Історичне джерело — носій історичної інформації, певна кількість артефактів минулого (старожитностей), що виникли як продукт розвитку природи й культури та відображають той чи інший бік людської діяльності. Тому зміст цього поняття цілком залежить від комплексу уявлень епохи про залишки минулого.
Типи
Історичні джерела підрозділяються на:
- Речові — посуд, зброя, одяг, іграшки, техніка,
- Письмові — книжки, блокноти, енциклопедії, розмальовки, документи, свитки,
- Усні — легенди, міфи, думи, казки, перекази
тощо.
Письмові джерела
Такі письмові джерела, як хроніки, документи, листи, займають центральне місце серед інших історичних джерел, їх ще називають первинними історичними текстами або першоджерелами. Історичні джерела виступають як свідчення, відображення, образи, сліди минулого, використання яких служить реконструкції історичного минулого. У ході такої реконструкції виникають історичні праці — статті, монографії, підручники — їх називають вторинними історичними текстами (або історіографією).
По суті можна розділити всі джерела, використовувані в історичних дослідженнях, на два основних класи: історичні й археологічні. Всі знаряддя і результати людської діяльності розглядаються як феномени-артефакти, в яких «закодована» інформація про цю діяльність. У випадках, коли письмові джерела відсутні, доводиться використовувати винятково археологічні джерела.
Науку про історичні джерела, теорію й практику їх використання в історичних дослідженнях називають джерелознавство (історичне джерелознавство).
Речові джерела
Серед інших типів джерел вирізняються саме речові. Велику групу з-поміж них складають археологічні джерела, вивчення останніх, зокрема, дає нам відомості про розселення, культуру, звичаї та вірування людей, які жили задовго до нас. За функціональним призначенням речові джерела поділяються на кілька класів: знаряддя праці, речі побуту, зброя, предмети прикладного мистецтва, монети, ордени, медалі, печатки, прикраси, технічні засоби та пристрої, архітектурні споруди тощо. Кожен з цих класів досліджує окрема спеціальна історична дисципліна (нагороди — фалеристика; медалі — медальєрика; одяг, однострої — етнологія та ; печатки — сфрагістика тощо).
Джерела масові і особові
Джерела масові — клас джерел, які характеризуються певною повторюваністю, типовістю та однорідністю вміщеної в них інформації. Аналіз змістовних аналогій змісту таких джерел дає змогу виявити спільні риси різних історичних явищ, простежити в них ту чи іншу закономірність, тенденцію розвитку. До масових джерел належать довідкові, статистичні документи, періодична преса тощо.
На відміну від масових, клас немасових, особових джерел визначається такими рисами, як: індивідуальність змісту, оригінальність інформації, несхожістю відтворення кожним джерелом історичного факту, події, процесу або його визначальних рис.
Поділ джерел на масові та немасові — досить умовний, бо масове джерело може виконувати в певному дослідженні унікальну роль — при вивченні окремого факту, а особове — роль однотипного джерела у вивченні масових явищ. Сучасні засоби формалізації інформації дають змогу обробляти масові джерела за допомогою статистичних та кліометричних методів (див. Кліометрія), цьому сприяє стандарт формуляру (періодична преса, листівки, декларації тощо).
Первинне джерело
У вивченні історії як академічної дисципліни "первинне джерело" (також називається "оригінальним джерелом") - це безпосередній опис подій людиною, яка через них пройшла. "Первинні джерела були створені протягом історичного періоду, який досліджується."
Вторинне джерело
В науці, вторинне джерело - це документ або запис, який передає чи обговорює інформацію, представлену деінде. Вторинне джерело - це те, що надає інформацію про первинне джерело. У вторинному джерелі оригінальна інформація відбирається, модифікується та впорядковується у відповідному форматі. Вторинні джерела включають узагальнення, аналіз, інтерпретацію або оцінку оригінальної інформації.
Третинне джерело
Третинне джерело - це покажчик або текстова консолідація вже опублікованих первинних та , яка не надає додаткових інтерпретацій чи аналізу джерел. Деякі третинні джерела можуть використовуватися як допомога для пошуку ключових (основоположних) джерел, ключових термінів, загальних та усталеної з певної теми. Точне визначення терміну третинний варіюється залежно від академічної дисципліни.
Див. також
- Джерелознавство
- Першоджерело
- Критика історичних джерел
- Особливості радянських історичних джерел
Примітки
- Ковальчук Оксана. Зміст поняття «історичне» та фактори, що впливають на його формування в добу романтизму // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — 2008. — Вип. 16. — С.180
- Primary and secondary sources explained.
- "Primary, secondary and tertiary sources [Архівовано 2020-02-18 у Wayback Machine.]". University Libraries, University of Maryland.
- "Secondary sources [Архівовано 2014-11-06 у Wayback Machine.]". James Cook University.
- Primary, secondary and tertiary sources. [Архівовано 2013-07-03 у Wayback Machine.]". University Libraries, University of Maryland. Retrieve 07/26/2013
- Tertiary Information Sources. Old Dominion University -- ODU Libraries. September 2012. Процитовано 20 червня 2013.
- "Tertiary sources [Архівовано 2014-11-06 у Wayback Machine.]". James Cook University.
- "Primary, Secondary, and Tertiary Resources". University of New Haven.
Джерела та література
- Дмитрієнко М. Ф. Джерела історичні [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Історія України з давнини до початку XXI століття. Навчальний посібник / Авторський колектив: канд. іст. наук В. Т. Британ, канд. іст. наук О. Ю. Висоцький, О. В. Михайлюк, канд. іст. наук Н. Г. Мосюкова, канд. іст. наук Л. С. Підлісна. — Дніпропетровськ [Архівовано 7 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Гладких М. Джерела археологічні // Історія в термінах і поняттях. Довідник / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історічний факультет / Шидловський П. С., Синиця Є. В., Гладких М. І., Самойленко Л. Г. та ін. / За заг. ред. д-ра іст. наук, проф. Т. В. Орлової. — Київ, 2014. — С. 235. — ISBN 978-966-2911-60-2
- Павленко С. Джерела історичні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 239—240
- Павленко С. Джерела вторинні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 237
- Павленко С. Джерела зображальні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 237—239
- Павленко С. Джерела вербальні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 235—236
- Калакура Я. Джерела історіографічні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 240—242
- Павленко С. Джерела масові // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 242—243
- Павленко С. Джерела особового походження // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 243—245
- Павленко С. Джерела первинні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 245—246
- Павленко С. Джерела писемні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 246—247
- Калакура Я. Джерела статистичні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 248—250.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichne dzherelo nosij istorichnoyi informaciyi pevna kilkist artefaktiv minulogo starozhitnostej sho vinikli yak produkt rozvitku prirodi j kulturi ta vidobrazhayut toj chi inshij bik lyudskoyi diyalnosti Tomu zmist cogo ponyattya cilkom zalezhit vid kompleksu uyavlen epohi pro zalishki minulogo Radzivillivskij litopis yak najdavnishe ilyustrovane pisemne dzherelo z istoriyi Kiyivskoyi RusiTipiIstorichni dzherela pidrozdilyayutsya na Rechovi posud zbroya odyag igrashki tehnika Pismovi knizhki bloknoti enciklopediyi rozmalovki dokumenti svitki Usni legendi mifi dumi kazki perekazi tosho Pismovi dzherela Taki pismovi dzherela yak hroniki dokumenti listi zajmayut centralne misce sered inshih istorichnih dzherel yih she nazivayut pervinnimi istorichnimi tekstami abo pershodzherelami Istorichni dzherela vistupayut yak svidchennya vidobrazhennya obrazi slidi minulogo vikoristannya yakih sluzhit rekonstrukciyi istorichnogo minulogo U hodi takoyi rekonstrukciyi vinikayut istorichni praci statti monografiyi pidruchniki yih nazivayut vtorinnimi istorichnimi tekstami abo istoriografiyeyu Po suti mozhna rozdiliti vsi dzherela vikoristovuvani v istorichnih doslidzhennyah na dva osnovnih klasi istorichni j arheologichni Vsi znaryaddya i rezultati lyudskoyi diyalnosti rozglyadayutsya yak fenomeni artefakti v yakih zakodovana informaciya pro cyu diyalnist U vipadkah koli pismovi dzherela vidsutni dovoditsya vikoristovuvati vinyatkovo arheologichni dzherela Nauku pro istorichni dzherela teoriyu j praktiku yih vikoristannya v istorichnih doslidzhennyah nazivayut dzhereloznavstvo istorichne dzhereloznavstvo Rechovi dzherela Sered inshih tipiv dzherel viriznyayutsya same rechovi Veliku grupu z pomizh nih skladayut arheologichni dzherela vivchennya ostannih zokrema daye nam vidomosti pro rozselennya kulturu zvichayi ta viruvannya lyudej yaki zhili zadovgo do nas Za funkcionalnim priznachennyam rechovi dzherela podilyayutsya na kilka klasiv znaryaddya praci rechi pobutu zbroya predmeti prikladnogo mistectva moneti ordeni medali pechatki prikrasi tehnichni zasobi ta pristroyi arhitekturni sporudi tosho Kozhen z cih klasiv doslidzhuye okrema specialna istorichna disciplina nagorodi faleristika medali medalyerika odyag odnostroyi etnologiya ta pechatki sfragistika tosho Dzherela masovi i osobovi Dzherela masovi klas dzherel yaki harakterizuyutsya pevnoyu povtoryuvanistyu tipovistyu ta odnoridnistyu vmishenoyi v nih informaciyi Analiz zmistovnih analogij zmistu takih dzherel daye zmogu viyaviti spilni risi riznih istorichnih yavish prostezhiti v nih tu chi inshu zakonomirnist tendenciyu rozvitku Do masovih dzherel nalezhat dovidkovi statistichni dokumenti periodichna presa tosho Na vidminu vid masovih klas nemasovih osobovih dzherel viznachayetsya takimi risami yak individualnist zmistu originalnist informaciyi neshozhistyu vidtvorennya kozhnim dzherelom istorichnogo faktu podiyi procesu abo jogo viznachalnih ris Podil dzherel na masovi ta nemasovi dosit umovnij bo masove dzherelo mozhe vikonuvati v pevnomu doslidzhenni unikalnu rol pri vivchenni okremogo faktu a osobove rol odnotipnogo dzherela u vivchenni masovih yavish Suchasni zasobi formalizaciyi informaciyi dayut zmogu obroblyati masovi dzherela za dopomogoyu statistichnih ta kliometrichnih metodiv div Kliometriya comu spriyaye standart formulyaru periodichna presa listivki deklaraciyi tosho Pervinne dzherelo Dokladnishe Pervinne dzherelo U vivchenni istoriyi yak akademichnoyi disciplini pervinne dzherelo takozh nazivayetsya originalnim dzherelom ce bezposerednij opis podij lyudinoyu yaka cherez nih projshla Pervinni dzherela buli stvoreni protyagom istorichnogo periodu yakij doslidzhuyetsya Vtorinne dzherelo Dokladnishe Vtorinne dzherelo informaciyi V nauci vtorinne dzherelo ce dokument abo zapis yakij peredaye chi obgovoryuye informaciyu predstavlenu deinde Vtorinne dzherelo ce te sho nadaye informaciyu pro pervinne dzherelo U vtorinnomu dzhereli originalna informaciya vidbirayetsya modifikuyetsya ta vporyadkovuyetsya u vidpovidnomu formati Vtorinni dzherela vklyuchayut uzagalnennya analiz interpretaciyu abo ocinku originalnoyi informaciyi Tretinne dzherelo Dokladnishe Tretinne dzherelo informaciyi Tretinne dzherelo ce pokazhchik abo tekstova konsolidaciya vzhe opublikovanih pervinnih ta yaka ne nadaye dodatkovih interpretacij chi analizu dzherel Deyaki tretinni dzherela mozhut vikoristovuvatisya yak dopomoga dlya poshuku klyuchovih osnovopolozhnih dzherel klyuchovih terminiv zagalnih ta ustalenoyi z pevnoyi temi Tochne viznachennya terminu tretinnij variyuyetsya zalezhno vid akademichnoyi disciplini Div takozhDzhereloznavstvo Pershodzherelo Kritika istorichnih dzherel Osoblivosti radyanskih istorichnih dzherelPrimitkiKovalchuk Oksana Zmist ponyattya istorichne ta faktori sho vplivayut na jogo formuvannya v dobu romantizmu Naukovi zapiski Zbirnik prac molodih vchenih ta aspirantiv 2008 Vip 16 S 180 Primary and secondary sources explained Primary secondary and tertiary sources Arhivovano 2020 02 18 u Wayback Machine University Libraries University of Maryland Secondary sources Arhivovano 2014 11 06 u Wayback Machine James Cook University Primary secondary and tertiary sources Arhivovano 2013 07 03 u Wayback Machine University Libraries University of Maryland Retrieve 07 26 2013 Tertiary Information Sources Old Dominion University ODU Libraries September 2012 Procitovano 20 chervnya 2013 Tertiary sources Arhivovano 2014 11 06 u Wayback Machine James Cook University Primary Secondary and Tertiary Resources University of New Haven Dzherela ta literaturaDmitriyenko M F Dzherela istorichni Arhivovano 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Istoriya Ukrayini z davnini do pochatku XXI stolittya Navchalnij posibnik Avtorskij kolektiv kand ist nauk V T Britan kand ist nauk O Yu Visockij O V Mihajlyuk kand ist nauk N G Mosyukova kand ist nauk L S Pidlisna Dnipropetrovsk Arhivovano 7 chervnya 2010 u Wayback Machine Gladkih M Dzherela arheologichni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Istorichnij fakultet Shidlovskij P S Sinicya Ye V Gladkih M I Samojlenko L G ta in Za zag red d ra ist nauk prof T V Orlovoyi Kiyiv 2014 S 235 ISBN 978 966 2911 60 2 Pavlenko S Dzherela istorichni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 239 240 Pavlenko S Dzherela vtorinni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 237 Pavlenko S Dzherela zobrazhalni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 237 239 Pavlenko S Dzherela verbalni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 235 236 Kalakura Ya Dzherela istoriografichni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 240 242 Pavlenko S Dzherela masovi Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 242 243 Pavlenko S Dzherela osobovogo pohodzhennya Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 243 245 Pavlenko S Dzherela pervinni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 245 246 Pavlenko S Dzherela pisemni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 246 247 Kalakura Ya Dzherela statistichni Istoriya v terminah i ponyattyah Dovidnik S 248 250
