Область — назва однієї з 25 адміністративних одиниць України, утворених з метою здійснення державної політики щодо збалансованого розвитку територій. Україна є унітарною державою, тому області мають юридичну компетенцію, визначену Конституцією України та законом.
| Області України | |
|---|---|
  Вол.обл.  Рівн.обл.  Жит.обл.  Київ.обл.  Хмел.обл.  Терн.обл.  Івано-Фр.обл.  Зак.обл.  Черн.обл  Він.обл.  Черк.обл.  Кіров.обл  Мик.обл.  Полт.обл.  Черн.обл.  Сум.обл.  Харк.обл.  Дніпр.обл.  Зап.обл.  Дон.обл.  Луг.обл.  Льв.обл.  Херс.обл.  АР Крим Азовське море  Севастополь | |
| Країна |  Україна і  Українська СРР  |
| Тип | Поділ унітарної держави |
| Розташування |  Україна |
| Створено | 27 лютого, 1932 |
| Кількість | 24 (станом на 1991) |
| Кількість населення | 904,374 (Чернівецька) – 4,165,901 (Донецька) |
| Площа | 8 097 км2 (3 126 миля2) (Чернівецька) – 33 314 км2 (12 863 миля2) (Одеська) |
| Уряд | обласна державна адміністрація, обласна рада |
| Підрозділи | 136 районів (дистриктів) |
 Області України у Вікісховищі | |
Кожна адміністративно-територіальна одиниця має територію та межі, що встановлюються відповідно до Закону Про територіальний устрій України. Кожна область має свій обласний центр. Назви областей встановлюються Конституцією України. 21 області України названо за назвою свого центру. Волинська має центр Луцьк, Закарпатська — центр Ужгород, Кіровоградська — центр Кропивницький. За площею найбільша область України є Одеська область, а найменша — Чернівецька область.
Області поділяються на райони (від 3 до 8 районів в області).
Список областей
- АР Крим: (кримськотат: Qırım Muhtar Cumhuriyeti, Кирим Мухтар Джумхурієті) представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна рада Автономної Республіки Крим. ВР АРК у межах своїх повноважень приймає рішення та ухвалює постанови, які є обов'язковими для виконання в АР Крим. Урядом АРК є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів АРК призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою АРК за погодженням із Президентом України. Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України і законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції. Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України; центр — Сімферополь.
- Вінницька: утворена 27.02.1932 (Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький) частини ввійшли до Київської (1932), Житомирської, Кам'янець-Подільської (1937) і Черкаської (1954), приєднана частина Київської (1937); центр — Вінниця
- Волинська: утворена 4.12.1939 (Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький); центр — Луцьк
- Дніпропетровська (розм. Дніпропетровщина, Січеславщина): утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької (1932), Миколаївської (1937) і Запорізької (1939); центр — Дніпро
- Донецька: утворена 17.07.1932 з частин Дніпропетровської і Харківської, у 1938 році розділена на Сталінську і Ворошиловградську; з 3.06.1938 по 9.11.1961 — Сталінська; центр — Донецьк (до 22.07.1932 — Артемівськ)
- Житомирська: утворена 22.09.1937 з частин Вінницької та Київської; центр — Житомир
- Закарпатська: утворена 22.01.1946 з території Закарпатської України; центр — Ужгород
- Запорізька: утворена 10.01.1939 з частин Дніпропетровської і Миколаївської; частина ввійшла до Херсонської (1944); центр — Запоріжжя
- Івано-Франківська: утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962 — Станіславська; центр — Івано-Франківськ
- Київська: утворена 27.02.1932; частини передані до Харківської, Чернігівської (1932), Вінницької, Житомирської, Полтавської (1937), Кіровоградської (1939) і Черкаської (1954) областей, Київської міськради (1937, 1988), приєднані частини Вінницької (1932), Полтавської (1954) і Чернігівської (1987) областей; центр — Київ
- Кіровоградська: утворена 10.01.1939 з частин Київської, Миколаївської, Одеської і Полтавської; частина ввійшла до Черкаської (1954), приєднана частина Одеської (1954); центр — Кропивницький
- Луганська: утворена 3.06.1938 з частини Донецької; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась Ворошиловградською; центр — Луганськ
- Львівська: утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до Польщі (1944), приєднані частина території Польщі (1951), Дрогобицька область (1959); центр — Львів
- Миколаївська: утворена 22.09.1937 з частин Дніпропетровської та Одеської; частини ввійшли до Запорізької і Кіровоградської (1939), Херсонської (1944), приєднані частини Одеської області (1944, 1954); центр — Миколаїв
- Одеська: утворена 27.02.1932; частини передані до Миколаївської (1937, 1944, 1954) і Кіровоградської (1939, 1954), приєднані частина Молдавської АРСР (1940) та Ізмаїльська область (1954); центр — Одеса
- Полтавська: утворена 22.09.1937 з частин Київської і Харківської; частини передані до Кіровоградської і Сумської (1939), Київської і Черкаської (1954); центр — Полтава
- Рівненська: утворена 4.12.1939 з Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Ровенського і Сарненського повітів; до 11.06.1991 — Ровенська; центр — Рівне
- Сумська: утворена 10.01.1939 з частин Полтавської, Харківської і Чернігівської, частина відійшла до Чернігівської (1965); центр — Суми
- Тернопільська: утворена 4.12.1939 з Бережанського, Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Капачинського, Кременецького, Підгаєцького, Скалатського, Тарнопольского, Трембовлянського і Чортківського повітів; до 9.08.1944 — Тарнопольська; центр — Тернопіль
- Харківська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької і Чернігівської (1932), Полтавської (1937) і Сумської (1939), приєднана частина Київської області (1932); центр — Харків
- Херсонська: утворена 30.03.1944 з частин Запорізької та Миколаївської; центр — Херсон
- Хмельницька: утворена 22.09.1937 з частини Вінницької; до 4.02.1954 — Кам'янець-Подільська; центр — Хмельницький (до травня 1941 року — Кам'янець-Подільський)
- Черкаська: утворена 7.01.1954 з частин Вінницької, Київської, Кіровоградської і Полтавської; центр — Черкаси
- Чернівецька: утворена 7.08.1940 з територій Північної Буковини і північної частини Бессарабії; центр — Чернівці
- Чернігівська: утворена 15.10.1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський район Сумської області (1965); центр — Чернігів
Загальні відомості
За площею найбільша область України є Одеська область (33 310 км2), а найменша - Чернівецька область (8 097 км2).
Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська,Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, області не межують з іншими країнами. Закарпатська область має вихід до кордонів чотирьох країн.
Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області мають вихід до морів.
На території Кіровоградської області на околиці селища міського типу Добровеличківка розташований геометричний центр України. В Черкаській області на північній околиці села Мар'янівка розташовано географічний центр України.
Основні соціально-економічні показники (2020 рік)
| Чисельність наявного населення на 1 січня 2021 року, тис. осіб | Кількість зайнятого населення віком 15-70 років, тис. осіб | Наявний дохід населення у розрахунку на одну особу, грн | Витрати населення у розрахунку на одну особу, грн | |
|---|---|---|---|---|
| Україна | 41588,4 | 15915,3 | 73355 | 95566 |
| Автономна Республіка Крим | … | … | … | … |
| області | ||||
| Вінницька | 1529,1 | 634,9 | 70691 | 88968 |
| Волинська | 1027,4 | 364,1 | 56603 | 75360 |
| Дніпропетровська | 3142,0 | 1367,8 | 92083 | 112647 |
| Донецька | 4100,3 | 713,7 | 41662 | 39422 |
| Житомирська | 1195,5 | 489,3 | 67187 | 83768 |
| Закарпатська | 1250,1 | 492,7 | 51073 | 74403 |
| Запорізька | 1666,5 | 707,3 | 81949 | 99900 |
| Івано-Франківська | 1361,1 | 548,8 | 60276 | 76786 |
| Київська | 1788,5 | 755,7 | 79263 | 139404 |
| Кіровоградська | 920,1 | 362,0 | 63472 | 83807 |
| Луганська | 2121,3 | 287,1 | 26714 | 24518 |
| Львівська | 2497,8 | 1038,9 | 71150 | 95914 |
| Миколаївська | 1108,4 | 479,7 | 68289 | 85442 |
| Одеська | 2368,1 | 991,2 | 80164 | 108381 |
| Полтавська | 1371,5 | 566,2 | 77547 | 97883 |
| Рівненська | 1148,5 | 465,8 | 58814 | 77440 |
| Сумська | 1053,5 | 459,9 | 71117 | 81658 |
| Тернопільська | 1030,6 | 398,4 | 55570 | 72060 |
| Харківська | 2633,8 | 1208,5 | 73218 | 115022 |
| Херсонська | 1016,7 | 434,5 | 63073 | 83247 |
| Хмельницька | 1243,8 | 505,0 | 64824 | 88806 |
| Черкаська | 1178,3 | 504,5 | 64254 | 88993 |
| Чернівецька | 896,6 | 376,5 | 53875 | 78940 |
| Чернігівська | 976,7 | 411,3 | 64933 | 84056 |
Колишні області
- Ізмаїльська область
- Дрогобицька область
- Кримська область
Примітки
- Усього в складі підрозділів першого рівня України існує 136 районів, зокрема 24 області та Автономна Республіка Крим.
- Про територіальний устрій України. ips.ligazakon.net. Процитовано 31 липня 2024.
- Конституція України - Розділ IX. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ Процитовано 31 липня 2024
- Статистичний збірник «Регіони України» (2 частини). ukrstat.gov.ua. Процитовано 31 липня 2024.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oblast nazva odniyeyi z 25 administrativnih odinic Ukrayini utvorenih z metoyu zdijsnennya derzhavnoyi politiki shodo zbalansovanogo rozvitku teritorij Ukrayina ye unitarnoyu derzhavoyu tomu oblasti mayut yuridichnu kompetenciyu viznachenu Konstituciyeyu Ukrayini ta zakonom d Oblasti UkrayiniVol obl Rivn obl Zhit obl Kiyiv obl Hmel obl Tern obl Ivano Fr obl Zak obl Chern obl Vin obl Cherk obl Kirov obl Mik obl Polt obl Chern obl Sum obl Hark obl Dnipr obl Odes obl Zap obl Don obl Lug obl Lv obl Hers obl AR Krim Azovske more Chorne more Rosiya Bilorus Polsha Rumuniya Moldova Kiyiv SevastopolKrayina Ukrayina i Ukrayinska SRR TipPodil unitarnoyi derzhaviRoztashuvannya UkrayinaStvoreno27 lyutogo 1932 92 roki tomu 1932 02 27 Kilkist24 stanom na 1991 Kilkist naselennya904 374 Chernivecka 4 165 901 Donecka Plosha8 097 km2 3 126 milya2 Chernivecka 33 314 km2 12 863 milya2 Odeska Uryadoblasna derzhavna administraciya oblasna radaPidrozdili136 rajoniv distriktiv Oblasti Ukrayini u Vikishovishi Kozhna administrativno teritorialna odinicya maye teritoriyu ta mezhi sho vstanovlyuyutsya vidpovidno do Zakonu Pro teritorialnij ustrij Ukrayini Kozhna oblast maye svij oblasnij centr Nazvi oblastej vstanovlyuyutsya Konstituciyeyu Ukrayini 21 oblasti Ukrayini nazvano za nazvoyu svogo centru Volinska maye centr Luck Zakarpatska centr Uzhgorod Kirovogradska centr Kropivnickij Za plosheyu najbilsha oblast Ukrayini ye Odeska oblast a najmensha Chernivecka oblast Oblasti podilyayutsya na rajoni vid 3 do 8 rajoniv v oblasti Spisok oblastejGolovna kategoriya Oblasti Ukrayini AR Krim krimskotat Qirim Muhtar Cumhuriyeti Kirim Muhtar Dzhumhuriyeti predstavnickim organom Avtonomnoyi Respubliki Krim ye Verhovna rada Avtonomnoyi Respubliki Krim VR ARK u mezhah svoyih povnovazhen prijmaye rishennya ta uhvalyuye postanovi yaki ye obov yazkovimi dlya vikonannya v AR Krim Uryadom ARK ye Rada ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Golova Radi ministriv ARK priznachayetsya na posadu i zvilnyayetsya z posadi Verhovnoyu Radoyu ARK za pogodzhennyam iz Prezidentom Ukrayini Povnovazhennya poryadok formuvannya i diyalnosti Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim i Radi ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim viznachayutsya Konstituciyeyu Ukrayini i zakonami Ukrayini normativno pravovimi aktami Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim z pitan vidnesenih do yiyi kompetenciyi Pravosuddya v Avtonomnij Respublici Krim zdijsnyuyetsya sudami sho nalezhat do yedinoyi sistemi sudiv Ukrayini centr Simferopol Vinnicka utvorena 27 02 1932 Vinnickij Gajsinskij Zhmerinskij Mogiliv Podilskij Tulchinskij Hmilnickij chastini vvijshli do Kiyivskoyi 1932 Zhitomirskoyi Kam yanec Podilskoyi 1937 i Cherkaskoyi 1954 priyednana chastina Kiyivskoyi 1937 centr Vinnicya Volinska utvorena 4 12 1939 Volodimirskij Kamin Kashirskij Kovelskij Luckij centr Luck Dnipropetrovska rozm Dnipropetrovshina Sicheslavshina utvorena 27 02 1932 chastini vvijshli do Doneckoyi 1932 Mikolayivskoyi 1937 i Zaporizkoyi 1939 centr Dnipro Donecka utvorena 17 07 1932 z chastin Dnipropetrovskoyi i Harkivskoyi u 1938 roci rozdilena na Stalinsku i Voroshilovgradsku z 3 06 1938 po 9 11 1961 Stalinska centr Doneck do 22 07 1932 Artemivsk Zhitomirska utvorena 22 09 1937 z chastin Vinnickoyi ta Kiyivskoyi centr Zhitomir Zakarpatska utvorena 22 01 1946 z teritoriyi Zakarpatskoyi Ukrayini centr Uzhgorod Zaporizka utvorena 10 01 1939 z chastin Dnipropetrovskoyi i Mikolayivskoyi chastina vvijshla do Hersonskoyi 1944 centr Zaporizhzhya Ivano Frankivska utvorena 4 12 1939 z Gorodenkivskogo Dolinskogo Kaluskogo Kolomijskogo Kosivskogo Nadvirnyanskogo Rogatinskogo Snyatinskogo Stanislavskogo i Tlumackogo povitiv do 9 11 1962 Stanislavska centr Ivano Frankivsk Kiyivska utvorena 27 02 1932 chastini peredani do Harkivskoyi Chernigivskoyi 1932 Vinnickoyi Zhitomirskoyi Poltavskoyi 1937 Kirovogradskoyi 1939 i Cherkaskoyi 1954 oblastej Kiyivskoyi miskradi 1937 1988 priyednani chastini Vinnickoyi 1932 Poltavskoyi 1954 i Chernigivskoyi 1987 oblastej centr Kiyiv Kirovogradska utvorena 10 01 1939 z chastin Kiyivskoyi Mikolayivskoyi Odeskoyi i Poltavskoyi chastina vvijshla do Cherkaskoyi 1954 priyednana chastina Odeskoyi 1954 centr Kropivnickij Luganska utvorena 3 06 1938 z chastini Doneckoyi z 3 06 1938 po 5 03 1958 i z 5 01 1970 po 4 05 1990 nazivalas Voroshilovgradskoyu centr Lugansk Lvivska utvorena 4 12 1939 z Bibrkivskogo Brodskogo Gorodockogo Zholkevskogo Zolochivskogo Kam yanskogo Lvivskogo Lyubachivskogo Peremishlyanskogo Rava Ruskogo Radehivskogo Sokalskogo Yavorivskogo povitiv chastina teritoriyi vidijshla do Polshi 1944 priyednani chastina teritoriyi Polshi 1951 Drogobicka oblast 1959 centr Lviv Mikolayivska utvorena 22 09 1937 z chastin Dnipropetrovskoyi ta Odeskoyi chastini vvijshli do Zaporizkoyi i Kirovogradskoyi 1939 Hersonskoyi 1944 priyednani chastini Odeskoyi oblasti 1944 1954 centr Mikolayiv Odeska utvorena 27 02 1932 chastini peredani do Mikolayivskoyi 1937 1944 1954 i Kirovogradskoyi 1939 1954 priyednani chastina Moldavskoyi ARSR 1940 ta Izmayilska oblast 1954 centr Odesa Poltavska utvorena 22 09 1937 z chastin Kiyivskoyi i Harkivskoyi chastini peredani do Kirovogradskoyi i Sumskoyi 1939 Kiyivskoyi i Cherkaskoyi 1954 centr Poltava Rivnenska utvorena 4 12 1939 z Dubenskogo Zdolbunivskogo Kostopilskogo Rovenskogo i Sarnenskogo povitiv do 11 06 1991 Rovenska centr Rivne Sumska utvorena 10 01 1939 z chastin Poltavskoyi Harkivskoyi i Chernigivskoyi chastina vidijshla do Chernigivskoyi 1965 centr Sumi Ternopilska utvorena 4 12 1939 z Berezhanskogo Borshivskogo Buchackogo Zalishickogo Zbarazkogo Zborivskogo Kapachinskogo Kremeneckogo Pidgayeckogo Skalatskogo Tarnopolskogo Trembovlyanskogo i Chortkivskogo povitiv do 9 08 1944 Tarnopolska centr Ternopil Harkivska utvorena 27 02 1932 chastini vvijshli do Doneckoyi i Chernigivskoyi 1932 Poltavskoyi 1937 i Sumskoyi 1939 priyednana chastina Kiyivskoyi oblasti 1932 centr Harkiv Hersonska utvorena 30 03 1944 z chastin Zaporizkoyi ta Mikolayivskoyi centr Herson Hmelnicka utvorena 22 09 1937 z chastini Vinnickoyi do 4 02 1954 Kam yanec Podilska centr Hmelnickij do travnya 1941 roku Kam yanec Podilskij Cherkaska utvorena 7 01 1954 z chastin Vinnickoyi Kiyivskoyi Kirovogradskoyi i Poltavskoyi centr Cherkasi Chernivecka utvorena 7 08 1940 z teritorij Pivnichnoyi Bukovini i pivnichnoyi chastini Bessarabiyi centr Chernivci Chernigivska utvorena 15 10 1932 z chastin Kiyivskoyi i Harkivskoyi chastini peredani do Sumskoyi 1939 i Kiyivskoyi 1987 priyednanij Talalayivskij rajon Sumskoyi oblasti 1965 centr ChernigivZagalni vidomostiDiv takozh Spisok oblastej Ukrayini za plosheyu Za plosheyu najbilsha oblast Ukrayini ye Odeska oblast 33 310 km2 a najmensha Chernivecka oblast 8 097 km2 Avtonomna Respublika Krim Dnipropetrovska Zaporizka Kirovogradska Mikolayivska Poltavska Ternopilska Hersonska Hmelnicka Cherkaska oblasti ne mezhuyut z inshimi krayinami Zakarpatska oblast maye vihid do kordoniv chotiroh krayin Avtonomna Respublika Krim Donecka Zaporizka Mikolayivska Odeska Hersonska oblasti mayut vihid do moriv Na teritoriyi Kirovogradskoyi oblasti na okolici selisha miskogo tipu Dobrovelichkivka roztashovanij geometrichnij centr Ukrayini V Cherkaskij oblasti na pivnichnij okolici sela Mar yanivka roztashovano geografichnij centr Ukrayini Osnovni socialno ekonomichni pokazniki 2020 rik Chiselnist nayavnogo naselennya na 1 sichnya 2021 roku tis osib Kilkist zajnyatogo naselennya vikom 15 70 rokiv tis osib Nayavnij dohid naselennya u rozrahunku na odnu osobu grn Vitrati naselennya u rozrahunku na odnu osobu grnUkrayina 41588 4 15915 3 73355 95566Avtonomna Respublika Krim oblastiVinnicka 1529 1 634 9 70691 88968Volinska 1027 4 364 1 56603 75360Dnipropetrovska 3142 0 1367 8 92083 112647Donecka 4100 3 713 7 41662 39422Zhitomirska 1195 5 489 3 67187 83768Zakarpatska 1250 1 492 7 51073 74403Zaporizka 1666 5 707 3 81949 99900Ivano Frankivska 1361 1 548 8 60276 76786Kiyivska 1788 5 755 7 79263 139404Kirovogradska 920 1 362 0 63472 83807Luganska 2121 3 287 1 26714 24518Lvivska 2497 8 1038 9 71150 95914Mikolayivska 1108 4 479 7 68289 85442Odeska 2368 1 991 2 80164 108381Poltavska 1371 5 566 2 77547 97883Rivnenska 1148 5 465 8 58814 77440Sumska 1053 5 459 9 71117 81658Ternopilska 1030 6 398 4 55570 72060Harkivska 2633 8 1208 5 73218 115022Hersonska 1016 7 434 5 63073 83247Hmelnicka 1243 8 505 0 64824 88806Cherkaska 1178 3 504 5 64254 88993Chernivecka 896 6 376 5 53875 78940Chernigivska 976 7 411 3 64933 84056Kolishni oblastiIzmayilska oblast Drogobicka oblast Krimska oblastPrimitkiUsogo v skladi pidrozdiliv pershogo rivnya Ukrayini isnuye 136 rajoniv zokrema 24 oblasti ta Avtonomna Respublika Krim Pro teritorialnij ustrij Ukrayini ips ligazakon net Procitovano 31 lipnya 2024 Konstituciya Ukrayini Rozdil IX TERITORIALNIJ USTRIJ UKRAYiNI Procitovano 31 lipnya 2024 Statistichnij zbirnik Regioni Ukrayini 2 chastini ukrstat gov ua Procitovano 31 lipnya 2024 Div takozhAdministrativnij ustrij Ukrayini Oblast Region U statti Vikipediyi pro pevnu oblast Ukrayini vikoristovuyetsya shablon kartka Oblast
