Фесса́лія або Тесса́лія (грец. Περιφέρεια Θεσσαλίας) — історична область і периферія в середній частині Греції, на узбережжі Егейського Моря, столиця — місто Лариса.
| Фессалія Тессалія | |||
|---|---|---|---|
| грец. Περιφέρεια Θεσσαλίας | |||
| | |||
| Периферія: Фессалія | |||
| Адм. центр | Лариса | ||
| Країна |  Греція | ||
| Номи | Кардиця Лариса Магнісія Трикала | ||
| Населення | |||
| - повне | 760,71 тисяч осіб (2005) | ||
| - густота | 54 особи/км² | ||
| Площа | |||
| - повна | 14 037 км² | ||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3  | ||
| периферіарх | |||
| Вебсайт | www.thessalia.gov.gr | ||
| Код ISO 3166-2 | GR14 | ||
 | |||
 | |||
| |||
За адміністративним поділом 1997 року, включала номи: Лариса, Кардиця, Магнисія, Трикала. Площа — 14 037 км². Населення — 760 714 (2005).
Географія
Територія Фессалії охоплює плодючу Фессалійську рівнину з пагорбами і низгір'ями (висота до 500 м). Ґрунти коричневі, бур-коричневі, бурі гірсько-лісові, гірські червоні.
На території Фессалії розташований дім богів — гора Олімп. У західній частині Фессалії знаходиться унікальне природне утворення — 24 прямовисних скелі, на яких у 14 столітті візантійські ченці побудували монастирський комплекс Метеору.
Зима і літо тут яскраво виражені, літом часто йдуть рясні дощі, що сильно зволожують родючий ґрунт.
Історія
Як це показали археологічні розкопки поселень докерамічного неоліту в Аргиссі, Суфлі, Сескло й інших місцях, родючість землі у Фессалії сприяла переходові племен, що її населяли, до виробничого господарства вже в середині 7-го тисячоліття до н. е. У 6-4-му тисячолітті в епоху неоліту жителі Фессалії (що говорили на пеласгійській мові) займалися землеробством, скотарством, домашніми ремеслами. В епоху бронзи серед грецького населення Фессалії одержали перевагу ахейці. З початку 2-го тисячоліття у Фессалії виникли ранньокласові держави. У VIII столітті y Фессалії було багато слов'янських племен. Мелінгі і Анти були присутні по всій Греції. У XII столітті у Фессалії оселилися — одне з епірських племен, що підкорили місцеве населення. Завойовники склали клас землевласницької аристократії, що панувала над залежними хліборобами, що називалися . У V столітті у результаті боротьби демосу з аристократією в окремих містах Фессалії була встановлена тиранія. У IV ст. при тирані Фер Ясоні була об'єднана уся Фессалія. У період 352—344 територія Фессалії була завойована Македонією, після (197) разом з іншою територією Греції потрапила під римський вплив, з 148 до н. е. входила до складу римської провінції Македонія. З 395 по 1396 Фессалія — у складі Візантії, з 1396 по 1881 належала Османській імперії, з 1881 — у складі Греції. Фессалія була частиною Візантії від 395 року до 1396 року, потім частиною Османській імперії від 1396 року до 1881 року, а з 1881 року належить Греції.
Економіка
Фессалія — сільсько-господарський район Греції. Значне місце займає зернове господарство (пшениця, ячмінь, кукурудза, бобові); виробляють тютюн, бавовна, плантації маслин, виноградарство й інші галузі субтропічного плодівництва. Значне поголів'я великої рогатої худоби, овець і кіз. Рибальство. Видобуток мідної руди. Текстильна, харчова, тютюнова, цементна, метало- і деревообробна промисловість, сільсько-господарське машинобудування, судноремонт і дрібне суднобудування. Головний порт — Волос. Найбільш великі міста — Лариса і Трикала.
Виноградарство
Фессалія виноградницько-виноробницька область. Виноградарство тут відоме понад 3-х тисячоліть. Одна з легенд розповідає, що Геракл пив вина Фессалії. Основні сорти винограду:
- технічні — Мавродафні, ;
- столові — , Колокітас, .
Найвідоміші вина Фессалії — , (червоні).
Див. також: Виноградарство в Греції
Див. також
- 1161 Тессалія — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- Український правопис 2019, §123. Буквосполучення th у словах грецького походження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2020. [Архівовано 2019-09-17 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. — С. .(рос.)
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
- Фессалія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фесалійський діалект // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 518. — ISBN 978-966-439-921-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fessa liya abo Tessa liya grec Perifereia 8essalias istorichna oblast i periferiya v serednij chastini Greciyi na uzberezhzhi Egejskogo Morya stolicya misto Larisa Fessaliya Tessaliyagrec Perifereia 8essaliasPeriferiya FessaliyaAdm centr LarisaKrayina GreciyaNomi Kardicya Larisa Magnisiya TrikalaNaselennya povne 760 71 tisyach osib 2005 gustota 54 osobi km Plosha povna 14 037 km Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3 periferiarhVebsajt www thessalia gov grKod ISO 3166 2 GR14Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fessaliya Za administrativnim podilom 1997 roku vklyuchala nomi Larisa Kardicya Magnisiya Trikala Plosha 14 037 km Naselennya 760 714 2005 GeografiyaSkeli Meteori Teritoriya Fessaliyi ohoplyuye plodyuchu Fessalijsku rivninu z pagorbami i nizgir yami visota do 500 m Grunti korichnevi bur korichnevi buri girsko lisovi girski chervoni Na teritoriyi Fessaliyi roztashovanij dim bogiv gora Olimp U zahidnij chastini Fessaliyi znahoditsya unikalne prirodne utvorennya 24 pryamovisnih skeli na yakih u 14 stolitti vizantijski chenci pobuduvali monastirskij kompleks Meteoru Zima i lito tut yaskravo virazheni litom chasto jdut ryasni doshi sho silno zvolozhuyut rodyuchij grunt IstoriyaYak ce pokazali arheologichni rozkopki poselen dokeramichnogo neolitu v Argissi Sufli Sesklo j inshih miscyah rodyuchist zemli u Fessaliyi spriyala perehodovi plemen sho yiyi naselyali do virobnichogo gospodarstva vzhe v seredini 7 go tisyacholittya do n e U 6 4 mu tisyacholitti v epohu neolitu zhiteli Fessaliyi sho govorili na pelasgijskij movi zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom domashnimi remeslami V epohu bronzi sered greckogo naselennya Fessaliyi oderzhali perevagu ahejci Z pochatku 2 go tisyacholittya u Fessaliyi vinikli rannoklasovi derzhavi U VIII stolitti y Fessaliyi bulo bagato slov yanskih plemen Melingi i Anti buli prisutni po vsij Greciyi U XII stolitti u Fessaliyi oselilisya odne z epirskih plemen sho pidkorili misceve naselennya Zavojovniki sklali klas zemlevlasnickoyi aristokratiyi sho panuvala nad zalezhnimi hliborobami sho nazivalisya U V stolitti u rezultati borotbi demosu z aristokratiyeyu v okremih mistah Fessaliyi bula vstanovlena tiraniya U IV st pri tirani Fer Yasoni bula ob yednana usya Fessaliya U period 352 344 teritoriya Fessaliyi bula zavojovana Makedoniyeyu pislya 197 razom z inshoyu teritoriyeyu Greciyi potrapila pid rimskij vpliv z 148 do n e vhodila do skladu rimskoyi provinciyi Makedoniya Z 395 po 1396 Fessaliya u skladi Vizantiyi z 1396 po 1881 nalezhala Osmanskij imperiyi z 1881 u skladi Greciyi Fessaliya bula chastinoyu Vizantiyi vid 395 roku do 1396 roku potim chastinoyu Osmanskij imperiyi vid 1396 roku do 1881 roku a z 1881 roku nalezhit Greciyi EkonomikaFessaliya silsko gospodarskij rajon Greciyi Znachne misce zajmaye zernove gospodarstvo pshenicya yachmin kukurudza bobovi viroblyayut tyutyun bavovna plantaciyi maslin vinogradarstvo j inshi galuzi subtropichnogo plodivnictva Znachne pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi ovec i kiz Ribalstvo Vidobutok midnoyi rudi Tekstilna harchova tyutyunova cementna metalo i derevoobrobna promislovist silsko gospodarske mashinobuduvannya sudnoremont i dribne sudnobuduvannya Golovnij port Volos Najbilsh veliki mista Larisa i Trikala Vinogradarstvo Fessaliya vinogradnicko vinorobnicka oblast Vinogradarstvo tut vidome ponad 3 h tisyacholit Odna z legend rozpovidaye sho Gerakl piv vina Fessaliyi Osnovni sorti vinogradu tehnichni Mavrodafni stolovi Kolokitas Najvidomishi vina Fessaliyi chervoni Div takozh Vinogradarstvo v GreciyiDiv takozh1161 Tessaliya asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fessaliya periferiya Ukrayinskij pravopis 2019 123 Bukvospoluchennya th u slovah greckogo pohodzhennya PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 19 sichnya 2020 Arhivovano 2019 09 17 u Wayback Machine Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 S ros Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaFessaliya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fesalijskij dialekt Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 518 ISBN 978 966 439 921 7
