Органела (від слова орган й давньогрець. εἶδος — вид) — зазвичай вільно-плаваюча частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію. Історично, органели були виявлені за допомогою різноманітних форм мікроскопії або завдяки клітинному фракціонуванню.
Рецептори та дрібні, молекулярного рівня, структури, органелами не називають. Кордон між молекулами і органелами дуже нечіткий. Так, рибосоми, які зазвичай однозначно відносять до органел, можна вважати і складним молекулярним комплексом. Все частіше до органел зараховують і інші подібні комплекси порівняних розмірів та рівня складності — протеасоми, сплайсосоми та ін. У той же час порівняні за розмірами елементи цитоскелету (мікротрубочки, товсті філаменти поперечносмугастих м'язів тощо) зазвичай до органел не відносять. Ступінь постійності клітинної структури — теж ненадійний критерій її віднесення до органел. Так, веретено поділу, що хоча і не постійно, але закономірно присутнє у всіх еукаріотичних клітинах, зазвичай до органел не відносять, а везикули, які постійно з'являються і зникають в процесі обміну речовин — відносять. Багато в чому набір органел, що перераховується до навчальних посібниках, визначається традицією.
Класифікація органел:
- мікроскопічні - видимі під світловим мікроскопом;
- мітохондрії
- Комплекс Гольджі
- субмікроскопічні - видимі лише з допомогою електронного мікроскопа.
- лізосоми
- пероксисоми
- рибосоми
- ендоплазматична сітка
- мікрофіламенти
- мікротрубочки
Органели поділяються на:
- немембранні:
- центріолі
- цилій (війки) / флагелла (джгутики)
- ядерце
- рибосоми
- мембранні (обмежені мембраною):
- ядро
- мітохондрії
- вакуолі
- пероксисома
- апарат Ґольджі
- ендоплазматичний ретикулум
- лізосоми
- хлоропласти
Ці органели називають органелами загального призначення, тонофібрили клітин епітелію, міофібрили м'язових клітин і волокон, нейрофібрили нервових клітин та деякі інші називають органелами спеціального призначення.
Згідно з сучасно прийнятими теоріями, великі мембранні органели походять від стародавніх ендосимбіонтних організмів (див. Ендосимбіотична теорія):
- хлоропласти та інші пластиди, такі як родопласти та хромопласти
- мітохондрії
- пероксисоми
| Органела | Основна функція | Структура | Організми | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Хлоропласт (Пластиди) | фотосинтез | двомембранна | рослини, Найпростіші | мають власну ДНК; припускають що хлоропласти виникли з ціанобактерій в результаті симбіогенез і діаметр більшості клітин |
| Ендоплазматичний ретикулум | транспортація та згортання нових білків (шорсткий ендоплазматичний ретикулум), синтез ліпідів (гладкий ендоплазматичний ретикулум) | одномембранна | всі еукаріоти | на поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, згорнутий як мішок; гладкий ендоплазматичний ретикулум згорнутий в трубочки |
| Апарат Гольджі | сортування і перетворення білків. Утворення лізосом. | одномембранна | всі еукаріоти | асиметричний — цистерни, розташовані ближче до ядра клітини (цис-Гольджі) містять найменш зрілі білки, а відтранс-Гольджі відбруньковуються бульбашки, що містять повністю зрілі білки |
| Мітохондрія | виробництво енергії, синтез АТФ. | двомембранна | більшість еукаріотів | мають свою власну мітохондріальну ДНК; припускають, що мітохондрії виникли в результаті симбіогенезу |
| Вакуоля | запас, підтримання гомеостазу, в клітинах рослин — підтримання форми клітини (тургор) | одномембранна | еукаріоти, більш виражена у рослин | |
| Ядро | Збереження ДНК, транскрипція РНК | двомембранна | всі еукаріоти | містить основну частину геному |
| Рибосоми | синтез білка на основі матричних РНК за допомогою транспортних РНК | РНК/білок | еукаріоти, прокаріоти | |
| Везикули | запасають або транспортують поживні речовини | одномембранна | всі еукаріоти | |
| Лізосоми | дрібні лабільні утворення, що містять ферменти, зокрема гідролази, що беруть участь в процесах травлення фагоцитної їжі й автоліза (саморозчинення органел) | одномембранна | більшість еукараотів | |
| Центріолі (клітинний центр) | Центр організації цитоскелету. Необхідний для процесу клітинного поділу (рівномірно розподіляє хромосоми) | немембранна | еукаріоти | |
| Меланосома | збереження пігменту | одномембранна | тварини | |
| Міофібрили | скорочення м'язових волокон | складно організований пучок білкових ниток | тварини |
Другорядні еукаріотичні органели та клітинні компоненти
| Органела/Макромолекула | Основна функція | Структура | Організми |
|---|---|---|---|
| акросома | допомагає сперматозоїдам зливатися з яйцеклітиною | однномембранний компартмент | більшість тварин (включаючи губок) |
| аутофагосома | везикула, яка секвеструє цитоплазматичний матеріал та органели для деградації | двомембранний компартмент | всі еукаріоти |
| центріоль | якір для цитоскелета, організує поділ клітин, формуючи веретено поділу | білок мікротрубочок | тварини |
| війка | рух у зовнішньому середовищі або його рух; "критичний шлях сигналізації розвитку". | білок мікротрубочок | тварини, найпростіші, деякі рослини |
| кнідоцист | жалення | спіральна порожниста трубочка | кнідарії |
| виявляє світло, дозволяючи здійснювати фототаксис | зелені водорості та інші одноклітинні фотосинтетичні організми, такі як евгленові | ||
| глікосома | здійснює гліколіз | одномембранний компартмент | Деякі найпростіші, такі як Трипаносоми. |
| гліоксисома | перетворення жирів у цукри | одномембранний компартмент | рослини |
| виробництво енергії і водню | двомембранний компартмент | кілька одноклітинних еукаріотів | |
| лізосома | розщеплення великих молекул (напр., білків + полісахаридів) | одномембранний компартмент | тварини |
| меланосома | зберігання пігменту | одномембранний компартмент | тварини |
| ймовірно, відіграє роль у збірці (Fe–S) | двомембранний компартмент | кілька одноклітинних еукаріотів, які не мають мітохондрій | |
| міофібрила | скорочення міоцитів | пучки філаментів | тварини |
| ядерце | виробництво пре-рибосом | білок–ДНК–РНК | більшість еукаріотів |
| виявляє світло і, можливо, форми, дозволяючи здійснювати фототаксис | двомембранний компартмент | представники родини | |
| не охарактеризовано | не охарактеризовано | гриби | |
| пероксисома | розщеплення метаболічного пероксиду водню | одномембранний компартмент | всі еукаріоти |
| секреторний портал | одномембранний компартмент | всі еукаріоти | |
| протеасома | деградація непотрібних або пошкоджених білків шляхом протеолізу | дуже великий білковий комплекс | всі еукаріоти, всі археї та деякі бактерії |
| рибосома (80S) | трансляція РНК у білки | РНК-білок | всі еукаріоти |
| зберігання мРНК | безмембранна (комплекси ) | більшість еукаріотів | |
| кодування білків мРНК | безмембранний | більшість організмів | |
| везикула | транспорт матеріалів | одномембранний компартмент | всі еукаріоти |
Інші пов'язані структури:
- цитозоль
- ендомембранна система
- нуклеосома
- мікротрубочка
Прокаріотичні органели
Прокаріоти не такі структурно складні, як еукаріоти, і колись вважалося, що вони мають мало внутрішньої організації та не мають клітинних компартментів і внутрішніх мембран; але повільно з'являються деталі про внутрішні структури прокаріотів, які спростовують ці припущення. Раннім помилковим поворотом була ідея, розроблена в 1970-х роках, про те, що бактерії можуть містити складки клітинної мембрани, названі мезосомами, але пізніше було показано, що це артефакти, створені хімічними речовинами, які використовувалися для підготовки клітин до електронної мікроскопії.
Однак з'являється все більше доказів компартменталізації принаймні у деяких прокаріотів. Недавні дослідження показали, що принаймні деякі прокаріоти мають , такі як . Ці субклітинні компартменти мають діаметр 100-200 нм і оточені оболонкою з білків. Ще більш вражаючим є опис обмежених мембраною магнетосом у бактеріях, про які повідомлялося в 2006 році.
Бактеріальний тип виявив ряд особливостей компартменталізації. План клітини Planctomycetota включає внутрішньоцитоплазматичні мембрани, які розділяють цитоплазму на парифоплазму (зовнішній простір без рибосом) і піреллулосому (або рибоплазму, внутрішній простір, що містить рибосоми). Обмежені мембраною були виявлені в п'яти родах Planctomycetota "анаммокс", які виконують . У виді Planctomycetota Gemmata obscuriglobus було повідомлено про структуру, подібну до ядра, оточену ліпідними мембранами.
Компартменталізація є особливістю прокаріотичних фотосинтетичних структур.Пурпурні бактерії мають , які є реакційними центрами, що знаходяться в інвагінаціях клітинної мембрани.Зелені сірчані бактерії мають хлоросоми, які є фотосинтетичними антенними комплексами, що знаходяться прикріпленими до клітинних мембран.Ціанобактерії мають внутрішні тилакоїдні мембрани для ; дослідження показали, що клітинна мембрана і тилакоїдні мембрани не утворюють єдину безперервну структуру.
| Органела/макромолекула | Основна функція | Структура | Організми |
|---|---|---|---|
| анаеробне окислення амонію | мембрана з ладеранових ліпідів | бактерії "Candidatus" в межах | |
| фіксація вуглецю | з білковою оболонкою | деякі бактерії | |
| хлоросома | фотосинтез | світлозбиральний комплекс, прикріплений до клітинної мембрани | зелені сіркобактерії |
| джгутик | рух у зовнішньому середовищі | білковий філамент | деякі прокаріоти |
| магнетосома | магнітна орієнтація | неорганічний кристал, ліпідна мембрана | |
| нуклеоїд | підтримка ДНК, в РНК | ДНК-білок | прокаріоти |
| пілі | Прикріплення до інших клітин для кон'югації або до твердої підкладки для створення рушійних сил. | волосоподібний придаток, що виступає (хоча частково вбудований) з плазматичної мембрани | прокаріотичні клітини |
| плазміда | обмін ДНК | кільцева ДНК | деякі бактерії |
| рибосома (70S) | РНК у білки | РНК-білок | бактерії та археї |
| мембрани | фотосинтез | білки фотосистеми та пігменти | переважно ціанобактерії |
Див. також
Примітки
- Badano JL, Mitsuma N, Beales PL, Katsanis N (September 2006). The ciliopathies: an emerging class of human genetic disorders. Annual Review of Genomics and Human Genetics. 7: 125—48. doi:10.1146/annurev.genom.7.080505.115610. PMID 16722803.
- Anderson P, Kedersha N (March 2008). Stress granules: the Tao of RNA triage. Trends in Biochemical Sciences. 33 (3): 141—50. doi:10.1016/j.tibs.2007.12.003. PMID 18291657.
- Tsai Y, Sawaya MR, Cannon GC, Cai F, Williams EB, Heinhorst S, Kerfeld CA, Yeates TO (June 2007). Structural analysis of CsoS1A and the protein shell of the Halothiobacillus neapolitanus carboxysome. PLOS Biology. 5 (6): e144. doi:10.1371/journal.pbio.0050144. PMC 1872035. PMID 17518518.
- Murat, Dorothee; Byrne, Meghan; Komeili, Arash (1 жовтня 2010). Cell Biology of Prokaryotic Organelles. Cold Spring Harbor Perspectives in Biology. 2 (10): a000422. doi:10.1101/cshperspect.a000422. PMC 2944366. PMID 20739411.
- Ryter A (January–February 1988). Contribution of new cryomethods to a better knowledge of bacterial anatomy. Annales de l'Institut Pasteur. Microbiology. 139 (1): 33—44. doi:10.1016/0769-2609(88)90095-6. PMID 3289587.
- Kerfeld CA, Sawaya MR, Tanaka S, Nguyen CV, Phillips M, Beeby M, Yeates TO (August 2005). Protein structures forming the shell of primitive organelles. Science. 309 (5736): 936—8. Bibcode:2005Sci...309..936K. CiteSeerX 10.1.1.1026.896. doi:10.1126/science.1113397. PMID 16081736. S2CID 24561197.
- Komeili A, Li Z, Newman DK, Jensen GJ (January 2006). Magnetosomes are cell membrane invaginations organized by the actin-like protein MamK (PDF). Science. 311 (5758): 242—5. Bibcode:2006Sci...311..242K. doi:10.1126/science.1123231. PMID 16373532. S2CID 36909813.
- Scheffel A, Gruska M, Faivre D, Linaroudis A, Plitzko JM, Schüler D (March 2006). An acidic protein aligns magnetosomes along a filamentous structure in magnetotactic bacteria. Nature. 440 (7080): 110—4. Bibcode:2006Natur.440..110S. doi:10.1038/nature04382. PMID 16299495. S2CID 4372846.
- Lindsay, M. R.; Webb, R. I.; Strous, M; Jetten, M. S.; Butler, M. K.; Forde, R. J.; Fuerst, J. A. (2001). Cell compartmentalisation in planctomycetes: Novel types of structural organisation for the bacterial cell. Archives of Microbiology. 175 (6): 413—29. Bibcode:2001ArMic.175..413L. doi:10.1007/s002030100280. PMID 11491082. S2CID 21970703.
- Jetten, Mike S. M.; Niftrik, Laura van; Strous, Marc; Kartal, Boran; Keltjens, Jan T.; Op den Camp, Huub J. M. (1 червня 2009). Biochemistry and molecular biology of anammox bacteria. Critical Reviews in Biochemistry and Molecular Biology. 44 (2–3): 65—84. doi:10.1080/10409230902722783. hdl:2066/75127. PMID 19247843. S2CID 205694872. Процитовано 3 серпня 2020.
- Fuerst JA (13 жовтня 2005). Intracellular compartmentation in planctomycetes. Annual Review of Microbiology. 59: 299—328. doi:10.1146/annurev.micro.59.030804.121258. PMID 15910279.
Посилання
- КЛІТИННІ ОРГАНЕЛИ //Фармацевтична енциклопедія
Інтернет-ресурси
- Tree of Life project: Eukaryotes
- Organelle Databases
 | Це незавершена стаття з клітинної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organela vid slova organ j davnogrec eἶdos vid zazvichaj vilno plavayucha chastina eukariotichnoyi klitini yaka vikonuye specifichnu funkciyu Istorichno organeli buli viyavleni za dopomogoyu riznomanitnih form mikroskopiyi abo zavdyaki klitinnomu frakcionuvannyu Citoplazma razom z yiyi komponentami organelami v tipovij tvarinnij klitini Receptori ta dribni molekulyarnogo rivnya strukturi organelami ne nazivayut Kordon mizh molekulami i organelami duzhe nechitkij Tak ribosomi yaki zazvichaj odnoznachno vidnosyat do organel mozhna vvazhati i skladnim molekulyarnim kompleksom Vse chastishe do organel zarahovuyut i inshi podibni kompleksi porivnyanih rozmiriv ta rivnya skladnosti proteasomi splajsosomi ta in U toj zhe chas porivnyani za rozmirami elementi citoskeletu mikrotrubochki tovsti filamenti poperechnosmugastih m yaziv tosho zazvichaj do organel ne vidnosyat Stupin postijnosti klitinnoyi strukturi tezh nenadijnij kriterij yiyi vidnesennya do organel Tak vereteno podilu sho hocha i ne postijno ale zakonomirno prisutnye u vsih eukariotichnih klitinah zazvichaj do organel ne vidnosyat a vezikuli yaki postijno z yavlyayutsya i znikayut v procesi obminu rechovin vidnosyat Bagato v chomu nabir organel sho pererahovuyetsya do navchalnih posibnikah viznachayetsya tradiciyeyu Klasifikaciya organel mikroskopichni vidimi pid svitlovim mikroskopom mitohondriyi Kompleks Goldzhi submikroskopichni vidimi lishe z dopomogoyu elektronnogo mikroskopa lizosomi peroksisomi ribosomi endoplazmatichna sitka mikrofilamenti mikrotrubochki Organeli podilyayutsya na nemembranni centrioli cilij vijki flagella dzhgutiki yaderce ribosomi membranni obmezheni membranoyu yadro mitohondriyi vakuoli peroksisoma aparat Goldzhi endoplazmatichnij retikulum lizosomi hloroplasti Ci organeli nazivayut organelami zagalnogo priznachennya tonofibrili klitin epiteliyu miofibrili m yazovih klitin i volokon nejrofibrili nervovih klitin ta deyaki inshi nazivayut organelami specialnogo priznachennya Zgidno z suchasno prijnyatimi teoriyami veliki membranni organeli pohodyat vid starodavnih endosimbiontnih organizmiv div Endosimbiotichna teoriya hloroplasti ta inshi plastidi taki yak rodoplasti ta hromoplasti mitohondriyi peroksisomiOrganeli eukariotiv Organela Osnovna funkciya Struktura Organizmi PrimitkiHloroplast Plastidi fotosintez dvomembranna roslini Najprostishi mayut vlasnu DNK pripuskayut sho hloroplasti vinikli z cianobakterij v rezultati simbiogenez i diametr bilshosti klitinEndoplazmatichnij retikulum transportaciya ta zgortannya novih bilkiv shorstkij endoplazmatichnij retikulum sintez lipidiv gladkij endoplazmatichnij retikulum odnomembranna vsi eukarioti na poverhni shorstkogo endoplazmatichnogo retikuluma znahoditsya velika kilkist ribosom zgornutij yak mishok gladkij endoplazmatichnij retikulum zgornutij v trubochkiAparat Goldzhi sortuvannya i peretvorennya bilkiv Utvorennya lizosom odnomembranna vsi eukarioti asimetrichnij cisterni roztashovani blizhche do yadra klitini cis Goldzhi mistyat najmensh zrili bilki a vidtrans Goldzhi vidbrunkovuyutsya bulbashki sho mistyat povnistyu zrili bilkiMitohondriya virobnictvo energiyi sintez ATF dvomembranna bilshist eukariotiv mayut svoyu vlasnu mitohondrialnu DNK pripuskayut sho mitohondriyi vinikli v rezultati simbiogenezuVakuolya zapas pidtrimannya gomeostazu v klitinah roslin pidtrimannya formi klitini turgor odnomembranna eukarioti bilsh virazhena u roslinYadro Zberezhennya DNK transkripciya RNK dvomembranna vsi eukarioti mistit osnovnu chastinu genomuRibosomi sintez bilka na osnovi matrichnih RNK za dopomogoyu transportnih RNK RNK bilok eukarioti prokariotiVezikuli zapasayut abo transportuyut pozhivni rechovini odnomembranna vsi eukariotiLizosomi dribni labilni utvorennya sho mistyat fermenti zokrema gidrolazi sho berut uchast v procesah travlennya fagocitnoyi yizhi j avtoliza samorozchinennya organel odnomembranna bilshist eukaraotivCentrioli klitinnij centr Centr organizaciyi citoskeletu Neobhidnij dlya procesu klitinnogo podilu rivnomirno rozpodilyaye hromosomi nemembranna eukariotiMelanosoma zberezhennya pigmentu odnomembranna tvariniMiofibrili skorochennya m yazovih volokon skladno organizovanij puchok bilkovih nitok tvarini Drugoryadni eukariotichni organeli ta klitinni komponenti Drugoryadni eukariotichni organeli ta klitinni komponenti Organela Makromolekula Osnovna funkciya Struktura Organizmiakrosoma dopomagaye spermatozoyidam zlivatisya z yajceklitinoyu odnnomembrannij kompartment bilshist tvarin vklyuchayuchi gubok autofagosoma vezikula yaka sekvestruye citoplazmatichnij material ta organeli dlya degradaciyi dvomembrannij kompartment vsi eukarioticentriol yakir dlya citoskeleta organizuye podil klitin formuyuchi vereteno podilu bilok mikrotrubochok tvarinivijka ruh u zovnishnomu seredovishi abo jogo ruh kritichnij shlyah signalizaciyi rozvitku bilok mikrotrubochok tvarini najprostishi deyaki rosliniknidocist zhalennya spiralna porozhnista trubochka knidariyiviyavlyaye svitlo dozvolyayuchi zdijsnyuvati fototaksis zeleni vodorosti ta inshi odnoklitinni fotosintetichni organizmi taki yak evglenoviglikosoma zdijsnyuye glikoliz odnomembrannij kompartment Deyaki najprostishi taki yak Tripanosomi glioksisoma peretvorennya zhiriv u cukri odnomembrannij kompartment roslinivirobnictvo energiyi i vodnyu dvomembrannij kompartment kilka odnoklitinnih eukariotivlizosoma rozsheplennya velikih molekul napr bilkiv polisaharidiv odnomembrannij kompartment tvarinimelanosoma zberigannya pigmentu odnomembrannij kompartment tvarinijmovirno vidigraye rol u zbirci Fe S dvomembrannij kompartment kilka odnoklitinnih eukariotiv yaki ne mayut mitohondrijmiofibrila skorochennya miocitiv puchki filamentiv tvariniyaderce virobnictvo pre ribosom bilok DNK RNK bilshist eukariotivviyavlyaye svitlo i mozhlivo formi dozvolyayuchi zdijsnyuvati fototaksis dvomembrannij kompartment predstavniki rodinine oharakterizovano ne oharakterizovano gribiperoksisoma rozsheplennya metabolichnogo peroksidu vodnyu odnomembrannij kompartment vsi eukariotisekretornij portal odnomembrannij kompartment vsi eukariotiproteasoma degradaciya nepotribnih abo poshkodzhenih bilkiv shlyahom proteolizu duzhe velikij bilkovij kompleks vsi eukarioti vsi arheyi ta deyaki bakteriyiribosoma 80S translyaciya RNK u bilki RNK bilok vsi eukariotizberigannya mRNK bezmembranna kompleksi bilshist eukariotivkoduvannya bilkiv mRNK bezmembrannij bilshist organizmivvezikula transport materialiv odnomembrannij kompartment vsi eukarioti Inshi pov yazani strukturi citozol endomembranna sistema nukleosoma mikrotrubochkaProkariotichni organeli A Elektronna mikrofotografiya klitin strilki vkazuyut na B Zobrazhennya cilih karboksisom vidilenih z H neapolitanus Masshtabni linijki 100 nm Struktura sho pokazuye ta vnutrishnocitoplazmatichnu membranu Prokarioti ne taki strukturno skladni yak eukarioti i kolis vvazhalosya sho voni mayut malo vnutrishnoyi organizaciyi ta ne mayut klitinnih kompartmentiv i vnutrishnih membran ale povilno z yavlyayutsya detali pro vnutrishni strukturi prokariotiv yaki sprostovuyut ci pripushennya Rannim pomilkovim povorotom bula ideya rozroblena v 1970 h rokah pro te sho bakteriyi mozhut mistiti skladki klitinnoyi membrani nazvani mezosomami ale piznishe bulo pokazano sho ce artefakti stvoreni himichnimi rechovinami yaki vikoristovuvalisya dlya pidgotovki klitin do elektronnoyi mikroskopiyi Odnak z yavlyayetsya vse bilshe dokaziv kompartmentalizaciyi prinajmni u deyakih prokariotiv Nedavni doslidzhennya pokazali sho prinajmni deyaki prokarioti mayut taki yak Ci subklitinni kompartmenti mayut diametr 100 200 nm i otocheni obolonkoyu z bilkiv She bilsh vrazhayuchim ye opis obmezhenih membranoyu magnetosom u bakteriyah pro yaki povidomlyalosya v 2006 roci Bakterialnij tip viyaviv ryad osoblivostej kompartmentalizaciyi Plan klitini Planctomycetota vklyuchaye vnutrishnocitoplazmatichni membrani yaki rozdilyayut citoplazmu na parifoplazmu zovnishnij prostir bez ribosom i pirellulosomu abo riboplazmu vnutrishnij prostir sho mistit ribosomi Obmezheni membranoyu buli viyavleni v p yati rodah Planctomycetota anammoks yaki vikonuyut U vidi Planctomycetota Gemmata obscuriglobus bulo povidomleno pro strukturu podibnu do yadra otochenu lipidnimi membranami Kompartmentalizaciya ye osoblivistyu prokariotichnih fotosintetichnih struktur Purpurni bakteriyi mayut yaki ye reakcijnimi centrami sho znahodyatsya v invaginaciyah klitinnoyi membrani Zeleni sirchani bakteriyi mayut hlorosomi yaki ye fotosintetichnimi antennimi kompleksami sho znahodyatsya prikriplenimi do klitinnih membran Cianobakteriyi mayut vnutrishni tilakoyidni membrani dlya doslidzhennya pokazali sho klitinna membrana i tilakoyidni membrani ne utvoryuyut yedinu bezperervnu strukturu Prokariotichni organeli ta klitinni komponenti Organela makromolekula Osnovna funkciya Struktura Organizmianaerobne okislennya amoniyu membrana z laderanovih lipidiv bakteriyi Candidatus v mezhahfiksaciya vuglecyu z bilkovoyu obolonkoyu deyaki bakteriyihlorosoma fotosintez svitlozbiralnij kompleks prikriplenij do klitinnoyi membrani zeleni sirkobakteriyidzhgutik ruh u zovnishnomu seredovishi bilkovij filament deyaki prokariotimagnetosoma magnitna oriyentaciya neorganichnij kristal lipidna membrananukleoyid pidtrimka DNK v RNK DNK bilok prokariotipili Prikriplennya do inshih klitin dlya kon yugaciyi abo do tverdoyi pidkladki dlya stvorennya rushijnih sil volosopodibnij pridatok sho vistupaye hocha chastkovo vbudovanij z plazmatichnoyi membrani prokariotichni klitiniplazmida obmin DNK kilceva DNK deyaki bakteriyiribosoma 70S RNK u bilki RNK bilok bakteriyi ta arheyimembrani fotosintez bilki fotosistemi ta pigmenti perevazhno cianobakteriyiDiv takozhKlitinaPrimitkiBadano JL Mitsuma N Beales PL Katsanis N September 2006 The ciliopathies an emerging class of human genetic disorders Annual Review of Genomics and Human Genetics 7 125 48 doi 10 1146 annurev genom 7 080505 115610 PMID 16722803 Anderson P Kedersha N March 2008 Stress granules the Tao of RNA triage Trends in Biochemical Sciences 33 3 141 50 doi 10 1016 j tibs 2007 12 003 PMID 18291657 Tsai Y Sawaya MR Cannon GC Cai F Williams EB Heinhorst S Kerfeld CA Yeates TO June 2007 Structural analysis of CsoS1A and the protein shell of the Halothiobacillus neapolitanus carboxysome PLOS Biology 5 6 e144 doi 10 1371 journal pbio 0050144 PMC 1872035 PMID 17518518 Murat Dorothee Byrne Meghan Komeili Arash 1 zhovtnya 2010 Cell Biology of Prokaryotic Organelles Cold Spring Harbor Perspectives in Biology 2 10 a000422 doi 10 1101 cshperspect a000422 PMC 2944366 PMID 20739411 Ryter A January February 1988 Contribution of new cryomethods to a better knowledge of bacterial anatomy Annales de l Institut Pasteur Microbiology 139 1 33 44 doi 10 1016 0769 2609 88 90095 6 PMID 3289587 Kerfeld CA Sawaya MR Tanaka S Nguyen CV Phillips M Beeby M Yeates TO August 2005 Protein structures forming the shell of primitive organelles Science 309 5736 936 8 Bibcode 2005Sci 309 936K CiteSeerX 10 1 1 1026 896 doi 10 1126 science 1113397 PMID 16081736 S2CID 24561197 Komeili A Li Z Newman DK Jensen GJ January 2006 Magnetosomes are cell membrane invaginations organized by the actin like protein MamK PDF Science 311 5758 242 5 Bibcode 2006Sci 311 242K doi 10 1126 science 1123231 PMID 16373532 S2CID 36909813 Scheffel A Gruska M Faivre D Linaroudis A Plitzko JM Schuler D March 2006 An acidic protein aligns magnetosomes along a filamentous structure in magnetotactic bacteria Nature 440 7080 110 4 Bibcode 2006Natur 440 110S doi 10 1038 nature04382 PMID 16299495 S2CID 4372846 Lindsay M R Webb R I Strous M Jetten M S Butler M K Forde R J Fuerst J A 2001 Cell compartmentalisation in planctomycetes Novel types of structural organisation for the bacterial cell Archives of Microbiology 175 6 413 29 Bibcode 2001ArMic 175 413L doi 10 1007 s002030100280 PMID 11491082 S2CID 21970703 Jetten Mike S M Niftrik Laura van Strous Marc Kartal Boran Keltjens Jan T Op den Camp Huub J M 1 chervnya 2009 Biochemistry and molecular biology of anammox bacteria Critical Reviews in Biochemistry and Molecular Biology 44 2 3 65 84 doi 10 1080 10409230902722783 hdl 2066 75127 PMID 19247843 S2CID 205694872 Procitovano 3 serpnya 2020 Fuerst JA 13 zhovtnya 2005 Intracellular compartmentation in planctomycetes Annual Review of Microbiology 59 299 328 doi 10 1146 annurev micro 59 030804 121258 PMID 15910279 PosilannyaKLITINNI ORGANELI Farmacevtichna enciklopediyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OrganelaInternet resursiTree of Life project Eukaryotes Organelle Databases Ce nezavershena stattya z klitinnoyi biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
