | у деяких сефардських публікаціях, виданих у Болгарії. |
| індоєвропейська | слов'янська | білоруська | |
| індоєвропейська | слов'янська | болгарська | |
| індоєвропейська | слов'янська | македонська | із 1945 |
| індоєвропейська | слов'янська | польська | спроби сер. XIX століття |
| індоєвропейська | слов'янська | русинська | |
| індоєвропейська | слов'янська | російська | |
| індоєвропейська | слов'янська | сербська | поряд з латиницею |
| індоєвропейська | слов'янська | українська | |
| індоєвропейська | слов'янська | чорногорська | поряд з латиницею |
| індоєвропейська | слов'янська | старослов'янська | стара церковнослов'янська |
| індоєвропейська | слов'янська | церковнослов'янська | окрім хорватського і чеського глаголичних ізводів |
| індоєвропейська | слов'янська | Давньоруська | |
| індоєвропейська | слов'янська | міжслов'янська | поряд з латиницею |
| кавказька | абхазо-адизька | абазинська | з 1938 |
| кавказька | абхазо-адизька | абхазька | 1862-1926; з 1954 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | аварська | XIX століття, паралельно з арабською; з 1938 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | агульська | з 1990 |
| кавказька | абхазо-адизька | адигейська | з 1938 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | арчинська | спроби з 2000-х |
| кавказька | нахсько-дагестанська | ахвахська | спроби з 1980-х |
| кавказька | нахсько-дагестанська | даргинська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | інгуська | з 1937 |
| кавказька | абхазо-адизька | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1936 | |
| кавказька | нахсько-дагестанська | кубачинська | спроби з 1990-х |
| кавказька | нахсько-дагестанська | лакська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | лезгінська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | рутульська | з 1990 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | табасаранська | з 1938 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | удінська | спроби 1990-х, паралельно з латинською |
| кавказька | нахсько-дагестанська | спроби 1990-х | |
| кавказька | нахсько-дагестанська | цахурська | з 1990, паралельно з латинською |
| кавказька | нахсько-дагестанська | цезька | з 1993 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | цезька | з 1993 |
| кавказька | нахсько-дагестанська | чеченська | з 1938, у 1991-2000 також латиниця |
| китайсько-тибетська | китайська | дунганська | з 1953 |
| чукотсько-камчатська | ітельменська | ітельменська | з 1980-х |
| чукотсько-камчатська | чукотсько-коряцька | коряцька | з 1937 |
| чукотсько-камчатська | чукотсько-коряцька | чукотська | з 1937 |
| алтайська | монгольська | бурятська | проби кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з монгольською; з 1939 |
| алтайська | монгольська | калмицька | 1924-1930; з 1938 |
| алтайська | монгольська | монгольська | з 1940 |
| алтайська | монгольська | спроба 1957 | |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | нанайська | спроби кін. XIX століття; 1928—1929; з 1937 |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | з 2009 | |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | орокська | з 2008 |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | з 2000-х | |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | спроба 1957 | |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | удегейська | з 1937 |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | ульцька | з 2001 |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | евенкійська | спроби XIX століття; з 1937 |
| алтайська | тунгусо-маньчжурська | евенська | з 1937 |
| тюркська | огузька | азербайджанська | 1939-1991; паралельно з латиницею у 1991-2001. донині в Дагестані |
| тюркська | алтайська | алтайська | 1845-1928; з 1938 |
| тюркська | кипчацька | башкирська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940 |
| тюркська | огузька | гагаузька | спроби кін. XIX — поч. XX століть; 1957-1990-і |
| тюркська | якутська | долганська | з 1973 |
| тюркська | кипчацька | казахська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940 |
| тюркська | кипчацька | караїмська | XX століття |
| тюркська | кипчацька | каракалпацька | 1940-і — 1994 |
| тюркська | кипчацька | карачаєво-балкарська | з 1936 |
| тюркська | алтайська | киргизька | з 1940 |
| тюркська | кипчацька | кримськотатарська | з 1938-1990-тих, іноді використовується зараз |
| тюркська | кипчацька | кримчацька | 1990-ті |
| тюркська | алтайська | спроби з 1990-х | |
| тюркська | кипчацька | кумицька | з 1938 |
| тюркська | кипчацька | ногайська | з 1938 |
| тюркська | саянська | з 2000-х | |
| тюркська | кипчацька | татарська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
| тюркська | алтайська | з 2004 | |
| тюркська | саянська | тофаларська | з 1988 |
| тюркська | саянська | тувинська | спроби 1920-х; з 1941 |
| тюркська | огузька | туркменська | 1940–1995, використовується і зараз поряд з латиницею |
| тюркська | карлуцька | узбецька | 1941–1998; з 1998 використовується поряд з латиницею |
| тюркська | карлуцька | уйгурська | з 1947 |
| тюркська | хакаська | кін. XIX століття — 1929; з 1939 | |
| тюркська | булгарська | чуваська | з кін. XVIII століття |
| тюркська | шорська | кін. XIX століття — 1929; з 1938 | |
| тюркська | якутська | XIX століття — 1917; з 1939 | |
| уральська | самодійська | нганасанська | з 1990-х |
| уральська | самодійська | ненецька | спроби кін. XIX століття; з 1937 |
| уральська | самодійська | селькупська | спроби кін. XIX століття; з 1937 |
| уральська | самодійська | енецька | спроби з 1980-х |
| уральська | угро-фінська | вепська | спроби кін. 1980-х — початку 1990-х; 2010-х |
| уральська | угро-фінська | карельська | XIX — поч. XX століть; 1937—1940 |
| уральська | угро-фінська | комі | див. також |
| уральська | угро-фінська | комі-зирянська | поч. XIX століття — 1930; з 1936 |
| уральська | угро-фінська | комі-перм'яцька | поч. XIX століття — 1930; з 1936 |
| уральська | угро-фінська | з 2003 | |
| уральська | угро-фінська | мансійська (вогульська) | спроби поч. XX століття; з 1937 |
| уральська | угро-фінська | марійські | з кін. XVIII століття |
| уральська | угро-фінська | мокшанська | з кін. XVIII століття |
| уральська | угро-фінська | ерзянська | з кін. XVIII століття |
| уральська | угро-фінська | саамська | спроби кін. XIX століття; 1937—1938; з 1982 (у Росії) |
| уральська | угро-фінська | удмуртська | з кін. XVIII століття |
| уральська | угро-фінська | хантийська | спроби кін. XIX — поч. XX століть; з 1937 |
| палеоазійська | ескімосько-алеутська | алеутська | XIX — поч. XX століть; з 1990-х |
| палеоазійська | ескімосько-алеутська | XIX — поч. XX століть; з 1990-х | |
| афразійська | семітська | ассирійська | в СРСР у 1920-ті роки |
| палеоазійська | єнісейська | кетська | з 1980-х |
| палеоазійська | ескімосько-алеутська | ескімоська | спроби кін. XIX століття; з 1937 в Росії |
| палеоазійська | гіляцька | нівхська | з 1937 |
| Дене-єнісейська | на-дене | тлінгітська | спроби XIX — поч. XX століть |
| Уральсько-юкагірська | юкагірська | юкагірська | з 1987 |
Посилання
- абетки неслов'янських мов з абетками на основі кирилиці [Архівовано 16 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- абетки слов'янських мов [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- Зокрема, азербайджанська газета «Дярбянд» видається на кирилиці, хоч у назві латиниця; див. сайт газети на порталі дагестанської преси EtnoSmi [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U comu pereliku predstavleni movi yaki vikoristovuyut abo koli nebud vikoristovuvali abetku na osnovi kirilici Velika chastina simvoliv kirilici riznih mov prisutnya v Yunikodi div Usogo 63 movi mayut abetki na osnovi kirilici Mapa poshirennya kirilichnoyi abetkiOficijniAbetki oficijnih mov derzhav chleniv OON Porivnyalna tablicya kirilichnih abetok biloruska A B V G D E Dz Yo Zh Z I J K L M N O P R S T U Ў F H C Ch Dzh Sh Y E Yu Yabolgarska A B V G D E Dz Zh Z I J K L M N O P R S T U F H C Ch Dzh Sh Sh Yu Yakazahska A Ә B V G Ғ D E Yo Zh Z I I J K Қ L M N Ң O Ө P R S T U Ұ Ү F H Һ C Ch Sh Sh Y E Yu Yakirgizka A B G D E Yo Zh Z I J K L M N Ң O Ө P R S T U Ү H Ch Sh Y E Yu Yamakedonska A B V G D Ѓ E Ѕ Zh Z I Ј K L Љ M N Њ O P R S T Ќ U F H C Ch Џ Shmongolska A B V G D E Yo Zh Z I J K L M N O Ө P R S T U Ү F H C Ch Sh Sh Y E Yu Yarosijska A B V G D E Yo Zh Z I J K L M N O P R S T U F H C Ch Sh Sh Y E Yu Yaserbska A B V G D Ђ E Zh Z I Ј K L Љ M N Њ O P R S T Ћ U F H C Ch Џ Shtadzhicka A B V G Ғ D E Yo Zh Z I Ӣ J K Қ L M N O P R S T U Ӯ F H Ҳ Ch Ҷ Sh E Yu Yaukrayinska A B V G G D E Ye Zh Z I I Yi J K L M N O P R S T U F H C Ch Sh Sh Yu YaSpisokSim ya Grupa Mova Primitkiindoyevropejska baltijska litovska kin XIX stolittya 1904 paralelno z latinskoyuindoyevropejska indoarijska ciganska v Serbiyi ta kolishnomu SRSR iz 1927indoyevropejska iranska v Turkmeniyi z 1980 hindoyevropejska iranska kurdska na teritoriyi kolishnogo SRSR iz 1946 zaraz praktichno ne vikoristovuyetsyaindoyevropejska iranska osetinska XVIII stolittya 1924 iz 1938indoyevropejska iranska tadzhicka z 1940indoyevropejska iranska z 1938 V Azerbajdzhani z 1990 h funkcionuye na latiniciindoyevropejska iranska shugnanska z 1980 hindoyevropejska iranska yagnobska z 1990 hindoyevropejska romanska moldovska do 1932 1937 1989 v Moldovi dosi v Pridnistrov yiindoyevropejska romanska rumunska do 1860 hindoyevropejska romanska ladino u deyakih sefardskih publikaciyah vidanih u Bolgariyi indoyevropejska slov yanska biloruskaindoyevropejska slov yanska bolgarskaindoyevropejska slov yanska makedonska iz 1945indoyevropejska slov yanska polska sprobi ser XIX stolittyaindoyevropejska slov yanska rusinskaindoyevropejska slov yanska rosijskaindoyevropejska slov yanska serbska poryad z latiniceyuindoyevropejska slov yanska ukrayinskaindoyevropejska slov yanska chornogorska poryad z latiniceyuindoyevropejska slov yanska staroslov yanska stara cerkovnoslov yanskaindoyevropejska slov yanska cerkovnoslov yanska okrim horvatskogo i cheskogo glagolichnih izvodivindoyevropejska slov yanska Davnoruskaindoyevropejska slov yanska mizhslov yanska poryad z latiniceyukavkazka abhazo adizka abazinska z 1938kavkazka abhazo adizka abhazka 1862 1926 z 1954kavkazka nahsko dagestanska avarska XIX stolittya paralelno z arabskoyu z 1938kavkazka nahsko dagestanska agulska z 1990kavkazka abhazo adizka adigejska z 1938kavkazka nahsko dagestanska archinska sprobi z 2000 hkavkazka nahsko dagestanska ahvahska sprobi z 1980 hkavkazka nahsko dagestanska darginska kin XIX poch XX stolit paralelno z arabskoyu z 1938kavkazka nahsko dagestanska inguska z 1937kavkazka abhazo adizka kin XIX poch XX stolit paralelno z arabskoyu z 1936kavkazka nahsko dagestanska kubachinska sprobi z 1990 hkavkazka nahsko dagestanska lakska kin XIX poch XX stolit paralelno z arabskoyu z 1938kavkazka nahsko dagestanska lezginska kin XIX poch XX stolit paralelno z arabskoyu z 1938kavkazka nahsko dagestanska rutulska z 1990kavkazka nahsko dagestanska tabasaranska z 1938kavkazka nahsko dagestanska udinska sprobi 1990 h paralelno z latinskoyukavkazka nahsko dagestanska sprobi 1990 hkavkazka nahsko dagestanska cahurska z 1990 paralelno z latinskoyukavkazka nahsko dagestanska cezka z 1993kavkazka nahsko dagestanska cezka z 1993kavkazka nahsko dagestanska chechenska z 1938 u 1991 2000 takozh latinicyakitajsko tibetska kitajska dunganska z 1953chukotsko kamchatska itelmenska itelmenska z 1980 hchukotsko kamchatska chukotsko koryacka koryacka z 1937chukotsko kamchatska chukotsko koryacka chukotska z 1937altajska mongolska buryatska probi kin XIX poch XX stolit paralelno z mongolskoyu z 1939altajska mongolska kalmicka 1924 1930 z 1938altajska mongolska mongolska z 1940altajska mongolska sproba 1957altajska tunguso manchzhurska nanajska sprobi kin XIX stolittya 1928 1929 z 1937altajska tunguso manchzhurska z 2009altajska tunguso manchzhurska orokska z 2008altajska tunguso manchzhurska z 2000 haltajska tunguso manchzhurska sproba 1957altajska tunguso manchzhurska udegejska z 1937altajska tunguso manchzhurska ulcka z 2001altajska tunguso manchzhurska evenkijska sprobi XIX stolittya z 1937altajska tunguso manchzhurska evenska z 1937tyurkska oguzka azerbajdzhanska 1939 1991 paralelno z latiniceyu u 1991 2001 donini v Dagestanityurkska altajska altajska 1845 1928 z 1938tyurkska kipchacka bashkirska kin XIX poch XX stolit paralelno z arabskoyu z 1940tyurkska oguzka gagauzka sprobi kin XIX poch XX stolit 1957 1990 ityurkska yakutska dolganska z 1973tyurkska kipchacka kazahska kin XIX poch XX stolit paralelno z arabskoyu z 1940tyurkska kipchacka karayimska XX stolittyatyurkska kipchacka karakalpacka 1940 i 1994tyurkska kipchacka karachayevo balkarska z 1936tyurkska altajska kirgizka z 1940tyurkska kipchacka krimskotatarska z 1938 1990 tih inodi vikoristovuyetsya zaraztyurkska kipchacka krimchacka 1990 tityurkska altajska sprobi z 1990 htyurkska kipchacka kumicka z 1938tyurkska kipchacka nogajska z 1938tyurkska sayanska z 2000 htyurkska kipchacka tatarska kin XIX poch XX stolit paralelno z arabskoyu z 1938tyurkska altajska z 2004tyurkska sayanska tofalarska z 1988tyurkska sayanska tuvinska sprobi 1920 h z 1941tyurkska oguzka turkmenska 1940 1995 vikoristovuyetsya i zaraz poryad z latiniceyutyurkska karlucka uzbecka 1941 1998 z 1998 vikoristovuyetsya poryad z latiniceyutyurkska karlucka ujgurska z 1947tyurkska hakaska kin XIX stolittya 1929 z 1939tyurkska bulgarska chuvaska z kin XVIII stolittyatyurkska shorska kin XIX stolittya 1929 z 1938tyurkska yakutska XIX stolittya 1917 z 1939uralska samodijska nganasanska z 1990 huralska samodijska nenecka sprobi kin XIX stolittya z 1937uralska samodijska selkupska sprobi kin XIX stolittya z 1937uralska samodijska enecka sprobi z 1980 huralska ugro finska vepska sprobi kin 1980 h pochatku 1990 h 2010 huralska ugro finska karelska XIX poch XX stolit 1937 1940uralska ugro finska komi div takozhuralska ugro finska komi ziryanska poch XIX stolittya 1930 z 1936uralska ugro finska komi perm yacka poch XIX stolittya 1930 z 1936uralska ugro finska z 2003uralska ugro finska mansijska vogulska sprobi poch XX stolittya z 1937uralska ugro finska marijski z kin XVIII stolittyauralska ugro finska mokshanska z kin XVIII stolittyauralska ugro finska erzyanska z kin XVIII stolittyauralska ugro finska saamska sprobi kin XIX stolittya 1937 1938 z 1982 u Rosiyi uralska ugro finska udmurtska z kin XVIII stolittyauralska ugro finska hantijska sprobi kin XIX poch XX stolit z 1937paleoazijska eskimosko aleutska aleutska XIX poch XX stolit z 1990 hpaleoazijska eskimosko aleutska XIX poch XX stolit z 1990 hafrazijska semitska assirijska v SRSR u 1920 ti rokipaleoazijska yenisejska ketska z 1980 hpaleoazijska eskimosko aleutska eskimoska sprobi kin XIX stolittya z 1937 v Rosiyipaleoazijska gilyacka nivhska z 1937Dene yenisejska na dene tlingitska sprobi XIX poch XX stolitUralsko yukagirska yukagirska yukagirska z 1987Posilannyaabetki neslov yanskih mov z abetkami na osnovi kirilici Arhivovano 16 serpnya 2012 u Wayback Machine abetki slov yanskih mov Arhivovano 31 sichnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiZokrema azerbajdzhanska gazeta Dyarbyand vidayetsya na kirilici hoch u nazvi latinicya div sajt gazeti na portali dagestanskoyi presi EtnoSmi Arhivovano 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine
