Частина інформації в цій статті застаріла. (грудень 2006) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Акаде́мія нау́к СРСР — найвища наукова установа Радянського Союзу.
| Академия наук СССР | |
|---|---|
| Академія наук СРСР | |
 | |
 | |
| Абревіатура | АН СРСР |
| Тип | академія наук  |
| Засновано | 27 липня 1925 |
| Розпущено | 21 листопада 1991 |
| Країна |  СРСР |
| Штаб-квартира | Москва (55°43′14″ пн. ш. 37°35′37″ сх. д. / 55.720611111111° пн. ш. 37.5935° сх. д.) і Ленінград |
| Офіс голови | d |
| Керівник | Карпінський Олександр Петрович (1925), Комаров Володимир Леонтійович (29 грудня 1936), Вавилов Сергій Іванович (17 липня 1945), Несмеянов Олександр Миколайович (лютий 1951), Келдиш Мстислав Всеволодович (1961), Александров Анатолій Петрович (1975) і Марчук Гурій Іванович (1986) |
| Дочірня(і) організація(ї) | d Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН Сибірське відділення РАН d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Йоффе РАН d Курчатовський інститут |
Нагороди  | |
 | |
 Академія наук СРСР у Вікісховищі | |
Передісторія
Заснована в Петербурзі указом сенату від 28 січня 1724. У XVIII столітті в Академію наук були організовані фізичний кабінет, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, анатомічний театр, географічний департамент, бібліотека, друкарня та інші наукові й науково-допоміжні установи.
Академіки, що входили до складу АН, — М. В. Ломоносов, Л. Ейлер, Д. Бернуллі, Й. Г. Гмелін, Г.-В. Ріхман, В. К. Тредьяковський, С. П. Крашенінніков, І. І. Лепьохін, М. Я. Озерецковський, П. С. Паллас та інші, зробили великий внесок у науку. Організовані АН експедиції мали велике значення для вивчення природних багатств Росії.
У XVIII ст. АН була майже єдиним джерелом поширення науки в Російській державі. В першій половині XIX ст., коли в країні було створено нові вищі навчальні заклади, роль АН як наукового центру поступово знижується.
У XIX і на початку XX ст. АН перебувала у важкому матеріальному становищі, не мала необхідних умов для проведення наук. досліджень. Попри це, вчені, що працювали в АН, а саме:
- математики М. В. Остроградський, П. Л. Чебишов, В. Я. Буняковський, О. М. Ляпунов, А. А. Марков, В. А. Стєклов;
- астрономи В. Я. Струве, Ф. О. Бредіхін;
- фізики В. В. Петров, Е. X. Ленц, Б. С. Якобі, Б. Б. Голіцин;
- хіміки М. М. Зінін, О. М. Бутлеров, М. С. Курнаков;
- біологи К. М. Бер, О. О. Ковалевський; фізіолог І. П. Павлов та ін. збагатили науку визначними відкриттями і винаходами.
В перші роки радянської влади в АН створюються нові інститути: фізико-хімічного аналізу (1918), платиновий (1918), фізико-математичний (1921), радійовий (1922), фізіологічний (1925), інститут ґрунтів (1926) та ін.
Академія наук СРСР
Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 27 липня 1925 АН була перетворена у всесоюзну і дістала назву АН СРСР. АН швидко зростала і стала однією з найбільших наукових установ світу.
Організаційна структура
| Президенти АН СРСР | |
|---|---|
| Роки | Ім'я |
| 1917—36 | Карпінський О. П. |
| 1936—45 | Комаров В. Л. |
| 1945—51 | Вавилов С. І. |
| 1951— | Несмєянов О. М. |
Вищим органом АН були Загальні збори, до складу яких входили академіки і почесні академіки. В період між сесіями Загальних зборів керівництво АН здійснювала Президія на чолі з президентом. Президентами АН в радянський період були академіки О. П. Карпінський (1917–1936), В. Л. Комаров (1936–1945), С. І. Вавилов (1945–1951). З 1951 президентом АН СРСР став академік О. М. Несмєянов.
Склад
Академія складалася з 8 відділів — фізико-математичних наук, хімічних наук, геолого-географічних наук, біологічних наук, технічних наук, історичних наук, економіки, філософських і правових наук, відділу мови і літератури.
Філії
До складу АН увійшли філіали: Башкирський, Дагестанський, Казанський, Карельський, Кольський, Комі, Молдовський, Уральський. У 1957 організовано , до якого пізніше ввійшли філіали: Східносибірський, Далекосхідний, Якутський. На початок 1959 в АН налічувалось понад 100 значних наукових інститутів і велика кількість інших установ. На кінець 1958 в АН було 165 академіків і 354 член-кореспондент; в ній працювало понад 16,5 тис. наукових співробітників.
- Азербайджанський філіал АН СРСР 1945 переоформлено як Академія наук Азербайджанської РСР
- Вірменський філіал АН СРСР 1943 переоформлено як Академія наук Вірменської РСР
Українці у внеску АН СРСР
Протягом всієї історії АН в її роботі брали активну участь українські вчені. У XIX — на початку XX століття академіками були обрані математики Михайло Остроградський, Віктор Буняковський, геохімік Володимир Вернадський, історик Володимир Іконников, зоолог Володимир Заленський, Олександр Красновський та інші.
За радянського часу академіками були обрані представники медичної науки, які працювали в Україні — Олександр Богомолець і Микола Стражеско, а також хімік Лев Писаржевський, історик Владислав Бузескул.
З 1959 в Україні працювали академіки АН СРСР — президент АН УРСР біохімік Олександр Палладін (обраний у травні 1942), літературознавець Олександр Білецький (обраний у червні 1958), письменник Олександр Корнійчук (обраний у вересні 1943), поет Максим Рильський (обраний у червні 1958).
Досягнення
В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки і т. ін.
Тріумфом вчених СРСР було створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.
Див. також
- «Наука» — видавництво Академії наук.
- День російської науки
- Список академіків АН СРСР
- Російська академія наук
- Петербурзька академія наук
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958;
- Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;
- Топчиев А. В. Строительство коммунизма и наука. М., 1957.
 | Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
- Ichikawa H. Against the Lysenkoites’ Hegemony: On the Establishment of the Institute of Cytology and Genetics at the Siberian Branch of the USSR Academy of Sciences, Против гегемонии лысенкоистов: Создание Института цитологии и генетики в Сибирском отделении Академии наук СССР // Историко-биологические исследования — 2017. — Vol. 9, Iss. 2. — P. 7–21. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2006 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Akade miya nau k SRSR najvisha naukova ustanova Radyanskogo Soyuzu Akademiya nauk SSSRAkademiya nauk SRSRAbreviaturaAN SRSRTipakademiya nauk Zasnovano27 lipnya 1925 Rozpusheno21 listopada 1991 Krayina SRSR Shtab kvartiraMoskva 55 43 14 pn sh 37 35 37 sh d 55 720611111111 pn sh 37 5935 sh d 55 720611111111 37 5935 i Leningrad Ofis golovid KerivnikKarpinskij Oleksandr Petrovich 1925 Komarov Volodimir Leontijovich 29 grudnya 1936 Vavilov Sergij Ivanovich 17 lipnya 1945 Nesmeyanov Oleksandr Mikolajovich lyutij 1951 Keldish Mstislav Vsevolodovich 1961 Aleksandrov Anatolij Petrovich 1975 i Marchuk Gurij Ivanovich 1986 Dochirnya i organizaciya yi d Fizichnij institut imeni P M Lebedyeva Botanichnij institut imeni V L Komarova RAN Sibirske viddilennya RAN d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Fiziko tehnichnij institut im A F Joffe RAN d Kurchatovskij institut Nagorodi Akademiya nauk SRSR u Vikishovishi PeredistoriyaZasnovana v Peterburzi ukazom senatu vid 28 sichnya 1724 U XVIII stolitti v Akademiyu nauk buli organizovani fizichnij kabinet astronomichna observatoriya himichna laboratoriya anatomichnij teatr geografichnij departament biblioteka drukarnya ta inshi naukovi j naukovo dopomizhni ustanovi Akademiki sho vhodili do skladu AN M V Lomonosov L Ejler D Bernulli J G Gmelin G V Rihman V K Tredyakovskij S P Krasheninnikov I I Lepohin M Ya Ozereckovskij P S Pallas ta inshi zrobili velikij vnesok u nauku Organizovani AN ekspediciyi mali velike znachennya dlya vivchennya prirodnih bagatstv Rosiyi U XVIII st AN bula majzhe yedinim dzherelom poshirennya nauki v Rosijskij derzhavi V pershij polovini XIX st koli v krayini bulo stvoreno novi vishi navchalni zakladi rol AN yak naukovogo centru postupovo znizhuyetsya U XIX i na pochatku XX st AN perebuvala u vazhkomu materialnomu stanovishi ne mala neobhidnih umov dlya provedennya nauk doslidzhen Popri ce vcheni sho pracyuvali v AN a same matematiki M V Ostrogradskij P L Chebishov V Ya Bunyakovskij O M Lyapunov A A Markov V A Styeklov astronomi V Ya Struve F O Bredihin fiziki V V Petrov E X Lenc B S Yakobi B B Golicin himiki M M Zinin O M Butlerov M S Kurnakov biologi K M Ber O O Kovalevskij fiziolog I P Pavlov ta in zbagatili nauku viznachnimi vidkrittyami i vinahodami V pershi roki radyanskoyi vladi v AN stvoryuyutsya novi instituti fiziko himichnogo analizu 1918 platinovij 1918 fiziko matematichnij 1921 radijovij 1922 fiziologichnij 1925 institut gruntiv 1926 ta in Akademiya nauk SRSRPostanovoyu CVK SRSR i RNK SRSR vid 27 lipnya 1925 AN bula peretvorena u vsesoyuznu i distala nazvu AN SRSR AN shvidko zrostala i stala odniyeyu z najbilshih naukovih ustanov svitu Organizacijna strukturaPrezidenti AN SRSRRoki Im ya1917 36 Karpinskij O P 1936 45 Komarov V L 1945 51 Vavilov S I 1951 Nesmyeyanov O M Vishim organom AN buli Zagalni zbori do skladu yakih vhodili akademiki i pochesni akademiki V period mizh sesiyami Zagalnih zboriv kerivnictvo AN zdijsnyuvala Prezidiya na choli z prezidentom Prezidentami AN v radyanskij period buli akademiki O P Karpinskij 1917 1936 V L Komarov 1936 1945 S I Vavilov 1945 1951 Z 1951 prezidentom AN SRSR stav akademik O M Nesmyeyanov SkladAkademiya skladalasya z 8 viddiliv fiziko matematichnih nauk himichnih nauk geologo geografichnih nauk biologichnih nauk tehnichnih nauk istorichnih nauk ekonomiki filosofskih i pravovih nauk viddilu movi i literaturi Filiyi Do skladu AN uvijshli filiali Bashkirskij Dagestanskij Kazanskij Karelskij Kolskij Komi Moldovskij Uralskij U 1957 organizovano do yakogo piznishe vvijshli filiali Shidnosibirskij Dalekoshidnij Yakutskij Na pochatok 1959 v AN nalichuvalos ponad 100 znachnih naukovih institutiv i velika kilkist inshih ustanov Na kinec 1958 v AN bulo 165 akademikiv i 354 chlen korespondent v nij pracyuvalo ponad 16 5 tis naukovih spivrobitnikiv Azerbajdzhanskij filial AN SRSR 1945 pereoformleno yak Akademiya nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Virmenskij filial AN SRSR 1943 pereoformleno yak Akademiya nauk Virmenskoyi RSRUkrayinci u vnesku AN SRSRProtyagom vsiyeyi istoriyi AN v yiyi roboti brali aktivnu uchast ukrayinski vcheni U XIX na pochatku XX stolittya akademikami buli obrani matematiki Mihajlo Ostrogradskij Viktor Bunyakovskij geohimik Volodimir Vernadskij istorik Volodimir Ikonnikov zoolog Volodimir Zalenskij Oleksandr Krasnovskij ta inshi Za radyanskogo chasu akademikami buli obrani predstavniki medichnoyi nauki yaki pracyuvali v Ukrayini Oleksandr Bogomolec i Mikola Strazhesko a takozh himik Lev Pisarzhevskij istorik Vladislav Buzeskul Z 1959 v Ukrayini pracyuvali akademiki AN SRSR prezident AN URSR biohimik Oleksandr Palladin obranij u travni 1942 literaturoznavec Oleksandr Bileckij obranij u chervni 1958 pismennik Oleksandr Kornijchuk obranij u veresni 1943 poet Maksim Rilskij obranij u chervni 1958 DosyagnennyaV AN SRSR shirokim frontom provadilis doslidi v usih galuzyah prirodnichih tehnichnih i suspilnih nauk Osoblivo veliki uspihi vchenih AN v galuzi yadernoyi fiziki fiziki napivprovidnikiv radiofiziki matematiki mehaniki astronomiyi himiyi metalurgiyi obchislyuvalnoyi tehniki radiotehniki i t in Triumfom vchenih SRSR bulo stvorennya shtuchnih suputnikiv Zemli i kosmichnoyi raketi AN pidtrimuvala shiroki mizhnarodni naukovi zv yazki Div takozh Nauka vidavnictvo Akademiyi nauk Den rosijskoyi nauki Spisok akademikiv AN SRSR Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akademiya nauk SRSR Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Istoriya Akademii nauk SSSR t 1 Glav red akad K V Ostrovityanov M L 1958 Knyazev G A Kolcova V Kratkij ocherk istorii Akademii nauk SSSR M L 1957 Topchiev A V Stroitelstvo kommunizma i nauka M 1957 Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Geltman D V Vladimir Leontevich Komarov kratkij biograficheskij ocherk Vladimir Leontyevich Komarov a short biography Istoriko biologicheskie issledovaniya 2020 Vol 12 Iss 4 P 12 37 ISSN 2076 8176 2500 1221 doi 10 24411 2076 8176 2020 14002 d Track Q129944727d Track Q126725109 Ichikawa H Against the Lysenkoites Hegemony On the Establishment of the Institute of Cytology and Genetics at the Siberian Branch of the USSR Academy of Sciences Protiv gegemonii lysenkoistov Sozdanie Instituta citologii i genetiki v Sibirskom otdelenii Akademii nauk SSSR Istoriko biologicheskie issledovaniya 2017 Vol 9 Iss 2 P 7 21 ISSN 2076 8176 2500 1221 d Track Q126725109d Track Q130493912
