Галі́сія (гал. і ісп. Galicia, МФА: [ɡaˈliθja], Galiza МФА: [ɡaˈliθa]) — автономна спільнота Галісія (ісп. Comunidad Autónoma de Galicia, гал. Comunidade Autónoma de Galicia) Іспанії.
Історико-культурний регіон в Європі, на північному заході Піренейського півострова. У середньовіччі існувало як Галісійське королівство, що з ХІІ століття стало частиною Іспанської монархії. Від 1981 року автономія у складі Іспанії. На півдні межує з Португалією, на сході — з іспанськими регіонами Астурія і Кастилія-і-Леон; на заході омивається Атлантичним океаном. Адміністративний центр — місто Сантьяго-де-Компостела, що з IX століття є одним із найбільших паломницьких центрів півострова та всієї Європи. Поділяється на 4 провінції: Ла-Корунья, Оренсе, Понтеведра, Луго. Площа — 29574 км ². Населення — близько 2,78 млн осіб (2008). Офіційні мови — іспанська та галісійська. Панівна релігія — католицизм.
| Галісія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Столиця | Сантьяго-де-Компостела | ||||
| Країна |  Іспанія[3]  | ||||
| Країна |  Іспанія | ||||
| |||||
| Офіційна мова | іспанська галісійська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 2,78 млн чол. (2008) | ||||
| - густота | 94,11 | ||||
| Етнікон | ісп. gallego, ісп. gallega, гал. galego[4], гал. galega[4], англ. Galician, аст. gallega, порт. galega, окс. galèc[5], окс. galèga[5] і ірл. Gailíseach[6] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 29 574 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 2127 м (d ) | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Статус автономії | 28 квітня 1981 | ||||
| Губернатор | d | ||||
| Сенаторів | 19 | ||||
| Депутатів | 25 | ||||
| Вебсайт | www.xunta.gal | ||||
| Код ISO 3166-2 | GA | ||||
 | |||||
 | |||||
| |||||
Географія
Територія 29 574 км² (7-е місце серед автономних співтовариств Іспанії). Область межує на сході з Астурією і Кастилією-Леоном, на півдні з Португалією, на заході омивається Атлантичним океаном, на півночі — водами Біскайської затоки; в південно-західному напрямку її перетинає річка Міньо.
Галісія складається з багатьох гірських ланцюгів у 975—1985 м заввишки, з численними розгалуженнями, що створюють лабіринт гір і горбів, долин і ярів. Береги, до яких знижується гірська тераса, мають дуже звивистий обрис. Вони усіяні безліччю виступаючих мисів, з яких найбільш крайні Фіністерра, Ортегаль і де ла Естака де Варес, і безліччю бухт і заток, у які впадають прибережні річки і які становлять собою безпечні гавані й рейди, зокрема затоки Корунья і Ферроль.
Завдяки впливу Атлантичного океану Галісія є частиною так званої Зеленої Іспанії — пам'яткою і гордістю королівства. Відрізняється високою екологією, здавна славиться своїми лікувальними термальними джерелами. Її клімат характеризується м'якою, але дощовою зимою і помірно теплим літом. Середня температура влітку 27 ° — 34 °C. Середня температура взимку 14 ° — 22 °C.
Ґрунт дуже родючий [джерело?].
Історія
У давнину територію сучасної Галісії називали «finis terrae» (край світу), на якому мешкали кельтські племена галлеків (лат. Gallaeci або Callaeci). Звідси і пішла назва Галісія. У 136 до н.е. територія сучасної Галісії була завойована римлянами, однак, завдяки тому, що в цій частині Іспанії вони мали найменший вплив, кельти не втратили своєї культури. За імператора Августа Галісія склала дієцезію Каллеція, потім, разом з Астурією — дієцезію Астурія і Галлеція; за Діоклетіана була утворена провінція Галлеція.
Після поділу Римської імперії, територія Галісії була в 410 році завойована свевами, ставши основним ядром їхньої держави. У 585 році Свевське королівство завоював король вестготів Леовігільд.
У 711 у Піренейський півострів захопили араби, однак Галісія практично не була зачеплена цим завоюванням. У горах Галісії сховалися численні біженці з півдня, і тут поступово сформувалися графства на чолі з місцевим дворянством. Після перемоги над арабами в 718 році королі Астурії підкорили Галісію.
У 1065—1072 роках Галісія була незалежним королівством, «столицею» якого було привілейоване місто Туй. У 1072 році її приєднали до Кастилії, але до кінця XV століття її залежність була майже номінальна: Галісія керувалася своїми сеньйорами, як самостійними державцями. XV століття відзначене посиленням втручання Кастилії в справи Галісії, де неодноразово спалахують народні повстання. Репресії короля проти галісійської знаті (1475—1480) і позбавлення її права посилати свого представника в кортеси втихомирили країну, і остаточно позбавили Галісію самостійності і перетворили її в одну з провінцій Іспанської монархії.
Протягом кількох століть на кордоні з Португалією існувала незалежна мікродержава Коуту-Мішту, яку 1864 року розділили між Іспанією та Португалією, згідно з Лісабонською угодою.
Після проголошення Іспанської республіки (1931) республіканці Галісії виробили проєкт галісійської автономії, який був схвалений проведеним у Галісії референдумом (28 червня 1936). Однак створенню автономії галісійського району завадила Громадянська війна в Іспанії, яка почалася 17-18 липня 1936 року.
28 квітня 1981 року Галісія отримала статус автономного співтовариства у складі Іспанії. З 1979 року в регіоні щороку 25 липня відзначають Національний день Галісії.
Демографія
За даними останнього перепису населення (2008), Галісія нараховує 2 783 100 жителів. Також налічується близько трьох мільйонів галісійців, що переїхали здебільшого в інші автономні співтовариства Іспанії і до Аргентини.
Розміщення населення
Галісія є п'ятим автономним співтовариством за кількістю жителів, а щільність населення в 93,6 жителів / км ² незначно перевищує середній показник по Іспанії. Населення Галісії розташовано в основному на узбережжі. Найбільшим містом області є Віго. Галісія налічує сім міст з населенням понад 20000 чоловік:
- Віго: 295703
- Ла-Корунья: 245164
- Оренсе: 107186
- Луго: 95416
- Сантьяго-де-Компостела: 93712
- Понтеведра: 80096
- Ферроль: 75181
Адміністративний устрій
З XV-ого століття до 1833 року Галісія була розділена на сім адміністративних областей:
- Корунья
- Сантьяго
- Бетанзос
- Мондоньедо
- Туй
- Луго
- Оренсе.
У 1833 році області були перетворені в чотири провінції:
- Ла-Корунья
- Луго
- Оренсе
- Понтеведра
Економіка
З галузей промисловості в Галісії найрозвиненіші харчова промисловість (особливо рибоконсервна), суднобудування та хімічна промисловість(нафтопереробка). Головні промислові центри Галісії — Віго і Ла-Корунья.
В економіці Галісії провідне значення має аграрний сектор. У сільському господарстві і рибальстві зайнято понад 50 % населення району. основні галузі сільського господарства — м'ясо-молочна, тваринництво, виноробство, плантації з фруктами.
Культура
21 листопада 1922 року в Ла-Корунья народилася французька, або, як вважають іспанці, «іспанська актриса у вигнанні» .
Кухня
Кухня Галісії видається своєю різноманітністю і якістю продуктів, з ретельним контролем їх місця вирощування. У Галісійській кухні часто використовується риба і молюски.
Галісійська емпанада є типовою стравою Галісії, з начинкою з м'яса або риби.
Галісійське кальдо — це суп-бульйон, основними інгредієнтами якого є картопля і ріпа.
Також використовується рапіні з шинкою, типова страва для карнавалу, яке складається з вареної свинячої шинки з рапіні, картоплі і чорісо (типова Галісійська пікантна ковбаса). Широко використовуються краби.
Інша популярна страва — галісійський восьминіг, варений в традиційному мідному казані, що подається на дерев'яній тарілці, дрібно нарізаним і змащеним оливковою олією, посипаним морською сіллю та паприкою.
-
![image]()
Ва́рення восьминогів -
![image]()
Подавання восьминогів
Є кілька регіональних сортів сиру. Найвідоміший сир називається сир Queso Tetilla (буквально — Грудинка), названий так на честь своєї форми, схожої на груди жінки. Інші широко відомі різновиди включають сир Сан Сімон Вільяльба і плавлені сири, вироблені на території . У цій зоні виробляється також яловичина високої якості.
Класичний десерт — млинці, приготовані на основі борошна, молока і яєць. Коли готують їжу в період забою свиней, також використовують кров тварин для виготовлення ковбаси — кров'янки. У Сантьяго-де-Компостелла виробляється знаменитий мигдалевий торт Сантьяго.
У Галісії виробляють ряд високоякісних вин, таких як (Albariño), Рібейро (Ribeiro), Рібейра Сакра (Ribeira Sacra) і Вальдеоррас (Valdeorras). Використовуються місцеві сорти винограду, і дуже рідко виноград не з Галісії чи північної Португалії.
Цікаве
Традиційним житлом галісійців, особливо в окрузі , до 1970-х років була пальоса — особливий тип круглого будинку. Галісійське село Пьорнедо (Piornedo), відоме своїми пальосами є історико-етнографічним музейним комплексом.
Див. також
- Ключі з Астурії від минулого України
Примітки
- Galician Statute of Autonomy of 1981
- Galician Statute of Autonomy of 1981
- archINFORM — 1994.
- Dicionario da Real Academia Galega — Real Academia Galega, 2012. — ISBN 978-84-87987-80-9
- Preconizacions del Conselh de la Lenga Occitana / за ред. Conselh de la Lenga Occitana — 2007.
- New English-Irish Dictionary / за ред. P. Ó. Mianáin — 2013.
- Фотографії та інформація про «Будинок Сесто» — приватний сімейний музей в Пьорнедо [Архівовано 25 липня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Ґалісія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галісія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gali siya gal i isp Galicia MFA ɡaˈli8ja Galiza MFA ɡaˈli8a avtonomna spilnota Galisiya isp Comunidad Autonoma de Galicia gal Comunidade Autonoma de Galicia Ispaniyi Istoriko kulturnij region v Yevropi na pivnichnomu zahodi Pirenejskogo pivostrova U serednovichchi isnuvalo yak Galisijske korolivstvo sho z HII stolittya stalo chastinoyu Ispanskoyi monarhiyi Vid 1981 roku avtonomiya u skladi Ispaniyi Na pivdni mezhuye z Portugaliyeyu na shodi z ispanskimi regionami Asturiya i Kastiliya i Leon na zahodi omivayetsya Atlantichnim okeanom Administrativnij centr misto Santyago de Kompostela sho z IX stolittya ye odnim iz najbilshih palomnickih centriv pivostrova ta vsiyeyi Yevropi Podilyayetsya na 4 provinciyi La Korunya Orense Pontevedra Lugo Plosha 29574 km Naselennya blizko 2 78 mln osib 2008 Oficijni movi ispanska ta galisijska Panivna religiya katolicizm Galisiyagal Galicia 1 isp Galicia 2 Gerb Galisiyi Prapor GalisiyiStolicya Santyago de KompostelaKrayina Ispaniya 3 Krayina IspaniyaMezhuye z susidni adminodiniciAsturiya Kastiliya i Leon Pivnichnij region Oficijna mova ispanska galisijskaNaselennya povne 2 78 mln chol 2008 gustota 94 11Etnikon isp gallego isp gallega gal galego 4 gal galega 4 angl Galician ast gallega port galega oks galec 5 oks galega 5 i irl Gailiseach 6 Plosha povna 29 574 km Visota maksimalna 2127 m d Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Status avtonomiyi 28 kvitnya 1981Gubernator d Senatoriv 19Deputativ 25Vebsajt www xunta galKod ISO 3166 2 GAVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GalisiyaGeografiyaTeritoriya 29 574 km 7 e misce sered avtonomnih spivtovaristv Ispaniyi Oblast mezhuye na shodi z Asturiyeyu i Kastiliyeyu Leonom na pivdni z Portugaliyeyu na zahodi omivayetsya Atlantichnim okeanom na pivnochi vodami Biskajskoyi zatoki v pivdenno zahidnomu napryamku yiyi peretinaye richka Mino Galisiya skladayetsya z bagatoh girskih lancyugiv u 975 1985 m zavvishki z chislennimi rozgaluzhennyami sho stvoryuyut labirint gir i gorbiv dolin i yariv Beregi do yakih znizhuyetsya girska terasa mayut duzhe zvivistij obris Voni usiyani bezlichchyu vistupayuchih misiv z yakih najbilsh krajni Finisterra Ortegal i de la Estaka de Vares i bezlichchyu buht i zatok u yaki vpadayut priberezhni richki i yaki stanovlyat soboyu bezpechni gavani j rejdi zokrema zatoki Korunya i Ferrol Zavdyaki vplivu Atlantichnogo okeanu Galisiya ye chastinoyu tak zvanoyi Zelenoyi Ispaniyi pam yatkoyu i gordistyu korolivstva Vidriznyayetsya visokoyu ekologiyeyu zdavna slavitsya svoyimi likuvalnimi termalnimi dzherelami Yiyi klimat harakterizuyetsya m yakoyu ale doshovoyu zimoyu i pomirno teplim litom Serednya temperatura vlitku 27 34 C Serednya temperatura vzimku 14 22 C Grunt duzhe rodyuchij dzherelo IstoriyaDokladnishe Galleciya U davninu teritoriyu suchasnoyi Galisiyi nazivali finis terrae kraj svitu na yakomu meshkali keltski plemena gallekiv lat Gallaeci abo Callaeci Zvidsi i pishla nazva Galisiya U 136 do n e teritoriya suchasnoyi Galisiyi bula zavojovana rimlyanami odnak zavdyaki tomu sho v cij chastini Ispaniyi voni mali najmenshij vpliv kelti ne vtratili svoyeyi kulturi Za imperatora Avgusta Galisiya sklala diyeceziyu Kalleciya potim razom z Asturiyeyu diyeceziyu Asturiya i Galleciya za Diokletiana bula utvorena provinciya Galleciya Pislya podilu Rimskoyi imperiyi teritoriya Galisiyi bula v 410 roci zavojovana svevami stavshi osnovnim yadrom yihnoyi derzhavi U 585 roci Svevske korolivstvo zavoyuvav korol vestgotiv Leovigild U 711 u Pirenejskij pivostriv zahopili arabi odnak Galisiya praktichno ne bula zacheplena cim zavoyuvannyam U gorah Galisiyi shovalisya chislenni bizhenci z pivdnya i tut postupovo sformuvalisya grafstva na choli z miscevim dvoryanstvom Pislya peremogi nad arabami v 718 roci koroli Asturiyi pidkorili Galisiyu U 1065 1072 rokah Galisiya bula nezalezhnim korolivstvom stoliceyu yakogo bulo privilejovane misto Tuj U 1072 roci yiyi priyednali do Kastiliyi ale do kincya XV stolittya yiyi zalezhnist bula majzhe nominalna Galisiya keruvalasya svoyimi senjorami yak samostijnimi derzhavcyami XV stolittya vidznachene posilennyam vtruchannya Kastiliyi v spravi Galisiyi de neodnorazovo spalahuyut narodni povstannya Represiyi korolya proti galisijskoyi znati 1475 1480 i pozbavlennya yiyi prava posilati svogo predstavnika v kortesi vtihomirili krayinu i ostatochno pozbavili Galisiyu samostijnosti i peretvorili yiyi v odnu z provincij Ispanskoyi monarhiyi Protyagom kilkoh stolit na kordoni z Portugaliyeyu isnuvala nezalezhna mikroderzhava Koutu Mishtu yaku 1864 roku rozdilili mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu zgidno z Lisabonskoyu ugodoyu Pislya progoloshennya Ispanskoyi respubliki 1931 respublikanci Galisiyi virobili proyekt galisijskoyi avtonomiyi yakij buv shvalenij provedenim u Galisiyi referendumom 28 chervnya 1936 Odnak stvorennyu avtonomiyi galisijskogo rajonu zavadila Gromadyanska vijna v Ispaniyi yaka pochalasya 17 18 lipnya 1936 roku 28 kvitnya 1981 roku Galisiya otrimala status avtonomnogo spivtovaristva u skladi Ispaniyi Z 1979 roku v regioni shoroku 25 lipnya vidznachayut Nacionalnij den Galisiyi DemografiyaZa danimi ostannogo perepisu naselennya 2008 Galisiya narahovuye 2 783 100 zhiteliv Takozh nalichuyetsya blizko troh miljoniv galisijciv sho pereyihali zdebilshogo v inshi avtonomni spivtovaristva Ispaniyi i do Argentini Rozmishennya naselennya Galisiya ye p yatim avtonomnim spivtovaristvom za kilkistyu zhiteliv a shilnist naselennya v 93 6 zhiteliv km neznachno perevishuye serednij pokaznik po Ispaniyi Naselennya Galisiyi roztashovano v osnovnomu na uzberezhzhi Najbilshim mistom oblasti ye Vigo Galisiya nalichuye sim mist z naselennyam ponad 20000 cholovik Vigo 295703 La Korunya 245164 Orense 107186 Lugo 95416 Santyago de Kompostela 93712 Pontevedra 80096 Ferrol 75181Administrativnij ustrijZ XV ogo stolittya do 1833 roku Galisiya bula rozdilena na sim administrativnih oblastej Korunya Santyago Betanzos Mondonedo Tuj Lugo Orense U 1833 roci oblasti buli peretvoreni v chotiri provinciyi La Korunya Lugo Orense PontevedraEkonomikaZ galuzej promislovosti v Galisiyi najrozvinenishi harchova promislovist osoblivo ribokonservna sudnobuduvannya ta himichna promislovist naftopererobka Golovni promislovi centri Galisiyi Vigo i La Korunya V ekonomici Galisiyi providne znachennya maye agrarnij sektor U silskomu gospodarstvi i ribalstvi zajnyato ponad 50 naselennya rajonu osnovni galuzi silskogo gospodarstva m yaso molochna tvarinnictvo vinorobstvo plantaciyi z fruktami Kultura21 listopada 1922 roku v La Korunya narodilasya francuzka abo yak vvazhayut ispanci ispanska aktrisa u vignanni KuhnyaKuhnya Galisiyi vidayetsya svoyeyu riznomanitnistyu i yakistyu produktiv z retelnim kontrolem yih miscya viroshuvannya U Galisijskij kuhni chasto vikoristovuyetsya riba i molyuski Galisijska empanada ye tipovoyu stravoyu Galisiyi z nachinkoyu z m yasa abo ribi Galisijske kaldo ce sup buljon osnovnimi ingrediyentami yakogo ye kartoplya i ripa Takozh vikoristovuyetsya rapini z shinkoyu tipova strava dlya karnavalu yake skladayetsya z varenoyi svinyachoyi shinki z rapini kartopli i choriso tipova Galisijska pikantna kovbasa Shiroko vikoristovuyutsya krabi Insha populyarna strava galisijskij vosminig varenij v tradicijnomu midnomu kazani sho podayetsya na derev yanij tarilci dribno narizanim i zmashenim olivkovoyu oliyeyu posipanim morskoyu sillyu ta paprikoyu Va rennya vosminogiv Podavannya vosminogiv Ye kilka regionalnih sortiv siru Najvidomishij sir nazivayetsya sir Queso Tetilla bukvalno Grudinka nazvanij tak na chest svoyeyi formi shozhoyi na grudi zhinki Inshi shiroko vidomi riznovidi vklyuchayut sir San Simon Vilyalba i plavleni siri virobleni na teritoriyi U cij zoni viroblyayetsya takozh yalovichina visokoyi yakosti Klasichnij desert mlinci prigotovani na osnovi boroshna moloka i yayec Koli gotuyut yizhu v period zaboyu svinej takozh vikoristovuyut krov tvarin dlya vigotovlennya kovbasi krov yanki U Santyago de Kompostella viroblyayetsya znamenitij migdalevij tort Santyago U Galisiyi viroblyayut ryad visokoyakisnih vin takih yak Albarino Ribejro Ribeiro Ribejra Sakra Ribeira Sacra i Valdeorras Valdeorras Vikoristovuyutsya miscevi sorti vinogradu i duzhe ridko vinograd ne z Galisiyi chi pivnichnoyi Portugaliyi CikaveMunicipalna palosa v Balboa Tradicijnim zhitlom galisijciv osoblivo v okruzi do 1970 h rokiv bula palosa osoblivij tip kruglogo budinku Galisijske selo Pornedo Piornedo vidome svoyimi palosami ye istoriko etnografichnim muzejnim kompleksom Div takozhKlyuchi z Asturiyi vid minulogo UkrayiniPrimitkiGalician Statute of Autonomy of 1981 d Track Q3306957 Galician Statute of Autonomy of 1981 d Track Q3306957 archINFORM 1994 d Track Q265049 Dicionario da Real Academia Galega Real Academia Galega 2012 ISBN 978 84 87987 80 9 d Track Q50897150d Track Q2728155 Preconizacions del Conselh de la Lenga Occitana za red Conselh de la Lenga Occitana 2007 d Track Q124416425d Track Q2639365 New English Irish Dictionary za red P o Mianain 2013 d Track Q124987236d Track Q13157321 Fotografiyi ta informaciya pro Budinok Sesto privatnij simejnij muzej v Pornedo Arhivovano 25 lipnya 2009 u Wayback Machine angl PosilannyaGalisiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Galisiya
