Чеська мова (чеськ. čeština, [че́штіна]) — мова чехів, одна зі слов'янських мов. Належить до західнослов'янської групи; найближча до словацької мови, з якою вона об'єднується в чесько-словацьку підгрупу.
| Чеська мова | |
|---|---|
| čeština, český jazyk | |
 | |
| Поширена в | Чехія Воєводина (Сербія) |
| Регіон | Центральна Європа |
| Носії | 9,5 млн (2001) |
| Писемність | чеська абетка  |
| Класифікація | Індоєвропейські мови |
| Офіційний статус | |
| Державна |  Чехія |
| Офіційна |  Європейський Союз |
| Регулює | Інститут чеської мови |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | cs |
| ISO 639-2 | cze (B) ces (T) |
| ISO 639-3 | ces |
Загальна кількість носіїв чеської мови у світі перевищує 10,62 млн., з них у Чехії - 10,40 млн. (2012). Невеликі групи носіїв чеської мови живуть також у Словаччині, Австрії, Росії, Хорватії, у низці країн Західної Європи, у США, Канаді, Аргентині, Австралії та інших країнах. Є офіційною мовою Чехії і однією з 24 офіційних мов Європейського союзу (з 2004 року). У ряді держав Центральної та Східної Європи, в яких чехи, як правило, розселені компактно (Австрія, Боснія та Герцеговина, Хорватія та Словаччина), для чеської передбачена можливість набуття статусу регіональної мови.
В основі писемності чеської мови лежить латинська абетка. Перші пам'ятники чеської писемності відносяться до кінця XIII століття. В історії чеської літературної мови виділяють давньочеський (до 1500 року), старочеський (до першої половини XVIII століття) та новочеський (з другої половини XVIII століття) періоди.
Історія
Перші письмові пам'ятки чеської мови датуються 12-м століттям. Чеська мова і культура активно розвивалася в час Карла IV. У 15-16-му століттях стабілізувалася літературна чеська, зокрема завдяки Яну Гусу, який систематизував використання діакритичних знаків, а у 1533 р. з'явилася перша чеська граматика. Але згодом, під впливом австрійського панування, німецька мова почала переважати і витіснила чеську в міському середовищі.
Повноцінне відродження чеської мови розпочалося у середині 19-го століття, після революції 1848 р. Однією з передумов цьому було скасування кріпацтва в останній третині 18-го століття. Процес відродження мови тривав 100—150 років.
Діалекти
Виокремлюють три або чотири діалекти з поділом власне чеського на кілька говірок:
- Власне чеський діалект, який охоплює західну частину Чехії з м. Прага (територія між Південно-Західною Польщею, Німеччиною й Австрією). Цей діалект поділяється на чотири групи говірок: середньочеські (центр — м. Прага); східночеські; західночеські; південночеські.
- Ганацький (моравський) діалект (центр — м. Брно).
- Ляський (сілезький) діалект, який поширений у північно-східній частині Чехії уздовж кордону з Польщею.
Деякі вчені виділяють ще й моравсько-словацький діалект, який, за наведеною вище класифікацією є східною частиною ганацького (моравського) наріччя.
Фонетика
Голосні звуки. В чеській мові розрізняють довгі та короткі голосні. Якість голосного не залежить від його позиції у слові, від наголосу, типу складу, темпу мовлення. Короткі голосні дещо коротші, ніж наголошені українські, а чеські довгі голосні вимовляються приблизно вдвічі довше, ніж короткі. Чеські ненаголошені голосні не редукуються. Чеські голосні під наголосом не подовжуються. Систему голосних доповнюють дифтонги — [ou], [eu], [au].
Приголосні звуки. На відміну від української мови, у якій більшість приголосних можлива і в м'якому, і в твердому варіанті, у чеській мові всі приголосні звуки, за винятком кількох, тверді. До м'яких приголосних належать [j] (у чеській орфографії j), [ɟ] (ď), [c] (ť), [ɲ] (ň). Наявний фрикативний звук [ɦ] (h). Носіями складу можуть бути приголосні [r], [l] (а в поодиноких випадках і [m], [n]) у позиції між приголосними (prst, krk, vlna) або в кінці слова (nesl, sedm).
Наголос. Наголос сталий — на першому складі.
Графіка
Абетка
| Літера | Назва літери | Звук у чеській мові | Приблизний український відповідник | |
|---|---|---|---|---|
| A a | a | [a] | а | |
| Á á | dlouhé á | [a:] | а довге | |
| B b | bé | [b] | б | |
| C c | cé | [c] | ц | |
| Č č | čé | [tʃ] | ч | |
| D d | dé | [d] | д | |
| Ď ď | ďé | [dʲ] | дь | |
| E e | é | [e] | е | |
| É é | dlouhé é | [e:] | е довге | |
| Ě ě | ije | [je] | є | |
| F f | ef | [f] | ф | |
| G g | gé | [g] | ґ | |
| H h | há | [h] | г | |
| Ch ch | chá | [χ] | х | |
| I i | í | [i] | і | |
| Í í | dlouhé í | [i:] | і довге | |
| J j | jé | [j] | й | |
| K k | ká | [k] | к | |
| L l | el | [l] | л | |
| M m | em | [m] | м | |
| N n | en | [n] | н | |
| Ň ň | eň | [nʲ] | нь | |
| O o | ó | [o] | о | |
| Ó ó | dlouhé ó | [o:] | о довге | |
| P p | pé | [p] | п | |
| Q q | kvé | [kv] | кв | (вживається в іншомовних словах) |
| R r | er | [r] | р | |
| Ř ř | eř | [r̝] | рж | |
| S s | es | [s] | с | |
| Š š | eš | [ʃ] | ш | |
| T t | té | [t] | т | |
| Ť ť | ťé | [tʲ] | ть | |
| U u | ú | [u] | у | |
| Ú ú | dlouhé ú | [u:] | у довге | (на початку слів) |
| Ů ů | ů s kroužkem | [uo] | у довге | (з середини/на кінці слів) |
| V v | vé | [v] | в | |
| W w | dvojité vé | [v] | в | (вживається в іншомовних словах) |
| X x | iks | [ks], [gz] | кс, ґз | (вживається в іншомовних словах) |
| Y y | ypsilon | [ɪ] | и | |
| Ý ý | dlouhé ypsilon | [ɪː] | и довга | |
| Z z | zet | [z] | з | |
| Ž ž | žet | [ʒ] | ж |
Лексика
Список Сводеша для чеської мови
|
|
Приклад
«Заповіт» Тараса Шевченка чеською мовою у перекладі Яна Туречека-Їзерського):
Až já umřu, pochovejte mě kdes na mohyle, vprostřed stepi nedohledné. na Ukrajině milé, aby lány širých polí, Dněpr, srázy stinné bylo vidět, bylo slyšet, s hukotem jak plyne. Až ponese z Ukrajiny nepřátel krev zlobnou... tehdy i já rozloučím se se svou zemí rodnou, opustím své milé, lány — duch se k bohu vrátí s modlitbou... Však do té chvíle — nechci boha znáti. Pochovejte a vstávejte, zlomte pouta v boji, nepřátelskou zlobnou krví zkropte volnost svoji. Na mě v rodině své velké, v svazku volném, novém vzpomeňte si potom jednou nezlým, tichým slovem. |
Джерело: Т. Г. Шевченко, «Заповіт» мовами народів світу, 1964, (с. 74—75.)
Див. також
- Вікіпедія чеською мовою
- Strč prst skrz krk
- Англіцизми в чеській мові
Примітки
- Западнославянские языки // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 21 січня 2017.
- Short D. Czech // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 455. — ISBN 0-415-04755-2.
- Селищев А. М. Славянское языкознание. Западнославянские языки. — М. : , 1941. — Т. 1. — С. 22.
- Западнославянские языки. Чешский язык // . — М. : Academia, 2005. — С. 234—235. — ISBN 5-87444-216-2.
- Чешский язык // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 19 березня 2015.
- Чешский язык // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 19 березня 2015.
- Скорвид С. С. Западнославянские языки. Чешский язык // . — М. : Academia, 2005. — С. 236. — ISBN 5-87444-216-2.
- Czech language | West Slavic language. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- Radio Prague - A quick history of the Czech language. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- The Czech Language on WWW. www.czech-language.cz. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 28 січня 2017.
- Голобродська, Маргарита. Чехи: рідну мову після тривалої окупації можна повернути до активного вжитку. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
Література
- Даниленко Людмила Іванівна. «Чесько-український словник. Сучасна ділова мова» (2000).
- «Praktický česko-ukrajinský slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2000).
- «Ukrajinsko-český slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2004).
Посилання
- Чеська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Чеська мова на сайті Ethnologue: Czech. A language of Czech Republic (англ.)
- Чеська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Czech [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Чеська мова на сайті WALS Online: Language Czech [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheska mova chesk cestina che shtina mova chehiv odna zi slov yanskih mov Nalezhit do zahidnoslov yanskoyi grupi najblizhcha do slovackoyi movi z yakoyu vona ob yednuyetsya v chesko slovacku pidgrupu Cheska movacestina cesky jazykPoshirennya cheskoyi movi situaciya pislya 1946 Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena vChehiya Voyevodina Serbiya RegionCentralna YevropaNosiyi9 5 mln 2001 Pisemnistcheska abetka KlasifikaciyaIndoyevropejski movi Slov yanski moviZahidnoslov yanski moviChesko slovacki moviCheska mova dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna ChehiyaOficijna Yevropejskij SoyuzRegulyuyeInstitut cheskoyi moviKodi moviISO 639 1csISO 639 2cze B ces T ISO 639 3ces Zagalna kilkist nosiyiv cheskoyi movi u sviti perevishuye 10 62 mln z nih u Chehiyi 10 40 mln 2012 Neveliki grupi nosiyiv cheskoyi movi zhivut takozh u Slovachchini Avstriyi Rosiyi Horvatiyi u nizci krayin Zahidnoyi Yevropi u SShA Kanadi Argentini Avstraliyi ta inshih krayinah Ye oficijnoyu movoyu Chehiyi i odniyeyu z 24 oficijnih mov Yevropejskogo soyuzu z 2004 roku U ryadi derzhav Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi v yakih chehi yak pravilo rozseleni kompaktno Avstriya Bosniya ta Gercegovina Horvatiya ta Slovachchina dlya cheskoyi peredbachena mozhlivist nabuttya statusu regionalnoyi movi V osnovi pisemnosti cheskoyi movi lezhit latinska abetka Pershi pam yatniki cheskoyi pisemnosti vidnosyatsya do kincya XIII stolittya V istoriyi cheskoyi literaturnoyi movi vidilyayut davnocheskij do 1500 roku starocheskij do pershoyi polovini XVIII stolittya ta novocheskij z drugoyi polovini XVIII stolittya periodi IstoriyaDokladnishe Davnocheska mova Pershi pismovi pam yatki cheskoyi movi datuyutsya 12 m stolittyam Cheska mova i kultura aktivno rozvivalasya v chas Karla IV U 15 16 mu stolittyah stabilizuvalasya literaturna cheska zokrema zavdyaki Yanu Gusu yakij sistematizuvav vikoristannya diakritichnih znakiv a u 1533 r z yavilasya persha cheska gramatika Ale zgodom pid vplivom avstrijskogo panuvannya nimecka mova pochala perevazhati i vitisnila chesku v miskomu seredovishi Povnocinne vidrodzhennya cheskoyi movi rozpochalosya u seredini 19 go stolittya pislya revolyuciyi 1848 r Odniyeyu z peredumov comu bulo skasuvannya kripactva v ostannij tretini 18 go stolittya Proces vidrodzhennya movi trivav 100 150 rokiv DialektiViokremlyuyut tri abo chotiri dialekti z podilom vlasne cheskogo na kilka govirok Vlasne cheskij dialekt yakij ohoplyuye zahidnu chastinu Chehiyi z m Praga teritoriya mizh Pivdenno Zahidnoyu Polsheyu Nimechchinoyu j Avstriyeyu Cej dialekt podilyayetsya na chotiri grupi govirok serednocheski centr m Praga shidnocheski zahidnocheski pivdennocheski Ganackij moravskij dialekt centr m Brno Lyaskij silezkij dialekt yakij poshirenij u pivnichno shidnij chastini Chehiyi uzdovzh kordonu z Polsheyu Deyaki vcheni vidilyayut she j moravsko slovackij dialekt yakij za navedenoyu vishe klasifikaciyeyu ye shidnoyu chastinoyu ganackogo moravskogo narichchya FonetikaGolosni zvuki V cheskij movi rozriznyayut dovgi ta korotki golosni Yakist golosnogo ne zalezhit vid jogo poziciyi u slovi vid nagolosu tipu skladu tempu movlennya Korotki golosni desho korotshi nizh nagolosheni ukrayinski a cheski dovgi golosni vimovlyayutsya priblizno vdvichi dovshe nizh korotki Cheski nenagolosheni golosni ne redukuyutsya Cheski golosni pid nagolosom ne podovzhuyutsya Sistemu golosnih dopovnyuyut diftongi ou eu au Prigolosni zvuki Na vidminu vid ukrayinskoyi movi u yakij bilshist prigolosnih mozhliva i v m yakomu i v tverdomu varianti u cheskij movi vsi prigolosni zvuki za vinyatkom kilkoh tverdi Do m yakih prigolosnih nalezhat j u cheskij orfografiyi j ɟ d c t ɲ n Nayavnij frikativnij zvuk ɦ h Nosiyami skladu mozhut buti prigolosni r l a v poodinokih vipadkah i m n u poziciyi mizh prigolosnimi prst krk vlna abo v kinci slova nesl sedm Nagolos Nagolos stalij na pershomu skladi GrafikaAbetka Dokladnishe Cheska abetka Cheska abetka Litera Nazva literi Zvuk u cheskij movi Pribliznij ukrayinskij vidpovidnikA a a a aA a dlouhe a a a dovgeB b be b bC c ce c cC c ce tʃ chD d de d dD d de dʲ dE e e e eE e dlouhe e e e dovgeE e ije je yeF f ef f fG g ge g gH h ha h gCh ch cha x hI i i i iI i dlouhe i i i dovgeJ j je j jK k ka k kL l el l lM m em m mN n en n nN n en nʲ nO o o o oo o dlouhe o o o dovgeP p pe p pQ q kve kv kv vzhivayetsya v inshomovnih slovah R r er r rR r er r rzhS s es s sS s es ʃ shT t te t tT t te tʲ tU u u u uU u dlouhe u u u dovge na pochatku sliv U u u s krouzkem uo u dovge z seredini na kinci sliv V v ve v vW w dvojite ve v v vzhivayetsya v inshomovnih slovah X x iks ks gz ks gz vzhivayetsya v inshomovnih slovah Y y ypsilon ɪ iY y dlouhe ypsilon ɪː i dovgaZ z zet z zZ z zet ʒ zhGramatikaLeksikaSpisok Svodesha dlya cheskoyi movi Cheska Ukrayinskaja yaty tion vinmy mivy vioni ony vonitento tato toto cej cya cetamten tamta tamto toj ta totady tuttam tam tudikdo htoco shokde dekdy kolijak yakne nevsechno ves vsya vsemnoho bagatonekolik dekilkanemnoho nebagatojiny inshijjeden odindva dvatri trictyri chotiripet p yatvelky velikijdlouhy dovgijsiroky shirokijtlusty tovstijtezky tyazhkijmaly malijkratky korotkijuzky vuzkijtenky tonkijzena zhinkamuz cholovikclovek lyudinadite ditinazena manzelka zhinka druzhinamuz manzel cholovikmatka matirotec batkozvire zvir tvarinaryba ribaptak ptahpes sobaka pesves voshhad zmiyacerv chervdrevo derevoles lishul klacek prut palicya prutovoce plid fruktsemeno nasininalist listokkoren korinkura korakvet kvitkatrava travalano motuzkakuze shkiramaso m yasokrev krovkost kistkatuk zhirvejce yajceroh rigocas hvistpero perovlasy volossyahlava golovaucho vuhooko okonos nisusta rot ustazub zubjazyk yaziknehet nigotnoha nogakoleno kolinoruka rukakridlo krilobricho zhivitvnitrnosti nutroshi kishkikrk sije gorlo shiyazada hrbet spina hrebet prs hrud grudisrdce sercejatra pechinkapit pitijist yistikousat grizti kusatisat ssatiplivat plyuvatizvracet blyuvatifoukat dutidychat dihatismat se smiyatisyavidet bachitislyset chutivedet znatimyslet dumati mislitiCheska Ukrayinskacichat nyuhatibat se boyatisyaspat spatizit zhitiumirat vmiratizabit ubivatibojovat borotisyalovit polyuvati lovitiuderit vdaritirezat rizati rubatirozdelit rozdilitibodnout prokolotiskrabat shkryabatikopat kopati ritiplavat plavatiletet litatijit hoditi jtiprijit prihoditi prijtilezet lezhatisedet siditistat stoyatiobratit obertati vertitipadat upadnout padatidat davatidrzet trimati derzhatistlacit stiskatitrit tertimyt umyvat miti vmivatisyautirat vitiratitahat tyagnutitlacit shtovhatihazet kidativazat v yazatisit shitipocitat rahuvatirikat govoriti skazatizpivat spivatihrat gratiplout plistiteci tektimrznout zmrznout merznuti zamerznutiotekat nabryakatislunce soncemesic misyachvezda zirkavoda vodadest doshreka rikajezero ozeromore moresul silkamen kaminpisek pisokprach pilyuka porohzeme zemlyamrak hmaramlha tuman imlanebe nebovitr vitersnih snigled lidkour dym kuryava dimohen vogonpopel popilhoret goriti palitisilnice cesta doroga shlyahhora goracerveny chervonijzeleny zelenijzluty zhovtij zolotijbily bilijcerny chornijnoc nichden denrok rikteply teplijstudeny chladny studenij holodnijplny povnijnovy novijstary starijdobry dobrijspatny zly zlij poganijshnily gnilijspinavy brudnijprimy pryamijkulaty kruglijostry gostrijtupy tupijhladky gladkij rivnijmokry mokrijsuchy suhijspravny pravilnijblizky blizkijdaleky dalekijpravy pravijlevy liviju pri bilyav vs za ijestlize yakshoprotoze tomu shojmeno im yaPrikladVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Cheska mova Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cheska mova Zapovit Tarasa Shevchenka cheskoyu movoyu u perekladi Yana Turecheka Yizerskogo OdkazAz ja umru pochovejte me kdes na mohyle vprostred stepi nedohledne na Ukrajine mile aby lany sirych poli Dnepr srazy stinne bylo videt bylo slyset s hukotem jak plyne Az ponese z Ukrajiny nepratel krev zlobnou tehdy i ja rozloucim se se svou zemi rodnou opustim sve mile lany duch se k bohu vrati s modlitbou Vsak do te chvile nechci boha znati Pochovejte a vstavejte zlomte pouta v boji nepratelskou zlobnou krvi zkropte volnost svoji Na me v rodine sve velke v svazku volnem novem vzpomente si potom jednou nezlym tichym slovem Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu 1964 s 74 75 Div takozhVikipediya cheskoyu movoyu Strc prst skrz krk Anglicizmi v cheskij moviPrimitkiZapadnoslavyanskie yazyki ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 19 lipnya 2012 Procitovano 21 sichnya 2017 Short D Czech The Slavonic Languages Comrie B Corbett G London New York Routledge 1993 P 455 ISBN 0 415 04755 2 Selishev A M Slavyanskoe yazykoznanie Zapadnoslavyanskie yazyki M 1941 T 1 S 22 Zapadnoslavyanskie yazyki Cheshskij yazyk M Academia 2005 S 234 235 ISBN 5 87444 216 2 Cheshskij yazyk ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 19 bereznya 2015 Cheshskij yazyk ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 19 bereznya 2015 Skorvid S S Zapadnoslavyanskie yazyki Cheshskij yazyk M Academia 2005 S 236 ISBN 5 87444 216 2 Czech language West Slavic language Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Radio Prague A quick history of the Czech language Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 The Czech Language on WWW www czech language cz Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 28 sichnya 2017 Golobrodska Margarita Chehi ridnu movu pislya trivaloyi okupaciyi mozhna povernuti do aktivnogo vzhitku Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 LiteraturaDanilenko Lyudmila Ivanivna Chesko ukrayinskij slovnik Suchasna dilova mova 2000 Prakticky cesko ukrajinsky slovnik Ekonomika Finance Obchod Chehiya 2000 Ukrajinsko cesky slovnik Ekonomika Finance Obchod Chehiya 2004 PosilannyaCheska mova Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cheska mova na sajti Ethnologue Czech A language of Czech Republic angl Cheska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Czech Arhivovano 12 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Cheska mova na sajti WALS Online Language Czech Arhivovano 12 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Vikipediya Vikipediya maye rozdil cheskoyu movoyu Hlavni strana
