Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря. Попри певну невизначеність його кордонів, виділяються загальні характеристики даного регіону — Центральна Азія історично завжди асоціювалася з кочовими народами та Великим шовковим шляхом. Центральна Азія завжди була місцем, де сходилися люди, товари та ідеї з різних кінців Євразійського континенту — Європи, Близького Сходу, Південної та Східної Азії.
Центральна Азія  | |
|---|---|
 Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція) | |
| Крайні точки: | |
| Населення | |
| Чисельність | 80 072 970 |
 Центральна Азія у Вікісховищі  | |
Уперше виділив Центральну Азію як окремий регіон світу географ Александер фон Гумбольдт (1843).
У загальній історії Центральної Азії, підготовленій ЮНЕСКО, визначення регіону ґрунтується на його кліматичних особливостях, і сам регіон включає Монголію, Західний Китай, Пенджаб, північну Індію та північний Пакистан, північно-східний Іран, Афганістан, райони азійської Росії південніше тайгової зони та п'ять колишніх радянських середньоазійських республік.
Існує й інший метод визначення кордонів Центральної Азії — виходячи з етнічного складу населення (за основу беруться райони, де мешкають східно-тюркські народи, монголи та тибетці). Сюди входять Сіньцзян, тюркомовні регіони , п'ять колишніх радянських республік (хоча Таджикистан населений іраномовними народами) і афганський Туркестан.
Загальна статистика
| Прапор | Герб | Мапа | Назва офіційна назва | Назва державною мовою | Форма правління | Валюта | Столиця | Площа | Населення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |  |  | Казахстан Республіка Казахстан | каз. Қазақстан (Қазақстан Республикасы) | Республіка | Казахстанський тенге | Астана | 2 724 900 | 19 644,0 |
 |  |  | Киргизстан Киргизька Республіка | кирг. Кыргызстан (Кыргыз Республикасы) | Республіка | Сом | Бішкек | 199 951 | 6 977,0 |
 |  |  | Таджикистан Республіка Таджикистан | тадж. Тоҷикистон (Ҷумҳурии Тоҷикистон) | Республіка | Сомоні | Душанбе | 143 100 | 9 934,4 |
 |  |  | Туркменістан Республіка Туркменістан | туркм. Türkmenistan (Türkmenistan Döwleti) | Республіка | Туркменський манат | Ашгабат | 488 100 | 6 218,4 |
 |  |  | Узбекистан Республіка Узбекистан | узб. O’zbekiston (O‘zbekiston Respublikasi) | Республіка | Узбецький сом | Ташкент | 447 400 | 35 600,0 |
Центральна Азія чи Середня Азія?
В українській географічній науці існує також поняття Середньої Азії, яке було запроваджене в СРСР для позначення Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану і Киргизстану (іноді також Казахстану).
У багатьох виданнях та мовах немає відмінностей між поняттями «Середня Азія» та «Центральна Азія», що іноді призводить до труднощів при перекладі та різних непорозумінь. Під «Середньою Азією» розумілися тільки 4 колишніх радянських республіки — Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан, виключаючи Казахстан. Така обставина пояснюється розподілом СРСР на економічні райони. В ті часи в Центральній Азії були два радянські економічні райони — Середньоазійський економічний район і . Звідси й розподіл на Середню Азію та Казахстан. У 1992 році Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на спільній зустрічі голів держав Середньої Азії в Південно-Казахстанській області у місцевості Ордабаси запропонував відмовитися від поняття «Середня Азія та Казахстан» на користь іншого — «Центральна Азія». Зважаючи на це, нині щодо колишніх радянських азійських республік доречніше використовувати топонім Центральна Азія, що й відображено в сучасних словниках, посібниках. За Національними (державними) статистичними класифікаціями (класифікаторами) (див. Класифікація країн світу. Додаток Г), вираз Central Asia українською слід передавати як Центральна Азія.
Геополітична ситуація і лідерство
Центральноазійські республіки — Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизстан — проголосили незалежність на початку 1990-х років (розпад СРСР). У всіх державах утвердили нові конституції, сформували органи державної влади. В основі моделі суспільного устрою незалежних держав Центральної Азії, які виникли на пострадянському просторі, — збереження давніх та племінних традицій у поєднанні з сучасними реаліями.
У політиці в центральноазійських країнах простежується своєрідна тенденція становлення суворих режимів, які очолюють харизматичні лідери.
Авторитарним лідером, приміром, був президент Узбекистану Іслам Карімов. Йому належать слова: «У нашій республіці можуть бути або демократія, або порядок. Я обрав порядок».
Див. також
- Великий Степ
- Согд
Примітки
- Країни за площею. CIA. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 4 листопада 2012 року. [Архівовано 2012-09-16 у Wayback Machine.](англ.)
- Країни за населенням. CIA. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 4 листопада 2012 року. [Архівовано 2011-09-27 у Wayback Machine.](англ.)
- Центральная Азия [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Геоэкономический словарь-справочник / В. А. Дергачев. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН України, 2004.]
- Економічна і соціальна географія світу: навч. посіб. для студ. геогр. спец. вищ. навч. закл. / О. Шаблій та ін. ; ред. С. П. Кузик. — Л. : Світ, 2002. — 672 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 668. — ISBN 966-603-178-7
- Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори). Класифікація країн світу. Додаток Г. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
- Фелікс Рудич. Політичний клас у сучасній Україні: передумови становлення (Частина 1) // Віче № 9, 2009. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
Література
- Пострадянські республіки Центральної Азії в умовах геополітичних викликів наприкінці ХХ — початку XXI ст. : монографія / Б. С. Левик ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Донецьк: ТОВ «Схід. видавн. дім», 2014. — 188 с. — Бібліогр.: с. 165—187. — ISBN 978-966-317-235-4.
- (рос.) Синицын В. М. Центральная Азия. — М. : Гос. изд-во географической литературы, 1959. — 456 с. — 4000 прим.
- (рос.) Синицын В. М. [1] / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. — М.—Л. : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. — 268 с. — 1400 прим. Архівовано з джерела 17 квітня 2021
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centra lna A ziya velikij region Aziyi yakij ne maye vihodu do morya Popri pevnu neviznachenist jogo kordoniv vidilyayutsya zagalni harakteristiki danogo regionu Centralna Aziya istorichno zavzhdi asociyuvalasya z kochovimi narodami ta Velikim shovkovim shlyahom Centralna Aziya zavzhdi bula miscem de shodilisya lyudi tovari ta ideyi z riznih kinciv Yevrazijskogo kontinentu Yevropi Blizkogo Shodu Pivdennoyi ta Shidnoyi Aziyi Centralna AziyaPolozhennya kontinentu na Zemnij kuli ortogonalna proyekciya Krajni tochki NaselennyaChiselnist80 072 970 Centralna Aziya u Vikishovishi Upershe vidiliv Centralnu Aziyu yak okremij region svitu geograf Aleksander fon Gumboldt 1843 U zagalnij istoriyi Centralnoyi Aziyi pidgotovlenij YuNESKO viznachennya regionu gruntuyetsya na jogo klimatichnih osoblivostyah i sam region vklyuchaye Mongoliyu Zahidnij Kitaj Pendzhab pivnichnu Indiyu ta pivnichnij Pakistan pivnichno shidnij Iran Afganistan rajoni azijskoyi Rosiyi pivdennishe tajgovoyi zoni ta p yat kolishnih radyanskih serednoazijskih respublik Isnuye j inshij metod viznachennya kordoniv Centralnoyi Aziyi vihodyachi z etnichnogo skladu naselennya za osnovu berutsya rajoni de meshkayut shidno tyurkski narodi mongoli ta tibetci Syudi vhodyat Sinczyan tyurkomovni regioni p yat kolishnih radyanskih respublik hocha Tadzhikistan naselenij iranomovnimi narodami i afganskij Turkestan Zagalna statistikaPrapor Gerb Mapa Nazva oficijna nazva Nazva derzhavnoyu movoyu Forma pravlinnya Valyuta Stolicya Plosha NaselennyaKazahstan Respublika Kazahstan kaz Қazakstan Қazakstan Respublikasy Respublika Kazahstanskij tenge Astana 2 724 900 19 644 0Kirgizstan Kirgizka Respublika kirg Kyrgyzstan Kyrgyz Respublikasy Respublika Som Bishkek 199 951 6 977 0Tadzhikistan Respublika Tadzhikistan tadzh Toҷikiston Ҷumҳurii Toҷikiston Respublika Somoni Dushanbe 143 100 9 934 4Turkmenistan Respublika Turkmenistan turkm Turkmenistan Turkmenistan Dowleti Respublika Turkmenskij manat Ashgabat 488 100 6 218 4link https uk wikipedia org wiki wiki Fajl Emblem of Uzbekistan svg Uzbekistan Respublika Uzbekistan uzb O zbekiston O zbekiston Respublikasi Respublika Uzbeckij som Tashkent 447 400 35 600 0Centralna Aziya chi Serednya Aziya Relyef Centralnoyi Aziyi V ukrayinskij geografichnij nauci isnuye takozh ponyattya Serednoyi Aziyi yake bulo zaprovadzhene v SRSR dlya poznachennya Uzbekistanu Turkmenistanu Tadzhikistanu i Kirgizstanu inodi takozh Kazahstanu U bagatoh vidannyah ta movah nemaye vidminnostej mizh ponyattyami Serednya Aziya ta Centralna Aziya sho inodi prizvodit do trudnoshiv pri perekladi ta riznih neporozumin Pid Serednoyu Aziyeyu rozumilisya tilki 4 kolishnih radyanskih respubliki Uzbekistan Kirgizstan Tadzhikistan i Turkmenistan viklyuchayuchi Kazahstan Taka obstavina poyasnyuyetsya rozpodilom SRSR na ekonomichni rajoni V ti chasi v Centralnij Aziyi buli dva radyanski ekonomichni rajoni Serednoazijskij ekonomichnij rajon i Zvidsi j rozpodil na Serednyu Aziyu ta Kazahstan U 1992 roci Prezident Kazahstanu Nursultan Nazarbayev na spilnij zustrichi goliv derzhav Serednoyi Aziyi v Pivdenno Kazahstanskij oblasti u miscevosti Ordabasi zaproponuvav vidmovitisya vid ponyattya Serednya Aziya ta Kazahstan na korist inshogo Centralna Aziya Zvazhayuchi na ce nini shodo kolishnih radyanskih azijskih respublik dorechnishe vikoristovuvati toponim Centralna Aziya sho j vidobrazheno v suchasnih slovnikah posibnikah Za Nacionalnimi derzhavnimi statistichnimi klasifikaciyami klasifikatorami div Klasifikaciya krayin svitu Dodatok G viraz Central Asia ukrayinskoyu slid peredavati yak Centralna Aziya Geopolitichna situaciya i liderstvoCentralna Aziya Centralnoazijski respubliki Kazahstan Uzbekistan Turkmenistan Tadzhikistan Kirgizstan progolosili nezalezhnist na pochatku 1990 h rokiv rozpad SRSR U vsih derzhavah utverdili novi konstituciyi sformuvali organi derzhavnoyi vladi V osnovi modeli suspilnogo ustroyu nezalezhnih derzhav Centralnoyi Aziyi yaki vinikli na postradyanskomu prostori zberezhennya davnih ta pleminnih tradicij u poyednanni z suchasnimi realiyami U politici v centralnoazijskih krayinah prostezhuyetsya svoyeridna tendenciya stanovlennya suvorih rezhimiv yaki ocholyuyut harizmatichni lideri Avtoritarnim liderom primirom buv prezident Uzbekistanu Islam Karimov Jomu nalezhat slova U nashij respublici mozhut buti abo demokratiya abo poryadok Ya obrav poryadok Div takozhVelikij Step SogdPrimitkiKrayini za plosheyu CIA Arhiv originalu za 31 sichnya 2014 Procitovano 4 listopada 2012 roku Arhivovano 2012 09 16 u Wayback Machine angl Krayini za naselennyam CIA Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 4 listopada 2012 roku Arhivovano 2011 09 27 u Wayback Machine angl Centralnaya Aziya Arhivovano 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Geoekonomicheskij slovar spravochnik V A Dergachev Odessa IPREEI NAN Ukrayini 2004 Ekonomichna i socialna geografiya svitu navch posib dlya stud geogr spec vish navch zakl O Shablij ta in red S P Kuzik L Svit 2002 672 s ris tabl Bibliogr s 668 ISBN 966 603 178 7 Nacionalni derzhavni statistichni klasifikaciyi klasifikatori Klasifikaciya krayin svitu Dodatok G Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2017 Procitovano 14 lyutogo 2017 Feliks Rudich Politichnij klas u suchasnij Ukrayini peredumovi stanovlennya Chastina 1 Viche 9 2009 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2013 LiteraturaPostradyanski respubliki Centralnoyi Aziyi v umovah geopolitichnih viklikiv naprikinci HH pochatku XXI st monografiya B S Levik Nac un t Lviv politehnika Doneck TOV Shid vidavn dim 2014 188 s Bibliogr s 165 187 ISBN 978 966 317 235 4 ros Sinicyn V M Centralnaya Aziya M Gos izd vo geograficheskoj literatury 1959 456 s 4000 prim ros Sinicyn V M 1 AN SSSR M vo geologii i ohrany nedr Laboratoriya geologii uglya M L Izd vo AN SSSR Leningr otd nie 1962 268 s 1400 prim Arhivovano z dzherela 17 kvitnya 2021Posilannya
