Дида́ктика (дав.-гр. διδακτικός — повчаючий) — це галузь педагогіки, що розробляє теорію освіти і навчання.
| Дидактика | |
 Дидактика у Вікісховищі  |
Історія
Термін «дидактика» грецького походження (дидактикос — той, хто навчає). Вважається, що вперше його використали у 1613 році німецькі педагоги [en] і [en] у праці «Короткий звіт з дидактики, або Мистецтво навчання. Ратихімія». В аналогічному значенні вживав цей термін і чех Ян Амос Коменський (1592—1670) у праці «Велика дидактика» (1657). Ця книга належить до світової скарбниці педагогічної думки, тому наводимо повністю її унікальну назву, яка звучить ніби педагогічне кредо автора, повчальне і для нас. У своїй праці Я. А. Коменський виклав основи теорії навчання: зміст освіти, дидактичні принципи, методику організації класно-урочної системи, зробив спробу виявити закономірності навчання. Він, зокрема, розкрив перші усталені залежності між можливостями учнів та умовами навчання, сформулював вимоги і правила навчання з урахуванням віку дітей.
Об'єкт і предмет дидактики
На сьогодні дидактика відповідає на 3 питання:
1) для чого вчити? (зміст освіти)
2) як навчити? (методи і принципи)
3) як вчитися? (методи і прийоми самостійної діяльності).
Дидактика науково обґрунтовує зміст, методи і форми навчання. Об'єктом дидактики є навчання як вид діяльності.
Функції навчання: 1) теоретична (діагностична і прогностична) 2) практична (нормативна, інструментальна)
Зв'язок дидактики з іншими науками
— методиками викладання предметів — філософія — психологія — теорія виховання — фізіологія — етика і естетика — кібернетика
Дидактичні принципи
Дидактичні принципи (за Г. Ващенком — "принципи навчання") — це основоположні ідеї, що пронизують усі рівні й компоненти освіти та засвідчують їх системну цілісніть. Найбільш виразно вони виявляють себе в процесі едукації й стосуються навчання всіх дисциплін. Фахові методики пристосовують їх до своїх потреб, а часом виводять з них і свої — прикладного рівня — принципи.
Дидактичний принцип — категорія історична. Це означає, що його зміст (у кожному разі більшості з них) не є універсальним і "вічним", а зумовлений певними історичними умовами. Дидактичні принципи, зокрема, визначаються: а) соціальним замовленням, яке змінюється залежно від змін у соціально-економічному житті; б) станом загальнонаукових досліджень, зокрема, у ділянці психології, філософії, соціології, змісту окремих навчальних предметів тощо; в) власне практикою процесу едукації, яка не лише апробує вартість того чи іншого принципу, але й підказує напрями пошуків їх варіантів відповідно щодо часу.
У різні періоди історії, починаючи хоча б з епохи Я. Коменського, кількість і зміст дидактичних принципів зазнавали змін. Наприклад, соціальне замовлення комуністичної системи викликало розробку і пріоритетну увагу до таких принципів, які стосувалися комуністичної ідейності. Прагматична педагогіка, виходячи з потреб підготовки дитини до активної діяльності, надає перевагу принципам, які забезпечують активну діяльність дитини на уроці. Так само і пропоновані в цій праці принципи не трактуються як "вічні", а як такі, що відповідають закладеній в ній концепції.
Принцип науковості
Принцип науковості, що визначає як зміст, так і форму навчального процесу. Цей принцип вимагає серйозного обмірковування, бо, з одного боку, дитина не в змозі осягнути "науковість предмета", а з іншого, — спрощення і перекручення фактів з метою наближення їх до рівня дитини веде до профанації науки. Тому в основу розуміння цього принципу Г. Ващенко радить покладати вимогу, щоби знання відповідали об'єктивній дійсності. Посилаючись на Я. Коменського, він уважає, що дитина таким чином опановує основи дисциплін, які входять у коло так званої Пансофії ("загальна мудрість", "всезнання"). Такий підхід покликаний формувати механізм логічного мислення і любов до наукової правди .
Принцип систематичності
Принцип систематичності органічно пов'язаний з науковістю знань; їх системність зумовлює цілісність уявлень, світогляду і навіть гармонію вдачі. Цей принцип вимагає, щоб у засвоєнні знань враховувалися як послідовність та доступність викладу, так і зв'язок предмета з іншими дисциплінами. Не варто, наприклад, вивчати алгебру раніше від арифметики, хімію — від фізики. Принцип систематичності стосується і технології навчання (урахування досвіду дітей тощо).
Принцип виховання
Принцип виховання сформульований Й. Гербартом, але ще раніше запропонований Сократом. Побудоване згідно з ним навчання сприяє становленню світогляду і впливає на поведінку людини. Виховне значення мають і методи навчання, зокрема, вони можуть сприяти виробленню індивідуалізму чи схильності до співпраці, наполегливості, працьовитості, ретельності, відповідальності тощо.
Принцип зв'язку навчання з життям
Принцип зв'язку навчання з життям. Його обґрунтувала нова педагогіка. Передаючи молодому поколінню досвід минулого, школа часто відстає від потреб життя і пропонує те, що вже перевірене і зафіксоване, а іноді й застаріле. При спокійному розвитку культури це навіть не дуже помітно, а тому іноді школа замикається в собі, відривається від реальних вимог життя. Ці явища, проте, виявляють себе гостріше за умов бурхливих змін у житті й зумовлюють іноді навіть появу нових типів шкіл, які забезпечують дітям необхідні практичні уміння та навички.
Принцип природовідповідності.
Принцип природовідповідності. Як і деякі інші принципи, він сягає давнини, а у Г. Сковороди має назву "сродності" ("Учи відповідно до природи"). Розуміння цього принципу стосується врахування, з одного боку, особливостей дитини та її віку, а з іншого, — відповідності навчання законам природи взагалі. Його прихильники радили вчителеві вчитись у природи, йти за її законами.
Принцип індивідуалізації
Принцип індивідуалізації, очевидно, тісно пов'язаний з принципом природо відповідності, бо природа людини — завжди індивідуальна. Цей принцип скерований проти шаблонності й стандартизації навчання. Він дає критичну оцінку фронтальним формам роботи, коли вчитель сам виконує найбільшу працю в класі, орієнтується на "пересічного", абстрактного учня. За таких умов на уроці нудьгує сильний учень і безнадійно відстає слабший
Принцип активності.
Різні системи освіти — авторитарна і демократична — по-різному трактують цей принцип. Бо якщо працює вчитель, то учні, слухаючи його, можуть бути і "активними", і "пасивними". Тут потрібні додаткові зусилля для їх "активізації". Якщо ж учень на уроці є суб'єктом діяльності, то самий процес його діяльності не дозволяє йому бути "пасивним".
Принцип наочності.
Його формулювання запропонував ще Я. Коменський. Наочне навчання передбачає, що у процесі пізнання повинні застосовуватися різні відчуття, в тому числі шляхом зорового сприймання. С
Такими є основні принципи, пропоновані класичною педагогікою. Зрештою, крім них, в історії педагогіки, особливо останнього часу, пропонувалися також: принцип свідомості, принцип доступності, принцип емоційності, принцип міцності знань, принцип оптимізації навчально-виховного процесу, і навіть принцип "нетрадиційності системи навчання". Більшість авторів сучасних посібників з педагогіки пропонують також — виокремлено — принципи виховання, що цілком правомірно, але за логікою речей вони мали би стосуватися і процесу едукації
Нове соціальне замовлення і принципи дидактики
Сьогодні українська педагогіка шукає принципи дидактики, які відповідали би нашому часові й стратегічним цілям нашого народу. Фундаментального значення в цих пошуках набуває врахування змін у поглядах на зміст едукації. Цілком природно, що досі педагоги, які формулювали принципи дидактики, виходили з того, що основним завданням школи є забезпечити дитині знання, уміння і навички та відповідно її виховати. Домінуючим був інформативний тип освіти. Не міг уникнути цього і Г. Ващенко, хоча у його роздумах знаходимо критичне ставлення до однобічного поцінування інформації.
До середини XX ст. освіта взагалі ще не відчувала на собі того тиску інформації, який сьогодні спостерігається внаслідок інформаційного буму. Не було ще і комп'ютерів, які могли б замінити функції людської пам'яті. Звідси стає зрозумілим, чому більшість згаданих вище дидактичних принципів стосується, власне, "навчання" як процесу збагачення дитини інформацією, але зовсім, або майже зовсім, не вказує на її розвиток шляхом власної діяльності. Такими є, вочевидь, принципи науковості, системності, зв'язку навчання з життям, принцип наочності тощо. Навіть принцип активності в світлі нових вимог (орієнтації на самостійну діяльність) видається вже "не логічним". Він передбачав лише фронтальні форми роботи.
Не маємо сьогодні, на жаль, ще достатньо даних для того, аби запропонувати повноцінну систему нових однозначних і безспірних принципів. Бо суперечливими є сама наша дійсність і процеси, які переживаємо. Надійні принципи едукації можна виробити лише за умови стабільної суспільної й освітньої ситуації. Проте — бодай у порядку пошуку — деякі нові принципи дидактики можна і потрібно осмислювати вже сьогодні.
Принцип особистісно зорієнтованої едукації. Він поєднує в собі вимогу глибинної і конкретно визначеної індивідуалізації та втілення її на основі різних форм диференціації. Водночас цей принцип вказує на потребу великої уваги до особистісних можливостей і цілей дитини та формування її життєвої самодостатності. Теоретичну основу цього принципу становить філософія дитиноцентризму.
Принцип диференціації понять і врівноваженість процесів навчання (засвоєння інформації), розвитку і виховання. Як уже зазначалося вище, взаємне перекривання понять "навчання", "розвиток" і "виховання" часто призводить до їх взаємної підміни, а тому практика не завжди відповідає тому, що вона покликана дитині забезпечувати. Звідси — необхідність, зберігаючи зв'язок цих понять, домагатися їхньої специфікації й, відповідно, врахування у практичній діяльності. Важливість розвитку дитини в сучасних умовах стає зрозумілою лише тоді, коли вчителем усвідомлена різниця між ним — з одного боку, і навчанням та вихованням — з іншого.
Забезпечення гармонії духовного, психічного, соціального і фізичного становлення людини. Цей принцип стосується як дидактики, так і теорії виховання, навіть усієї системи освіти, і націлений на реалізацію давньої педагогічної ідеї гармонійного самоформування особистості в усіх її вимірах. Він тісно пов'язаний з традиційно визнаним принципом природовідповідності, бо тенденція до гармонії самоформування закладена природою в самому організмі людини. її можна порушити лише зовнішнім втручанням, і цього освіта повинна остерігатися.
Принцип партнерства між суб'єктами едукації є передумовою повноцінної реалізації низки принципів, зокрема, принципу особистісно зорієнтованої едукації, принципу природовідповідності тощо. В його основу повинно бути покладене технологічне визначення і розмежування функцій учителя та учнів і розширення прав учня на уроці за умови, якщо він зайнятий власною діяльністю.
Принцип орієнтації на "золоту середину" (уникнення крайнощів). Як відомо, будь-яка позитивна тенденція, якщо її довести до крайнощів, одразу набуває негативних ознак. Це стосується практично всіх принципів дидактики, методів діяльності вчителя, вибору стратегії виховання та системи цінностей (див. розділ 17) тощо. Будь-який фундаменталізм, так само, як і в суспільному житті загалом, так і у педагогіці зокрема, призводить до перекручувань і профанації. Протистояння диктату і лібералізму, свободи і порядку, традиційного і нового, раціонального та ірраціонального, — все це явища універсального порядку, які, однак, виявляють себе і в педагогіці, наприклад, у проблемі авторитарності й вільного виховання, самостійності й керованості процесу едукації тощо.дотримується.
Принцип урахування етнопсихологічних особливостей дитини. Кожен народ володіє певною сукупністю етнопсихологічних ознак — своїм національним характером. Ці ознаки можуть мати і позитивний, і негативний характер, сприяти успіху і конкурентноздатності нації або й заважати їм.
Див. також
- Дидактичний матеріал
- Медіадидактика
- Дидактика вищої школи
Література
- Дидактика // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Дидактика вищої школи : навч. посіб. / О. О. Біляковська, І. Я. Мищишин, С. Б. Цюра. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 360 с.
- (укр.) Дидактика. Навчальний посібник / Малафіїк І. В. — К.: Кондор, 2009.- 406 c.
- (рос.) Оконь В. Введение в общую дидактику : Пер. с польск. : пер. с пол. / В. Оконь . — М. : Высш. шк., 1990 . — 382 с.
- Кожедуб О. В. Дидактика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дидактика
Посилання
- Дидактика // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Дидактика; Дидактичні принципи навчання [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України
Примітки
- Основні дидактичні принципи. Pidru4niki. Процитовано 18 січня 2025.
 | Це незавершена стаття з педагогіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dida ktika dav gr didaktikos povchayuchij ce galuz pedagogiki sho rozroblyaye teoriyu osviti i navchannya Didaktika Didaktika u Vikishovishi IstoriyaTermin didaktika greckogo pohodzhennya didaktikos toj hto navchaye Vvazhayetsya sho vpershe jogo vikoristali u 1613 roci nimecki pedagogi en i en u praci Korotkij zvit z didaktiki abo Mistectvo navchannya Ratihimiya V analogichnomu znachenni vzhivav cej termin i cheh Yan Amos Komenskij 1592 1670 u praci Velika didaktika 1657 Cya kniga nalezhit do svitovoyi skarbnici pedagogichnoyi dumki tomu navodimo povnistyu yiyi unikalnu nazvu yaka zvuchit nibi pedagogichne kredo avtora povchalne i dlya nas U svoyij praci Ya A Komenskij viklav osnovi teoriyi navchannya zmist osviti didaktichni principi metodiku organizaciyi klasno urochnoyi sistemi zrobiv sprobu viyaviti zakonomirnosti navchannya Vin zokrema rozkriv pershi ustaleni zalezhnosti mizh mozhlivostyami uchniv ta umovami navchannya sformulyuvav vimogi i pravila navchannya z urahuvannyam viku ditej Ob yekt i predmet didaktikiNa sogodni didaktika vidpovidaye na 3 pitannya 1 dlya chogo vchiti zmist osviti 2 yak navchiti metodi i principi 3 yak vchitisya metodi i prijomi samostijnoyi diyalnosti Didaktika naukovo obgruntovuye zmist metodi i formi navchannya Ob yektom didaktiki ye navchannya yak vid diyalnosti Funkciyi navchannya 1 teoretichna diagnostichna i prognostichna 2 praktichna normativna instrumentalna Zv yazok didaktiki z inshimi naukami metodikami vikladannya predmetiv filosofiya psihologiya teoriya vihovannya fiziologiya etika i estetika kibernetikaDidaktichni principiDidaktichni principi za G Vashenkom principi navchannya ce osnovopolozhni ideyi sho pronizuyut usi rivni j komponenti osviti ta zasvidchuyut yih sistemnu cilisnit Najbilsh virazno voni viyavlyayut sebe v procesi edukaciyi j stosuyutsya navchannya vsih disciplin Fahovi metodiki pristosovuyut yih do svoyih potreb a chasom vivodyat z nih i svoyi prikladnogo rivnya principi Didaktichnij princip kategoriya istorichna Ce oznachaye sho jogo zmist u kozhnomu razi bilshosti z nih ne ye universalnim i vichnim a zumovlenij pevnimi istorichnimi umovami Didaktichni principi zokrema viznachayutsya a socialnim zamovlennyam yake zminyuyetsya zalezhno vid zmin u socialno ekonomichnomu zhitti b stanom zagalnonaukovih doslidzhen zokrema u dilyanci psihologiyi filosofiyi sociologiyi zmistu okremih navchalnih predmetiv tosho v vlasne praktikoyu procesu edukaciyi yaka ne lishe aprobuye vartist togo chi inshogo principu ale j pidkazuye napryami poshukiv yih variantiv vidpovidno shodo chasu U rizni periodi istoriyi pochinayuchi hocha b z epohi Ya Komenskogo kilkist i zmist didaktichnih principiv zaznavali zmin Napriklad socialne zamovlennya komunistichnoyi sistemi viklikalo rozrobku i prioritetnu uvagu do takih principiv yaki stosuvalisya komunistichnoyi idejnosti Pragmatichna pedagogika vihodyachi z potreb pidgotovki ditini do aktivnoyi diyalnosti nadaye perevagu principam yaki zabezpechuyut aktivnu diyalnist ditini na uroci Tak samo i proponovani v cij praci principi ne traktuyutsya yak vichni a yak taki sho vidpovidayut zakladenij v nij koncepciyi Princip naukovosti Princip naukovosti sho viznachaye yak zmist tak i formu navchalnogo procesu Cej princip vimagaye serjoznogo obmirkovuvannya bo z odnogo boku ditina ne v zmozi osyagnuti naukovist predmeta a z inshogo sproshennya i perekruchennya faktiv z metoyu nablizhennya yih do rivnya ditini vede do profanaciyi nauki Tomu v osnovu rozuminnya cogo principu G Vashenko radit pokladati vimogu shobi znannya vidpovidali ob yektivnij dijsnosti Posilayuchis na Ya Komenskogo vin uvazhaye sho ditina takim chinom opanovuye osnovi disciplin yaki vhodyat u kolo tak zvanoyi Pansofiyi zagalna mudrist vseznannya Takij pidhid poklikanij formuvati mehanizm logichnogo mislennya i lyubov do naukovoyi pravdi Princip sistematichnosti Princip sistematichnosti organichno pov yazanij z naukovistyu znan yih sistemnist zumovlyuye cilisnist uyavlen svitoglyadu i navit garmoniyu vdachi Cej princip vimagaye shob u zasvoyenni znan vrahovuvalisya yak poslidovnist ta dostupnist vikladu tak i zv yazok predmeta z inshimi disciplinami Ne varto napriklad vivchati algebru ranishe vid arifmetiki himiyu vid fiziki Princip sistematichnosti stosuyetsya i tehnologiyi navchannya urahuvannya dosvidu ditej tosho Princip vihovannya Princip vihovannya sformulovanij J Gerbartom ale she ranishe zaproponovanij Sokratom Pobudovane zgidno z nim navchannya spriyaye stanovlennyu svitoglyadu i vplivaye na povedinku lyudini Vihovne znachennya mayut i metodi navchannya zokrema voni mozhut spriyati viroblennyu individualizmu chi shilnosti do spivpraci napoleglivosti pracovitosti retelnosti vidpovidalnosti tosho Princip zv yazku navchannya z zhittyam Princip zv yazku navchannya z zhittyam Jogo obgruntuvala nova pedagogika Peredayuchi molodomu pokolinnyu dosvid minulogo shkola chasto vidstaye vid potreb zhittya i proponuye te sho vzhe perevirene i zafiksovane a inodi j zastarile Pri spokijnomu rozvitku kulturi ce navit ne duzhe pomitno a tomu inodi shkola zamikayetsya v sobi vidrivayetsya vid realnih vimog zhittya Ci yavisha prote viyavlyayut sebe gostrishe za umov burhlivih zmin u zhitti j zumovlyuyut inodi navit poyavu novih tipiv shkil yaki zabezpechuyut dityam neobhidni praktichni uminnya ta navichki Princip prirodovidpovidnosti Princip prirodovidpovidnosti Yak i deyaki inshi principi vin syagaye davnini a u G Skovorodi maye nazvu srodnosti Uchi vidpovidno do prirodi Rozuminnya cogo principu stosuyetsya vrahuvannya z odnogo boku osoblivostej ditini ta yiyi viku a z inshogo vidpovidnosti navchannya zakonam prirodi vzagali Jogo prihilniki radili vchitelevi vchitis u prirodi jti za yiyi zakonami Princip individualizaciyi Princip individualizaciyi ochevidno tisno pov yazanij z principom prirodo vidpovidnosti bo priroda lyudini zavzhdi individualna Cej princip skerovanij proti shablonnosti j standartizaciyi navchannya Vin daye kritichnu ocinku frontalnim formam roboti koli vchitel sam vikonuye najbilshu pracyu v klasi oriyentuyetsya na peresichnogo abstraktnogo uchnya Za takih umov na uroci nudguye silnij uchen i beznadijno vidstaye slabshij Princip aktivnosti Rizni sistemi osviti avtoritarna i demokratichna po riznomu traktuyut cej princip Bo yaksho pracyuye vchitel to uchni sluhayuchi jogo mozhut buti i aktivnimi i pasivnimi Tut potribni dodatkovi zusillya dlya yih aktivizaciyi Yaksho zh uchen na uroci ye sub yektom diyalnosti to samij proces jogo diyalnosti ne dozvolyaye jomu buti pasivnim Princip naochnosti Jogo formulyuvannya zaproponuvav she Ya Komenskij Naochne navchannya peredbachaye sho u procesi piznannya povinni zastosovuvatisya rizni vidchuttya v tomu chisli shlyahom zorovogo sprijmannya S Takimi ye osnovni principi proponovani klasichnoyu pedagogikoyu Zreshtoyu krim nih v istoriyi pedagogiki osoblivo ostannogo chasu proponuvalisya takozh princip svidomosti princip dostupnosti princip emocijnosti princip micnosti znan princip optimizaciyi navchalno vihovnogo procesu i navit princip netradicijnosti sistemi navchannya Bilshist avtoriv suchasnih posibnikiv z pedagogiki proponuyut takozh viokremleno principi vihovannya sho cilkom pravomirno ale za logikoyu rechej voni mali bi stosuvatisya i procesu edukaciyiNove socialne zamovlennya i principi didaktikiSogodni ukrayinska pedagogika shukaye principi didaktiki yaki vidpovidali bi nashomu chasovi j strategichnim cilyam nashogo narodu Fundamentalnogo znachennya v cih poshukah nabuvaye vrahuvannya zmin u poglyadah na zmist edukaciyi Cilkom prirodno sho dosi pedagogi yaki formulyuvali principi didaktiki vihodili z togo sho osnovnim zavdannyam shkoli ye zabezpechiti ditini znannya uminnya i navichki ta vidpovidno yiyi vihovati Dominuyuchim buv informativnij tip osviti Ne mig uniknuti cogo i G Vashenko hocha u jogo rozdumah znahodimo kritichne stavlennya do odnobichnogo pocinuvannya informaciyi Do seredini XX st osvita vzagali she ne vidchuvala na sobi togo tisku informaciyi yakij sogodni sposterigayetsya vnaslidok informacijnogo bumu Ne bulo she i komp yuteriv yaki mogli b zaminiti funkciyi lyudskoyi pam yati Zvidsi staye zrozumilim chomu bilshist zgadanih vishe didaktichnih principiv stosuyetsya vlasne navchannya yak procesu zbagachennya ditini informaciyeyu ale zovsim abo majzhe zovsim ne vkazuye na yiyi rozvitok shlyahom vlasnoyi diyalnosti Takimi ye vochevid principi naukovosti sistemnosti zv yazku navchannya z zhittyam princip naochnosti tosho Navit princip aktivnosti v svitli novih vimog oriyentaciyi na samostijnu diyalnist vidayetsya vzhe ne logichnim Vin peredbachav lishe frontalni formi roboti Ne mayemo sogodni na zhal she dostatno danih dlya togo abi zaproponuvati povnocinnu sistemu novih odnoznachnih i bezspirnih principiv Bo superechlivimi ye sama nasha dijsnist i procesi yaki perezhivayemo Nadijni principi edukaciyi mozhna virobiti lishe za umovi stabilnoyi suspilnoyi j osvitnoyi situaciyi Prote bodaj u poryadku poshuku deyaki novi principi didaktiki mozhna i potribno osmislyuvati vzhe sogodni Princip osobistisno zoriyentovanoyi edukaciyi Vin poyednuye v sobi vimogu glibinnoyi i konkretno viznachenoyi individualizaciyi ta vtilennya yiyi na osnovi riznih form diferenciaciyi Vodnochas cej princip vkazuye na potrebu velikoyi uvagi do osobistisnih mozhlivostej i cilej ditini ta formuvannya yiyi zhittyevoyi samodostatnosti Teoretichnu osnovu cogo principu stanovit filosofiya ditinocentrizmu Princip diferenciaciyi ponyat i vrivnovazhenist procesiv navchannya zasvoyennya informaciyi rozvitku i vihovannya Yak uzhe zaznachalosya vishe vzayemne perekrivannya ponyat navchannya rozvitok i vihovannya chasto prizvodit do yih vzayemnoyi pidmini a tomu praktika ne zavzhdi vidpovidaye tomu sho vona poklikana ditini zabezpechuvati Zvidsi neobhidnist zberigayuchi zv yazok cih ponyat domagatisya yihnoyi specifikaciyi j vidpovidno vrahuvannya u praktichnij diyalnosti Vazhlivist rozvitku ditini v suchasnih umovah staye zrozumiloyu lishe todi koli vchitelem usvidomlena riznicya mizh nim z odnogo boku i navchannyam ta vihovannyam z inshogo Zabezpechennya garmoniyi duhovnogo psihichnogo socialnogo i fizichnogo stanovlennya lyudini Cej princip stosuyetsya yak didaktiki tak i teoriyi vihovannya navit usiyeyi sistemi osviti i nacilenij na realizaciyu davnoyi pedagogichnoyi ideyi garmonijnogo samoformuvannya osobistosti v usih yiyi vimirah Vin tisno pov yazanij z tradicijno viznanim principom prirodovidpovidnosti bo tendenciya do garmoniyi samoformuvannya zakladena prirodoyu v samomu organizmi lyudini yiyi mozhna porushiti lishe zovnishnim vtruchannyam i cogo osvita povinna osterigatisya Princip partnerstva mizh sub yektami edukaciyi ye peredumovoyu povnocinnoyi realizaciyi nizki principiv zokrema principu osobistisno zoriyentovanoyi edukaciyi principu prirodovidpovidnosti tosho V jogo osnovu povinno buti pokladene tehnologichne viznachennya i rozmezhuvannya funkcij uchitelya ta uchniv i rozshirennya prav uchnya na uroci za umovi yaksho vin zajnyatij vlasnoyu diyalnistyu Princip oriyentaciyi na zolotu seredinu uniknennya krajnoshiv Yak vidomo bud yaka pozitivna tendenciya yaksho yiyi dovesti do krajnoshiv odrazu nabuvaye negativnih oznak Ce stosuyetsya praktichno vsih principiv didaktiki metodiv diyalnosti vchitelya viboru strategiyi vihovannya ta sistemi cinnostej div rozdil 17 tosho Bud yakij fundamentalizm tak samo yak i v suspilnomu zhitti zagalom tak i u pedagogici zokrema prizvodit do perekruchuvan i profanaciyi Protistoyannya diktatu i liberalizmu svobodi i poryadku tradicijnogo i novogo racionalnogo ta irracionalnogo vse ce yavisha universalnogo poryadku yaki odnak viyavlyayut sebe i v pedagogici napriklad u problemi avtoritarnosti j vilnogo vihovannya samostijnosti j kerovanosti procesu edukaciyi tosho dotrimuyetsya Princip urahuvannya etnopsihologichnih osoblivostej ditini Kozhen narod volodiye pevnoyu sukupnistyu etnopsihologichnih oznak svoyim nacionalnim harakterom Ci oznaki mozhut mati i pozitivnij i negativnij harakter spriyati uspihu i konkurentnozdatnosti naciyi abo j zavazhati yim Div takozhDidaktichnij material Mediadidaktika Didaktika vishoyi shkoliLiteraturaDidaktika Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Didaktika vishoyi shkoli navch posib O O Bilyakovska I Ya Mishishin S B Cyura Lviv LNU im Ivana Franka 2013 360 s ukr Didaktika Navchalnij posibnik Malafiyik I V K Kondor 2009 406 c ros Okon V Vvedenie v obshuyu didaktiku Per s polsk per s pol V Okon M Vyssh shk 1990 382 s Kozhedub O V Didaktika Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua DidaktikaPosilannyaDidaktika Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Didaktika Didaktichni principi navchannya Arhivovano 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Slovnik profesijnoyi terminologiyi dlya majbutnih fahivciv Nacionalnoyi gvardiyi UkrayiniPrimitkiOsnovni didaktichni principi Pidru4niki Procitovano 18 sichnya 2025 Ce nezavershena stattya z pedagogiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
