Скаляр (від лат. scalaris — східчастий) — величина (можливо змінна, тобто функція), кожне значення якої може бути виражене одним числом (найчастіше йдеться про дійсне число).
При зміні системи координат скаляр залишається незмінним (інваріантним), на відміну, наприклад, від компонентів вектора, які можуть бути різними в одного і того ж вектора в різних системах координат.
- У абстрактній алгебрі — елемент основного поля (наприклад, поля дійсних або комплексних чисел).
- У тензорному численні — тензор валентності (0,0).
Скалярне поле — область, у якій визначена функція, яка набуває скалярних значень. С.п. має скалярну (похідна за напрямом — швидкість зміни поля в даному напрямі) та векторну (ґрадієнт — напрям найбільшої зміни поля) характеристики. Приклади С.п.: поля температур, густин речовини тощо.
Див. також
- Псевдоскаляр
- Скаляр (фізика)
Посилання
- Скаляр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Skalyar vid lat scalaris shidchastij velichina mozhlivo zminna tobto funkciya kozhne znachennya yakoyi mozhe buti virazhene odnim chislom najchastishe jdetsya pro dijsne chislo Skalyari ye dijsnimi chislami yaki vikoristovuyutsya v linijnij algebri protilezhnistyu do nih ye vektori Na comu malyunku pokazano Evklidiv vektor Jogo koordinati x i y ye skalyarami tak samo yak i jogo dovzhina ale sam vektor v ne ye skalyarom Pri zmini sistemi koordinat skalyar zalishayetsya nezminnim invariantnim na vidminu napriklad vid komponentiv vektora yaki mozhut buti riznimi v odnogo i togo zh vektora v riznih sistemah koordinat U abstraktnij algebri element osnovnogo polya napriklad polya dijsnih abo kompleksnih chisel U tenzornomu chislenni tenzor valentnosti 0 0 Skalyarne pole oblast u yakij viznachena funkciya yaka nabuvaye skalyarnih znachen S p maye skalyarnu pohidna za napryamom shvidkist zmini polya v danomu napryami ta vektornu gradiyent napryam najbilshoyi zmini polya harakteristiki Prikladi S p polya temperatur gustin rechovini tosho Div takozhPsevdoskalyar Skalyar fizika PosilannyaSkalyar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z matematiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
