Північнокавказькі мови — гіпотетична мовна сім'я, запропонована російським філологом Миколою Трубецьким у 1920-х роках. Під цією назвою об'єднуються дві мовні сім'ї — абхазо-адизька та нахсько-дагестанська. Деякі мовознавці, як і раніше, розглядають абхазо-адизькі мови та нахсько-дагестанські мови як незалежні сім'ї.
| Північнокавказькі мови | |
|---|---|
 | |
| Регіон | Кавказ |
| Класифікація | мовна сім'я (гіпотеза) |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | ccn |
Гіпотеза Трубецького
Мови цієї гіпотетичної сім'ї поширені на Північному Кавказі, а також у численній діаспорі в інших країнах Європи та на Близькому Сході. До неї входять понад 40 живих, одна вимерла (убихська) та одна древня письмова агванська мови.
Раніше передбачалося, що північнокавказька сім'я разом із картвельськими мовами утворює так звану «іберійсько-кавказьку» спільність, проте нині ця точка зору відкинута практично всіма мовознавцями. Наявність низки спільних рис між зазначеними сім'ями мов зараз заведено пояснювати тривалим тісним контактом, що дозволяє говорити про кавказький мовний союз.
Гіпотеза відкидається багатьма мовознавцями та кавказознавцями. Радянський лінгвіст Георгій Клімов уважав необґрунтованою ідею Миколи Трубецького про спорідненість північнокавказьких мов, виступаючи з критикою робіт Сергія Старостіна, російського мовознавця, з північнокавказької реконструкції.
Гіпотеза Старостіна
Деякі збіги між мовами лише на рівні лексики були відзначені давно, але лише наприкінці XX століття з'явилися перші спроби науково це обґрунтувати, зокрема Сергієм Старостіним. Очолювана ним група лінгвістів запропонувала наступне датування:
- розпад сино-кавказької макросім'ї стався у 8-му тисячолітті до н. е.;
- розпад північнокавказької сім'ї на нахсько-дагестанські та абхазо-адизькі мови стався приблизно в середині 6-го або на початку 5-го тисячоліття до н. е.
Старостін вважав, що абхазо-адизькі мови споріднені з мертвою хаттською мовою, а нахсько-дагестанські мови — хурито-урартськими мовами.
На думку Дибо, мовами північнокавказької мовної сім'ї говорили носії наступних археологічних культур: Старчево-Крішська культура, культура Караново, культура лінійно-стрічкової кераміки, залізовська культура (Східна Австрія), культура Альфельд (Словаччина), культура Бюкка (Північна Угорщина/Східна Словаччина), культура Тиси (басейн Тиси), культура накольчато-стрічкової кераміки, трипільська культура, боянська культура, буго-дністровська культура.
Північнокавказька сім'я, своєю чергою, входить у гіпотетичну сино-кавказьку макросім'ю.
Примітки
- Бухарин М. Д. Scripta Antiqua. Вопросы древней истории, филологии, искусства и материальной культуры. Альманах. — М.: Издательство “Собрание”, 2018. — Т. 7 ISSN 2221-9560
- Коряков Ю. Б. Атлас кавказских языков / РАН. Ин-т языкознания. — Москва: Пилигрим, 2006
- Айвазян, Анна (27 червня 2015). Горская эмиграция в Европе. Часть 1. Это Кавказ (рос.). Процитовано 5 січня 2022.
- Касьян, А. СЕВЕРОКАВКА́ЗСКИЕ ЯЗЫКИ́. Большая российская энциклопедия (рос.). Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 2022-16-03.
- Зокрема, у 1983 році, бувши зав. відділу кавказьких мов ІЯз АН СРСР, Г. А. Клімов різко негативно оцінив рукопис С. А. Старостіна та М. Є. Алексєєва «Порівняльно-історична граматика лезгинських мов», особливо фонетичну реконструкцію С. А. Старостіна, яка, на думку ряду інших фахівців, являла собою на той час очевидний прорив у порівняльно-історичному вивченні нахсько-дагестанських мов. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2006. Процитовано 16 березня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Nikolaev, Starostin 1994
- Дыбо, В. А. (2006). ЯЗЫК - ЭТНОС - АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА (Несколько мыслей по поводу индоевропейской проблемы). Русский филологический портал (рос.). Процитовано 2022-16-03.
Література
- Алексеев М. Е., Тестелец Я. Г. «Севернокавказский этимологический словарь» и перспективы кавказской компаративистики // Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. — М.: Наука, 1996. — Т. 55. № 5. — С. 3—18.
- Diakonov I.M., Starostin S.A. Hurro-Urartian as an Eastern Caucasian Languages. Münchener Studien zur Sprachwissenschaft, R. Kitzinger, München 1986.
- Дьяконов И. М., Старостин С. А., Хуррито-урартские и восточнокавказские языки// Сб. «Древний Восток. Этнокультурные связи», стр. 164—208. Изд-во «Наука», Главная редакция восточной литературы, Москва, 1988.
- Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. М. 1963.
- Дьяконов И. М. Алародии (Хурриты, урарты, кутии, чеченцы и дагестанцы) // Сб. Алародии: этногенетические исследования. Махачкала, 1995.
- Старостин С. А., Николаев С. Л. Севернокавказские языки и их место среди других языковых семей Передней Азии//Сб. Лингвистическая реконструкция и древнейшая история Востока. «Наука», Главная редакция восточной литературы, Москва, 1984.
- Chirikba V.A. From North to North West: How North-West Caucasian Evolved from North Caucasian // MOTHER TONGUE. Journal of the Association for the Study of Language in Prehistory • Issue XXI • 2016, p. 1-27.
- Трубецкой Н. С. Латеральные согласные в севернокавказских языках // Избранные труды по филологии. — Москва: Прогресс, 1987. — С. 233-246.
- Трубецкой Н. С. Исследования в области сравнительной фонетики севернокавказских языков // Избранные труды по филологии. — Москва: Прогресс, 1987. — С. 247-270.
- Трубецкой Н. С. Севернокавказские словарные сопоставления // Избранные труды по филологии. — Москва: Прогресс, 1987. — С. 271-282.
- Schulze W. Review: A North Caucasian Etymological Dictionary. Von Sergej L. Nikolajev & Sergej A. Starostin // Diachronica, Volume 14, Issue 1, Jan 1997, p. 149-161.
Посилання
- S. L. Nikolayev, S. A. Starostin. 1994. A North Caucasian Etymological Dictionary
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnokavkazki movi gipotetichna movna sim ya zaproponovana rosijskim filologom Mikoloyu Trubeckim u 1920 h rokah Pid ciyeyu nazvoyu ob yednuyutsya dvi movni sim yi abhazo adizka ta nahsko dagestanska Deyaki movoznavci yak i ranishe rozglyadayut abhazo adizki movi ta nahsko dagestanski movi yak nezalezhni sim yi Pivnichnokavkazki moviRegionKavkazKlasifikaciyamovna sim ya gipoteza Oficijnij statusKodi moviISO 639 2ccnGipoteza TrubeckogoMovi ciyeyi gipotetichnoyi sim yi poshireni na Pivnichnomu Kavkazi a takozh u chislennij diaspori v inshih krayinah Yevropi ta na Blizkomu Shodi Do neyi vhodyat ponad 40 zhivih odna vimerla ubihska ta odna drevnya pismova agvanska movi Ranishe peredbachalosya sho pivnichnokavkazka sim ya razom iz kartvelskimi movami utvoryuye tak zvanu iberijsko kavkazku spilnist prote nini cya tochka zoru vidkinuta praktichno vsima movoznavcyami Nayavnist nizki spilnih ris mizh zaznachenimi sim yami mov zaraz zavedeno poyasnyuvati trivalim tisnim kontaktom sho dozvolyaye govoriti pro kavkazkij movnij soyuz Gipoteza vidkidayetsya bagatma movoznavcyami ta kavkazoznavcyami Radyanskij lingvist Georgij Klimov uvazhav neobgruntovanoyu ideyu Mikoli Trubeckogo pro sporidnenist pivnichnokavkazkih mov vistupayuchi z kritikoyu robit Sergiya Starostina rosijskogo movoznavcya z pivnichnokavkazkoyi rekonstrukciyi Gipoteza StarostinaDeyaki zbigi mizh movami lishe na rivni leksiki buli vidznacheni davno ale lishe naprikinci XX stolittya z yavilisya pershi sprobi naukovo ce obgruntuvati zokrema Sergiyem Starostinim Ocholyuvana nim grupa lingvistiv zaproponuvala nastupne datuvannya rozpad sino kavkazkoyi makrosim yi stavsya u 8 mu tisyacholitti do n e rozpad pivnichnokavkazkoyi sim yi na nahsko dagestanski ta abhazo adizki movi stavsya priblizno v seredini 6 go abo na pochatku 5 go tisyacholittya do n e Starostin vvazhav sho abhazo adizki movi sporidneni z mertvoyu hattskoyu movoyu a nahsko dagestanski movi hurito urartskimi movami Na dumku Dibo movami pivnichnokavkazkoyi movnoyi sim yi govorili nosiyi nastupnih arheologichnih kultur Starchevo Krishska kultura kultura Karanovo kultura linijno strichkovoyi keramiki zalizovska kultura Shidna Avstriya kultura Alfeld Slovachchina kultura Byukka Pivnichna Ugorshina Shidna Slovachchina kultura Tisi basejn Tisi kultura nakolchato strichkovoyi keramiki tripilska kultura boyanska kultura bugo dnistrovska kultura Pivnichnokavkazka sim ya svoyeyu chergoyu vhodit u gipotetichnu sino kavkazku makrosim yu PrimitkiBuharin M D Scripta Antiqua Voprosy drevnej istorii filologii iskusstva i materialnoj kultury Almanah M Izdatelstvo Sobranie 2018 T 7 ISSN 2221 9560 Koryakov Yu B Atlas kavkazskih yazykov RAN In t yazykoznaniya Moskva Piligrim 2006 Ajvazyan Anna 27 chervnya 2015 Gorskaya emigraciya v Evrope Chast 1 Eto Kavkaz ros Procitovano 5 sichnya 2022 Kasyan A SEVEROKAVKA ZSKIE YaZYKI Bolshaya rossijskaya enciklopediya ros Arhiv originalu za 6 grudnya 2020 Procitovano 2022 16 03 Zokrema u 1983 roci buvshi zav viddilu kavkazkih mov IYaz AN SRSR G A Klimov rizko negativno ociniv rukopis S A Starostina ta M Ye Aleksyeyeva Porivnyalno istorichna gramatika lezginskih mov osoblivo fonetichnu rekonstrukciyu S A Starostina yaka na dumku ryadu inshih fahivciv yavlyala soboyu na toj chas ochevidnij proriv u porivnyalno istorichnomu vivchenni nahsko dagestanskih mov Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2006 Procitovano 16 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Nikolaev Starostin 1994 Dybo V A 2006 YaZYK ETNOS ARHEOLOGIChESKAYa KULTURA Neskolko myslej po povodu indoevropejskoj problemy Russkij filologicheskij portal ros Procitovano 2022 16 03 LiteraturaAlekseev M E Testelec Ya G Severnokavkazskij etimologicheskij slovar i perspektivy kavkazskoj komparativistiki Izvestiya Akademii nauk SSSR Seriya literatury i yazyka M Nauka 1996 T 55 5 S 3 18 Diakonov I M Starostin S A Hurro Urartian as an Eastern Caucasian Languages Munchener Studien zur Sprachwissenschaft R Kitzinger Munchen 1986 Dyakonov I M Starostin S A Hurrito urartskie i vostochnokavkazskie yazyki Sb Drevnij Vostok Etnokulturnye svyazi str 164 208 Izd vo Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury Moskva 1988 Dyakonov I M Yazyki drevnej Perednej Azii M 1963 Dyakonov I M Alarodii Hurrity urarty kutii chechency i dagestancy Sb Alarodii etnogeneticheskie issledovaniya Mahachkala 1995 Starostin S A Nikolaev S L Severnokavkazskie yazyki i ih mesto sredi drugih yazykovyh semej Perednej Azii Sb Lingvisticheskaya rekonstrukciya i drevnejshaya istoriya Vostoka Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury Moskva 1984 Chirikba V A From North to North West How North West Caucasian Evolved from North Caucasian MOTHER TONGUE Journal of the Association for the Study of Language in Prehistory Issue XXI 2016 p 1 27 Trubeckoj N S Lateralnye soglasnye v severnokavkazskih yazykah Izbrannye trudy po filologii Moskva Progress 1987 S 233 246 Trubeckoj N S Issledovaniya v oblasti sravnitelnoj fonetiki severnokavkazskih yazykov Izbrannye trudy po filologii Moskva Progress 1987 S 247 270 Trubeckoj N S Severnokavkazskie slovarnye sopostavleniya Izbrannye trudy po filologii Moskva Progress 1987 S 271 282 Schulze W Review A North Caucasian Etymological Dictionary Von Sergej L Nikolajev amp Sergej A Starostin Diachronica Volume 14 Issue 1 Jan 1997 p 149 161 PosilannyaS L Nikolayev S A Starostin 1994 A North Caucasian Etymological Dictionary
