Апріорі (лат. a priori — первісно) — філософський термін, який означає те, що передує досвіду. Протилежний термін, апостеріорі, позначає те, що випливає з досвіду. Апріорі — саме собою зрозуміло.
Філософія
Апріорне знання — поняття ідеалістичної філософії, яке означає знання, що ґрунтуються на абстрактних міркуваннях, не спираючись на досвід і практику. Апріоризм — специфічна риса філософії Іммануїла Канта. Матеріалізм відкидає ідеалістичні твердження про апріорне знання. Протилежне — апостеріорне знання.
Поняття апріорі й апостеріорі є важливими термінами у філософії Канта. Кант доходить висновку, що в пізнанні світу людина опирається на певні поняття, які не можна вивести з досвіду, тож вони неодмінно закладені в людську свідомість. До таких понять Кант зачисляє поняття часу й простору.
Вже Арістотель розрізняв пізнання речей з їхніх причин — з тих, які складають їхню передумову (цільова, формальна причина) — це пізнання апріорі, пізнання причини з її дії — апостеріорне пізнання. Лейбніц змінив зміст терміна «апріорне», припустивши, що пізнання речей з їхніх причин повне лише тоді, коли воно сягає останніх і вищих причин, які він називав «вічними істинами», і прирівнював пізнання апріорі до умоглядних, безпідставних, самоочевидних для розуму знань. Завдяки Вольфу, поняття «апріорі» увійшло в німецьку філософію і було прийняте Кантом. Так, уже у вступі до «Критики чистого розуму», говорячи про сутнісне походження людських знань, Кант писав: «…хоча все наше пізнання і починається з досвіду, разом з досвідом, звідси не випливає, що воно цілком походить з досвіду».
Кант вважав, що через нашу чуттєвість речі спонукають водночас і якусь внутрішню активність людського пізнання, тому навіть досвідне знання «складається з того, що ми сприймаємо за допомогою вражень, і з того, що наша пізнавальна здатність (тільки спонукана чуттєвими враженнями) дає від себе самої…». Проявом цієї активності пізнання і є людська здатність здійснювати не тільки досвідне, а й позадосвідне пізнання. Таке пізнання Кант і називає апріорним. Згодом Кант буде вважати апріорними тільки ті знання, які безумовно не залежать від будь-якого досвіду, а не від того чи іншого конкретного досвіду. І, нарешті, з усіх апріорних знань Кант виділить «чисті апріорні» — ті, до яких абсолютно не домішується ніщо емпіричне, більше того — ті, які мають загальний і необхідний характер. Кант відносив до них порівняно велику сукупність головним чином наукових знань, отримання яких стало вищою метою і завданням людського пізнання загалом: закони, принципи тощо. Найчастіше, за Кантом, вони починаються зі слів: «все», «вся» тощо, стверджуючи деякі положення та принципи щодо певних цілісних класів речей. Ці апріорні, загальні і необхідні знання, згідно з Кантом, не можна отримати емпіричним шляхом, вони формулюються якимось іншим шляхом — додосвідним або позадосвідним. Але апріорні ці знання лише за своєю формою, їхній же зміст виникає з досвіду. Суть кантівського апріоризму полягала отож в акцентуванні того факту, що кожна людина, починаючи процес пізнання, як би заздалегідь володіє якимись формами, що існували вже до нього, які і надають її знанню характер шуканого ідеалу — необхідності та загальності. Кант розрізняв апріорні форми чуттєвості — простір і час — і апріорні форми розуму — чисті розумове поняття чи категорії, розділені ним на 4 класи: кількості, якості, модальності, відношення. Апріорні форми чуттєвості і розуму організують, надають зв'язності та впорядкованості хаотичному знанню, одержаному з досвіду за допомогою відчуттів. У сучасній методології науки до апріорних форм знання зачисляють вихідні постулати науки, хоча й визнається в їхньому виборі момент умовності і конвенціональності.
Апріорна інформація
Апрі́орна інформ́ація — інформація, що вже є до початку роботи, отримана до проведення експерименту (вимірювань, випробувань тощо) з інших джерел. Її отримують через попередні теоретичні чи експериментальні дослідження. Рідко який експеримент планується без апріорної інформації про властивості величини яка спостерігається.
Для вимірювання окружності Землі Ератосфен використовував численні апріорні факти і припущення, наприклад що:
- Земля — сфера
- різносторонні кути рівні
- промені сонця паралельні
- відстань між Александрією і Асуаном становить 5 000 стадій (згідно раніших вимірювань [en]ів фараона)
- опівдні в день літнього сонцестояння сонце в Асуані знаходиться в зеніті, бо світло досягає дна найглибших колодязів
Маючи ці факти він виміряв кут падіння сонячних променів знаходячись опівдні в день літнього сонцестояння в Александрії, який дорівнював 7°, або 1/50-у кола. Припускаючи, що Земля має форму кулі, знаючи відстань і напрямок до Суена, він зробив висновок, що окружність Землі є в 50 разів більшою за цю відстань.
Апріорність у праксеології
Людвіг фон Мізес у «Людській діяльності» так описує роль апріорного знання для розуміння законів людської діяльності:
Ми доводимо не те, що теоретичні науки про людську діяльність мають бути апріорними, а те, що вони завжди були такими. Будь-яка спроба розгляду проблем людської діяльності необхідно пов'язана з апріорним мисленням.
Примітки
- Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с. ISBN 985-6235-17-0 [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Ковальова, Г.М. (2007). СЛОВНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» (PDF). Краматорск: Міністерство освіти і науки України Донбаська державна машинобудівна академія.
- Parvis, M. (січня 1994). Using a-priori information to enhance measurement accuracy. Measurement. 12 (3): 237—249. doi:10.1016/0263-2241(94)90030-2.
- Бондаренко, Я. С.; Кравченко, С.В.; Сологуб, К.М. (2018). Посібник до вивчення дисципліни “Байєсівський аналіз даних”. Дніпро: Ліра.
- Людвіг фон Мізес. Людська діяльність: Трактат з економічної теорії, Глава 2, розділ 3.
Див. також
- Апріорна ймовірність
- Апріорна мова
- Список латинських висловів
Література
- М. Булатов. Апостеріорі і апріорі // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Baehr, Jason. (2006). "A Priori and A Posteriori [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.], " Internet Encyclopedia of Philosophy.
- Boghossian, Paul. (1996). "Analyticity Reconsidered [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.], " Nous, vol. 30, no. 3, pp. 360-391.
- Fodor, Jerry. (1998). Concepts: Where Cognitive Science Went Wrong, New York: Oxford University Press.
- Kant, Immanuel. (1787). Critique of Pure Reason, trans. N.K. Smith (London: Macmillan, 1929). Online text [Архівовано 27 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Sommers, Tamler: «The buck stops—where? Living without ultimate responsibility [Архівовано 25 лютого 2012 у Wayback Machine.]» (The Believer, March 2003).
- Quine, W. V. O. (1951). «Two Dogmas of Empiricism [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]», The Philosophical Review, Vol. 60, pp. 20-43. (Reprinted in Quine's From a Logical Point of View, Harvard University Press, 1953.)
- Загальні принципи діагностування електронних систем керування автомобіля: навч. посіб. / О. Ф. Дащенко, В. Г. Максимов, О. Д. Ніцевич [та ін.]; за ред. М. Б. Копитчука.-О.:Наука і техніка,2012.-16 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Apriori znachennya Apriori lat a priori pervisno filosofskij termin yakij oznachaye te sho pereduye dosvidu Protilezhnij termin aposteriori poznachaye te sho viplivaye z dosvidu Apriori same soboyu zrozumilo FilosofiyaApriorne znannya ponyattya idealistichnoyi filosofiyi yake oznachaye znannya sho gruntuyutsya na abstraktnih mirkuvannyah ne spirayuchis na dosvid i praktiku Apriorizm specifichna risa filosofiyi Immanuyila Kanta Materializm vidkidaye idealistichni tverdzhennya pro apriorne znannya Protilezhne aposteriorne znannya Ponyattya apriori j aposteriori ye vazhlivimi terminami u filosofiyi Kanta Kant dohodit visnovku sho v piznanni svitu lyudina opirayetsya na pevni ponyattya yaki ne mozhna vivesti z dosvidu tozh voni neodminno zakladeni v lyudsku svidomist Do takih ponyat Kant zachislyaye ponyattya chasu j prostoru Vzhe Aristotel rozriznyav piznannya rechej z yihnih prichin z tih yaki skladayut yihnyu peredumovu cilova formalna prichina ce piznannya apriori piznannya prichini z yiyi diyi aposteriorne piznannya Lejbnic zminiv zmist termina apriorne pripustivshi sho piznannya rechej z yihnih prichin povne lishe todi koli vono syagaye ostannih i vishih prichin yaki vin nazivav vichnimi istinami i pririvnyuvav piznannya apriori do umoglyadnih bezpidstavnih samoochevidnih dlya rozumu znan Zavdyaki Volfu ponyattya apriori uvijshlo v nimecku filosofiyu i bulo prijnyate Kantom Tak uzhe u vstupi do Kritiki chistogo rozumu govoryachi pro sutnisne pohodzhennya lyudskih znan Kant pisav hocha vse nashe piznannya i pochinayetsya z dosvidu razom z dosvidom zvidsi ne viplivaye sho vono cilkom pohodit z dosvidu Kant vvazhav sho cherez nashu chuttyevist rechi sponukayut vodnochas i yakus vnutrishnyu aktivnist lyudskogo piznannya tomu navit dosvidne znannya skladayetsya z togo sho mi sprijmayemo za dopomogoyu vrazhen i z togo sho nasha piznavalna zdatnist tilki sponukana chuttyevimi vrazhennyami daye vid sebe samoyi Proyavom ciyeyi aktivnosti piznannya i ye lyudska zdatnist zdijsnyuvati ne tilki dosvidne a j pozadosvidne piznannya Take piznannya Kant i nazivaye apriornim Zgodom Kant bude vvazhati apriornimi tilki ti znannya yaki bezumovno ne zalezhat vid bud yakogo dosvidu a ne vid togo chi inshogo konkretnogo dosvidu I nareshti z usih apriornih znan Kant vidilit chisti apriorni ti do yakih absolyutno ne domishuyetsya nisho empirichne bilshe togo ti yaki mayut zagalnij i neobhidnij harakter Kant vidnosiv do nih porivnyano veliku sukupnist golovnim chinom naukovih znan otrimannya yakih stalo vishoyu metoyu i zavdannyam lyudskogo piznannya zagalom zakoni principi tosho Najchastishe za Kantom voni pochinayutsya zi sliv vse vsya tosho stverdzhuyuchi deyaki polozhennya ta principi shodo pevnih cilisnih klasiv rechej Ci apriorni zagalni i neobhidni znannya zgidno z Kantom ne mozhna otrimati empirichnim shlyahom voni formulyuyutsya yakimos inshim shlyahom dodosvidnim abo pozadosvidnim Ale apriorni ci znannya lishe za svoyeyu formoyu yihnij zhe zmist vinikaye z dosvidu Sut kantivskogo apriorizmu polyagala otozh v akcentuvanni togo faktu sho kozhna lyudina pochinayuchi proces piznannya yak bi zazdalegid volodiye yakimis formami sho isnuvali vzhe do nogo yaki i nadayut yiyi znannyu harakter shukanogo idealu neobhidnosti ta zagalnosti Kant rozriznyav apriorni formi chuttyevosti prostir i chas i apriorni formi rozumu chisti rozumove ponyattya chi kategoriyi rozdileni nim na 4 klasi kilkosti yakosti modalnosti vidnoshennya Apriorni formi chuttyevosti i rozumu organizuyut nadayut zv yaznosti ta vporyadkovanosti haotichnomu znannyu oderzhanomu z dosvidu za dopomogoyu vidchuttiv U suchasnij metodologiyi nauki do apriornih form znannya zachislyayut vihidni postulati nauki hocha j viznayetsya v yihnomu vibori moment umovnosti i konvencionalnosti Apriorna informaciyaApri orna inform aciya informaciya sho vzhe ye do pochatku roboti otrimana do provedennya eksperimentu vimiryuvan viprobuvan tosho z inshih dzherel Yiyi otrimuyut cherez poperedni teoretichni chi eksperimentalni doslidzhennya Ridko yakij eksperiment planuyetsya bez apriornoyi informaciyi pro vlastivosti velichini yaka sposterigayetsya Dlya vimiryuvannya okruzhnosti Zemli Eratosfen vikoristovuvav chislenni apriorni fakti i pripushennya napriklad sho Zemlya sfera riznostoronni kuti rivni promeni soncya paralelni vidstan mizh Aleksandriyeyu i Asuanom stanovit 5 000 stadij zgidno ranishih vimiryuvan en iv faraona opivdni v den litnogo soncestoyannya sonce v Asuani znahoditsya v zeniti bo svitlo dosyagaye dna najglibshih kolodyaziv Mayuchi ci fakti vin vimiryav kut padinnya sonyachnih promeniv znahodyachis opivdni v den litnogo soncestoyannya v Aleksandriyi yakij dorivnyuvav 7 abo 1 50 u kola Pripuskayuchi sho Zemlya maye formu kuli znayuchi vidstan i napryamok do Suena vin zrobiv visnovok sho okruzhnist Zemli ye v 50 raziv bilshoyu za cyu vidstan Apriornist u prakseologiyiLyudvig fon Mizes u Lyudskij diyalnosti tak opisuye rol apriornogo znannya dlya rozuminnya zakoniv lyudskoyi diyalnosti Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyiMi dovodimo ne te sho teoretichni nauki pro lyudsku diyalnist mayut buti apriornimi a te sho voni zavzhdi buli takimi Bud yaka sproba rozglyadu problem lyudskoyi diyalnosti neobhidno pov yazana z apriornim mislennyam PrimitkiNovejshij filosofskij slovar Sost A A Gricanov Mn Izd V M Skakun 1998 896 s ISBN 985 6235 17 0 Arhivovano 12 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Kovalova G M 2007 SLOVNIK PROFESIJNOYi TERMINOLOGIYi z kursu Ukrayinska mova za profesijnim spryamuvannyam PDF Kramatorsk Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Donbaska derzhavna mashinobudivna akademiya Parvis M sichnya 1994 Using a priori information to enhance measurement accuracy Measurement 12 3 237 249 doi 10 1016 0263 2241 94 90030 2 Bondarenko Ya S Kravchenko S V Sologub K M 2018 Posibnik do vivchennya disciplini Bajyesivskij analiz danih Dnipro Lira Lyudvig fon Mizes Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi Glava 2 rozdil 3 Div takozhApriorna jmovirnist Apriorna mova Spisok latinskih vislovivLiteraturaM Bulatov Aposteriori i apriori Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Baehr Jason 2006 A Priori and A Posteriori Arhivovano 23 sichnya 2012 u Wayback Machine Internet Encyclopedia of Philosophy Boghossian Paul 1996 Analyticity Reconsidered Arhivovano 28 sichnya 2012 u Wayback Machine Nous vol 30 no 3 pp 360 391 Fodor Jerry 1998 Concepts Where Cognitive Science Went Wrong New York Oxford University Press Kant Immanuel 1787 Critique of Pure Reason trans N K Smith London Macmillan 1929 Online text Arhivovano 27 kvitnya 2009 u Wayback Machine Sommers Tamler The buck stops where Living without ultimate responsibility Arhivovano 25 lyutogo 2012 u Wayback Machine The Believer March 2003 Quine W V O 1951 Two Dogmas of Empiricism Arhivovano 13 listopada 2017 u Wayback Machine The Philosophical Review Vol 60 pp 20 43 Reprinted in Quine s From a Logical Point of View Harvard University Press 1953 Zagalni principi diagnostuvannya elektronnih sistem keruvannya avtomobilya navch posib O F Dashenko V G Maksimov O D Nicevich ta in za red M B Kopitchuka O Nauka i tehnika 2012 16 s
