| Археологічна періодизація | ||||
| Голоцен | Латенська культура | Протоісторія | ||
| Галльштаттська культура | ||||
| Залізна доба | ||||
| Пізня | ||||
| Бронзова доба | ||||
| Енеоліт | ||||
| Неоліт | ||||
| Мезоліт, Епіпалеоліт | ||||
| Плейстоцен | Верхній | |||
| Середній | ||||
| Нижній | ||||
| Палеоліт | ||||
| Кам'яна доба | ||||
Енеолі́т, мідна доба (від лат. aeneus — мідний і грец. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в зв'язку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Є вищим, порівняно з неолітом, етапом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін.
Мідь має значні переваги над каменем. Її можна плющити і плавити. З появою міді з'явилися і зовсім нові інструменти, які неможливо виготовити з каменя, — такі як пилка або ножиці. При цьому для деяких виробів м'який метал не підходив — наконечники стріл, наприклад продовжували виробляти з кременя. Через те, що мідні знаряддя використовувалися поруч із кам'яними, і останні навіть переважали, цю добу в історії людства називають зазвичай не «мідною», а саме «мідно-кам'яною добою» — енеолітом.
Найдавніші мідні предмети й шматки руди виявлені у ранньоземлеробних поселеннях Передньої Азії близько 4000 років до н. е.). У 4-3 тисячоліттях до н. е. мідні знаряддя стали витісняти кам'яні (на Стародавньому Сході з 4 тисячоліття до н. е., в Європі — з 3 тисячоліття до н. е.). На території України мідна доба датується 4-3 тисячоліттям до н. е. Мідна доба відсутня у лісовій смузі Євразії.
Енеоліт — період консолідації суспільної організації племен, розквіту патріархату, формування великих, спільних за походженням, об'єднань. На території України за часів енеоліту жили племена — носії трипільської, ямної культури тощо.
Мідна доба України
Мідна доба України присутня у степовій та лісостеповій смугах. Вона відсутня в Польщі та Білорусі.
Мідна доба України датується IV—III тисячоліттями до нашої ери.
Мідна доба прийшла на терени України з Румунії у вигляді культури Кукутень-Трипілля й охопила правобережний лісостеп. Українська мідна доба мала анатолійське походження. Племена новокам'яної доби були частково асимільовані й частково витіснені на північ та схід.
Племена новокам'яної доби співіснували з прибулими з мідною металургією трипільцями. Степові племена сприйняли мідну металургію. Племена Полісся залишалися у новокам'яній добі до приходу бронзової.
Отже в українській археологічній стратиграфії енеоліт синхроний з середньою та пізньою фазами неоліту. У мідну добу розпалася пізньоіндоєвропейська мовна спільнота й археологи вважають, що у цьому визначному індоєвропейському мовному процесі брали участь племена мідної доби України.
В Україні представлений яскравою культурною спільнотою Трипілля-Кукутені (споріднені софіївська, болград-алденьська, усатівська), її західними сусідами (лійчастого посуду, полгарська), та співсучасними степовими культурами (скелянська, середньостогова, азово-дніпровська, дереївська, квітянська, рєпінська, нижньомихійлівська, рогачинська, ямна).
Див. також
- Енеоліт на території України
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.22-23
- Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
Джерела та література
- В. В. Отрощенко. Мідно-кам'яний вік // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 699. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971.- т. 2.
- Круц В. Енеоліт // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Посилання
- Галушко К. Ю. Доісторична доба: Енеоліт // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. ‒ Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.), Г. В. Боряк (заст. голови), Я. В. Верменич, В. Ф. Верстюк, С. В. Віднянський та ін.; НАН України. Інститут історії України. — К.: «Наукова думка», 2019. — С. 53—56. — ISBN 978-966-00-1740-5.
- Мідяна доба // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 991. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheologichna periodizaciyaGolocen Latenska kultura Protoistoriya Gallshtattska kulturaZalizna doba Piznya Bronzova doba Eneolit NeolitMezolit EpipaleolitPlejstocen Verhnij Serednij Nizhnij PaleolitKam yana doba Eneoli t midna doba vid lat aeneus midnij i grec li8os kamin nazva perehidnogo chasu vid neolitu do bronzovoyi dobi yaku zastosovuyut arheologi v zv yazku z poyavoyu j poshirennyam u toj chas virobiv iz midi Ye vishim porivnyano z neolitom etapom rozvitku produktivnih sil i virobnichih vidnosin pervisnogo suspilstva Period podalshogo udoskonalennya vidtvoryuvalnih form gospodarstva zemlerobstvo skotarstvo Nakopichennya produktu zrostannya suspilnih bagatstv stimulyuvalo mizhpleminnij obmin Mid maye znachni perevagi nad kamenem Yiyi mozhna plyushiti i plaviti Z poyavoyu midi z yavilisya i zovsim novi instrumenti yaki nemozhlivo vigotoviti z kamenya taki yak pilka abo nozhici Pri comu dlya deyakih virobiv m yakij metal ne pidhodiv nakonechniki stril napriklad prodovzhuvali viroblyati z kremenya Cherez te sho midni znaryaddya vikoristovuvalisya poruch iz kam yanimi i ostanni navit perevazhali cyu dobu v istoriyi lyudstva nazivayut zazvichaj ne midnoyu a same midno kam yanoyu doboyu eneolitom Najdavnishi midni predmeti j shmatki rudi viyavleni u rannozemlerobnih poselennyah Perednoyi Aziyi blizko 4000 rokiv do n e U 4 3 tisyacholittyah do n e midni znaryaddya stali vitisnyati kam yani na Starodavnomu Shodi z 4 tisyacholittya do n e v Yevropi z 3 tisyacholittya do n e Na teritoriyi Ukrayini midna doba datuyetsya 4 3 tisyacholittyam do n e Midna doba vidsutnya u lisovij smuzi Yevraziyi Eneolit period konsolidaciyi suspilnoyi organizaciyi plemen rozkvitu patriarhatu formuvannya velikih spilnih za pohodzhennyam ob yednan Na teritoriyi Ukrayini za chasiv eneolitu zhili plemena nosiyi tripilskoyi yamnoyi kulturi tosho Midna doba UkrayiniMidna doba Ukrayini prisutnya u stepovij ta lisostepovij smugah Vona vidsutnya v Polshi ta Bilorusi Midna doba Ukrayini datuyetsya IV III tisyacholittyami do nashoyi eri Midna doba prijshla na tereni Ukrayini z Rumuniyi u viglyadi kulturi Kukuten Tripillya j ohopila pravoberezhnij lisostep Ukrayinska midna doba mala anatolijske pohodzhennya Plemena novokam yanoyi dobi buli chastkovo asimilovani j chastkovo vitisneni na pivnich ta shid Plemena novokam yanoyi dobi spivisnuvali z pribulimi z midnoyu metalurgiyeyu tripilcyami Stepovi plemena sprijnyali midnu metalurgiyu Plemena Polissya zalishalisya u novokam yanij dobi do prihodu bronzovoyi Otzhe v ukrayinskij arheologichnij stratigrafiyi eneolit sinhronij z serednoyu ta piznoyu fazami neolitu U midnu dobu rozpalasya piznoindoyevropejska movna spilnota j arheologi vvazhayut sho u comu viznachnomu indoyevropejskomu movnomu procesi brali uchast plemena midnoyi dobi Ukrayini V Ukrayini predstavlenij yaskravoyu kulturnoyu spilnotoyu Tripillya Kukuteni sporidneni sofiyivska bolgrad aldenska usativska yiyi zahidnimi susidami lijchastogo posudu polgarska ta spivsuchasnimi stepovimi kulturami skelyanska serednostogova azovo dniprovska dereyivska kvityanska ryepinska nizhnomihijlivska rogachinska yamna Div takozhEneolit na teritoriyi UkrayiniPrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya starodavnogo chasu H 2018 s 22 23 Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar ta in za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 504 s 966 06 0394 0 Dzherela ta literaturaV V Otroshenko Midno kam yanij vik Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 699 ISBN 978 966 00 1028 1 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1971 t 2 Kruc V Eneolit Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s PosilannyaGalushko K Yu Doistorichna doba Eneolit Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Redkol V A Smolij golova redkol G V Boryak zast golovi Ya V Vermenich V F Verstyuk S V Vidnyanskij ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2019 S 53 56 ISBN 978 966 00 1740 5 Midyana doba Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 991 1000 ekz Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
