Трудова́ тео́рія ва́ртості (англ. Labor theory of value (LTV); нім. Arbeitswerttheorie (AWT), Arbeitswertlehre) — економічна концепція, розвинута Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом та іншими економістами.[джерело?]
| Трудова теорія вартості | |
| Коротка назва | LTV, ТТС і TVT  |
|---|---|
| Персонаж твору | d |
За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший відповідно до кількості суспільно-необхідної праці, затраченої на його виробництво.
Підхід, за яким за основу вартості товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву вартісного, а теорія, на якій він заснований — вартісної. Основи вчення трудової теорії вартості заклали англійські класичні економісти Вільям Петті, Адам Сміт, Девід Рікардо. Але найбільш детально її розробив Карл Маркс. Розкриваючи еволюцію форми вартості, він довів, що форма вартості, хоча вона реально й існує, безпосередньо не сприймається, а виявляється лише у мінових відносинах. За Марксом, товар набуває форми вартості лише при зіставленні з іншими товарами. Світовій економічній науці відомі й інші теорії вартості: ті, що в центр уваги ставили витрати, і ті, що перемістили його на кінцеві результати виробництва.
Крім трудової вартості, до «витратних» концепцій належать також теорія витрат виробництва і теорія трьох факторів виробництва. Представники теорії витрат виробництва (Р.Торренс, Н.Сеніор, Дж. Мілль) розглядають витрати виробництва як основу мінової вартості і цін, вважаючи, що нова вартість створюється не лише живою, а й минулою, уречевленою працею.
Французькі економісти першої половини XIX ст. Жан-Батіст Сей і Фредерік Бастіа трактували формування вартості в процесі виробництва як результат витрат трьох його основних факторів: праці, капіталу, землі. Всі вони беруть рівноправну участь у створенні вартості. Кожний з цих факторів «створює» відповідну частину вартості: праця — заробітну плату, капітал — відсоток, а земля — ренту.
Трудова теорія вартості є однією з найпоширеніших, започаткована представниками класичної політичної економії Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, а пізніше завершена основоположником нового напряму в політичній економії Карлом Марксом.
її прихильники стверджували, що вартість — це суспільна властивість речі. Визначити її безпосередньо в товарі за допомогою певних фізичних чи хімічних досліджень неможливо. Вона виявляється лише у відносинах між товаровиробниками. Основою трудової теорії вартості є визнання праці джерелом багатства, а економічний світ є величезною майстернею, де розгортається суперництво між різними видами праці задля створення суспільного багатства. Найважливішу роль у зростанні продуктивності праці та національного багатства відіграє розподіл праці, завдяки якому вдосконалюються навички кожного працівника, забезпечується економія часу за переходу від однієї операції до іншої, відбувається полегшення і скорочення процесу виробництва. Вартість, за А. Смітом, визначається затраченою працею не однієї конкретної людини, а середньою, необхідною для певного рівня розвитку продуктивних сил, працею, а створюється продуктивною працею. Розподіл праці — головна передумова підвищення її продуктивності. Вартість товару утворює не лише праця, затрачена безпосередньо на його виробництво, а й праця уречевлена. Уречевлена праця — суспільно необхідна (абстрактна) праця, втілена в життєвих благах, у товарі.
Значний внесок у розробку трудової теорії вартості зробив К. Маркс, розробивши положення про двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Ще до нього економісти дійшли висновку, що товар має дві властивості: вартість і споживчу вартість, але вони не розуміли, що ця двоєдина властивість зумовлена двоїстим характером праці. Опоненти К. Маркса і сьогодні вважають це твердження абстрагованим, відірваним від практики.
Трудова теорія вартості ввійшла в суперечність з прикладними дослідженнями, практичними реаліями. Наприклад, нерідко ціни не лише відхиляються від вартості, але і формуються навколо «контролюючого стрижня», який відрізняється від неї. Не завжди узгоджується з практикою і положення про єдиний вартісно-створюючий чинник.
Згідно з трифакторною концепцією, основою вартості є такі фактори виробництва — земля, капітал, праця. Один із родоначальників трифакторної концепції французький економіст першої половини XIX ст. Жан-Батіст Сей (1767—1832) вважав, що у виробництві взаємодіють і доповнюють один одного підприємці, землевласники та робітники. Учасники виробничого процесу не суперечать, а навпаки, доповнюють один одного. Кожний фактор виробництва створює свою частину вартості: капітал — відсоток, праця — заробітну плату, а земля — ренту.
Вагомий внесок у теорію витрат виробництва зробили Фредерік Бастіа (1801—1850, Франція), Джеймс Мілл (1773—1836, Англія), Джон Мак-Куллох (1789—1864, Англія), які намагалися синтезувати різні точки зору на цю проблему. Розглядаючи витрати виробництва як основу мінової вартості й цін, вони дійшли висновку, що нова вартість створюється не лише живою, а й уречевленою працею (в капіталі). Цінність блага залежить від кількості праці, необхідної для його виробництва, але на неї також можуть впливати інші чинники. Джон Стюарт Мілл (1806—1873) проілюстрував це так званим «парадоксом старого вина»: витрати на виробництво молодого і старого вина однакові, а ціни суттєво відрізняються. Звідси висновок — визначаючи цінності, необхідно враховувати не лише трудові витрати.
Теорія граничної корисності
Принципово нові підходи до визначення та аналізу вартості почали формуватися у 70-ті роки XIX ст. Якщо трудова теорія вартості та теорія витрат виробництва давали відповідь на питання — що є основою формування вартості в процесі виробництва, то представники нового напряму відповідали на питання — що є основою попиту на товар, як формується попит, від чого залежать поведінка, вибір покупців. Ці проблеми стали центральними в їхніх дослідженнях і започаткували розробку теорії граничної корисності, яка стала вихідним пунктом маржиналізму, тобто теорії граничних величин.
Основи теорії граничної корисності було започатковано представниками Саламанкської школи (XVI ст.). У XIX ст. була оформлена прусським (німецьким) економістом Германом Ґоссеном (1810–1858), розвинена Вільямом Джевонсом (1835–1882, Англія), Карлом Менгером (1840–1921, Австрія) та Леоном Вальрасом (1834–1910, Швейцарія). Була розвинута у працях таких економістів, як Фрідріх фон Візер (1851–1926, Австрія), Ейген фон Бем-Баверк (1851–1914, Австрія), Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) та інших. Гранична корисність на сьогодні вважається основною концепцією вартості мейнстрімної економіки.
Див. також
- Гранична корисність
- Закони Ґоссена
- Додаткова вартість
- Марксизм
- Парадокс цінності
- Фактори виробництва
Література
- Confer: Weizsäcker, Carl Christian von (2010): A New Technical Progress Function (1962). German Economic Review 11/3 (first publication of an article written in 1962); Weizsäcker Carl Christian von, and Paul A. Samuelson (1971): A new labor theory of value for rational planning through use of the bourgeois profit rate. Proceedings of the National Academy of Sciences (facsimile)
- Keen, Steve (Spring 1993). Use-Value, Exchange Value, and the Demise of Marx's Labor Theory of Value (PDF). . 15 (1): 107—121.
- Smith quoted in Whitaker, Albert C. History and Criticism of the Labor Theory of Value [Архівовано 2006-11-07 у Wayback Machine.]'l, pp. 15–16
Посилання
- Hagendorf, Klaus: The Labour Theory of Value. A Historical-Logical Analysis. Paris: EURODOS; 2008
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2023) |
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Trudova teo riya va rtosti angl Labor theory of value LTV nim Arbeitswerttheorie AWT Arbeitswertlehre ekonomichna koncepciya rozvinuta Vilyamom Petti Adamom Smitom Davidom Rikardo Karlom Marksom ta inshimi ekonomistami dzherelo Trudova teoriya vartostiKorotka nazvaLTV TTS i TVT Personazh tvorud Devid Rikardo odin z zasnovnikiv trudovoyi teoriyi vartosti Za cim pidhodom kozhen tovar obminyuyetsya na inshij vidpovidno do kilkosti suspilno neobhidnoyi praci zatrachenoyi na jogo virobnictvo Pidhid za yakim za osnovu vartosti tovaru berut kilkist vitrachenoyi praci distav nazvu vartisnogo a teoriya na yakij vin zasnovanij vartisnoyi Osnovi vchennya trudovoyi teoriyi vartosti zaklali anglijski klasichni ekonomisti Vilyam Petti Adam Smit Devid Rikardo Ale najbilsh detalno yiyi rozrobiv Karl Marks Rozkrivayuchi evolyuciyu formi vartosti vin doviv sho forma vartosti hocha vona realno j isnuye bezposeredno ne sprijmayetsya a viyavlyayetsya lishe u minovih vidnosinah Za Marksom tovar nabuvaye formi vartosti lishe pri zistavlenni z inshimi tovarami Svitovij ekonomichnij nauci vidomi j inshi teoriyi vartosti ti sho v centr uvagi stavili vitrati i ti sho peremistili jogo na kincevi rezultati virobnictva Krim trudovoyi vartosti do vitratnih koncepcij nalezhat takozh teoriya vitrat virobnictva i teoriya troh faktoriv virobnictva Predstavniki teoriyi vitrat virobnictva R Torrens N Senior Dzh Mill rozglyadayut vitrati virobnictva yak osnovu minovoyi vartosti i cin vvazhayuchi sho nova vartist stvoryuyetsya ne lishe zhivoyu a j minuloyu urechevlenoyu praceyu Zhan Batist Sej francuzkij ekonomist Francuzki ekonomisti pershoyi polovini XIX st Zhan Batist Sej i Frederik Bastia traktuvali formuvannya vartosti v procesi virobnictva yak rezultat vitrat troh jogo osnovnih faktoriv praci kapitalu zemli Vsi voni berut rivnopravnu uchast u stvorenni vartosti Kozhnij z cih faktoriv stvoryuye vidpovidnu chastinu vartosti pracya zarobitnu platu kapital vidsotok a zemlya rentu Trudova teoriya vartosti ye odniyeyu z najposhirenishih zapochatkovana predstavnikami klasichnoyi politichnoyi ekonomiyi Vilyamom Petti Adamom Smitom Davidom Rikardo a piznishe zavershena osnovopolozhnikom novogo napryamu v politichnij ekonomiyi Karlom Marksom yiyi prihilniki stverdzhuvali sho vartist ce suspilna vlastivist rechi Viznachiti yiyi bezposeredno v tovari za dopomogoyu pevnih fizichnih chi himichnih doslidzhen nemozhlivo Vona viyavlyayetsya lishe u vidnosinah mizh tovarovirobnikami Osnovoyu trudovoyi teoriyi vartosti ye viznannya praci dzherelom bagatstva a ekonomichnij svit ye velicheznoyu majsterneyu de rozgortayetsya supernictvo mizh riznimi vidami praci zadlya stvorennya suspilnogo bagatstva Najvazhlivishu rol u zrostanni produktivnosti praci ta nacionalnogo bagatstva vidigraye rozpodil praci zavdyaki yakomu vdoskonalyuyutsya navichki kozhnogo pracivnika zabezpechuyetsya ekonomiya chasu za perehodu vid odniyeyi operaciyi do inshoyi vidbuvayetsya polegshennya i skorochennya procesu virobnictva Vartist za A Smitom viznachayetsya zatrachenoyu praceyu ne odniyeyi konkretnoyi lyudini a serednoyu neobhidnoyu dlya pevnogo rivnya rozvitku produktivnih sil praceyu a stvoryuyetsya produktivnoyu praceyu Rozpodil praci golovna peredumova pidvishennya yiyi produktivnosti Vartist tovaru utvoryuye ne lishe pracya zatrachena bezposeredno na jogo virobnictvo a j pracya urechevlena Urechevlena pracya suspilno neobhidna abstraktna pracya vtilena v zhittyevih blagah u tovari Karl Marks adept trudovoyi teoriyi vartosti Znachnij vnesok u rozrobku trudovoyi teoriyi vartosti zrobiv K Marks rozrobivshi polozhennya pro dvoyistij harakter praci vtilenoyi v tovari She do nogo ekonomisti dijshli visnovku sho tovar maye dvi vlastivosti vartist i spozhivchu vartist ale voni ne rozumili sho cya dvoyedina vlastivist zumovlena dvoyistim harakterom praci Oponenti K Marksa i sogodni vvazhayut ce tverdzhennya abstragovanim vidirvanim vid praktiki Trudova teoriya vartosti vvijshla v superechnist z prikladnimi doslidzhennyami praktichnimi realiyami Napriklad neridko cini ne lishe vidhilyayutsya vid vartosti ale i formuyutsya navkolo kontrolyuyuchogo strizhnya yakij vidriznyayetsya vid neyi Ne zavzhdi uzgodzhuyetsya z praktikoyu i polozhennya pro yedinij vartisno stvoryuyuchij chinnik Frederik Bastia vidatnij francuzkij ekonomist Zgidno z trifaktornoyu koncepciyeyu osnovoyu vartosti ye taki faktori virobnictva zemlya kapital pracya Odin iz rodonachalnikiv trifaktornoyi koncepciyi francuzkij ekonomist pershoyi polovini XIX st Zhan Batist Sej 1767 1832 vvazhav sho u virobnictvi vzayemodiyut i dopovnyuyut odin odnogo pidpriyemci zemlevlasniki ta robitniki Uchasniki virobnichogo procesu ne superechat a navpaki dopovnyuyut odin odnogo Kozhnij faktor virobnictva stvoryuye svoyu chastinu vartosti kapital vidsotok pracya zarobitnu platu a zemlya rentu Vagomij vnesok u teoriyu vitrat virobnictva zrobili Frederik Bastia 1801 1850 Franciya Dzhejms Mill 1773 1836 Angliya Dzhon Mak Kulloh 1789 1864 Angliya yaki namagalisya sintezuvati rizni tochki zoru na cyu problemu Rozglyadayuchi vitrati virobnictva yak osnovu minovoyi vartosti j cin voni dijshli visnovku sho nova vartist stvoryuyetsya ne lishe zhivoyu a j urechevlenoyu praceyu v kapitali Cinnist blaga zalezhit vid kilkosti praci neobhidnoyi dlya jogo virobnictva ale na neyi takozh mozhut vplivati inshi chinniki Dzhon Styuart Mill 1806 1873 proilyustruvav ce tak zvanim paradoksom starogo vina vitrati na virobnictvo molodogo i starogo vina odnakovi a cini suttyevo vidriznyayutsya Zvidsi visnovok viznachayuchi cinnosti neobhidno vrahovuvati ne lishe trudovi vitrati Teoriya granichnoyi korisnostiKarl Menger odin z rozrobnikiv teoriyi granichnoyi korisnosti Principovo novi pidhodi do viznachennya ta analizu vartosti pochali formuvatisya u 70 ti roki XIX st Yaksho trudova teoriya vartosti ta teoriya vitrat virobnictva davali vidpovid na pitannya sho ye osnovoyu formuvannya vartosti v procesi virobnictva to predstavniki novogo napryamu vidpovidali na pitannya sho ye osnovoyu popitu na tovar yak formuyetsya popit vid chogo zalezhat povedinka vibir pokupciv Ci problemi stali centralnimi v yihnih doslidzhennyah i zapochatkuvali rozrobku teoriyi granichnoyi korisnosti yaka stala vihidnim punktom marzhinalizmu tobto teoriyi granichnih velichin Osnovi teoriyi granichnoyi korisnosti bulo zapochatkovano predstavnikami Salamankskoyi shkoli XVI st U XIX st bula oformlena prusskim nimeckim ekonomistom Germanom Gossenom 1810 1858 rozvinena Vilyamom Dzhevonsom 1835 1882 Angliya Karlom Mengerom 1840 1921 Avstriya ta Leonom Valrasom 1834 1910 Shvejcariya Bula rozvinuta u pracyah takih ekonomistiv yak Fridrih fon Vizer 1851 1926 Avstriya Ejgen fon Bem Baverk 1851 1914 Avstriya Mihajlo Ivanovich Tugan Baranovskij 1865 1919 ta inshih Granichna korisnist na sogodni vvazhayetsya osnovnoyu koncepciyeyu vartosti mejnstrimnoyi ekonomiki Div takozhGranichna korisnist Zakoni Gossena Dodatkova vartist Marksizm Paradoks cinnosti Faktori virobnictvaLiteraturaConfer Weizsacker Carl Christian von 2010 A New Technical Progress Function 1962 German Economic Review 11 3 first publication of an article written in 1962 Weizsacker Carl Christian von and Paul A Samuelson 1971 A new labor theory of value for rational planning through use of the bourgeois profit rate Proceedings of the National Academy of Sciences facsimile Keen Steve Spring 1993 Use Value Exchange Value and the Demise of Marx s Labor Theory of Value PDF 15 1 107 121 Smith quoted in Whitaker Albert C History and Criticism of the Labor Theory of Value Arhivovano 2006 11 07 u Wayback Machine l pp 15 16PosilannyaHagendorf Klaus The Labour Theory of Value A Historical Logical Analysis Paris EURODOS 2008Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2023 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
