Мі́нська о́бласть (біл. Мі́нская во́бласць, рос. Минская область) — адміністративно-територіальна одиниця в центрі Республіки Білорусь. Адміністративний центр — місто Мінськ, яке адміністративно не входить до області і є столицею Білорусі. Станом на 2019 рік населення області становить 1 471 240 осіб.
| Мінська область біл. Мінская вобласць рос. Минская область | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |  | ||||||||||||
| Герб Мінської області | Прапор Мінської області | ||||||||||||
| |||||||||||||
| Основні дані | |||||||||||||
| Країна: |  Білорусь | ||||||||||||
| Утворена: | 15 січня 1938 | ||||||||||||
| Населення: | ▼1 471 240 (2019) | ||||||||||||
| Площа: | 39 854 км² | ||||||||||||
| Густота населення: | 35,84 осіб/км² | ||||||||||||
| Поштові індекси | 222xxx, 223xxx | ||||||||||||
| Телефонні коди: | +375-17 | ||||||||||||
| Обласний центр: | Мінськ | ||||||||||||
| Райони: | 22 | ||||||||||||
| Міста: | |||||||||||||
| •обласного значення | Жодино | ||||||||||||
| •районного значення | Березино • Борисов • Воложин • Вілейка • Дзержинськ • Заславль • Клецьк • Копиль • Крупки • Логойськ • Любань • Мар'їна Горка • Молодечно • Мядель • Несвіж • Слуцьк • Смолевичі • Солігорськ • Старі Дороги • Стовбці • Узда • Фаніполь • Червень | ||||||||||||
| Смт: | 19 | ||||||||||||
| Села: | 5216 | ||||||||||||
| Селища: | |||||||||||||
| Селищні ради: | |||||||||||||
| Сільські ради: | 300 | ||||||||||||
| Номери автомобілів: | 5 | ||||||||||||
| : | |||||||||||||
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Обласна влада | |||||||||||||
| Вебсторінка: | minsk-region.gov.by | ||||||||||||
| Голова виконкому: | Ісаченко Анатолій Михайлович | ||||||||||||
| Голова обл. ради: | — | ||||||||||||
| Мапа | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| | |||||||||||||
 Мінська область у Вікісховищі  | |||||||||||||
Географія
Мінська область межує з усіма іншими областями Білорусі і не має кордонів із сусідніми державами. Площа області становить 39,9 тис. км² (близько 20 % території країни). Максимальна протяжність з заходу на схід — 240 км, з півночі на південь — 315 км. Найвища точка — Дзержинська гора (345 м над рівнем моря).
 Вітебська область | ||
 Гродненська область |  Могильовська область | |
 Берестейська область |  Гомельська область |
В області 22 міста.
Найбільші річки:
- Березина
- Німан
- Вілія (Няріс).
Історія
З початку X століття територія сучасної Мінської області входила до складу Київської Русі. Згодом вона входила до складу Полоцького князівства, а після утворення Великого князівства Литовського увійшла в його склад. Після об'єднання Великого князівства Литовського і Королівства Польського, була частиною Речі Посполитої.
1793 року, у результаті другого розділу Речі Посполитої, територія області приєднана до Російської імперії і ввійшла до складу Мінської губернії. У ході розвалу Російської імперії й громадянської війни західна частина ввійшла до складу Польщі в 1921 році, а східна — до радянської Білорусі. Після пакту Молотова — Ріббентропа в 1939 році західна частина зайнята радянськими військами й входить до складу БРСР. Приєднана територія поділена між Мінською й Вілейською областями. 1944 року Вілейська область перейменована на Молодеченську. 1960 року Молодечненська область розформована і її південна частина стала північною частиною Мінської області.
Населення
Населення Мінської області становить 1,426 млн осіб (2018), густота населення — 36,5 осіб/км².
Найбільші міста
Міста з населенням понад 20 тисяч осіб:
| Місто | Населення, осіб (2009) |
|---|---|
| Борисов | 150000 |
| Солігорськ | 101400 |
| Молодечно | 97600 |
| Жодино | 62200 |
| Слуцьк | 60900 |
| Вілейка | 28300 |
| Дзержинськ | 24900 |
| Мар'їна Горка | 22500 |
Керівництво Мінської області
Голови Організаційного комітету
- Кулагін Михайло Васильович (квітень 1938 — липень 1938)
- Ковальов Панас Федорович (липень 1938 — січень 1939)
- (січень 1939 — січень 1940)
Голови облвиконкому
- (січень 1940 — січень 1941)
- Сіляєв Федір Пахомович (січень 1941 — 20 липня 1944)
- Мачульський Роман Наумович (20 липня 1944 — 1948)
- Паращенко Микита Іванович (1948 — вересень 1952)
- Абраменко Микола Порфирович (вересень 1952 — липень 1954)
- Сурганов Федір Онисимович (липень 1954 — жовтень 1955)
- Міцкевич Володимир Федорович (жовтень 1955 — квітень 1962)
- Тябут Дмитро Васильович (квітень 1962 — січень 1963)
- (січень 1963 — грудень 1964) (сільський)
- (січень 1963 — грудень 1964) (промисловий)
- Тябут Дмитро Васильович (грудень 1964 — 18 червня 1975)
- (18 червня 1975 — 1983)
- Лінг Сергій Степанович (1983 — 1986)
- (1986 — грудень 1994)
- (грудень 1994 — 2 грудня 1998)
- (2 грудня 1998 — 7 червня 2007)
- (7 червня 2007 — 20 травня 2010)
- Батура Борис Васильович (20 травня 2010 — 8 листопада 2013)
- (14 листопада 2013 — 24 травня 2017)
- Ісаченко Анатолій Михайлович (4 липня 2017 — 3 грудня 2019)
- (з 3 грудня 2019)
Голови обласної ради народних депутатів
- Малофеєв Анатолій Олександрович (квітень 1990 — грудень 1990)
1-і секретарі обкому КП Білорусії
- Матвеєв Олександр Павлович (березень 1938 — березень 1941)
- Колишкін Олександр Іванович (березень 1941 — 1941)
- Козлов Василь Іванович (16 листопада 1942 — січень 1948)
- Бугаєв Євген Йосипович (січень 1948 — грудень 1948)
- Чернишов Василь Юхимович (грудень 1948 — червень 1950)
- Мазуров Кирило Трохимович (червень 1950 — серпень 1953)
- Лубенников Леонід Гнатович (серпень 1953 — жовтень 1955)
- Сурганов Федір Онисимович (жовтень 1955 — серпень 1956)
- Шауро Василь Филимонович (серпень 1956 — лютий 1960)
- Притицький Сергій Осипович (лютий 1960 — січень 1963)
- Тябут Дмитро Васильович (січень 1963 — грудень 1964) (сільський)
- Носиловський Антон Броніславович (січень 1963 — грудень 1964) (промисловий)
- Поляков Іван Євтійович (грудень 1964 — 1 березня 1977)
- Мікулич Володимир Андрійович (1 березня 1977 — 29 березня 1985)
- Малофеєв Анатолій Олександрович (29 березня 1985 — 5 грудня 1990)
- (5 грудня 1990 — 25 серпня 1991)
Примітки
- Статистичні дані станом на 2009 рік. Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 6 вересня 2009.
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi nska o blast bil Mi nskaya vo blasc ros Minskaya oblast administrativno teritorialna odinicya v centri Respubliki Bilorus Administrativnij centr misto Minsk yake administrativno ne vhodit do oblasti i ye stoliceyu Bilorusi Stanom na 2019 rik naselennya oblasti stanovit 1 471 240 osib Minska oblast bil Minskaya voblasc ros Minskaya oblastGerb Minskoyi oblasti Prapor Minskoyi oblastiBerestejska oblast Grodnenska oblast Minska oblast Gomelska oblast Mogilovska oblast Vitebska oblastOsnovni daniKrayina BilorusUtvorena 15 sichnya 1938Naselennya 1 471 240 2019 Plosha 39 854 km Gustota naselennya 35 84 osib km Poshtovi indeksi 222xxx 223xxxTelefonni kodi 375 17Oblasnij centr MinskRajoni 22Mista oblasnogo znachennya Zhodino rajonnogo znachennya Berezino Borisov Volozhin Vilejka Dzerzhinsk Zaslavl Kleck Kopil Krupki Logojsk Lyuban Mar yina Gorka Molodechno Myadel Nesvizh Sluck Smolevichi Soligorsk Stari Dorogi Stovbci Uzda Fanipol ChervenSmt 19Sela 5216Selisha Selishni radi Silski radi 300Nomeri avtomobiliv 5 Susidi Vitebska oblast Grodnenska oblast Mogilovska oblast Berestejska obl Gomelska oblast Minsk Oblasna vladaVebstorinka minsk region gov byGolova vikonkomu Isachenko Anatolij MihajlovichGolova obl radi Mapa Minska oblast u Vikishovishi GeografiyaGolovna kategoriya Geografiya Minskoyi oblasti Minska oblast mezhuye z usima inshimi oblastyami Bilorusi i ne maye kordoniv iz susidnimi derzhavami Plosha oblasti stanovit 39 9 tis km blizko 20 teritoriyi krayini Maksimalna protyazhnist z zahodu na shid 240 km z pivnochi na pivden 315 km Najvisha tochka Dzerzhinska gora 345 m nad rivnem morya Vitebska oblast Grodnenska oblast Minsk Mogilovska oblast Berestejska oblast Gomelska oblast V oblasti 22 mista Najbilshi richki Berezina Niman Viliya Nyaris Golovna kategoriya Richki Minskoyi oblastiIstoriyaGolovna kategoriya Istoriya Minskoyi oblasti Z pochatku X stolittya teritoriya suchasnoyi Minskoyi oblasti vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi Zgodom vona vhodila do skladu Polockogo knyazivstva a pislya utvorennya Velikogo knyazivstva Litovskogo uvijshla v jogo sklad Pislya ob yednannya Velikogo knyazivstva Litovskogo i Korolivstva Polskogo bula chastinoyu Rechi Pospolitoyi 1793 roku u rezultati drugogo rozdilu Rechi Pospolitoyi teritoriya oblasti priyednana do Rosijskoyi imperiyi i vvijshla do skladu Minskoyi guberniyi U hodi rozvalu Rosijskoyi imperiyi j gromadyanskoyi vijni zahidna chastina vvijshla do skladu Polshi v 1921 roci a shidna do radyanskoyi Bilorusi Pislya paktu Molotova Ribbentropa v 1939 roci zahidna chastina zajnyata radyanskimi vijskami j vhodit do skladu BRSR Priyednana teritoriya podilena mizh Minskoyu j Vilejskoyu oblastyami 1944 roku Vilejska oblast perejmenovana na Molodechensku 1960 roku Molodechnenska oblast rozformovana i yiyi pivdenna chastina stala pivnichnoyu chastinoyu Minskoyi oblasti NaselennyaNaselennya Minskoyi oblasti stanovit 1 426 mln osib 2018 gustota naselennya 36 5 osib km Najbilshi mista Golovna kategoriya Mista Minskoyi oblasti Mista z naselennyam ponad 20 tisyach osib Misto Naselennya osib 2009 Borisov 150000Soligorsk 101400Molodechno 97600Zhodino 62200Sluck 60900Vilejka 28300Dzerzhinsk 24900Mar yina Gorka 22500Kerivnictvo Minskoyi oblastiGolovi Organizacijnogo komitetu Kulagin Mihajlo Vasilovich kviten 1938 lipen 1938 Kovalov Panas Fedorovich lipen 1938 sichen 1939 sichen 1939 sichen 1940 Golovi oblvikonkomu sichen 1940 sichen 1941 Silyayev Fedir Pahomovich sichen 1941 20 lipnya 1944 Machulskij Roman Naumovich 20 lipnya 1944 1948 Parashenko Mikita Ivanovich 1948 veresen 1952 Abramenko Mikola Porfirovich veresen 1952 lipen 1954 Surganov Fedir Onisimovich lipen 1954 zhovten 1955 Mickevich Volodimir Fedorovich zhovten 1955 kviten 1962 Tyabut Dmitro Vasilovich kviten 1962 sichen 1963 sichen 1963 gruden 1964 silskij sichen 1963 gruden 1964 promislovij Tyabut Dmitro Vasilovich gruden 1964 18 chervnya 1975 18 chervnya 1975 1983 Ling Sergij Stepanovich 1983 1986 1986 gruden 1994 gruden 1994 2 grudnya 1998 2 grudnya 1998 7 chervnya 2007 7 chervnya 2007 20 travnya 2010 Batura Boris Vasilovich 20 travnya 2010 8 listopada 2013 14 listopada 2013 24 travnya 2017 Isachenko Anatolij Mihajlovich 4 lipnya 2017 3 grudnya 2019 z 3 grudnya 2019 Golovi oblasnoyi radi narodnih deputativ Malofeyev Anatolij Oleksandrovich kviten 1990 gruden 1990 1 i sekretari obkomu KP Bilorusiyi Matveyev Oleksandr Pavlovich berezen 1938 berezen 1941 Kolishkin Oleksandr Ivanovich berezen 1941 1941 Kozlov Vasil Ivanovich 16 listopada 1942 sichen 1948 Bugayev Yevgen Josipovich sichen 1948 gruden 1948 Chernishov Vasil Yuhimovich gruden 1948 cherven 1950 Mazurov Kirilo Trohimovich cherven 1950 serpen 1953 Lubennikov Leonid Gnatovich serpen 1953 zhovten 1955 Surganov Fedir Onisimovich zhovten 1955 serpen 1956 Shauro Vasil Filimonovich serpen 1956 lyutij 1960 Pritickij Sergij Osipovich lyutij 1960 sichen 1963 Tyabut Dmitro Vasilovich sichen 1963 gruden 1964 silskij Nosilovskij Anton Bronislavovich sichen 1963 gruden 1964 promislovij Polyakov Ivan Yevtijovich gruden 1964 1 bereznya 1977 Mikulich Volodimir Andrijovich 1 bereznya 1977 29 bereznya 1985 Malofeyev Anatolij Oleksandrovich 29 bereznya 1985 5 grudnya 1990 5 grudnya 1990 25 serpnya 1991 PrimitkiStatistichni dani stanom na 2009 rik Arhiv originalu za 7 bereznya 2011 Procitovano 6 veresnya 2009 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
