Пого́да — стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості в конкретний час або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць). Характеризується рядом метеорологічних елементів, таких як вітер, температура, тиск, вологість, видимість та ін.
| Погода | |
 | |
| Є безпосередньою причиною | укриття  |
|---|---|
| Досліджується в | метеорологія |
| Гештег | Weather, Погода і Wetter |
 Погода у Вікісховищі | |
Багаторічний режим погоди в певній місцевості називають кліматом цієї території.
Виділяють періодичні та неперіодичні зміни погоди. Періодичні зміни погоди залежать від добового та річного обертання Землі. Неперіодичні зумовлені переносом повітряних мас. Вони порушують нормальний хід метеорологічних елементів. Розбіжність фази періодичних змін з неперіодичними призводять до найрізкіших змін погоди.
Можна вирізнити два типи метеорологічної інформації:
- Первинну інформацію про поточну погоду, що отримується в результаті метеорологічних спостережень.
- Інформацію про погоду у вигляді різних даних, синоптичних карт, аерологічних діаграм, вертикальних розрізів, карт хмарності тощо. Успішність складених прогнозів значною мірою залежить від якості первинної метеорологічної інформації.
Причини
Звичайні погодні явища на Землі — вітер, хмари, атмосферні опади (дощ, сніг і т. д.), тумани , грози, пилові бурі і хуртовини. До рідкісних явищ належать стихійні лиха, як-от торнадо і урагани. Майже всі погодні явища відбуваються в тропосфері (нижня частина атмосфери).
Відмінності у фізичних властивостях повітряних мас виникають через зміну кута падіння сонячних променів залежно від широти і віддаленості регіону від океану. Велика відмінність температур між арктичним і тропічним повітрям є причиною наявності висотних . Баричні утворення в середніх широтах, такі як позатропічні циклони, утворюються при розвитку хвиль в зоні висотної . Оскільки вісь Землі нахилена до площини орбіти, то кут падіння сонячних променів залежить від пори року. У середньому щорічна температура на поверхні Землі змінюється в межах ± 40 °C. Протягом сотень тисяч років зміна орбіти Землі впливає на кількість і розподіл сонячної енергії на планеті, визначаючи довгостроковий клімат.
Різниця температур на поверхні Землі спричиняє різницю величин атмосферного тиску. Нагріте повітря розширюється, а тиск і щільність повітря у такому випадку знижуються. Створюється горизонтальний градієнт тиску, внаслідок якого повітря рухається в бік низького тиску, створюючи вітер. Внаслідок дії сили Коріоліса відбувається деяке відхилення руху повітря (праворуч у північній півкулі та ліворуч — у південній). Прикладом простої погодної системи є прибережні бризи, а складної — комірка Хедлі.
Атмосфера — це складна система, тому незначні зміни в одній її частині можуть мати великий вплив на систему загалом. В історії людства завжди були спроби керувати погодою. Доведено, що діяльність людей, така як сільське господарство і промисловість, може деякою мірою впливати на погоду.
Організація метеорологічних спостережень
Перші метеорологічні спостереження почали проводити у стародавньому Єгипті, Індії та Китаї. В Європі Фердинанд ІІ Тосканський створив 1654 року першу міжнародну метеорологічну мережу. Мережа складалася з 11 станцій, 7 із яких розмістилися в Італії, а решта — у Франції, Німеччині, Австрії та Польщі.
В Україні перші інструментальні метеорологічні спостереження почали проводити у Києві в 1771 році. Велике значення для метеорологічної науки мало відкриття в Україні університетів, завдяки яким у першій половині XIX ст. проводилися систематичні наукові дослідження в метеорології, кліматології, геофізиці.
У другій половині XX ст. системи метеорологічних спостережень якісно покращилися, що пов'язано з впровадженням автоматизованих систем вимірювання гідрометеорологічних параметрів та метеорологічних супутників Землі. З метою стандартизації, збору, аналізу, обробки та глобального розповсюдження гідрометеорологічної інформації Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) 1963 року створила Всесвітню службу погоди, одним з основних компонентів якої є Глобальна система спостережень, яка охоплює всі технічні засоби для гідрометеорологічних спостережень на землі, на морі, у повітрі та в космічному просторі.
Головними споживачами метеорологічної інформації є і авіація. Дані про метеорологічний режим широко використовують у проєктуванні та експлуатації різних споруд — будівель, аеродромів, залізниць, ліній електропередач тощо. Найбільше від погодних умов і клімату залежить сільське господарство. На продуктивність сільськогосподарських культур впливає вологість ґрунту і повітря, кількість опадів, світла, тепла. У кінці XIX століття сформувалася самостійна галузь метеорології — агрометеорологія.
Синоптичні карти
Синоптична карта (грец. συνοπτικός — «осяжний одночасно») — це географічна карта, на якій умовними знаками нанесені результати спостережень багатьох метеостанцій. Така карта дає наочне уявлення про стан погоди в цей час. Послідовне складання карт дає змогу з'ясувати напрямки руху повітряних мас, розвиток циклонів, переміщення фронтів. Аналіз синоптичних карт дає змогу передбачати зміни погоди. Можна відстежити зміни стану атмосфери, зокрема переміщення і еволюцію атмосферних збурень; переміщення, трансформацію і взаємодію повітряних мас та ін. В останні десятиліття синоптична інформація збагатилася результатами аерологічних спостережень. В останні роки також використовується супутникова інформація про стан океанів і частин суші, де немає метеостанцій. Фотографування хмарних систем з супутників дає змогу виявити зародження тропічних циклонів над океанами.
Параметри погоди (метеорологічні величини)
- Атмосферні явища:
- Величини, що визначають :
- атмосферний тиск
- температура повітря
- вологість повітря
- швидкість і напрям вітру
- Величини, важливі для транспорту і сільського господарства:
- дальність видимості
- атмосферна турбулентність
- можливість обмерзання
- сонячна радіація
- хмарність, тривалість сонячного сяйва
- можливість шторму (на морі, великому озері)
Прогнози погоди
Прогноз погоди — це науково і технічно обґрунтоване припущення про майбутній стан приземного шару атмосфери в певному місці. Люди пробували передбачати погоду тисячоліттями, але офіційні прогнози з'явилися в дев'ятнадцятому столітті. Для складання прогнозу погоди збирають кількісні дані про поточний стан атмосфери й за допомогою наукового розуміння атмосферних процесів проєктують, як зміниться стан атмосфери.
Якщо раніше прогнози ґрунтувалися в основному на зміні атмосферного тиску, поточних погодних умов і стану неба, то зараз застосовують моделі прогнозування. Участь людини потрібна для вибору найпридатнішої моделі прогнозування, на якій надалі ґрунтуватиметься прогноз. Людина повинна вміти вибрати шаблон моделі, вести облік взаємозв'язку віддалених подій, знати принципи роботи й особливості обраної моделі. Складна природа атмосфери, необхідність потужної обчислювальної техніки для вирішення рівнянь, що описують атмосферу, наявність похибок у вимірюваннях початкових умов і неповне розуміння атмосферних процесів знижують точність прогнозу. Чим більша різниця між поточною датою і датою, на яку робиться прогноз (діапазон прогнозу), тим менша точність. Використання декількох моделей для досягнення результату допомагає зменшити похибку та отримати найімовірніший результат.
Прогнозами погоди користується багато хто. Важливими прогнозами є штормові попередження, оскільки їх використовують для захисту життя людей і збереження майна. Прогнози температури й опадів важливі для сільського господарства, а отже, для трейдерів на фондових ринках. Температурні прогнози потрібні працівникам теплових мереж для оцінки потреби у тепловій енергії. Щодня люди користуються прогнозом погоди, щоб вирішити, що одягнути цього дня. Прогнози дощів, снігу та сильних вітрів використовують для планування робіт і відпочинку на свіжому повітрі.
Вплив на людину
З антропологічної точки зору погода — це те, що всі люди у світі постійно відчувають через свої органи чуття, принаймні під час перебування на вулиці. Існують соціально та науково сконструйовані уявлення про те, що таке погода, що змушує її змінюватися, який вплив вона має на людей у різних ситуаціях тощо, тому погода — це те, про що люди часто спілкуються. В США Національна метеорологічна служба має щорічний звіт про смертельні випадки, поранення та загальні збитки, які включають врожай та майно. Вони збирають ці дані через офіси Національної метеорологічної служби, розташовані в усіх 50 штатах Сполучених Штатів, а також у Пуерто-Рико, Гуамі та на Віргінських островах. Станом на 2019 рік торнадо найбільше вплинули на людей: загинуло 42 людини, завдавши збитків урожаю та майну понад 3 мільярди доларів.
Вплив на популяції
Погода відігравала велику, а іноді й безпосередню роль в історії людства. Окрім кліматичних змін, які спричинили поступовий дрейф популяцій (наприклад, опустелювання Близького Сходу та утворення сухопутних мостів під час льодовикових періодів), явища спричинили менш масштабні переміщення населення та безпосередньо втручалися в історичні події. Однією з таких подій є порятунок Японії від вторгнення монгольського флоту хана Хубілая вітрами камікадзе в 1281 році. Претензії Франції на Флориду закінчилися у 1565 р., коли ураган знищив французький флот, що дозволило Іспанії захопити . Зовсім недавно ураган «Катріна» перерозподілив понад мільйон людей із центрального узбережжя Мексиканської затоки по всій території США, перетворивши їх на найбільшу діаспору в історії Сполучених Штатів.
Малий льодовиковий період спричинив неврожаї та голод у Європі. Протягом періоду, відомого як флуктуація Гріндельвальда (1560—1630), вулканічні виверження, схоже, призвели до більш екстремальних погодних явищ, які включали посухи, шторми та несезонні хуртовини, а також спричинили розширення швейцарського льодовика Гріндельвальда. У 1690-х роках стався найстрашніший голод у Франції з часів Середньовіччя. Фінляндія пережила сильний голод у 1696—1697 роках, під час якого загинуло близько третини фінського населення.
Мікромасштабна метеорологія
Мікромасштабна метеорологія — це вивчення короткоживучих атмосферних явищ розміром, меншим за мезомасштаб, приблизно 1 км або менше. Ці дві галузі метеорології іноді об'єднують під назвою «мезомасштабна і мікромасштабна метеорологія» (МММ) і разом вивчають усі явища, менші за синоптичний масштаб; тобто вони вивчають особливості, як правило, занадто малі, щоб їх можна було зобразити на метеорологічній карті. До них відносяться невеликі й, як правило, швидкоплинні хмарні «затяжки» та інші дрібні хмарні особливості.
Екстремальні явища на Землі
На Землі температура зазвичай коливається ±40 °C (100 °F до −40 °F) щороку. Різноманітність кліматів і широт на планеті може призвести до екстремальних температур, що виходять за межі цього діапазону. Найнижча температура повітря, коли-небудь зафіксована на Землі, становить −89,2 °C (−128,6 °F), на станції Восток, Антарктида 21 липня 1983 року. Найвища температура повітря, яка була коли-небудь зареєстрована, становила 57,7 °C (135,9 °F) в Ель-Азізія, Лівія, 13 вересня 1922 року, але ці дані ставляться під сумнів. Найвища зареєстрована середньорічна температура становила 34,4 °C (93,9 °F) в , Ефіопія. Найхолодніша зареєстрована середньорічна температура становила −55,1 °C (−67,2 °F) на станції Восток, Антарктида.
Найхолодніша середньорічна температура в постійно населеному місці в , Канада, де середньорічна температура становить -19.7 °C.
Найвітряніше місце, коли-небудь було зафіксоване, знаходиться в Антарктиді, в затоці (Берег Георга V). Тут швидкість штормів сягає 320 км/год. Крім того, найбільший сніговий покрив за дванадцять місяців випав на горі Рейнир, штат Вашингтон, США. Там випало 31 102 мм снігу.
Позаземна погода
Вивчення того, як влаштовано погоду на інших планетах, виявилося корисним для розуміння того, як вона влаштована на Землі. Погода на інших планетах підпорядковується багатьом із тих самих фізичних принципів, що й погода на Землі, але відбувається в інших масштабах і в атмосферах з іншим хімічним складом. Місія Кассіні-Гюйгенса на Титані виявила хмари, сформовані з метану або етану, з яких випадають дощі, що складаються з рідкого метану та інших органічних сполук. Атмосфера Землі включає шість широтних циркуляційних зон, по три в кожній півкулі. На відміну від цього, смугастий вигляд Юпітера показує безліч таких зон, Титан має єдиний струменевий потік поблизу 50-ї паралелі північної широти, а Венера — єдиний потік неподалік від екватора.
Один із найвідоміших орієнтирів у Сонячній системі, Велика червона пляма Юпітера, є антициклонічним штормом, який, як відомо, існує щонайменше 300 років. На інших планетах-гігантах відсутність поверхні дозволяє вітру досягати величезної швидкості: на планеті Нептун були виміряні пориви до 600 метрів на секунду (близько 2100 км/год). Це створило загадку для планетологів . Погода в кінцевому рахунку створюється сонячною енергією, а кількість енергії, яку отримує Нептун, становить лише близько 1⁄900 від тієї, що отримує Земля, проте інтенсивність погодних явищ на Нептуні набагато більша, ніж на Землі. Станом на 2007 рік найсильніші планетарні вітри були виявленііна позасонячній планеті HD 189733 b, на якій, як вважається, східні вітри рухаються зі швидкістю понад 9600 км/год.
Проте погода не обмежена планетарними тілами. Корона Сонця постійно губиться в космосі, створюючи, по суті, дуже тонку атмосферу в усій Сонячній системі. Рух частинок, що випускаються Сонцем, називають сонячним вітром.
Космічна погода
Погода не обмежується планетарними тілами. Як і всі зірки, корона Сонця постійно втрачається в космосі, створюючи по суті дуже тонку атмосферу по всій Сонячній системі. Рух маси, що викидається з Сонця, відомий як сонячний вітер. Невідповідності у цьому вітрі та більші події на поверхні зірки, такі як викиди корональної маси, формують систему, яка має риси, подібні до звичайних погодних систем (наприклад, тиск і вітер), і загалом відома як космічна погода. Викиди корональної маси були відстежені в Сонячній системі аж до Сатурна. Активність цієї системи може впливати на планетарні атмосфери, а іноді й на поверхні планет. Взаємодія сонячного вітру з земною атмосферою може спричиняти дивовижні полярні сяйва і може завдати шкоди електрично чутливим системам, таким як електромережі та радіосигнали.
Див. також
- Прогноз погоди
- Метеорологічна станція
- Клімат
Література
- Астепенко Павел Дмитриевич. Вопросы о погоде (что мы о ней знаем и чего не знаем). — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1987. — 392 с. — (Научно-популярная библиотека школьника) — 150 000 прим. (рос.)
- Брюс Баклі, Едвард Дж. Хопкінс, Річард Уайтекер. Погода: Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон-Україна, 2007, с. 304. ISBN 966-605-762-Х
Посилання
- Стан хмарності над Україною за даними супутника Meteosat EUMETSAT.
- (англ.) National Weather Service — Національна служба погоди США.
- (англ.) Супутникові знімки погоди
- (англ.) Storm & Sky — фото і відеоматеріали незвичайної атмосферної активності.
- Crate, Susan A; Nuttall, Mark, ред. (2009). Anthropology and Climate Change: From Encounters to Actions (PDF). Walnut Creek, CA: Left Coast Press. с. 70—86, i.e. the chapter 'Climate and weather discourse in anthropology: from determinism to uncertain futures' by Nicholas Peterson & Kenneth Broad. Архів (PDF) оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 21 травня 2014.
- United States. National Weather Service. Office of Climate, Water, Weather Services, & National Climatic Data Center. (2000). Weather Related Fatality and Injury Statistics.
- James P. Delgado. Relics of the Kamikaze. [Архівовано 6 березня 2011 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Mike Strong. Fort Caroline National Memorial. [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Anthony E. Ladd, John Marszalek, and Duane A. Gill. The Other Diaspora: New Orleans Student Evacuation Impacts and Responses Surrounding Hurricane Katrina. [Архівовано 24 червня 2008 у Wayback Machine.] Retrieved on 29 March 2008.
- Jason Wolfe, Volcanoes and Climate Change [Архівовано 29 травня 2021 у Wayback Machine.], NASA, 28 July 2020). Date retrieved: 28 May 2021.
- Jones, Evan T.; Hewlett, Rose; Mackay, Anson W. (5 травня 2021). Weird weather in Bristol during the Grindelwald Fluctuation (1560–1630). Weather. 76 (4): 104—110. Bibcode:2021Wthr...76..104J. doi:10.1002/wea.3846.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка) - «Famine in Scotland: The 'Ill Years' of the 1690s». Karen J. Cullen (2010). . p. 21. ISBN 0-7486-3887-3
- Rogers, R. (1989). A Short Course in Cloud Physics. Oxford: Butterworth-Heinemann. с. 61—62. ISBN 978-0-7506-3215-7.
- Mean Monthly Temperature Records Across the Globe / Timeseries of Global Land and Ocean Areas at Record Levels for July from 1951-2023. NCEI.NOAA.gov. National Centers for Environmental Information (NCEI) of the National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA). August 2023. Архів оригіналу за 14 серпня 2023. (change «202307» in URL to see years other than 2023, and months other than 07=July)
- Global Measured Extremes of Temperature and Precipitation. [Архівовано 25 травня 2012 у Archive.is] . Retrieved on 21 June 2007.
- Glenn Elert. Hottest Temperature on Earth. [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Glenn Elert. Coldest Temperature On Earth. [Архівовано 10 вересня 2007 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Canadian Climate Normals 1971–2000 – Eureka. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 28 червня 2008.
- The Places with the Most Extreme Climates. Inkerman™ (англ.). 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
- Greatest snowfall in 12 months. Guinness World Records. 18 лютого 1972. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 11 лютого 2021.
- Britt, Robert Roy (6 березня 2001). The Worst Weather in the Solar System. . Архів оригіналу за 2 травня 2001.
- M. Fulchignoni; F. Ferri; F. Angrilli; A. Bar-Nun; M.A. Barucci; G. Bianchini та ін. (2002). The Characterisation of Titan's Atmospheric Physical Properties by the Huygens Atmospheric Structure Instrument (Hasi). Space Science Reviews. 104 (1): 395—431. Bibcode:2002SSRv..104..395F. doi:10.1023/A:1023688607077.
- Jet Propulsion Laboratory. Overview — Climate: The Spherical Shape of the Earth: Climatic Zones. [Архівовано 26 липня 2009 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Anne Minard. Jupiter's «Jet Stream» Heated by Surface, Not Sun. Retrieved on 28 June 2008.
- ESA: Cassini–Huygens. The jet stream of Titan. [Архівовано 25 січня 2012 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Georgia State University. The Environment of Venus. [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Ellen Cohen. Jupiter's Great Red Spot. Hayden Planetarium. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 16 листопада 2007.
- Suomi, V.E.; Limaye, S.S.; Johnson, D.R. (1991). High Winds of Neptune: A possible mechanism. Science. 251 (4996): 929—932. Bibcode:1991Sci...251..929S. doi:10.1126/science.251.4996.929. PMID 17847386.
- Sromovsky, Lawrence A. (14 жовтня 1998). Hubble Provides a Moving Look at Neptune's Stormy Disposition. HubbleSite. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 6 січня 2006.
- Knutson, Heather A.; David Charbonneau; Lori E. Allen; Jonathan J. Fortney; Eric Agol; Nicolas B. Cowan та ін. (10 травня 2007). A map of the day–night contrast of the extrasolar planet HD 189733b. Nature. 447 (7141): 183—186. arXiv:0705.0993. Bibcode:2007Natur.447..183K. doi:10.1038/nature05782. PMID 17495920.
- Bill Christensen. Shock to the (Solar) System: Coronal Mass Ejection Tracked to Saturn. [Архівовано 1 січня 2011 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- AlaskaReport. What Causes the Aurora Borealis? [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Retrieved on 28 June 2008.
- Viereck, Rodney (Summer 2007). Space Weather: What is it? How Will it Affect You?. at . Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 28 червня 2008.
powerpoint download
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogo da stan nizhnogo sharu atmosferi u pevnij miscevosti v konkretnij chas abo protyagom trivalogo chasu godina doba dekada misyac Harakterizuyetsya ryadom meteorologichnih elementiv takih yak viter temperatura tisk vologist vidimist ta in PogodaYe bezposerednoyu prichinoyuukrittya Doslidzhuyetsya vmeteorologiya GeshtegWeather Pogoda i Wetter Pogoda u Vikishovishi Hmari z vikna litaka Bagatorichnij rezhim pogodi v pevnij miscevosti nazivayut klimatom ciyeyi teritoriyi Vidilyayut periodichni ta neperiodichni zmini pogodi Periodichni zmini pogodi zalezhat vid dobovogo ta richnogo obertannya Zemli Neperiodichni zumovleni perenosom povitryanih mas Voni porushuyut normalnij hid meteorologichnih elementiv Rozbizhnist fazi periodichnih zmin z neperiodichnimi prizvodyat do najrizkishih zmin pogodi Mozhna virizniti dva tipi meteorologichnoyi informaciyi Pervinnu informaciyu pro potochnu pogodu sho otrimuyetsya v rezultati meteorologichnih sposterezhen Informaciyu pro pogodu u viglyadi riznih danih sinoptichnih kart aerologichnih diagram vertikalnih rozriziv kart hmarnosti tosho Uspishnist skladenih prognoziv znachnoyu miroyu zalezhit vid yakosti pervinnoyi meteorologichnoyi informaciyi PrichiniPodvijna rajduga Zvichajni pogodni yavisha na Zemli viter hmari atmosferni opadi dosh snig i t d tumani grozi pilovi buri i hurtovini Do ridkisnih yavish nalezhat stihijni liha yak ot tornado i uragani Majzhe vsi pogodni yavisha vidbuvayutsya v troposferi nizhnya chastina atmosferi Vidminnosti u fizichnih vlastivostyah povitryanih mas vinikayut cherez zminu kuta padinnya sonyachnih promeniv zalezhno vid shiroti i viddalenosti regionu vid okeanu Velika vidminnist temperatur mizh arktichnim i tropichnim povitryam ye prichinoyu nayavnosti visotnih Barichni utvorennya v serednih shirotah taki yak pozatropichni cikloni utvoryuyutsya pri rozvitku hvil v zoni visotnoyi Oskilki vis Zemli nahilena do ploshini orbiti to kut padinnya sonyachnih promeniv zalezhit vid pori roku U serednomu shorichna temperatura na poverhni Zemli zminyuyetsya v mezhah 40 C Protyagom soten tisyach rokiv zmina orbiti Zemli vplivaye na kilkist i rozpodil sonyachnoyi energiyi na planeti viznachayuchi dovgostrokovij klimat Riznicya temperatur na poverhni Zemli sprichinyaye riznicyu velichin atmosfernogo tisku Nagrite povitrya rozshiryuyetsya a tisk i shilnist povitrya u takomu vipadku znizhuyutsya Stvoryuyetsya gorizontalnij gradiyent tisku vnaslidok yakogo povitrya ruhayetsya v bik nizkogo tisku stvoryuyuchi viter Vnaslidok diyi sili Koriolisa vidbuvayetsya deyake vidhilennya ruhu povitrya pravoruch u pivnichnij pivkuli ta livoruch u pivdennij Prikladom prostoyi pogodnoyi sistemi ye priberezhni brizi a skladnoyi komirka Hedli Atmosfera ce skladna sistema tomu neznachni zmini v odnij yiyi chastini mozhut mati velikij vpliv na sistemu zagalom V istoriyi lyudstva zavzhdi buli sprobi keruvati pogodoyu Dovedeno sho diyalnist lyudej taka yak silske gospodarstvo i promislovist mozhe deyakoyu miroyu vplivati na pogodu Organizaciya meteorologichnih sposterezhenPershi meteorologichni sposterezhennya pochali provoditi u starodavnomu Yegipti Indiyi ta Kitayi V Yevropi Ferdinand II Toskanskij stvoriv 1654 roku pershu mizhnarodnu meteorologichnu merezhu Merezha skladalasya z 11 stancij 7 iz yakih rozmistilisya v Italiyi a reshta u Franciyi Nimechchini Avstriyi ta Polshi V Ukrayini pershi instrumentalni meteorologichni sposterezhennya pochali provoditi u Kiyevi v 1771 roci Velike znachennya dlya meteorologichnoyi nauki malo vidkrittya v Ukrayini universitetiv zavdyaki yakim u pershij polovini XIX st provodilisya sistematichni naukovi doslidzhennya v meteorologiyi klimatologiyi geofizici U drugij polovini XX st sistemi meteorologichnih sposterezhen yakisno pokrashilisya sho pov yazano z vprovadzhennyam avtomatizovanih sistem vimiryuvannya gidrometeorologichnih parametriv ta meteorologichnih suputnikiv Zemli Z metoyu standartizaciyi zboru analizu obrobki ta globalnogo rozpovsyudzhennya gidrometeorologichnoyi informaciyi Vsesvitnya meteorologichna organizaciya VMO 1963 roku stvorila Vsesvitnyu sluzhbu pogodi odnim z osnovnih komponentiv yakoyi ye Globalna sistema sposterezhen yaka ohoplyuye vsi tehnichni zasobi dlya gidrometeorologichnih sposterezhen na zemli na mori u povitri ta v kosmichnomu prostori Golovnimi spozhivachami meteorologichnoyi informaciyi ye i aviaciya Dani pro meteorologichnij rezhim shiroko vikoristovuyut u proyektuvanni ta ekspluataciyi riznih sporud budivel aerodromiv zaliznic linij elektroperedach tosho Najbilshe vid pogodnih umov i klimatu zalezhit silske gospodarstvo Na produktivnist silskogospodarskih kultur vplivaye vologist gruntu i povitrya kilkist opadiv svitla tepla U kinci XIX stolittya sformuvalasya samostijna galuz meteorologiyi agrometeorologiya Sinoptichni karti Dokladnishe Sinoptichna karta Sinoptichna karta grec synoptikos osyazhnij odnochasno ce geografichna karta na yakij umovnimi znakami naneseni rezultati sposterezhen bagatoh meteostancij Taka karta daye naochne uyavlennya pro stan pogodi v cej chas Poslidovne skladannya kart daye zmogu z yasuvati napryamki ruhu povitryanih mas rozvitok cikloniv peremishennya frontiv Analiz sinoptichnih kart daye zmogu peredbachati zmini pogodi Mozhna vidstezhiti zmini stanu atmosferi zokrema peremishennya i evolyuciyu atmosfernih zburen peremishennya transformaciyu i vzayemodiyu povitryanih mas ta in V ostanni desyatilittya sinoptichna informaciya zbagatilasya rezultatami aerologichnih sposterezhen V ostanni roki takozh vikoristovuyetsya suputnikova informaciya pro stan okeaniv i chastin sushi de nemaye meteostancij Fotografuvannya hmarnih sistem z suputnikiv daye zmogu viyaviti zarodzhennya tropichnih cikloniv nad okeanami Parametri pogodi meteorologichni velichini Snigovij shtorm u gorah NorvegiyiNegodav gorah Krimu Hmarnist Dosh Atmosferni yavisha atmosferni opadi dosh snig grad rosa tuman zaviryuha groza smerch i t d Velichini sho viznachayut atmosfernij tisk temperatura povitrya vologist povitrya shvidkist i napryam vitru Velichini vazhlivi dlya transportu i silskogo gospodarstva dalnist vidimosti atmosferna turbulentnist mozhlivist obmerzannya sonyachna radiaciya hmarnist trivalist sonyachnogo syajva mozhlivist shtormu na mori velikomu ozeri Prognozi pogodiDokladnishe Prognoz pogodi Prognoz pogodi ce naukovo i tehnichno obgruntovane pripushennya pro majbutnij stan prizemnogo sharu atmosferi v pevnomu misci Lyudi probuvali peredbachati pogodu tisyacholittyami ale oficijni prognozi z yavilisya v dev yatnadcyatomu stolitti Dlya skladannya prognozu pogodi zbirayut kilkisni dani pro potochnij stan atmosferi j za dopomogoyu naukovogo rozuminnya atmosfernih procesiv proyektuyut yak zminitsya stan atmosferi Yaksho ranishe prognozi gruntuvalisya v osnovnomu na zmini atmosfernogo tisku potochnih pogodnih umov i stanu neba to zaraz zastosovuyut modeli prognozuvannya Uchast lyudini potribna dlya viboru najpridatnishoyi modeli prognozuvannya na yakij nadali gruntuvatimetsya prognoz Lyudina povinna vmiti vibrati shablon modeli vesti oblik vzayemozv yazku viddalenih podij znati principi roboti j osoblivosti obranoyi modeli Skladna priroda atmosferi neobhidnist potuzhnoyi obchislyuvalnoyi tehniki dlya virishennya rivnyan sho opisuyut atmosferu nayavnist pohibok u vimiryuvannyah pochatkovih umov i nepovne rozuminnya atmosfernih procesiv znizhuyut tochnist prognozu Chim bilsha riznicya mizh potochnoyu datoyu i datoyu na yaku robitsya prognoz diapazon prognozu tim mensha tochnist Vikoristannya dekilkoh modelej dlya dosyagnennya rezultatu dopomagaye zmenshiti pohibku ta otrimati najimovirnishij rezultat Prognozami pogodi koristuyetsya bagato hto Vazhlivimi prognozami ye shtormovi poperedzhennya oskilki yih vikoristovuyut dlya zahistu zhittya lyudej i zberezhennya majna Prognozi temperaturi j opadiv vazhlivi dlya silskogo gospodarstva a otzhe dlya trejderiv na fondovih rinkah Temperaturni prognozi potribni pracivnikam teplovih merezh dlya ocinki potrebi u teplovij energiyi Shodnya lyudi koristuyutsya prognozom pogodi shob virishiti sho odyagnuti cogo dnya Prognozi doshiv snigu ta silnih vitriv vikoristovuyut dlya planuvannya robit i vidpochinku na svizhomu povitri Vpliv na lyudinuZ antropologichnoyi tochki zoru pogoda ce te sho vsi lyudi u sviti postijno vidchuvayut cherez svoyi organi chuttya prinajmni pid chas perebuvannya na vulici Isnuyut socialno ta naukovo skonstrujovani uyavlennya pro te sho take pogoda sho zmushuye yiyi zminyuvatisya yakij vpliv vona maye na lyudej u riznih situaciyah tosho tomu pogoda ce te pro sho lyudi chasto spilkuyutsya V SShA Nacionalna meteorologichna sluzhba maye shorichnij zvit pro smertelni vipadki poranennya ta zagalni zbitki yaki vklyuchayut vrozhaj ta majno Voni zbirayut ci dani cherez ofisi Nacionalnoyi meteorologichnoyi sluzhbi roztashovani v usih 50 shtatah Spoluchenih Shtativ a takozh u Puerto Riko Guami ta na Virginskih ostrovah Stanom na 2019 rik tornado najbilshe vplinuli na lyudej zaginulo 42 lyudini zavdavshi zbitkiv urozhayu ta majnu ponad 3 milyardi dolariv Novij Orlean shtat Luyiziana pislya uraganu Katrina Na moment udaru Katrina buv uraganom 3 yi kategoriyi hocha v Meksikanskij zatoci vin buv uraganom 5 yi kategoriyiVpliv na populyaciyi Pogoda vidigravala veliku a inodi j bezposerednyu rol v istoriyi lyudstva Okrim klimatichnih zmin yaki sprichinili postupovij drejf populyacij napriklad opustelyuvannya Blizkogo Shodu ta utvorennya suhoputnih mostiv pid chas lodovikovih periodiv yavisha sprichinili mensh masshtabni peremishennya naselennya ta bezposeredno vtruchalisya v istorichni podiyi Odniyeyu z takih podij ye poryatunok Yaponiyi vid vtorgnennya mongolskogo flotu hana Hubilaya vitrami kamikadze v 1281 roci Pretenziyi Franciyi na Floridu zakinchilisya u 1565 r koli uragan znishiv francuzkij flot sho dozvolilo Ispaniyi zahopiti Zovsim nedavno uragan Katrina pererozpodiliv ponad miljon lyudej iz centralnogo uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki po vsij teritoriyi SShA peretvorivshi yih na najbilshu diasporu v istoriyi Spoluchenih Shtativ Malij lodovikovij period sprichiniv nevrozhayi ta golod u Yevropi Protyagom periodu vidomogo yak fluktuaciya Grindelvalda 1560 1630 vulkanichni viverzhennya shozhe prizveli do bilsh ekstremalnih pogodnih yavish yaki vklyuchali posuhi shtormi ta nesezonni hurtovini a takozh sprichinili rozshirennya shvejcarskogo lodovika Grindelvalda U 1690 h rokah stavsya najstrashnishij golod u Franciyi z chasiv Serednovichchya Finlyandiya perezhila silnij golod u 1696 1697 rokah pid chas yakogo zaginulo blizko tretini finskogo naselennya Mikromasshtabna meteorologiyaMikromasshtabna meteorologiya ce vivchennya korotkozhivuchih atmosfernih yavish rozmirom menshim za mezomasshtab priblizno 1 km abo menshe Ci dvi galuzi meteorologiyi inodi ob yednuyut pid nazvoyu mezomasshtabna i mikromasshtabna meteorologiya MMM i razom vivchayut usi yavisha menshi za sinoptichnij masshtab tobto voni vivchayut osoblivosti yak pravilo zanadto mali shob yih mozhna bulo zobraziti na meteorologichnij karti Do nih vidnosyatsya neveliki j yak pravilo shvidkoplinni hmarni zatyazhki ta inshi dribni hmarni osoblivosti Ekstremalni yavisha na ZemliV ostanni desyatilittya novi rekordi visokih temperatur znachno viperedili novi rekordi nizkih temperatur na dedali bilshij chastini zemnoyi poverhni Na Zemli temperatura zazvichaj kolivayetsya 40 C 100 F do 40 F shoroku Riznomanitnist klimativ i shirot na planeti mozhe prizvesti do ekstremalnih temperatur sho vihodyat za mezhi cogo diapazonu Najnizhcha temperatura povitrya koli nebud zafiksovana na Zemli stanovit 89 2 C 128 6 F na stanciyi Vostok Antarktida 21 lipnya 1983 roku Najvisha temperatura povitrya yaka bula koli nebud zareyestrovana stanovila 57 7 C 135 9 F v El Aziziya Liviya 13 veresnya 1922 roku ale ci dani stavlyatsya pid sumniv Najvisha zareyestrovana serednorichna temperatura stanovila 34 4 C 93 9 F v Efiopiya Najholodnisha zareyestrovana serednorichna temperatura stanovila 55 1 C 67 2 F na stanciyi Vostok Antarktida Najholodnisha serednorichna temperatura v postijno naselenomu misci v Kanada de serednorichna temperatura stanovit 19 7 C Najvitryanishe misce koli nebud bulo zafiksovane znahoditsya v Antarktidi v zatoci Bereg Georga V Tut shvidkist shtormiv syagaye 320 km god Krim togo najbilshij snigovij pokriv za dvanadcyat misyaciv vipav na gori Rejnir shtat Vashington SShA Tam vipalo 31 102 mm snigu Pozazemna pogodaVelika chervona plyama Yupitera v lyutomu 1979 roku sfotografovana kosmichnim zondom NASA Voyadzher 1 Vivchennya togo yak vlashtovano pogodu na inshih planetah viyavilosya korisnim dlya rozuminnya togo yak vona vlashtovana na Zemli Pogoda na inshih planetah pidporyadkovuyetsya bagatom iz tih samih fizichnih principiv sho j pogoda na Zemli ale vidbuvayetsya v inshih masshtabah i v atmosferah z inshim himichnim skladom Misiya Kassini Gyujgensa na Titani viyavila hmari sformovani z metanu abo etanu z yakih vipadayut doshi sho skladayutsya z ridkogo metanu ta inshih organichnih spoluk Atmosfera Zemli vklyuchaye shist shirotnih cirkulyacijnih zon po tri v kozhnij pivkuli Na vidminu vid cogo smugastij viglyad Yupitera pokazuye bezlich takih zon Titan maye yedinij strumenevij potik poblizu 50 yi paraleli pivnichnoyi shiroti a Venera yedinij potik nepodalik vid ekvatora Odin iz najvidomishih oriyentiriv u Sonyachnij sistemi Velika chervona plyama Yupitera ye anticiklonichnim shtormom yakij yak vidomo isnuye shonajmenshe 300 rokiv Na inshih planetah gigantah vidsutnist poverhni dozvolyaye vitru dosyagati velicheznoyi shvidkosti na planeti Neptun buli vimiryani porivi do 600 metriv na sekundu blizko 2100 km god Ce stvorilo zagadku dlya planetologiv Pogoda v kincevomu rahunku stvoryuyetsya sonyachnoyu energiyeyu a kilkist energiyi yaku otrimuye Neptun stanovit lishe blizko 1 900 vid tiyeyi sho otrimuye Zemlya prote intensivnist pogodnih yavish na Neptuni nabagato bilsha nizh na Zemli Stanom na 2007 rik najsilnishi planetarni vitri buli viyavleniina pozasonyachnij planeti HD 189733 b na yakij yak vvazhayetsya shidni vitri ruhayutsya zi shvidkistyu ponad 9600 km god Prote pogoda ne obmezhena planetarnimi tilami Korona Soncya postijno gubitsya v kosmosi stvoryuyuchi po suti duzhe tonku atmosferu v usij Sonyachnij sistemi Ruh chastinok sho vipuskayutsya Soncem nazivayut sonyachnim vitrom Kosmichna pogodaPolyarne syajvo Pogoda ne obmezhuyetsya planetarnimi tilami Yak i vsi zirki korona Soncya postijno vtrachayetsya v kosmosi stvoryuyuchi po suti duzhe tonku atmosferu po vsij Sonyachnij sistemi Ruh masi sho vikidayetsya z Soncya vidomij yak sonyachnij viter Nevidpovidnosti u comu vitri ta bilshi podiyi na poverhni zirki taki yak vikidi koronalnoyi masi formuyut sistemu yaka maye risi podibni do zvichajnih pogodnih sistem napriklad tisk i viter i zagalom vidoma yak kosmichna pogoda Vikidi koronalnoyi masi buli vidstezheni v Sonyachnij sistemi azh do Saturna Aktivnist ciyeyi sistemi mozhe vplivati na planetarni atmosferi a inodi j na poverhni planet Vzayemodiya sonyachnogo vitru z zemnoyu atmosferoyu mozhe sprichinyati divovizhni polyarni syajva i mozhe zavdati shkodi elektrichno chutlivim sistemam takim yak elektromerezhi ta radiosignali Div takozhPrognoz pogodi Meteorologichna stanciya KlimatLiteraturaAstepenko Pavel Dmitrievich Voprosy o pogode chto my o nej znaem i chego ne znaem Leningrad Gidrometeoizdat 1987 392 s Nauchno populyarnaya biblioteka shkolnika 150 000 prim ros Bryus Bakli Edvard Dzh Hopkins Richard Uajteker Pogoda Enciklopedichnij putivnik K Mahaon Ukrayina 2007 s 304 ISBN 966 605 762 HPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Pogoda Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pogoda Stan hmarnosti nad Ukrayinoyu za danimi suputnika Meteosat EUMETSAT angl National Weather Service Nacionalna sluzhba pogodi SShA angl Suputnikovi znimki pogodi angl Storm amp Sky foto i videomateriali nezvichajnoyi atmosfernoyi aktivnosti Crate Susan A Nuttall Mark red 2009 Anthropology and Climate Change From Encounters to Actions PDF Walnut Creek CA Left Coast Press s 70 86 i e the chapter Climate and weather discourse in anthropology from determinism to uncertain futures by Nicholas Peterson amp Kenneth Broad Arhiv PDF originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 21 travnya 2014 United States National Weather Service Office of Climate Water Weather Services amp National Climatic Data Center 2000 Weather Related Fatality and Injury Statistics James P Delgado Relics of the Kamikaze Arhivovano 6 bereznya 2011 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Mike Strong Fort Caroline National Memorial Arhivovano 17 listopada 2012 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Anthony E Ladd John Marszalek and Duane A Gill The Other Diaspora New Orleans Student Evacuation Impacts and Responses Surrounding Hurricane Katrina Arhivovano 24 chervnya 2008 u Wayback Machine Retrieved on 29 March 2008 Jason Wolfe Volcanoes and Climate Change Arhivovano 29 travnya 2021 u Wayback Machine NASA 28 July 2020 Date retrieved 28 May 2021 Jones Evan T Hewlett Rose Mackay Anson W 5 travnya 2021 Weird weather in Bristol during the Grindelwald Fluctuation 1560 1630 Weather 76 4 104 110 Bibcode 2021Wthr 76 104J doi 10 1002 wea 3846 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka Famine in Scotland The Ill Years of the 1690s Karen J Cullen 2010 p 21 ISBN 0 7486 3887 3 Rogers R 1989 A Short Course in Cloud Physics Oxford Butterworth Heinemann s 61 62 ISBN 978 0 7506 3215 7 Mean Monthly Temperature Records Across the Globe Timeseries of Global Land and Ocean Areas at Record Levels for July from 1951 2023 NCEI NOAA gov National Centers for Environmental Information NCEI of the National Oceanic and Atmospheric Administration NOAA August 2023 Arhiv originalu za 14 serpnya 2023 change 202307 in URL to see years other than 2023 and months other than 07 July Global Measured Extremes of Temperature and Precipitation Arhivovano 25 travnya 2012 u Archive is Retrieved on 21 June 2007 Glenn Elert Hottest Temperature on Earth Arhivovano 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Glenn Elert Coldest Temperature On Earth Arhivovano 10 veresnya 2007 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Canadian Climate Normals 1971 2000 Eureka Arhiv originalu za 11 listopada 2007 Procitovano 28 chervnya 2008 The Places with the Most Extreme Climates Inkerman angl 10 veresnya 2020 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2024 Procitovano 5 kvitnya 2024 Greatest snowfall in 12 months Guinness World Records 18 lyutogo 1972 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 11 lyutogo 2021 Britt Robert Roy 6 bereznya 2001 The Worst Weather in the Solar System Arhiv originalu za 2 travnya 2001 M Fulchignoni F Ferri F Angrilli A Bar Nun M A Barucci G Bianchini ta in 2002 The Characterisation of Titan s Atmospheric Physical Properties by the Huygens Atmospheric Structure Instrument Hasi Space Science Reviews 104 1 395 431 Bibcode 2002SSRv 104 395F doi 10 1023 A 1023688607077 Jet Propulsion Laboratory Overview Climate The Spherical Shape of the Earth Climatic Zones Arhivovano 26 lipnya 2009 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Anne Minard Jupiter s Jet Stream Heated by Surface Not Sun Retrieved on 28 June 2008 ESA Cassini Huygens The jet stream of Titan Arhivovano 25 sichnya 2012 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Georgia State University The Environment of Venus Arhivovano 7 bereznya 2019 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Ellen Cohen Jupiter s Great Red Spot Hayden Planetarium Arhiv originalu za 8 serpnya 2007 Procitovano 16 listopada 2007 Suomi V E Limaye S S Johnson D R 1991 High Winds of Neptune A possible mechanism Science 251 4996 929 932 Bibcode 1991Sci 251 929S doi 10 1126 science 251 4996 929 PMID 17847386 Sromovsky Lawrence A 14 zhovtnya 1998 Hubble Provides a Moving Look at Neptune s Stormy Disposition HubbleSite Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2008 Procitovano 6 sichnya 2006 Knutson Heather A David Charbonneau Lori E Allen Jonathan J Fortney Eric Agol Nicolas B Cowan ta in 10 travnya 2007 A map of the day night contrast of the extrasolar planet HD 189733b Nature 447 7141 183 186 arXiv 0705 0993 Bibcode 2007Natur 447 183K doi 10 1038 nature05782 PMID 17495920 Bill Christensen Shock to the Solar System Coronal Mass Ejection Tracked to Saturn Arhivovano 1 sichnya 2011 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 AlaskaReport What Causes the Aurora Borealis Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Retrieved on 28 June 2008 Viereck Rodney Summer 2007 Space Weather What is it How Will it Affect You at Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 28 chervnya 2008 powerpoint download
