Маркси́зм-леніні́зм — офіційна державна ідеологія Радянського Союзу після 1924 року і переважна ідеологія більшості урядів на чолі з комуністичними партіями протягом XX століття. Марксизм-ленінізм був розроблений у 1920-х роках після смерті Володимира Леніна і спирався на елементи більшовизму, ортодоксального марксизму та ленінізму. Cпосіб правління та марксистсько-леніністська політика, реалізована Йосипом Сталіним з 1927 по 1953 рік, має назву сталінізм.
| Марксизм-ленінізм | |
| Прапор | |
 | |
 | |
| Названо на честь | Карл Маркс і Ленін Володимир Ілліч  |
|---|---|
 Марксизм-ленінізм у Вікісховищі | |
У 1930-х роках марксизм-ленінізм став ідеологією партій III Інтернаціоналу; після закінчення Другої світової війни марксизм-ленінізм було встановлено як ідеологію режимів Східного блоку. У тітоїстській Югославії, СРСР та його сателітах після початку десталінізації марксизм-ленінізм був перероблений, але збережений як державна ідеологія.
Апологети називають марксизм-ленінізм «цілісним філософським, економічним та політичним вченням» або «наукою соціалістичної революції» та побудови робітничим класом на чолі з його авангардом — КПРС соціалістичного суспільства та комунізму. На противагу, марксизм-ленінізм критикується як із правих, так і з лівих позицій. У критичних оцінках його характеризують як догматичну тоталітарну ідеологію, ревізію оригінальних ідей марксизму, і культ. Зазначається також, що самі поняття «ленінізм» та «марксизм-ленінізм» не існували за життя Леніна, і були розроблені Сталіним з політичною з метою відокремлення від інших комуністичних течій, таких як троцькізм. Марксизм-ленінізм активно піддається критиці з боку антисталінської лівиці.
Основний підхід до історії людства
Згідно з марксистсько-ленінським підходом, історія людства розвивається відповідно до певних правил — фаз та етапів. Соціалізм, як «вища» та «більш гуманна форма» суспільства, мусить революційним шляхом замінити міжнародний капіталізм. Носієм революції є «робітничий клас». Однак, щоб виконати свою історичну місію йому потрібен «авангард» — Комуністична партія «нового типу», яка характеризується жорстким централізмом («демократичний централізм»). Однак цей «демократичний централізм» не має нічого спільного з демократією в сенсі вільного демократичного громадянського суспільства, що спирається на Конституційний лад та Закон.
Джерела
За Леніним марксизм при своєму створенні мав такі джерела:
- Класичну німецьку філософію (Іммануїл Кант, Георг Гегель, Людвіг Фейєрбах)
- Англійську політичну економію (Давид Рікардо, Адам Сміт)
- Французький та англійський утопічний соціалізм (Анрі Сен-Сімон, Шарль Фур'є, Роберт Оуен)
Структура
Внаслідок обробки Леніним і Сталіним похідних ідей Маркса та Енгельса утворилася така конструкція, що складається з великих блоків, які в СРСР називалися самостійними «науками»:
- Діалектичний матеріалізм — яким, власне, сам Маркс не цікавився;
- Історичний матеріалізм — зарахований наприкінці 1970-х років до діалектичного матеріалізму та тлумачений як поширення принципів останнього на сферу суспільних явищ;
- — на відміну від класичної політичної економії або «політичної економії капіталізму» ніколи так і не була конституйована в наукових економічних поняттях.
- «Науковий комунізм» — комуністичне пророцтво або «соцільне прогнозування», яке то оголошувало побудову комунізму справою найближчих десятиліть, то навпаки — відсувало його на «історично осяжний період».
А також з менших блоків, які звалися окремими «вченнями»:
- «Вчення Леніна про імперіалізм як останню стадію капіталізму» — мало за мету пристосувати старий (XIX ст.) опис капіталізму до реалій XX ст. і, всупереч фактам, відстояти стару ідею, що загальна криза капіталізму продовжує поглиблюватися;
- «Вчення про класову боротьбу робітничого класу» та про «всесвітню соціалістичну революцію»;
- «Вчення про партію нового типу» — доктрина партії комуністів-«більшовиків» та пов'язаного з цією партією революційного руху, що розвинена Леніном і не має жодного відношення до ортодоксального марксизму;
Конкретизація принципів на практиці
Комуністичні ідеологи та апологети представляли марксизм-ленінізм, як «цілісну наукову систему» знань. Згідно з сучасними критичними поглядами марксизм-ленінізм — це еклектичний та суперечливий конгломерат різних поглядів, які з часу свого створення не відповідають об'єктивній дійсності. Марксистсько-ленінська партія (КПРС), користуючись цим «вченням», була змушена висмикувати тези з нього відповідно до політичної ситуації або багаторазово їх міняти, згідно з політичною кон'юнктурою.
Незмінним залишалось центральне ядро марксизму-ленінізму:
- Влада в країні повинна належати одній — комуністичній партії. Влада ця повинна мати монопольний характер — жодного реального поділу державних політичних інститутів на законодавчу, виконавчу чи судову владу («диктатура пролетаріату»). Влада розподіляється, делегується зверху-вниз, жодної демократії, жодної свободи внизу («принцип демократичного централізму»).
- Суспільство існує і розвивається за планом, накресленим цією партією (див. ). Не може бути жодного змагання ідей, тобто не може бути жодної іншої конкурентної комуністичній ідеології;
- Заради збереження цієї влади підходять будь-які методи, про якісь моральні або гуманітарні обмеження чи матеріальні бар'єри — не може йти мови.
- Всі сфери людського суспільного життя — економічна діяльність і господарська власність, культура та добробут, духовне життя та ідеологія, приватна сфера людини — повинні бути підпорядковані й підконтрольні центральній монопольній владі (див. Тоталітаризм).
Суспільна функція
Функціонально Марксизм-ленінізм виконував такі ролі у суспільстві:
- Державна доктрина Радянського Союзу та його правлячої партії (КПРС)
- Власне ідеологія комунізму (соціалізму)
- Навчальна дисципліна.
Партійно-державні інституції, в чиїй компетенції були контроль та тлумачення марксизму-ленінізму, їхня ієрархія:
- Ідеологічний відділ ЦК КПРС на чолі з секретарем — одним із членів Політбюро ЦК КПРС та відповідні відділи у ЦК КП союзних республік; відділи пропаганди та агітації центральних партійних органів.
- Інститут марксизму-ленінізму, рос. ИМЛ (раніше: Інститут Маркса-Енгельса-Леніна, рос. ИМЭЛ) — головна «теоретична» інстанція; Академія суспільних наук при ЦК КПРС (рос. АОН) — центральний науково-навчальний заклад. Центральна та республіканські Вищі партійні школи (рос. ВПШ) — навчально-наукові заклади
- Чисельні кафедри марксизму-ленінізму та підпорядкованих дисциплін у всіх цивільних та військових ВНЗах СРСР всіх рангів та профілів.
Дисциплінарно марксизм-ленінізм поділявся на такі фахи:
- Історичний матеріалізм
- Діалектичний матеріалізм (або матеріалістична діалектика)
- Науковий комунізм
- Науковий атеїзм
У структуру марксизму-ленінізму традиційно входили ортодоксальний марксизм, тобто наукові праці та економічні дослідження Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, ленінізм, тобто наукові праці В. Леніна та ідеї регіональних ідеологів, що трансформувалися на користь еліти, що володарювала в той або інший період.
Інституції
Головною теоретичною та наково-методологічною інституцією, що контролювала марксисько-ленінську ідеологію в СРСР, був Інститут марксизму-ленінізму (раніше «Інститут Маркса-Енгельса-Леніна») при ЦК КПРС. Периферійними підрозділами були численні кафедри «марксизму-ленінізму», «марксисько-ленінської філософії» та «наукового комунізму» — у всіх без винятку державних цивільних та військових вищих навчальних закладах. Відповідні накові ступені та звання «кандидата» та «доктора наук» були наявні в номенклатурі Вищої атестаційної комісії.
Викладання та розробка марксизму-ленінізму як «наукової» дисципліни відбувалася:
- як у відкритих загальних державних вищих навчальних закладах (цивільних або військових);
- так і у власних (закритих) вищих навчальних закладах КПРС, а саме: в структурі Вищих партійних шкіл ЦК КПРС та Центральних Комітетів компартій союзних республік; та в Академії суспільних наук при ЦК КПРС в Москві.
Деякі авторитетні визначення
- Бертран Рассел (побував в СРСР в 1920-у році, познайомився з Леніним, Троцьким, Горьким і Блоком):
 | Якщо більшовизм виявиться єдиним сильним і діючим конкурентом капіталізму, то я переконаний, що не буде створено ніякого соціалізму, а запанують лише хаос і руйнування. <...> Більшовизм не просто політична доктрина, він ще й релігія зі своїми догматами і священними писаннями. |  |
Першоджерела
- К.Маркс, Ф.Енгельс. Твори. — 2-е видання
- В. І. Ленін. Повне зібрання творів. — 5-е видання. рос.мовою
- И. В. Сталин. Вопросы ленинизма. — М.: Госполитиздат. 11-е изд., 1945. (рос.)
- Програма КПРС. 3-я редакція.
Див. також
- Марксизм
- Класизм
Література
- МАРКСИЗМ-ЛЕНИНИЗМ: Философская энциклопедия [Архівовано 26 листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Большая Советская Энциклопедия. 3-е издание[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Кульчицький С. Володимир Ілліч Ульянов-Ленін: погляд з XXI століття / С. Кульчицький // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — № 20 — Київ: Інститут історії України НАН України, 2011. — C. 29-76.
- Философский Энциклопедический Словарь. М.: Изд-во «Советская Эницклопедия», 1983. с.344-347. (рос.)
- Андрій Мінаєв. Ґенеза та розвиток соціалістичних ідей в ХІХ – на початку ХХІ ст. (короткий історичний огляд) // Історична панорама: Збірник наукових статей ЧНУ. Спеціальність «Історія». – Чернівці, 2007. – Вип. 4. – С. 121-139.
Посилання
Примітки
- Smith, S. A. (2014). The Oxford Handbook of the History of Communism. Oxford: Oxford University Press. p. 126.
- Evans, Alfred B. (1993). Soviet Marxism-Leninism: The Decline of an Ideology. ABC-CLIO. ISBN 978-0-275-94763-7.
- Morgan, W. John (2015). Marxism-Leninism: The ideology of 20th Century communism. Oxford: Elsevier.
- Мінаєв А.В. Ґенеза та розвиток соціалістичних ідей в ХІХ – на початку ХХІ ст. (короткий історичний огляд) // Історична панорама: Збірник наукових статей ЧНУ. Спеціальність «Історія». – Чернівці, 2007. – Вип. 4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2014. Процитовано 24 липня 2015.
- Deutscher, Isaac (1967). Stalin: A Political Biography. Oxford University Press. p. ix. ISBN 978-0-14-020757-6.
- А. А. Кара-Мурза. Как философские идеи превращаются в репрессивные идеологии (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2013. Процитовано 1 вересня 2012.
- Moufawad-Paul, J. (2022). Politics in command: A Taxonomy of Economism. Paris: Foreign Languages Press. с. 46.
- М. Бердяєв: Истоки и смысл русского коммунизма [Архівовано 15 лютого 2012 у Wayback Machine.].
- Понкин И. В. Типология государств по критерию светскости. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 вересня 2012.
- Сергей ФИРСОВ. Перевернутая религия: советская мифология и коммунистический культ. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 1 вересня 2012.
- Lansford, Thomas (2007). Communism. New York: Cavendish Square Publishing. ISBN 978-0761426288.
- Alfred Kosing[de] (2016). "Stalinismus". Untersuchung von Ursprung, Wesen und Wirkungen (нім.). Berlin: Verlag am Park. ISBN 978-3-945187-64-7.
{{cite book}}: Перевірте значення|author=(довідка) - Зотов В. Д.; Зотова Л. Д. (2010). История политических учений. Учебник (рос.). ISBN 591768071X.
- Визначення «марксизму-ленінізму» на сайті Відмоства по охороні Конституції ФРН [Архівовано 28 липня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
- В. І. Ленін. Три джерела і три складові частини марксизму. Повне зібрання творів, т. 23. К., 1972
- Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под ред. А. А. Ивина. 2004. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 1 вересня 2012.
- Бертран Рассел: Практика і теорія більшовизму. / рос. мовою
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marksi zm lenini zm oficijna derzhavna ideologiya Radyanskogo Soyuzu pislya 1924 roku i perevazhna ideologiya bilshosti uryadiv na choli z komunistichnimi partiyami protyagom XX stolittya Marksizm leninizm buv rozroblenij u 1920 h rokah pislya smerti Volodimira Lenina i spiravsya na elementi bilshovizmu ortodoksalnogo marksizmu ta leninizmu Cposib pravlinnya ta marksistsko leninistska politika realizovana Josipom Stalinim z 1927 po 1953 rik maye nazvu stalinizm Marksizm leninizmPraporNazvano na chestKarl Marks i Lenin Volodimir Illich Marksizm leninizm u Vikishovishi U 1930 h rokah marksizm leninizm stav ideologiyeyu partij III Internacionalu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni marksizm leninizm bulo vstanovleno yak ideologiyu rezhimiv Shidnogo bloku U titoyistskij Yugoslaviyi SRSR ta jogo satelitah pislya pochatku destalinizaciyi marksizm leninizm buv pereroblenij ale zberezhenij yak derzhavna ideologiya Apologeti nazivayut marksizm leninizm cilisnim filosofskim ekonomichnim ta politichnim vchennyam abo naukoyu socialistichnoyi revolyuciyi ta pobudovi robitnichim klasom na choli z jogo avangardom KPRS socialistichnogo suspilstva ta komunizmu Na protivagu marksizm leninizm kritikuyetsya yak iz pravih tak i z livih pozicij U kritichnih ocinkah jogo harakterizuyut yak dogmatichnu totalitarnu ideologiyu reviziyu originalnih idej marksizmu i kult Zaznachayetsya takozh sho sami ponyattya leninizm ta marksizm leninizm ne isnuvali za zhittya Lenina i buli rozrobleni Stalinim z politichnoyu z metoyu vidokremlennya vid inshih komunistichnih techij takih yak trockizm Marksizm leninizm aktivno piddayetsya kritici z boku antistalinskoyi livici Osnovnij pidhid do istoriyi lyudstvaZgidno z marksistsko leninskim pidhodom istoriya lyudstva rozvivayetsya vidpovidno do pevnih pravil faz ta etapiv Socializm yak visha ta bilsh gumanna forma suspilstva musit revolyucijnim shlyahom zaminiti mizhnarodnij kapitalizm Nosiyem revolyuciyi ye robitnichij klas Odnak shob vikonati svoyu istorichnu misiyu jomu potriben avangard Komunistichna partiya novogo tipu yaka harakterizuyetsya zhorstkim centralizmom demokratichnij centralizm Odnak cej demokratichnij centralizm ne maye nichogo spilnogo z demokratiyeyu v sensi vilnogo demokratichnogo gromadyanskogo suspilstva sho spirayetsya na Konstitucijnij lad ta Zakon DzherelaZa Leninim marksizm pri svoyemu stvorenni mav taki dzherela Klasichnu nimecku filosofiyu Immanuyil Kant Georg Gegel Lyudvig Fejyerbah Anglijsku politichnu ekonomiyu David Rikardo Adam Smit Francuzkij ta anglijskij utopichnij socializm Anri Sen Simon Sharl Fur ye Robert Ouen StrukturaVnaslidok obrobki Leninim i Stalinim pohidnih idej Marksa ta Engelsa utvorilasya taka konstrukciya sho skladayetsya z velikih blokiv yaki v SRSR nazivalisya samostijnimi naukami Dialektichnij materializm yakim vlasne sam Marks ne cikavivsya Istorichnij materializm zarahovanij naprikinci 1970 h rokiv do dialektichnogo materializmu ta tlumachenij yak poshirennya principiv ostannogo na sferu suspilnih yavish na vidminu vid klasichnoyi politichnoyi ekonomiyi abo politichnoyi ekonomiyi kapitalizmu nikoli tak i ne bula konstitujovana v naukovih ekonomichnih ponyattyah Naukovij komunizm komunistichne proroctvo abo socilne prognozuvannya yake to ogoloshuvalo pobudovu komunizmu spravoyu najblizhchih desyatilit to navpaki vidsuvalo jogo na istorichno osyazhnij period A takozh z menshih blokiv yaki zvalisya okremimi vchennyami Vchennya Lenina pro imperializm yak ostannyu stadiyu kapitalizmu malo za metu pristosuvati starij XIX st opis kapitalizmu do realij XX st i vsuperech faktam vidstoyati staru ideyu sho zagalna kriza kapitalizmu prodovzhuye pogliblyuvatisya Vchennya pro klasovu borotbu robitnichogo klasu ta pro vsesvitnyu socialistichnu revolyuciyu Vchennya pro partiyu novogo tipu doktrina partiyi komunistiv bilshovikiv ta pov yazanogo z ciyeyu partiyeyu revolyucijnogo ruhu sho rozvinena Leninom i ne maye zhodnogo vidnoshennya do ortodoksalnogo marksizmu Konkretizaciya principiv na prakticiKomunistichni ideologi ta apologeti predstavlyali marksizm leninizm yak cilisnu naukovu sistemu znan Zgidno z suchasnimi kritichnimi poglyadami marksizm leninizm ce eklektichnij ta superechlivij konglomerat riznih poglyadiv yaki z chasu svogo stvorennya ne vidpovidayut ob yektivnij dijsnosti Marksistsko leninska partiya KPRS koristuyuchis cim vchennyam bula zmushena vismikuvati tezi z nogo vidpovidno do politichnoyi situaciyi abo bagatorazovo yih minyati zgidno z politichnoyu kon yunkturoyu Nezminnim zalishalos centralne yadro marksizmu leninizmu Vlada v krayini povinna nalezhati odnij komunistichnij partiyi Vlada cya povinna mati monopolnij harakter zhodnogo realnogo podilu derzhavnih politichnih institutiv na zakonodavchu vikonavchu chi sudovu vladu diktatura proletariatu Vlada rozpodilyayetsya deleguyetsya zverhu vniz zhodnoyi demokratiyi zhodnoyi svobodi vnizu princip demokratichnogo centralizmu Suspilstvo isnuye i rozvivayetsya za planom nakreslenim ciyeyu partiyeyu div Ne mozhe buti zhodnogo zmagannya idej tobto ne mozhe buti zhodnoyi inshoyi konkurentnoyi komunistichnij ideologiyi Zaradi zberezhennya ciyeyi vladi pidhodyat bud yaki metodi pro yakis moralni abo gumanitarni obmezhennya chi materialni bar yeri ne mozhe jti movi Vsi sferi lyudskogo suspilnogo zhittya ekonomichna diyalnist i gospodarska vlasnist kultura ta dobrobut duhovne zhittya ta ideologiya privatna sfera lyudini povinni buti pidporyadkovani j pidkontrolni centralnij monopolnij vladi div Totalitarizm Suspilna funkciyaFunkcionalno Marksizm leninizm vikonuvav taki roli u suspilstvi Derzhavna doktrina Radyanskogo Soyuzu ta jogo pravlyachoyi partiyi KPRS Vlasne ideologiya komunizmu socializmu Navchalna disciplina Partijno derzhavni instituciyi v chiyij kompetenciyi buli kontrol ta tlumachennya marksizmu leninizmu yihnya iyerarhiya Ideologichnij viddil CK KPRS na choli z sekretarem odnim iz chleniv Politbyuro CK KPRS ta vidpovidni viddili u CK KP soyuznih respublik viddili propagandi ta agitaciyi centralnih partijnih organiv Institut marksizmu leninizmu ros IML ranishe Institut Marksa Engelsa Lenina ros IMEL golovna teoretichna instanciya Akademiya suspilnih nauk pri CK KPRS ros AON centralnij naukovo navchalnij zaklad Centralna ta respublikanski Vishi partijni shkoli ros VPSh navchalno naukovi zakladi Chiselni kafedri marksizmu leninizmu ta pidporyadkovanih disciplin u vsih civilnih ta vijskovih VNZah SRSR vsih rangiv ta profiliv Disciplinarno marksizm leninizm podilyavsya na taki fahi Istorichnij materializm Dialektichnij materializm abo materialistichna dialektika Naukovij komunizm Naukovij ateyizm U strukturu marksizmu leninizmu tradicijno vhodili ortodoksalnij marksizm tobto naukovi praci ta ekonomichni doslidzhennya Karla Marksa ta Fridriha Engelsa leninizm tobto naukovi praci V Lenina ta ideyi regionalnih ideologiv sho transformuvalisya na korist eliti sho volodaryuvala v toj abo inshij period InstituciyiGolovnoyu teoretichnoyu ta nakovo metodologichnoyu instituciyeyu sho kontrolyuvala marksisko leninsku ideologiyu v SRSR buv Institut marksizmu leninizmu ranishe Institut Marksa Engelsa Lenina pri CK KPRS Periferijnimi pidrozdilami buli chislenni kafedri marksizmu leninizmu marksisko leninskoyi filosofiyi ta naukovogo komunizmu u vsih bez vinyatku derzhavnih civilnih ta vijskovih vishih navchalnih zakladah Vidpovidni nakovi stupeni ta zvannya kandidata ta doktora nauk buli nayavni v nomenklaturi Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Vikladannya ta rozrobka marksizmu leninizmu yak naukovoyi disciplini vidbuvalasya yak u vidkritih zagalnih derzhavnih vishih navchalnih zakladah civilnih abo vijskovih tak i u vlasnih zakritih vishih navchalnih zakladah KPRS a same v strukturi Vishih partijnih shkil CK KPRS ta Centralnih Komitetiv kompartij soyuznih respublik ta v Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS v Moskvi Deyaki avtoritetni viznachennyaBertran Rassel pobuvav v SRSR v 1920 u roci poznajomivsya z Leninim Trockim Gorkim i Blokom Yaksho bilshovizm viyavitsya yedinim silnim i diyuchim konkurentom kapitalizmu to ya perekonanij sho ne bude stvoreno niyakogo socializmu a zapanuyut lishe haos i rujnuvannya lt gt Bilshovizm ne prosto politichna doktrina vin she j religiya zi svoyimi dogmatami i svyashennimi pisannyami PershodzherelaK Marks F Engels Tvori 2 e vidannya V I Lenin Povne zibrannya tvoriv 5 e vidannya ros movoyu I V Stalin Voprosy leninizma M Gospolitizdat 11 e izd 1945 ros Programa KPRS 3 ya redakciya Div takozhMarksizm KlasizmLiteraturaMARKSIZM LENINIZM Filosofskaya enciklopediya Arhivovano 26 listopada 2012 u Wayback Machine ros Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Kulchickij S Volodimir Illich Ulyanov Lenin poglyad z XXI stolittya S Kulchickij Problemi istoriyi Ukrayini fakti sudzhennya poshuki 20 Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 C 29 76 Filosofskij Enciklopedicheskij Slovar M Izd vo Sovetskaya Enicklopediya 1983 s 344 347 ros Andrij Minayev Geneza ta rozvitok socialistichnih idej v HIH na pochatku HHI st korotkij istorichnij oglyad Istorichna panorama Zbirnik naukovih statej ChNU Specialnist Istoriya Chernivci 2007 Vip 4 S 121 139 PosilannyaPrimitkiSmith S A 2014 The Oxford Handbook of the History of Communism Oxford Oxford University Press p 126 Evans Alfred B 1993 Soviet Marxism Leninism The Decline of an Ideology ABC CLIO ISBN 978 0 275 94763 7 Morgan W John 2015 Marxism Leninism The ideology of 20th Century communism Oxford Elsevier Minayev A V Geneza ta rozvitok socialistichnih idej v HIH na pochatku HHI st korotkij istorichnij oglyad Istorichna panorama Zbirnik naukovih statej ChNU Specialnist Istoriya Chernivci 2007 Vip 4 PDF Arhiv originalu PDF za 4 veresnya 2014 Procitovano 24 lipnya 2015 Deutscher Isaac 1967 Stalin A Political Biography Oxford University Press p ix ISBN 978 0 14 020757 6 A A Kara Murza Kak filosofskie idei prevrashayutsya v repressivnye ideologii PDF Arhiv originalu PDF za 4 listopada 2013 Procitovano 1 veresnya 2012 Moufawad Paul J 2022 Politics in command A Taxonomy of Economism Paris Foreign Languages Press s 46 M Berdyayev Istoki i smysl russkogo kommunizma Arhivovano 15 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ponkin I V Tipologiya gosudarstv po kriteriyu svetskosti Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 1 veresnya 2012 Sergej FIRSOV Perevernutaya religiya sovetskaya mifologiya i kommunisticheskij kult Arhiv originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 1 veresnya 2012 Lansford Thomas 2007 Communism New York Cavendish Square Publishing ISBN 978 0761426288 Alfred Kosing de 2016 Stalinismus Untersuchung von Ursprung Wesen und Wirkungen nim Berlin Verlag am Park ISBN 978 3 945187 64 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya author dovidka Zotov V D Zotova L D 2010 Istoriya politicheskih uchenij Uchebnik ros ISBN 591768071X Viznachennya marksizmu leninizmu na sajti Vidmostva po ohoroni Konstituciyi FRN Arhivovano 28 lipnya 2015 u Wayback Machine nim V I Lenin Tri dzherela i tri skladovi chastini marksizmu Povne zibrannya tvoriv t 23 K 1972 Filosofiya Enciklopedicheskij slovar M Gardariki Pod red A A Ivina 2004 Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 1 veresnya 2012 Bertran Rassel Praktika i teoriya bilshovizmu ros movoyu
