Ско́п'є (мак. Скопје [ˈskɔpjɛ], серб. Скопље / Skoplje, алб. Shkupi, тур. Üsküp, лат. Scupi) — столиця та найбільше місто Республіки Північна Македонія, адміністративно-політичний, культурний, освітній центр македонської нації. Розташований на берегах річки Вардар та лежить на перетині ключового північно-південного балканського шляху між Белградом та Афінами.
| Скоп'є Скопје | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 42°0′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. | |||||
| Країна |  Північна Македонія | ||||
| Регіон | Велике Скоп'є | ||||
| Столиця для | Північна Македонія  | ||||
| Площа | 571.46 км² | ||||
| Населення | 544 086 (2015) | ||||
| Висота НРМ | 251 м[2] | ||||
| Географічна зона | d | ||||
| Водойма | Вардар | ||||
| Назва мешканців | фр. Skopiote[3], фр. Skopiote, пол. skopijczyk[4], пол. skopijka[4], пол. skopijczycy[4], пол. skopijki і італ. scopiesi | ||||
| Міста-побратими | Тирана (2016)[5][6] | ||||
| Телефонний код | (389) 91 | ||||
| Часовий пояс | CEST | ||||
| Номери автомобілів | SK | ||||
| GeoNames | 785842 | ||||
| OSM | r6966465 ·R | ||||
| Поштові індекси | 1000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Коце Траяновскі | ||||
| Вебсайт | skopje.gov.mk | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
| | |||||
 Скоп'є у Вікісховищі | |||||
Відповідно до останнього офіційного підрахунку у 2002 році, Скоп'є мало населення 506 926 жителів. За офіційними оцінками, на 30 червня 2015 року в місті проживало 544 086 жителів. Національний склад — 71 % македонці. Чинний міський голова — Коце Траяновскі, попередник — Трифун Костовський.
Географія
Скоп'є розташовано у стратегічному районі Балканського півострова, неподалік від головних шляхів із Західної Європи через Белград до Греції, м. Салоніки. Місто розташовано у вузькій долині річки Вардар, яку оточує гірське пасмо з півночі та Водно — з півдня. Із заходу на схід Скоп'є простягнулося на 25 км, із півночі на південь — на 10 км. Висота над рівнем моря 240 м.
Общини
| № (Реден броj) | Община (Општина) | HASC[1] | Адміністративний центр (Центар на Општината) | Площа (км²)[2] | Населення (2002) |
|---|---|---|---|---|---|
| Скопський регіон Македонії (Скопски) | |||||
| 3 |   Аеродром (Аеродром)[3] | MK.AD | Аеродром (Аеродром) | —[4] | 72 009 |
| 6 |   Бутел (община) (Бутел) | MK.BU | Бутел (Скоп'є) (Бутел) | —[5] | 36 154 |
| 4 |   Чаїр (община) (Чаир) | MK.CI | Чаїр (Скоп'є) (Чаир) | 53 | 64 773 |
| 1 |   Центр (община) (Центар) | MK.CE | Центр (Скоп'є) | 9 | 45 412 |
| 2 |   Гази-Баба (община) (Гази Баба) | MK.GB | (Гази Баба) | 92 | 72 617 |
| 9 |   Горче-Петров (община) (Ѓорче Петров)[6] | MK.GP | 63 | 41 634 | |
| 8 |   Карпош (община) (Карпош) | MK.KX | (Карпош) | 21 | 59 666 |
| 5 |   Кисела-Вода (община) (Кисела Вода) | MK.VD | Кисела Вода (Скоп'є) (Кисела Вода) | 43 | 57 236 |
| 10 |   Сарай (община) (Сарај) | MK.AJ | (Сарај) | 230 | 35 408 |
| 7 |   Шуто-Оризарі (община) (Шуто Оризари) | MK.SO | (Шуто Оризари) | 6 | 22 017 |
Історія
Скоп'є вперше згадано під античним іменем Скупі. Місто формується у III ст. до н. е., а 164 р. до н. е. потрапляє під владу Риму і стає центром провінції Мезія. 84 або 85 р. н. е. імператор Доміціан заснував тут колонію , що стала згодом великим містом з римським правом самоуправління.
З приходом слов'ян у VI ст. місто захоплено племенем брсяци, яке дало йому модифіковане ім'я — Скоп'є. Під час правління першого болгарського царя Самуїла Скоп'є стає столицею Самуїлового царства (972—992). Надалі місто потрапляло під владу Візантії, Болгарії, Сербії, а 19 січня 1392 року було захоплено османами, які дали йому назву . В Османській імперії Скоп'є було центром Косовського вілаєту. Тут активно будуються мечеті, численні турецькі лазні, які збереглися до сьогодні.
25—26 жовтня 1689 року місто окуповане генералом під час Великої турецької війни. Генерал був змушений підпалити Скоп'є через пошесть чуми. Місто горіло два дні і було незабаром повністю знищене. У XIX ст. Скоп'є знову стає значним містом. 25 жовтня 1912 року закінчується 520-літнє османське панування у Скоп'є, але вже наступного року його окуповує Сербія і включає до Сербського королівства. Під час Першої Світової війни Скоп'є звільнено від сербів болгарськими силами (1915), але за три роки (1918) знову включено до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, від 1929 року — Югославія.
Під час Другої Світової війни Скоп'є вдруге зайняте Болгарією, яка підтримувала союзні взаємини із Німеччиною. 22 квітня 1941 П'ята болгарська армія зайняла Скоп'є і утримувала місто аж до капітуляції Болгарії 9 вересня 1944. 13 листопада 1944 бійці 42-ї та 50-ї Народної дивізії македонських військ і 16 Македонська бригада перебрали владу над Скоп'єм.
Після повторного включення до складу Югославії Скоп'є доволі швидко розвивається, стає індустріальним, культурним центром. 26 червня 1963 о 5:17 за місцевим часом Скоп'є зруйнував землетрус (6,1 бала за шкалою Ріхтера), загинули 1070 мешканців міста. Після землетрусу місто відновлюють за планом японського архітектора Кендзо Танге.
Від 1991 року — столиця незалежної Північної Македонії. У місті розташовано посольство України.
Промисловість
Під час югославського періоду Скоп'є розвивається як базовий промисловий центр Соціалістичної Республіки Македонія. Нині у місті працюють текстильні, хімічні (комбінат «OHIS») та фармацевтичні («Alkaloid») підприємства, виробляється тютюнова та кавова продукція. У місті також розташована компанія з виробництва автобусів Sanos.
Культура
У Скоп'є шість театрів: Театр дітей та юнацтва, Драматичний театр, Македонський національний театр, Театр македонської опери та балету, Театр «Skopje Summer», Театр національностей.
У Скоп'є також розташована Національна й університетська бібліотека Святого Климента Охридського.
Спорт
Столиця і найбільше місто Північної Македонії, Скоп'є має багато великих спортивних споруд. У місті три великі басейни і кілька футбольних та баскетбольних стадіонів, які можуть вмістити від 4000 до 5000 глядачів.
Найбільшим стадіоном залишається Національна арена «Філіпп II Македонський». Стадіон був побудований 1947 року (до 2008 року називався Міським стадіоном Скоп'я). Стадіон повністю реконструйований 2009 року відповідно до стандартів ФІФА. Після реконструкції стадіон вміщує 32 580 глядачів. Спортивний центр імені Борис Трайковського є найбільшим спортивним комплексом в країні. Його відкрито 2008 року і названо на честь президента Бориса Трайковського, який загинув 2004 року. Він має у своєму складі залу, де можна проводити змагання з гандболу, баскетболу і волейболу, а також боулінг, фітнес-центр і хокейний майданчик. Його головний зал, в якому регулярно проводяться концерти, вміщує близько 10 000 осіб.
ФК Вардар і ФК Работнічкі — дві найпопулярніші футбольні команди, які грають в першій національній лізі. Їх тренування проводяться на національній арені Філіпа II, як і тренування та ігри збірній Північної Македонії з футболу. У місті також базуються кілька невеликих футбольних клубів, таких як: ФК Македонія Гьорче Петров, ФК Горно Лисиче, ФК Локомотива Скоп'є, ФК Металург Скоп'є, ФК Маджарі Солідарність і ФК Скоп'є, які грають у першій, другій або третій національній лізі. Ще одним популярним видом спорту в Македонії є баскетбол, зокрема, команди Работнички і МЗТ Скоп'є.
Разом з містом Охрид Скоп'є приймало чемпіонат Європи з гандболу серед жінок 2008 року. 8 серпня 2017 року на Національній арені «Філіпп II Македонський» відбувся матч між двома гігантами європейського футболу Реал Мадрид і Манчестер Юнайтед за Суперкубок УЄФА 2017.
Уродженці
- Васка Біджова-Гайдова (1924—2014) — югославська оперна співачка (колоратурне сопрано)
- Душанка Сіфніос (1933—2016) — сербська балерина і хореограф.
- Біляна Беличанець-Алексик (1973—2019) — македонська актриса театру, телебачення і кіно, міський голова муніципалітету Кисела Вода (2013—2017).
- Стойна Вангеловска (нар. 1965) — срібна призерка літніх Олімпійських ігор 1988 року з баскетболу.
- Карпо Годіна (нар. 1943) — словенський кінооператор і кінорежисер фільмів «югославської чорної хвилі» епохи 1964—1973 років.
- Любіша Самарджич (1936—2017) — югославський актор та режисер
- Ана Чоловик Лесоска (* 1979) — македонська науковиця, біолог, активістка, виконавчий директор Македонського екологічного дослідницького центру «Еко-свест».
Транспорт
Аеропорт
У місті знаходиться міжнародний аеропорт Скоп'є. За 2014 рік аеропорт прийняв 1,2 млн пасажирів.
Пам'ятки
- Кам'яний міст через р. Вардар — символ Скоп'я. Збудовано турками у XV ст.
- Фортеця Скопско кале, що височіє над лівим берегом р. Вардар.
- Церква Св. Нікіти XIV ст.
- Православна церква Святого Спаса, зведена у XVII, перебудована у XIX ст. Іконостас містить красиве різьблення. У дворі церкви — рака з тілом македонського революціонера XX ст Гоце Делчева.
- Лазня Даут-паші, XV ст.
- Соборний храм св. Климента Охридського. Освячений 1990 року.
- Мечеть султана Мурада.
- Вищі навчальні заклади: Балканський університет, Університет св. Кирила і Мефодія.
- Пам'ятник Тарасу Шевченку.
- Врело (печери).
- Могила дочки короля — мавзолей принцеси Катерини.
Клімат
Клімат Скоп'є визначається навколишніми горами: літо спекотне й сухе, зима холодна й туманна.
| Клімат Скоп'я | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18,7 | 24,2 | 28,8 | 32,4 | 35,2 | 41,1 | 42,8 | 43,7 | 37,0 | 33,9 | 28,2 | 22,1 | 43,7 |
| Середній максимум, °C | 4,5 | 8,3 | 14,0 | 19,1 | 24,4 | 28,8 | 31,4 | 31,5 | 26,5 | 19,8 | 11,5 | 5,5 | 18,8 |
| Середня температура, °C | 0,1 | 2,6 | 7,6 | 12,1 | 17,3 | 21,5 | 23,8 | 23,8 | 18,8 | 13,1 | 6,5 | 1,7 | 12,4 |
| Середній мінімум, °C | −3,8 | −2,3 | 1,6 | 5,4 | 10,0 | 13,7 | 15,8 | 15,7 | 11,6 | 7,2 | 1,8 | −1,8 | 6,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −25,8 | −21,8 | −10,8 | −5,8 | −1 | 3,0 | 7,0 | 7,0 | −2 | −6,4 | −12,2 | −22,9 | −25,8 |
| Середня кількість на місяць | 86,9 | 112,5 | 161,1 | 198,4 | 245,2 | 276,3 | 323,0 | 305,4 | 247,5 | 188,2 | 114,8 | 79,6 | 2338,9 |
| Норма опадів, мм | 30 | 29 | 38 | 40 | 43 | 54 | 38 | 36 | 34 | 49 | 45 | 48 | 483 |
| Днів з опадами | 10 | 9 | 10 | 10 | 11 | 10 | 7 | 6 | 6 | 7 | 9 | 11 | 106 |
| Днів зі снігом | 5 | 5 | 3 | 0,2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,1 | 2 | 5 | 20 |
| Вологість повітря, % | 83 | 75 | 68 | 66 | 66 | 61 | 56 | 56 | 63 | 74 | 82 | 85 | 70 |
| Джерело: Pogoda.ru.net, World Meteorological Organization (precipitation days) | |||||||||||||
Галерея
-
![image]()
Скоп'є на тлі гори Водно -
![image]()
Церква Святого Климента Охридського -
![image]()
Мечеть султана Мурада -
![image]()
Археологічний музей -
![image]()
Музей сучасного мистецтва -
![image]()
Вулиця в районі Старого ринку -
![image]()
Національна й університетська бібліотека Святого Климента Охридського -
![image]()
Театр македонської опери та балету -
![image]()
Університет св. Кирила і Мефодія -
![image]()
Центральна пошта -
![image]()
[mk] Скульптор Валентина Стефановська, 2012
Посилання
- Skopje (NATIONAL CAPITAL, MACEDONIA) [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- СКОПЬЕ [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.] // БСЭ (рос.)
- Скоп'є [Архівовано 3 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Див. також
- Даут паша хамам
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 20 серпня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - https://it-ch.topographic-map.com/map-nfr851/Skopje/?zoom=19¢er=42.00229%2C21.42124&popup=42.00231%2C21.42116
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- http://ksng.gugik.gov.pl/pliki/nazwy_panstw_swiata.pdf
- https://starportal.skopje.gov.mk/DesktopDefault.aspx?tabindex=0&tabid=172
- https://tirana.al/uploads/2023/6/20230627125928_marreveshje-shoqata.pdf
- Ексклузивно: Надворешниот изглед на "Филип Втори". Kurir.mk. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 15 червня 2011. [Архівовано 2011-07-14 у Wayback Machine.]
- Boris Trajkovski Sports Hall. European Handball Federation. 2008. Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
- Women's Euro 2008. European Handball Federation. 2008. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 13 березня 2011.
- Skopje Climate. pogoda.ru.net. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2012.
- World Weather Information Service – Skopje. World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 11 листопада 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sko p ye mak Skopјe ˈskɔpjɛ serb Skopљe Skoplje alb Shkupi tur Uskup lat Scupi stolicya ta najbilshe misto Respubliki Pivnichna Makedoniya administrativno politichnij kulturnij osvitnij centr makedonskoyi naciyi Roztashovanij na beregah richki Vardar ta lezhit na peretini klyuchovogo pivnichno pivdennogo balkanskogo shlyahu mizh Belgradom ta Afinami Skop ye SkopјeGerb Skop ya Prapor Skop yaSkop yeOsnovni dani42 0 pn sh 21 26 sh d 42 000 pn sh 21 433 sh d 42 000 21 433Krayina Pivnichna MakedoniyaRegion Velike Skop yeStolicya dlya Pivnichna Makedoniya Plosha 571 46 km Naselennya 544 086 2015 Visota NRM 251 m 2 Geografichna zona d Vodojma Vardar Nazva meshkanciv fr Skopiote 3 fr Skopiote pol skopijczyk 4 pol skopijka 4 pol skopijczycy 4 pol skopijki i ital scopiesi Mista pobratimi Tirana 2016 5 6 Telefonnij kod 389 91Chasovij poyas CEST Nomeri avtomobiliv SK GeoNames 785842OSM r6966465 RPoshtovi indeksi 1000Miska vladaMer mista Koce TrayanovskiVebsajt skopje gov mkMapa Skop ye u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Skop ye znachennya Vidpovidno do ostannogo oficijnogo pidrahunku u 2002 roci Skop ye malo naselennya 506 926 zhiteliv Za oficijnimi ocinkami na 30 chervnya 2015 roku v misti prozhivalo 544 086 zhiteliv Nacionalnij sklad 71 makedonci Chinnij miskij golova Koce Trayanovski poperednik Trifun Kostovskij GeografiyaSkop ye roztashovano u strategichnomu rajoni Balkanskogo pivostrova nepodalik vid golovnih shlyahiv iz Zahidnoyi Yevropi cherez Belgrad do Greciyi m Saloniki Misto roztashovano u vuzkij dolini richki Vardar yaku otochuye girske pasmo z pivnochi ta Vodno z pivdnya Iz zahodu na shid Skop ye prostyagnulosya na 25 km iz pivnochi na pivden na 10 km Visota nad rivnem morya 240 m Obshini Reden broj Obshina Opshtina HASC 1 Administrativnij centr Centar na Opshtinata Plosha km 2 Naselennya 2002 Skopskij region Makedoniyi Skopski 3 Aerodrom Aerodrom 3 MK AD Aerodrom Aerodrom 4 72 0096 Butel obshina Butel MK BU Butel Skop ye Butel 5 36 1544 Chayir obshina Chair MK CI Chayir Skop ye Chair 53 64 7731 Centr obshina Centar MK CE Centr Skop ye 9 45 4122 Gazi Baba obshina Gazi Baba MK GB Gazi Baba 92 72 6179 Gorche Petrov obshina Ѓorche Petrov 6 MK GP 63 41 6348 Karposh obshina Karposh MK KX Karposh 21 59 6665 Kisela Voda obshina Kisela Voda MK VD Kisela Voda Skop ye Kisela Voda 43 57 23610 Saraj obshina Saraј MK AJ Saraј 230 35 4087 Shuto Orizari obshina Shuto Orizari MK SO Shuto Orizari 6 22 017IstoriyaSkop ye vpershe zgadano pid antichnim imenem Skupi Misto formuyetsya u III st do n e a 164 r do n e potraplyaye pid vladu Rimu i staye centrom provinciyi Meziya 84 abo 85 r n e imperator Domician zasnuvav tut koloniyu sho stala zgodom velikim mistom z rimskim pravom samoupravlinnya U 1963 misto postrazhdalo vid rujnivnogo zemletrusu Z prihodom slov yan u VI st misto zahopleno plemenem brsyaci yake dalo jomu modifikovane im ya Skop ye Pid chas pravlinnya pershogo bolgarskogo carya Samuyila Skop ye staye stoliceyu Samuyilovogo carstva 972 992 Nadali misto potraplyalo pid vladu Vizantiyi Bolgariyi Serbiyi a 19 sichnya 1392 roku bulo zahopleno osmanami yaki dali jomu nazvu V Osmanskij imperiyi Skop ye bulo centrom Kosovskogo vilayetu Tut aktivno buduyutsya mecheti chislenni turecki lazni yaki zbereglisya do sogodni 25 26 zhovtnya 1689 roku misto okupovane generalom pid chas Velikoyi tureckoyi vijni General buv zmushenij pidpaliti Skop ye cherez poshest chumi Misto gorilo dva dni i bulo nezabarom povnistyu znishene U XIX st Skop ye znovu staye znachnim mistom 25 zhovtnya 1912 roku zakinchuyetsya 520 litnye osmanske panuvannya u Skop ye ale vzhe nastupnogo roku jogo okupovuye Serbiya i vklyuchaye do Serbskogo korolivstva Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Skop ye zvilneno vid serbiv bolgarskimi silami 1915 ale za tri roki 1918 znovu vklyucheno do skladu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv vid 1929 roku Yugoslaviya Div takozh Yevrejskij kvartal Skop ye Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Skop ye vdruge zajnyate Bolgariyeyu yaka pidtrimuvala soyuzni vzayemini iz Nimechchinoyu 22 kvitnya 1941 P yata bolgarska armiya zajnyala Skop ye i utrimuvala misto azh do kapitulyaciyi Bolgariyi 9 veresnya 1944 13 listopada 1944 bijci 42 yi ta 50 yi Narodnoyi diviziyi makedonskih vijsk i 16 Makedonska brigada perebrali vladu nad Skop yem Pislya povtornogo vklyuchennya do skladu Yugoslaviyi Skop ye dovoli shvidko rozvivayetsya staye industrialnim kulturnim centrom 26 chervnya 1963 o 5 17 za miscevim chasom Skop ye zrujnuvav zemletrus 6 1 bala za shkaloyu Rihtera zaginuli 1070 meshkanciv mista Pislya zemletrusu misto vidnovlyuyut za planom yaponskogo arhitektora Kendzo Tange Vid 1991 roku stolicya nezalezhnoyi Pivnichnoyi Makedoniyi U misti roztashovano posolstvo Ukrayini PromislovistPid chas yugoslavskogo periodu Skop ye rozvivayetsya yak bazovij promislovij centr Socialistichnoyi Respubliki Makedoniya Nini u misti pracyuyut tekstilni himichni kombinat OHIS ta farmacevtichni Alkaloid pidpriyemstva viroblyayetsya tyutyunova ta kavova produkciya U misti takozh roztashovana kompaniya z virobnictva avtobusiv Sanos KulturaU Skop ye shist teatriv Teatr ditej ta yunactva Dramatichnij teatr Makedonskij nacionalnij teatr Teatr makedonskoyi operi ta baletu Teatr Skopje Summer Teatr nacionalnostej U Skop ye takozh roztashovana Nacionalna j universitetska biblioteka Svyatogo Klimenta Ohridskogo SportNacionalna arena Filipp II Makedonskij Stolicya i najbilshe misto Pivnichnoyi Makedoniyi Skop ye maye bagato velikih sportivnih sporud U misti tri veliki basejni i kilka futbolnih ta basketbolnih stadioniv yaki mozhut vmistiti vid 4000 do 5000 glyadachiv Najbilshim stadionom zalishayetsya Nacionalna arena Filipp II Makedonskij Stadion buv pobudovanij 1947 roku do 2008 roku nazivavsya Miskim stadionom Skop ya Stadion povnistyu rekonstrujovanij 2009 roku vidpovidno do standartiv FIFA Pislya rekonstrukciyi stadion vmishuye 32 580 glyadachiv Sportivnij centr imeni Boris Trajkovskogo ye najbilshim sportivnim kompleksom v krayini Jogo vidkrito 2008 roku i nazvano na chest prezidenta Borisa Trajkovskogo yakij zaginuv 2004 roku Vin maye u svoyemu skladi zalu de mozhna provoditi zmagannya z gandbolu basketbolu i volejbolu a takozh bouling fitnes centr i hokejnij majdanchik Jogo golovnij zal v yakomu regulyarno provodyatsya koncerti vmishuye blizko 10 000 osib FK Vardar i FK Rabotnichki dvi najpopulyarnishi futbolni komandi yaki grayut v pershij nacionalnij lizi Yih trenuvannya provodyatsya na nacionalnij areni Filipa II yak i trenuvannya ta igri zbirnij Pivnichnoyi Makedoniyi z futbolu U misti takozh bazuyutsya kilka nevelikih futbolnih klubiv takih yak FK Makedoniya Gorche Petrov FK Gorno Lisiche FK Lokomotiva Skop ye FK Metalurg Skop ye FK Madzhari Solidarnist i FK Skop ye yaki grayut u pershij drugij abo tretij nacionalnij lizi She odnim populyarnim vidom sportu v Makedoniyi ye basketbol zokrema komandi Rabotnichki i MZT Skop ye Razom z mistom Ohrid Skop ye prijmalo chempionat Yevropi z gandbolu sered zhinok 2008 roku 8 serpnya 2017 roku na Nacionalnij areni Filipp II Makedonskij vidbuvsya match mizh dvoma gigantami yevropejskogo futbolu Real Madrid i Manchester Yunajted za Superkubok UYeFA 2017 UrodzhenciVaska Bidzhova Gajdova 1924 2014 yugoslavska operna spivachka koloraturne soprano Dushanka Sifnios 1933 2016 serbska balerina i horeograf Bilyana Belichanec Aleksik 1973 2019 makedonska aktrisa teatru telebachennya i kino miskij golova municipalitetu Kisela Voda 2013 2017 Stojna Vangelovska nar 1965 sribna prizerka litnih Olimpijskih igor 1988 roku z basketbolu Karpo Godina nar 1943 slovenskij kinooperator i kinorezhiser filmiv yugoslavskoyi chornoyi hvili epohi 1964 1973 rokiv Lyubisha Samardzhich 1936 2017 yugoslavskij aktor ta rezhiser Ana Cholovik Lesoska 1979 makedonska naukovicya biolog aktivistka vikonavchij direktor Makedonskogo ekologichnogo doslidnickogo centru Eko svest TransportAeroport U misti znahoditsya mizhnarodnij aeroport Skop ye Za 2014 rik aeroport prijnyav 1 2 mln pasazhiriv Pam yatkiKam yanij mist cherez r VardarKam yanij mist cherez r Vardar simvol Skop ya Zbudovano turkami u XV st Fortecya Skopsko kale sho visochiye nad livim beregom r Vardar Cerkva Sv Nikiti XIV st Pravoslavna cerkva Svyatogo Spasa zvedena u XVII perebudovana u XIX st Ikonostas mistit krasive rizblennya U dvori cerkvi raka z tilom makedonskogo revolyucionera XX st Goce Delcheva Laznya Daut pashi XV st Sobornij hram sv Klimenta Ohridskogo Osvyachenij 1990 roku Mechet sultana Murada Vishi navchalni zakladi Balkanskij universitet Universitet sv Kirila i Mefodiya Pam yatnik Tarasu Shevchenku Vrelo pecheri Mogila dochki korolya mavzolej princesi Katerini KlimatKlimat Skop ye viznachayetsya navkolishnimi gorami lito spekotne j suhe zima holodna j tumanna Klimat Skop yaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 18 7 24 2 28 8 32 4 35 2 41 1 42 8 43 7 37 0 33 9 28 2 22 1 43 7Serednij maksimum C 4 5 8 3 14 0 19 1 24 4 28 8 31 4 31 5 26 5 19 8 11 5 5 5 18 8Serednya temperatura C 0 1 2 6 7 6 12 1 17 3 21 5 23 8 23 8 18 8 13 1 6 5 1 7 12 4Serednij minimum C 3 8 2 3 1 6 5 4 10 0 13 7 15 8 15 7 11 6 7 2 1 8 1 8 6 2Absolyutnij minimum C 25 8 21 8 10 8 5 8 1 3 0 7 0 7 0 2 6 4 12 2 22 9 25 8Serednya kilkist inshi movi na misyac 86 9 112 5 161 1 198 4 245 2 276 3 323 0 305 4 247 5 188 2 114 8 79 6 2338 9Norma opadiv mm 30 29 38 40 43 54 38 36 34 49 45 48 483Dniv z opadami 10 9 10 10 11 10 7 6 6 7 9 11 106Dniv zi snigom 5 5 3 0 2 0 0 0 0 0 0 1 2 5 20Vologist povitrya 83 75 68 66 66 61 56 56 63 74 82 85 70Dzherelo Pogoda ru net World Meteorological Organization precipitation days GalereyaSkop ye na tli gori Vodno Cerkva Svyatogo Klimenta Ohridskogo Mechet sultana Murada Arheologichnij muzej Muzej suchasnogo mistectva Vulicya v rajoni Starogo rinku Nacionalna j universitetska biblioteka Svyatogo Klimenta Ohridskogo Teatr makedonskoyi operi ta baletu Universitet sv Kirila i Mefodiya Centralna poshta mk Skulptor Valentina Stefanovska 2012PosilannyaSkopje NATIONAL CAPITAL MACEDONIA Arhivovano 17 chervnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl SKOPE Arhivovano 31 lipnya 2018 u Wayback Machine BSE ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skop ye Skop ye Arhivovano 3 grudnya 2018 u Wayback Machine Div takozhDaut pasha hamamPrimitkiArhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https it ch topographic map com map nfr851 Skopje zoom 19 amp center 42 00229 2C21 42124 amp popup 42 00231 2C21 42116 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf http ksng gugik gov pl pliki nazwy panstw swiata pdf https starportal skopje gov mk DesktopDefault aspx tabindex 0 amp tabid 172 https tirana al uploads 2023 6 20230627125928 marreveshje shoqata pdf Ekskluzivno Nadvoreshniot izgled na Filip Vtori Kurir mk Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 15 chervnya 2011 Arhivovano 2011 07 14 u Wayback Machine Boris Trajkovski Sports Hall European Handball Federation 2008 Arhiv originalu za 6 veresnya 2011 Procitovano 13 bereznya 2011 Women s Euro 2008 European Handball Federation 2008 Arhiv originalu za 17 listopada 2010 Procitovano 13 bereznya 2011 Skopje Climate pogoda ru net Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 11 listopada 2012 World Weather Information Service Skopje World Meteorological Organization Arhiv originalu za 31 lipnya 2018 Procitovano 11 listopada 2012
