Західні слов'яни — частина великої слов'янської сім'ї, що проживає у східній та центральній Європі. До них відносять: чехів, кашубів, лужичан, поляків i словаків. В процесі міграції та експансії слов'ян (VI-VII століття) ця людність змогла майже уніфікувати культуру і значною мірою мову. Лише колонізація уграми Угорської низини на початку IX ст. розірвала зв'язок між слов'янами, що проживали північніше Карпат і Судетів з балканськими та наддунайськими слов'янами. Це спричинило розмежування західних і південних слов'ян. Розмежування східних і західних слов'ян розпочалось у X ст., коли виникли дві конкуруючі між собою держави — Київська Русь та Польща. Дуже поглибило відчуження і те, що в країнах було християнство різних обрядів (католицизм і православ'я). Таким чином уже в X ст. більш-менш монолітна слов'янська спільнота розпалась на три різних гілки.
Західнослов'янські племена
Західні слов'яни зберігали мовну єдність аж до XI століття, проте пізніше вирізнялись:
- лужичани
- лехічі
- польські племена — мазовшани, вісляни і т. д.
- полабські слов'яни — древ'яни
- поморяни, нині кашуби
- чехи i словаки
Порівняння західнослов'янських мов
| польська | нижньолужицька | верхньолужицька | чеська | словацька | кашубська | полабська древ'янська | сілезька |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| człowiek | cłowjek | čłowjek | člověk | človek | człowiek | clawak, clôwak | čłowjek |
| wieczór | wjacor | wječor | večer | večer | wieczór | vicer | wječor |
| brat | bratš | bratr | bratr | brat | bracyna, bracczi | brot | brat |
| dzień | źeń | dźeń | den | deň | dzéń | dôn | dźëń (dźyń) |
| ręka | ruka | ruka | ruka | ruka | rãka, paja | ręka | rënka (rynka) |
| jesień | nazymje | nazyma | podzim | jeseň | jeséń | prenja zaima, jisin | podzim, jeśëń (jeśyń) |
| śnieg | sněg | sneh | sníh | sneh | śniég | sneg | śńëg (śńyg) |
| lato | lěśe | lěćo | léto | leto | lato | lato | lato |
| siostra | sotša | sotra | sestra | sestra | sostra | sestra | siostra, šwester |
| ryba | ryba | ryba | ryba | ryba | rëba | ryba | ryba |
| ogień | wogeń | woheń | oheň | oheň | òdżin | widin | ǒgëń (łogyń) |
| woda | woda | woda | voda | voda | wòda | wôda | woda |
| wiatr | wětš | wětřik, wětr | vítr | vietor | wiater | wjôter | wiatr, wiater |
| zima | zymje | zyma | zima | zima | zëma | zaima | zima |
Письмові пам'ятки про ранні західнослов'янські країни
- Historia Francorum — бл. 660
- Баварський географ — бл. 845
- Хроника [en] — бл. 915
- Хроника Тітмара Мерзебурзького — бл. 975
- [en] — бл. 992
- [pl] — бл. 1086
- Слов'янська хроніка — бл. 1177
Перші держави західних слов'ян
- Само (перша половина VII ст.) — створена франкським купцем Самоном приблизно в 624 р. Імовірно це був військово-племінний союз. Самон запам'ятався перш за все як військовий керівник, адже вів війни із аварами i франками. Після його смерті союз розпався.
- Князівство Нітра — історичне західно-слов'янське князівство, розташоване на заході сучасної Словаччини. Існувало до 833 року.
- Великоморавська держава — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю та доходила до верхів'їв рік Лаби й Одеру, виникла наприкінці VIII — початку IX віків на території сучасних Словаччини й Моравії, що досягла розквіту в 860–880 роках. Занепала близько 907 року через напади мадяр.
- Блатенське князівство (також відоме, як Панонське князівство) (839/840 — 876) — слов'янська держава в районі Блатенського озера — Балатона (на території сучасної Угорщини) зі столицею у місті Блатноград. Займало територію між Дравою на півдні, Дунаєм на сході, Грацем на заході та Веспремом на півночі.
Міфологія західних слов'ян
Божества
- Триглав — триголове божество.
- Святовит, Сварожич — ймовірно бог війни, ворожби та урожаю. Серед західних слов'ян особливою повагою користувався у Велетів (Лютичів). Головним центром культу була Аркона на острові Рана, там на капищі вXII ст. знаходився його ідол із чотирма обличчями та рогами достатку в руках. Священною твариною був білий кінь.
- Радгост — Радогост; головне божество редарів, одного із племен, що належало до військово-племінного союзу Лютичів. Центр культу був у місті Радегаст, яке було зруйноване в 1068.
Див. також
- Етногенез слов'ян
- Східні слов'яни
- Південні слов'яни
- Полісся
Посилання
- САВЕЛЬЕВ Андрей Николаевич, «ОБРАЗ ВРАГА. РАСОЛОГИЯ И ПОЛИТИЧЕСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ» [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Славяне в центральной Германии [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidni slov yani chastina velikoyi slov yanskoyi sim yi sho prozhivaye u shidnij ta centralnij Yevropi Do nih vidnosyat chehiv kashubiv luzhichan polyakiv i slovakiv V procesi migraciyi ta ekspansiyi slov yan VI VII stolittya cya lyudnist zmogla majzhe unifikuvati kulturu i znachnoyu miroyu movu Lishe kolonizaciya ugrami Ugorskoyi nizini na pochatku IX st rozirvala zv yazok mizh slov yanami sho prozhivali pivnichnishe Karpat i Sudetiv z balkanskimi ta naddunajskimi slov yanami Ce sprichinilo rozmezhuvannya zahidnih i pivdennih slov yan Rozmezhuvannya shidnih i zahidnih slov yan rozpochalos u X st koli vinikli dvi konkuruyuchi mizh soboyu derzhavi Kiyivska Rus ta Polsha Duzhe poglibilo vidchuzhennya i te sho v krayinah bulo hristiyanstvo riznih obryadiv katolicizm i pravoslav ya Takim chinom uzhe v X st bilsh mensh monolitna slov yanska spilnota rozpalas na tri riznih gilki Zvedenij gerb zahidnih slov yan pershe chvertpole gerb polyakiv na krilah gerbi kashubiv ta silezyan druge chvertpole gerb chehiv tretye chvert pole gerb luzhickih serbiv ta pomorskih slov yan chetverte chvertpole gerb slovakiv Zahidni svitlozeleni shidni ta pivdenni slov yaniZahidni slov yani v 9 10 stolittiZahidnoslov yanski plemenaZahidni slov yani zberigali movnu yednist azh do XI stolittya prote piznishe viriznyalis luzhichani lehichi polski plemena mazovshani vislyani i t d polabski slov yani drev yani pomoryani nini kashubi chehi i slovakiZemli zaseleni obodritami veletami lyutichami ta luzhickimi serbamiPorivnyannya zahidnoslov yanskih movpolska nizhnoluzhicka verhnoluzhicka cheska slovacka kashubska polabska drev yanska silezkaczlowiek clowjek clowjek clovek clovek czlowiek clawak clowak clowjekwieczor wjacor wjecor vecer vecer wieczor vicer wjecorbrat brats bratr bratr brat bracyna bracczi brot bratdzien zen dzen den den dzen don dzen dzyn reka ruka ruka ruka ruka raka paja reka renka rynka jesien nazymje nazyma podzim jesen jesen prenja zaima jisin podzim jesen jesyn snieg sneg sneh snih sneh snieg sneg sneg snyg lato lese leco leto leto lato lato latosiostra sotsa sotra sestra sestra sostra sestra siostra swesterryba ryba ryba ryba ryba reba ryba rybaogien wogen wohen ohen ohen odzin widin ǒgen logyn woda woda woda voda voda woda woda wodawiatr wets wetrik wetr vitr vietor wiater wjoter wiatr wiaterzima zymje zyma zima zima zema zaima zimaPismovi pam yatki pro ranni zahidnoslov yanski krayiniHistoria Francorum bl 660 Bavarskij geograf bl 845 Hronika en bl 915 Hronika Titmara Merzeburzkogo bl 975 en bl 992 pl bl 1086 Slov yanska hronika bl 1177Pershi derzhavi zahidnih slov yanSamo persha polovina VII st stvorena frankskim kupcem Samonom priblizno v 624 r Imovirno ce buv vijskovo pleminnij soyuz Samon zapam yatavsya persh za vse yak vijskovij kerivnik adzhe viv vijni iz avarami i frankami Pislya jogo smerti soyuz rozpavsya Knyazivstvo Nitra istorichne zahidno slov yanske knyazivstvo roztashovane na zahodi suchasnoyi Slovachchini Isnuvalo do 833 roku Velikomoravska derzhava istorichna derzhava zahidnih slov yan u basejni Serednogo Dunayu ta dohodila do verhiv yiv rik Labi j Oderu vinikla naprikinci VIII pochatku IX vikiv na teritoriyi suchasnih Slovachchini j Moraviyi sho dosyagla rozkvitu v 860 880 rokah Zanepala blizko 907 roku cherez napadi madyar Blatenske knyazivstvo takozh vidome yak Panonske knyazivstvo 839 840 876 slov yanska derzhava v rajoni Blatenskogo ozera Balatona na teritoriyi suchasnoyi Ugorshini zi stoliceyu u misti Blatnograd Zajmalo teritoriyu mizh Dravoyu na pivdni Dunayem na shodi Gracem na zahodi ta Vespremom na pivnochi Mifologiya zahidnih slov yanBozhestva Triglav trigolove bozhestvo Svyatovit Svarozhich jmovirno bog vijni vorozhbi ta urozhayu Sered zahidnih slov yan osoblivoyu povagoyu koristuvavsya u Veletiv Lyutichiv Golovnim centrom kultu bula Arkona na ostrovi Rana tam na kapishi vXII st znahodivsya jogo idol iz chotirma oblichchyami ta rogami dostatku v rukah Svyashennoyu tvarinoyu buv bilij kin Radgost Radogost golovne bozhestvo redariv odnogo iz plemen sho nalezhalo do vijskovo pleminnogo soyuzu Lyutichiv Centr kultu buv u misti Radegast yake bulo zrujnovane v 1068 Div takozhU Vikidzherelah ye Geograf Bawarski Etnogenez slov yan Shidni slov yani Pivdenni slov yani PolissyaPosilannyaSAVELEV Andrej Nikolaevich OBRAZ VRAGA RASOLOGIYa I POLITIChESKAYa ANTROPOLOGIYa Arhivovano 5 listopada 2014 u Wayback Machine ros Slavyane v centralnoj Germanii Arhivovano 5 listopada 2014 u Wayback Machine ros
