Комі-перм'яцька мова — мова комі-перм'яків, що мешкають на північному заході Пермського краю, переважно в Комі-Перм'яцькому окрузі. Це угро-фінська мова .
| Комі-перм'яцька мова | |
|---|---|
| Поширена в | Росія (Пермський край) |
| Регіон | Європа |
| Носії | 94 328 |
| Писемність | d і кирилиця  |
| Класифікація | Уральська Угрофінська Фіно-пермська |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | — |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | koi |
| SIL | koi |
Історія
Комі-перм'яцька — одна з угро-фінських мов пермської групи, що відносно недавно сформувалися. В кінці III тисячоліття до н. е. угро-фінська мова розділилася на дві гілки:
В середині II тисячоліття до н. е. з фінно-пермської гілки виділилася пермська гілка — прамова предків сучасних пермських народів: удмуртів, комі-зирян і комі-перм'яків, що мешкали в басейнах річки Вятки, в середній і нижній течії річки Ками.
У IV—VII століттях н. е. частина перм'ян (предки комі-зирян) переселилися на північний схід у пошуках нових мисливських і риболовецьких угідь. У VII столітті міграція в північному напрямі продовжувалася під тиском булгарськіх племен, що вторглися з південно-російських степів у Поволжі і нижньому Надкам'ї.
У VII—VIII століттях сформувалася держава Волзька Булгарія, куди ввійшли південна частина перм'ян, діалект яких, під сильним булгарським (давньочувашським) впливом, ліг в основу удмуртської мови. При цьому північний діалект, менш зачеплений булгарським впливом, ліг в основу загальнокомі мови. Розпад пермської прамови на загальнокомі і давньоудмуртську завершився до IX століття.
Загальнокомі-мова, на думку В. І. Литкіна, проіснувала лише кілька сторіч — IX—XI століть. Потім, через міграцію частини племен комі далеко на північ, відбулося територіальне розмежування стародавнього народу комі і почалося розділення мови на комі-зирянську і комі-перм'яцьку, що остаточно склалася в XIV—XV століттях.
Писемність
Комі-перм'яцький алфавіт складається з 35 букв: А/а, Б/б, В/в, Г/г, Д/д, Е/е, Ё/ё, Ж/ж, З/з, И/и, І/і, Й/й, К/к, Л/л, М/м, Н/н, О/о, Ӧ/ӧ, П/п, Р/р, С/с, Т/т, У/у, Ф/ф, Х/х, Ц/ц, Ч/ч, Ш/ш, Щ/щ, Ъ/ъ, Ы/ы, Ь/ь, Э/э, Ю/ю, Я/я.
Примітки
- Энциклопедия Пермской области — Коми-Пермяцкий язык. Архів оригіналу за 20 Лютого 2008. Процитовано 28 Березня 2007.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Коми-Пермяккез [Архівовано 23 Лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Посад Кудымкарскöй
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komi perm yacka mova mova komi perm yakiv sho meshkayut na pivnichnomu zahodi Permskogo krayu perevazhno v Komi Perm yackomu okruzi Ce ugro finska mova Komi perm yacka movaPoshirena vRosiya Permskij kraj RegionYevropaNosiyi94 328Pisemnistd i kirilicya KlasifikaciyaUralska Ugrofinska Fino permskaOficijnij statusOficijna Kodi moviISO 639 3koi SILkoiposhirennya komi perm yackoyi movi zobrazhene yaskravo zelenim koloromIstoriyaKomi perm yacka odna z ugro finskih mov permskoyi grupi sho vidnosno nedavno sformuvalisya V kinci III tisyacholittya do n e ugro finska mova rozdililasya na dvi gilki praugorsku mova predkiv suchasnih ugorciv hantiv i mansi finno permsku V seredini II tisyacholittya do n e z finno permskoyi gilki vidililasya permska gilka pramova predkiv suchasnih permskih narodiv udmurtiv komi ziryan i komi perm yakiv sho meshkali v basejnah richki Vyatki v serednij i nizhnij techiyi richki Kami U IV VII stolittyah n e chastina perm yan predki komi ziryan pereselilisya na pivnichnij shid u poshukah novih mislivskih i riboloveckih ugid U VII stolitti migraciya v pivnichnomu napryami prodovzhuvalasya pid tiskom bulgarskih plemen sho vtorglisya z pivdenno rosijskih stepiv u Povolzhi i nizhnomu Nadkam yi U VII VIII stolittyah sformuvalasya derzhava Volzka Bulgariya kudi vvijshli pivdenna chastina perm yan dialekt yakih pid silnim bulgarskim davnochuvashskim vplivom lig v osnovu udmurtskoyi movi Pri comu pivnichnij dialekt mensh zacheplenij bulgarskim vplivom lig v osnovu zagalnokomi movi Rozpad permskoyi pramovi na zagalnokomi i davnoudmurtsku zavershivsya do IX stolittya Zagalnokomi mova na dumku V I Litkina proisnuvala lishe kilka storich IX XI stolit Potim cherez migraciyu chastini plemen komi daleko na pivnich vidbulosya teritorialne rozmezhuvannya starodavnogo narodu komi i pochalosya rozdilennya movi na komi ziryansku i komi perm yacku sho ostatochno sklalasya v XIV XV stolittyah PisemnistKomi perm yackij alfavit skladayetsya z 35 bukv A a B b V v G g D d E e Yo yo Zh zh Z z I i I i J j K k L l M m N n O o Ӧ ӧ P p R r S s T t U u F f H h C c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya ya PrimitkiEnciklopediya Permskoj oblasti Komi Permyackij yazyk Arhiv originalu za 20 Lyutogo 2008 Procitovano 28 Bereznya 2007 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Permic languages Komi Permyakkez Arhivovano 23 Lyutogo 2007 u Wayback Machine Posad KudymkarskojVikipediya Vikipediya maye rozdil komi permyackoyu movoyu Pondӧtchan listbok
