Духовна культура — складова культура, що охоплює науку і релігію.
Концепцію духовної культури підтримують перш за все діячі мистецтва та значна частина філософів, що наполягають на осібній та особливій ролі мистецтва та філософії та частково заперечують включення науки (не кажучи вже про інженерію) до складу культури.
Елементами духовної культури є: звичаї, норми, цінності, знання, інформація, значення.
Сфери духовної культури
Духовна культура постає, як система сфер, що взаємодіють між собою і складають єдине ціле.
- Наука прагне здобути істину — істину факту і системи фактів про об'єктивну дійсність, людину та її свідомість; іноді її відділяють від культури в окреме явище духовного світу людини й суспільства.
- Мистецтво виникає як носій визначень та змісту краси. Мистецтво своїми засобами доповнює науку, відкриває свою істину — істину прекрасного, виявляє світ із боку ознак гармонії, емоційного напруження буття, дає цілісно-чуттєву, образну картину світу й людини.
- Філософія специфічним чином торкається проблем краси, істини і добра. Філософія є всебічною і загальною формою культури, квінтесенцією духовної культури.
- У сфері релігії традиційно перебувають проблеми добра і зла.
Поняття духовної культури включає всі галузі духовної сфери; показує соціально-політичні процеси, що відбуваються в суспільстві. Стародавні греки сформулювали класичну тріаду духовної культури людства: істина, добро, краса. Відповідно були виділені три найважливіших ціннісних абсолюти людської духовності: теоретизм, етизм, естетизм.
До неї відносять продукти духовної діяльності людини, які існують переважно в ідеальному вигляді: поняття, уявлення, вірування, почуття і переживання, доступні свідомості і розумінню всіх людей. Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує і задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби. Духовна культура — це продукт суспільного розвитку, її основне призначення полягає у продукуванні свідомості.
Завдяки закріпленню в знаках, символах, організаційних формах, комп'ютерній техніці, духовна культура стає відносно самостійною від свого творця, людини. У ній об'єктивуються і виділяються особливі сфери духовної творчості. Духовне і духовно-практичне освоєння всієї реальності оформлюється в філософії, мистецтві, різноманітних науках. Духовно-практичне освоєння (включаючи регулювання) суспільного життя здійснюється в політиці, праві, моралі. Універсальні духовні функції, як світоглядні, так і нормативно-регулятивні, виконують міф і релігія. У майбутньому, можливо, відбудуться революційні зміни духовної культури у зв'язку з розвитком екологічної свідомості і освоєнням космосу.
Український вчений О. М. Костенко сформулював так звану натуралістичну концепцію «культури людини»: «Культура людини — це міра узгодженості волі і свідомості людини із законами Матері-Природи». Виходячи з принципу соціального натуралізму (що лежить в основі його «теорії трьох природ»), він вважає, що спеціальним видом культури людини є «соціальна культура людини» як міра узгодженості волі і свідомості людини із природними законами, за якими існує життя людей у суспільстві. Різновидами соціальної культури людини є політична культура людини, економічна культура людини, правова культура людини, моральна культура людини, релігійна культура людини тощо.
Матеріальна та духовна культура
Поділ культури на матеріальну і духовну, одна з яких є продуктом матеріального, а інша духовного виробництва, здається самоочевидним. Ясно і те, що предмети матеріальної і духовної культури можна використовувати по-різному. Знаряддя праці і твори станкового живопису служать різним цілям. Так що функціональне розходження між матеріальною і духовною культурою дійсно існує. Але разом з тим і те й інше є культурою, що несе в собі матеріальне і духовне в їхній єдності. У матеріальній культурі укладене формуюче її духовний початок, оскільки вона завжди є втілення ідей, знань, цілей людини, що тільки і робить її культурою; продукти ж духовної культури завжди замасковані в матеріальну форму, тому що тільки в такий спосіб вони можуть бути об'єктовані і стати фактом громадського життя. Усе це дає підставу говорити про культуру як таку, незалежно від її розподілу на матеріальну і духовну. Матеріалістичний підхід до культури полягає не в розрізненні матеріальної і духовної культури, а у визнанні її органічного зв'язку з розвитком усього суспільства.
Джерела
- Духовна культура
- Духовна культура // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Література
- С. Кримський. Практично-духовне освоєння світу // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 513. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Особа і суспільство: Підручник для 10 кл./Р.А. Арцишевський, С.О. Бондарук, В.І. Бортников та ін. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 1997.— 352с.:іл.
Статті
- Костенко О. М. Культура і закон — у протидії злу. — Київ: Атіка.- 2008. — 352 с.
 | Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Duhovna kultura skladova kultura sho ohoplyuye nauku i religiyu Koncepciyu duhovnoyi kulturi pidtrimuyut persh za vse diyachi mistectva ta znachna chastina filosofiv sho napolyagayut na osibnij ta osoblivij roli mistectva ta filosofiyi ta chastkovo zaperechuyut vklyuchennya nauki ne kazhuchi vzhe pro inzheneriyu do skladu kulturi Elementami duhovnoyi kulturi ye zvichayi normi cinnosti znannya informaciya znachennya Sferi duhovnoyi kulturiDuhovna kultura postaye yak sistema sfer sho vzayemodiyut mizh soboyu i skladayut yedine cile Nauka pragne zdobuti istinu istinu faktu i sistemi faktiv pro ob yektivnu dijsnist lyudinu ta yiyi svidomist inodi yiyi viddilyayut vid kulturi v okreme yavishe duhovnogo svitu lyudini j suspilstva Mistectvo vinikaye yak nosij viznachen ta zmistu krasi Mistectvo svoyimi zasobami dopovnyuye nauku vidkrivaye svoyu istinu istinu prekrasnogo viyavlyaye svit iz boku oznak garmoniyi emocijnogo napruzhennya buttya daye cilisno chuttyevu obraznu kartinu svitu j lyudini Filosofiya specifichnim chinom torkayetsya problem krasi istini i dobra Filosofiya ye vsebichnoyu i zagalnoyu formoyu kulturi kvintesenciyeyu duhovnoyi kulturi U sferi religiyi tradicijno perebuvayut problemi dobra i zla Ponyattya duhovnoyi kulturi vklyuchaye vsi galuzi duhovnoyi sferi pokazuye socialno politichni procesi sho vidbuvayutsya v suspilstvi Starodavni greki sformulyuvali klasichnu triadu duhovnoyi kulturi lyudstva istina dobro krasa Vidpovidno buli vidileni tri najvazhlivishih cinnisnih absolyuti lyudskoyi duhovnosti teoretizm etizm estetizm Do neyi vidnosyat produkti duhovnoyi diyalnosti lyudini yaki isnuyut perevazhno v idealnomu viglyadi ponyattya uyavlennya viruvannya pochuttya i perezhivannya dostupni svidomosti i rozuminnyu vsih lyudej Duhovna kultura stvoryuye osoblivij svit cinnostej formuye i zadovolnyaye nashi intelektualni ta emocijni potrebi Duhovna kultura ce produkt suspilnogo rozvitku yiyi osnovne priznachennya polyagaye u produkuvanni svidomosti Zavdyaki zakriplennyu v znakah simvolah organizacijnih formah komp yuternij tehnici duhovna kultura staye vidnosno samostijnoyu vid svogo tvorcya lyudini U nij ob yektivuyutsya i vidilyayutsya osoblivi sferi duhovnoyi tvorchosti Duhovne i duhovno praktichne osvoyennya vsiyeyi realnosti oformlyuyetsya v filosofiyi mistectvi riznomanitnih naukah Duhovno praktichne osvoyennya vklyuchayuchi regulyuvannya suspilnogo zhittya zdijsnyuyetsya v politici pravi morali Universalni duhovni funkciyi yak svitoglyadni tak i normativno regulyativni vikonuyut mif i religiya U majbutnomu mozhlivo vidbudutsya revolyucijni zmini duhovnoyi kulturi u zv yazku z rozvitkom ekologichnoyi svidomosti i osvoyennyam kosmosu Ukrayinskij vchenij O M Kostenko sformulyuvav tak zvanu naturalistichnu koncepciyu kulturi lyudini Kultura lyudini ce mira uzgodzhenosti voli i svidomosti lyudini iz zakonami Materi Prirodi Vihodyachi z principu socialnogo naturalizmu sho lezhit v osnovi jogo teoriyi troh prirod vin vvazhaye sho specialnim vidom kulturi lyudini ye socialna kultura lyudini yak mira uzgodzhenosti voli i svidomosti lyudini iz prirodnimi zakonami za yakimi isnuye zhittya lyudej u suspilstvi Riznovidami socialnoyi kulturi lyudini ye politichna kultura lyudini ekonomichna kultura lyudini pravova kultura lyudini moralna kultura lyudini religijna kultura lyudini tosho Materialna ta duhovna kulturaPodil kulturi na materialnu i duhovnu odna z yakih ye produktom materialnogo a insha duhovnogo virobnictva zdayetsya samoochevidnim Yasno i te sho predmeti materialnoyi i duhovnoyi kulturi mozhna vikoristovuvati po riznomu Znaryaddya praci i tvori stankovogo zhivopisu sluzhat riznim cilyam Tak sho funkcionalne rozhodzhennya mizh materialnoyu i duhovnoyu kulturoyu dijsno isnuye Ale razom z tim i te j inshe ye kulturoyu sho nese v sobi materialne i duhovne v yihnij yednosti U materialnij kulturi ukladene formuyuche yiyi duhovnij pochatok oskilki vona zavzhdi ye vtilennya idej znan cilej lyudini sho tilki i robit yiyi kulturoyu produkti zh duhovnoyi kulturi zavzhdi zamaskovani v materialnu formu tomu sho tilki v takij sposib voni mozhut buti ob yektovani i stati faktom gromadskogo zhittya Use ce daye pidstavu govoriti pro kulturu yak taku nezalezhno vid yiyi rozpodilu na materialnu i duhovnu Materialistichnij pidhid do kulturi polyagaye ne v rozriznenni materialnoyi i duhovnoyi kulturi a u viznanni yiyi organichnogo zv yazku z rozvitkom usogo suspilstva DzherelaDuhovna kultura Duhovna kultura Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X LiteraturaS Krimskij Praktichno duhovne osvoyennya svitu Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 513 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Osoba i suspilstvo Pidruchnik dlya 10 kl R A Arcishevskij S O Bondaruk V I Bortnikov ta in Kiyiv Irpin VTF Perun 1997 352s il StattiKostenko O M Kultura i zakon u protidiyi zlu Kiyiv Atika 2008 352 s Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
