41°09′13″ пн. ш. 27°22′00″ сх. д. / 41.15361111° пн. ш. 27.36666667° сх. д.
| Східна Фракія | |
| Країна |  Туреччина  |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Мармара |
| Розташовується на водоймі | Чорне море, Егейське море, Мармурове море, Чорноморські протоки |
| Площа | 23 764 км² |
 | |
 | |
 Східна Фракія у Вікісховищі | |
Східна Фракія (Тракія) або Одринська Фракія (Тракія) (тур. Doğu Trakya — Доуу Трак'я, грец. Ανατολική Θράκη — Анатолікі тракі, болг. Източна Тракия) — східна частина великої історико-культурної області Фракія, що за Бухарестським мирним договором 1913 року залишилася у складі Османської імперії. Пізніше вказане становище було порушене Грецією у 1919—1922 роках (див. Севрський мирний договір), і остаточно передана вже новій Турецькій республіці (див. Лозаннський мирний договір (1923)). Західна Фракія відійшла до Греції, а Північна, відома як Румелія, стала частиною Болгарії. На початок ХХІ сторіччя Східна Фракія становить єдине європейське володіння Туреччини, яке складає приблизно 5 % площі держави. На території Східної Фракії розташовані такі турецькі іли: Киркларелі (центр Киркларелі або Лозенград), Текірдаг (центр Текірдаг або Родосто) і Едірне (центр Едірне або Одрин (Адріанополь)), а також європейські частини вілайєтів Стамбул та Чанаккале, включаючи острів Гекчеада (раніше Імброс).
| Провінція | Площа (км²) | Населення (2000, перепис) | Щільність населення (на км²) |
|---|---|---|---|
| Райони раніше у складі вілайєта Едірне: | |||
| Едірне | 6241 | 402 606 | 64,5 |
| Киркларелі | 6550 | 328 461 | 50,1 |
| Текірдаг | 6218 | 623 591 | 95,2 |
| Усього | 19 009 | 1 354 658 | 71,2 |
| Стамбул (Європейська частина) | 6 541 593 | ||
| Чанаккале (Європейська частина) | 65 030 | ||
| Усього | 23 764 | 7 920 015 | |
Населення
Населення Східної Фракії, як і Фракії в цілому, у період Середньовіччя було греко-слов'янським, хоча з кінця VII сторіччя грецький вплив у регіоні поступово ставав слабшим. За таких умов слов'яни почали переважати майже в усіх внутрішніх районах області та складати значну частку населення міст, зокрема Одрина (Адріанополя).
Вже після Четвертого хрестового походу 1204 року болгари стають основною етнічною групою регіону. Після нашестя у Фракію в XIV—XV сторіччях турків-османів на етнічний склад населення області нашаровувався тюркський елемент, що дедалі більше зростав за рахунок асиміляції місцевих греків та частково болгар. Сьогодні населення Східної Фракії репрезентоване майже виключно турками. У регіоні також наявна незначна циганська громада. При цьому тюрко-мусульманські меншини зберігаються і в сусідніх районах Болгарії та Греції.
Див. також
Знищення фракійських болгар 1913 року
Примітки
- Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.
- 2000 Census, population by provinces and districts. . 2000. Архів оригіналу за 22 липня 2007. Процитовано 26 грудня 2006.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=unknown-host(довідка)
 | Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
41 09 13 pn sh 27 22 00 sh d 41 15361111 pn sh 27 36666667 sh d 41 15361111 27 36666667Shidna FrakiyaKrayina Turechchina Administrativna odinicyaMarmara Roztashovuyetsya na vodojmiChorne more Egejske more Marmurove more Chornomorski protoki Plosha23 764 km Shidna Frakiya u Vikishovishi Shidna FrakiyaIstorichna Frakiya i susidni teritoriyi Makedoniya Illiriya Meziya i Dakiya karta z atlasu Alexander G Findlay Classical Atlas to Illustrate Ancient Geography New York 1849 Shidna Frakiya Trakiya abo Odrinska Frakiya Trakiya tur Dogu Trakya Douu Trak ya grec Anatolikh 8rakh Anatoliki traki bolg Iztochna Trakiya shidna chastina velikoyi istoriko kulturnoyi oblasti Frakiya sho za Buharestskim mirnim dogovorom 1913 roku zalishilasya u skladi Osmanskoyi imperiyi Piznishe vkazane stanovishe bulo porushene Greciyeyu u 1919 1922 rokah div Sevrskij mirnij dogovir i ostatochno peredana vzhe novij Tureckij respublici div Lozannskij mirnij dogovir 1923 Zahidna Frakiya vidijshla do Greciyi a Pivnichna vidoma yak Rumeliya stala chastinoyu Bolgariyi Na pochatok HHI storichchya Shidna Frakiya stanovit yedine yevropejske volodinnya Turechchini yake skladaye priblizno 5 ploshi derzhavi Na teritoriyi Shidnoyi Frakiyi roztashovani taki turecki ili Kirklareli centr Kirklareli abo Lozengrad Tekirdag centr Tekirdag abo Rodosto i Edirne centr Edirne abo Odrin Adrianopol a takozh yevropejski chastini vilajyetiv Stambul ta Chanakkale vklyuchayuchi ostriv Gekcheada ranishe Imbros Provinciya Plosha km Naselennya 2000 perepis Shilnist naselennya na km Rajoni ranishe u skladi vilajyeta Edirne Edirne 6241 402 606 64 5Kirklareli 6550 328 461 50 1Tekirdag 6218 623 591 95 2Usogo 19 009 1 354 658 71 2Stambul Yevropejska chastina 6 541 593Chanakkale Yevropejska chastina 65 030Usogo 23 764 7 920 015NaselennyaEtnografichna karta Shidnoyi ta Zahidnoyi Frakiyi 1912 rik Naselennya Shidnoyi Frakiyi yak i Frakiyi v cilomu u period Serednovichchya bulo greko slov yanskim hocha z kincya VII storichchya greckij vpliv u regioni postupovo stavav slabshim Za takih umov slov yani pochali perevazhati majzhe v usih vnutrishnih rajonah oblasti ta skladati znachnu chastku naselennya mist zokrema Odrina Adrianopolya Vzhe pislya Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 roku bolgari stayut osnovnoyu etnichnoyu grupoyu regionu Pislya nashestya u Frakiyu v XIV XV storichchyah turkiv osmaniv na etnichnij sklad naselennya oblasti nasharovuvavsya tyurkskij element sho dedali bilshe zrostav za rahunok asimilyaciyi miscevih grekiv ta chastkovo bolgar Sogodni naselennya Shidnoyi Frakiyi reprezentovane majzhe viklyuchno turkami U regioni takozh nayavna neznachna ciganska gromada Pri comu tyurko musulmanski menshini zberigayutsya i v susidnih rajonah Bolgariyi ta Greciyi Div takozhZnishennya frakijskih bolgar 1913 rokuPrimitkiUkrayinskij pravopis 2019 123 Bukvospoluchennya th u slovah greckogo pohodzhennya PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 7 lyutogo 2021 2000 Census population by provinces and districts 2000 Arhiv originalu za 22 lipnya 2007 Procitovano 26 grudnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
