Їдиш, Ідиш (ייִדיש ,יידיש або אידיש вимовляється [ˈ(j)ɪdɪʃ]) — єврейська мова з групи германських мов, якою послуговуються переважно євреї ашкеназі (центрально- та західноєвропейські євреї). Для передавання на письмі використовують гебрейську абетку.
| Їдиш | |
|---|---|
| יידיש ,אידיש ,יודיש | |
| Поширена в | Ізраїль, США, Канада, Молдова, Україна, Білорусь, Росія, Румунія, Німеччина, Литва та ін. |
| Регіон | Центральна та Західна Європа, Північна Америка |
| Носії | ~ 600 тис. |
| Писемність | d і гебрейська абетка  |
| Класифікація | Індо-Європейська
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Єврейська автономна область, Росія Мова національної меншини:  Боснія і Герцеговина  Нідерланди  Польща  Румунія  Швеція  Україна |
| Регулює | Де-юре не регулюється, де-факто регулює YIVO (Дослідницький інститут мови їдиш) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | yi |
| ISO 639-2 | yid |
| ISO 639-3 | yid — загалом ydd — для східної їдиш yih — для західної їдиш |
Нині мовою їдиш володіє близько 600 тис. людей, переважно в Ізраїлі, США та Європі. До масового знищення євреїв під час Другої світової війни нею розмовляло 11-13 мільйонів осіб.
Етимологія
Саме слово «їдиш» (jidiš) походить від нововерхньонімецького jũdisch («юдейський»), пов'язаного з Jude («юдей»), що через лат. Jũdaeus і грец. Ίουδαίος сягає гебрейського Yehűdhĩ.
Історія виникнення та розвитку
Їдиш склався на ґрунті верхньонімецьких діалектів у взаємодії з семітським (давньоєврейським) і слов'янським елементами.
Їдиш почав формуватися в XII—XIII століттях, коли ним розмовляли євреї областей навколо річки Рейн. Того часу у різних куточках Німеччини вже були великі єврейські поселення, мешканці яких послуговувалися в побуті німецькою мовою з використанням низки давньоєврейських слів і зворотів. З давньоєврейської мови до розмовної мови німецьких євреїв ввійшла також низка словотворчих моделей і службових слів.
Крім того, в мовленні німецьких євреїв рейнських міст і Південної Німеччини, що підтримували тісні стосунки з містами Італії та Франції, побутували також запозичення з романських мов.
Євреї проживали переважно в містах, зазвичай в окремих кварталах, жили з самогоноваріння, шинкарства, ремісництва, крамарства, лі́карства, підприємництва, фінансових операцій тощо. Внаслідок цього, а також через численні гоніння, євреї часто переїжджали з місця на місце, осідаючи в нових селищах. У мовленні євреїв відмінності місцевих німецьких діалектів стиралися набагато швидше, ніж у мовленні німців, переважна маса котрих мешкала в селах феодально роздробленої країни. Зближенню діалектів сприяло друкарство, що набуло серед євреїв значного розвитку. Зацікавлені в найширшому розповсюдженні своїх видань, автори й видавці прагнули уникати діалектних висловів або супроводжували їх перекладом іншими діалектами.
Виходячи з цього, їдиш (що раніше називався «їдиш-тайч», «ївре-тайч») став різнитися від німецьких говірок не лише наявністю , але і своєрідною інтеграцією германських слів, граматичних форм і низки фонетичних особливостей, що стало найважливішою спонукою для самостійного розвитку в окрему мову. Цей процес був складний і тривалий. Почався він у Німеччині, а продовжився у слов'янських і деяких інших країнах.
Шляхи розвитку їдишу й німецької мови особливо стали розходитися з XVI століття. Значні групи євреїв осідали на теренах Польщі, Литви, Галичини, Поділля, Волині та деяких містах Білорусі. Відбувалося подальше змішування єврейських говірок, посилився вплив давньоєврейської та слов'янських мов, згодом виникли нові територіальні діалекти їдишу, котрі сприяли самостійному розвиткові літературної мови — нового їдишу, що виник на ґрунті цих діалектів.
З другої половини XVIII століття на теренах Західної Європи їдиш поступово витісняється місцевими літературними мовами, але натомість він зберігається й надалі розвивається в Польщі, Литві, Білорусі, Україні, Молдові, Румунії, де було компактне зосередження єврейського населення.
Наприкінці XVIII й на початку XIX століття починається новий етап розвитку мови їдиш. Він пов'язаний з поширенням ідей Просвітництва (Гаскали), світської освіти й літератури, зрозумілої народові. Значний внесок у зближення літератури з живим мовленням народу зробили просвітники М. Левін (Лефін), Х. Гурвіц, І. Аскельфельд та інші.
У 30-ті роки XVIII ст. серед українських євреїв виникає релігійно-містичний рух хасидизм. Його прибічники також вдалися до використання народних говірок для проповідування хасидизму. Елементи, що раніше мали грубу конотацію чи вважалися нелітературними, широким потоком вливаються в писемність та літературну мову. Суттєво зросла кількість слов'янізмів у мові їдиш.
Від середини XIX століття разом з українськими, польськими, російськими та іншими лексемами та словоформами до їдишу проникає велика кількість інтернаціоналізмів. Усе це, з одного боку, призвело до збагачення мови, але з другого — і до невиправданого запозичення перекручених німецьких слів, невдалого калькування з російської та польської мов.
Засновник класичної літератури їдишу Ш.-Я. Абрамович (Менделе Мойхер-Сфорім) мусив чимало попрацювати над очищенням мови від зайвих форм, надаючи їй більшої виразності й краси. Багато зробили для вдосконалення мови Шолом-Алейхем та Іцхок Лейбуш Перец. Друга половина XIX століття характеризується збагаченням і розвитком їдишу.
Поширення
На початку Другої світової війни у світі було від 11 до 13 мільйонів носіїв їдишу. Однак масове знищення євреїв призвело до колосального раптового зменшення використання їдишу, оскільки постійні єврейські громади, котрі використовували їдиш у громадському та релігійному житті на щодень, були в більшості знищені. Близько 5 мільйонів було вбито — 85 % загиблих під час Голокосту були якраз тими, хто розмовляли їдишом.
При створенні держави Ізраїль офіційною мовою був затверджений іврит, що означало перемогу сіонізму над діаспорним націоналізмом, який використовував їдиш, а іврит інколи називали «іноземною мовою». Вивчення їдишу відбувається в основному у США, є центри вивчення в Німеччині та Ізраїлі.
Гіпотеза слов'янського походження
У 1991 році професор мовознавства Тель-Авівського університету на основі дослідження структури й словника їдишу висунув гіпотезу, що зараховує їдиш до групи слов'янських мов, а не германських. Пізніше у книжці «Ашкеназійські євреї: слов'яно-тюркський народ у пошуках єврейської ідентифікації» Векслер запропонував переглянути всю теорію походження ашкеназів — східноєвропейського єврейства, що використовувало їдиш. Він розглядає їх не як нащадків вихідців з Близького Сходу, а як місцевий європейський народ, що походить від нащадків західних слов'ян — лужицьких сорбів, полабів та ін. Пізніше Векслер долучив до числа можливих предків східноєвропейських євреїв також хозарів і численних слов'ян, що жили в Київській Русі в IX–XII століттях.
Теорія Векслера не набула широкої підтримки в науковому співтоваристві, але його висновки багато що змінили в германоцентричних поглядах теорії походження мови їдиш. Останнім часом багато дослідників відкидають «рейнську гіпотезу» походження їдишу й разом з Векслером вважають, що їдиш склався на слов'янських землях у Богемії та на Дунаї, і роль слов'янської складової більша, аніж вважали досі.
Алфавіт
| Буква | Вимова | Назва |
| א | — | штумер алеф |
| אַ | а | пасех алеф |
| אָ | о | комец алеф |
| ב | б | бейс |
| בֿ | в | вейс |
| ג | ґ | ґімл |
| ד | д | далед |
| ה | г | гей |
| ו | у | вов |
| וּ | у | мелупн вов |
| ז | з | заєн |
| ח | х | хес |
| ט | т | тес |
| י | й, і | юд |
| יִ | і | хірек юд |
| כּ | к | коф |
| כ ך | х | хоф, ланґер хоф |
| ל | л | ламед |
| מ ם | м | мем, шлос мем |
| נ ן | н | нун, ланґер нун |
| ס | с | самех |
| ע | е | аїн |
| פּ | п | пей |
| פֿ ף | ф | фей, ланґер фей |
| צ ץ | ц | цадек, ланґер цадек |
| ק | к | куф |
| ר | р | рейш |
| ש | ш | шін |
| שׂ | с | сін |
| תּ | т | тоф |
| ת | с | соф |
Буква шлос мем та букви, назви яких містять слово ланґер, пишуться тільки в кінці слова.
Буквосполучення
| буква | звучання | назва | |
|---|---|---|---|
| Диграфи | װ | в | цвей вовн |
| זש | ж | заєн-шін | |
| טש | ч | тес-шін | |
| דז | дз | далед-заєн | |
| דזש | дж | далед-заєн-шин | |
| Дифтонги | ױ | ой | вов-юд |
| ײ | ей | цвей юдн | |
| ײַ | ай | пасех цвей юдн |
Їдиш в Україні
Наприкінці 1930-х років на території теперішньої України проживали близько 2,5 мільйона євреїв — півтора мільйона в УРСР та ще близько мільйона на Галичині, у Закарпатті, Буковині та Бессарабії. За даними перепису УРСР у 1939 році, тільки 45,3 відсотка євреїв назвали їдиш рідною мовою — у порівнянні з 76 відсотками у 1926 році. Такий спад можна пояснити передусім зросійщенням єврейського населення у таких великих містах, як Одеса та Київ. У Західній Україні їдиш залишалася розмовною мовою більшості євреїв.
Чернівці, населення яких на початку XX століття на третину становили євреї, відіграли важливу роль у встановленні їдишу як національної мови єврейського народу. Із 30 серпня по 3 вересня 1908 року саме в Чернівцях відбулася Міжнародна конференція з їдишу, організатором якої став єврейський публіцист та громадський діяч Натан Бірнбаум. Під час конференції розглянули питання підтримки їдишу у школах, пресі та театрі, а також висловили необхідність створення загального стандарту орфографії. Цю конференцію вважають початком наукового дослідження їдишу, результатом якого стало створення Дослідницького інституту їдишу (YIVO) в 1925 році.
Зараз їдиш майже повністю зник з лінгвістичної мапи України. За даними останнього перепису населення України у 2001 році, їдиш рідною мовою назвали лише три відсотки українських євреїв, тобто близько 3200 людей.
Приклад
«Заповіт» Т. Шевченка їдишом (переклав Давид Гофштейн):
צװאה אַז כ׳װעל שטאַרבן, איר באַהאַלטן זאָלט די בײנער מײַנע צװישן ברײטע מילדע סטעפּעס אין מײַן הײם אוקראַיִנע, די ברײטפּאָלעדיקע לאָנקעס, בערג און דניעפּר דער גרױסער זאָלן זען זיך — ס׳זאָל זיך הערן, װי ער רעשט, דער רױשער. װעט אַ טראָג טאָן פֿון אוקראַיִנע בלוט פֿון שׂונאס גלידער ביז צום ים דעם בלױען, — דעמאָלט — װעל איך באַרג און נידער אַלץ פֿאַרלאָזן און זיך לאָזן ביז די הימלען טראָגן — לױבגעזאַנגען. און ביז דעמאָלט כ׳קאָן קײן גאָט פֿאַרמאָגן. מיך באַהאַלט, שטײט אױף מיט צאָרן, קײטן רײַסט מיט פֿײַער, און מיט שׂונאס בײזע בלוטן רײַך באַשפּרענקט די פֿרײַהײט! אין געזינד אין גרױסן, נײַעם מיט אַ פֿרײַען װילן ניט פֿאַרגעסט אױך מיך דערמאַנען מיט אַ װאָרט אַ שטילן. | Tsavoe Az kh׳vel shtarbn, ir bahaltn zolt di beyner mayne tsvishn breyte milde stepes in mayn heym Ukraine, di breytpoledike lonkes, berg un Dniepr der groyser zoln zen zikh — s׳zol zikh hern, vi er resht, der roysher. Vet a trog ton fun Ukraine blut fun soynes glider biz tsum yam dem bloyen, — demolt — vel ikh barg un nider alts farlozn un zikh lozn biz di himlen trogn — loybgezangen. Un biz demolt kh׳kon keyn got farmogn. Mikh bahalt, shteyt oyf mit tsorn, keytn rayst mit fayer, un mit soynes beyze blutn raykh bashprenkt di frayheyt! In gezind in groysn, nayem mit a frayen viln nit fargest oykh mikh dermanen mit a vort a shtiln. |
Джерело: Українська бібліотека
Коди
- Літерний код мови їдиш — yi
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 6 квітня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2021-02-15 у Wayback Machine.] - Інститути національних мов. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 29 січня 2013. [Архівовано 2012-10-27 у Wayback Machine.]
- Ідиш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ідиш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Dovid Katz. «YIDDISH» (PDF) [Архівовано 22 березня 2012 у Wayback Machine.]. YIVO. Заархівовано з оригінального PDF 22 березня 2012
- Solomon Birnbaum, Grammatik der jiddischen Sprache (4., erg. Aufl., Hamburg: Buske, 1984), p. 3(нім.)
- Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. Т.2 / За ред. Мартина Гудмена. В 2-х тт. Пер. с англ. — К.: Дух і Літера; Днепропетровськ: Центр «Ткума», 2012. — 560 с. — С.591
- Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. Т.2 / За ред. Мартина Гудмена. В 2-х тт. Пер. с англ. — К.: Дух і Літера; Дніпропетровськ: Центр «Ткума», 2012. — 560 с. — С.590-594
- Wexler P. The Schizoid Nature of Modern Hebrew: a Slavic Language in Search of a Semitic Past. O. Harrassowitz, Wiesbaden, Germany, 1990.
- Wexler P. The Ashkenazic Jews: a Slavo-Turkic People in Search of a Jewish Identity, 1993.
- Wexler P. Two-Tiered Relexification in Yiddish: the Jews, Sorbs, Khazars and the Kiev. Polessian Dialects. Mouton de Gruyter, Berlin, Germany, 2002.
Джерела
- Отмар Андре (ред.): Перша їдишська мовна конференція в Чернівцях 1908 року. Звіти, документи та голоси щодо Чернівецької конференції. epubli, Берлін, 2022, 2024 і 2025 (перше видання їдишською мовою, підготовлене Єврейським науковим інститутом (ЇВО), Філологічна секція, Вільно, 1931) (німецькою мовою). Том 1: Підготовка до конференції та думки преси. 2022. ISBN 978-3-7549-5975-6. Том 2: Звіт про конференцію. 2024. ISBN 978-3-7584-6669-4. Том 3: Промова Матеуша Мієсеса. Додаток: Натан Бірнбаум – ідейний натхненник конференції. 2025. ISBN 978-3-818777-65-4.
- Їдиш-український словник: близько 30 000 слів / Дмитро Володимирович Тищенко; ред. О. Бейдерман, С. Вашецька, М. Потольський. — К. : Арт Економі, 2014. — XVI, 943 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-2576-82-5.
- Їдиш-український словник: близько 30 000 слів / Дмитро Володимирович Тищенко; ред. О. Бейдерман, С. Вашецька, М. Потольський. — Вид. 2-е, перероб. та доп. — К. : Арт Економі, 2016. — 960 с. — ISBN 978-617-7289-14-1.
- Короткий їдиш-український словник / укл. Й. В. Торчинський. — К. : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1996. — 206 с. — ISBN 966-522-075-6.
- Культура мовою їдиш. Україна, перша половина ХХ ст. : [пер. з англ.] / Геннадій Естрайх. — Київ: Дух і літера, 2016. — 314 с., [4] арк. іл. : табл., портр. ; 21 см. — Бібліогр. в прим. в кінці розд. — Імен. покажч.: с. 308—314. — ISBN 978-966-378-488-5
- Фалькович Е. Бесіди про єврейську мову // Советіш геймланд. — 1974. — № 1. [1]
- Широких К., Кержнер А., Файнер М. Маме-лошн (Рідна мова). Посібник із вивчення мови ідиш. — Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2007. — 88 с.
Посилання
- Про новий ідиш-український словник — мовознавець Дмитро Тищенко [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Громадське радіо, 18 квітня 2015
- Про їдиш-український словник на сайті видавництва «Арт Економі» [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Мова ідиш на сайті Ethnologue: Yiddish. A language of Israel (англ.)
- Мова ідиш на сайті Glottolog 3.0: Language: Yiddish [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова ідиш на сайті WALS Online: Language Yiddish [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Пісні [2]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yidish Idish יי דיש יידיש abo אידיש vimovlyayetsya ˈ j ɪdɪʃ yevrejska mova z grupi germanskih mov yakoyu poslugovuyutsya perevazhno yevreyi ashkenazi centralno ta zahidnoyevropejski yevreyi Dlya peredavannya na pismi vikoristovuyut gebrejsku abetku Yidishיידיש אידיש יודישPoshirena vIzrayil SShA Kanada Moldova Ukrayina Bilorus Rosiya Rumuniya Nimechchina Litva ta in RegionCentralna ta Zahidna Yevropa Pivnichna AmerikaNosiyi 600 tis Pisemnistd i gebrejska abetka KlasifikaciyaIndo Yevropejska GermanskaZahidno germanskaVerhnonimecka mova dd dd Oficijnij statusOficijnaYevrejska avtonomna oblast Rosiya Mova nacionalnoyi menshini Bosniya i Gercegovina Niderlandi Polsha Rumuniya Shveciya UkrayinaRegulyuyeDe yure ne regulyuyetsya de fakto regulyuye YIVO Doslidnickij institut movi yidish Kodi moviISO 639 1yiISO 639 2yidISO 639 3yid zagalom ydd dlya shidnoyi yidish yih dlya zahidnoyi yidishPrikladi vikoristannya yidishu v publichnomu prostori Birobidzhana Nini movoyu yidish volodiye blizko 600 tis lyudej perevazhno v Izrayili SShA ta Yevropi Do masovogo znishennya yevreyiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni neyu rozmovlyalo 11 13 miljoniv osib EtimologiyaSame slovo yidish jidis pohodit vid novoverhnonimeckogo jũdisch yudejskij pov yazanogo z Jude yudej sho cherez lat Jũdaeus i grec Ioydaios syagaye gebrejskogo Yehudhĩ Div takozh Pohodzhennya slova yevrej Istoriya viniknennya ta rozvitkuYidish sklavsya na grunti verhnonimeckih dialektiv u vzayemodiyi z semitskim davnoyevrejskim i slov yanskim elementami Yidish pochav formuvatisya v XII XIII stolittyah koli nim rozmovlyali yevreyi oblastej navkolo richki Rejn Togo chasu u riznih kutochkah Nimechchini vzhe buli veliki yevrejski poselennya meshkanci yakih poslugovuvalisya v pobuti nimeckoyu movoyu z vikoristannyam nizki davnoyevrejskih sliv i zvorotiv Z davnoyevrejskoyi movi do rozmovnoyi movi nimeckih yevreyiv vvijshla takozh nizka slovotvorchih modelej i sluzhbovih sliv Krim togo v movlenni nimeckih yevreyiv rejnskih mist i Pivdennoyi Nimechchini sho pidtrimuvali tisni stosunki z mistami Italiyi ta Franciyi pobutuvali takozh zapozichennya z romanskih mov Yevreyi prozhivali perevazhno v mistah zazvichaj v okremih kvartalah zhili z samogonovarinnya shinkarstva remisnictva kramarstva li karstva pidpriyemnictva finansovih operacij tosho Vnaslidok cogo a takozh cherez chislenni goninnya yevreyi chasto pereyizhdzhali z miscya na misce osidayuchi v novih selishah U movlenni yevreyiv vidminnosti miscevih nimeckih dialektiv stiralisya nabagato shvidshe nizh u movlenni nimciv perevazhna masa kotrih meshkala v selah feodalno rozdroblenoyi krayini Zblizhennyu dialektiv spriyalo drukarstvo sho nabulo sered yevreyiv znachnogo rozvitku Zacikavleni v najshirshomu rozpovsyudzhenni svoyih vidan avtori j vidavci pragnuli unikati dialektnih visloviv abo suprovodzhuvali yih perekladom inshimi dialektami Vihodyachi z cogo yidish sho ranishe nazivavsya yidish tajch yivre tajch stav riznitisya vid nimeckih govirok ne lishe nayavnistyu ale i svoyeridnoyu integraciyeyu germanskih sliv gramatichnih form i nizki fonetichnih osoblivostej sho stalo najvazhlivishoyu sponukoyu dlya samostijnogo rozvitku v okremu movu Cej proces buv skladnij i trivalij Pochavsya vin u Nimechchini a prodovzhivsya u slov yanskih i deyakih inshih krayinah Shlyahi rozvitku yidishu j nimeckoyi movi osoblivo stali rozhoditisya z XVI stolittya Znachni grupi yevreyiv osidali na terenah Polshi Litvi Galichini Podillya Volini ta deyakih mistah Bilorusi Vidbuvalosya podalshe zmishuvannya yevrejskih govirok posilivsya vpliv davnoyevrejskoyi ta slov yanskih mov zgodom vinikli novi teritorialni dialekti yidishu kotri spriyali samostijnomu rozvitkovi literaturnoyi movi novogo yidishu sho vinik na grunti cih dialektiv Z drugoyi polovini XVIII stolittya na terenah Zahidnoyi Yevropi yidish postupovo vitisnyayetsya miscevimi literaturnimi movami ale natomist vin zberigayetsya j nadali rozvivayetsya v Polshi Litvi Bilorusi Ukrayini Moldovi Rumuniyi de bulo kompaktne zoseredzhennya yevrejskogo naselennya Naprikinci XVIII j na pochatku XIX stolittya pochinayetsya novij etap rozvitku movi yidish Vin pov yazanij z poshirennyam idej Prosvitnictva Gaskali svitskoyi osviti j literaturi zrozumiloyi narodovi Znachnij vnesok u zblizhennya literaturi z zhivim movlennyam narodu zrobili prosvitniki M Levin Lefin H Gurvic I Askelfeld ta inshi U 30 ti roki XVIII st sered ukrayinskih yevreyiv vinikaye religijno mistichnij ruh hasidizm Jogo pribichniki takozh vdalisya do vikoristannya narodnih govirok dlya propoviduvannya hasidizmu Elementi sho ranishe mali grubu konotaciyu chi vvazhalisya neliteraturnimi shirokim potokom vlivayutsya v pisemnist ta literaturnu movu Suttyevo zrosla kilkist slov yanizmiv u movi yidish Vid seredini XIX stolittya razom z ukrayinskimi polskimi rosijskimi ta inshimi leksemami ta slovoformami do yidishu pronikaye velika kilkist internacionalizmiv Use ce z odnogo boku prizvelo do zbagachennya movi ale z drugogo i do nevipravdanogo zapozichennya perekruchenih nimeckih sliv nevdalogo kalkuvannya z rosijskoyi ta polskoyi mov Rozpovsyudzhennya yidish u SShA ponad 100000 movciv ponad 10000 movciv ponad 5000 movciv ponad 1000 movciv do 1000 movciv Zasnovnik klasichnoyi literaturi yidishu Sh Ya Abramovich Mendele Mojher Sforim musiv chimalo popracyuvati nad ochishennyam movi vid zajvih form nadayuchi yij bilshoyi viraznosti j krasi Bagato zrobili dlya vdoskonalennya movi Sholom Alejhem ta Ichok Lejbush Perec Druga polovina XIX stolittya harakterizuyetsya zbagachennyam i rozvitkom yidishu Poshirennya Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u sviti bulo vid 11 do 13 miljoniv nosiyiv yidishu Odnak masove znishennya yevreyiv prizvelo do kolosalnogo raptovogo zmenshennya vikoristannya yidishu oskilki postijni yevrejski gromadi kotri vikoristovuvali yidish u gromadskomu ta religijnomu zhitti na shoden buli v bilshosti znisheni Blizko 5 miljoniv bulo vbito 85 zagiblih pid chas Golokostu buli yakraz timi hto rozmovlyali yidishom Prapori kulturi yidish Pri stvorenni derzhavi Izrayil oficijnoyu movoyu buv zatverdzhenij ivrit sho oznachalo peremogu sionizmu nad diaspornim nacionalizmom yakij vikoristovuvav yidish a ivrit inkoli nazivali inozemnoyu movoyu Vivchennya yidishu vidbuvayetsya v osnovnomu u SShA ye centri vivchennya v Nimechchini ta Izrayili Gipoteza slov yanskogo pohodzhennya U 1991 roci profesor movoznavstva Tel Avivskogo universitetu na osnovi doslidzhennya strukturi j slovnika yidishu visunuv gipotezu sho zarahovuye yidish do grupi slov yanskih mov a ne germanskih Piznishe u knizhci Ashkenazijski yevreyi slov yano tyurkskij narod u poshukah yevrejskoyi identifikaciyi Veksler zaproponuvav pereglyanuti vsyu teoriyu pohodzhennya ashkenaziv shidnoyevropejskogo yevrejstva sho vikoristovuvalo yidish Vin rozglyadaye yih ne yak nashadkiv vihidciv z Blizkogo Shodu a yak miscevij yevropejskij narod sho pohodit vid nashadkiv zahidnih slov yan luzhickih sorbiv polabiv ta in Piznishe Veksler doluchiv do chisla mozhlivih predkiv shidnoyevropejskih yevreyiv takozh hozariv i chislennih slov yan sho zhili v Kiyivskij Rusi v IX XII stolittyah Teoriya Vekslera ne nabula shirokoyi pidtrimki v naukovomu spivtovaristvi ale jogo visnovki bagato sho zminili v germanocentrichnih poglyadah teoriyi pohodzhennya movi yidish Ostannim chasom bagato doslidnikiv vidkidayut rejnsku gipotezu pohodzhennya yidishu j razom z Vekslerom vvazhayut sho yidish sklavsya na slov yanskih zemlyah u Bogemiyi ta na Dunayi i rol slov yanskoyi skladovoyi bilsha anizh vvazhali dosi AlfavitBukva Vimova Nazvaא shtumer alefא a paseh alefא o komec alefב b bejsב v vejsג g gimlד d daledה g gejו u vovו u melupn vovז z zayenח h hesט t tesי j i yudי i hirek yudכ k kofכ ך h hof langer hofל l lamedמ ם m mem shlos memנ ן n nun langer nunס s samehע e ayinפ p pejפ ף f fej langer fejצ ץ c cadek langer cadekק k kufר r rejshש sh shinש s sinת t tofת s sof Bukva shlos mem ta bukvi nazvi yakih mistyat slovo langer pishutsya tilki v kinci slova Bukvospoluchennyabukva zvuchannya nazvaDigrafi װ v cvej vovnזש zh zayen shinטש ch tes shinדז dz daled zayenדזש dzh daled zayen shinDiftongi ױ oj vov yudײ ej cvej yudnײ aj paseh cvej yudnYidish v UkrayiniNaprikinci 1930 h rokiv na teritoriyi teperishnoyi Ukrayini prozhivali blizko 2 5 miljona yevreyiv pivtora miljona v URSR ta she blizko miljona na Galichini u Zakarpatti Bukovini ta Bessarabiyi Za danimi perepisu URSR u 1939 roci tilki 45 3 vidsotka yevreyiv nazvali yidish ridnoyu movoyu u porivnyanni z 76 vidsotkami u 1926 roci Takij spad mozhna poyasniti peredusim zrosijshennyam yevrejskogo naselennya u takih velikih mistah yak Odesa ta Kiyiv U Zahidnij Ukrayini yidish zalishalasya rozmovnoyu movoyu bilshosti yevreyiv Chernivci naselennya yakih na pochatku XX stolittya na tretinu stanovili yevreyi vidigrali vazhlivu rol u vstanovlenni yidishu yak nacionalnoyi movi yevrejskogo narodu Iz 30 serpnya po 3 veresnya 1908 roku same v Chernivcyah vidbulasya Mizhnarodna konferenciya z yidishu organizatorom yakoyi stav yevrejskij publicist ta gromadskij diyach Natan Birnbaum Pid chas konferenciyi rozglyanuli pitannya pidtrimki yidishu u shkolah presi ta teatri a takozh vislovili neobhidnist stvorennya zagalnogo standartu orfografiyi Cyu konferenciyu vvazhayut pochatkom naukovogo doslidzhennya yidishu rezultatom yakogo stalo stvorennya Doslidnickogo institutu yidishu YIVO v 1925 roci Zaraz yidish majzhe povnistyu znik z lingvistichnoyi mapi Ukrayini Za danimi ostannogo perepisu naselennya Ukrayini u 2001 roci yidish ridnoyu movoyu nazvali lishe tri vidsotki ukrayinskih yevreyiv tobto blizko 3200 lyudej Priklad Zapovit T Shevchenka yidishom pereklav David Gofshtejn צװאה א ז כ װעל שטא רבן איר בא הא לטן זא לט די בײנער מײ נע צװישן ברײטע מילדע סטעפ עס אין מײ ן הײם אוקרא י נע די ברײטפ א לעדיקע לא נקעס בערג און דניעפ ר דער גרױסער זא לן זען זיך ס זא ל זיך הערן װי ער רעשט דער רױשער װעט א טרא ג טא ן פ ון אוקרא י נע בלוט פ ון ש ונאס גלידער ביז צום ים דעם בלױען דעמא לט װעל איך בא רג און נידער א לץ פ א רלא זן און זיך לא זן ביז די הימלען טרא גן לױבגעזא נגען און ביז דעמא לט כ קא ן קײן גא ט פ א רמא גן מיך בא הא לט שטײט אױף מיט צא רן קײטן רײ סט מיט פ ײ ער און מיט ש ונאס בײזע בלוטן רײ ך בא שפ רענקט די פ רײ הײט אין געזינד אין גרױסן נײ עם מיט א פ רײ ען װילן ניט פ א רגעסט אױך מיך דערמא נען מיט א װא רט א שטילן Tsavoe Az kh vel shtarbn ir bahaltn zolt di beyner mayne tsvishn breyte milde stepes in mayn heym Ukraine di breytpoledike lonkes berg un Dniepr der groyser zoln zen zikh s zol zikh hern vi er resht der roysher Vet a trog ton fun Ukraine blut fun soynes glider biz tsum yam dem bloyen demolt vel ikh barg un nider alts farlozn un zikh lozn biz di himlen trogn loybgezangen Un biz demolt kh kon keyn got farmogn Mikh bahalt shteyt oyf mit tsorn keytn rayst mit fayer un mit soynes beyze blutn raykh bashprenkt di frayheyt In gezind in groysn nayem mit a frayen viln nit fargest oykh mikh dermanen mit a vort a shtiln Dzherelo Ukrayinska bibliotekaKodiLiternij kod movi yidish yiPrimitkiArhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 lyutogo 2021 Procitovano 6 kvitnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovano 2021 02 15 u Wayback Machine Instituti nacionalnih mov Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2012 Procitovano 29 sichnya 2013 Arhivovano 2012 10 27 u Wayback Machine Idish Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Idish Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Dovid Katz YIDDISH PDF Arhivovano 22 bereznya 2012 u Wayback Machine YIVO Zaarhivovano z originalnogo PDF 22 bereznya 2012 Solomon Birnbaum Grammatik der jiddischen Sprache 4 erg Aufl Hamburg Buske 1984 p 3 nim Yevrejska civilizaciya Oksfordskij pidruchnik z yudayiki T 2 Za red Martina Gudmena V 2 h tt Per s angl K Duh i Litera Dnepropetrovsk Centr Tkuma 2012 560 s S 591 Yevrejska civilizaciya Oksfordskij pidruchnik z yudayiki T 2 Za red Martina Gudmena V 2 h tt Per s angl K Duh i Litera Dnipropetrovsk Centr Tkuma 2012 560 s S 590 594 Wexler P The Schizoid Nature of Modern Hebrew a Slavic Language in Search of a Semitic Past O Harrassowitz Wiesbaden Germany 1990 Wexler P The Ashkenazic Jews a Slavo Turkic People in Search of a Jewish Identity 1993 Wexler P Two Tiered Relexification in Yiddish the Jews Sorbs Khazars and the Kiev Polessian Dialects Mouton de Gruyter Berlin Germany 2002 DzherelaOtmar Andre red Persha yidishska movna konferenciya v Chernivcyah 1908 roku Zviti dokumenti ta golosi shodo Cherniveckoyi konferenciyi epubli Berlin 2022 2024 i 2025 pershe vidannya yidishskoyu movoyu pidgotovlene Yevrejskim naukovim institutom YiVO Filologichna sekciya Vilno 1931 nimeckoyu movoyu Tom 1 Pidgotovka do konferenciyi ta dumki presi 2022 ISBN 978 3 7549 5975 6 Tom 2 Zvit pro konferenciyu 2024 ISBN 978 3 7584 6669 4 Tom 3 Promova Mateusha Miyesesa Dodatok Natan Birnbaum idejnij nathnennik konferenciyi 2025 ISBN 978 3 818777 65 4 Yidish ukrayinskij slovnik blizko 30 000 sliv Dmitro Volodimirovich Tishenko red O Bejderman S Vashecka M Potolskij K Art Ekonomi 2014 XVI 943 s 300 pr ISBN 978 966 2576 82 5 Yidish ukrayinskij slovnik blizko 30 000 sliv Dmitro Volodimirovich Tishenko red O Bejderman S Vashecka M Potolskij Vid 2 e pererob ta dop K Art Ekonomi 2016 960 s ISBN 978 617 7289 14 1 Korotkij yidish ukrayinskij slovnik ukl J V Torchinskij K Golov specializ red lit movami nac menshin Ukrayini 1996 206 s ISBN 966 522 075 6 Kultura movoyu yidish Ukrayina persha polovina HH st per z angl Gennadij Estrajh Kiyiv Duh i litera 2016 314 s 4 ark il tabl portr 21 sm Bibliogr v prim v kinci rozd Imen pokazhch s 308 314 ISBN 978 966 378 488 5 Falkovich E Besidi pro yevrejsku movu Sovetish gejmland 1974 1 1 Shirokih K Kerzhner A Fajner M Mame loshn Ridna mova Posibnik iz vivchennya movi idish Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2007 88 s PosilannyaU Vikislovniku ye storinka yidish Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Yidish Pro novij idish ukrayinskij slovnik movoznavec Dmitro Tishenko Arhivovano 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Gromadske radio 18 kvitnya 2015 Pro yidish ukrayinskij slovnik na sajti vidavnictva Art Ekonomi Arhivovano 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Mova idish na sajti Ethnologue Yiddish A language of Israel angl Mova idish na sajti Glottolog 3 0 Language Yiddish Arhivovano 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Mova idish na sajti WALS Online Language Yiddish Arhivovano 17 listopada 2017 u Wayback Machine angl Pisni 2 Vikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu idish ערשטע זײ ט
