МенюДос.
Введіть інформацію, яку ви шукаєтеПошук
Вт, 04 Лют, 2025
XXX oC
Виберіть мову

Астрономічні символи

Автор: www.NiNa.Az
03 Лют, 2025 / 16:38

Астрономічні символи це символи використовувані для представлення астрономічних об єктів теоретичних побудов і спостереж

Астрономічні символи
Астрономічні символи
Астрономічні символи

Астрономічні символи — це символи, використовувані для представлення астрономічних об'єктів, теоретичних побудов і спостережуваних подій в астрономії.

image
Цей уривок із Морського альманаху 1833 р. демонструє використання астрономічних символів, включаючи символи для позначення фаз Місяця, планет і сузір'їв.
image
«Позначення небесних тіл» в німецькому альманасі, надрукованому 1850 р.

Найбільш ранні форми цих символів з'являються в грецьких папірусах пізньої античності. Візантійські рукописи, у яких збереглися тексти грецьких папірусів, продовжили і розширили перелік астрономічних символів. Нові символи були запроваджені для представлення багатьох планет і малих планет, виявлених у XVIII—XX століттях.

Ці символи колись широко використовувались професійними астрономами, астрономами-аматорами, алхіміками і астрологами. Хоча вони все ще рутинно використовуються в альманахах та астрологічних виданнях, їх використання у фахових працях з астрономії порівняно рідкісне, з деякими винятками, такими, як символи Сонця і Землі, що з'являються в астрономічних константах, і певні зодіакальні знаки, що використовуються для представлення сонцестоянь і рівнодень.

Юнікод офіційно призначив коди для більшості символів, в основному у блоку різних символів (2600—26FF) і у блоку різних символів та піктограм (1F300—1F5FF).

Символи Сонця і Місяця

Використання астрономічних позначень для Сонця і Місяця сходить до глибокої давнини. Форми символів, які з'являються в оригінальних папірусах грецьких гороскопів, — коло з одним променем (image) для Сонця і півмісяць — для Місяця. Сучасний символ Сонця, коло з крапкою (☉), вперше з'явився в Європі в епоху Відродження.

У сучасній академічній науці, символ Сонця застосовується як індекс для астрономічних констант, що стосуються Сонця. Світність, масу й радіус зір часто подають із використанням відповідних величин Сонця як одиниць вимірювання.

Сонце
Назва Символ Код
Юнікода

codepoint

Зображення

Юнікода

Представляє
Сонце image
 U+2609

(dec 9737)

☉ Сонце (центр нашої планетної системи)
image
 U+1F71A
(dec 128794) 		🜚 Сонце з одним променем
image
 U+1F31E
(dec 127774) 		🌞 Обличчя Сонця або геральдичне «Сонце», не є астрономічним символом.
Місяць
Назва Символ Код
Юнікода 		Зображення
Юнікода 		Представляє
Місяць, або перша чверть Місяця image
 U+263D
(dec 9789) 		☽︎ Зростаючий Місяць
image
 U+1F31B
(dec 127771) 		🌛
Повний Місяць image
 U+1F315

(dec 127765)

🌕︎ Біле коло, як на нічному небі.
image
 U+1F31D

(dec 127773)

🌝
Остання чверть Місяця image
 U+263E

(dec 9790)

☾︎ Спадаючий Місяць
image
 U+1F31C

(dec 127772)

🌜
Молодик image
 U+1F311

(dec 127761)

🌑︎
image
 U+1F31A

(dec 127770)

🌚
Сонячні константи
Константа Символ Значення
Світність Сонця L☉ 3,839 × 1026 В, або 3,839 × 1033 ерг/с
Маса Сонця M☉ 1,98892 × 1030 кг
Сонячний радіус R☉ 6,955 × 108 м
Ефективна температура Сонця Teff☉ 5777 К
Джерела зображених символів:

Символи для планет

image
Середньовічне зображення Зодіаку і класичних планет. Планети представлені сімома обличчями.

Символи для класичних планет з'являються в середньовічних візантійських рукописах, у яких збереглося багато стародавніх гороскопів. Символи для Меркурія, Венери, Юпітера і Сатурна були помічені в пізніх грецьких папірусах. Символи для Юпітера і Сатурна визначені як монограми відповідних грецьких назв, а символ Меркурія є стилізованим кадуцеєм. На думку А. С. Д. Маундера, попередники планетарних символів використовувались у мистецтві для представлення богів, пов'язаних із класичними планетами; Планісфера Б'янкіні, створена в II ст., показує грецькі персоніфікації планетарних богів, прикрашені ранніми версіями планетарних символів: Меркурій із кадукеєм; до намиста Венери прикріплений шнур, поєднаний з іншим намистом; Марс має спис, Юпітер — палицю, Сатурн — косу; Сонце має вінець із променями, що відходять від нього; а Місяць має головний убір із півмісяцем.

Діаграма в «Компендіумі астрології» XII ст. роботи Йоханнеса Каматероса показує Сонце як коло з променем, Юпітер як букву дзета (ініціал Зевса, аналога Юпітера у грецькій міфології), Марс як щит зі схрещеними списами, а інші класичні планети — як символи, що нагадують сучасні, без позначки-хрестика, яка є в сучасній інтерпретації. Ці позначки вперше з'являються приблизно в XVI столітті. За даними Маундера, додавання хрестів могло бути «спробою надати присмак християнства символам старих язичницьких богів».

Символи для Урана були створені незабаром після його відкриття. Один символ, image, вигаданий Дж. Келером і уточненим Боде, був призначений для позначення нововиявленого металу платини; оскільки платина, яку часто називають білим золотом, була знайдена хіміками у суміші із залізом, символ платини об'єднує алхімічні символи заліза, ♂, і золота, ☉. Цей символ також поєднує в собі символи Марса (♂) і Сонця (☉), тому що в грецькій міфології Уран представляв рай, і демонструє поєднану силу списа Марса і Сонце. Ще один символ, image, був запропонований Лаландом 1784 р. У листі до Гершеля, Лаланд описав його як "«un globe surmonté par la première lettre de votre nom» («куля, увінчана першою літерою твого імені»).

Декілька символів були запропоновані для Нептуна на позначення запропонованих назв планети. Стверджуючи право назвати своє відкриття, Урбен Левер'є спочатку запропонував назву «Нептун» і символ тризуба, одночасно збрехавши, що це було офіційно схвалено французьким Бюро довгот. У жовтні він намагався назвати планету Leverrier, на свою честь, і мав підтримку в цьому від директора обсерваторії Франсуа Араго, який, своєю чергою, запропонував новий символ для планети (image). Однак ця пропозиція наштовхнулася на жорсткий опір за межами Франції. Французькі альманахи дуже швидко повернули назву Гершель для Урана, на честь її першовідкривача сера Вільяма Гершеля, та Левер'є для нової планети. Професор Джеймс Піланс з Единбурзького університету захищав для нової планети назву Янус і запропонував ключ як її символ. Василь Струве представив назву Нептун 29 грудня 1846 р. у Санкт-Петербурзькій академії наук. У серпні 1847 року, Бюро довгот оголосило про своє рішення слідувати усталеній астрономічній практиці і прийняло назву Нептун, але Араго утримався від участі в цьому рішенні.

Міжнародний астрономічний союз не рекомендує використовувати ці символи в журнальних статтях. У деяких випадках, коли планетарні символи можуть бути використані, наприклад, у заголовках таблиць, «Керівництво зі стилю МАС» допускає деякі одно — і  дволітерні (для усунення неоднозначності між Меркурієм і Марсом) скорочення назв планет.

Планети
Назва Абревіатура
МАС 		Символ Код
Юнікода 		Зображення
Юнікода 		Представляє
Меркурій Me image
 U+263F
(dec 9791) 		☿ Кадукей Меркурія
Венера V image
 U+2640
(dec 9792) 		♀ Намисто Венери (або «дзеркальце»)
Земля E image
 U+2641
(dec 9793) 		♁ Держава,
image
 U+1F728
(dec 128808) 		🜨 Куля з екватором та меридіаном

(альтернативні позначення схожої форми: U+2295 ⊕ CIRCLED PLUS; U+2A01 ⨁ N-ARY CIRCLED PLUS OPERATOR; U+1F310 🌐 GLOBE WITH MERIDIANS)

Марс Ma image
 U+2642
(dec 9794) 		♂ Щит та спис Марса
Юпітер J image
 U+2643
(dec 9795) 		♃ Літера Дзета (від першої літери імені Зевс)
Сатурн S image
 U+2644
(dec 9796) 		♄ Серп або коса Сатурна
Уран U image
 U+26E2
(dec 9954) 		⛢ Платина
image
 U+2645
(dec 9797) 		♅ Куля, на яку встановлена літера H (від Гершель),
більш поширений у старій або британській літературі
Нептун N image
 U+2646
(dec 9798) 		♆ Тризубець Нептуна
image
 U+2BC9 ⯉ Куля, на яку встановлені літери «L» і «V», (від Левер'є),
більш поширений у старій, особливо французькій літературі

Символи для малих планет

Після того, як Джузеппе Піацці відкрив Цереру, група астрономів ратифікувала назву, яку він запропонував, а символом карликової планети був обраний серп.

Символ для 2 Паллади, спис Афіни Паллади, був винайдений бароном Францем Ксавером фон Цахом, і представлений ним у своєму «Monatliche correspondenz zur beförderung der erd- und himmels-kunde». У листі до фон Цаха, першовідкривач Генріх Вільгельм Маттеус Ольберс (який назвав нещодавно виявлений астероїд) висловив своє схвалення запропонованому символу, але шкодував, що руків'я серпа Церери було прикрашене кулею замість перекладини, щоб краще відрізняти його від знака Венери.

Карл Людвіг Гардінг створив символ для 3 Юнони. Хардінг, який відкрив цей астероїд, запропонував назву Юнона і скіпетр, увінчаний зіркою, як її астрономічний символ.

Символ 4 Вести придумав німецький математик Карл Фрідріх Гаусс. Доктор Ольберс, який раніше відкрив і назвав 2 Палладу, надав Гаусу честь назвати своє нове відкриття. Гаус вирішив назвати новий астероїд на честь богині Вести, а також розробив символ (image): вівтар богині, зі священним вогнем на ньому. Інші сучасні письменники використовують більш складний символ (image).

Наступні два астероїди, 5 Астрея і 6 Геба, були виявлені Карлом Людвигом Генке. Він попросив, щоб символом для 5 Астрея був перевернутий якір; однак деколи використовували ваги. Гаус назвав 6 Гебу на прохання Генке і обрав келих як символ.

По мірі подальшого відкриття астероїдів астрономи продовжували присвоювати символи до них. Так, 7 Ірида отримав символ веселки із зіркою; 8 Флора — квітку; 9 Метіда — око із зіркою; 10 Гігея — вертикальну змію із зіркою на голові; 11 Партенопа — стоячу рибу із зіркою; 12 Вікторія — зірку з гілкою лавра згори; 13 Егерія — щит; 14 Ірена — голуба з оливковою гілкою із зіркою на голові; 15 Евномія — серце, увінчане зіркою; 16 Психея — крило метелика із зіркою; 17 Фетіда — дельфіна із зіркою; 18 Мельпомена — кинджал на фоні зірки; і 19 Фортуна, зірки на фоні колеса Фортуни.

Йоганн Франц Енке вніс значні зміни публікацією у «Berliner Astronomisches Jahrbuch» (BAJ, «Берлінський астрономічний щорічник») за 1851 рік, — замість символів, він представив цифри, обведені колом, хоча його нумерація починалася з Астреї, а перші чотири астероїди продовжували позначатись своїми традиційними символами. Ця інновація була дуже швидко прийнята астрономічним співтовариством. На наступний рік (1852), номер Астреї був збільшений до 5, але астероїди від Церери до Вести були перераховані за номерами тільки у виданні 1867 р. Коло пізніше перетворилось на пару круглих дужок, а дужки протягом наступних кількох десятиліть поступово почали щезати.

Кілька астероїдів отримали символи від їх відкривачів і після того, як позначення номером у колі сталі широко поширеними. Астероїдам 26 Прозерпіна, 28 Беллона, 35 Левкотея і 37 Фідес (всі виявлені Карлом Лютером) були призначені, відповідно, символи граната з зіркою всередині; батога і списа; старовинного маяка і хреста. Символом 29 Амфітріти, відкритої Альбертом Мартом, стала черепашка.

Назва і символ Плутона були оголошені першовідкривачами 1 травня 1930 р. Його символ, монограма з букв PL, може бути витлумачений як Плутон або Персіваль Лоуелл, астроном, який ініціював пошук обсерваторією Лоуелла планети за межами орбіти Нептуна.

Назва Символ Код
Юнікода 		Зображення
Юнікода 		Представляє
1 Церера image U+26B3
(dec 9907) 		⚳ Серп тримачем донизу
2 Паллада image U+26B4
(dec 9908) 		⚴ Спис
3 Юнона image U+26B5
(dec 9909) 		⚵ Скіпетр із зорею нагорі
image
4 Веста image U+26B6
(dec 9910) 		⚶ Вівтар із вогнищем
image
5 Астрея image Якір
image Ваги
6 Геба image Келих
7 Ірида image Райдуга із зорею всередині
8 Флора image U+2698
(dec 9880) 		⚘ Квітка
9 Метіда image Око із зорею над ним
10 Гігея image Змія із зорею
image U+2695
(dec 9877) 		⚕ Посох Асклепія
11 Партенопа image Риба із зорею
image Арфа
12 Вікторія image Зоря з гілкою лавра
13 Егерія image Круглий щит
14 Ейрена image Голуб з оливковою гілкою у дзьобі та зорею на голові
15 Евномія image Серце із зорею згори
16 Психея image Крило метелика та зоря
17 Фетіда image Дельфін та зоря
18 Мельпомена image Кинджал поверху зорі
19 Фортуна image Зоря поверху колеса
26 Прозерпіна image Гранат із зорею всередині
28 Беллона image Батіг та спис Беллони
29 Амфітріта image Черепашка
35 Левкотея image Старовинний маяк
37 Фідес image Латинський хрест, із ширшими та закругленими краями
134340 Плутон image U+2647
(dec 9799) 		♇ Монограма з літер P та L від назви Плутон або імені Персіваль Лоуелл
image U+2BD3 ⯓

Символи зодіакальних сузір'їв і знаків

Див. також: Зодіак

Символи зодіаку мають кілька астрономічних інтерпретацій. Залежно від контексту зодіакальний символ може позначати або сузір'я, або точку чи інтервал на площині екліптики.

Список астрономічних явищ, опублікованих в альманахах, іноді включав поєднання зір і планет або Місяця; щоб не друкувати повну назву зорі, замість неї деколи використовували грецьку літеру і символ сузір'я зорі. Екліптика була розділена 12 знаків, кожен розділений на 30°, і компонент знака екліптики був виражений або числом від 0 до 11, або відповідним символом зодіаку.

У сучасному академічному використанні всі сузір'я, у тому числі 12 зодіакальних, мають трилітерні абревіатури. Зодіакальні символи також іноді використовується для представлення точок на екліптиці, особливо сонцестоянь і рівнодень. Кожен символ сприйматися як «перша точка» кожного знака, тому, ♈︎ позначає весняне рівнодення, ♋︎ літнє сонцестояння, ♎︎ осіннє рівнодення, і ♑︎ зимове сонцестояння.

Зодіак
Назва Абревіатура
МАС 		Знаки Градуси Символ Код
Юнікоду 		Зображення
Юнікоду
Овен Ari 0 0° image U+2648
(dec 9800) 		♈︎
Телець Tau 1 30° image U+2649
(dec 9801) 		♉︎
Близнята Gem 2 60° image U+264A
(dec 9802) 		♊︎
Рак Cnc 3 90° image U+264B
(dec 9803) 		♋︎
Лев Leo 4 120° image U+264C
(dec 9804) 		♌︎
Діва Vir 5 150° image U+264D
(dec 9805) 		♍︎
Терези Lib 6 180° image U+264E
(dec 9806) 		♎︎
Скорпіон Sco 7 210° image U+264F
(dec 9807) 		♏︎
Стрілець Sgr 8 240° image U+2650

(dec 9808)

♐︎
Козоріг Cap 9 270° image U+2651
(dec 9809) 		♑︎
Водолій Aqr 10 300° image U+2652

(dec 9810)

♒︎
Риби Psc 11 330° image U+2653

(dec 9811)

♓︎

Інші символи

Символи аспектів та вузлів вперше з'явились у середньовічних текстах, хоча середньовічне та сучасне застосування символів вузлів відрізняються; ☊ раніше позначав низхідний вузол, а ☋ — висхідний. При описі Кеплерівських елементів орбіти, ☊ іноді використовується для позначення екліптичної довготи висхідного вузла, хоча більш поширеним є використання Ω (великої літери омега), яка колись була типографічною заміною старого символу.

Символи аспектів вперше з'являються у візантійських кодексах. З п'яти аспектів Птолемея в астрономії використовуються лише три — сполучення, протистояння і квадратура.

Символи для комети (☄) і зорі (image) використовувались у друкованих працях про астрономічні спостереження комет. У таблицях цих спостережень ☄ позначало комету, яка обговорювалась, а image — зорю, щодо якої були зроблені вимірювання положення комети.

Інші символи
Назва Символ Код
Юнікода 		Зображення
Юнікода
Висхідний вузол image U+260A
(dec 9738) 		☊
Нисхідний вузол image U+260B
(dec 9739) 		☋
Сполучення image U+260C
(dec 9740) 		☌
Протистояння image U+260D
(dec 9741) 		☍
Покриття image U+1F775 🝵
Місячне затемнення image U+1F776 🝶
Квадратура image U+25A1
(dec 9633) 		□
Комета image U+2604
(dec 9732) 		☄
Зоря image U+2605
(dec 9733) 		★

На позначення метеоритні потоки в літературі зрідка використовують астрономічні символи, розроблені Денісом Московіцем. Вони засновані на символі сузір’я, в якому знаходиться радіант. Для усунення неоднозначності Акварид і Таурид використовуються додаткові літери.

Південні дельта-Аквариди image
Ета-Аквариди image
Гемініди image
Леоніди image
Ліриди image
Оріоніди image
Персеїди image
Квадрантиди image
Тауриди imageimage
Урсиди image

Для проходжень Меркурія та Венери диском Сонця Московіц запропонував накласти відповідний планетарний символ на символ Сонця, подовживши поперечину символу до стрілки: image (Меркурій), image (Венера). Ці символи досі обмежено використовують.

Також зрідка використовують символ Московіца для комети Галлея, image. Це просто стандартний символ комети з літерою H (від прізвища Halley).

Див. також

image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Астрономічні символи
  • Алхімічні символи

Примітки

  1. Йоганн Франц Енке, Berliner Astronomisches Jahrbuch für 1853, Berlin 1850, p. VIII
  2. Pasko, Wesley Washington (1894). American dictionary of printing and bookmaking. с. 29. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  3. https://www.unicode.org/charts/PDF/U2600.pdf
  4. The Unicode Consortium
  5. https://www.unicode.org/charts/PDF/U1F300.pdf
  6. Neugebauer, Otto; Van Hoesen, H. B. (1987). Greek Horoscopes. с. 1, 159, 163. ISBN 0-8357-0314-2.
  7. Green, Simon F.; Jones, Mark H.; Burnell, S. Jocelyn (2004). An introduction to the sun and stars. Cambridge University Press. с. 8.
  8. Goswami, Aruna (2010). Principles and Perspectives in Cosmochemistry: Lecture Notes of the Kodai School on 'Synthesis of Elements in Stars' Held at Kodaikanal Observatory, India, April 29 - May 13, 2008. с. 4—5.
  9. Астрономічні знаки // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 с. : іл. — ISBN 966-613-263-X.
  10. Planet Symbols. NASA. Архів оригіналу за 17 березня 2010. Процитовано 4 березня 2010. [Архівовано 2015-04-09 у Wayback Machine.]
  11. Cox, Arthur (2001). Allen's astrophysical quantities. Springer. с. 2. ISBN 0-387-95189-X.
  12. Hilton, James L. (14 червня 2011). When Did the asteroids Become Minor Planets?. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 24 квітня 2013. [Архівовано 2016-06-12 у Wayback Machine.]
  13. Frey, A. (1857). Nouveau manuel complet de typographie contenant les principes théoriques et pratiques de cet art. с. 379. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  14. Éphémérides des mouvemens célestes. 1774. с. xxxiv. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  15. The Penny cyclopædia of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge. Т. 22. C. Knight. 1842. с. 197. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  16. The Encyclopedia Americana: a library of universal knowledge. Т. 26. Encyclopedia Americana Corp. 1920. с. 162—163. Процитовано 24 березня 2011.
  17. Putnam, Edmund Whitman (1914). The essence of astronomy: things every one should know about the sun, moon, and stars. G.P. Putnam's sons. с. 197. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  18. Almanach de Gotha. Т. 158. 1852. с. ii. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 25 лютого 2018.
  19. (Firm), Hachette (1908). Almanach Hachette. с. 8. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  20. Carroll, Bradley W.; Ostlie, Dale A. (2007), An Introduction to Modern Astrophysics, Pearson Addison-Wesley, с. Appendix A, ISBN 0-8053-0402-9
  21. S. C. Tripathy; H. M. Antia (1999). Influence of surface layers on the seismic estimate of the solar radius. Solar Physics. 186 (1/2): 1—11. Bibcode:1999SoPh..186....1T. doi:10.1023/A:1005116830445.
  22. T. M. Brown; (1998). Accurate Determination of the Solar Photospheric Radius. Astrophysical Journal Letters. 500 (2): L195. arXiv:astro-ph/9803131. Bibcode:1998ApJ...500L.195B. doi:10.1086/311416.
  23. Section 14: Geophysics, Astronomy, and Acoustics. Handbook of Chemistry and Physics (вид. 88th). CRC Press. Архів оригіналу за 11 травня 2009. [Архівовано 2009-05-11 у Wayback Machine.]
  24. Jones, Barrie William (2004). Life in the Solar System and Beyond. Springer. с. 7. ISBN 1-85233-101-1.
  25. Gray, David F. (2005). The observation and analysis of stellar photospheres. Cambridge University Press. с. 505.
  26. Salaris, Maurizio; Cassisi, Santi (2005). Evolution of stars and stellar populations. John Wiley and Sons. с. 351.
  27. Tielens, A. G. G. M. (2005). The physics and chemistry of the interstellar medium. Cambridge University Press. с. xi.
  28. Neugebauer, Otto (1975). A history of ancient mathematical astronomy. с. 788—789. ISBN 0-387-06995-X.
  29. Jones, Alexander (1999). Astronomical papyri from Oxyrhynchus. с. 62–63. ISBN 0-87169-233-3.
  30. Bianchini's planisphere. Florence, Italy: Istituto e Museo di Storia della Scienza (Institute and Museum of the History of Science). Архів оригіналу за 30 жовтня 2009. Процитовано 17 березня 2010.
  31. Maunder, A. S. D. (1934). The origin of the symbols of the planets. The Observatory. 57: 238—247. Bibcode:1934Obs....57..238M.
  32. Bode, J. E. (1784). Von dem neu entdeckten Planeten. с. 95—96. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  33. Gould, B. A. (1850). Report on the history of the discovery of Neptune. Smithsonian Institution. с. 5. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  34. Cain, Fraser. Symbol for Uranus. Universe Today. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 18 березня 2013.
  35. Francisca Herschel (August 1917). The meaning of the symbol H+o for the planet Uranus. The Observatory. Bibcode:1917Obs....40..306H. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 1 березня 2018.
  36. Littmann, Mark; Standish, E. M. (2004). Planets Beyond: Discovering the Outer Solar System. Courier Dover Publications. с. 50. ISBN 0-486-43602-0.
  37. Pillans, James (1847). Ueber den Namen des neuen Planeten. Astronomische Nachrichten. 25 (26): 389—392. Bibcode:1847AN.....25..389.. doi:10.1002/asna.18470252602. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 1 березня 2018.
  38. Baum, Richard; Sheehan, William (2003). In Search of Planet Vulcan: The Ghost in Newton's Clockwork Universe. Basic Books. с. 109—110. ISBN 0-7382-0889-2.
  39. Gingerich, Owen (1958). The Naming of Uranus and Neptune. Astronomical Society of the Pacific Leaflets. 8: 9—15. Bibcode:1958ASPL....8....9G.
  40. Hind, J. R. (1847). Second report of proceedings in the Cambridge Observatory relating to the new Planet (Neptune). Astronomische Nachrichten. 25 (21): 309—314. Bibcode:1847AN.....25..309.. doi:10.1002/asna.18470252102.
  41. Bureau Des Longitudes, France (1847). Connaissance des temps: ou des mouvementes célestes, à l'usage des astronomes. с. unnumbered front matter. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  42. The IAU Style Manual (PDF). 1989. с. 27. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 25 лютого 2018.
  43. Mattison, Hiram (1872). High-School Astronomy. Sheldon & Co. с. 32—36. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  44. Signs of the Planets. Universe Today. 6 серпня 2009. Архів оригіналу за 3 червня 2010. Процитовано 8 березня 2010.
  45. Schumacher, H. C. (1846). Name des Neuen Planeten. Astronomische Nachrichten. 25: 81—82. Bibcode:1846AN.....25...81L. doi:10.1002/asna.18470250603. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 1 березня 2018.
  46. Bode, J. E., ред. (1801). Berliner astronomisches Jahrbuch führ das Jahr 1804. с. 97—98. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  47. von Zach, Franz Xaver (1802). Monatliche correspondenz zur beförderung der erd- und himmels-kunde, Volume 6 [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]. pp. 95-96.
  48. von Zach, Franz Xaver (1804). Monatliche correspondenz zur beförderung der erd- und himmels-kunde. Т. 10. с. 471. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  49. von Zach, Franz Xaver (1807). Monatliche correspondenz zur beförderung der erd- und himmels-kunde. Т. 15. с. 507. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  50. Carlini, Francesco (1808). Effemeridi astronomiche di Milano per l'anno 1809. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  51. Faulks, David (9 травня 2006). Proposal to add some Western Astrology Symbols to the UCS (PDF). с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2019. Процитовано 20 листопада 2017. In general, only the signs for Vesta have enough variance to be regarded as different designs. However, all of these Vesta symbols ... are differing designs for 'the hearth and flame of the temple of the Goddess Vesta' in Rome, and can thus be regarded as extreme variants of a single symbol.
  52. Bureau des longitudes (1807). Annuaire pour l'an 1808. с. 5. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  53. Canovai, Stanislao; del-Ricco, Gaetano (1810). Elementi di fisica matematica. с. 149. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
  54. Berlin, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu; Berlin, KöNiglich Preussische Akademie der Wissenschaften zu (1845). Bericht über die zur Bekanntmachung geeigneten Verhandlungen der Königl. Preuss. Akademie der Wissenschaften zu Berlin. с. 406. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018. Der Planet hat mit Einwilligung des Entdeckers den Namen Astraea erhalten, und sein Zeichen wird nach dem Wunsche des Hr. Hencke ein umgekehrter Anker sein.
  55. Wöchentliche Unterhaltungen für Dilettanten und Freunde der Astronomie, Geographie und Witterungskunde. 1847. с. 315. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  56. Steger, Franz (1847). Ergänzungs-conversationslexikon. Т. 3. с. 442. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018. Hofrath Gauß gab auf Hencke's Ansuchen diesem neuen Planetoiden den Namen Hebe mit dem Zeichen (ein Weinglas).
  57. Report of the Council to the Twenty-eighth Annual General Meeting. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 8: 82. 1848. Bibcode:1848MNRAS...8...82.. doi:10.1093/mnras/8.4.82. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018. The symbol adopted for [Iris] is a semicircle to represent the rainbow, with an interior star and a base line for the horizon....The symbol adopted for [Flora's] designation is the figure of a flower.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  58. Extract of a Letter from Mr. Graham. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 8: 147. 1848. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018. I trust, therefore, that astronomers will adopt this name [viz. Metis], with an eye and star for symbol.
  59. de Gasparis, Annibale (1850). Letter to Mr. Hind, from Professor Annibale de Gasparis. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 11: 1. Bibcode:1850MNRAS..11....1D. doi:10.1093/mnras/11.1.1a. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018. The symbol of Hygeia is a serpent (like a Greek ζ) crowned with a star. That of Parthenope is a fish crowned with a star.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. Hind (1850). Letter from Mr. Hind. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 11: 2. Bibcode:1850MNRAS..11....2H. doi:10.1093/mnras/11.1.2. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018. I have called the new planet Victoria, for which I have devised, as a symbol, a star and laurel branch, emblematic of the Goddess of Victory.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  61. (France), Académie des Sciences (1851). Correspondance. Comptes Rendus des Séances de l'Académie des Sciences. 32: 224. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 1 березня 2018. M. De Gasparis adresse ses remerciments à l'Académie, qui lui a décerné, dans la séance solennelle du 16 décembre 1850, deux des médailles de la fondation Lalande, pour la découverte des planètes Hygie, Parthénope et Egérie. M. de Gasparis annonce qu'il a choisi, pour symbole de cette dernière planète, la figure d'un bouclier.
  62. Hind (1851). On the Discovery of a Fourth New Planet, at Mr. Bishop's Observatory, Regent's Park. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 11: 171. doi:10.1093/mnras/11.8.170a. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018. Sir John Herschel, who kindly undertook the selection of a name for this, the fourteenth member of the ultra-zodiacal group, has suggested Irene as one suitable to the present time, the symbol to be a dove carrying an olive-branch with a star on the head; and since the announcement of this name, I have been gratified in receiving from all quarters the most unqualified expressions of approbation.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  63. de Gasparis, Annibale (1851). Beobachtungen und Elemente der Eunomia. Astronomische Nachrichten. 33: 174. Bibcode:1851AN.....33..173D. doi:10.1002/asna.18520331107. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018. J'ai proposé le nom Eunomia pour la nouvelle planète. Le symbole serait un coeur surmonté d'une étoile.
  64. Sonntag, A. (1852). Elemente und Ephemeride der Psyche. Astronomische Nachrichten. 34 (20): 283—286. Bibcode:1852AN.....34..283.. doi:10.1002/asna.18520342010. Архів оригіналу за 22 вересня 2014. Процитовано 1 березня 2018. (in a footnote) Herr Professor de Gasparis schreibt mir, in Bezug auf den von ihm März 17 entdeckten neuen Planeten: "J'ai proposé, avec l'approbation de Mr. Hind, le nom de Psyché pour la nouvelle planète, ayant pour symbole une aile de papillon surmontée d'une étoile."
  65. Luther, R. (1852). Beobachtungen der Thetis auf der Bilker Sternwarte. Astronomische Nachrichten. 34 (16): 243—244. doi:10.1002/asna.18520341606. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018. Herr Director Argelander in Bonn, welcher der hiesigen Sternwarte schon seit längerer Zeit seinen Schutz und Beistand zu Theil werden lässt, hat die Entdeckung des April-Planeten zuerst constatirt und mir bei dieser Gelegenheit dafür den Namen Thetis und das Zeichen [symbol pictured] vorgeschlagen, wodurch der der silberfüssigen Göttinn geheiligte Delphin angedeutet wird. Indem ich mich hiermit einverstanden erkläre, ersuche ich die sämmtlichen Herren Astronomen, diesen Namen und dieses Zeichen annehmen und beibehalten zu wollen.
  66. Hind, J. R. (1852). An astronomical vocabulary. с. v. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  67. Luther, R. (1853). Beobachtungen des neuesten Planeten auf der Bilker Sternwarte. Astronomische Nachrichten. 36 (24): 349—350. doi:10.1002/asna.18530362403. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 1 березня 2018.
  68. Encke, J. F. (1854). Beobachtung der Bellona, nebst Nachrichten über die Bilker Sternwarte. Astronomische Nachrichten. 38 (9): 143—144. Bibcode:1854AN.....38..143.. doi:10.1002/asna.18540380907. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 1 березня 2018.
  69. Rümker, G. (1855). Name und Zeichen des von Herrn R. Luther zu Bilk am 19. April entdeckten Planeten. Astronomische Nachrichten. 40 (24): 373—374. Bibcode:1855AN.....40Q.373L. doi:10.1002/asna.18550402405. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 1 березня 2018.
  70. Luther, R. (1856). Schreiben des Herrn Dr. R. Luther, Directors der Sternwarte zu Bilk, an den Herausgeber. Astronomische Nachrichten. 42 (7): 107—108. Bibcode:1855AN.....42..107L. doi:10.1002/asna.18550420705. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2018.
  71. Marth, A. (1854). Elemente und Ephemeride des März 1 in London entdeckten Planeten Amphitrite. Astronomische Nachrichten. 38 (11): 167—168. Bibcode:1854AN.....38..167.. doi:10.1002/asna.18540381103. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 1 березня 2018.
  72. Schmadel, Lutz D. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. с. 15–18. ISBN 0-354-06174-7.
  73. Chambers, George Frederick (1877). A handbook of descriptive astronomy. Clarendon Press. с. 920—921. ISBN 1-108-01475-5. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  74. Olmsted, Dennis (1855). Letters on astronomy. Harper. с. 288. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  75. Wilson, John (1899). A treatise on English punctuation. с. 302. ISBN 1-4255-3642-5. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  76. Hencke, Karl Ludwig (1847). Schreiben des Herrn Hencke an den Herausgeber. Astronomische Nachrichten. 26 (610): 155—156. Bibcode:1847AN.....26..155H. doi:10.1002/asna.18480261007. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 1 березня 2018.
  77. Austria: Oesterreichischer Universal-Kalender für das gemeine Jahr 1849. 1849. с. xxxix. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 25 лютого 2018.
  78. Webster, Noah; Goodrich, Chauncey Allen (1884). Webster's Complete Dictionary of the English Language. с. 1780. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  79. Admiralty, T.H.E. Board O.F. (1831). The Nautical Almanac and Astronomical Ephemeris for the Year 1833. с. 1. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  80. The American Almanac and Repository of Useful Knowledge, for the Year 1835. 1834. с. 47. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  81. Encyclopædia Britannica, Edition 6. Т. 3. 1823. с. 155. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018. ...observe, that 60 seconds make a minute, 60 minutes make a degree, 30 degrees make a sign, and 12 signs make a circle.
  82. Joyce, Jeremiah (1866). Scientific dialogues for the instruction and entertainment of young people. с. 109. ISBN 1-145-49244-4. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  83. The Nautical Almanac and the Astronomical Ephemeris for the year 1834. 1833. с. xiii. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018. Видання 1834 року «Морського альманаху та Астрономічних Ефемерид» відмовилось від використання числових знаків (серед інших інновацій); порівняйте вираз (екліптичної) довготи у виданнях за роки 1834 [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] і 1833 [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.].
  84. The IAU Style Manual (PDF). 1989. с. 34. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 25 лютого 2018.
  85. Roy, Archie E.; David, Clarke (2003). Astronomy: principles and practice. с. 73. ISBN 978-0-7503-0917-2. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2018.
  86. King-Hele, Desmond (1992). A tapestry of orbits. с. 16. ISBN 978-0-521-39323-2.
  87. Covington, Michael A. (2002). Celestial objects for modern telescopes. Т. 2. с. 77—78.
  88. Ridpath, John Clark, ред. (1897). The standard American encyclopedia. Т. 1. с. 198. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  89. Tupman, G. L. (1877). Observations of Comet I 1877. Astronomische Nachrichten. 89 (11): 169—170. Bibcode:1877AN.....89..169T. doi:10.1002/asna.18770891103. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 24 березня 2011.
  90. Finlay, Alec (2008). One Hundred Year Star-Diary. Kielder Observatory Astronomical Society.
  91. Finlay, Alec (2008). One Hundred Year Star-Diary. Kielder Observatory Astronomical Society.
  92. Finlay, Alec (2008). One Hundred Year Star-Diary. Kielder Observatory Astronomical Society.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Astronomichni simvoli ce simvoli vikoristovuvani dlya predstavlennya astronomichnih ob yektiv teoretichnih pobudov i sposterezhuvanih podij v astronomiyi Cej urivok iz Morskogo almanahu 1833 r demonstruye vikoristannya astronomichnih simvoliv vklyuchayuchi simvoli dlya poznachennya faz Misyacya planet i suzir yiv Poznachennya nebesnih til v nimeckomu almanasi nadrukovanomu 1850 r Najbilsh ranni formi cih simvoliv z yavlyayutsya v greckih papirusah piznoyi antichnosti Vizantijski rukopisi u yakih zbereglisya teksti greckih papirusiv prodovzhili i rozshirili perelik astronomichnih simvoliv Novi simvoli buli zaprovadzheni dlya predstavlennya bagatoh planet i malih planet viyavlenih u XVIII XX stolittyah Ci simvoli kolis shiroko vikoristovuvalis profesijnimi astronomami astronomami amatorami alhimikami i astrologami Hocha voni vse she rutinno vikoristovuyutsya v almanahah ta astrologichnih vidannyah yih vikoristannya u fahovih pracyah z astronomiyi porivnyano ridkisne z deyakimi vinyatkami takimi yak simvoli Soncya i Zemli sho z yavlyayutsya v astronomichnih konstantah i pevni zodiakalni znaki sho vikoristovuyutsya dlya predstavlennya soncestoyan i rivnoden Yunikod oficijno priznachiv kodi dlya bilshosti simvoliv v osnovnomu u bloku riznih simvoliv 2600 26FF i u bloku riznih simvoliv ta piktogram 1F300 1F5FF Simvoli Soncya i MisyacyaVikoristannya astronomichnih poznachen dlya Soncya i Misyacya shodit do glibokoyi davnini Formi simvoliv yaki z yavlyayutsya v originalnih papirusah greckih goroskopiv kolo z odnim promenem dlya Soncya i pivmisyac dlya Misyacya Suchasnij simvol Soncya kolo z krapkoyu vpershe z yavivsya v Yevropi v epohu Vidrodzhennya U suchasnij akademichnij nauci simvol Soncya zastosovuyetsya yak indeks dlya astronomichnih konstant sho stosuyutsya Soncya Svitnist masu j radius zir chasto podayut iz vikoristannyam vidpovidnih velichin Soncya yak odinic vimiryuvannya SonceNazva Simvol Kod Yunikoda codepoint Zobrazhennya Yunikoda PredstavlyayeSonce U 2609 dec 9737 Sonce centr nashoyi planetnoyi sistemi U 1F71A dec 128794 Sonce z odnim promenemU 1F31E dec 127774 Oblichchya Soncya abo geraldichne Sonce ne ye astronomichnim simvolom MisyacNazva Simvol Kod Yunikoda Zobrazhennya Yunikoda PredstavlyayeMisyac abo persha chvert Misyacya U 263D dec 9789 Zrostayuchij MisyacU 1F31B dec 127771 Povnij Misyac U 1F315 dec 127765 Bile kolo yak na nichnomu nebi U 1F31D dec 127773 Ostannya chvert Misyacya U 263E dec 9790 Spadayuchij MisyacU 1F31C dec 127772 Molodik U 1F311 dec 127761 U 1F31A dec 127770 Sonyachni konstantiKonstanta Simvol ZnachennyaSvitnist Soncya L 3 839 1026 V abo 3 839 1033 erg sMasa Soncya M 1 98892 1030 kgSonyachnij radius R 6 955 108 mEfektivna temperatura Soncya Teff 5777 KDzherela zobrazhenih simvoliv Simvoli dlya planetSerednovichne zobrazhennya Zodiaku i klasichnih planet Planeti predstavleni simoma oblichchyami Simvoli dlya klasichnih planet z yavlyayutsya v serednovichnih vizantijskih rukopisah u yakih zbereglosya bagato starodavnih goroskopiv Simvoli dlya Merkuriya Veneri Yupitera i Saturna buli pomicheni v piznih greckih papirusah Simvoli dlya Yupitera i Saturna viznacheni yak monogrami vidpovidnih greckih nazv a simvol Merkuriya ye stilizovanim kaduceyem Na dumku A S D Maundera poperedniki planetarnih simvoliv vikoristovuvalis u mistectvi dlya predstavlennya bogiv pov yazanih iz klasichnimi planetami Planisfera B yankini stvorena v II st pokazuye grecki personifikaciyi planetarnih bogiv prikrasheni rannimi versiyami planetarnih simvoliv Merkurij iz kadukeyem do namista Veneri prikriplenij shnur poyednanij z inshim namistom Mars maye spis Yupiter palicyu Saturn kosu Sonce maye vinec iz promenyami sho vidhodyat vid nogo a Misyac maye golovnij ubir iz pivmisyacem Diagrama v Kompendiumi astrologiyi XII st roboti Johannesa Kamaterosa pokazuye Sonce yak kolo z promenem Yupiter yak bukvu dzeta inicial Zevsa analoga Yupitera u greckij mifologiyi Mars yak shit zi shreshenimi spisami a inshi klasichni planeti yak simvoli sho nagaduyut suchasni bez poznachki hrestika yaka ye v suchasnij interpretaciyi Ci poznachki vpershe z yavlyayutsya priblizno v XVI stolitti Za danimi Maundera dodavannya hrestiv moglo buti sproboyu nadati prismak hristiyanstva simvolam starih yazichnickih bogiv Simvoli dlya Urana buli stvoreni nezabarom pislya jogo vidkrittya Odin simvol vigadanij Dzh Kelerom i utochnenim Bode buv priznachenij dlya poznachennya novoviyavlenogo metalu platini oskilki platina yaku chasto nazivayut bilim zolotom bula znajdena himikami u sumishi iz zalizom simvol platini ob yednuye alhimichni simvoli zaliza i zolota Cej simvol takozh poyednuye v sobi simvoli Marsa i Soncya tomu sho v greckij mifologiyi Uran predstavlyav raj i demonstruye poyednanu silu spisa Marsa i Sonce She odin simvol buv zaproponovanij Lalandom 1784 r U listi do Gershelya Laland opisav jogo yak un globe surmonte par la premiere lettre de votre nom kulya uvinchana pershoyu literoyu tvogo imeni Dekilka simvoliv buli zaproponovani dlya Neptuna na poznachennya zaproponovanih nazv planeti Stverdzhuyuchi pravo nazvati svoye vidkrittya Urben Lever ye spochatku zaproponuvav nazvu Neptun i simvol trizuba odnochasno zbrehavshi sho ce bulo oficijno shvaleno francuzkim Byuro dovgot U zhovtni vin namagavsya nazvati planetu Leverrier na svoyu chest i mav pidtrimku v comu vid direktora observatoriyi Fransua Arago yakij svoyeyu chergoyu zaproponuvav novij simvol dlya planeti Odnak cya propoziciya nashtovhnulasya na zhorstkij opir za mezhami Franciyi Francuzki almanahi duzhe shvidko povernuli nazvu Gershel dlya Urana na chest yiyi pershovidkrivacha sera Vilyama Gershelya ta Lever ye dlya novoyi planeti Profesor Dzhejms Pilans z Edinburzkogo universitetu zahishav dlya novoyi planeti nazvu Yanus i zaproponuvav klyuch yak yiyi simvol Vasil Struve predstaviv nazvu Neptun 29 grudnya 1846 r u Sankt Peterburzkij akademiyi nauk U serpni 1847 roku Byuro dovgot ogolosilo pro svoye rishennya sliduvati ustalenij astronomichnij praktici i prijnyalo nazvu Neptun ale Arago utrimavsya vid uchasti v comu rishenni Mizhnarodnij astronomichnij soyuz ne rekomenduye vikoristovuvati ci simvoli v zhurnalnih stattyah U deyakih vipadkah koli planetarni simvoli mozhut buti vikoristani napriklad u zagolovkah tablic Kerivnictvo zi stilyu MAS dopuskaye deyaki odno i dvoliterni dlya usunennya neodnoznachnosti mizh Merkuriyem i Marsom skorochennya nazv planet PlanetiNazva Abreviatura MAS Simvol Kod Yunikoda Zobrazhennya Yunikoda PredstavlyayeMerkurij Me U 263F dec 9791 Kadukej MerkuriyaVenera V U 2640 dec 9792 Namisto Veneri abo dzerkalce Zemlya E U 2641 dec 9793 Derzhava U 1F728 dec 128808 Kulya z ekvatorom ta meridianom alternativni poznachennya shozhoyi formi U 2295 CIRCLED PLUS U 2A01 N ARY CIRCLED PLUS OPERATOR U 1F310 GLOBE WITH MERIDIANS Mars Ma U 2642 dec 9794 Shit ta spis MarsaYupiter J U 2643 dec 9795 Litera Dzeta vid pershoyi literi imeni Zevs Saturn S U 2644 dec 9796 Serp abo kosa SaturnaUran U U 26E2 dec 9954 PlatinaU 2645 dec 9797 Kulya na yaku vstanovlena litera H vid Gershel bilsh poshirenij u starij abo britanskij literaturiNeptun N U 2646 dec 9798 Trizubec NeptunaU 2BC9 Kulya na yaku vstanovleni literi L i V vid Lever ye bilsh poshirenij u starij osoblivo francuzkij literaturiSimvoli dlya malih planetPislya togo yak Dzhuzeppe Piacci vidkriv Cereru grupa astronomiv ratifikuvala nazvu yaku vin zaproponuvav a simvolom karlikovoyi planeti buv obranij serp Simvol dlya 2 Palladi spis Afini Palladi buv vinajdenij baronom Francem Ksaverom fon Cahom i predstavlenij nim u svoyemu Monatliche correspondenz zur beforderung der erd und himmels kunde U listi do fon Caha pershovidkrivach Genrih Vilgelm Matteus Olbers yakij nazvav neshodavno viyavlenij asteroyid visloviv svoye shvalennya zaproponovanomu simvolu ale shkoduvav sho rukiv ya serpa Cereri bulo prikrashene kuleyu zamist perekladini shob krashe vidriznyati jogo vid znaka Veneri Karl Lyudvig Garding stvoriv simvol dlya 3 Yunoni Harding yakij vidkriv cej asteroyid zaproponuvav nazvu Yunona i skipetr uvinchanij zirkoyu yak yiyi astronomichnij simvol Simvol 4 Vesti pridumav nimeckij matematik Karl Fridrih Gauss Doktor Olbers yakij ranishe vidkriv i nazvav 2 Palladu nadav Gausu chest nazvati svoye nove vidkrittya Gaus virishiv nazvati novij asteroyid na chest bogini Vesti a takozh rozrobiv simvol vivtar bogini zi svyashennim vognem na nomu Inshi suchasni pismenniki vikoristovuyut bilsh skladnij simvol Nastupni dva asteroyidi 5 Astreya i 6 Geba buli viyavleni Karlom Lyudvigom Genke Vin poprosiv shob simvolom dlya 5 Astreya buv perevernutij yakir odnak dekoli vikoristovuvali vagi Gaus nazvav 6 Gebu na prohannya Genke i obrav kelih yak simvol Po miri podalshogo vidkrittya asteroyidiv astronomi prodovzhuvali prisvoyuvati simvoli do nih Tak 7 Irida otrimav simvol veselki iz zirkoyu 8 Flora kvitku 9 Metida oko iz zirkoyu 10 Gigeya vertikalnu zmiyu iz zirkoyu na golovi 11 Partenopa stoyachu ribu iz zirkoyu 12 Viktoriya zirku z gilkoyu lavra zgori 13 Egeriya shit 14 Irena goluba z olivkovoyu gilkoyu iz zirkoyu na golovi 15 Evnomiya serce uvinchane zirkoyu 16 Psiheya krilo metelika iz zirkoyu 17 Fetida delfina iz zirkoyu 18 Melpomena kindzhal na foni zirki i 19 Fortuna zirki na foni kolesa Fortuni Jogann Franc Enke vnis znachni zmini publikaciyeyu u Berliner Astronomisches Jahrbuch BAJ Berlinskij astronomichnij shorichnik za 1851 rik zamist simvoliv vin predstaviv cifri obvedeni kolom hocha jogo numeraciya pochinalasya z Astreyi a pershi chotiri asteroyidi prodovzhuvali poznachatis svoyimi tradicijnimi simvolami Cya innovaciya bula duzhe shvidko prijnyata astronomichnim spivtovaristvom Na nastupnij rik 1852 nomer Astreyi buv zbilshenij do 5 ale asteroyidi vid Cereri do Vesti buli pererahovani za nomerami tilki u vidanni 1867 r Kolo piznishe peretvorilos na paru kruglih duzhok a duzhki protyagom nastupnih kilkoh desyatilit postupovo pochali shezati Kilka asteroyidiv otrimali simvoli vid yih vidkrivachiv i pislya togo yak poznachennya nomerom u koli stali shiroko poshirenimi Asteroyidam 26 Prozerpina 28 Bellona 35 Levkoteya i 37 Fides vsi viyavleni Karlom Lyuterom buli priznacheni vidpovidno simvoli granata z zirkoyu vseredini batoga i spisa starovinnogo mayaka i hresta Simvolom 29 Amfitriti vidkritoyi Albertom Martom stala cherepashka Nazva i simvol Plutona buli ogolosheni pershovidkrivachami 1 travnya 1930 r Jogo simvol monograma z bukv PL mozhe buti vitlumachenij yak Pluton abo Persival Louell astronom yakij iniciyuvav poshuk observatoriyeyu Louella planeti za mezhami orbiti Neptuna Nazva Simvol Kod Yunikoda Zobrazhennya Yunikoda Predstavlyaye1 Cerera U 26B3 dec 9907 Serp trimachem donizu2 Pallada U 26B4 dec 9908 Spis3 Yunona U 26B5 dec 9909 Skipetr iz zoreyu nagori4 Vesta U 26B6 dec 9910 Vivtar iz vognishem5 Astreya YakirVagi6 Geba Kelih7 Irida Rajduga iz zoreyu vseredini8 Flora U 2698 dec 9880 Kvitka9 Metida Oko iz zoreyu nad nim10 Gigeya Zmiya iz zoreyuU 2695 dec 9877 Posoh Asklepiya11 Partenopa Riba iz zoreyuArfa12 Viktoriya Zorya z gilkoyu lavra13 Egeriya Kruglij shit14 Ejrena Golub z olivkovoyu gilkoyu u dzobi ta zoreyu na golovi15 Evnomiya Serce iz zoreyu zgori16 Psiheya Krilo metelika ta zorya17 Fetida Delfin ta zorya18 Melpomena Kindzhal poverhu zori19 Fortuna Zorya poverhu kolesa26 Prozerpina Granat iz zoreyu vseredini28 Bellona Batig ta spis Belloni29 Amfitrita Cherepashka35 Levkoteya Starovinnij mayak37 Fides Latinskij hrest iz shirshimi ta zakruglenimi krayami134340 Pluton U 2647 dec 9799 Monograma z liter P ta L vid nazvi Pluton abo imeni Persival LouellU 2BD3 Simvoli zodiakalnih suzir yiv i znakivDiv takozh Zodiak Simvoli zodiaku mayut kilka astronomichnih interpretacij Zalezhno vid kontekstu zodiakalnij simvol mozhe poznachati abo suzir ya abo tochku chi interval na ploshini ekliptiki Spisok astronomichnih yavish opublikovanih v almanahah inodi vklyuchav poyednannya zir i planet abo Misyacya shob ne drukuvati povnu nazvu zori zamist neyi dekoli vikoristovuvali grecku literu i simvol suzir ya zori Ekliptika bula rozdilena 12 znakiv kozhen rozdilenij na 30 i komponent znaka ekliptiki buv virazhenij abo chislom vid 0 do 11 abo vidpovidnim simvolom zodiaku U suchasnomu akademichnomu vikoristanni vsi suzir ya u tomu chisli 12 zodiakalnih mayut triliterni abreviaturi Zodiakalni simvoli takozh inodi vikoristovuyetsya dlya predstavlennya tochok na ekliptici osoblivo soncestoyan i rivnoden Kozhen simvol sprijmatisya yak persha tochka kozhnogo znaka tomu poznachaye vesnyane rivnodennya litnye soncestoyannya osinnye rivnodennya i zimove soncestoyannya ZodiakNazva Abreviatura MAS Znaki Gradusi Simvol Kod Yunikodu Zobrazhennya YunikoduOven Ari 0 0 U 2648 dec 9800 Telec Tau 1 30 U 2649 dec 9801 Bliznyata Gem 2 60 U 264A dec 9802 Rak Cnc 3 90 U 264B dec 9803 Lev Leo 4 120 U 264C dec 9804 Diva Vir 5 150 U 264D dec 9805 Terezi Lib 6 180 U 264E dec 9806 Skorpion Sco 7 210 U 264F dec 9807 Strilec Sgr 8 240 U 2650 dec 9808 Kozorig Cap 9 270 U 2651 dec 9809 Vodolij Aqr 10 300 U 2652 dec 9810 Ribi Psc 11 330 U 2653 dec 9811 Inshi simvoliSimvoli aspektiv ta vuzliv vpershe z yavilis u serednovichnih tekstah hocha serednovichne ta suchasne zastosuvannya simvoliv vuzliv vidriznyayutsya ranishe poznachav nizhidnij vuzol a vishidnij Pri opisi Keplerivskih elementiv orbiti inodi vikoristovuyetsya dlya poznachennya ekliptichnoyi dovgoti vishidnogo vuzla hocha bilsh poshirenim ye vikoristannya W velikoyi literi omega yaka kolis bula tipografichnoyu zaminoyu starogo simvolu Simvoli aspektiv vpershe z yavlyayutsya u vizantijskih kodeksah Z p yati aspektiv Ptolemeya v astronomiyi vikoristovuyutsya lishe tri spoluchennya protistoyannya i kvadratura Simvoli dlya kometi i zori vikoristovuvalis u drukovanih pracyah pro astronomichni sposterezhennya komet U tablicyah cih sposterezhen poznachalo kometu yaka obgovoryuvalas a zoryu shodo yakoyi buli zrobleni vimiryuvannya polozhennya kometi Inshi simvoliNazva Simvol Kod Yunikoda Zobrazhennya YunikodaVishidnij vuzol U 260A dec 9738 Nishidnij vuzol U 260B dec 9739 Spoluchennya U 260C dec 9740 Protistoyannya U 260D dec 9741 Pokrittya U 1F775 Misyachne zatemnennya U 1F776 Kvadratura U 25A1 dec 9633 Kometa U 2604 dec 9732 Zorya U 2605 dec 9733 Na poznachennya meteoritni potoki v literaturi zridka vikoristovuyut astronomichni simvoli rozrobleni Denisom Moskovicem Voni zasnovani na simvoli suzir ya v yakomu znahoditsya radiant Dlya usunennya neodnoznachnosti Akvarid i Taurid vikoristovuyutsya dodatkovi literi Pivdenni delta Akvaridi Eta Akvaridi Geminidi Leonidi Liridi Orionidi Perseyidi Kvadrantidi Tauridi Ursidi Dlya prohodzhen Merkuriya ta Veneri diskom Soncya Moskovic zaproponuvav naklasti vidpovidnij planetarnij simvol na simvol Soncya podovzhivshi poperechinu simvolu do strilki Merkurij Venera Ci simvoli dosi obmezheno vikoristovuyut Takozh zridka vikoristovuyut simvol Moskovica dlya kometi Galleya Ce prosto standartnij simvol kometi z literoyu H vid prizvisha Halley Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Astronomichni simvoli Alhimichni simvoliPrimitkiJogann Franc Enke Berliner Astronomisches Jahrbuch fur 1853 Berlin 1850 p VIII Pasko Wesley Washington 1894 American dictionary of printing and bookmaking s 29 Arhiv originalu za 23 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 https www unicode org charts PDF U2600 pdf The Unicode Consortium https www unicode org charts PDF U1F300 pdf Neugebauer Otto Van Hoesen H B 1987 Greek Horoscopes s 1 159 163 ISBN 0 8357 0314 2 Green Simon F Jones Mark H Burnell S Jocelyn 2004 An introduction to the sun and stars Cambridge University Press s 8 Goswami Aruna 2010 Principles and Perspectives in Cosmochemistry Lecture Notes of the Kodai School on Synthesis of Elements in Stars Held at Kodaikanal Observatory India April 29 May 13 2008 s 4 5 Astronomichni znaki Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 548 s il ISBN 966 613 263 X Planet Symbols NASA Arhiv originalu za 17 bereznya 2010 Procitovano 4 bereznya 2010 Arhivovano 2015 04 09 u Wayback Machine Cox Arthur 2001 Allen s astrophysical quantities Springer s 2 ISBN 0 387 95189 X Hilton James L 14 chervnya 2011 When Did the asteroids Become Minor Planets Arhiv originalu za 18 sichnya 2010 Procitovano 24 kvitnya 2013 Arhivovano 2016 06 12 u Wayback Machine Frey A 1857 Nouveau manuel complet de typographie contenant les principes theoriques et pratiques de cet art s 379 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Ephemerides des mouvemens celestes 1774 s xxxiv Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 The Penny cyclopaedia of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge T 22 C Knight 1842 s 197 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 The Encyclopedia Americana a library of universal knowledge T 26 Encyclopedia Americana Corp 1920 s 162 163 Procitovano 24 bereznya 2011 Putnam Edmund Whitman 1914 The essence of astronomy things every one should know about the sun moon and stars G P Putnam s sons s 197 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Almanach de Gotha T 158 1852 s ii Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 25 lyutogo 2018 Firm Hachette 1908 Almanach Hachette s 8 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 Carroll Bradley W Ostlie Dale A 2007 An Introduction to Modern Astrophysics Pearson Addison Wesley s Appendix A ISBN 0 8053 0402 9 S C Tripathy H M Antia 1999 Influence of surface layers on the seismic estimate of the solar radius Solar Physics 186 1 2 1 11 Bibcode 1999SoPh 186 1T doi 10 1023 A 1005116830445 T M Brown 1998 Accurate Determination of the Solar Photospheric Radius Astrophysical Journal Letters 500 2 L195 arXiv astro ph 9803131 Bibcode 1998ApJ 500L 195B doi 10 1086 311416 Section 14 Geophysics Astronomy and Acoustics Handbook of Chemistry and Physics vid 88th CRC Press Arhiv originalu za 11 travnya 2009 Arhivovano 2009 05 11 u Wayback Machine Jones Barrie William 2004 Life in the Solar System and Beyond Springer s 7 ISBN 1 85233 101 1 Gray David F 2005 The observation and analysis of stellar photospheres Cambridge University Press s 505 Salaris Maurizio Cassisi Santi 2005 Evolution of stars and stellar populations John Wiley and Sons s 351 Tielens A G G M 2005 The physics and chemistry of the interstellar medium Cambridge University Press s xi Neugebauer Otto 1975 A history of ancient mathematical astronomy s 788 789 ISBN 0 387 06995 X Jones Alexander 1999 Astronomical papyri from Oxyrhynchus s 62 63 ISBN 0 87169 233 3 Bianchini s planisphere Florence Italy Istituto e Museo di Storia della Scienza Institute and Museum of the History of Science Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2009 Procitovano 17 bereznya 2010 Maunder A S D 1934 The origin of the symbols of the planets The Observatory 57 238 247 Bibcode 1934Obs 57 238M Bode J E 1784 Von dem neu entdeckten Planeten s 95 96 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 Gould B A 1850 Report on the history of the discovery of Neptune Smithsonian Institution s 5 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 Cain Fraser Symbol for Uranus Universe Today Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 18 bereznya 2013 Francisca Herschel August 1917 The meaning of the symbol H o for the planet Uranus The Observatory Bibcode 1917Obs 40 306H Arhiv originalu za 1 kvitnya 2020 Procitovano 1 bereznya 2018 Littmann Mark Standish E M 2004 Planets Beyond Discovering the Outer Solar System Courier Dover Publications s 50 ISBN 0 486 43602 0 Pillans James 1847 Ueber den Namen des neuen Planeten Astronomische Nachrichten 25 26 389 392 Bibcode 1847AN 25 389 doi 10 1002 asna 18470252602 Arhiv originalu za 11 bereznya 2020 Procitovano 1 bereznya 2018 Baum Richard Sheehan William 2003 In Search of Planet Vulcan The Ghost in Newton s Clockwork Universe Basic Books s 109 110 ISBN 0 7382 0889 2 Gingerich Owen 1958 The Naming of Uranus and Neptune Astronomical Society of the Pacific Leaflets 8 9 15 Bibcode 1958ASPL 8 9G Hind J R 1847 Second report of proceedings in the Cambridge Observatory relating to the new Planet Neptune Astronomische Nachrichten 25 21 309 314 Bibcode 1847AN 25 309 doi 10 1002 asna 18470252102 Bureau Des Longitudes France 1847 Connaissance des temps ou des mouvementes celestes a l usage des astronomes s unnumbered front matter Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 The IAU Style Manual PDF 1989 s 27 Arhiv originalu PDF za 26 lipnya 2011 Procitovano 25 lyutogo 2018 Mattison Hiram 1872 High School Astronomy Sheldon amp Co s 32 36 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 Signs of the Planets Universe Today 6 serpnya 2009 Arhiv originalu za 3 chervnya 2010 Procitovano 8 bereznya 2010 Schumacher H C 1846 Name des Neuen Planeten Astronomische Nachrichten 25 81 82 Bibcode 1846AN 25 81L doi 10 1002 asna 18470250603 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2018 Bode J E red 1801 Berliner astronomisches Jahrbuch fuhr das Jahr 1804 s 97 98 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 von Zach Franz Xaver 1802 Monatliche correspondenz zur beforderung der erd und himmels kunde Volume 6 Arhivovano 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine pp 95 96 von Zach Franz Xaver 1804 Monatliche correspondenz zur beforderung der erd und himmels kunde T 10 s 471 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 von Zach Franz Xaver 1807 Monatliche correspondenz zur beforderung der erd und himmels kunde T 15 s 507 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 Carlini Francesco 1808 Effemeridi astronomiche di Milano per l anno 1809 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 Faulks David 9 travnya 2006 Proposal to add some Western Astrology Symbols to the UCS PDF s 4 Arhiv originalu PDF za 14 chervnya 2019 Procitovano 20 listopada 2017 In general only the signs for Vesta have enough variance to be regarded as different designs However all of these Vesta symbols are differing designs for the hearth and flame of the temple of the Goddess Vesta in Rome and can thus be regarded as extreme variants of a single symbol Bureau des longitudes 1807 Annuaire pour l an 1808 s 5 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 Canovai Stanislao del Ricco Gaetano 1810 Elementi di fisica matematica s 149 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 Berlin Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin KoNiglich Preussische Akademie der Wissenschaften zu 1845 Bericht uber die zur Bekanntmachung geeigneten Verhandlungen der Konigl Preuss Akademie der Wissenschaften zu Berlin s 406 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Der Planet hat mit Einwilligung des Entdeckers den Namen Astraea erhalten und sein Zeichen wird nach dem Wunsche des Hr Hencke ein umgekehrter Anker sein Wochentliche Unterhaltungen fur Dilettanten und Freunde der Astronomie Geographie und Witterungskunde 1847 s 315 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 Steger Franz 1847 Erganzungs conversationslexikon T 3 s 442 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Hofrath Gauss gab auf Hencke s Ansuchen diesem neuen Planetoiden den Namen Hebe mit dem Zeichen ein Weinglas Report of the Council to the Twenty eighth Annual General Meeting Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 8 82 1848 Bibcode 1848MNRAS 8 82 doi 10 1093 mnras 8 4 82 Arhiv originalu za 23 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 The symbol adopted for Iris is a semicircle to represent the rainbow with an interior star and a base line for the horizon The symbol adopted for Flora s designation is the figure of a flower a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Extract of a Letter from Mr Graham Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 8 147 1848 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 I trust therefore that astronomers will adopt this name viz Metis with an eye and star for symbol de Gasparis Annibale 1850 Letter to Mr Hind from Professor Annibale de Gasparis Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 11 1 Bibcode 1850MNRAS 11 1D doi 10 1093 mnras 11 1 1a Arhiv originalu za 1 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 The symbol of Hygeia is a serpent like a Greek z crowned with a star That of Parthenope is a fish crowned with a star a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Hind 1850 Letter from Mr Hind Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 11 2 Bibcode 1850MNRAS 11 2H doi 10 1093 mnras 11 1 2 Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 I have called the new planet Victoria for which I have devised as a symbol a star and laurel branch emblematic of the Goddess of Victory a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya France Academie des Sciences 1851 Correspondance Comptes Rendus des Seances de l Academie des Sciences 32 224 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2018 M De Gasparis adresse ses remerciments a l Academie qui lui a decerne dans la seance solennelle du 16 decembre 1850 deux des medailles de la fondation Lalande pour la decouverte des planetes Hygie Parthenope et Egerie M de Gasparis annonce qu il a choisi pour symbole de cette derniere planete la figure d un bouclier Hind 1851 On the Discovery of a Fourth New Planet at Mr Bishop s Observatory Regent s Park Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 11 171 doi 10 1093 mnras 11 8 170a Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 Sir John Herschel who kindly undertook the selection of a name for this the fourteenth member of the ultra zodiacal group has suggested Irene as one suitable to the present time the symbol to be a dove carrying an olive branch with a star on the head and since the announcement of this name I have been gratified in receiving from all quarters the most unqualified expressions of approbation a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya de Gasparis Annibale 1851 Beobachtungen und Elemente der Eunomia Astronomische Nachrichten 33 174 Bibcode 1851AN 33 173D doi 10 1002 asna 18520331107 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 J ai propose le nom Eunomia pour la nouvelle planete Le symbole serait un coeur surmonte d une etoile Sonntag A 1852 Elemente und Ephemeride der Psyche Astronomische Nachrichten 34 20 283 286 Bibcode 1852AN 34 283 doi 10 1002 asna 18520342010 Arhiv originalu za 22 veresnya 2014 Procitovano 1 bereznya 2018 in a footnote Herr Professor de Gasparis schreibt mir in Bezug auf den von ihm Marz 17 entdeckten neuen Planeten J ai propose avec l approbation de Mr Hind le nom de Psyche pour la nouvelle planete ayant pour symbole une aile de papillon surmontee d une etoile Luther R 1852 Beobachtungen der Thetis auf der Bilker Sternwarte Astronomische Nachrichten 34 16 243 244 doi 10 1002 asna 18520341606 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 Herr Director Argelander in Bonn welcher der hiesigen Sternwarte schon seit langerer Zeit seinen Schutz und Beistand zu Theil werden lasst hat die Entdeckung des April Planeten zuerst constatirt und mir bei dieser Gelegenheit dafur den Namen Thetis und das Zeichen symbol pictured vorgeschlagen wodurch der der silberfussigen Gottinn geheiligte Delphin angedeutet wird Indem ich mich hiermit einverstanden erklare ersuche ich die sammtlichen Herren Astronomen diesen Namen und dieses Zeichen annehmen und beibehalten zu wollen Hind J R 1852 An astronomical vocabulary s v Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Luther R 1853 Beobachtungen des neuesten Planeten auf der Bilker Sternwarte Astronomische Nachrichten 36 24 349 350 doi 10 1002 asna 18530362403 Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 1 bereznya 2018 Encke J F 1854 Beobachtung der Bellona nebst Nachrichten uber die Bilker Sternwarte Astronomische Nachrichten 38 9 143 144 Bibcode 1854AN 38 143 doi 10 1002 asna 18540380907 Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 1 bereznya 2018 Rumker G 1855 Name und Zeichen des von Herrn R Luther zu Bilk am 19 April entdeckten Planeten Astronomische Nachrichten 40 24 373 374 Bibcode 1855AN 40Q 373L doi 10 1002 asna 18550402405 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2018 Luther R 1856 Schreiben des Herrn Dr R Luther Directors der Sternwarte zu Bilk an den Herausgeber Astronomische Nachrichten 42 7 107 108 Bibcode 1855AN 42 107L doi 10 1002 asna 18550420705 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2018 Marth A 1854 Elemente und Ephemeride des Marz 1 in London entdeckten Planeten Amphitrite Astronomische Nachrichten 38 11 167 168 Bibcode 1854AN 38 167 doi 10 1002 asna 18540381103 Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 1 bereznya 2018 Slipher V M 1930 The Trans Neptunian planet 38 415 Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 1 bereznya 2018 Schmadel Lutz D 2003 Dictionary of minor planet names Springer s 15 18 ISBN 0 354 06174 7 Chambers George Frederick 1877 A handbook of descriptive astronomy Clarendon Press s 920 921 ISBN 1 108 01475 5 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Olmsted Dennis 1855 Letters on astronomy Harper s 288 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 Wilson John 1899 A treatise on English punctuation s 302 ISBN 1 4255 3642 5 Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Hencke Karl Ludwig 1847 Schreiben des Herrn Hencke an den Herausgeber Astronomische Nachrichten 26 610 155 156 Bibcode 1847AN 26 155H doi 10 1002 asna 18480261007 Arhiv originalu za 5 sichnya 2014 Procitovano 1 bereznya 2018 Austria Oesterreichischer Universal Kalender fur das gemeine Jahr 1849 1849 s xxxix Arhiv originalu za 5 sichnya 2014 Procitovano 25 lyutogo 2018 Webster Noah Goodrich Chauncey Allen 1884 Webster s Complete Dictionary of the English Language s 1780 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 Admiralty T H E Board O F 1831 The Nautical Almanac and Astronomical Ephemeris for the Year 1833 s 1 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 The American Almanac and Repository of Useful Knowledge for the Year 1835 1834 s 47 Arhiv originalu za 25 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Encyclopaedia Britannica Edition 6 T 3 1823 s 155 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 observe that 60 seconds make a minute 60 minutes make a degree 30 degrees make a sign and 12 signs make a circle Joyce Jeremiah 1866 Scientific dialogues for the instruction and entertainment of young people s 109 ISBN 1 145 49244 4 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 The Nautical Almanac and the Astronomical Ephemeris for the year 1834 1833 s xiii Arhiv originalu za 23 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 Vidannya 1834 roku Morskogo almanahu ta Astronomichnih Efemerid vidmovilos vid vikoristannya chislovih znakiv sered inshih innovacij porivnyajte viraz ekliptichnoyi dovgoti u vidannyah za roki 1834 Arhivovano 22 grudnya 2016 u Wayback Machine i 1833 Arhivovano 23 grudnya 2019 u Wayback Machine The IAU Style Manual PDF 1989 s 34 Arhiv originalu PDF za 26 lipnya 2011 Procitovano 25 lyutogo 2018 Roy Archie E David Clarke 2003 Astronomy principles and practice s 73 ISBN 978 0 7503 0917 2 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2018 King Hele Desmond 1992 A tapestry of orbits s 16 ISBN 978 0 521 39323 2 Covington Michael A 2002 Celestial objects for modern telescopes T 2 s 77 78 Ridpath John Clark red 1897 The standard American encyclopedia T 1 s 198 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 Tupman G L 1877 Observations of Comet I 1877 Astronomische Nachrichten 89 11 169 170 Bibcode 1877AN 89 169T doi 10 1002 asna 18770891103 Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 24 bereznya 2011 Finlay Alec 2008 One Hundred Year Star Diary Kielder Observatory Astronomical Society Finlay Alec 2008 One Hundred Year Star Diary Kielder Observatory Astronomical Society Finlay Alec 2008 One Hundred Year Star Diary Kielder Observatory Astronomical Society

rec-icon Рекомендовані теми
Поділіться цією статтею
Читайте безкоштовну енциклопедію і дізнайтеся про все...
Дивіться більше
Прочитайте вільну енциклопедію. Вся інформація у Вікіпедія доступна. Оплата не потрібна.
Поділіться цією статтею на
Поділіться
Копія
© 2019 nina.az
XXX 0C
Вівторок, 04 Лютий, 2025
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadash Mammadov
Слідкуйте за нами