Анато́мія (з грец. ἀνα- — верх і τέμνω — різати) — це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем. Загальний термін анатомія охоплює анатомію людини або антропотомію (грец. ἄνθρωπος — людина та грец. τέμνω — різати), анатомію тварин або зоотомію, та анатомію рослин або фітотомію. Це давня наука, що бере свій початок ще з доісторичних часів. Анатомія нерозривно пов'язана з біологією розвитку, ембріологією, порівняльною анатомією, еволюційною біологією та філогенією, оскільки саме ці процеси породжують анатомію, як у найближчому, так і в довгостроковому періодах. Анатомія та фізіологія, які вивчають будову та функції організмів та їх частин відповідно, складають природну пару споріднених дисциплін і часто вивчаються разом. Анатомія людини — одна з основних фундаментальних наук, що застосовуються в медицині, і її часто вивчають поряд із фізіологією.
Анатомія — складна і динамічна галузь, яка постійно розвивається в міру здійснення відкриттів. Останніми роками значно розширилося використання передових методів візуалізації, таких як МРТ і КТ, які дають змогу більш детально і точно візуалізувати структури тіла.
Дисципліна анатомія поділяється на макроскопічну та мікроскопічну частини. Макроскопічна анатомія, або загальна анатомія, вивчає частини тіла тварини за допомогою неозброєного зору. До загальної анатомії також належить розділ поверхневої анатомії. Мікроскопічна анатомія передбачає використання оптичних приладів для вивчення тканин різних структур, що називається гістологією, а також для вивчення клітин.
Історія анатомії характеризується прогресивним розумінням функцій органів і структур людського тіла. Методи також значно вдосконалилися, пройшовши шлях від дослідження тварин шляхом розтину туш і трупів до методів медичної візуалізації XX століття, включаючи рентген, ультразвук і магнітно-резонансну томографію.
Предмет і розділи анатомії
За старих часів, анатомічні дослідження мали своїм предметом майже винятково людину, і тільки в разі крайності, коли не можна було вивчати людські трупи, вдавалися до розсічення ссавців. Тож під анатомією розуміли переважно анатомію людини. Пізніше, наука почала вивчати також улаштування тварин. Отож, як окрема галузь, виникла також , або зоотомія. Зрештою, взялися за дослідження внутрішньої будови рослин, що дало початок новій галузі науки, рослинній анатомії або інакше, фітотомії.
Оскільки між людиною і хребетними, а також між усіма тваринами загалом існує багато спільного, то наука неминуче повинна була прийти до вивчення подібностей та відмінностей цієї будови, і завдяки цьому народилася . Вона через палеонтологію та еволюційну теорію, добувала найголовніші опертя вченню про походження видів.
Винахід збільшувальних лінз, допоміг з'ясувати те, що здається однорідним неозброєному оку, але насправді має дуже тонке і складне улаштування. Внаслідок цього, від анатомії спочатку відокремилася особлива наука під назвою мікроскопічна анатомія. Згодом вона перетворилась на самостійне вчення про тканини і здійснює дослідження найтонших дрібниць організації — гістологія. Більшість хвороб, супроводжується грубими або тонкими змінами в положенні чи будові різних органів і їхніх тканин — дослідження цих змін становить предмет патологічної анатомії.
Анатомія людини
Анатомія людини — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини досліджує зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову.
Анатомія людини має клінічні підрозділи:
- нормальна анатомія — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла в нормі.
- патологічна анатомія — досліджує вражені хворобою органи та тканини.
- хірургічна анатомія вивчає будову тіла по ділянках, з урахуванням положення органів та їхніх взаємовідношень відносно одне одного й відносно скелету людини.
Анатомія хребетних
Докладніше: Хребетні, Порівняльна анатомія
Усі хребетні мають подібне основоположне улаштування тіла і в певний час свого життя, переважно на ембріональніому відтинку розвитку, мають спільні основні ознаки хордових: стрижень жорсткості, хорда; дорсальна порожниста трубка нервової тканини, нервова трубка; зяброві дуги; і хвіст позаду відхідника. Спинний мозок захищений хребтом і міститься над хордою, а шлунково-кишковий тракт — нижче неї. Нервова тканина походить від ектодерми, сполучна тканина — від мезодерми, а кишка — від ентодерми. На задньому кінці розташовано хвіст, який продовжує спинний мозок і хребці, але не кишечник. Рот перебуває на передньому кінці тварини, а відхідник — біля основи хвоста. Визначальною властивістю хребетних, є хребетний стовп, що утворюється під час розвитку сегментоядерної вервечки хребців. У більшості хребетних, хорда стає пульпозним ядром міжхребцевих дисків. Однак деякі хребетні, як-от осетер і латимерія, зберігають хорду в дорослому віці.Щелепні відзначаються парними придатками, плавцями або ногами, які можуть бути вторинно втрачені. Кінцівки хребетних вважаються гомологічними, оскільки одна і та ж основна структура скелета була успадкована від їхнього останнього спільного предка. Це один з доказів, висунутих Чарлзом Дарвіном на підтримку своєї теорії еволюції.
Історичний розвиток анатомії
Стародавній світ
Перші згадки про будову людського тіла зустрічаються в Стародавньому Єгипті. У 27 столітті до н. е. єгипетський лікар Імхотеп описав деякі органи та їхні призначення, зокрема головний мозок, діяльність серця, поширення крові і кровоносні судини. У давньокитайській книзі (11-7 ст до н. е.) згадуються серце, печінка, легені та інші органи тіла людини. В індійській книзі «Аюрведа» («Знання життя», 9-3 століття до н. е.) міститься великий обсяг анатомічних даних про м'язи, нерви, типи статури і темперамент, головний і спинний мозок.
Великий вплив на розвиток анатомії людини справили науковці Стародавньої Греції. Першим грецьким анатомом вважають лікаря і філософа Алкмеона Кротонського, що володів досконалою технікою препарування. Видатними представниками грецької медицини й анатомії були Гіппократ, Аристотель, Герофіл. Гіппократ (460—377 роки до н. е.) вчив, що основу будови організму складають чотири рідини: кров (Sanguis), слиз (phlegma), жовч (chole) і чорна жовч (melaina chole). Від переваги однієї з цих рідин залежать і тип темпераменту людину: сангвінік, флегматик, холерик і меланхолік. Названі види людської вдачі, визначали за Гіппократом, зокрема різні типи конституції людини, які можуть змінюватися відповідно до змісту тих співвідношень рідин тіла. Виходячи з такого уявлення про організм, Гіппократ дивився і на хвороби, як на підсумок неправильного змішання рідин, внаслідок чого ввів у практику лікування різні засоби, здатні «ганяти рідини». Так виникла «гуморальна» теорія будови організму. Гіппократ велике значення надавав вивченню анатомії, вважаючи її першоосновою медицини. За Платоном (427—347 роки до н. е.), організм людини керувався трьома видами «пневми», що містяться в трьох найголовніших органах тіла — мозок, серце і печінка. Учень Платона Аристотель (384—323 роки до н. е.) зробив першу спробу порівняння тіла тварин і вивчення зародка, отож в такий спосіб став зачинателем порівняльної анатомії й ембріології.
Не менший внесок зробили у вивчення анатомії людини давньоримські вчені. Їхньою заслугою варто вважати створення латинської анатомічної термінології. Найяскравішими представниками римської медицини, були Авл Корнелій Цельс і Клавдій Гален. Гален вважав, що людське тіло складається із щільних і рідких частин та досліджував організм шляхом спостереження за хворими, і розкриття трупів. Він одним з перших застосував вівісекцію і став засновником дослідної медицини (). Його основні праці з анатомії: «Анатомічні дослідження», «Про призначення частин людського тіла». Цельс у власних працях з медицини, зібрав найвірогідніші (на той час) знання з охайності (гігієни), дієти, терапії, хірургії і патології. Заклав основу медичної термінології. Також ввів у хірургію лігатуру для перев'язки кровоносних судин. У V ст. продовжив справу попередників Феодор Прісциан.
Найвідоміший перський лікар Авіценна (980—1037 роки) написав «Канон лікарської науки» (близько 1000 року), що містить значні анатомо-фізіологічні дані, запозичені у Гіппократа, Аристотеля і Галена, до яких Авіценна додав власні уявлення про те, що організм людини керується не трьома органами, як стверджував Платон, а чотирма: серце, головний мозок, печінка і яєчко.
Відродження
У добу Середньовіччя в анатомії людини не було здійснено істотних відкриттів. У цей проміжок часу заборонені розтини, виготовлення скелетів.
Анатоми доби Відродження першими після античних лікарів, зробили спроби вивчення улаштування тіла людини і явищ, що відбуваються в ньому, та започаткували наукову медицину й анатомію. Вони домоглися дозволу на проведення розтинів. Були створені анатомічні театри для проведення прилюдних розтинів. Основоположники наукової анатомії — Леонардо да Вінчі, Андреас Везалій і Вільям Гарвей.
Леонардо да Вінчі (1452—1519) спочатку зацікавився анатомією як художник, однак надалі захопився нею як наукою, тож одним з перших став розтинати трупи людей для дослідження будови людського тіла. Леонардо да Вінчі першим правильно зобразив різноманітні органи людського тіла, зробив великий внесок у розвиток анатомії людини і тварин, а також став засновником пластичної анатомії.
Андреас Везалій (1514—1564) використовував об'єктивний метод спостереження для опису будови людського тіла. Розтинаючи трупи, Везалій вперше докладно вивчив будову тіла людини. Водночас, він викрив і усунув численні помилки Клавдія Галена (понад 200). Так почався аналітичний період в анатомії, впродовж якого зроблено безліч відкриттів описового характеру. Везалій приділяв основну увагу відкриттю й тлумаченню нових анатомічних фактів, які виклав у великій і багато ілюстрованій праці «Про будову людського тіла» (1543). Оприлюднення книги Везалія викликало, з одного боку, переворот в анатомічних уявленнях того часу, а з іншого — супротив анатомів, що прагнули зберегти поважність Галена.
Англійський лікар, анатом і фізіолог Вільям Гарвей (1578—1657), як і його попередник Везалій, вивчав організм користуючись спостереженнями і досвідом. Під час вивчення анатомії, Гарвей не обмежувався простим описом структури, а підходив з історичної (порівняльна анатомія і ембріологія) і функціональної (фізіологія) точок зору. Він висловив здогад про те, що тварина у своєму онтогенезі повторює філогенез, і в такий спосіб передбачив біогенетичний закон, доведений Олександром Ковалевським і сформульований згодом Ернстом Генріхом Геккелем і Фріцом Мюллером в 19 столітті. Гарвей стверджував, що усяка тварина походить з яйця. Це положення дає право вважати Гарвея основоположником ембріології. Гарвей довів повторюваність кровообігу і тим самим відкинув вчення Галена про «пневму» і припливи й відпливи крові. Висліди своїх досліджень, Гарвей виклав у знаменитому трактаті «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин» (1628), де стверджував, що кров рухається по замкнутому колу судин, проходячи з артерій у вени крізь дрібні трубочки.
Новий час
Впродовж 17-18 століть виникли не тільки нові відкриття в галузі анатомії, а й почали відокремлюватися нові предмети: гістологія, ембріологія, порівняльна і , антропологія.
Після відкриття Гарвея ще залишалося неясним, як кров переходить з артерій у вени, але Гарвей пророчив існування між ними невидимих оком , що і було підтверджено пізніше Марчело Мальпігі (1628—1694), коли був винайдений мікроскоп. Мальпігі зробив багато відкриттів стосовно мікроскопічної будови шкіри, селезінки, нирок і низки інших органів. Мальпігі відкрив передбачені Гарвеем капіляри, але він вважав, що кров з артеріальних капілярів потрапляє спочатку в «проміжні простори» і лише потім у капіляри венозні. Тільки Олександр Шумлянський (1748—1795), що вивчив будову нирок, довів відсутність «проміжних просторів» і наявність прямого зв'язку між артеріальними і венозними капілярами. Згодом (1734—1794) довів, що під час ембріогенезу органи виникають і розвиваються заново. Тому на противагу теорії преформізму, згідно з якою всі органи існують у зменшеному вигляді в статевій клітині, він висунув теорію епігенеза.
Французький натураліст Жан-Батіст Ламарк (1744—1829) у власному творі «Філософія зоології» (1809) одним з перших, висловив думку щодо еволюції організму під впливом довкілля. Продовжувач ембріологічних досліджень Вольфа, Карл фон Бер (1792—1876) відкрив яйцеклітину ссавців і людей, встановив головні закони індивідуального розвитку організмів (онтогенезу), які лежать в основі сучасної ембріології, і створив вчення про зародкові листки. Британський біолог Чарльз Дарвін (1809—1882) у своєму творі «Походження видів» (1859) довів єдність тваринного світу.
Ембріологічні дослідження Олександра Ковалевського, а також Бера, Мюллера, Дарвіна і Геккеля знайшли своє вираження у біогенетичному законі. Останній, був поглиблений і виправлений Олексієм Сєверцовим, що довів вплив чинників зовнішнього середовища на будову тіла тварин і, застосувавши еволюційне вчення до анатомії, став творцем .
Деякі визначення
Груба анатомія — наука про структури, досить великі, щоб їх можна було побачити неозброєним оком, а також охоплює поверхневу анатомію, тобто вивчення зором зовнішніх особливостей тіла. Мікроскопічна анатомія — вивчення структур в мікроскопічному розмірі, поряд з гістологією (вивчення тканин) і ембріологією (вивчення організму в його незрілому стані). Місцева анатомія — вивчення взаємозв'язків усіх структур у певній ділянці тіла, наприклад, у черевній порожнині. На противагу цьому, системна анатомія — це наука про структури, які складають розподілену систему організму, тобто групу структур, які працюють разом, щоб виконувати особливе призначення організму, наприклад, травну систему.
Анатомія може вивчатися як інвазивними, так і неінвазивними методами заради отримання відомостей про улаштування й взаємодію органів і систем. Способи, що використовуються, охоплюють розтин, під час якого розкривають тіло та вивчають його органи, та ендоскопію, коли пристосування, оснащене відеокамерою, вводиться крізь невеликий розріз у стінці тіла, та застосовується для дослідження внутрішніх органів й інших структур. Ангіографія з використанням рентгенівських променів або магнітно-резонансна ангіографія, є методами унаочнення кровоносних судин.
Область застосування та підрозділи анатомії
Як і інші науки, анатомія має дві сторони: практичну і теоретичну. Перша викладає правила дослідження підлягаючого матеріалу, способи, прийоми та технічні засоби, за допомогою яких отримують відомості про будову живих істот; друга займається не самим дослідженням, яке результатами, тобто описує ці результати, пояснює їх, приводить у систему і робить їм порівняльну оцінку. Іншими словами, перша є мистецтво, друга — наука анатомії.
За старих часів анатомічні дослідження мали своїм предметом майже винятково людину, і тільки в разі крайнощів, коли не можна було мати у своєму розпорядженні людські трупи, вдавалися до розсічення ссавців. Тому під власне анатомією розуміли переважно анатомію людини (Антропотомія). Пізніше наука стала займатися також будовою тварин. Таким чином виникла тваринна анатомія, або . Потім почалися дослідження внутрішньої будови рослин, що склало нову галузь науки, рослинну анатомію, або фітотомію.
Оскільки між людиною та хребетними, а також між усіма тваринами взагалі існує багато спільного з боку їхньої анатомічної будови, то наука неминуче мала прийти до вивчення подібностей та відмінностей цієї будови, і таким чином з'явилася порівняльна анатомія, яка вивчає основні етапи еволюції організму людини. та тварин. Вона пов'язана з палеонтологією та генетикою, складаючи важливу опору вченню про походження видів.
Винахід збільшувальних лінз дав змогу побачити те, що здається однорідним неозброєним оком, внаслідок цього від анатомії відокремилася особлива наука під назвою мікроскопічна анатомія, або гістологія, що вивчає організми на тканинному рівні. Зміни будови органічних істот, пов'язані з поступовим розвитком їх із простого зародка в зрілу особину, становлять предмет ембріології . Остання разом із гістологією має назву загальної анатомії, і на противагу цьому систематичної анатомії дається назва приватної, або описової анатомії.
Анатомія здорової людини підрозділяється відповідно до вживаного нею методу викладу на систематичну та топографічну.
Анатомічна термінологія
В анатомічній термінології існують особливі терміни для точного опису розташування частин тіла, органів та інших анатомічних утворень у просторі та по відношенню один до одного в анатомії людини та інших тварин з білатеральним типом симетрії тіла. Причому, в анатомії людини є низка термінологічних особливостей, що відрізняється від інших розділів анатомії (морфології).
Див. також
- Пластинація
- Анатомічна термінологія розташування
- Анатомія і фізіологія ссавців
- Жан-Батист Марк Буржері
Література
- Анатомія риб: підручник / О. П. Мельник, В. В. Костюк, П. Г. Шевченко; за ред. О. П. Мельника ; Національний аграрний університет. — К. : Центр учбової літератури, 2008. — 624 с. : рис., фото. — Слов. термінів: с.586-614. — Л-ра: с. 615—620. — ISBN 978-966-364-619-0
- Оперативна хірургія та топографічна анатомія / За ред. М.П. Ковальського. — 2010. — С. 504. — ISBN 978-617-050-058-3.
- Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Федонюк Я. І. Анатомія людини. — Вінниця : Нова Книга, 2006-2009. — 368+456+376 с.
- Мицкан Б., Попель С., Федонюк Я. Функціональна анатомія. — К. : Навчальна книга - Богдан, 2007. — 552 с. — ISBN 966-408-088-8.
- Неттер Ф. Атлас анатомії людини. — Л. : Наутілус, 2004. — 592 с.
- Шлопов В. Г. Патологічна анатомія. — Вінниця : Нова Книга, 2004. — 768 с.
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
- О.В.Цигикало, Г.І.Мардар, С.М.Луканьова, І.В.Марценяк. Динамічна анатомія. — Чернівці, 2011. — 167 с.
Посилання
- К. І. Кульчицький. Анатомія [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
- Петренко І. Г. Анатомія [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.] / Фармацевтична енциклопедія
- Книга Анатомія Грея. profbook.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 16 липня 2020.
- https://profbook.com.ua/Netter-atlas-human-anotomy-7-edition.html [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Морфологія.dp.ua [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] — офіційний сайт «Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України».
- «Morphology» [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] — науковий журнал товариства і Дніпровського державного медуніверситету.
- Rotimi, Booktionary. Anatomy. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 18 червня 2017. [Архівовано 2017-08-01 у Wayback Machine.]
- Gray, Henry (1918). Introduction. Anatomy of the Human Body. Архів оригіналу за 16 березня 2007. Процитовано 19 березня 2007 — через .
- Arráez-Aybar та ін. (2010). Relevance of human anatomy in daily clinical practice. . 192 (6): 341—48. doi:10.1016/j.aanat.2010.05.002. PMID 20591641.
- Ghosh, Sanjib Kumar (2 березня 2017). Human cadaveric dissection: a historical account from ancient Greece to the modern era. Anatomy & Cell Biology. 48 (3): 153—169. doi:10.5115/acb.2015.48.3.153. PMC 4582158. PMID 26417475.
- Anatomical Imaging. McGraw Hill Higher Education. 1998. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 червня 2013.
- Romer, Alfred Sherwood; Parsons, Thomas S. (1986). The vertebrate body (англ.) (вид. 6th ed). Philadelphia u.a: Saunders College. ISBN 978-0-03-058446-6.
- Liem, Karel F., ред. (2001). Functional anatomy of the vertebrates: an evolutionary perspective (вид. 3. ed). Fort Worth, Tex.: Harcourt College Publ. ISBN 978-0-03-022369-3.
- What is Homology? | National Center for Science Education. ncse.ngo (англ.). Процитовано 12 лютого 2024.
- Burns, Russell P.; Paul-Murphy, Joanne (2009-09). Determination of Lead and Zinc Concentrations in the Blood and Liver of the Captive Common Green Iguana (Iguana iguana). Journal of Zoo and Wildlife Medicine. Т. 40, № 3. с. 495—500. doi:10.1638/2008-0191.1. ISSN 1042-7260. Процитовано 12 лютого 2024.
- Magnetic Resonance Angiography (MRA). www.hopkinsmedicine.org (англ.). 19 листопада 2019. Процитовано 12 лютого 2024.
- Angiography. nhs.uk (англ.). 19 жовтня 2017. Процитовано 12 лютого 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anato miya z grec ἀna verh i temnw rizati ce nauka pro formu budovu organizmu ta okremih jogo organiv chi sistem Zagalnij termin anatomiya ohoplyuye anatomiyu lyudini abo antropotomiyu grec ἄn8rwpos lyudina ta grec temnw rizati anatomiyu tvarin abo zootomiyu ta anatomiyu roslin abo fitotomiyu Ce davnya nauka sho bere svij pochatok she z doistorichnih chasiv Anatomiya nerozrivno pov yazana z biologiyeyu rozvitku embriologiyeyu porivnyalnoyu anatomiyeyu evolyucijnoyu biologiyeyu ta filogeniyeyu oskilki same ci procesi porodzhuyut anatomiyu yak u najblizhchomu tak i v dovgostrokovomu periodah Anatomiya ta fiziologiya yaki vivchayut budovu ta funkciyi organizmiv ta yih chastin vidpovidno skladayut prirodnu paru sporidnenih disciplin i chasto vivchayutsya razom Anatomiya lyudini odna z osnovnih fundamentalnih nauk sho zastosovuyutsya v medicini i yiyi chasto vivchayut poryad iz fiziologiyeyu Anatomichna budova golovi lyudini vid zboku Anatomiya skladna i dinamichna galuz yaka postijno rozvivayetsya v miru zdijsnennya vidkrittiv Ostannimi rokami znachno rozshirilosya vikoristannya peredovih metodiv vizualizaciyi takih yak MRT i KT yaki dayut zmogu bilsh detalno i tochno vizualizuvati strukturi tila Disciplina anatomiya podilyayetsya na makroskopichnu ta mikroskopichnu chastini Makroskopichna anatomiya abo zagalna anatomiya vivchaye chastini tila tvarini za dopomogoyu neozbroyenogo zoru Do zagalnoyi anatomiyi takozh nalezhit rozdil poverhnevoyi anatomiyi Mikroskopichna anatomiya peredbachaye vikoristannya optichnih priladiv dlya vivchennya tkanin riznih struktur sho nazivayetsya gistologiyeyu a takozh dlya vivchennya klitin Istoriya anatomiyi harakterizuyetsya progresivnim rozuminnyam funkcij organiv i struktur lyudskogo tila Metodi takozh znachno vdoskonalilisya projshovshi shlyah vid doslidzhennya tvarin shlyahom roztinu tush i trupiv do metodiv medichnoyi vizualizaciyi XX stolittya vklyuchayuchi rentgen ultrazvuk i magnitno rezonansnu tomografiyu Predmet i rozdili anatomiyiZa starih chasiv anatomichni doslidzhennya mali svoyim predmetom majzhe vinyatkovo lyudinu i tilki v razi krajnosti koli ne mozhna bulo vivchati lyudski trupi vdavalisya do rozsichennya ssavciv Tozh pid anatomiyeyu rozumili perevazhno anatomiyu lyudini Piznishe nauka pochala vivchati takozh ulashtuvannya tvarin Otozh yak okrema galuz vinikla takozh abo zootomiya Zreshtoyu vzyalisya za doslidzhennya vnutrishnoyi budovi roslin sho dalo pochatok novij galuzi nauki roslinnij anatomiyi abo inakshe fitotomiyi Oskilki mizh lyudinoyu i hrebetnimi a takozh mizh usima tvarinami zagalom isnuye bagato spilnogo to nauka neminuche povinna bula prijti do vivchennya podibnostej ta vidminnostej ciyeyi budovi i zavdyaki comu narodilasya Vona cherez paleontologiyu ta evolyucijnu teoriyu dobuvala najgolovnishi opertya vchennyu pro pohodzhennya vidiv Vinahid zbilshuvalnih linz dopomig z yasuvati te sho zdayetsya odnoridnim neozbroyenomu oku ale naspravdi maye duzhe tonke i skladne ulashtuvannya Vnaslidok cogo vid anatomiyi spochatku vidokremilasya osobliva nauka pid nazvoyu mikroskopichna anatomiya Zgodom vona peretvorilas na samostijne vchennya pro tkanini i zdijsnyuye doslidzhennya najtonshih dribnic organizaciyi gistologiya Bilshist hvorob suprovodzhuyetsya grubimi abo tonkimi zminami v polozhenni chi budovi riznih organiv i yihnih tkanin doslidzhennya cih zmin stanovit predmet patologichnoyi anatomiyi Anatomiya lyudini Dokladnishe Anatomiya lyudini Anatomiya lyudini rozdil anatomiyi sho vivchaye organi ta sistemi organiv lyudskogo tila Anatomiya lyudini doslidzhuye zovnishni formi i proporciyi tila lyudini i jogo chastin okremi organi yih mikroskopichnu ta makroskopichnu budovu Anatomiya lyudini maye klinichni pidrozdili normalna anatomiya rozdil anatomiyi sho vivchaye organi ta sistemi organiv lyudskogo tila v normi patologichna anatomiya doslidzhuye vrazheni hvoroboyu organi ta tkanini hirurgichna anatomiya vivchaye budovu tila po dilyankah z urahuvannyam polozhennya organiv ta yihnih vzayemovidnoshen vidnosno odne odnogo j vidnosno skeletu lyudini Anatomiya hrebetnih Dokladnishe Hrebetni Porivnyalna anatomiya Usi hrebetni mayut podibne osnovopolozhne ulashtuvannya tila i v pevnij chas svogo zhittya perevazhno na embrionalniomu vidtinku rozvitku mayut spilni osnovni oznaki hordovih strizhen zhorstkosti horda dorsalna porozhnista trubka nervovoyi tkanini nervova trubka zyabrovi dugi i hvist pozadu vidhidnika Spinnij mozok zahishenij hrebtom i mistitsya nad hordoyu a shlunkovo kishkovij trakt nizhche neyi Nervova tkanina pohodit vid ektodermi spoluchna tkanina vid mezodermi a kishka vid entodermi Na zadnomu kinci roztashovano hvist yakij prodovzhuye spinnij mozok i hrebci ale ne kishechnik Rot perebuvaye na perednomu kinci tvarini a vidhidnik bilya osnovi hvosta Viznachalnoyu vlastivistyu hrebetnih ye hrebetnij stovp sho utvoryuyetsya pid chas rozvitku segmentoyadernoyi vervechki hrebciv U bilshosti hrebetnih horda staye pulpoznim yadrom mizhhrebcevih diskiv Odnak deyaki hrebetni yak ot oseter i latimeriya zberigayut hordu v doroslomu vici Shelepni vidznachayutsya parnimi pridatkami plavcyami abo nogami yaki mozhut buti vtorinno vtracheni Kincivki hrebetnih vvazhayutsya gomologichnimi oskilki odna i ta zh osnovna struktura skeleta bula uspadkovana vid yihnogo ostannogo spilnogo predka Ce odin z dokaziv visunutih Charlzom Darvinom na pidtrimku svoyeyi teoriyi evolyuciyi Istorichnij rozvitok anatomiyiStarodavnij svit Pershi zgadki pro budovu lyudskogo tila zustrichayutsya v Starodavnomu Yegipti U 27 stolitti do n e yegipetskij likar Imhotep opisav deyaki organi ta yihni priznachennya zokrema golovnij mozok diyalnist sercya poshirennya krovi i krovonosni sudini U davnokitajskij knizi 11 7 st do n e zgaduyutsya serce pechinka legeni ta inshi organi tila lyudini V indijskij knizi Ayurveda Znannya zhittya 9 3 stolittya do n e mistitsya velikij obsyag anatomichnih danih pro m yazi nervi tipi staturi i temperament golovnij i spinnij mozok Gippokrat Velikij vpliv na rozvitok anatomiyi lyudini spravili naukovci Starodavnoyi Greciyi Pershim greckim anatomom vvazhayut likarya i filosofa Alkmeona Krotonskogo sho volodiv doskonaloyu tehnikoyu preparuvannya Vidatnimi predstavnikami greckoyi medicini j anatomiyi buli Gippokrat Aristotel Gerofil Gippokrat 460 377 roki do n e vchiv sho osnovu budovi organizmu skladayut chotiri ridini krov Sanguis sliz phlegma zhovch chole i chorna zhovch melaina chole Vid perevagi odniyeyi z cih ridin zalezhat i tip temperamentu lyudinu sangvinik flegmatik holerik i melanholik Nazvani vidi lyudskoyi vdachi viznachali za Gippokratom zokrema rizni tipi konstituciyi lyudini yaki mozhut zminyuvatisya vidpovidno do zmistu tih spivvidnoshen ridin tila Vihodyachi z takogo uyavlennya pro organizm Gippokrat divivsya i na hvorobi yak na pidsumok nepravilnogo zmishannya ridin vnaslidok chogo vviv u praktiku likuvannya rizni zasobi zdatni ganyati ridini Tak vinikla gumoralna teoriya budovi organizmu Gippokrat velike znachennya nadavav vivchennyu anatomiyi vvazhayuchi yiyi pershoosnovoyu medicini Za Platonom 427 347 roki do n e organizm lyudini keruvavsya troma vidami pnevmi sho mistyatsya v troh najgolovnishih organah tila mozok serce i pechinka Uchen Platona Aristotel 384 323 roki do n e zrobiv pershu sprobu porivnyannya tila tvarin i vivchennya zarodka otozh v takij sposib stav zachinatelem porivnyalnoyi anatomiyi j embriologiyi Ne menshij vnesok zrobili u vivchennya anatomiyi lyudini davnorimski vcheni Yihnoyu zaslugoyu varto vvazhati stvorennya latinskoyi anatomichnoyi terminologiyi Najyaskravishimi predstavnikami rimskoyi medicini buli Avl Kornelij Cels i Klavdij Galen Galen vvazhav sho lyudske tilo skladayetsya iz shilnih i ridkih chastin ta doslidzhuvav organizm shlyahom sposterezhennya za hvorimi i rozkrittya trupiv Vin odnim z pershih zastosuvav vivisekciyu i stav zasnovnikom doslidnoyi medicini Jogo osnovni praci z anatomiyi Anatomichni doslidzhennya Pro priznachennya chastin lyudskogo tila Cels u vlasnih pracyah z medicini zibrav najvirogidnishi na toj chas znannya z ohajnosti gigiyeni diyeti terapiyi hirurgiyi i patologiyi Zaklav osnovu medichnoyi terminologiyi Takozh vviv u hirurgiyu ligaturu dlya perev yazki krovonosnih sudin U V st prodovzhiv spravu poperednikiv Feodor Priscian Avicenna Najvidomishij perskij likar Avicenna 980 1037 roki napisav Kanon likarskoyi nauki blizko 1000 roku sho mistit znachni anatomo fiziologichni dani zapozicheni u Gippokrata Aristotelya i Galena do yakih Avicenna dodav vlasni uyavlennya pro te sho organizm lyudini keruyetsya ne troma organami yak stverdzhuvav Platon a chotirma serce golovnij mozok pechinka i yayechko Vidrodzhennya U dobu Serednovichchya v anatomiyi lyudini ne bulo zdijsneno istotnih vidkrittiv U cej promizhok chasu zaboroneni roztini vigotovlennya skeletiv Anatomi dobi Vidrodzhennya pershimi pislya antichnih likariv zrobili sprobi vivchennya ulashtuvannya tila lyudini i yavish sho vidbuvayutsya v nomu ta zapochatkuvali naukovu medicinu j anatomiyu Voni domoglisya dozvolu na provedennya roztiniv Buli stvoreni anatomichni teatri dlya provedennya prilyudnih roztiniv Osnovopolozhniki naukovoyi anatomiyi Leonardo da Vinchi Andreas Vezalij i Vilyam Garvej Malyunok skeleta stvorenij Leonardo da Vinchi Leonardo da Vinchi 1452 1519 spochatku zacikavivsya anatomiyeyu yak hudozhnik odnak nadali zahopivsya neyu yak naukoyu tozh odnim z pershih stav roztinati trupi lyudej dlya doslidzhennya budovi lyudskogo tila Leonardo da Vinchi pershim pravilno zobraziv riznomanitni organi lyudskogo tila zrobiv velikij vnesok u rozvitok anatomiyi lyudini i tvarin a takozh stav zasnovnikom plastichnoyi anatomiyi Andreas Vezalij 1514 1564 vikoristovuvav ob yektivnij metod sposterezhennya dlya opisu budovi lyudskogo tila Roztinayuchi trupi Vezalij vpershe dokladno vivchiv budovu tila lyudini Vodnochas vin vikriv i usunuv chislenni pomilki Klavdiya Galena ponad 200 Tak pochavsya analitichnij period v anatomiyi vprodovzh yakogo zrobleno bezlich vidkrittiv opisovogo harakteru Vezalij pridilyav osnovnu uvagu vidkrittyu j tlumachennyu novih anatomichnih faktiv yaki viklav u velikij i bagato ilyustrovanij praci Pro budovu lyudskogo tila 1543 Oprilyudnennya knigi Vezaliya viklikalo z odnogo boku perevorot v anatomichnih uyavlennyah togo chasu a z inshogo suprotiv anatomiv sho pragnuli zberegti povazhnist Galena Anglijskij likar anatom i fiziolog Vilyam Garvej 1578 1657 yak i jogo poperednik Vezalij vivchav organizm koristuyuchis sposterezhennyami i dosvidom Pid chas vivchennya anatomiyi Garvej ne obmezhuvavsya prostim opisom strukturi a pidhodiv z istorichnoyi porivnyalna anatomiya i embriologiya i funkcionalnoyi fiziologiya tochok zoru Vin visloviv zdogad pro te sho tvarina u svoyemu ontogenezi povtoryuye filogenez i v takij sposib peredbachiv biogenetichnij zakon dovedenij Oleksandrom Kovalevskim i sformulovanij zgodom Ernstom Genrihom Gekkelem i Fricom Myullerom v 19 stolitti Garvej stverdzhuvav sho usyaka tvarina pohodit z yajcya Ce polozhennya daye pravo vvazhati Garveya osnovopolozhnikom embriologiyi Garvej doviv povtoryuvanist krovoobigu i tim samim vidkinuv vchennya Galena pro pnevmu i priplivi j vidplivi krovi Vislidi svoyih doslidzhen Garvej viklav u znamenitomu traktati Anatomichne doslidzhennya pro ruh sercya i krovi u tvarin 1628 de stverdzhuvav sho krov ruhayetsya po zamknutomu kolu sudin prohodyachi z arterij u veni kriz dribni trubochki Novij chas Vprodovzh 17 18 stolit vinikli ne tilki novi vidkrittya v galuzi anatomiyi a j pochali vidokremlyuvatisya novi predmeti gistologiya embriologiya porivnyalna i antropologiya Marchelo Malpigi Pislya vidkrittya Garveya she zalishalosya neyasnim yak krov perehodit z arterij u veni ale Garvej prorochiv isnuvannya mizh nimi nevidimih okom sho i bulo pidtverdzheno piznishe Marchelo Malpigi 1628 1694 koli buv vinajdenij mikroskop Malpigi zrobiv bagato vidkrittiv stosovno mikroskopichnoyi budovi shkiri selezinki nirok i nizki inshih organiv Malpigi vidkriv peredbacheni Garveem kapilyari ale vin vvazhav sho krov z arterialnih kapilyariv potraplyaye spochatku v promizhni prostori i lishe potim u kapilyari venozni Tilki Oleksandr Shumlyanskij 1748 1795 sho vivchiv budovu nirok doviv vidsutnist promizhnih prostoriv i nayavnist pryamogo zv yazku mizh arterialnimi i venoznimi kapilyarami Zgodom 1734 1794 doviv sho pid chas embriogenezu organi vinikayut i rozvivayutsya zanovo Tomu na protivagu teoriyi preformizmu zgidno z yakoyu vsi organi isnuyut u zmenshenomu viglyadi v statevij klitini vin visunuv teoriyu epigeneza Francuzkij naturalist Zhan Batist Lamark 1744 1829 u vlasnomu tvori Filosofiya zoologiyi 1809 odnim z pershih visloviv dumku shodo evolyuciyi organizmu pid vplivom dovkillya Prodovzhuvach embriologichnih doslidzhen Volfa Karl fon Ber 1792 1876 vidkriv yajceklitinu ssavciv i lyudej vstanoviv golovni zakoni individualnogo rozvitku organizmiv ontogenezu yaki lezhat v osnovi suchasnoyi embriologiyi i stvoriv vchennya pro zarodkovi listki Britanskij biolog Charlz Darvin 1809 1882 u svoyemu tvori Pohodzhennya vidiv 1859 doviv yednist tvarinnogo svitu Embriologichni doslidzhennya Oleksandra Kovalevskogo a takozh Bera Myullera Darvina i Gekkelya znajshli svoye virazhennya u biogenetichnomu zakoni Ostannij buv pogliblenij i vipravlenij Oleksiyem Syevercovim sho doviv vpliv chinnikiv zovnishnogo seredovisha na budovu tila tvarin i zastosuvavshi evolyucijne vchennya do anatomiyi stav tvorcem Deyaki viznachennya Gruba anatomiya nauka pro strukturi dosit veliki shob yih mozhna bulo pobachiti neozbroyenim okom a takozh ohoplyuye poverhnevu anatomiyu tobto vivchennya zorom zovnishnih osoblivostej tila Mikroskopichna anatomiya vivchennya struktur v mikroskopichnomu rozmiri poryad z gistologiyeyu vivchennya tkanin i embriologiyeyu vivchennya organizmu v jogo nezrilomu stani Misceva anatomiya vivchennya vzayemozv yazkiv usih struktur u pevnij dilyanci tila napriklad u cherevnij porozhnini Na protivagu comu sistemna anatomiya ce nauka pro strukturi yaki skladayut rozpodilenu sistemu organizmu tobto grupu struktur yaki pracyuyut razom shob vikonuvati osoblive priznachennya organizmu napriklad travnu sistemu Anatomiya mozhe vivchatisya yak invazivnimi tak i neinvazivnimi metodami zaradi otrimannya vidomostej pro ulashtuvannya j vzayemodiyu organiv i sistem Sposobi sho vikoristovuyutsya ohoplyuyut roztin pid chas yakogo rozkrivayut tilo ta vivchayut jogo organi ta endoskopiyu koli pristosuvannya osnashene videokameroyu vvoditsya kriz nevelikij rozriz u stinci tila ta zastosovuyetsya dlya doslidzhennya vnutrishnih organiv j inshih struktur Angiografiya z vikoristannyam rentgenivskih promeniv abo magnitno rezonansna angiografiya ye metodami unaochnennya krovonosnih sudin Oblast zastosuvannya ta pidrozdili anatomiyiYak i inshi nauki anatomiya maye dvi storoni praktichnu i teoretichnu Persha vikladaye pravila doslidzhennya pidlyagayuchogo materialu sposobi prijomi ta tehnichni zasobi za dopomogoyu yakih otrimuyut vidomosti pro budovu zhivih istot druga zajmayetsya ne samim doslidzhennyam yake rezultatami tobto opisuye ci rezultati poyasnyuye yih privodit u sistemu i robit yim porivnyalnu ocinku Inshimi slovami persha ye mistectvo druga nauka anatomiyi Za starih chasiv anatomichni doslidzhennya mali svoyim predmetom majzhe vinyatkovo lyudinu i tilki v razi krajnoshiv koli ne mozhna bulo mati u svoyemu rozporyadzhenni lyudski trupi vdavalisya do rozsichennya ssavciv Tomu pid vlasne anatomiyeyu rozumili perevazhno anatomiyu lyudini Antropotomiya Piznishe nauka stala zajmatisya takozh budovoyu tvarin Takim chinom vinikla tvarinna anatomiya abo Potim pochalisya doslidzhennya vnutrishnoyi budovi roslin sho sklalo novu galuz nauki roslinnu anatomiyu abo fitotomiyu Oskilki mizh lyudinoyu ta hrebetnimi a takozh mizh usima tvarinami vzagali isnuye bagato spilnogo z boku yihnoyi anatomichnoyi budovi to nauka neminuche mala prijti do vivchennya podibnostej ta vidminnostej ciyeyi budovi i takim chinom z yavilasya porivnyalna anatomiya yaka vivchaye osnovni etapi evolyuciyi organizmu lyudini ta tvarin Vona pov yazana z paleontologiyeyu ta genetikoyu skladayuchi vazhlivu oporu vchennyu pro pohodzhennya vidiv Vinahid zbilshuvalnih linz dav zmogu pobachiti te sho zdayetsya odnoridnim neozbroyenim okom vnaslidok cogo vid anatomiyi vidokremilasya osobliva nauka pid nazvoyu mikroskopichna anatomiya abo gistologiya sho vivchaye organizmi na tkaninnomu rivni Zmini budovi organichnih istot pov yazani z postupovim rozvitkom yih iz prostogo zarodka v zrilu osobinu stanovlyat predmet embriologiyi Ostannya razom iz gistologiyeyu maye nazvu zagalnoyi anatomiyi i na protivagu comu sistematichnoyi anatomiyi dayetsya nazva privatnoyi abo opisovoyi anatomiyi Anatomiya zdorovoyi lyudini pidrozdilyayetsya vidpovidno do vzhivanogo neyu metodu vikladu na sistematichnu ta topografichnu Anatomichna terminologiyaDokladnishe Anatomichna terminologiya roztashuvannya Dokladnishe Anatomiya lyudini V anatomichnij terminologiyi isnuyut osoblivi termini dlya tochnogo opisu roztashuvannya chastin tila organiv ta inshih anatomichnih utvoren u prostori ta po vidnoshennyu odin do odnogo v anatomiyi lyudini ta inshih tvarin z bilateralnim tipom simetriyi tila Prichomu v anatomiyi lyudini ye nizka terminologichnih osoblivostej sho vidriznyayetsya vid inshih rozdiliv anatomiyi morfologiyi Div takozhPlastinaciya Anatomichna terminologiya roztashuvannya Anatomiya i fiziologiya ssavciv Zhan Batist Mark BurzheriLiteraturaAnatomiya u sestrinskih VikiproyektahPortal Biologiya Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Anatomiya u Vikishovishi Anatomiya rib pidruchnik O P Melnik V V Kostyuk P G Shevchenko za red O P Melnika Nacionalnij agrarnij universitet K Centr uchbovoyi literaturi 2008 624 s ris foto Slov terminiv s 586 614 L ra s 615 620 ISBN 978 966 364 619 0 Operativna hirurgiya ta topografichna anatomiya Za red M P Kovalskogo 2010 S 504 ISBN 978 617 050 058 3 Golovackij A S Cherkasov V G Sapin M R Fedonyuk Ya I Anatomiya lyudini Vinnicya Nova Kniga 2006 2009 368 456 376 s Mickan B Popel S Fedonyuk Ya Funkcionalna anatomiya K Navchalna kniga Bogdan 2007 552 s ISBN 966 408 088 8 Netter F Atlas anatomiyi lyudini L Nautilus 2004 592 s Shlopov V G Patologichna anatomiya Vinnicya Nova Kniga 2004 768 s Lyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s O V Cigikalo G I Mardar S M Lukanova I V Marcenyak Dinamichna anatomiya Chernivci 2011 167 s PosilannyaK I Kulchickij Anatomiya Arhivovano 18 listopada 2016 u Wayback Machine URE Petrenko I G Anatomiya Arhivovano 15 chervnya 2020 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Kniga Anatomiya Greya profbook com ua ua Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2020 https profbook com ua Netter atlas human anotomy 7 edition html Arhivovano 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Morfologiya dp ua Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine oficijnij sajt Naukovogo tovaristva anatomiv gistologiv embriologiv ta topografoanatomiv Ukrayini Morphology Arhivovano 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine naukovij zhurnal tovaristva i Dniprovskogo derzhavnogo meduniversitetu Rotimi Booktionary Anatomy Arhiv originalu za 1 serpnya 2017 Procitovano 18 chervnya 2017 Arhivovano 2017 08 01 u Wayback Machine Gray Henry 1918 Introduction Anatomy of the Human Body Arhiv originalu za 16 bereznya 2007 Procitovano 19 bereznya 2007 cherez Arraez Aybar ta in 2010 Relevance of human anatomy in daily clinical practice 192 6 341 48 doi 10 1016 j aanat 2010 05 002 PMID 20591641 Ghosh Sanjib Kumar 2 bereznya 2017 Human cadaveric dissection a historical account from ancient Greece to the modern era Anatomy amp Cell Biology 48 3 153 169 doi 10 5115 acb 2015 48 3 153 PMC 4582158 PMID 26417475 Anatomical Imaging McGraw Hill Higher Education 1998 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 25 chervnya 2013 Romer Alfred Sherwood Parsons Thomas S 1986 The vertebrate body angl vid 6th ed Philadelphia u a Saunders College ISBN 978 0 03 058446 6 Liem Karel F red 2001 Functional anatomy of the vertebrates an evolutionary perspective vid 3 ed Fort Worth Tex Harcourt College Publ ISBN 978 0 03 022369 3 What is Homology National Center for Science Education ncse ngo angl Procitovano 12 lyutogo 2024 Burns Russell P Paul Murphy Joanne 2009 09 Determination of Lead and Zinc Concentrations in the Blood and Liver of the Captive Common Green Iguana Iguana iguana Journal of Zoo and Wildlife Medicine T 40 3 s 495 500 doi 10 1638 2008 0191 1 ISSN 1042 7260 Procitovano 12 lyutogo 2024 Magnetic Resonance Angiography MRA www hopkinsmedicine org angl 19 listopada 2019 Procitovano 12 lyutogo 2024 Angiography nhs uk angl 19 zhovtnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2024
