Космічний пил — пил, який знаходиться в космосі або прилетів з космосу на Землю. Розмір більшості частинок космічного пилу становить від кількох молекул до 0,1 мм. За розмірами ці частинки поділяють на мікрометеороїди (<30 мкм) і метеороїди (>30 мкм), а за астрономічним розташуванням — на міжгалактичний пил, міжзоряний пил, [en] (як у зодіакальній хмарі) та навколопланетний пил (як у [en]). Існує кілька методів дослідження космічного пилу.
За походженням пил Сонячної системи включає кометний пил, планетний пил (наприклад, з Марса), астероїдний пил, пил поясу Койпера та міжзоряний пил, що проходить через Сонячну систему і гравітаційно не пов'язаний з Сонцем. Щороку поверхні Землі досягають тисячі тонн космічного пилу. Щільність пилової хмари, крізь яку рухається Земля, становить приблизно 10−6 пилових частинок на м3.
Методи дослідження
НАСА збирає зразки частинок космічного пилу в атмосфері Землі за допомогою пластинчастих колекторів під крилами стратосферних літаків. Зразки пилу також збирають з поверхневих відкладень на великих льодових масивах Землі (Антарктида та Гренландія/Арктика) і в глибоководних відкладеннях.
Космічний апарат Стардаст зібрав зразки міжзоряного пилу й доставив їх на Землю в 2006 році. Також детекторами космічного пилу були обладнані космічні місії HEOS 2, [en], Піонер-10, Піонер-11, Джотто, Улісс, Кассіні, [en], Розетта, Стардаст, New Horizons.
Поглинання і розсіювання світла космічним пилом дозволяє визначати властивості пилу та надає багатьом астрономічним об'єктам їхнього характерного вигляду. Існують різні типи туманностей з різними фізичними причинами та процесами: дифузна туманність, інфрачервона відбивна туманність, залишок наднової, молекулярна хмара, зона HII, область фотодисоціації, темна туманність.
Іншим механізмом виявлення космічного пилу є поляриметрія. Пилові частинки несферичні, вони орієнтуються в просторі під впливом міжзоряних магнітних полів і поляризують світло зір, яке проходить крізь пилові хмари. Наприклад, оптична поляриметрія була використана для визначення структури пилу всередині місцевої бульбашки, де поглинання недостатнє для дослідження пилу.
Метеорити містять тверді вогнетривкі частини окремих досонячних зерен. Їх розпізнають за екстремальним ізотопним складом, який може відповідати лише ізотопному складу зір на пізніх еволюційних стадіях. Ці зерна конденсувалися із зоряної матерії, коли вона охолоджувалася, покидаючи зорю.
Властивості
Більшу частину маси космічного пилу, що падає на Землю, складають метеороїди діаметром від 50 до 500 мікрометрів із середньою густиною 2,0 г/см3 (з пористістю близько 40 %).
У навколозоряному пилі астрономи знайшли ознаки CO, карбіду кремнію, аморфного силікату, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, водяного льоду та поліформальдегіду. У дифузному міжзоряному середовищі є ознаки наявності силікатних і вуглецевих зерен. Астероїдний пил нагадує вуглецеві хондрити. Кометний пил нагадує міжзоряні зерна, які можуть включати силікати, поліциклічні ароматичні вуглеводні та водяний лід.
Великі зерна в міжзоряному просторі, ймовірно, містять тугоплавкі ядра, що сконденсувалися в речовині, що витікала з зір, навколо яких знаходяться більш леткі речовини, що сконденсувалися після потрапляння тугоплавких ядер в холодні щільні міжзоряні хмари. Чисельні моделювання показують, що ядра живуть набагато довше, ніж середній час життя маси пилу, який постійно перебуває в циклічному процесі зростання у хмарах та руйнування поза хмарами.
Космічний пил містить деякі складні органічні сполуки.
Оцінки щоденного притоку космічного пилу в атмосферу Землі коливаються від 5 до 300 тонн.
Див. також
- Метеороїд
- Міжгалактичний пил
- Міжзоряний пил
- Кометний пил
- Зодіакальне світло
Примітки
- Broad, William J. (10 березня 2017). Flecks of Extraterrestrial Dust, All Over the Roof. The New York Times. Процитовано 10 березня 2017.
- Gengel, M. J.; Larsen, J.; Van Ginneken, M.; Suttle, M. D. (1 грудня 2016). An urban collection of modern-day large micrometeorites: Evidence for variations in the extraterrestrial dust flux through the Quaternary. Geology. 45 (2): 119. Bibcode:2017Geo....45..119G. doi:10.1130/G38352.1.
- International Astronomical Union | IAU.
- Shekhtman, Svetlana (8 березня 2021). Serendipitous Juno Detections Shatter Ideas About Zodiacal Light. NASA. Процитовано 21 січня 2023.
- Zook, Herbert A. (2001). Spacecraft Measurements of the Cosmic Dust Flux. Accretion of Extraterrestrial Matter Throughout Earth's History. с. 75—92. doi:10.1007/978-1-4419-8694-8_5. ISBN 978-1-4613-4668-5.
- Matloff, Gregory L.; Johnson, Less (February 2005). Applications of the Electrodynamic Tether to Interstellar Travel (PDF).
- Agle, DC; Brownож rst2=Dwayne; Jeffs, William (14 серпня 2014). Stardust Discovers Potential Interstellar Space Particles. NASA. Процитовано 14 серпня 2014.
- Dunn, Marcia (14 серпня 2014). Specks returned from space may be alien visitors. AP News. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- Hand, Eric (14 серпня 2014). Seven grains of interstellar dust reveal their secrets. Science News. Процитовано 14 серпня 2014.
- Westphal, Andrew J. та ін. (15 серпня 2014). Evidence for interstellar origin of seven dust particles collected by the Stardust spacecraft. Science. 345: 786—791. Bibcode:2014Sci...345..786W. doi:10.1126/science.1252496. PMID 25124433.
- Cotton, D. V. та ін. (January 2016). The linear polarization of Southern bright stars measured at the parts-per-million level. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 455 (2): 1607—1628. arXiv:1509.07221. Bibcode:2016MNRAS.455.1607C. doi:10.1093/mnras/stv2185. arXiv
- Love S. G.; Joswiak D. J. & Brownlee D. E. (1992). Densities of stratospheric micrometeorites. Icarus. 111 (1): 227—236. Bibcode:1994Icar..111..227L. doi:10.1006/icar.1994.1142.
- Liffman, Kurt; Clayton, Donald D. (1988). Stochastic histories of refractory interstellar dust. Proceeding of the Lunar and Planetary Science Conference. 18: 637—57. Bibcode:1988LPSC...18..637L.
- Liffman, Kurt; Clayton, Donald D. (1989). Stochastic evolution of refractory interstellar dust during the chemical evolution of a two-phase interstellar medium. Astrophys. J. 340: 853—68. Bibcode:1989ApJ...340..853L. doi:10.1086/167440.
- Chow, Denise (26 жовтня 2011). Discovery: Cosmic Dust Contains Organic Matter from Stars. Space.com. Процитовано 26 жовтня 2011.
- ScienceDaily Staff (26 жовтня 2011). Astronomers Discover Complex Organic Matter Exists Throughout the Universe. ScienceDaily. Процитовано 27 жовтня 2011.
- Kwok, Sun; Zhang, Yong (26 жовтня 2011). Mixed aromatic–aliphatic organic nanoparticles as carriers of unidentified infrared emission features. Nature. 479 (7371): 80—3. Bibcode:2011Natur.479...80K. doi:10.1038/nature10542. PMID 22031328.
- Atkins, Nancy (March 2012), Getting a Handle on How Much Cosmic Dust Hits Earth, Universe Today
- Royal Astronomical Society, press release (March 2012), CODITA: measuring the cosmic dust swept up by the Earth (вид. UK-Germany National Astronomy Meeting NAM2012), Royal Astronomical Society, архів оригіналу за 20 вересня 2013
Література
- Evans, Aneurin (1994). The Dusty Universe. Ellis Horwood.
- А. П. Бояркина, Л. М. Гиндилис. Исследование космической (метеорной) пыли на поверхности Земли: обзор проблемы
Посилання
- Cosmic Dust Glossary
- Cosmic Dust Group
- Evidence for interstellar origin of seven dust particles collected by the Stardust spacecraft
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmichnij pil pil yakij znahoditsya v kosmosi abo priletiv z kosmosu na Zemlyu Rozmir bilshosti chastinok kosmichnogo pilu stanovit vid kilkoh molekul do 0 1 mm Za rozmirami ci chastinki podilyayut na mikrometeoroyidi lt 30 mkm i meteoroyidi gt 30 mkm a za astronomichnim roztashuvannyam na mizhgalaktichnij pil mizhzoryanij pil en yak u zodiakalnij hmari ta navkoloplanetnij pil yak u en Isnuye kilka metodiv doslidzhennya kosmichnogo pilu Chastinka mizhplanetnogo pilu z priblizno hondritnim elementnim skladom Za pohodzhennyam pil Sonyachnoyi sistemi vklyuchaye kometnij pil planetnij pil napriklad z Marsa asteroyidnij pil pil poyasu Kojpera ta mizhzoryanij pil sho prohodit cherez Sonyachnu sistemu i gravitacijno ne pov yazanij z Soncem Shoroku poverhni Zemli dosyagayut tisyachi tonn kosmichnogo pilu Shilnist pilovoyi hmari kriz yaku ruhayetsya Zemlya stanovit priblizno 10 6 pilovih chastinok na m3 Metodi doslidzhennyaDokladnishe Doslidzhennya kosmichnogo pilu NASA zbiraye zrazki chastinok kosmichnogo pilu v atmosferi Zemli za dopomogoyu plastinchastih kolektoriv pid krilami stratosfernih litakiv Zrazki pilu takozh zbirayut z poverhnevih vidkladen na velikih lodovih masivah Zemli Antarktida ta Grenlandiya Arktika i v glibokovodnih vidkladennyah Kosmichnij aparat Stardast zibrav zrazki mizhzoryanogo pilu j dostaviv yih na Zemlyu v 2006 roci Takozh detektorami kosmichnogo pilu buli obladnani kosmichni misiyi HEOS 2 en Pioner 10 Pioner 11 Dzhotto Uliss Kassini en Rozetta Stardast New Horizons Poglinannya i rozsiyuvannya svitla kosmichnim pilom dozvolyaye viznachati vlastivosti pilu ta nadaye bagatom astronomichnim ob yektam yihnogo harakternogo viglyadu Isnuyut rizni tipi tumannostej z riznimi fizichnimi prichinami ta procesami difuzna tumannist infrachervona vidbivna tumannist zalishok nadnovoyi molekulyarna hmara zona HII oblast fotodisociaciyi temna tumannist Inshim mehanizmom viyavlennya kosmichnogo pilu ye polyarimetriya Pilovi chastinki nesferichni voni oriyentuyutsya v prostori pid vplivom mizhzoryanih magnitnih poliv i polyarizuyut svitlo zir yake prohodit kriz pilovi hmari Napriklad optichna polyarimetriya bula vikoristana dlya viznachennya strukturi pilu vseredini miscevoyi bulbashki de poglinannya nedostatnye dlya doslidzhennya pilu Meteoriti mistyat tverdi vognetrivki chastini okremih dosonyachnih zeren Yih rozpiznayut za ekstremalnim izotopnim skladom yakij mozhe vidpovidati lishe izotopnomu skladu zir na piznih evolyucijnih stadiyah Ci zerna kondensuvalisya iz zoryanoyi materiyi koli vona oholodzhuvalasya pokidayuchi zoryu VlastivostiKosmichnij pil tumannosti Kinska Golova viyavlenij kosmichnim teleskopom Gabbla Bilshu chastinu masi kosmichnogo pilu sho padaye na Zemlyu skladayut meteoroyidi diametrom vid 50 do 500 mikrometriv iz serednoyu gustinoyu 2 0 g sm3 z porististyu blizko 40 U navkolozoryanomu pili astronomi znajshli oznaki CO karbidu kremniyu amorfnogo silikatu policiklichnih aromatichnih vuglevodniv vodyanogo lodu ta poliformaldegidu U difuznomu mizhzoryanomu seredovishi ye oznaki nayavnosti silikatnih i vuglecevih zeren Asteroyidnij pil nagaduye vuglecevi hondriti Kometnij pil nagaduye mizhzoryani zerna yaki mozhut vklyuchati silikati policiklichni aromatichni vuglevodni ta vodyanij lid Veliki zerna v mizhzoryanomu prostori jmovirno mistyat tugoplavki yadra sho skondensuvalisya v rechovini sho vitikala z zir navkolo yakih znahodyatsya bilsh letki rechovini sho skondensuvalisya pislya potraplyannya tugoplavkih yader v holodni shilni mizhzoryani hmari Chiselni modelyuvannya pokazuyut sho yadra zhivut nabagato dovshe nizh serednij chas zhittya masi pilu yakij postijno perebuvaye v ciklichnomu procesi zrostannya u hmarah ta rujnuvannya poza hmarami Kosmichnij pil mistit deyaki skladni organichni spoluki Ocinki shodennogo pritoku kosmichnogo pilu v atmosferu Zemli kolivayutsya vid 5 do 300 tonn Div takozhMeteoroyid Mizhgalaktichnij pil Mizhzoryanij pil Kometnij pil Zodiakalne svitloPrimitkiBroad William J 10 bereznya 2017 Flecks of Extraterrestrial Dust All Over the Roof The New York Times Procitovano 10 bereznya 2017 Gengel M J Larsen J Van Ginneken M Suttle M D 1 grudnya 2016 An urban collection of modern day large micrometeorites Evidence for variations in the extraterrestrial dust flux through the Quaternary Geology 45 2 119 Bibcode 2017Geo 45 119G doi 10 1130 G38352 1 International Astronomical Union IAU Shekhtman Svetlana 8 bereznya 2021 Serendipitous Juno Detections Shatter Ideas About Zodiacal Light NASA Procitovano 21 sichnya 2023 Zook Herbert A 2001 Spacecraft Measurements of the Cosmic Dust Flux Accretion of Extraterrestrial Matter Throughout Earth s History s 75 92 doi 10 1007 978 1 4419 8694 8 5 ISBN 978 1 4613 4668 5 Matloff Gregory L Johnson Less February 2005 Applications of the Electrodynamic Tether to Interstellar Travel PDF Agle DC Brownozh rst2 Dwayne Jeffs William 14 serpnya 2014 Stardust Discovers Potential Interstellar Space Particles NASA Procitovano 14 serpnya 2014 Dunn Marcia 14 serpnya 2014 Specks returned from space may be alien visitors AP News Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 14 serpnya 2014 Hand Eric 14 serpnya 2014 Seven grains of interstellar dust reveal their secrets Science News Procitovano 14 serpnya 2014 Westphal Andrew J ta in 15 serpnya 2014 Evidence for interstellar origin of seven dust particles collected by the Stardust spacecraft Science 345 786 791 Bibcode 2014Sci 345 786W doi 10 1126 science 1252496 PMID 25124433 Cotton D V ta in January 2016 The linear polarization of Southern bright stars measured at the parts per million level Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 455 2 1607 1628 arXiv 1509 07221 Bibcode 2016MNRAS 455 1607C doi 10 1093 mnras stv2185 arXiv Love S G Joswiak D J amp Brownlee D E 1992 Densities of stratospheric micrometeorites Icarus 111 1 227 236 Bibcode 1994Icar 111 227L doi 10 1006 icar 1994 1142 Liffman Kurt Clayton Donald D 1988 Stochastic histories of refractory interstellar dust Proceeding of the Lunar and Planetary Science Conference 18 637 57 Bibcode 1988LPSC 18 637L Liffman Kurt Clayton Donald D 1989 Stochastic evolution of refractory interstellar dust during the chemical evolution of a two phase interstellar medium Astrophys J 340 853 68 Bibcode 1989ApJ 340 853L doi 10 1086 167440 Chow Denise 26 zhovtnya 2011 Discovery Cosmic Dust Contains Organic Matter from Stars Space com Procitovano 26 zhovtnya 2011 ScienceDaily Staff 26 zhovtnya 2011 Astronomers Discover Complex Organic Matter Exists Throughout the Universe ScienceDaily Procitovano 27 zhovtnya 2011 Kwok Sun Zhang Yong 26 zhovtnya 2011 Mixed aromatic aliphatic organic nanoparticles as carriers of unidentified infrared emission features Nature 479 7371 80 3 Bibcode 2011Natur 479 80K doi 10 1038 nature10542 PMID 22031328 Atkins Nancy March 2012 Getting a Handle on How Much Cosmic Dust Hits Earth Universe Today Royal Astronomical Society press release March 2012 CODITA measuring the cosmic dust swept up by the Earth vid UK Germany National Astronomy Meeting NAM2012 Royal Astronomical Society arhiv originalu za 20 veresnya 2013LiteraturaEvans Aneurin 1994 The Dusty Universe Ellis Horwood A P Boyarkina L M Gindilis Issledovanie kosmicheskoj meteornoj pyli na poverhnosti Zemli obzor problemyPosilannyaCosmic Dust Glossary Cosmic Dust Group Evidence for interstellar origin of seven dust particles collected by the Stardust spacecraft
