Придніпро́вська височина́ — височина на південному сході Європейської рівнини. Займає межиріччя середнього плину Дніпра й Південного Бугу в межах Житомирської, Київської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей, простягаючись із північного заходу на південний схід довжиною близько 500 км і шириною 175–200 км.
| Придніпровська височина | |
| Країна |  Україна  |
|---|---|
На півночі височина невисоким уступом переходить у Поліську низовину, на заході межує з Волино-Подільською височиною, на півдні прилягає до Причорноморської низовини. Східна межа височини з Придніпровською низовиною проходить по крутому правому схилу долини Дніпра.
Придніпровська височина розташована в межах поширення кристалічних порід Українського кристалічного щита, що перекриті зверху шаром осадових піщано-глинистих порід незначної потужності.
Характер поверхні кристалічних порід визначає головні риси гіпсометрії Придніпровської височини й особливості ландшафтів окремих його частин.
Височина є підняттям типу плато, що поступово знижується у південно-східному й східному напрямках. Середня висота становить 220—240 м у північно-західній частині та 150—180 м на сході та південному сході. Найбільша висота — 323 м (на північному заході). Для Придніпровської височини загалом характерне чергування пласких вододілів із глибокими річковими долинами і балками. Вододіли середньої частини височини широкі, зрідка розчленовані балками з пологими схилами. З наближенням до Дніпра, а також до Південного Бугу вододіли звужуються і мають вигляд увалів із пласкою поверхнею. Значно збільшується кількість балок і ярів. Яружно-балкова мережа особливо розвинена на правобережжі Дніпра (на ділянці між Києвом і містом Дніпро). Поверхня височини густо розчленована долинами Південного Бугу, Собі, Синюхи, Гірського Тікича, Росі, Інгулу, Інгульця, Саксагані та інших річок. Більшість долин має 3—4 чітко виражені тераси. Характерною рисою річок у межах височини є наявність порогів і бистрин, утворення яких пов'язане з виходами кристалічних порід. Глибина врізу долин сягає 80—90 м. Поширені також залишкові прохідні долини завглибшки 15—40 м (іноді до 50 м). Трапляються й інші форми рельєфу — зсуви, конуси. Найбільше їх на схилах Дніпра.
У східній частині височини виділяється своєрідний район — Канівські гори з висотами до 230 м, де внаслідок великих перепадів висот і глибокого та густого розчленування ярами й балками поверхня має вигляд ерозійних гір. Тут розташована могила генія українського народу Тараса Шевченка.
Геологія і корисні копалини
У геоструктурному відношенні територія відповідає Українському щиту. Укладена переважно гранітами, гнейсами, магматитами, кварцитами.
Корисні копалини: залізні (Криворізький залізорудний басейн), марганцеві (Нікопольський марганцевий басейн) руди, титанові руди (Іршанське родовище), граніт, лабрадорити, графіт (Заваллівське родовище), буре вугілля, каолін, буд. матеріали тощо.
Див. також
- Геологія України
- Фізико-географічне районування України
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Література
- Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
- Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
- Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
- / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
- Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
- (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
- (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.
Посилання
- Орографічна карта України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pridnipro vska visochina visochina na pivdennomu shodi Yevropejskoyi rivnini Zajmaye mezhirichchya serednogo plinu Dnipra j Pivdennogo Bugu v mezhah Zhitomirskoyi Kiyivskoyi Vinnickoyi Cherkaskoyi Kirovogradskoyi ta Dnipropetrovskoyi oblastej prostyagayuchis iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid dovzhinoyu blizko 500 km i shirinoyu 175 200 km Pridniprovska visochinaKrayina Ukrayina Pridniprovska visochina Kiyivska oblast Na pivnochi visochina nevisokim ustupom perehodit u Polisku nizovinu na zahodi mezhuye z Volino Podilskoyu visochinoyu na pivdni prilyagaye do Prichornomorskoyi nizovini Shidna mezha visochini z Pridniprovskoyu nizovinoyu prohodit po krutomu pravomu shilu dolini Dnipra Pridniprovska visochina roztashovana v mezhah poshirennya kristalichnih porid Ukrayinskogo kristalichnogo shita sho perekriti zverhu sharom osadovih pishano glinistih porid neznachnoyi potuzhnosti Harakter poverhni kristalichnih porid viznachaye golovni risi gipsometriyi Pridniprovskoyi visochini j osoblivosti landshaftiv okremih jogo chastin Visochina ye pidnyattyam tipu plato sho postupovo znizhuyetsya u pivdenno shidnomu j shidnomu napryamkah Serednya visota stanovit 220 240 m u pivnichno zahidnij chastini ta 150 180 m na shodi ta pivdennomu shodi Najbilsha visota 323 m na pivnichnomu zahodi Dlya Pridniprovskoyi visochini zagalom harakterne cherguvannya plaskih vododiliv iz glibokimi richkovimi dolinami i balkami Vododili serednoyi chastini visochini shiroki zridka rozchlenovani balkami z pologimi shilami Z nablizhennyam do Dnipra a takozh do Pivdennogo Bugu vododili zvuzhuyutsya i mayut viglyad uvaliv iz plaskoyu poverhneyu Znachno zbilshuyetsya kilkist balok i yariv Yaruzhno balkova merezha osoblivo rozvinena na pravoberezhzhi Dnipra na dilyanci mizh Kiyevom i mistom Dnipro Poverhnya visochini gusto rozchlenovana dolinami Pivdennogo Bugu Sobi Sinyuhi Girskogo Tikicha Rosi Ingulu Ingulcya Saksagani ta inshih richok Bilshist dolin maye 3 4 chitko virazheni terasi Harakternoyu risoyu richok u mezhah visochini ye nayavnist porogiv i bistrin utvorennya yakih pov yazane z vihodami kristalichnih porid Glibina vrizu dolin syagaye 80 90 m Poshireni takozh zalishkovi prohidni dolini zavglibshki 15 40 m inodi do 50 m Traplyayutsya j inshi formi relyefu zsuvi konusi Najbilshe yih na shilah Dnipra U shidnij chastini visochini vidilyayetsya svoyeridnij rajon Kanivski gori z visotami do 230 m de vnaslidok velikih perepadiv visot i glibokogo ta gustogo rozchlenuvannya yarami j balkami poverhnya maye viglyad erozijnih gir Tut roztashovana mogila geniya ukrayinskogo narodu Tarasa Shevchenka Geologiya i korisni kopaliniU geostrukturnomu vidnoshenni teritoriya vidpovidaye Ukrayinskomu shitu Ukladena perevazhno granitami gnejsami magmatitami kvarcitami Korisni kopalini zalizni Krivorizkij zalizorudnij basejn margancevi Nikopolskij margancevij basejn rudi titanovi rudi Irshanske rodovishe granit labradoriti grafit Zavallivske rodovishe bure vugillya kaolin bud materiali tosho Div takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya UkrayiniDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 LiteraturaBondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s PosilannyaPridniprovska visochina u sestrinskih VikiproyektahOrografichna karta Ukrayini
