Провінція Бранденбург

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бранденбург (значення).

Провінція Бранденбург (нім. Provinz Brandenburg) — провінція Пруссії з 1815 до 1919, а згодом провінція Вільної держави Пруссія. Столицею провінції були Потсдам, Берлін та Шарлоттенбург. Територія провінції історично охоплювала землі, сконцентровані в Бранденбурзькому маркграфстві у центральній Пруссії, за винятком Альтмарка та Нижньої Лужиці.

Провінція Бранденбург нім. Provinz Brandenburg
1815 – 1946 ↓
Прапор Герб
Гімн
Бранденбург: історичні кордони на карті Провінція Бранденбург (червоним), у складі Прусського королівства в Німецькій імперії.
Столиця	Потсдам (1815–1827) Берлін (1827–1843) Потсдам (1843–1918) Шарлоттенбург (1918–1920) Берлін (1920–1946)
Мови	{{{common_languages}}}
Державний устрій	Не вказано
Історія
• Засновано	1815
• Великий Берлін	1 жовтня 1920
• частково реформоване	1946
• Ліквідовано	1946
Площа
• 1939	38 275 км^2
Населення
• 1939	3 023 443 осіб
Густота	79 осіб/км²
Попередник Наступник Бранденбурзьке маркграфство Берлін Бранденбург Познанське воєводство

Географія

Провінція Бранденбург займала більшу частку , обмежена на заході річками Ельба та на сході Одер, де німецький регіон Ноймарк межував з Великим герцогством Познанським (з 1848 року — провінція Позен. На північному сході з провінцією межувала Померанія, за південному сході — Сілезія, на південному заході — Саксонія. Бранденбург також мав спільний кордон з Великими герцогствами Мекленбург-Шверінським та Мекленбург-Стреліцьким на північному заході, а також з Ангальтським герцогством на заході.

Історія

Провінція Бранденбург була утворена разом з десятьма іншими прусськими провінціями в 1815 році і включала Бранденбурзьке маркграфство, Міттельмарк, Ноймарк й Альтмарк. Державний уряд провінції — обер-президія з обер-президентом на чолі — спочатку розташовувалася в Потсдамі, потім в 1827—1843 роках — у Берліні, в 1843—1918 роках — знову в Потсдамі, потім до 1945 року в берлінському районі Шарлоттенбург (до 1920 року — самостійне місто).

1 квітня 1881 року Берлін вийшов з провінційного союзу з Бранденбургом і отримав права провінції. У 1920 році деякі території провінції Бранденбург увійшли до складу нового Великого Берліна. Провінція Бранденбург поділялась на адміністративні округи Франкфурт і Потсдам, в яких у свою чергу виділялися міські і сільські повіти. Після ліквідації в 1938 році провінції Позен-Західна Пруссія до провінції Бранденбург були включені повіти Шверін-на-Варті, Мезеріц і частково Бомст, а Бранденбург відповідно передав провінції Померанія повіти Фрідеберг і Арнсвальде. З 21 березня 1939 року провінція носила офіційну назву «Марка Бранденбург».

Відповідно до рішень Потсдамської конференції 1945 року східна частина Бранденбурга по була передана Польщі і в даний час входить до її складу під назвою Любуське воєводство. Західна частина колишньої провінції Бранденбург в 1946 році утворила землю Бранденбург у складі Радянської зони окупації Німеччини, а з 1949 року — у складі Німецької Демократичної Республіки, і проіснувала до 1952 року, коли в результаті адміністративної реформи в НДР були утворені 15 округів.

Після возз'єднання Німеччини в 1990 році була знову утворена сучасна земля Бранденбург.

Див. також

• Померанія (провінція )
• Сілезія (провінція)
• Нижня Сілезія (провінція)
• Західна Пруссія (провінція)

Джерела

• Further information(нім.)