Луїзіана (англ. Louisiana) — штат у США, над Мексиканською затокою. Площа — 123,7 тис. км². Населення — 4,4 млн мешканців (30 % — чорношкіре населення). Столиця — Батон-Руж. Головні міста: порт Новий Орлеан, Шривпорт, Лафаєтт, Лейк-Чарльз. Примексиканська низовина з дельтою Міссісіпі. 40 % території — ліси.
| Штат Луїзіана англ. State of Louisiana фр. État de Louisiane | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Прізвисько: Штат пеліканів (англ. Pelican State  ) | |||||
| Девіз: «Союз, справедливість і впевненість» | |||||
 Карта США з відміченим штатом Луїзіана | |||||
| Офіційна мова | немає | ||||
| Столиця | Батон-Руж | ||||
| Найбільше місто | Новий Орлеан | ||||
| Площа | 135 382 км² (31) | ||||
| • Ширина | 210 км | ||||
| • Довжина | 610 км | ||||
| • Суходіл | 134 382 км2 | ||||
| • Широта | 88° 49′ W to 94° 03′ W | ||||
| • Довгота | 28° 56′ N to 33° 01′ N | ||||
| Населення | 4 657 757 (25-е) | ||||
| • Густота населення | 34.4/км2 (24) | ||||
| [en] | |||||
| • Найвища точка | d 163 м | ||||
| • Середня висота | 30 м | ||||
| • Найнижча точка | Новий Орлеан −2 м | ||||
| Перед приєднанням | d | ||||
| Приєднання до США | 30 квітня 1812 (18-ий) | ||||
| Джон Бел Едвардс | |||||
| Законодавча влада | Легіслатура штату Луїзіана | ||||
| Білл Кессіді (R) Джон Нілі Кеннеді (R) | |||||
| Часові пояси | CDT, d, UTC−6 і UTC−5 | ||||
| ISO 3166 | US-LA | ||||
| Абревіатури | LA | ||||
| Сайт | louisiana.gov | ||||
 | |||||
Географія
На заході Луїзіана межує з Техасом, на півночі — з Арканзасом, на сході — з Міссісіпі, на півдні територія обмежена водами Мексиканської затоки. Територія штату чітко поділяється на дві частини — «верхню» й «нижню». Остання характеризується великою кількістю болотистих низовин.
Найвища точка — пагорб , висота над рівнем моря — всього 163 м.
Економіка
Видобуток нафти, газу, сірки; нафтопереробна, хімічна, металургійна (алюміній) промисловість; вирощування бавовни, цукрової тростини, сої; судноплавство; нафтогазопроводи.
Населення
Населення сучасного штату за переписом 2000 року складається з білих (63 %), чорних (32 %), азійців (5 %) та інших. 92 % вважають рідною англійську мову, 5 % — французьку, 3 % — іспанську.
Непрості расові відносини різко напружились після входження Луїзіани до складу США, продовжують захмарюватися численними расовими непорозуміннями та відкритими протистояннями (виступи афроамериканців після урагану Катріна, криваві події й масові мітинги в невеликому місті Джена у 2007 році).
Креоли й каджуни
Креоли й каджуни французького походження домінують на більшій частині півдня штату Луїзіани. Обидві групи мають свою мову і культуру, але йде змішування культур і мов. Каджуни — нащадки французів, насильно виселених британцями з території Акадії (зараз Нова Шотландія). Креоли з Луїзіани поділяються на дві групи: білі креоли-французи й чорні (кольорові) креоли. Білі креоли-французи переважно французького й іспанського походження, але також можуть походити від італійців, ірландців або німців. Чорні креоли переважно представляють суміш африканської, французької, іспанської та індіанської спадщин.
Афроамериканське й франко-африканське населення
Луїзіана посідає друге місце серед штатів США за кількістю афроамериканців, які проживають на її території (32,5 %), поступаючись лише сусідньому Міссісіпі (36,3 %).
Біле населення на півночі
Білі британського походження переважають на півночі Луїзіани. Ці люди переважно мають англійське, уельське та шотландсько-ірландське коріння і поділяють спільні з сусідніми штатами культуру й протестантську релігію.
Інші європейці
Перед продажем Луїзіани кілька німецьких сімей переселилося в сільську місцевість уздовж річки Міссісіпі, в місце, яке пізніше стало відомим як . Вони змішалися з суспільством креолів і каджунів. Оскільки Новий Орлеан — великий порт і третє за добробутом місто країни, це приваблювало сюди численних ірландських, італійських та німецьких іммігрантів, які спочатку переважно були католиками.
Азійці в Америці
Азійське населення Луїзіани охоплює нащадків китайських робітників, які прибули сюди в XIX і на початку XX століть. У 1970-ті та 1980-ті в Мексиканську затоку прибули численні біженці з В'єтнаму й південно-східної Азії, щоб працювати у сфері риболовної промисловості та видобутку креветок. Близько 95 % азійського населення Луїзіани сконцентровано в Новому Орлеані. У 2006 році було підраховано, що в Луїзіані проживає близько 50 000 людей азійського походження.
Мовний склад населення (2010)
| Мови | Частка людей старше 5 років, % |
|---|---|
| Англійська | 91,26 |
| Іспанська | 3,30 |
| Французька | 2,79 |
| В'єтнамська | 0,59 |
| Каджунська | 0,51 |
| Китайська | 0,16 |
| Арабська | 0,15 |
| Креольська | 0,15 |
| Німецька | 0,14 |
| Тагальська | 0,08 |
| інші | 1,03 |
Адміністративно-територіальний устрій
Судова система і злочинність
Судова влада в Луїзіані складається з системи судів, які тлумачать і застосовують цивільне й кримінальне право. Верховний суд Луїзіани є вищим судом штату. Є також п'ять апеляційних судів, 43 районних суди, п'ять судів у сімейних справах або справах неповнолітніх, 48 міських судів і три парафіяльних суди.
Згідно зі статистикою ФБР, це 10 найнебезпечніших міст в Луїзіані за 2020 рік:
- Хаммонд
- Опелусас
- Олександрія
- Марксвілл
- Бастроп
- Кроулі
- Монро
- Уокер
- Уест Монро
- Лісвілл
Особливості
Французький квартал в Новому Орлеані, джаз, ресторани, ; дельта річки Міссісіпі, національний парк Жана Лафітта, національний історичний парк Чалмет.
Відомі люди
- Луї Армстронг,
- П. Борго,
- Г'юї Лонг
Історія
У давнину територію штату населяли індіанці племен , , , чокто, натчез та ін.
Починаючи з експедиції Ернандо де Сото (1539—1542), територія нинішньої Луїзіани була відкрита й освоєна іспанцями. З колоніальних підприємств Кавальє де ла Саля в 1680-х роках почалася французька колонізація регіону. 1682 року він з загоном дістався до Міссісіпі, спустився майже до її гирла й оголосив весь басейн річки володінням Франції. Діяльність Ла Саля була схвалена королем Франції, він був призначений губернатором нової колонії Луїзіана (названа ім'ям Людовика XIV) і на чотирьох кораблях з колоністами вирушив обживати нове володіння. Устя Міссісіпі відразу не знайшли, втратили один корабель, інший захопили іспанці. Колоністи, які висадилися на берег, бідували, звинувачували у своїх бідах Ла Саля і врешті-решт розправилися з ним. Однак колонія мало-помалу набирала чинності, і в 1718 році було засновано місто Новий Орлеан. В 1763 році східна частина території Луїзіани опинилася під контролем англійців, західна відійшла спершу до іспанців, потім, у 1800 році, до французів.
Колоніальна Луїзіана
Населення Луїзіани зазнало значних змін протягом своєї історії. Під час французького та іспанського режимів в Луїзіані сформувалася мультирасова ієрархічна драбина з трьома головними складовими: білі плантатори (спочатку вихідці з Європи: Іспанії та Франції), а потім народжені тут креоли та їхні сім'ї, які становлять еліту колоній. Далі за ними слідували кольорові — вільне населення змішаного європейсько-індіансько-африканського походження, особливо швидко розвивалося в умовах інституту пласаж (співжиття білих панів і кольорових дівчат), а також негри-раби з Африки. Як і в Латинській Америці, кордони між цими приблизно рівними трьома групами були нечіткими, тому була висока мобільність населення при досить патріархальному укладі життя. Основними мовами колоніального періоду були французька (особливо в місті Новий Орлеан — на той момент столиці) і іспанська (в муніципалітеті ).
За часів іспанського правління в середині XVIII століття кілька тисяч акадійців, гнаних Британією з території Нової Шотландії, приїжджали сюди, осідаючи переважно в південно-західній частині Луїзіани, нині відомої як Акадіана. Акадійців іспанський уряд прийняв добре, а їхніх нащадків стали називати «кахунс».
Луїзіана в складі США
Коли в 1776 році США здобули незалежність, їх стала турбувати європейська присутність на західних кордонах і можливість безперешкодного доступу до річки Міссісіпі. У міру того, як американці просувалися на захід, вони виявили, що Аппалачі створювали перешкоду в просуванні товарів на схід. Найлегшим шляхом сплавляти продовольство було використовувати пліт для переправлення вниз за течією Огайо й Міссісіпі в порт Новий Орлеан, де товар вантажився на судна, що прямували через океан. Проблема полягала в тому, що іспанці володіли обома берегами Міссісіпі за поселенням Начез. В амбітні плани Наполеона входило створення нової імперії, заснованої на торгівлі цукром між країнами Карибського басейну. Луїзіана в цьому контексті служила своєрідним складом для всієї цукрової продукції. Але через неуспіхи в захопленні цукрових островів (Санто Домінго) і через брак коштів на ведення війни в Європі Наполеон вирішив продати ці території.
Входження Луїзіани до складу США обернулося справжньою трагедією для неороманського укладу життя, який встиг сформуватися в XVII—XVIII століттях.
Англійці й німці, які масово переселяються до Луїзіани в XIX—XX століттях, зробили все можливе, щоб витіснити спочатку французьку та іспанську мови, а потім розправитися і з м'якою, дуже демократичною структурою місцевої громади, яка поєднала риси трьох громад регіону. Спочатку в штаті встановлюється повна сегрегація рас, потім запроваджується правило однієї краплі крові, поширює свій вплив Ку-клукс-клан, встановлюються закони Джима Кроу. В XIX столітті в Мексику переїжджає основна маса вільного кольорового населення, залишки якого були зведені до становища негрів-рабів. Проте чорне та кольорове населення (корінні франко-креоли й афроамериканці) переважало в Луїзіані до 1900 року.
З іншого боку, США зберегли в Луїзіані її традиційне право (франкомовні кодекси були перекладені на англійську мову). В наш час Луїзіана — єдиний штат США, де в загальних рисах діє континентальне громадянське право, що походить від римського права, тоді як англосаксонське загальне право, що базується на прецеденті, проникло сюди лише в дуже слабкому ступені.
Після утворення США східна частина Луїзіани увійшла до складу нової держави. 20 грудня 1803 року відбулося найбільше придбання в історії США — Сполучені Штати купили у наполеонівської адміністрації також і західну Луїзіану за суму в 15 мільйонів американських доларів (див. Луїзіанська покупка). Територія провінції була розділена між кількома штатами.
У 1849 році столиця Луїзіани за пропозицією тодішнього губернатора була перенесена з Нового Орлеана в Батон-Руж.
Громадянська війна в США зруйнувала економіку плантацій. Відновлення йшло повільно, але в 1930-х роках Луїзіана стала одним зі світових центрів переробки нафти зі свердловин Мексиканської затоки.
Сучасна Луїзіана
Сучасна Луїзіана є центром соціальної напруженості в США.
Примітки
- [1] [Архівовано 1 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Louisiana Court Records | CourtRecords.org. louisiana.courtrecords.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- Louisiana. FBI (амер.). Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- Даниил Студнев (13 травня 2013). Стрельба на параде в Новом Орлеане была актом уличного насилия. ИТАР-ТАСС. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
 Арканзас | ||
 Техас |  |  Міссісіпі |
| Мексиканська затока |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyiziana angl Louisiana shtat u SShA nad Meksikanskoyu zatokoyu Plosha 123 7 tis km Naselennya 4 4 mln meshkanciv 30 chornoshkire naselennya Stolicya Baton Ruzh Golovni mista port Novij Orlean Shrivport Lafayett Lejk Charlz Primeksikanska nizovina z deltoyu Missisipi 40 teritoriyi lisi Shtat Luyiziana angl State of Louisiana fr Etat de LouisianePrapor Pechatka Prizvisko Shtat pelikaniv angl Pelican State Deviz Soyuz spravedlivist i vpevnenist Karta SShA z vidmichenim shtatom LuyizianaOficijna movanemayeStolicyaBaton Ruzh Najbilshe mistoNovij OrleanPlosha135 382 km 31 Shirina210 km Dovzhina610 km Suhodil134 382 km2 Shirota88 49 W to 94 03 W Dovgota28 56 N to 33 01 NNaselennya4 657 757 25 e Gustota naselennya34 4 km2 24 en Najvisha tochkad 163 m Serednya visota30 m Najnizhcha tochkaNovij Orlean 2 mPered priyednannyamd Priyednannya do SShA30 kvitnya 1812 18 ij Dzhon Bel Edvards Zakonodavcha vladaLegislatura shtatu Luyiziana Bill Kessidi R Dzhon Nili Kennedi R Chasovi poyasiCDT d UTC 6 i UTC 5 ISO 3166US LAAbreviaturiLASajtlouisiana gov GeografiyaNa zahodi Luyiziana mezhuye z Tehasom na pivnochi z Arkanzasom na shodi z Missisipi na pivdni teritoriya obmezhena vodami Meksikanskoyi zatoki Teritoriya shtatu chitko podilyayetsya na dvi chastini verhnyu j nizhnyu Ostannya harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu bolotistih nizovin Najvisha tochka pagorb visota nad rivnem morya vsogo 163 m EkonomikaVidobutok nafti gazu sirki naftopererobna himichna metalurgijna alyuminij promislovist viroshuvannya bavovni cukrovoyi trostini soyi sudnoplavstvo naftogazoprovodi NaselennyaNaselennya suchasnogo shtatu za perepisom 2000 roku skladayetsya z bilih 63 chornih 32 azijciv 5 ta inshih 92 vvazhayut ridnoyu anglijsku movu 5 francuzku 3 ispansku Neprosti rasovi vidnosini rizko napruzhilis pislya vhodzhennya Luyiziani do skladu SShA prodovzhuyut zahmaryuvatisya chislennimi rasovimi neporozuminnyami ta vidkritimi protistoyannyami vistupi afroamerikanciv pislya uraganu Katrina krivavi podiyi j masovi mitingi v nevelikomu misti Dzhena u 2007 roci Stadion v LuyizianiKreoli j kadzhuni Kreoli j kadzhuni francuzkogo pohodzhennya dominuyut na bilshij chastini pivdnya shtatu Luyiziani Obidvi grupi mayut svoyu movu i kulturu ale jde zmishuvannya kultur i mov Kadzhuni nashadki francuziv nasilno viselenih britancyami z teritoriyi Akadiyi zaraz Nova Shotlandiya Kreoli z Luyiziani podilyayutsya na dvi grupi bili kreoli francuzi j chorni kolorovi kreoli Bili kreoli francuzi perevazhno francuzkogo j ispanskogo pohodzhennya ale takozh mozhut pohoditi vid italijciv irlandciv abo nimciv Chorni kreoli perevazhno predstavlyayut sumish afrikanskoyi francuzkoyi ispanskoyi ta indianskoyi spadshin Afroamerikanske j franko afrikanske naselennya Luyiziana posidaye druge misce sered shtativ SShA za kilkistyu afroamerikanciv yaki prozhivayut na yiyi teritoriyi 32 5 postupayuchis lishe susidnomu Missisipi 36 3 Bile naselennya na pivnochi Bili britanskogo pohodzhennya perevazhayut na pivnochi Luyiziani Ci lyudi perevazhno mayut anglijske uelske ta shotlandsko irlandske korinnya i podilyayut spilni z susidnimi shtatami kulturu j protestantsku religiyu Inshi yevropejci Pered prodazhem Luyiziani kilka nimeckih simej pereselilosya v silsku miscevist uzdovzh richki Missisipi v misce yake piznishe stalo vidomim yak Voni zmishalisya z suspilstvom kreoliv i kadzhuniv Oskilki Novij Orlean velikij port i tretye za dobrobutom misto krayini ce privablyuvalo syudi chislennih irlandskih italijskih ta nimeckih immigrantiv yaki spochatku perevazhno buli katolikami Azijci v Americi Azijske naselennya Luyiziani ohoplyuye nashadkiv kitajskih robitnikiv yaki pribuli syudi v XIX i na pochatku XX stolit U 1970 ti ta 1980 ti v Meksikansku zatoku pribuli chislenni bizhenci z V yetnamu j pivdenno shidnoyi Aziyi shob pracyuvati u sferi ribolovnoyi promislovosti ta vidobutku krevetok Blizko 95 azijskogo naselennya Luyiziani skoncentrovano v Novomu Orleani U 2006 roci bulo pidrahovano sho v Luyiziani prozhivaye blizko 50 000 lyudej azijskogo pohodzhennya Movnij sklad naselennya 2010 Movi Chastka lyudej starshe 5 rokiv Anglijska 91 26Ispanska 3 30Francuzka 2 79V yetnamska 0 59Kadzhunska 0 51Kitajska 0 16Arabska 0 15Kreolska 0 15Nimecka 0 14Tagalska 0 08inshi 1 03Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Spisok okrugiv shtatu LuyizianaSudova sistema i zlochinnistSudova vlada v Luyiziani skladayetsya z sistemi sudiv yaki tlumachat i zastosovuyut civilne j kriminalne pravo Verhovnij sud Luyiziani ye vishim sudom shtatu Ye takozh p yat apelyacijnih sudiv 43 rajonnih sudi p yat sudiv u simejnih spravah abo spravah nepovnolitnih 48 miskih sudiv i tri parafiyalnih sudi Zgidno zi statistikoyu FBR ce 10 najnebezpechnishih mist v Luyiziani za 2020 rik Hammond Opelusas Oleksandriya Marksvill Bastrop Krouli Monro Uoker Uest Monro LisvillOsoblivostiFrancuzkij kvartal v Novomu Orleani dzhaz restorani delta richki Missisipi nacionalnij park Zhana Lafitta nacionalnij istorichnij park Chalmet Vidomi lyudiLuyi Armstrong P Borgo G yuyi LongIstoriyaU davninu teritoriyu shtatu naselyali indianci plemen chokto natchez ta in Pochinayuchi z ekspediciyi Ernando de Soto 1539 1542 teritoriya ninishnoyi Luyiziani bula vidkrita j osvoyena ispancyami Z kolonialnih pidpriyemstv Kavalye de la Salya v 1680 h rokah pochalasya francuzka kolonizaciya regionu 1682 roku vin z zagonom distavsya do Missisipi spustivsya majzhe do yiyi girla j ogolosiv ves basejn richki volodinnyam Franciyi Diyalnist La Salya bula shvalena korolem Franciyi vin buv priznachenij gubernatorom novoyi koloniyi Luyiziana nazvana im yam Lyudovika XIV i na chotiroh korablyah z kolonistami virushiv obzhivati nove volodinnya Ustya Missisipi vidrazu ne znajshli vtratili odin korabel inshij zahopili ispanci Kolonisti yaki visadilisya na bereg biduvali zvinuvachuvali u svoyih bidah La Salya i vreshti resht rozpravilisya z nim Odnak koloniya malo pomalu nabirala chinnosti i v 1718 roci bulo zasnovano misto Novij Orlean V 1763 roci shidna chastina teritoriyi Luyiziani opinilasya pid kontrolem anglijciv zahidna vidijshla spershu do ispanciv potim u 1800 roci do francuziv Kolonialna Luyiziana Dokladnishe Luyiziana Nova Ispaniya Naselennya Luyiziani zaznalo znachnih zmin protyagom svoyeyi istoriyi Pid chas francuzkogo ta ispanskogo rezhimiv v Luyiziani sformuvalasya multirasova iyerarhichna drabina z troma golovnimi skladovimi bili plantatori spochatku vihidci z Yevropi Ispaniyi ta Franciyi a potim narodzheni tut kreoli ta yihni sim yi yaki stanovlyat elitu kolonij Dali za nimi sliduvali kolorovi vilne naselennya zmishanogo yevropejsko indiansko afrikanskogo pohodzhennya osoblivo shvidko rozvivalosya v umovah institutu plasazh spivzhittya bilih paniv i kolorovih divchat a takozh negri rabi z Afriki Yak i v Latinskij Americi kordoni mizh cimi priblizno rivnimi troma grupami buli nechitkimi tomu bula visoka mobilnist naselennya pri dosit patriarhalnomu ukladi zhittya Osnovnimi movami kolonialnogo periodu buli francuzka osoblivo v misti Novij Orlean na toj moment stolici i ispanska v municipaliteti Za chasiv ispanskogo pravlinnya v seredini XVIII stolittya kilka tisyach akadijciv gnanih Britaniyeyu z teritoriyi Novoyi Shotlandiyi priyizhdzhali syudi osidayuchi perevazhno v pivdenno zahidnij chastini Luyiziani nini vidomoyi yak Akadiana Akadijciv ispanskij uryad prijnyav dobre a yihnih nashadkiv stali nazivati kahuns Luyiziana v skladi SShA Div takozh Luyizianska pokupka Bolota na pivdni Luyiziani Bolotyani kiparisiTri luyizianski dolari seredina XIX stolittya Koli v 1776 roci SShA zdobuli nezalezhnist yih stala turbuvati yevropejska prisutnist na zahidnih kordonah i mozhlivist bezpereshkodnogo dostupu do richki Missisipi U miru togo yak amerikanci prosuvalisya na zahid voni viyavili sho Appalachi stvoryuvali pereshkodu v prosuvanni tovariv na shid Najlegshim shlyahom splavlyati prodovolstvo bulo vikoristovuvati plit dlya perepravlennya vniz za techiyeyu Ogajo j Missisipi v port Novij Orlean de tovar vantazhivsya na sudna sho pryamuvali cherez okean Problema polyagala v tomu sho ispanci volodili oboma beregami Missisipi za poselennyam Nachez V ambitni plani Napoleona vhodilo stvorennya novoyi imperiyi zasnovanoyi na torgivli cukrom mizh krayinami Karibskogo basejnu Luyiziana v comu konteksti sluzhila svoyeridnim skladom dlya vsiyeyi cukrovoyi produkciyi Ale cherez neuspihi v zahoplenni cukrovih ostroviv Santo Domingo i cherez brak koshtiv na vedennya vijni v Yevropi Napoleon virishiv prodati ci teritoriyi Vhodzhennya Luyiziani do skladu SShA obernulosya spravzhnoyu tragediyeyu dlya neoromanskogo ukladu zhittya yakij vstig sformuvatisya v XVII XVIII stolittyah Anglijci j nimci yaki masovo pereselyayutsya do Luyiziani v XIX XX stolittyah zrobili vse mozhlive shob vitisniti spochatku francuzku ta ispansku movi a potim rozpravitisya i z m yakoyu duzhe demokratichnoyu strukturoyu miscevoyi gromadi yaka poyednala risi troh gromad regionu Spochatku v shtati vstanovlyuyetsya povna segregaciya ras potim zaprovadzhuyetsya pravilo odniyeyi krapli krovi poshiryuye svij vpliv Ku kluks klan vstanovlyuyutsya zakoni Dzhima Krou V XIX stolitti v Meksiku pereyizhdzhaye osnovna masa vilnogo kolorovogo naselennya zalishki yakogo buli zvedeni do stanovisha negriv rabiv Prote chorne ta kolorove naselennya korinni franko kreoli j afroamerikanci perevazhalo v Luyiziani do 1900 roku Z inshogo boku SShA zberegli v Luyiziani yiyi tradicijne pravo frankomovni kodeksi buli perekladeni na anglijsku movu V nash chas Luyiziana yedinij shtat SShA de v zagalnih risah diye kontinentalne gromadyanske pravo sho pohodit vid rimskogo prava todi yak anglosaksonske zagalne pravo sho bazuyetsya na precedenti proniklo syudi lishe v duzhe slabkomu stupeni Pislya utvorennya SShA shidna chastina Luyiziani uvijshla do skladu novoyi derzhavi 20 grudnya 1803 roku vidbulosya najbilshe pridbannya v istoriyi SShA Spolucheni Shtati kupili u napoleonivskoyi administraciyi takozh i zahidnu Luyizianu za sumu v 15 miljoniv amerikanskih dolariv div Luyizianska pokupka Teritoriya provinciyi bula rozdilena mizh kilkoma shtatami U 1849 roci stolicya Luyiziani za propoziciyeyu todishnogo gubernatora bula perenesena z Novogo Orleana v Baton Ruzh Gromadyanska vijna v SShA zrujnuvala ekonomiku plantacij Vidnovlennya jshlo povilno ale v 1930 h rokah Luyiziana stala odnim zi svitovih centriv pererobki nafti zi sverdlovin Meksikanskoyi zatoki Suchasna LuyizianaSuchasna Luyiziana ye centrom socialnoyi napruzhenosti v SShA Primitki 1 Arhivovano 1 grudnya 2007 u Wayback Machine Louisiana Court Records CourtRecords org louisiana courtrecords org Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 13 serpnya 2020 Louisiana FBI amer Arhiv originalu za 30 lipnya 2020 Procitovano 13 serpnya 2020 Daniil Studnev 13 travnya 2013 Strelba na parade v Novom Orleane byla aktom ulichnogo nasiliya ITAR TASS Arhiv originalu za 17 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 Arkanzas Tehas MissisipiMeksikanska zatoka
