Кирги́зька мо́ва (кирг. кыргыз тили, кыргызча; kyrgyz tili, kyrgyzça) — мова киргизів, одна з тюркських мов. Є державною мовою Киргизстану. Розповсюджена у Киргизстані та, частково, в Китаї (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), Афганістані, Туреччині, Пакистані (Читрал), Росії, Таджикистані та Казахстані. Загальна кількість мовців — близько 7 мільйонів. Має декілька груп діалектів.
| Киргизька мова | |
|---|---|
| кыргыз тили | |
 Киргизька мова є мовою більшості Киргизька мова є мовою меншості | |
| Поширена в | Киргизстан, Китай, Афганістан, Таджикистан |
| Регіон | Середня Азія |
| Носії | 3,5 млн. |
| Писемність | кирилиця і арабська абетка  |
| Класифікація | Алтайська
|
| Офіційний статус | |
| Державна |  Киргизстан |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ky |
| ISO 639-2 | kir |
| ISO 639-3 | kir |
| SIL | kir |
Фонетичні особливості киргизької мови: розрізнення голосних за часокількістю (довгі та короткі), послідовний сингармонізм, на початку слова характерна дзвінка африката ж/дж, яка відповідає й/ж/дь в інших тюркських мовах.
Морфологія типова для тюркських мов. Вказівні займенники мають, як правило, дві форми — з кінцевим -л та без нього: бул/бу «цей». Заперечувальний аспект дієслова виражається за допомогою афікса -ба-, але в деяких випадках може застосовуватися заперечне слово эмес.
Лексика літературної мови має значну кількість запозичень з арабської, фарсі та російської мови.
У 1924 році розроблено киргизьку писемність на основі арабської графіки, після 1926 року — на основі латинки, а з 1940 року до нашого часу вживається кирилиця в Киргизстані та змінена арабська абетка в Китаї.
Місце киргизької мови серед тюркських мов
Киргизька мова має багато спільного з гірно-алтайськими мовами, можливо, будучи за походженням східнотюркською мовою; але в сучасному стані вона все-таки ближча до кипчацьких мов, утворюючи серед них окрему киргизо-кипчацьку підгрупу.
Поява письмових джерел киргизькою мовою
Письмові джерела середньоазійських монгольських керманичів відомі, починаючи з XV століття. Їхньою мовою була чагатайська (давньоузбецька), заразом в усному спілкуванні використовували місцеві діалекти, частина яких пізніше утворила киргизьку мову. Від цього періоду залишилися численні фольклорні тексти, обробка яких далека від завершення.
Хоча киргизька мова генетично є частиною тієї ж гілки, що й алтайські, й інші мови на північний схід від Киргизстану, завдяки конвергенції з казахською в недавні часи, коли нова мова стала частково подібною до казахської, іноді вважають, що обидві мови є частиною ногайської групи кипчакської частини тюркських мов. Проте, попри казахський вплив, киргизька залишається набагато ближчою до алтайських мов, ніж до казахської.
Нова киргизька мова не мала унормованої писемної форми до 1923, в якому введено арабську абетку. Далі була заміна на латинську абетку, під проводом Касим Тинистанова у 1928, і на кирилицю у 1940. За роки незалежності обговорювалась наступна зміну абетки, але безрезультатно, можливо, тому що киргизька кирилиця відносно проста й добре відповідає мові.
Важливою різницею між киргизькою та казахською є те, що киргизька є майже універсальною, тоді як казахська лінгвістичної національної ідентичності не має. На початку 1990-х, Аскар Акаєв проводив агресивну політику представлення киргизької як державної мови, змусивши європейське населення, що залишилося, використовувати киргизьку в громадських ситуаціях. Суспільний тиск, щоб придушити цю зміну, був досить сильний, відтак російська частина штату Президента Акаєва влаштувала в 1992 суспільний скандал, загрожуючи піти у відставку, щоб драматизувати тиск «киргизофікації» не тубільного населення. 1992 року закони закликали перевести всі громадські справи цілком на киргизьку мову до 1997 року. Але в березні 1996, парламент Киргизстану ухвалив рішення, що робить російську мову офіційною мовою на рівні з киргизькою як державною. Істотний тиск з Росії був вагомим чинником у цій зміні, яка була частиною загального оновлення дружніх взаємин з Росією.
День киргизької мови
Щорічно 23 вересня у Киргизстані відзначається День державної мови. В цей день у 1989 році Верховною радою Киргизької РСР було прийнято закон «Про державну мову Киргизької РСР», який закріпив статус державної мови за киргизькою мовою. Згідно з цим законом, киргизька мова визнавалася державною, однак за кожним громадянином закріплювалося право вільного вибору мови спілкування. Також закон гарантував надання можливостей для вільного розвитку мов інших національностей, які проживають у республіці. Цей закон втратив силу 2 квітня 2004 після прийняття нового закону про державну мову. Прийняття закону «Про державну мову Киргизької РСР» сприяло подальшому розвитку киргизької мови та підвищення її престижу як державної мови, зробило внесок у підняття національної самосвідомості .
Приклад
«Заповіт» Т. Г. Шевченка киргизькою мовою (переклав Толен Шамшиєв):
|
Див. також
- Киргизька абетка
- Тюркські мови
Примітки
Посилання
- Онлайн-транслітератор для киргизької мови [Архівовано 4 Лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Закон Киргизької РСР «Про державну мову Киргизької РСР» [Архівовано 27 Вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- День державної мови в Киргизстані [Архівовано 28 Вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Киргизька мова на сайті Ethnologue: Kyrgyz. A language of Kyrgyzstan (англ.)
- Киргизька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kirghiz [Архівовано 11 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Киргизька мова на сайті WALS Online: Language Kirghiz [Архівовано 1 Листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989
Література
- Асаналієв Кенешбек. Українська класична та радянська література киргизькою мовою — 1954
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirgi zka mo va kirg kyrgyz tili kyrgyzcha kyrgyz tili kyrgyzca mova kirgiziv odna z tyurkskih mov Ye derzhavnoyu movoyu Kirgizstanu Rozpovsyudzhena u Kirgizstani ta chastkovo v Kitayi Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Afganistani Turechchini Pakistani Chitral Rosiyi Tadzhikistani ta Kazahstani Zagalna kilkist movciv blizko 7 miljoniv Maye dekilka grup dialektiv Kirgizka movakyrgyz tili Kirgizka mova ye movoyu bilshosti Kirgizka mova ye movoyu menshostiPoshirena vKirgizstan Kitaj Afganistan TadzhikistanRegionSerednya AziyaNosiyi3 5 mln Pisemnistkirilicya i arabska abetka KlasifikaciyaAltajska TyurkskaKipchacko kirgizka dd Oficijnij statusDerzhavna KirgizstanKodi moviISO 639 1kyISO 639 2kirISO 639 3kirSILkir Fonetichni osoblivosti kirgizkoyi movi rozriznennya golosnih za chasokilkistyu dovgi ta korotki poslidovnij singarmonizm na pochatku slova harakterna dzvinka afrikata zh dzh yaka vidpovidaye j zh d v inshih tyurkskih movah Morfologiya tipova dlya tyurkskih mov Vkazivni zajmenniki mayut yak pravilo dvi formi z kincevim l ta bez nogo bul bu cej Zaperechuvalnij aspekt diyeslova virazhayetsya za dopomogoyu afiksa ba ale v deyakih vipadkah mozhe zastosovuvatisya zaperechne slovo emes Leksika literaturnoyi movi maye znachnu kilkist zapozichen z arabskoyi farsi ta rosijskoyi movi U 1924 roci rozrobleno kirgizku pisemnist na osnovi arabskoyi grafiki pislya 1926 roku na osnovi latinki a z 1940 roku do nashogo chasu vzhivayetsya kirilicya v Kirgizstani ta zminena arabska abetka v Kitayi Misce kirgizkoyi movi sered tyurkskih movKirgizka mova maye bagato spilnogo z girno altajskimi movami mozhlivo buduchi za pohodzhennyam shidnotyurkskoyu movoyu ale v suchasnomu stani vona vse taki blizhcha do kipchackih mov utvoryuyuchi sered nih okremu kirgizo kipchacku pidgrupu Poyava pismovih dzherel kirgizkoyu movoyuPismovi dzherela serednoazijskih mongolskih kermanichiv vidomi pochinayuchi z XV stolittya Yihnoyu movoyu bula chagatajska davnouzbecka zarazom v usnomu spilkuvanni vikoristovuvali miscevi dialekti chastina yakih piznishe utvorila kirgizku movu Vid cogo periodu zalishilisya chislenni folklorni teksti obrobka yakih daleka vid zavershennya Hocha kirgizka mova genetichno ye chastinoyu tiyeyi zh gilki sho j altajski j inshi movi na pivnichnij shid vid Kirgizstanu zavdyaki konvergenciyi z kazahskoyu v nedavni chasi koli nova mova stala chastkovo podibnoyu do kazahskoyi inodi vvazhayut sho obidvi movi ye chastinoyu nogajskoyi grupi kipchakskoyi chastini tyurkskih mov Prote popri kazahskij vpliv kirgizka zalishayetsya nabagato blizhchoyu do altajskih mov nizh do kazahskoyi Nova kirgizka mova ne mala unormovanoyi pisemnoyi formi do 1923 v yakomu vvedeno arabsku abetku Dali bula zamina na latinsku abetku pid provodom Kasim Tinistanova u 1928 i na kirilicyu u 1940 Za roki nezalezhnosti obgovoryuvalas nastupna zminu abetki ale bezrezultatno mozhlivo tomu sho kirgizka kirilicya vidnosno prosta j dobre vidpovidaye movi Vazhlivoyu rizniceyu mizh kirgizkoyu ta kazahskoyu ye te sho kirgizka ye majzhe universalnoyu todi yak kazahska lingvistichnoyi nacionalnoyi identichnosti ne maye Na pochatku 1990 h Askar Akayev provodiv agresivnu politiku predstavlennya kirgizkoyi yak derzhavnoyi movi zmusivshi yevropejske naselennya sho zalishilosya vikoristovuvati kirgizku v gromadskih situaciyah Suspilnij tisk shob pridushiti cyu zminu buv dosit silnij vidtak rosijska chastina shtatu Prezidenta Akayeva vlashtuvala v 1992 suspilnij skandal zagrozhuyuchi piti u vidstavku shob dramatizuvati tisk kirgizofikaciyi ne tubilnogo naselennya 1992 roku zakoni zaklikali perevesti vsi gromadski spravi cilkom na kirgizku movu do 1997 roku Ale v berezni 1996 parlament Kirgizstanu uhvaliv rishennya sho robit rosijsku movu oficijnoyu movoyu na rivni z kirgizkoyu yak derzhavnoyu Istotnij tisk z Rosiyi buv vagomim chinnikom u cij zmini yaka bula chastinoyu zagalnogo onovlennya druzhnih vzayemin z Rosiyeyu Den kirgizkoyi moviShorichno 23 veresnya u Kirgizstani vidznachayetsya Den derzhavnoyi movi V cej den u 1989 roci Verhovnoyu radoyu Kirgizkoyi RSR bulo prijnyato zakon Pro derzhavnu movu Kirgizkoyi RSR yakij zakripiv status derzhavnoyi movi za kirgizkoyu movoyu Zgidno z cim zakonom kirgizka mova viznavalasya derzhavnoyu odnak za kozhnim gromadyaninom zakriplyuvalosya pravo vilnogo viboru movi spilkuvannya Takozh zakon garantuvav nadannya mozhlivostej dlya vilnogo rozvitku mov inshih nacionalnostej yaki prozhivayut u respublici Cej zakon vtrativ silu 2 kvitnya 2004 pislya prijnyattya novogo zakonu pro derzhavnu movu Prijnyattya zakonu Pro derzhavnu movu Kirgizkoyi RSR spriyalo podalshomu rozvitku kirgizkoyi movi ta pidvishennya yiyi prestizhu yak derzhavnoyi movi zrobilo vnesok u pidnyattya nacionalnoyi samosvidomosti Priklad Zapovit T G Shevchenka kirgizkoyu movoyu pereklav Tolen Shamshiyev OSUYaT Men olgondo bul denemdi Korүno zherge kojgula Ukraina sen zhamsyn Kenen meken kojnuna Talaa beti korkomdүgү Konүl dajym burulsun Dneprdin tolkundary Shuuldaj dajym ugulsun Dushmandardyn kochkul kany Ukraina torүnon Kok denizge agyp ketse Bir kudajga zhүgүnom Talaa toonun bүt zhagynan Agyp ketip tүgonsүn Myna ushul bolmoyuncha Men kudajdy sүjbosmүn Meni koomp ten turgula Chynzhyrlardy үzgүlo Dushmandardy bүt zhogotup Erkindikti tүzgүlo Erkin uluu үj bүlodo Zhany tүshkon iz menen Meni unutpaj estegile Zhyluu zhumshak soz menen Div takozhKirgizka abetka Tyurkski moviPrimitkiPosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil kirgizkoyu movoyu Bashbarak Onlajn transliterator dlya kirgizkoyi movi Arhivovano 4 Lyutogo 2022 u Wayback Machine Zakon Kirgizkoyi RSR Pro derzhavnu movu Kirgizkoyi RSR Arhivovano 27 Veresnya 2013 u Wayback Machine ros Den derzhavnoyi movi v Kirgizstani Arhivovano 28 Veresnya 2013 u Wayback Machine ros Kirgizka mova na sajti Ethnologue Kyrgyz A language of Kyrgyzstan angl Kirgizka mova na sajti Glottolog 3 0 Language Kirghiz Arhivovano 11 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Kirgizka mova na sajti WALS Online Language Kirghiz Arhivovano 1 Listopada 2017 u Wayback Machine angl DzherelaT G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989LiteraturaAsanaliyev Keneshbek Ukrayinska klasichna ta radyanska literatura kirgizkoyu movoyu 1954
