Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
| Кириличні абетки |
|---|
| Слов'янські: |
| Білоруська |
| Болгарська |
| Сербська |
| Македонська |
| Російська |
| Українська |
| Чорногорська |
| Неслов'янські: |
| Казахська |
| Киргизька |
| Монгольська |
| Таджицька |
| Історичні: |
| Старослов'янська абетка |
| Румунська кирилиця |
| Молдовська кирилиця |
| * Зазначені лише офіційні абетки держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Церковнослов'янська кирилична абетка (рання кирилиця), відома у Західному світі як Старослов'янська, або Староболгарська та — перша кирилична абетка з 45 літер, створена приблизно в IX столітті в Першому Болгарському царстві для письма та книгодрукування старо-церковнослов'янською мовою (також відома як староболгарська чи старослов'янська) - основною мовою, якою користувалися у письмі та книгодрукуванні в Україні, Московії, Болгарії та інших слов'янських країнах Східної Європи у IX-XVII ст.[джерело?]
Церковнослов'янська кирилична абетка є першою кириличною абеткою.[джерело?] Вона була створена на базі широко використовуваної грецької абетки (на основі якої було створено свого часу латинську), з додаванням кількох нових літер.
З моменту свого створення церковнослов'янська кирилична абетка видозмінювалася впродовж IX-XVII століть, згодом видозмінилася у кириличні абетки різних слов'янських мов: болгарську кириличну абетку, сербську кириличну абетку (хоча серби також створили й альтернативну латинську сербську абетку), українську кириличну абетку тощо.
Таблиця
|
|
Джерела
- Michael Everson and Ralph Cleminson, «Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS», Expert Contribution to the ISO N2610R, September 4, 2003(англ.)
- Копылов А. Н. Кирилл и Мефодий // Современные гуманитарные исследования. 2014. № 2. С. 14-21.
- Obshtezhitie.net(англ.)
- churchslavonic — Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik dzherel ale pohodzhennya okremih tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu dodajte vinoski z posilannyami na vidpovidni dzherela do tekstu statti Kirilichni abetkiSlov yanski BiloruskaBolgarskaSerbskaMakedonskaRosijskaUkrayinskaChornogorskaNeslov yanski KazahskaKirgizkaMongolskaTadzhickaIstorichni Staroslov yanska abetkaRumunska kirilicyaMoldovska kirilicya Zaznacheni lishe oficijni abetki derzhav chleniv OON Detalnishe tut Cerkovnoslov yanska kirilichna abetka rannya kirilicya vidoma u Zahidnomu sviti yak Staroslov yanska abo Starobolgarska ta persha kirilichna abetka z 45 liter stvorena priblizno v IX stolitti v Pershomu Bolgarskomu carstvi dlya pisma ta knigodrukuvannya staro cerkovnoslov yanskoyu movoyu takozh vidoma yak starobolgarska chi staroslov yanska osnovnoyu movoyu yakoyu koristuvalisya u pismi ta knigodrukuvanni v Ukrayini Moskoviyi Bolgariyi ta inshih slov yanskih krayinah Shidnoyi Yevropi u IX XVII st dzherelo 1150 rokiv slov yanskoyi pisemnosti poshtova marka Ukrayini 2013 Cerkovnoslov yanska kirilichna abetka ye pershoyu kirilichnoyu abetkoyu dzherelo Vona bula stvorena na bazi shiroko vikoristovuvanoyi greckoyi abetki na osnovi yakoyi bulo stvoreno svogo chasu latinsku z dodavannyam kilkoh novih liter Z momentu svogo stvorennya cerkovnoslov yanska kirilichna abetka vidozminyuvalasya vprodovzh IX XVII stolit zgodom vidozminilasya u kirilichni abetki riznih slov yanskih mov bolgarsku kirilichnu abetku serbsku kirilichnu abetku hocha serbi takozh stvorili j alternativnu latinsku serbsku abetku ukrayinsku kirilichnu abetku tosho Tablicya Bukvi Yunikod Nazva Translit Imovirne pohodzhennya1 A a aꙁ a Grecka alfa A2 B b bѹkꙑ b Grecka beta nakreslennya3 V v vѣdѣ w Grecka beta B4 G g glagol g Grecka gamma G5 D d dobro d Grecka delta D6 Ye ye ѥst e Grecka epsilon E7 Zh zh zhivѣtye z Glagolichna zhivete Ⰶ8 Ѕ ѕ sѣlѡ dz Grecka stigma Ϛ9 Ꙁ ꙁ ꙁyemlꙗ z Grecka dzeta Z10 I i izhye i Grecka eta H11 I i Yi yi izhyei i Grecka jota I12 Ꙉ Ꙉ1 Ꙉerv gj Glagolichna dzherv Ⰼ13 K k kakѡ k Grecka kappa K14 L l lyudiѥ l Grecka lyambda L15 M m mꙑslyetye m Grecka myu M16 N n nash n Grecka nyu N17 O o on o Grecka omikron O18 P p pokoi p Grecka pi P19 R r rci r Grecka ro R20 S s slovo s Grecka misyacepodibna sigma Ϲ21 T t tvrdo t Grecka tau T22 Ѹ ѹ Ꙋ ѹk u Grecki omikron ta ipsilon OY Ꙋ23 F f frt f Grecka fi F Bukvi Yunikod Nazva Translit Imovirne pohodzhennya24 H h hѣr x Grecka hi X25 ѡmyega o Grecka omega w26 Ѿ ѿ ѿ ot Ligatura Ѡ T27 C c ci c Glagolichna ci Ⱌ28 Ch ch chrv c Glagolichna cherv Ⱍ29 Ҁ ҁ ҁoppa q Grecka koppa Ϙ30 Sh sh sha s Glagolichna sha Ⱎ31 Sh sh sha shta st Glagolichna shta Ⱋ32 ѥr ŭ Glagolichnij yer Ⱏ33 Ꙑ ꙑ ѥrꙑ u Ligatura I34 ѥr ĭ Glagolichnij yer Ⱐ35 Ѣ ѣ ꙗt ae Glagolichnij yat Ⱑ36 Yu yu yiotirovan ѹk ju Ligatura I OU bez U37 Ꙗ ꙗ yiotirovan aꙁ ja Ligatura I A38 yiotirovan ѥst je Ligatura I Ye39 ѭs mal e Glagolichnij malij yus Ⱔ40 Ѫ ѫ ѭs vyelik ǫ Glagolichnij velikij yus Ⱘ41 Ѩ ѩ yiotirovan ѭs mal je Ligatura I Ѧ42 Ѭ ѭ yiotirovan ѭs vyelik jǫ Ligatura I Ѫ43 Ѯ ѯ ѯyi ks Grecka ksi 344 Ѱ ѱ ѱyi ps Grecka psi PS45 Ѳ ѳ ѳita 8 Grecka teta 846 Ѵ ѵ ѵzhica u Grecka ipsilon YDzherelaMichael Everson and Ralph Cleminson Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS Expert Contribution to the ISO N2610R September 4 2003 angl Kopylov A N Kirill i Mefodij Sovremennye gumanitarnye issledovaniya 2014 2 S 14 21 Obshtezhitie net angl churchslavonic Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode
