Під давньогрецькою релігією розуміється система вірувань і практик, які сформувалася в грецьких державах у IX —VIII ст. до н. е. та проіснували до IV ст. н. е. Релігія давніх греків була політеїстичною, їй властиві фаталізм і антропоморфні зображення божеств, розвинений культ героїв-напівбогів. Здійснила великий вплив на давньоримську релігію та культуру всіх європейських народів.
Історія
Походження
У бронзову добу мінойці та мікенці були двома головними силами на торговій та політичній арені Середземномор’я та Близького Сходу. Після катастрофи бронзової доби впродовж близько 1200-1150 років до н. е. відбувся занепад мікенської цивілізації, що населяла материкову Грецію, та зникнення її писемності. Причини занепаду були комплексні: зміна клімату, низька врожайність, внутрішня ворожнеча та вторгнення еллінів. Місцеве населення зменшилося на майже 90%, сповільнилася торгівля і втрачені міста з їх культурними досягненнями не вдавалося відновити. Так звана циклопічна архітектура стала вважатися творінням не людей, а велетнів циклопів.
Давньогрецька релігія виникла в результаті змішання релігії еллінів з релігією місцевих жителів, яких вони називали пеласгами. Внесок у формування давньогрецької релігії також здійснили вірування мінойців з острова Крит. Боги еллінів стали вважатися верховними, а місцевим богам і богиням було відведено другорядні ролі. Богині пеласгів стали уявлятися дружинами еллінських богів. Верховний бог еллінів Зевс (інший варіант імені — Діас) був ототожнений з верховним богом критян. Щоб узаконити його верховенство, Зевсу приписувалися стосунки з різними місцевими богинями. Верховна богиня Аргосу, Гера, стала його офіційною дружиною. Героїв мікенської міфології, зокрема Одіссея, елліни присвоїли собі, створивши власний засновницький міф.
Пеласгійську та грецьку частини релігії греків подекуди можна розділити, але деякі вчені вважають, що будь-яке вірування, пов'язане з родючістю, має бути пеласгійським, оскільки пеласги були землеробами, а елліни в час свого прибуття на Пелопоннес — кочовими скотарями.
Архаїчний період
Архаїчний період розпочався близько 800 року до н.е. та пов'язаний з переходом влади в полісах до тиранів — монархів, чия влада не була спадковою. До VI ст. до н. е. пеласгійську обрядовість витіснила еллінська. Зокрема, було заборонено принесення в жертву богам людей. Як реакція на активне насадження еллінських культів, виникли втаємничені Елевсинські містерії, прихильники яких вірили в можливість отримати більш радісне посмертне життя, ніж пропонувала еллінська міфологія.
За архаїчного періоду дерев'яні храми змінилися на кам'яні. Герайон в Олімпії, побудований близько 600 року до н. е. був першим храмом, який мав кам’яний стилобат і нижній ряд стін, але колони все ще були дерев’яні. Коркірський Артемісій був першим грецьким храмом, який мав кам’яний антаблемент, а храм Аполлона у Сіракузах став найдовше діючим безперервно храмом. Скульптури цього часу симетричні та усміхнені, схожі позами на єгипетські.
Саме в архаїчний період були засновані чотири головні священні гри Греції: Олімпійські ігри, Дельфійські, Істмійські та Немейські. Поява грецького письма зробила можливими записи поем «Іліада» та «Одіссея», що містять важливі свідчення релігійних уявлень давніх греків.
Архаїчний період завершився приблизно в 480 році до н.е., коли перси пограбували Афіни.
Класичний період
Поразка персів у завоюванні Пелопоннесу поклала початок політичному, економічному та культурному домінуванню Афін. У 507 році до н. е. афінський вельможа Клісфен скинув афінського тирана Гіппія і розробив нову систему громадянського самоврядування — демократію. Його наступник Перікл фінансував відновлення Афін після воєн проти персів, будівництво храму Парфенона на честь богині Афіни та храмів іншим божествам.
На кінець V ст. до н. е. припав початок розквіту архітектури, будівництво великих храмів і статуй релігійних персонажів. Скульптура досягнула високого рівня реалізму та виразності, їй стали властиві різноманітні пози та вирази облич; однак, вони характеризувалися стриманістю. За класичної Греції скульптори перестали бути анонімними. Відомі такі майстри, як Поліклет, Фідій, Пракситель і Лісіпп.
Свята, переважно аграрного походження, мали сезонний характер, часто проводилися в повний місяць і передбачали жертвопринесення. Поряд з Олімпійськими богами в народі вшановувалися місцеві малі боги (як-от Пан) і духи (наприклад, німфи, дріади, нереїди) й чудовиська (сатири, кентаври).
Завершення епохи класичної античності пов'язане з Пелопоннеською війною (431—404 рр. до н. е.), що велася між Делоським союзом, який очолювали Афіни, та Пелопоннеським союзом, очолюваним Спартою. В ході конфлікту порушувалися численні релігійні та культурні табу. Війна завершилася поразкою Афін і перетворенням Спарти на безумовного гегемона на Пелопоннеському півострові.
Елліністичний період
У період розквіту полісів грецька релігія поширювалася шляхом заснування нових полісів. Після піднесення Македонії й того, як Александр Македонський почав активну експансію, внаслідок якої постали нові царства з насадженою грецькою культурою, посилився культ божеств, не пов'язаних з конкретними місцями. Також процвітали містичні культи, що пропонували краще посмертне життя, як культ Кібели, Ісіди та Серапіса. Поширилися культи правителів, яким почали поклонятися поряд з богами. Першим прикладом був Лісандр, який захопив острів Самос у афінян у 404 р. до н. е. На вимогу Александра Македонського, грецькі міста в 324—323 рр. до н. е. визнали його богом. Нащадки Александра запровадили власні культи.
На елліністичний період припав пік розвитку релігійної архітектури, в скульптурі утвердився реалізм та емоційність. Скульптурним зображенням став властивий динамізм, зображення постатей у різноманітних позах, які фіксують мить руху. Рівня майстерності грецьких скульпторів елліністичного періоди не вдавалося досягнути аж до італійського Відродження. За межами Греції, але в грецькому стилі, було зведено такі святині, як храм Аполлона в Дідімі (сучасна Туреччина), храм Мітри у Ґарні (Вірменія).
Починаючи з V ст. до н. е. уявлення про божеств почали критикуватися митцями та філософами. Зокрема їх вже не влаштовували надто людиноподібні божества, чия аморальна поведінка в міфах не дозволяла розглядати божеств як ідеали.
Римський період
Римська республіка, а потім імперія, дозволяла на підкорених територіях місцеві релігії, якщо вони узгоджувалися з римською релігією. Захоплення нових земель сприяло тому, що культи й вірування поширювалися далеко за первісний ареал. Після завоювання Греції римлянами, що закінчилося в 146 році до н.е., там почалися гоніння на ті культи, що дозволяли представникам різних статей і верств збиратися разом на рівних правах. Прихильники Вакха (грецького Діоніса) та Ісіди жорстоко переслідувалися. Хоча вони не були заборонені цілком, римська влада вимагала припинити відвідування зібрань. У 186 році до н. е. частину послідовників культу на підконтрольних Риму територіях стратили. В Греції деякі нові божества, як Бендіда та Ісіда, віталися, тоді як культи інших, як Сабазія та Адоніса, зневажалися.
Римляни ототожнювали своїх божеств із грецькими, вважаючи, що це ті самі божества, лише з іншими іменами (Зевс — Юпітер, Афродіта — Венера, Арес — Марс і т. д.). Як і в греків, основу пантеону складали 12 богів, хоча їх перелік у римський період міг різнитися. Наприклад, Діоніса могла замінювати Гестія (в римлян Веста). Але в римській релігії було і багато другорядних божеств, особливо пов'язаних із землеробством, які не відповідали грецькому пантеону й керували дрібними аспектами життя (наприклад, Субрунцинатор відповідав за прополювання від бур'янів). Цицерон стверджував, що римляни дуже побожні: «в нашому шануванні богів ми набагато перевершуємо інші народи». Обоження еллінських правителів перейняли римляни, в яких Юлій Цезар і наступні імператори величалися як боги.
Греки дуже рано познайомилися з християнством. Античні письменники та філософи ототожнювали єврейського та християнського Бога з різними язичницькими богами, включаючи Діоніса, Осіріса, Сатурна та «». Поширення християнства пов'язується з апостолами Павлом, Андрієм, Іваном і їхніми послідовниками Титом, Філіпом і Лукою. Про розповсюдження нової релігії відомо з символіки на похованнях, лампадках і оздоблення будівель, які могли слугувати церквами. Популярності християнства та інших східних релігій сприяло несприйняття заполітизованості язичництва під час римського панування. Імператорів вимагалося визнавати богами та справляти їм почесті по всій імперії; оракули давали пророцтва на замовлення. При цьому різноманітне релігійне життя в провінціях не врегульовувалося яким-небудь загальним державним органом і лишалося на розсуд місцевих жерців.
Спершу проповідування для язичників не схвалювалося всіма християнами одностайно (значна частина вважала, що християнами можуть стати лише євреї). Але перемогла думка, що для переходу в християнство достатньо прийняти його віровчення. Крім того, автори християнських євангелій писали їх грецькою мовою койне, відомою по всій імперії.
Наприкінці II ст. ранні апостольські єпископати перетворилися на митрополії у містах: Салоніки, Коринф, Нікополь, Філіппи та Афіни. До IV ст. майже весь Балканський півострів (а отже і вся Греція) становив Екзархат Ілліріка. Імператор Децій (правління 249-251 років) встановив вимогу вести письмовий облік жертвопринесень язичницьким богам, що призвело до гонінь на християн і представників інших релігій, які відмовлялися це робити. Маніхейство, що виникло наприкінці III ст., намагалося поєднати елементи давньогрецького язичництва з християнством та іншими популярними релігіями Римської імперії.
У 313 році імператор Костянтин Великий, який перейшов у християнство, видав Міланський едикт, який закріплював свободу віросповідання і традиційне язичництво втрачало перевагу над іншими релігіями. Храми язичницьких богів було перероблено під церкви. Найімовірніше, християни вважали, що, перейнявши щось знайоме та вже пов’язане з релігією, язичників буде легше навернути в християнство. Римський імператор Феодосій I та його наступники заборонили язичництво в Римській імперії в 391 році. Найбільший храм Парфенон почав діяти як церква з 500 року й лишався нею по 1450 рік.
Спадок
Попри зникнення давньогрецької релігії як самостійної системи вірувань і обрядів, її міфологія лишился популярною. Розповіді про божеств і героїв перестали розумітися буквально, але почали сприйматися як алегоричні оповіді про людські цінності.
Елліністичне сакральне мистецтво та архітектура залишилися основою християнської та єврейської іконографії та архітектури до наших днів. Багато персонажів і легенд, пов'язаних з елліністичними божествами, збереглися в народній літературі та агіографії. Основні форми поклоніння в юдаїзмі та християнстві зазнали сильного впливу елліністичної обрядовості в період свого становлення. Багато елементів античності вплинули на стилі та мотиви мистецтва Середньовіччя. Сюжети ілюстрованих рукописів, гобеленів і скульптур часто включали греко-римських богів, сцени з творів Гомера, подвиги Александра Македонського і Юлія Цезаря. Грецьке мистецтво сформувало класицизм — естетичний напрям і художній стиль, заснований на мистецтві Стародавньої Греції та Риму.
Такі відомі картини, як «Народження Венери» Сандро Боттічеллі, «Скутий Прометей» Пітера Рубенса та «Падіння Ікара» Пітера Брейгеля Старшого, натхненні грецькою міфологією. «Іліада» та «Одіссея» стали взірцями для пізніших європейських епосів. Змагання, приурочені до релігійних свят, зробилися основою спортивних змагань.
На честь релігійних персонажів названі численні космічні об'єкти. Тоді як більшість планет Сонячної системи названо іменами римських божеств, за винятком Урана (оскільки ця планета була невідома за античності), на честь персонажів давньогрецьких вірувань названо численні супутники планет, такі, як Іо, Європа, Ганімед, Прометей, Тритон, Титан та інші.
Сучасні практики
Сучасне неоязичництво, що спирається на давньогрецьку релігію, називається еллінізмом. Воно оформилося в 1970-і, а в 2017 році еллінізм отримав юридичне визнання в Греції. Кількість прихильників еллінізму мала, порівняно з загальним населенням сучасної Греції — декілька тисяч за оцінкою Pew Research Center.
Вірування
Попри різноманітність вірувань і обрядів, давні греки не мали слова на позначення релігії в сучасному розумінні. Їхні уявлення про світобудову та правила поводження в ній тісно стосувалися понять «благочестя» та «культ». Давні греки поділяли вірування в спільний пантеон, але залежно від місцевості, різні божества різною мірою та в різний спосіб вшановувалися. Міфи про те саме божество могли кардинально відрізнятися в різних регіонах. Тому зазвичай вимагалося лише визнавати існування богів і приносити їм жертви. Атеїзм у давніх греків був рідкісним переконанням.
Основу пантеону складали Олімпійські боги, що мешкали на горі Олімп і керували різними аспектами світу. До них належали: Зевс (верховний бог, який відповідав за справедливість), Афіна (мудрість), Аполлон (мистецтво та пророкування), Посейдон (море), Гермес (посланець інших богів і бог торгівлі), Гера (шлюб), Афродіта (кохання), Деметра (землеробство), Арес (війна), Артеміда (полювання), Гефест (ковальство) і Діоніс (вино та екстаз). Вони дуже людиноподібні, як за виглядом, так і характером, але безсмертні. Вважалося, що божества постійно присутні в призначених їм храмах, або періодично відвідують їх. Поліси мали своїх божеств-покровителів. Афінам (єдине грецьке місто, назване на честь божества) протегувала Афіна, Спарті — Аполлон, Коринфу — Афродіта, Аргосу — Гера, хоча цим божествам поклонялися і в усьому грецькому світі, і кожне місто мало кілька храмів, присвячених різним іншим богам. Імена божеств могли доповнюватися епітетами, що вказували на їхню спеціалізацію чи окремі якості. Так, Зевс носив імена Зевс Сотер (Зевс-рятівник), Зевс Горкіос (Зевс, бог клятви), Зевс Ксеніос (Зевс гостинний).
Греки вірили, що боги примхливі і навіть належне їх вшанування не гарантує, що боги будуть доброзичливі. Верховним вважався Зевс, однак, його влада була не абсолютною. Над всіма персонажами давньогрецької релігії тяжіла наперед визначена доля.
Великими злочинами вважалися завдання шкоди священним предметам, тваринам і ідолам; запровадження невідомих досі божеств; публічні сумніви в існуванні загальновизнаних божеств. Такі злочини каралися смертю.
За уявленнями греків, після смерті люди ведуть безрадісне існування в підземному царстві Аїда. Вічне блаженство в Елісії призначалося лише для улюблених Зевсом героїв, яким він доводився батьком. Лише Геракл здобув інше безсмертя, ставши одним з Олімпійських богів. Для тих, хто особливо образили богів, призначалися вічні страждання. Вірування в посмертний суд над усіма людьми відомі, але існували тільки в сектах.
Греки були схильні ототожнювати чужих богів із власними, часто на поверхневому рівні. Наприклад, Артеміду ототожнювали з верховною богинею міста Ефес.
Практики
Вшанування божеств і духів
У найдавніші часи божествам поклонялися в природних місцях, таких як гаї, печери або вершини гір. Мікенських божеств вшановували також у царських палацах. Зображення богів спершу були дерев'яні, але з кінця VII ст. до н. е. з'являються кам'яні храми та статуї. Олімпійським божествам приносили жертву на світанку біля вівтаря в теменосі, який зазвичай стояв на схід від храму. Ввечері приносилися жертви хтонічним (підземним) божествам. Різні тварини були священними для різних божеств і приносилися їм у жертву, наприклад, телиці для Афіни, корови для Гери, свині для Деметри, бики для Зевса та Діоніса, собаки для Гекати, дичина та телиці для Артеміди, коні для Посейдона та осли для Пріапа. Вбивство тварин починалося з благоговійного мовчання, за яким слідувала музика, що заглушувала крики. Але крім того в жертву годилися напої, плоди, спеціально приготовані страви та печиво. Греки вірили, що їхні божества харчуються димом і запахом від жертв. Кадіння пахощів перебивало сморід від згорілих шерсті та м'яса тварин. Бідняки могли жертвувати не справжніх тварин, а їхні глиняні фігурки чи печиво в формі тварин. Жерці могли утримувати стада тварин і продавати їх для подальших принесень у жертву. З черепів потім виготовляли букранії, які вішали на стінах храмів (з часом вони стали декоративним елементом у вигляді голови бика).
Жертви та молитви богам призначалися забезпечити їхню прихильність і відповідно успіх у житті. Грецькі жерці (на відміну від римських) не складали окремої верстви суспільства й не мали централізованого керівництва. Як правило, один жрець виконував обряди на честь лише одного «свого» бога, в храмі якого служив. Чіткої відповідності між статтю божеств і жерців не було. Стати жерцем міг будь-який вільний еллін з гарною репутацією. Обов'язки жерця полягали в догляді за храмом і принесенні жертв на свята або з нагоди особливих подій (щоб умилостивити бога чи віддячити йому). Жерцеві віддавалася частка м'яса принесених у жертву тварин. Великі комплекси храмів мали постійних доглядачів (неокороїв), які відповідали за їх утримання, та священних рабів (гієродулів). Кістки після жертвопринесень і старе храмове начиння закопувалося в ямах ботросах.
Поряд з культом божеств і духів процвітав культ героїв, які вважалися нащадками якого-небудь бога. Героями вважалися особливо могутні люди, яких після смерті вшановували так само, як хтонічних (підземних) божеств. Такими могли поставати успішні полководці, атлети чи засновники колоній. Вважалося, що герої мають обмежену владу і здатні допомагати тільки в місці свого поховання.
Молитви виконувалися стоячи, з піднятими догори долонями. Молитви включали комплімент божеству, вказівку на благочестя прохача та прохання. Більшість священних дійств відбувалися за межами храмів біля вівтарів, які стояли під відкритим небом.
Релігійні тексти
В давньогрецькій релігії не було священних писань. Такі міфографи, як Гесіод, описували походження і стосунки божеств, однак, їхні тексти часто лише відображали популярні усні перекази. Разом з тим відбувалися записи гімнів божествам, прохань і віщувань.
Свята
Давні греки не мали регулярних вихідних днів, замість яких з різною періодичністю відбувалися свята. На час свят припинялися всі громадські та приватні справи, діти звільнялися від навчання, жінкам дозволялося покинути дім. Греки, як і римляни, мали священні календарі, що вирізьблялися на каменях і встановлювалися в громадських місцях. Там містилися списки дат, у які слід було вшановувати певних богів і як саме це робити.
Серед найбільших свят були панафінеї, які святкували в розпал літа. Ідола Афіни одягали в новий одяг, відбувався біг зі смолоскипами, атлетичні змагання, імітаційні бої та поетичні декламації. Навесні святкували діонісії. Олімпійські ігри були частиною великого свята Зевса, яке проводилося кожного четвертого літа біля річки Алфей у західному Пелопоннесі. Впродовж п'яти днів з нагоди ігор припинялися всі війни. Ігри, що проводилися на честь Зевса в Немеї, Аполлона в Дельфах і Посейдона на Істмі, відбувалися за олімпійським зразком.
Поховальні практики
Стійкі уявлення про посмертну долю людини сформувалися вже в VI ст. до н. е. В «Одіссеї» Гомер описує підземний світ, де Аїд і його дружина Персефона панують над незліченними тінями померлих, що ведуть безрадісне існування. Греки практикували як поховання трупів, так і їх спалення. Спершу переважало спалення і саме воно згадується у трагедіях. Похоронне вогнище гасили, поливаючи вином.
Родичі померлого, переважно жінки, проводили складні ритуали поховання. Після обмивання і намащення тіла пахощами, його клали на високе ложе в будинку. Померлу особу оплакували плакальниці. Тіло загортали в плащаницю, що в різних регіонах могла мати різне забарвлення. Неодружених або нещодавно одружених померлих клали у весільному вбранні, тоді як гоплітів ховали у військовому вбранні. В давнину на голову померлого іноді покладали корони, а в епоху еллінізму золоті вінки. Труп відносили на кладовище в супроводі процесії з родини та близьких людей, несучи його на ковдрі чи везучи на возі. Греки, як і римляни, клали померлим до рота монету (обол), вірячи, що гроші бере перевізник Харон.
У могилу клали мало предметів, але часто споруджували монументальні земляні насипи, прямокутні гробниці, мармурові стели та статуї, щоб позначити могилу та гарантувати, що померлий не буде забутий. Лукіан писав, що після смерті рідні справляли триденний піст, а потім відбувався поминальний бенкет. В «Іліаді» бенкет відбувається ще до запалення похоронного багаття Патрокла. Однак, є знахідки, які свідчать, що бенкети відбувалася прямо на могилах. Після похорону родичі померлої людини повинні були пройти омовіння. Будинок померлого потрібно було очистити морською водою та прибрати. Тим, хто нещодавно перебували біля мерців, заборонялося відвідувати храми. Напис II ст. до н. е. з Ересоса на Лесбосі стверджує, що людина, яка очистилася після похорону члена сім'ї, повинна почекати 12 днів, перш ніж ступити в храм.
Мертвих належало регулярно поминати. Жінки Афін за класичної античності регулярно відвідували могилу, лишаючи там невелику випічку та пиття. Пам'ятники містили епітафії, часто віршовані. Барельєфи на могилах могли зображати рід занять людини та примітні аспекти її життя. Протягом IV ст. до н. е. поширилася практика зображати на могилах також і численних членів родини померлих. Як і всі давньогрецькі мармурові скульптури, пам'ятники були яскраво пофарбовані.
Магія та ворожіння
Саме слово «магія» (магея) давні греки запозичили з перської мови. Воно утворене від назви зороастрійських жерців магів.
Давні греки вірили в духовну нечистоту, пов'язану з нечистотою фізичною. Жерці повинні були чекати кілька днів після відвідання похоронів, перш ніж повернутися до своїх обов'язків. Заборонялося помирати та народжувати в храмах. Були поширені вірування в відьом і їхню здатність спричиняти різноманітну шкоду. Греки широко використовували амулети й талісмани, призначені привернути сприятливі події та захистити від злої магії. Відомі також амулети, що повинні були захищати від хвороб або слугувати контрацептивами. Найчастіше їх носили на шиї. Для надсилання проклять застосовувалися таблички з написами та фігурки людей, зроблені з воску чи глини. Прокляття могли бути застережними, обіцяючи покарання тому, хто, наприклад, порушить могилу чи межовий камінь. Греки вірили, що багатьох негараздів можна позбутися читанням заклять, які дійшли до наших днів, записані на папірусах.
Широко практикувалися різноманітні ворожіння та віщування. Жерці намагалися вгадати волю богів за формою диму від вівтаря, нутрощами принесених у жертву тварин, польотом птахів, тлумачили сни.
Релігійне мистецтво
Ранні зображення божеств виконувалися з дерева чи теракоти й мали грубу форму. Пізніші робилися з мармуру та бронзи. Знамениті скульптури давньогрецьких божеств: Афродіта (Венера) з Мілоса, Ніка з Самофракії, Гермес із немовлям Діонісом з Олімпії. Хоча більшість знаменитих скульптур мармурові, і в такому вигляді широко відомі, за античності вони були яскраво пофарбовані. Суто мармурові, без розписів, скульптури характерні для мистецтва Відродження, що прагнуло наслідувати грецькі й римські твори. Міфологічні сюжети зображалися в мозаїці, розписах посуду.
Серед відомих храмів: Парфенон (храм Афіни Незайманої) і храм Афіни Переможниці у Афінах, Герайон (храм Гери) в Олімпії та на Самосі, храм Посейдона на Суніоні, храми Аполлона в Коринфі та Дельфах, Афея (храм Афаї) на Егіні, храм Гефеста в Афінах, храм Аполлона на Іхалії, Ерехтейон у Афінах, храм Асклепія в Епідаврі, храм Зевса Олімпійського в Олімпії, храм Деметри на Наксосі.
На території України
З середини VII ст. до н.е. на території, де нині розташований південь України, утворилися декілька давньогрецьких держав, заснованих колоністами. А саме Тіра, Ольвія, Калос-Лімен, Керкінітида, Феодосія, Херсонес, Німфей, Пантикапей і Мірмекій. Колоністи одразу після поселення на новому місці виділяли частину землі під священні ділянки теменоси, де споруджували храми, вівтарі та встановлювали статуї. Добре збережений теменос, облаштований в VI ст. до н.е. в Ольвії, де стояли храм, вівтар і ріс спеціально посаджений священний гай. На острові Зміїному стояв храм, можливо, присвячений герою Ахіллу.
В українському Причорномор'ї знайдено багато залишків посуду, в який клалися пожертви божествам. Часто вони містили присвяту божеству, але здебільшого тільки його ім'я.
Галерея
-
![image]()
Свинцева фігурка крилатої богині, можливо, Артеміди, VII—VI ст. до н.е. -
![image]()
Теракотовий вівтар, 550—500 рр. до н. е. -
![image]()
Бронзова статуя Аполлона. Афіни, між 530 і 500 рр. до н.е. -
![image]()
Бронзова статуя Зевса, 700—490 рр. до н. е. -
![image]()
Зевс і Ганімед. Теракотова скульптура, Олімпія, бл. 480 р. до н.е. -
![image]()
Афродіта верхи на лебеді. Тондо з аттичного килікса, знайденого в гробниці на Родосі, бл. 460 р. до н.е.. -
![image]()
Ритуальний свічник (кернос). Кампанія, бл.300 р. до н.е. -
![image]()
Руїни храму Афіни в Пестумі, сучасна Італія -
![image]()
Сучасна репліка Парфенона в Столітньому парку, США -
![image]()
Сучасна реконструкція статуї Афіни в Столітньому парку, США -
![image]()
Золота поховальна табличка зі зверненням до Мнемозини. Гіппоніон, IV ст. до н.е. -
![image]()
Золотий медальйон з портретом Серапіса. Єгипет, II ст. -
![image]()
Барельєф із сатирами, бл. 160 р. -
![image]()
Розфарбована скульптура Паріса з храму Афеї, сучасна реконструкція -
![image]()
Сучасний елліністичний жрець, 2009 р.
Примітки
- Brooks, Christopher (6 січня 2020). Chapter 4: The Archaic Age of Greece (англ.). Процитовано 3 вересня 2024.
- Mark, Joshua J. Greek Dark Age. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 3 вересня 2024.
- Greek and Roman Art and Architecture. The Art Story. Процитовано 4 вересня 2024.
- Greek religion | Beliefs, History, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 31 липня 2024. Процитовано 29 серпня 2024.
- Lloyd, James. Greek Archaic Period. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 3 вересня 2024.
- Єрмакова-Феруз, Міла (29 березня 2023). Античний стиль в архітектурі та скульптурі Стародавніх Греції та Риму. Чому античне мистецтво — це найкращий спадок, який отримала європейська культура? - PRAGMATIKA.MEDIA - Україна, Київ. PRAGMATIKA.MEDIA (укр.). Процитовано 4 вересня 2024.
- Archaic period | Greek sculpture, pottery, architecture | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 3 вересня 2024.
- Classical Greece ‑ Period, Art & Map. HISTORY (англ.). 7 липня 2023. Процитовано 3 вересня 2024.
- Jacksonville, Florida State College at; Cason, Thomas Scott. Greek Religion (англ.). Процитовано 3 вересня 2024.
- The Hellenistic Period-Cultural & Historical Overview. Department of Classics (англ.). 14 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2024.
- Dillon, Matt (25 червня 2019). Gods in Ancient Greece and Rome. Oxford Research Encyclopedia of Religion (англ.). doi:10.1093/acrefore/9780199340378.001.0001/acrefore-9780199340378-e-104. ISBN 978-0-19-934037-8.
- Cartwright, Mark. Ancient Greek Religion. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 29 серпня 2024.
- Gassman, Mattias (17 листопада 2022). Christianity and Graeco-Roman Paganism. St Andrews Encyclopaedia of Theology (англ.). Процитовано 3 вересня 2024.
- Church of Greece | World Council of Churches. www.oikoumene.org (англ.). 1 січня 1948. Процитовано 3 вересня 2024.
- Cilliers Breytenbach/Elli Tzavella: Early Christianity in Athens, Attica, and Adjacent Areas (2023). PLEKOS: Elektronische Zeitschrift für Rezensionen und Berichte zur Erforschung der Spätantike (de-DE) . 13 березня 2024. Процитовано 3 вересня 2024.
- Greco-Roman Religion and the New Testament | Religious Studies Center. rsc.byu.edu. Процитовано 3 вересня 2024.
- 5 Ways Christianity Spread Through Ancient Rome. HISTORY (англ.). 6 серпня 2024. Процитовано 3 вересня 2024.
- Foundation, Encyclopaedia Iranica. Welcome to Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 6 вересня 2024.
- Wichmann, Anna (06.07.2024). Why Many Churches were Built on Top of Ancient Greek Temples. GreekReporter. Процитовано 03.09.2024.
- Celano, Olivia. Greek Mythology surrounds today’s culture. Mountaineer. Процитовано 13 вересня 2024.
- Hellenistic religion - Mystery Cults, Syncretism, Polytheism | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 2 вересня 2024.
- Classicism | Definition, History, Art, Paintings, Architecture, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 4 вересня 2024.
- Neo-Paganism and Greek gods are gaining popularity on TikTok (англ.). 12 листопада 2022. Процитовано 4 вересня 2024.
- Ancient Gods Rejoice! Hellenism Gains Official Recognition in Greece. Greek City Times. 3.02.2024. Процитовано 04.09.2024.
- Zaidman, Louise Bruit; Pantel, Pauline Schmitt (17 грудня 1992). Religion in the Ancient Greek City (англ.). Cambridge University Press. с. 11—12. ISBN 978-0-521-42357-1.
- Скржинская, Марина Владимировна (2011). Античні свята в містах Північного Причорномор'я (укр.). Наш час. с. 21—25. ISBN 978-966-1530-50-7.
- Скржинская, Марина Владимировна (2011). Античні свята в містах Північного Причорномор'я (укр.). Наш час. с. 26. ISBN 978-966-1530-50-7.
- Скржинская, Марина Владимировна (2011). Античні свята в містах Північного Причорномор'я (укр.). Наш час. с. 29. ISBN 978-966-1530-50-7.
- Скржинская, Марина Владимировна (2011). Античні свята в містах Північного Причорномор'я (укр.). Наш час. с. 19. ISBN 978-966-1530-50-7.
- Скржинская, Марина Владимировна (2011). Античні свята в містах Північного Причорномор'я (укр.). Наш час. с. 7—10. ISBN 978-966-1530-50-7.
- Скржинская, Марина Владимировна (2011). Античні свята в містах Північного Причорномор'я (укр.). Наш час. с. 13. ISBN 978-966-1530-50-7.
- Death, Burial, and the Afterlife in Ancient Greece | Essay | The Metropolitan Museum of Art | Heilbrunn Timeline of Art History. The Met's Heilbrunn Timeline of Art History (англ.). Процитовано 1 вересня 2024.
- Ancient Burial Practices from Greece. TheCollector (англ.). 12 січня 2023. Процитовано 1 вересня 2024.
- CHARON (Kharon) - Ferryman of the Dead, Underworld Daemon of Greek Mythology. www.theoi.com. Процитовано 10 вересня 2024.
- Cartwright, Mark. Magic in Ancient Greece. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 1 вересня 2024.
- Mark, Joshua J. Curses & Fines on Epitaphs. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 4 вересня 2024.
- Chrissy (11 лютого 2024). 15 Famous Greek Statues. Unfolding Greece (амер.). Процитовано 2 вересня 2024.
- Museum, J. Paul Getty (2008). The Color of Life: Polychromy in Sculpture from Antiquity to the Present (англ.). Getty Publications. с. 18. ISBN 978-0-89236-918-8.
- Isikli, John (29.11.2023). The influence of the Greek mythology on visual arts. Medium. Процитовано 02.09.2024.
- Chrissy (14 червня 2024). Ancient Greek Temples. Unfolding Greece (амер.). Процитовано 2 вересня 2024.
- Hedreen, Guy (1991-07). The Cult of Achilles in the Euxine. Hesperia. Т. 60, № 3. с. 313. doi:10.2307/148068. Процитовано 25 липня 2023.
Посилання
- Давньогрецька релігія [Архівовано 25 липня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Ellinistichna religiya religiya kultur yaki zaznali ellinistichnogo vplivu Pid davnogreckoyu religiyeyu rozumiyetsya sistema viruvan i praktik yaki sformuvalasya v greckih derzhavah u IX VIII st do n e ta proisnuvali do IV st n e Religiya davnih grekiv bula politeyistichnoyu yij vlastivi fatalizm i antropomorfni zobrazhennya bozhestv rozvinenij kult geroyiv napivbogiv Zdijsnila velikij vpliv na davnorimsku religiyu ta kulturu vsih yevropejskih narodiv IstoriyaPohodzhennya U bronzovu dobu minojci ta mikenci buli dvoma golovnimi silami na torgovij ta politichnij areni Seredzemnomor ya ta Blizkogo Shodu Pislya katastrofi bronzovoyi dobi vprodovzh blizko 1200 1150 rokiv do n e vidbuvsya zanepad mikenskoyi civilizaciyi sho naselyala materikovu Greciyu ta zniknennya yiyi pisemnosti Prichini zanepadu buli kompleksni zmina klimatu nizka vrozhajnist vnutrishnya vorozhnecha ta vtorgnennya elliniv Misceve naselennya zmenshilosya na majzhe 90 spovilnilasya torgivlya i vtracheni mista z yih kulturnimi dosyagnennyami ne vdavalosya vidnoviti Tak zvana ciklopichna arhitektura stala vvazhatisya tvorinnyam ne lyudej a veletniv ciklopiv Davnogrecka religiya vinikla v rezultati zmishannya religiyi elliniv z religiyeyu miscevih zhiteliv yakih voni nazivali pelasgami Vnesok u formuvannya davnogreckoyi religiyi takozh zdijsnili viruvannya minojciv z ostrova Krit Bogi elliniv stali vvazhatisya verhovnimi a miscevim bogam i boginyam bulo vidvedeno drugoryadni roli Bogini pelasgiv stali uyavlyatisya druzhinami ellinskih bogiv Verhovnij bog elliniv Zevs inshij variant imeni Dias buv ototozhnenij z verhovnim bogom krityan Shob uzakoniti jogo verhovenstvo Zevsu pripisuvalisya stosunki z riznimi miscevimi boginyami Verhovna boginya Argosu Gera stala jogo oficijnoyu druzhinoyu Geroyiv mikenskoyi mifologiyi zokrema Odisseya ellini prisvoyili sobi stvorivshi vlasnij zasnovnickij mif Pelasgijsku ta grecku chastini religiyi grekiv podekudi mozhna rozdiliti ale deyaki vcheni vvazhayut sho bud yake viruvannya pov yazane z rodyuchistyu maye buti pelasgijskim oskilki pelasgi buli zemlerobami a ellini v chas svogo pributtya na Peloponnes kochovimi skotaryami Arhayichnij period Arhayichnij period rozpochavsya blizko 800 roku do n e ta pov yazanij z perehodom vladi v polisah do tiraniv monarhiv chiya vlada ne bula spadkovoyu Do VI st do n e pelasgijsku obryadovist vitisnila ellinska Zokrema bulo zaboroneno prinesennya v zhertvu bogam lyudej Yak reakciya na aktivne nasadzhennya ellinskih kultiv vinikli vtayemnicheni Elevsinski misteriyi prihilniki yakih virili v mozhlivist otrimati bilsh radisne posmertne zhittya nizh proponuvala ellinska mifologiya Za arhayichnogo periodu derev yani hrami zminilisya na kam yani Gerajon v Olimpiyi pobudovanij blizko 600 roku do n e buv pershim hramom yakij mav kam yanij stilobat i nizhnij ryad stin ale koloni vse she buli derev yani Korkirskij Artemisij buv pershim greckim hramom yakij mav kam yanij antablement a hram Apollona u Sirakuzah stav najdovshe diyuchim bezperervno hramom Skulpturi cogo chasu simetrichni ta usmihneni shozhi pozami na yegipetski Same v arhayichnij period buli zasnovani chotiri golovni svyashenni gri Greciyi Olimpijski igri Delfijski Istmijski ta Nemejski Poyava greckogo pisma zrobila mozhlivimi zapisi poem Iliada ta Odisseya sho mistyat vazhlivi svidchennya religijnih uyavlen davnih grekiv Arhayichnij period zavershivsya priblizno v 480 roci do n e koli persi pograbuvali Afini Klasichnij period Superechka Afini z Posejdonom Rekonstrukciya frontona Parfenona Porazka persiv u zavoyuvanni Peloponnesu poklala pochatok politichnomu ekonomichnomu ta kulturnomu dominuvannyu Afin U 507 roci do n e afinskij velmozha Klisfen skinuv afinskogo tirana Gippiya i rozrobiv novu sistemu gromadyanskogo samovryaduvannya demokratiyu Jogo nastupnik Perikl finansuvav vidnovlennya Afin pislya voyen proti persiv budivnictvo hramu Parfenona na chest bogini Afini ta hramiv inshim bozhestvam Na kinec V st do n e pripav pochatok rozkvitu arhitekturi budivnictvo velikih hramiv i statuj religijnih personazhiv Skulptura dosyagnula visokogo rivnya realizmu ta viraznosti yij stali vlastivi riznomanitni pozi ta virazi oblich odnak voni harakterizuvalisya strimanistyu Za klasichnoyi Greciyi skulptori perestali buti anonimnimi Vidomi taki majstri yak Poliklet Fidij Praksitel i Lisipp Svyata perevazhno agrarnogo pohodzhennya mali sezonnij harakter chasto provodilisya v povnij misyac i peredbachali zhertvoprinesennya Poryad z Olimpijskimi bogami v narodi vshanovuvalisya miscevi mali bogi yak ot Pan i duhi napriklad nimfi driadi nereyidi j chudoviska satiri kentavri Zavershennya epohi klasichnoyi antichnosti pov yazane z Peloponneskoyu vijnoyu 431 404 rr do n e sho velasya mizh Deloskim soyuzom yakij ocholyuvali Afini ta Peloponneskim soyuzom ocholyuvanim Spartoyu V hodi konfliktu porushuvalisya chislenni religijni ta kulturni tabu Vijna zavershilasya porazkoyu Afin i peretvorennyam Sparti na bezumovnogo gegemona na Peloponneskomu pivostrovi Ellinistichnij period Fragment Pergamskogo vivtarya U period rozkvitu polisiv grecka religiya poshiryuvalasya shlyahom zasnuvannya novih polisiv Pislya pidnesennya Makedoniyi j togo yak Aleksandr Makedonskij pochav aktivnu ekspansiyu vnaslidok yakoyi postali novi carstva z nasadzhenoyu greckoyu kulturoyu posilivsya kult bozhestv ne pov yazanih z konkretnimi miscyami Takozh procvitali mistichni kulti sho proponuvali krashe posmertne zhittya yak kult Kibeli Isidi ta Serapisa Poshirilisya kulti praviteliv yakim pochali poklonyatisya poryad z bogami Pershim prikladom buv Lisandr yakij zahopiv ostriv Samos u afinyan u 404 r do n e Na vimogu Aleksandra Makedonskogo grecki mista v 324 323 rr do n e viznali jogo bogom Nashadki Aleksandra zaprovadili vlasni kulti Na ellinistichnij period pripav pik rozvitku religijnoyi arhitekturi v skulpturi utverdivsya realizm ta emocijnist Skulpturnim zobrazhennyam stav vlastivij dinamizm zobrazhennya postatej u riznomanitnih pozah yaki fiksuyut mit ruhu Rivnya majsternosti greckih skulptoriv ellinistichnogo periodi ne vdavalosya dosyagnuti azh do italijskogo Vidrodzhennya Za mezhami Greciyi ale v greckomu stili bulo zvedeno taki svyatini yak hram Apollona v Didimi suchasna Turechchina hram Mitri u Garni Virmeniya Pochinayuchi z V st do n e uyavlennya pro bozhestv pochali kritikuvatisya mitcyami ta filosofami Zokrema yih vzhe ne vlashtovuvali nadto lyudinopodibni bozhestva chiya amoralna povedinka v mifah ne dozvolyala rozglyadati bozhestv yak ideali Rimskij period Isida Afrodita terakotova statuetka Rimska respublika a potim imperiya dozvolyala na pidkorenih teritoriyah miscevi religiyi yaksho voni uzgodzhuvalisya z rimskoyu religiyeyu Zahoplennya novih zemel spriyalo tomu sho kulti j viruvannya poshiryuvalisya daleko za pervisnij areal Pislya zavoyuvannya Greciyi rimlyanami sho zakinchilosya v 146 roci do n e tam pochalisya goninnya na ti kulti sho dozvolyali predstavnikam riznih statej i verstv zbiratisya razom na rivnih pravah Prihilniki Vakha greckogo Dionisa ta Isidi zhorstoko peresliduvalisya Hocha voni ne buli zaboroneni cilkom rimska vlada vimagala pripiniti vidviduvannya zibran U 186 roci do n e chastinu poslidovnikiv kultu na pidkontrolnih Rimu teritoriyah stratili V Greciyi deyaki novi bozhestva yak Bendida ta Isida vitalisya todi yak kulti inshih yak Sabaziya ta Adonisa znevazhalisya Rimlyani ototozhnyuvali svoyih bozhestv iz greckimi vvazhayuchi sho ce ti sami bozhestva lishe z inshimi imenami Zevs Yupiter Afrodita Venera Ares Mars i t d Yak i v grekiv osnovu panteonu skladali 12 bogiv hocha yih perelik u rimskij period mig riznitisya Napriklad Dionisa mogla zaminyuvati Gestiya v rimlyan Vesta Ale v rimskij religiyi bulo i bagato drugoryadnih bozhestv osoblivo pov yazanih iz zemlerobstvom yaki ne vidpovidali greckomu panteonu j keruvali dribnimi aspektami zhittya napriklad Subruncinator vidpovidav za propolyuvannya vid bur yaniv Ciceron stverdzhuvav sho rimlyani duzhe pobozhni v nashomu shanuvanni bogiv mi nabagato perevershuyemo inshi narodi Obozhennya ellinskih praviteliv perejnyali rimlyani v yakih Yulij Cezar i nastupni imperatori velichalisya yak bogi Greki duzhe rano poznajomilisya z hristiyanstvom Antichni pismenniki ta filosofi ototozhnyuvali yevrejskogo ta hristiyanskogo Boga z riznimi yazichnickimi bogami vklyuchayuchi Dionisa Osirisa Saturna ta Poshirennya hristiyanstva pov yazuyetsya z apostolami Pavlom Andriyem Ivanom i yihnimi poslidovnikami Titom Filipom i Lukoyu Pro rozpovsyudzhennya novoyi religiyi vidomo z simvoliki na pohovannyah lampadkah i ozdoblennya budivel yaki mogli sluguvati cerkvami Populyarnosti hristiyanstva ta inshih shidnih religij spriyalo nesprijnyattya zapolitizovanosti yazichnictva pid chas rimskogo panuvannya Imperatoriv vimagalosya viznavati bogami ta spravlyati yim pochesti po vsij imperiyi orakuli davali proroctva na zamovlennya Pri comu riznomanitne religijne zhittya v provinciyah ne vregulovuvalosya yakim nebud zagalnim derzhavnim organom i lishalosya na rozsud miscevih zherciv Spershu propoviduvannya dlya yazichnikiv ne shvalyuvalosya vsima hristiyanami odnostajno znachna chastina vvazhala sho hristiyanami mozhut stati lishe yevreyi Ale peremogla dumka sho dlya perehodu v hristiyanstvo dostatno prijnyati jogo virovchennya Krim togo avtori hristiyanskih yevangelij pisali yih greckoyu movoyu kojne vidomoyu po vsij imperiyi Naprikinci II st ranni apostolski yepiskopati peretvorilisya na mitropoliyi u mistah Saloniki Korinf Nikopol Filippi ta Afini Do IV st majzhe ves Balkanskij pivostriv a otzhe i vsya Greciya stanoviv Ekzarhat Illirika Imperator Decij pravlinnya 249 251 rokiv vstanoviv vimogu vesti pismovij oblik zhertvoprinesen yazichnickim bogam sho prizvelo do gonin na hristiyan i predstavnikiv inshih religij yaki vidmovlyalisya ce robiti Manihejstvo sho viniklo naprikinci III st namagalosya poyednati elementi davnogreckogo yazichnictva z hristiyanstvom ta inshimi populyarnimi religiyami Rimskoyi imperiyi U 313 roci imperator Kostyantin Velikij yakij perejshov u hristiyanstvo vidav Milanskij edikt yakij zakriplyuvav svobodu virospovidannya i tradicijne yazichnictvo vtrachalo perevagu nad inshimi religiyami Hrami yazichnickih bogiv bulo pererobleno pid cerkvi Najimovirnishe hristiyani vvazhali sho perejnyavshi shos znajome ta vzhe pov yazane z religiyeyu yazichnikiv bude legshe navernuti v hristiyanstvo Rimskij imperator Feodosij I ta jogo nastupniki zaboronili yazichnictvo v Rimskij imperiyi v 391 roci Najbilshij hram Parfenon pochav diyati yak cerkva z 500 roku j lishavsya neyu po 1450 rik Spadok Popri zniknennya davnogreckoyi religiyi yak samostijnoyi sistemi viruvan i obryadiv yiyi mifologiya lishilsya populyarnoyu Rozpovidi pro bozhestv i geroyiv perestali rozumitisya bukvalno ale pochali sprijmatisya yak alegorichni opovidi pro lyudski cinnosti Ellinistichne sakralne mistectvo ta arhitektura zalishilisya osnovoyu hristiyanskoyi ta yevrejskoyi ikonografiyi ta arhitekturi do nashih dniv Bagato personazhiv i legend pov yazanih z ellinistichnimi bozhestvami zbereglisya v narodnij literaturi ta agiografiyi Osnovni formi pokloninnya v yudayizmi ta hristiyanstvi zaznali silnogo vplivu ellinistichnoyi obryadovosti v period svogo stanovlennya Bagato elementiv antichnosti vplinuli na stili ta motivi mistectva Serednovichchya Syuzheti ilyustrovanih rukopisiv gobeleniv i skulptur chasto vklyuchali greko rimskih bogiv sceni z tvoriv Gomera podvigi Aleksandra Makedonskogo i Yuliya Cezarya Grecke mistectvo sformuvalo klasicizm estetichnij napryam i hudozhnij stil zasnovanij na mistectvi Starodavnoyi Greciyi ta Rimu Taki vidomi kartini yak Narodzhennya Veneri Sandro Bottichelli Skutij Prometej Pitera Rubensa ta Padinnya Ikara Pitera Brejgelya Starshogo nathnenni greckoyu mifologiyeyu Iliada ta Odisseya stali vzircyami dlya piznishih yevropejskih eposiv Zmagannya priurocheni do religijnih svyat zrobilisya osnovoyu sportivnih zmagan Na chest religijnih personazhiv nazvani chislenni kosmichni ob yekti Todi yak bilshist planet Sonyachnoyi sistemi nazvano imenami rimskih bozhestv za vinyatkom Urana oskilki cya planeta bula nevidoma za antichnosti na chest personazhiv davnogreckih viruvan nazvano chislenni suputniki planet taki yak Io Yevropa Ganimed Prometej Triton Titan ta inshi Suchasni praktiki Suchasne neoyazichnictvo sho spirayetsya na davnogrecku religiyu nazivayetsya ellinizmom Vono oformilosya v 1970 i a v 2017 roci ellinizm otrimav yuridichne viznannya v Greciyi Kilkist prihilnikiv ellinizmu mala porivnyano z zagalnim naselennyam suchasnoyi Greciyi dekilka tisyach za ocinkoyu Pew Research Center ViruvannyaProcesiya bogiv i bogin Barelyef I st do n e I st n e Popri riznomanitnist viruvan i obryadiv davni greki ne mali slova na poznachennya religiyi v suchasnomu rozuminni Yihni uyavlennya pro svitobudovu ta pravila povodzhennya v nij tisno stosuvalisya ponyat blagochestya ta kult Davni greki podilyali viruvannya v spilnij panteon ale zalezhno vid miscevosti rizni bozhestva riznoyu miroyu ta v riznij sposib vshanovuvalisya Mifi pro te same bozhestvo mogli kardinalno vidriznyatisya v riznih regionah Tomu zazvichaj vimagalosya lishe viznavati isnuvannya bogiv i prinositi yim zhertvi Ateyizm u davnih grekiv buv ridkisnim perekonannyam Osnovu panteonu skladali Olimpijski bogi sho meshkali na gori Olimp i keruvali riznimi aspektami svitu Do nih nalezhali Zevs verhovnij bog yakij vidpovidav za spravedlivist Afina mudrist Apollon mistectvo ta prorokuvannya Posejdon more Germes poslanec inshih bogiv i bog torgivli Gera shlyub Afrodita kohannya Demetra zemlerobstvo Ares vijna Artemida polyuvannya Gefest kovalstvo i Dionis vino ta ekstaz Voni duzhe lyudinopodibni yak za viglyadom tak i harakterom ale bezsmertni Vvazhalosya sho bozhestva postijno prisutni v priznachenih yim hramah abo periodichno vidviduyut yih Polisi mali svoyih bozhestv pokroviteliv Afinam yedine grecke misto nazvane na chest bozhestva proteguvala Afina Sparti Apollon Korinfu Afrodita Argosu Gera hocha cim bozhestvam poklonyalisya i v usomu greckomu sviti i kozhne misto malo kilka hramiv prisvyachenih riznim inshim bogam Imena bozhestv mogli dopovnyuvatisya epitetami sho vkazuvali na yihnyu specializaciyu chi okremi yakosti Tak Zevs nosiv imena Zevs Soter Zevs ryativnik Zevs Gorkios Zevs bog klyatvi Zevs Ksenios Zevs gostinnij Greki virili sho bogi primhlivi i navit nalezhne yih vshanuvannya ne garantuye sho bogi budut dobrozichlivi Verhovnim vvazhavsya Zevs odnak jogo vlada bula ne absolyutnoyu Nad vsima personazhami davnogreckoyi religiyi tyazhila napered viznachena dolya Velikimi zlochinami vvazhalisya zavdannya shkodi svyashennim predmetam tvarinam i idolam zaprovadzhennya nevidomih dosi bozhestv publichni sumnivi v isnuvanni zagalnoviznanih bozhestv Taki zlochini karalisya smertyu Za uyavlennyami grekiv pislya smerti lyudi vedut bezradisne isnuvannya v pidzemnomu carstvi Ayida Vichne blazhenstvo v Elisiyi priznachalosya lishe dlya ulyublenih Zevsom geroyiv yakim vin dovodivsya batkom Lishe Gerakl zdobuv inshe bezsmertya stavshi odnim z Olimpijskih bogiv Dlya tih hto osoblivo obrazili bogiv priznachalisya vichni strazhdannya Viruvannya v posmertnij sud nad usima lyudmi vidomi ale isnuvali tilki v sektah Greki buli shilni ototozhnyuvati chuzhih bogiv iz vlasnimi chasto na poverhnevomu rivni Napriklad Artemidu ototozhnyuvali z verhovnoyu bogineyu mista Efes PraktikiZhertvoprinesennya yagnyati Malyunok na memorialnij doshci Korintiya VI st do n e Vshanuvannya bozhestv i duhiv U najdavnishi chasi bozhestvam poklonyalisya v prirodnih miscyah takih yak gayi pecheri abo vershini gir Mikenskih bozhestv vshanovuvali takozh u carskih palacah Zobrazhennya bogiv spershu buli derev yani ale z kincya VII st do n e z yavlyayutsya kam yani hrami ta statuyi Olimpijskim bozhestvam prinosili zhertvu na svitanku bilya vivtarya v temenosi yakij zazvichaj stoyav na shid vid hramu Vvecheri prinosilisya zhertvi htonichnim pidzemnim bozhestvam Rizni tvarini buli svyashennimi dlya riznih bozhestv i prinosilisya yim u zhertvu napriklad telici dlya Afini korovi dlya Geri svini dlya Demetri biki dlya Zevsa ta Dionisa sobaki dlya Gekati dichina ta telici dlya Artemidi koni dlya Posejdona ta osli dlya Priapa Vbivstvo tvarin pochinalosya z blagogovijnogo movchannya za yakim sliduvala muzika sho zaglushuvala kriki Ale krim togo v zhertvu godilisya napoyi plodi specialno prigotovani stravi ta pechivo Greki virili sho yihni bozhestva harchuyutsya dimom i zapahom vid zhertv Kadinnya pahoshiv perebivalo smorid vid zgorilih shersti ta m yasa tvarin Bidnyaki mogli zhertvuvati ne spravzhnih tvarin a yihni glinyani figurki chi pechivo v formi tvarin Zherci mogli utrimuvati stada tvarin i prodavati yih dlya podalshih prinesen u zhertvu Z cherepiv potim vigotovlyali bukraniyi yaki vishali na stinah hramiv z chasom voni stali dekorativnim elementom u viglyadi golovi bika Zhertvi ta molitvi bogam priznachalisya zabezpechiti yihnyu prihilnist i vidpovidno uspih u zhitti Grecki zherci na vidminu vid rimskih ne skladali okremoyi verstvi suspilstva j ne mali centralizovanogo kerivnictva Yak pravilo odin zhrec vikonuvav obryadi na chest lishe odnogo svogo boga v hrami yakogo sluzhiv Chitkoyi vidpovidnosti mizh stattyu bozhestv i zherciv ne bulo Stati zhercem mig bud yakij vilnij ellin z garnoyu reputaciyeyu Obov yazki zhercya polyagali v doglyadi za hramom i prinesenni zhertv na svyata abo z nagodi osoblivih podij shob umilostiviti boga chi viddyachiti jomu Zhercevi viddavalasya chastka m yasa prinesenih u zhertvu tvarin Veliki kompleksi hramiv mali postijnih doglyadachiv neokoroyiv yaki vidpovidali za yih utrimannya ta svyashennih rabiv giyeroduliv Kistki pislya zhertvoprinesen i stare hramove nachinnya zakopuvalosya v yamah botrosah Poryad z kultom bozhestv i duhiv procvitav kult geroyiv yaki vvazhalisya nashadkami yakogo nebud boga Geroyami vvazhalisya osoblivo mogutni lyudi yakih pislya smerti vshanovuvali tak samo yak htonichnih pidzemnih bozhestv Takimi mogli postavati uspishni polkovodci atleti chi zasnovniki kolonij Vvazhalosya sho geroyi mayut obmezhenu vladu i zdatni dopomagati tilki v misci svogo pohovannya Molitvi vikonuvalisya stoyachi z pidnyatimi dogori dolonyami Molitvi vklyuchali kompliment bozhestvu vkazivku na blagochestya prohacha ta prohannya Bilshist svyashennih dijstv vidbuvalisya za mezhami hramiv bilya vivtariv yaki stoyali pid vidkritim nebom Religijni teksti V davnogreckij religiyi ne bulo svyashennih pisan Taki mifografi yak Gesiod opisuvali pohodzhennya i stosunki bozhestv odnak yihni teksti chasto lishe vidobrazhali populyarni usni perekazi Razom z tim vidbuvalisya zapisi gimniv bozhestvam prohan i vishuvan Svyata Davni greki ne mali regulyarnih vihidnih dniv zamist yakih z riznoyu periodichnistyu vidbuvalisya svyata Na chas svyat pripinyalisya vsi gromadski ta privatni spravi diti zvilnyalisya vid navchannya zhinkam dozvolyalosya pokinuti dim Greki yak i rimlyani mali svyashenni kalendari sho virizblyalisya na kamenyah i vstanovlyuvalisya v gromadskih miscyah Tam mistilisya spiski dat u yaki slid bulo vshanovuvati pevnih bogiv i yak same ce robiti Sered najbilshih svyat buli panafineyi yaki svyatkuvali v rozpal lita Idola Afini odyagali v novij odyag vidbuvavsya big zi smoloskipami atletichni zmagannya imitacijni boyi ta poetichni deklamaciyi Navesni svyatkuvali dionisiyi Olimpijski igri buli chastinoyu velikogo svyata Zevsa yake provodilosya kozhnogo chetvertogo lita bilya richki Alfej u zahidnomu Peloponnesi Vprodovzh p yati dniv z nagodi igor pripinyalisya vsi vijni Igri sho provodilisya na chest Zevsa v Nemeyi Apollona v Delfah i Posejdona na Istmi vidbuvalisya za olimpijskim zrazkom Pohovalni praktiki Marmurovij sarkofag z dionisijskoyu scenoyu III st Stijki uyavlennya pro posmertnu dolyu lyudini sformuvalisya vzhe v VI st do n e V Odisseyi Gomer opisuye pidzemnij svit de Ayid i jogo druzhina Persefona panuyut nad nezlichennimi tinyami pomerlih sho vedut bezradisne isnuvannya Greki praktikuvali yak pohovannya trupiv tak i yih spalennya Spershu perevazhalo spalennya i same vono zgaduyetsya u tragediyah Pohoronne vognishe gasili polivayuchi vinom Rodichi pomerlogo perevazhno zhinki provodili skladni rituali pohovannya Pislya obmivannya i namashennya tila pahoshami jogo klali na visoke lozhe v budinku Pomerlu osobu oplakuvali plakalnici Tilo zagortali v plashanicyu sho v riznih regionah mogla mati rizne zabarvlennya Neodruzhenih abo neshodavno odruzhenih pomerlih klali u vesilnomu vbranni todi yak goplitiv hovali u vijskovomu vbranni V davninu na golovu pomerlogo inodi pokladali koroni a v epohu ellinizmu zoloti vinki Trup vidnosili na kladovishe v suprovodi procesiyi z rodini ta blizkih lyudej nesuchi jogo na kovdri chi vezuchi na vozi Greki yak i rimlyani klali pomerlim do rota monetu obol viryachi sho groshi bere pereviznik Haron U mogilu klali malo predmetiv ale chasto sporudzhuvali monumentalni zemlyani nasipi pryamokutni grobnici marmurovi steli ta statuyi shob poznachiti mogilu ta garantuvati sho pomerlij ne bude zabutij Lukian pisav sho pislya smerti ridni spravlyali tridennij pist a potim vidbuvavsya pominalnij benket V Iliadi benket vidbuvayetsya she do zapalennya pohoronnogo bagattya Patrokla Odnak ye znahidki yaki svidchat sho benketi vidbuvalasya pryamo na mogilah Pislya pohoronu rodichi pomerloyi lyudini povinni buli projti omovinnya Budinok pomerlogo potribno bulo ochistiti morskoyu vodoyu ta pribrati Tim hto neshodavno perebuvali bilya merciv zaboronyalosya vidviduvati hrami Napis II st do n e z Eresosa na Lesbosi stverdzhuye sho lyudina yaka ochistilasya pislya pohoronu chlena sim yi povinna pochekati 12 dniv persh nizh stupiti v hram Mertvih nalezhalo regulyarno pominati Zhinki Afin za klasichnoyi antichnosti regulyarno vidviduvali mogilu lishayuchi tam neveliku vipichku ta pittya Pam yatniki mistili epitafiyi chasto virshovani Barelyefi na mogilah mogli zobrazhati rid zanyat lyudini ta primitni aspekti yiyi zhittya Protyagom IV st do n e poshirilasya praktika zobrazhati na mogilah takozh i chislennih chleniv rodini pomerlih Yak i vsi davnogrecki marmurovi skulpturi pam yatniki buli yaskravo pofarbovani Magiya ta vorozhinnya Same slovo magiya mageya davni greki zapozichili z perskoyi movi Vono utvorene vid nazvi zoroastrijskih zherciv magiv Davni greki virili v duhovnu nechistotu pov yazanu z nechistotoyu fizichnoyu Zherci povinni buli chekati kilka dniv pislya vidvidannya pohoroniv persh nizh povernutisya do svoyih obov yazkiv Zaboronyalosya pomirati ta narodzhuvati v hramah Buli poshireni viruvannya v vidom i yihnyu zdatnist sprichinyati riznomanitnu shkodu Greki shiroko vikoristovuvali amuleti j talismani priznacheni privernuti spriyatlivi podiyi ta zahistiti vid zloyi magiyi Vidomi takozh amuleti sho povinni buli zahishati vid hvorob abo sluguvati kontraceptivami Najchastishe yih nosili na shiyi Dlya nadsilannya proklyat zastosovuvalisya tablichki z napisami ta figurki lyudej zrobleni z vosku chi glini Proklyattya mogli buti zasterezhnimi obicyayuchi pokarannya tomu hto napriklad porushit mogilu chi mezhovij kamin Greki virili sho bagatoh negarazdiv mozhna pozbutisya chitannyam zaklyat yaki dijshli do nashih dniv zapisani na papirusah Shiroko praktikuvalisya riznomanitni vorozhinnya ta vishuvannya Zherci namagalisya vgadati volyu bogiv za formoyu dimu vid vivtarya nutroshami prinesenih u zhertvu tvarin polotom ptahiv tlumachili sni Religijne mistectvoRuyini Erehtejona Ranni zobrazhennya bozhestv vikonuvalisya z dereva chi terakoti j mali grubu formu Piznishi robilisya z marmuru ta bronzi Znameniti skulpturi davnogreckih bozhestv Afrodita Venera z Milosa Nika z Samofrakiyi Germes iz nemovlyam Dionisom z Olimpiyi Hocha bilshist znamenitih skulptur marmurovi i v takomu viglyadi shiroko vidomi za antichnosti voni buli yaskravo pofarbovani Suto marmurovi bez rozpisiv skulpturi harakterni dlya mistectva Vidrodzhennya sho pragnulo nasliduvati grecki j rimski tvori Mifologichni syuzheti zobrazhalisya v mozayici rozpisah posudu Sered vidomih hramiv Parfenon hram Afini Nezajmanoyi i hram Afini Peremozhnici u Afinah Gerajon hram Geri v Olimpiyi ta na Samosi hram Posejdona na Sunioni hrami Apollona v Korinfi ta Delfah Afeya hram Afayi na Egini hram Gefesta v Afinah hram Apollona na Ihaliyi Erehtejon u Afinah hram Asklepiya v Epidavri hram Zevsa Olimpijskogo v Olimpiyi hram Demetri na Naksosi Na teritoriyi UkrayiniZ seredini VII st do n e na teritoriyi de nini roztashovanij pivden Ukrayini utvorilisya dekilka davnogreckih derzhav zasnovanih kolonistami A same Tira Olviya Kalos Limen Kerkinitida Feodosiya Hersones Nimfej Pantikapej i Mirmekij Kolonisti odrazu pislya poselennya na novomu misci vidilyali chastinu zemli pid svyashenni dilyanki temenosi de sporudzhuvali hrami vivtari ta vstanovlyuvali statuyi Dobre zberezhenij temenos oblashtovanij v VI st do n e v Olviyi de stoyali hram vivtar i ris specialno posadzhenij svyashennij gaj Na ostrovi Zmiyinomu stoyav hram mozhlivo prisvyachenij geroyu Ahillu V ukrayinskomu Prichornomor yi znajdeno bagato zalishkiv posudu v yakij klalisya pozhertvi bozhestvam Chasto voni mistili prisvyatu bozhestvu ale zdebilshogo tilki jogo im ya GalereyaSvinceva figurka krilatoyi bogini mozhlivo Artemidi VII VI st do n e Terakotovij vivtar 550 500 rr do n e Bronzova statuya Apollona Afini mizh 530 i 500 rr do n e Bronzova statuya Zevsa 700 490 rr do n e Zevs i Ganimed Terakotova skulptura Olimpiya bl 480 r do n e Afrodita verhi na lebedi Tondo z attichnogo kiliksa znajdenogo v grobnici na Rodosi bl 460 r do n e Ritualnij svichnik kernos Kampaniya bl 300 r do n e Ruyini hramu Afini v Pestumi suchasna Italiya Suchasna replika Parfenona v Stolitnomu parku SShA Suchasna rekonstrukciya statuyi Afini v Stolitnomu parku SShA Zolota pohovalna tablichka zi zvernennyam do Mnemozini Gipponion IV st do n e Zolotij medaljon z portretom Serapisa Yegipet II st Barelyef iz satirami bl 160 r Rozfarbovana skulptura Parisa z hramu Afeyi suchasna rekonstrukciya Suchasnij ellinistichnij zhrec 2009 r PrimitkiBrooks Christopher 6 sichnya 2020 Chapter 4 The Archaic Age of Greece angl Procitovano 3 veresnya 2024 Mark Joshua J Greek Dark Age World History Encyclopedia angl Procitovano 3 veresnya 2024 Greek and Roman Art and Architecture The Art Story Procitovano 4 veresnya 2024 Greek religion Beliefs History amp Facts Britannica www britannica com angl 31 lipnya 2024 Procitovano 29 serpnya 2024 Lloyd James Greek Archaic Period World History Encyclopedia angl Procitovano 3 veresnya 2024 Yermakova Feruz Mila 29 bereznya 2023 Antichnij stil v arhitekturi ta skulpturi Starodavnih Greciyi ta Rimu Chomu antichne mistectvo ce najkrashij spadok yakij otrimala yevropejska kultura PRAGMATIKA MEDIA Ukrayina Kiyiv PRAGMATIKA MEDIA ukr Procitovano 4 veresnya 2024 Archaic period Greek sculpture pottery architecture Britannica www britannica com angl Procitovano 3 veresnya 2024 Classical Greece Period Art amp Map HISTORY angl 7 lipnya 2023 Procitovano 3 veresnya 2024 Jacksonville Florida State College at Cason Thomas Scott Greek Religion angl Procitovano 3 veresnya 2024 The Hellenistic Period Cultural amp Historical Overview Department of Classics angl 14 chervnya 2018 Procitovano 2 veresnya 2024 Dillon Matt 25 chervnya 2019 Gods in Ancient Greece and Rome Oxford Research Encyclopedia of Religion angl doi 10 1093 acrefore 9780199340378 001 0001 acrefore 9780199340378 e 104 ISBN 978 0 19 934037 8 Cartwright Mark Ancient Greek Religion World History Encyclopedia angl Procitovano 29 serpnya 2024 Gassman Mattias 17 listopada 2022 Christianity and Graeco Roman Paganism St Andrews Encyclopaedia of Theology angl Procitovano 3 veresnya 2024 Church of Greece World Council of Churches www oikoumene org angl 1 sichnya 1948 Procitovano 3 veresnya 2024 Cilliers Breytenbach Elli Tzavella Early Christianity in Athens Attica and Adjacent Areas 2023 PLEKOS Elektronische Zeitschrift fur Rezensionen und Berichte zur Erforschung der Spatantike de DE 13 bereznya 2024 Procitovano 3 veresnya 2024 Greco Roman Religion and the New Testament Religious Studies Center rsc byu edu Procitovano 3 veresnya 2024 5 Ways Christianity Spread Through Ancient Rome HISTORY angl 6 serpnya 2024 Procitovano 3 veresnya 2024 Foundation Encyclopaedia Iranica Welcome to Encyclopaedia Iranica iranicaonline org amer Procitovano 6 veresnya 2024 Wichmann Anna 06 07 2024 Why Many Churches were Built on Top of Ancient Greek Temples GreekReporter Procitovano 03 09 2024 Celano Olivia Greek Mythology surrounds today s culture Mountaineer Procitovano 13 veresnya 2024 Hellenistic religion Mystery Cults Syncretism Polytheism Britannica www britannica com angl Procitovano 2 veresnya 2024 Classicism Definition History Art Paintings Architecture amp Facts Britannica www britannica com angl Procitovano 4 veresnya 2024 Neo Paganism and Greek gods are gaining popularity on TikTok angl 12 listopada 2022 Procitovano 4 veresnya 2024 Ancient Gods Rejoice Hellenism Gains Official Recognition in Greece Greek City Times 3 02 2024 Procitovano 04 09 2024 Zaidman Louise Bruit Pantel Pauline Schmitt 17 grudnya 1992 Religion in the Ancient Greek City angl Cambridge University Press s 11 12 ISBN 978 0 521 42357 1 Skrzhinskaya Marina Vladimirovna 2011 Antichni svyata v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya ukr Nash chas s 21 25 ISBN 978 966 1530 50 7 Skrzhinskaya Marina Vladimirovna 2011 Antichni svyata v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya ukr Nash chas s 26 ISBN 978 966 1530 50 7 Skrzhinskaya Marina Vladimirovna 2011 Antichni svyata v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya ukr Nash chas s 29 ISBN 978 966 1530 50 7 Skrzhinskaya Marina Vladimirovna 2011 Antichni svyata v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya ukr Nash chas s 19 ISBN 978 966 1530 50 7 Skrzhinskaya Marina Vladimirovna 2011 Antichni svyata v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya ukr Nash chas s 7 10 ISBN 978 966 1530 50 7 Skrzhinskaya Marina Vladimirovna 2011 Antichni svyata v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya ukr Nash chas s 13 ISBN 978 966 1530 50 7 Death Burial and the Afterlife in Ancient Greece Essay The Metropolitan Museum of Art Heilbrunn Timeline of Art History The Met s Heilbrunn Timeline of Art History angl Procitovano 1 veresnya 2024 Ancient Burial Practices from Greece TheCollector angl 12 sichnya 2023 Procitovano 1 veresnya 2024 CHARON Kharon Ferryman of the Dead Underworld Daemon of Greek Mythology www theoi com Procitovano 10 veresnya 2024 Cartwright Mark Magic in Ancient Greece World History Encyclopedia angl Procitovano 1 veresnya 2024 Mark Joshua J Curses amp Fines on Epitaphs World History Encyclopedia angl Procitovano 4 veresnya 2024 Chrissy 11 lyutogo 2024 15 Famous Greek Statues Unfolding Greece amer Procitovano 2 veresnya 2024 Museum J Paul Getty 2008 The Color of Life Polychromy in Sculpture from Antiquity to the Present angl Getty Publications s 18 ISBN 978 0 89236 918 8 Isikli John 29 11 2023 The influence of the Greek mythology on visual arts Medium Procitovano 02 09 2024 Chrissy 14 chervnya 2024 Ancient Greek Temples Unfolding Greece amer Procitovano 2 veresnya 2024 Hedreen Guy 1991 07 The Cult of Achilles in the Euxine Hesperia T 60 3 s 313 doi 10 2307 148068 Procitovano 25 lipnya 2023 PosilannyaDavnogrecka religiya Arhivovano 25 lipnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya
