Абха́зька мо́ва (аԥсуа бызшәа, аԥсшәа) — північнокавказька мова, що належить до абхазо-адизької сім'ї мов. Поширена на теренах Абхазії та Туреччини, переважно серед абхазів. Офіційна мова автономної республіки Абхазія, що в Грузії. Також, разом із російською мовою, є «державною мовою» у невизнаній республіці Абхазія, що закріплено у статті 6 «Конституції Абхазії».
| Абхазька мова | |
|---|---|
| аԥсуа бызшәа аԥсшәа | |
 | |
| Поширена в | Абхазія (Грузія), Туреччина, Росія, Йорданія, Сирія, Ірак |
| Регіон | Південний Кавказ |
| Носії | 125 000 осіб |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | Абхазо-адизькі мови
|
| Офіційний статус | |
| Державна |  Абхазія |
| Офіційна |  Грузія
|
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ab |
| ISO 639-2 | abk |
| ISO 639-3 | abk |
Належить до абхазо-адизької сім'ї мов, яку разом з нахсько-дагестанською переважна більшість дослідників включають до північнокавказької надсім'ї мов. Складається з двох основних говорів — абжуйського (лежить в основі літературної мови) та бзибського.
Класифікація і поширеність
Абхазька мова належить до групи абхазо-адиґських мов, які входять у сім'ю так званих кавказьких мов, а саме у північно-західнокавказьку мовну надсім'ю, що й підтверджує автохтонність абхазів. Абхазо-адиґські мови розповсюджені не тільки на Кавказі, але і в Росії, Туреччині, Сирії, Йорданії і на них сьогодні говорять близько одного мільйона ста тисяч осіб.
Ця статистика називає набагато меншу кількість абхазів світу, які зафіксовані у результаті різноманітних переписів населення у різних країнах. І цей парадокс пояснюється, напевне, тільки одним — протягом століть сотні тисяч абхазів були переважно насильницьки (а подекуди й добровільно) асимільовані у різних країнах, але у побуті зуміли зберегти ту життєдайну ниточку, яка одна все ще пов'язувала їх з предками, зі своїм справжнім народом, його культурою та історію і підтверджувала той факт, що ця людина насправді є абхазом, ким би вона офіційно не вважалася у країні проживання. Українцям діяспори добре знайома така ситуація, і вони на собі перевірили, як складно і в той же час вкрай важливо зберегти мову свого народу у будь-якому іншомовному середовищі.
Графіка
В 1882 році П. К. Услар склав алфавіт для абхазів на основі російської графіки. Письмо було орієнтоване на бзибський діалект. В перший період розвитку абхазької писемності (кінець XIX — початок ХХ століть) видавалися окремі підручники, здійснювалися переклади книг релігійного характеру. Дореволюційна письменність була слабко розвинута, нею користувалося невеличка кількість грамотних людей. У радянські часи в Абхазії розвернулася інтенсивна робота по вдосконаленню національної писемності і літературної мови, а також впровадженню їх у різні сфери господарчого і культурного життя народу.
В 1928 році на абхазо-адигській конференції було прийнято рішення про латинізацію писемності, котра проіснувала десять років. З 1938 по 1954 рік абхази користувалася грузинською графікою, потім знову перейшли на кириличну графіку.
Абетка та звуки
Першу писемність на основі кирилиці розробив Пьотр Услар у 1862 році. З 1928 до 1938 року використовувалася латиниця. З 1938 використовували грузинську писемність (мхедрулі). Сучасна абетка на основі кирилиці використовується з 1954 року.
| Буква | ISO | Кирилиця за П. Усларом | Латиниця | Арабиця | Мхедрулі | МФА | Буква | ISO | Кирилиця за П. Усларом | Латиниця | Арабиця | Мхедрулі | МФА | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| За М. Марром | 1928–1938 | За М. Марром | 1928–1938 | ||||||||||||
| А а | a | а | a | a | ٸا | ა | /a/ | Л л | l | л | l | l | ل | ლ | /l/ |
| Б б | b | б | b | b | ب | ბ | /b/ | М м | m | м | m | m | م | მ | /m/ |
| В в | v | в | v | v | ۋ | ვ | /v/ | Н н | n | н | n | n | ن | ნ | /n/ |
| Г г | g | г | g | g | گ | გ | /g/ | О о | o | о | o | o | ٸوً | ო | /o/ |
| Гь гь | g' | гj | gˌ | gı | گِ | გჲ | /gʲ/ | Ҩ ҩ | ò | ҩ | w̧ | y | څ | ჳ | /ɥ/ |
| Гә гә | gã | гу | g˚ | gu | گُ | გუ | /gʷ/ | П п | p | п | p |  | پ | პ | /pʼ/ |
| Ӷ ӷ | ğ | г̓ | ǧ | ƣ | غ | ღ | /ɣ/ | Ԥ ԥ | ṕ | п̓ | φ | p | ڀ | ფ | /p/ |
| Ӷь ӷь | ğ' | г̓j | ǧˌ | ƣı | غِ | ღჲ | /ɣʲ/ | Р р | r | р | r | r | ر | რ | /r/ |
| Ӷә ӷә | ğ'ã | г̓у | ǧ˚ | ƣu | غُ | ღუ | /ɣʷ/ | С с | s | с | s | s | س | ს | /s/ |
| Д д | d | д | d | d | د | დ | /d/ | Т т | t | т | t |  | ت | ტ | /tʼ/ |
| Дә дә | dã | д̓ | d˚ | đ | دُ | დჿ | /dʷ/ | Тә тә | tã | ꚍ̆ | t˚ |  | تُ | ტჿ | /tʷʼ/ |
| Е е | e | е | e | e | ٸې | ე | /e/ | Ҭ ҭ | ţ | т̓ | ϑ | t | ݖ | თ | /t, tʰ/ |
| Ж ж | ž | ж | ȷ | ƶ | ژ | ჟჾ | /ʐ/ | Ҭә ҭә | ţã | ꚍ | ϑ˚ |  | ݖُ | თჿ | /tʷ/ |
| Жь жь | ž' | жj | ȷˌ |  | ژِ | ჟ | /ʑ/ | У у | u | у | w | u | ٸۇ | უ | /w, u/ |
| Жә жә | žã | ꚅ | ȷ˚ | j | ژُ | ჟჿ | /ʐʷ/ | Ф ф | f | ф | f | f | ف | ჶ | /f/ |
| Џ џ | d̂ | џj | ḓ |  | ج | ჯჾ | /dʐ/ | Х х | h | х | q̇ | x | خ | ხ | /x, χ/ |
| Џь џь | d̂' | џ | ḏ̣ | ꝗ | جِ | ჯ | /ʤ/ | Хь хь | h' | хj | q̇ˌ | xı | خِ | ხჲ | /xʲ, χʲ/ |
| Ҽ ҽ | č | ꚇ | ϑ̱̣ |  | چ | ჩჾ | /ʦ̢/ | Хә хә | h'ã | ху | q̇˚ | xu | خُ | ხუ | /xʲʷ, χʲʷ/ |
| Ҿ ҿ | č̦ | ꚇ̆ | ṯ̣ |  | ڄ | ჭჾ | /ʦ̢ʼ/ | Ҳ ҳ | h̦ | h | ħ | h | ح | ჰ | /ħ/ |
| З з | z | з | z | z | ز | ზ | /z/ | Ҳә ҳә | h̦ã | ꚕ | ħ˚ | ħ | حُ | ჰჿ | /ħʷ/ |
| Ӡ ӡ | źã | ꚉ | ď | ᴣ | ڎ | ძ | /ʣ/ | Ц ц | c | ц | ϑ̇ | c | ڟ | ც | /ʦ, ʦʰ/ |
| Ӡә ӡә | źã' | ꚃ | ď˚ | ⱬ | ڎُ | ძჿ | /ʣʷ/ | Цә цә | cã | ꚏ | ϑ̇˚ |  | ڟُ | ცჿ | /ʦʷʰ, ʨʷʰ/ |
| И и | i | i | i | i | ٸىِ | ი | /i, j/ | Ҵ ҵ | c̄ã | ц̓ | ṫ |  | ۯ | წ | /ʦʼ/ |
| К к | k | к | k | ⱪ | ڮ | კ | /kʼ/ | Ҵә ҵә | c̄ | ꚏ̆ | ṫ˚ |  | ۯُ | წჿ | /ʦʷʼ, ʨʷ’/ |
| Кь кь | k' | кj | kˌ | ⱪı | ڮِ | კჲ | /kʲʼ/ | Ч ч | č | ч | ϑ̣ | ɥ | چِ | ჩ | /ʧʰ/ |
| Кә кә | k'ã | ку | k˚ | ⱪu | ڮُ | კუ | /kʷʼ/ | Ҷ ҷ | c̦ | ч̓ | ṭ |  | ڄِ | ჭ | /ʧ’/ |
| Қ қ | ķ | к̓ | q | k | ك | ქ | /k/ | Ш ш | š | ш | ш |  | ش | შჾ | /ʂ/ |
| Қь қь | ķ' | к̓j | qˌ | kı | كِ | ქჲ | /kʲ/ | Шь шь | š' | ш̆ | щ | ſ | شِ | შ | /ʃ/ |
| Қә қә | ķ'ã | к̓у | q˚ | ku | كُ | ქუ | /kʷ/ | Шә шә | šã | щ | ш˚ |  | شُ | შჿ | /ʃʷ/ |
| Ҟ ҟ | k̄ | q | k̇ | q | ق | ყ | /qʼ/ | Ы ы | y | ѵ | ə | ə | ٸى | ჷ | /ɨ, ə/ |
| Ҟь ҟь | k̄' | qj | k̇ˌ | qı | قِ | ყჲ | /qʲʼ/ | ь | ' | j | ˌ | ı | ِ | ჲ | /ʲ/ |
| Ҟә ҟә | k̄'ã | qу | k̇˚ | qu | قُ | ყუ | /qʷʼ/ | ә | ã | – | ˚ | u | ُ | ჿ | /ʷ/ |
Окремо стоять дві букви ь та ә, які не позначають якихось звуків, але у поєднанні з іншими буквами утворюють нові звуки. При цьому ь пом'якшує попередню літеру, а ә — огублює (тобто звук вимовляють за участі губ). Утворені диграфи включено в абетку.
Накреслення приголосних букв ԥ та ӷ змінювалося впродовж багатьох років: спочатку використовували не хвостики (як у ц чи щ), а гачки. Замість ӷ використовували ҕ, тоді як замість ԥ — ҧ. У 2008 році в Unicode 5.2 сучасні букви ӷ та ԥ були закодовані окремо від ҕ і ҧ — їх запропоновано використовувати як альтернативні варіанти, для передачі старішого правопису.
Граматика
Дієвідмінювання — багатоособове. Дієсловам властиві: особа, граматичні класи, час, спосіб. Відмінювання розвинене слабо. У граматичному класі особи виділяються підкласи — чоловічий і жіночий. Роль відсутніх відмінків виконують префікси. Ергативна конструкція речення. Післяйменники відіграють роль прийменників. Звуковий склад абхазької мови багатий на приголосні звуки (в літературній мові — 56).
Історія вивчення
Всебічне наукове вивчення абхазької мови було розпочато мовознавцем та етнографом , автором першої «Граматики абхазької мови» (Услар П. К. Этнография Кавказа. Раздел І. Языкознание. Тифлис, 1887). Ця граматика не втратила своєї наукової цінності і натепер. В перший період розвитку абхазької писемності (кінець XIX — початок ХХ століть) видавалися окремі підручники, здійснювалися переклади книг релігійного характеру. Дореволюційна письменність була слабко розвинута, нею користувалося невеличка кількість грамотних людей. За радянських часів абхазька національна літературна мова обслуговувала такі сфери, як радіо- і телепередачі, шкільне навчання; на абхазькій мові велося викладання на факультеті мови і літератури Сухумського педінституту, працював театр, виходили різноманітні суспільно-політичні і художні видання. Задля розвитку літературної мови багато зробили письменники Абхазії Д. Гуліа, С. Чанба, І. Когоніа, І. Папаскірі, Б. Шинкуба, М. Хашба, І. Тарба та інші.
Приклад
«Заповіт» Т.Шевченка абхазькою мовою (переклав Дирміт Іасиф-іпа Ґуліа)
|
Джерело: Українська бібліотека
Література
- Услар П. К. Этнография Кавказа. Языкознание, т. 1. Абхазский язык. Тифлис, 1887.
- Ломтатидзе К. В. Проблема склонения в абхазском языке // Известия Института языка, истории и материальной культуры Грузинского филиала АН СССР, 1942, т. 12.
- Бгажба X. С. Бзыбский диалект абхазского языка // Труды Абхазского института языка, литературы и истории, 1957, т. 28.
Примітки
- Незалежність Абхазії визнали пʼять суверенних держав. Решта країн визнають Абхазію невідʼємною частиною Грузії.
- Конституція Республіки Абхазія [Архівовано 21 березня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Бгажба, Хухут (1967). Из истории письменности в Абхазии [З історії писемності в Абхазії] (рос.). Тбілісі: «Мецніереба». с. 72.
- Michael Everson, Lorna Priest (10 травня 2008). Proposal to encode two Cyrillic characters for Abkhaz (PDF). Unicode.org (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 11 серпня 2018.
- Unicode 9.0.0 final names list. Unicode.org. The Unicode Consortium. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 12 вересня 2018.
Посилання
- Абхазька мова [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Самовчитель абхазької мови [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(рос.)(тур.)
- Самовчитель абхазької мови [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.](тур.)
- Граматична база, прості фрази та тексти з аудіосупроводом [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.](англ.)(рос.)
- Абхазька віртуальна бібліотека
- Абхазько-російський словник, 2005
- Закон Республіки Абхазія «Про державну мову Республіки Абхазія»(рос.)
- Абхазька мова на сайті Ethnologue: Abkhaz. A language of Georgia [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Абхазька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Abkhazian [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Абхазька мова на сайті WALS Online: Language Abkhaz [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Корпус абхазької мови [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.](укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abha zka mo va aԥsua byzshәa aԥsshәa pivnichnokavkazka mova sho nalezhit do abhazo adizkoyi sim yi mov Poshirena na terenah Abhaziyi ta Turechchini perevazhno sered abhaziv Oficijna mova avtonomnoyi respubliki Abhaziya sho v Gruziyi Takozh razom iz rosijskoyu movoyu ye derzhavnoyu movoyu u neviznanij respublici Abhaziya sho zakripleno u statti 6 Konstituciyi Abhaziyi Abhazka movaaԥsua byzshәa aԥsshәaPoshirena vAbhaziya Gruziya Turechchina Rosiya Jordaniya Siriya IrakRegionPivdennij KavkazNosiyi125 000 osibPisemnistkirilicyaKlasifikaciyaAbhazo adizki movi Abhazki moviOficijnij statusDerzhavnaAbhaziyaOficijnaGruziya Avtonomna respublika AbhaziyaKodi moviISO 639 1abISO 639 2abkISO 639 3abk Nalezhit do abhazo adizkoyi sim yi mov yaku razom z nahsko dagestanskoyu perevazhna bilshist doslidnikiv vklyuchayut do pivnichnokavkazkoyi nadsim yi mov Skladayetsya z dvoh osnovnih govoriv abzhujskogo lezhit v osnovi literaturnoyi movi ta bzibskogo Klasifikaciya i poshirenistAbhazka mova nalezhit do grupi abhazo adigskih mov yaki vhodyat u sim yu tak zvanih kavkazkih mov a same u pivnichno zahidnokavkazku movnu nadsim yu sho j pidtverdzhuye avtohtonnist abhaziv Abhazo adigski movi rozpovsyudzheni ne tilki na Kavkazi ale i v Rosiyi Turechchini Siriyi Jordaniyi i na nih sogodni govoryat blizko odnogo miljona sta tisyach osib Cya statistika nazivaye nabagato menshu kilkist abhaziv svitu yaki zafiksovani u rezultati riznomanitnih perepisiv naselennya u riznih krayinah I cej paradoks poyasnyuyetsya napevne tilki odnim protyagom stolit sotni tisyach abhaziv buli perevazhno nasilnicki a podekudi j dobrovilno asimilovani u riznih krayinah ale u pobuti zumili zberegti tu zhittyedajnu nitochku yaka odna vse she pov yazuvala yih z predkami zi svoyim spravzhnim narodom jogo kulturoyu ta istoriyu i pidtverdzhuvala toj fakt sho cya lyudina naspravdi ye abhazom kim bi vona oficijno ne vvazhalasya u krayini prozhivannya Ukrayincyam diyaspori dobre znajoma taka situaciya i voni na sobi perevirili yak skladno i v toj zhe chas vkraj vazhlivo zberegti movu svogo narodu u bud yakomu inshomovnomu seredovishi GrafikaAbhazka abetka 1892 r V 1882 roci P K Uslar sklav alfavit dlya abhaziv na osnovi rosijskoyi grafiki Pismo bulo oriyentovane na bzibskij dialekt V pershij period rozvitku abhazkoyi pisemnosti kinec XIX pochatok HH stolit vidavalisya okremi pidruchniki zdijsnyuvalisya perekladi knig religijnogo harakteru Dorevolyucijna pismennist bula slabko rozvinuta neyu koristuvalosya nevelichka kilkist gramotnih lyudej U radyanski chasi v Abhaziyi rozvernulasya intensivna robota po vdoskonalennyu nacionalnoyi pisemnosti i literaturnoyi movi a takozh vprovadzhennyu yih u rizni sferi gospodarchogo i kulturnogo zhittya narodu V 1928 roci na abhazo adigskij konferenciyi bulo prijnyato rishennya pro latinizaciyu pisemnosti kotra proisnuvala desyat rokiv Z 1938 po 1954 rik abhazi koristuvalasya gruzinskoyu grafikoyu potim znovu perejshli na kirilichnu grafiku Abetka ta zvukiDiv takozh Pivnichnokavkazkij mifoepichnij alfavit Pershu pisemnist na osnovi kirilici rozrobiv Potr Uslar u 1862 roci Z 1928 do 1938 roku vikoristovuvalasya latinicya Z 1938 vikoristovuvali gruzinsku pisemnist mhedruli Suchasna abetka na osnovi kirilici vikoristovuyetsya z 1954 roku Abhazka abetka Aҧsua alfavit BukvaISOKirilicya za P UslaromLatinicyaArabicyaMhedruliMFABukvaISOKirilicya za P UslaromLatinicyaArabicyaMhedruliMFAZa M Marrom1928 1938Za M Marrom1928 1938A a aaaaٸاა a L l llllلლ l B b bbbbبბ b M m mmmmمმ m V v vvvvۋვ v N n nnnnنნ n G g ggggگგ g O o ooooٸو ო o G g g gjgˌgiگ გჲ gʲ Ҩ ҩ oҩw yڅჳ ɥ Gә gәgagug guگ გუ gʷ P ppppپპ pʼ Ӷ ӷ gg ǧƣغღ ɣ Ԥ ԥ ṕp fpڀფ p Ӷ ӷ g g jǧˌƣiغ ღჲ ɣʲ R r rrrrرრ r Ӷә ӷәg ag uǧ ƣuغ ღუ ɣʷ S sssssسს s D d ddddدდ d T t tttتტ tʼ Dә dә dad d đد დჿ dʷ Tә tә taꚍ t ت ტჿ tʷʼ E eeeeeٸېე e Ҭ ҭţt ϑtݖთ t tʰ Zh zh zzhȷƶژჟჾ ʐ Ҭә ҭә ţaꚍϑ ݖ თჿ tʷ Zh zh z zhjȷˌژ ჟ ʑ U u uuwuٸۇუ w u Zhә zhә zaꚅȷ jژ ჟჿ ʐʷ F f ffffفჶ f Џ џ d џjḓجჯჾ dʐ H h hhq xخხ x x Џ џ d џḏ ꝗج ჯ ʤ H h h hjq ˌxiخ ხჲ xʲ xʲ Ҽ ҽ cꚇϑ چჩჾ ʦ Hә hә h ahuq xuخ ხუ xʲʷ xʲʷ Ҿ ҿ c ꚇ ṯ ڄჭჾ ʦ ʼ Ҳ ҳ h hħhحჰ ħ Z z zzzzزზ z Ҳә ҳә h aꚕħ ħح ჰჿ ħʷ Ӡ ӡ zaꚉdᴣڎძ ʣ C c ccϑ cڟც ʦ ʦʰ Ӡә ӡә za ꚃd ⱬڎ ძჿ ʣʷ Cә cә caꚏϑ ڟ ცჿ ʦʷʰ ʨʷʰ I i iiiiٸى ი i j Ҵ ҵ c ac ṫۯწ ʦʼ K k kkkⱪڮკ kʼ Ҵә ҵә c ꚏ ṫ ۯ წჿ ʦʷʼ ʨʷ K k k kjkˌⱪiڮ კჲ kʲʼ Ch ch cchϑ ɥچ ჩ ʧʰ Kә kәk akuk ⱪuڮ კუ kʷʼ Ҷ ҷc ch ṭڄ ჭ ʧ Қ k kk qkكქ k Sh sh sshshشშჾ ʂ Қ k k k jqˌkiك ქჲ kʲ Sh sh s sh shſش შ ʃ Қә kә k ak uq kuك ქუ kʷ Shә shә sashsh ش შჿ ʃʷ Ҟ ҟ k qk qقყ qʼ Y y yѵeeٸىჷ ɨ e Ҟ ҟ k qjk ˌqiق ყჲ qʲʼ jˌi ჲ ʲ Ҟә ҟә k aquk quق ყუ qʷʼ ә a u ჿ ʷ Okremo stoyat dvi bukvi ta ә yaki ne poznachayut yakihos zvukiv ale u poyednanni z inshimi bukvami utvoryuyut novi zvuki Pri comu pom yakshuye poperednyu literu a ә ogublyuye tobto zvuk vimovlyayut za uchasti gub Utvoreni digrafi vklyucheno v abetku Nakreslennya prigolosnih bukv ԥ ta ӷ zminyuvalosya vprodovzh bagatoh rokiv spochatku vikoristovuvali ne hvostiki yak u c chi sh a gachki Zamist ӷ vikoristovuvali ҕ todi yak zamist ԥ ҧ U 2008 roci v Unicode 5 2 suchasni bukvi ӷ ta ԥ buli zakodovani okremo vid ҕ i ҧ yih zaproponovano vikoristovuvati yak alternativni varianti dlya peredachi starishogo pravopisu GramatikaDiyevidminyuvannya bagatoosobove Diyeslovam vlastivi osoba gramatichni klasi chas sposib Vidminyuvannya rozvinene slabo U gramatichnomu klasi osobi vidilyayutsya pidklasi cholovichij i zhinochij Rol vidsutnih vidminkiv vikonuyut prefiksi Ergativna konstrukciya rechennya Pislyajmenniki vidigrayut rol prijmennikiv Zvukovij sklad abhazkoyi movi bagatij na prigolosni zvuki v literaturnij movi 56 Istoriya vivchennyaVsebichne naukove vivchennya abhazkoyi movi bulo rozpochato movoznavcem ta etnografom avtorom pershoyi Gramatiki abhazkoyi movi Uslar P K Etnografiya Kavkaza Razdel I Yazykoznanie Tiflis 1887 Cya gramatika ne vtratila svoyeyi naukovoyi cinnosti i nateper V pershij period rozvitku abhazkoyi pisemnosti kinec XIX pochatok HH stolit vidavalisya okremi pidruchniki zdijsnyuvalisya perekladi knig religijnogo harakteru Dorevolyucijna pismennist bula slabko rozvinuta neyu koristuvalosya nevelichka kilkist gramotnih lyudej Za radyanskih chasiv abhazka nacionalna literaturna mova obslugovuvala taki sferi yak radio i teleperedachi shkilne navchannya na abhazkij movi velosya vikladannya na fakulteti movi i literaturi Suhumskogo pedinstitutu pracyuvav teatr vihodili riznomanitni suspilno politichni i hudozhni vidannya Zadlya rozvitku literaturnoyi movi bagato zrobili pismenniki Abhaziyi D Gulia S Chanba I Kogonia I Papaskiri B Shinkuba M Hashba I Tarba ta inshi Priklad Zapovit T Shevchenka abhazkoyu movoyu pereklav Dirmit Iasif ipa Gulia AUSIAҬ AZhӘA Sa sanԥslak shәara syzhәzhy Adamra sҭaҵany Asazan ҭbaa aguҭany Sa s Ukrainaҿy Adә du ԥshӡa ҭbaakuei Dnepri ui aԥaҩkuei Sara izbaua ckaisaҳaua Iara abzhy shgaua Ukrainatә ishaagalak Hara amshyn iaҵәah Haӷacәa rsha usҟan sara Adәi ashhei abra Zeg aanyzhny iara ubrah Scap ancәa ihaҭa iah Smataneiracy Uaanӡa sara Dsyzdyram ui ancәa Sara syzhәzhy nas shәa shәnagyl Ashamҭlaҳәkua nshashәyzh Nas ҳaӷacәa rshala Ickashәtә ahakuiҭra Sarg ҭaacәara du aҿy Hakuiҭ ҭaacәa ҿyc aҿy Syshәhashәmyrhҭyn syshәgualashәala Zhәa haa guҟaҵagala Dzherelo Ukrayinska bibliotekaLiteraturaUslar P K Etnografiya Kavkaza Yazykoznanie t 1 Abhazskij yazyk Tiflis 1887 Lomtatidze K V Problema skloneniya v abhazskom yazyke Izvestiya Instituta yazyka istorii i materialnoj kultury Gruzinskogo filiala AN SSSR 1942 t 12 Bgazhba X S Bzybskij dialekt abhazskogo yazyka Trudy Abhazskogo instituta yazyka literatury i istorii 1957 t 28 PrimitkiNezalezhnist Abhaziyi viznali pʼyat suverennih derzhav Reshta krayin viznayut Abhaziyu nevidʼyemnoyu chastinoyu Gruziyi Konstituciya Respubliki Abhaziya Arhivovano 21 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Bgazhba Huhut 1967 Iz istorii pismennosti v Abhazii Z istoriyi pisemnosti v Abhaziyi ros Tbilisi Mecniereba s 72 Michael Everson Lorna Priest 10 travnya 2008 Proposal to encode two Cyrillic characters for Abkhaz PDF Unicode org angl Arhiv PDF originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 11 serpnya 2018 Unicode 9 0 0 final names list Unicode org The Unicode Consortium Arhiv originalu za 17 grudnya 2013 Procitovano 12 veresnya 2018 PosilannyaAbhazka mova Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Samovchitel abhazkoyi movi Arhivovano 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl ros tur Samovchitel abhazkoyi movi Arhivovano 27 bereznya 2010 u Wayback Machine tur Gramatichna baza prosti frazi ta teksti z audiosuprovodom Arhivovano 6 serpnya 2010 u Wayback Machine angl ros Abhazka virtualna biblioteka Abhazko rosijskij slovnik 2005 Zakon Respubliki Abhaziya Pro derzhavnu movu Respubliki Abhaziya ros Abhazka mova na sajti Ethnologue Abkhaz A language of Georgia Arhivovano 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Abhazka mova na sajti Glottolog 3 0 Language Abkhazian Arhivovano 30 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Abhazka mova na sajti WALS Online Language Abkhaz Arhivovano 30 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Korpus abhazkoyi movi Arhivovano 24 listopada 2020 u Wayback Machine ukr Vikipediya Vikipediya maye rozdil abhazkoyu movoyu Ihadou adaҟa
