МенюДос.
Введіть інформацію, яку ви шукаєтеПошук
Чт, 13 Лют, 2025
XXX oC
Виберіть мову

Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського

Автор: www.NiNa.Az
06 Лют, 2025 / 05:08

Інститут сходознавства ім А Ю Кримського НАН України науково дослідний інститут Відділення історії філософії та права НА

Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського
Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського
Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, провідна українська наукова установа з проблем сходознавства. Розташований в місті Києві на вулиці Михайла Грушевського, 4.

Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського
image
image
Приміщення Інституту
Приміщення Інституту
Основні дані
Засновано 22 жовтня 1991
Приналежність НАН України
Контакт
Ключові особи Кіктенко Віктор Олексійович
Країна image Україна image
Адреса 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4
Тип інститут image
Вебсторінка oriental-studies.org.ua
Мапа
Мапа
image Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України у Вікісховищі image

Інститут сходознавства засновано постановою Президії Академії наук УРСР № 278 від 22 жовтня 1991 року. Його було названо на честь українського сходознавця Агатангела Кримського.

Свою наукову діяльність Інститут здійснює відповідно до Статуту установи, затвердженого 12 травня 2003 року (реєстраційний № 17/1088), Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Постанов Президії Національної академії наук України.

Перший директор Інституту — всесвітньо відомий сходознавець академік Омелян Пріцак.

Структура

Відділ Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Відділ Азіатсько-Тихоокеанського регіону займається вивченням історії та різних аспектів сучасного розвитку країн Східної, Південної та Південно-Східної Азії. Цей підрозділ як відділ Далекого Сходу почав своє існування з моменту створення Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України у 1991 р., проте у 1996 р. припинив своє існування через брак фінансування та недостатнє кадрове забезпечення. У 2004 р. відбулось відновлення роботи відділу Далекого Сходу, який у 2018 р. було перейменовано на відділ Азіатсько-Тихоокеанського регіону через необхідність упорядкування з напрямами наукової роботи структурного підрозділу та інституту в цілому.

Відділ очолювали: у 1991–1993 рр. – канд. економ. наук В. В. Величко, 1994–1996 рр. – канд. істор. наук О. Д. Огнєва, від 2006 р. – доктор філос. наук В. О. Кіктенко.

На початковому етапі у відділі працювали зарубіжні науковці (китайська дослідниця Ван Яньюань та російські китаєзнавці – Є. І. Кичанов, А. І. Кобзєв, І. Ф. Попова), що було викликано нерозвиненістю на той момент сходознавства в Україні й відповідно необхідністю залучення до розбудови цієї наукової галузі провідних фахівців. У різні роки у відділі працювали В. І. Гамянін, О. І. Кобелянська, Т. М. Колотилова, С. А. Кошовий, А. Б. Курганська, В. П. Меньшиков, А. А. Накорчевський, С. О. Нікішенко, С. С. Лещинський, І. В. Отрощенко, Л. Ф. Павлішина, В. Л. Пирогов, В. А. Рубель, О. В. Товянська, М. М. Усольцева, Г. А. Хорошилов, Б. П. Яценко.

Від початку створення відділу була розпочата робота із дослідження історії, філософії, релігії, культури та соціально-економічного розвитку країн Далекого Сходу. Протягом 1990-х років велась робота з підготовки науково коментованого перекладу низки джерел з історії Давнього та Середньовічного Китаю, вивчалось осіле господарства країн Сходу у порівнянні з кочовим на прикладі Китаю (В. В. Величко, Є. І. Кичанов, І. Ф. Попова). Була підготовлена до друку монографія з питань розвитку будівельно-архітектурного комплексу Китаю, Японії, В’єтнаму (П. І. Приходько, В. В. Величко). Досліджено тибетський середньовічний трактат з теорії образотворчого мистецтва, проаналізована колекція в традиції північного буддизму, що зберігається в Музеї Західного та Східного мистецтва (Київ), визначені східні впливи на творчість Л. Українки (О. Д. Огнєва). Приділялась увага дослідженню окремих питань Середньовічної, Нової та Новітньої історії Японії (Л. Ф. Павлішина, В. А. Рубель). Було здійснено складання каталогів найважливіших джерел та наукових праць за науковою тематикою відділу (В. В. Величко, Є. I. Кичанов, А. І. Кобзєв, О. Д. Огнєва І. Ф. Попова, Г. А. Хорошилов).

У період з 2006 по 2011 рік наукові співробітники відділу досліджували суспільно-політичні та економічні трансформаційні процеси, крос-культурні контакти в традиційних країнах Східної та Південно-Східної Азії (В’єтнам, Китай, Корея, Монголія, Тибет, Японія), а також вивчали пам’ятки писемної, матеріальної та духовної культури Східної Азії в Україні. Був здійснений країнознавчий аналіз перебігу суспільно-економічних процесів в Японії, отримані нові дані про особливості геополітики Японії, здійснене дослідження японських монополій, особливостей туристичного бізнесу та державно-корпоративної структура господарства цієї країни, взаємодії «країна-світове господарство» та глобалізаційних викликах на зламі ХХ – ХХІ ст. (Б. П. Яценко). Було розглянуто розвиток кокуґаку («національної науки», «країнознавства») – філософської школи, а також побудованого на її ідеях суспільного, культурного і політичного руху, що мав значний вплив на процеси суспільно-політичної та культурної трансформації в Японії у сер. ХІХ ст. Важливими напрямками роботи стало вивчення нових релігій Японії, що почали виникати з ХІХ ст. (С. В. Капранов). Здійснені перші переклади українською мовою японського поету, дзен-буддійського ченця, каліграфа і філософа XVIII ст. Рьокана та унікальної японської поетичної антології «Кокін-вака-сю», укладеної відомим японським поетом-філологом Фудзіварою Садаіе (Тейка) 1235 року. Також були надруковані роботи, присвячені творчому шляху японських письменників Абе Кобо та Акутагава Рюноске (І. П. Бондаренко). Досліджувалось явище диглосії в Японії та Україні, порівняння досвіду далекосхідних держав у врегулюванні мовних проблем з мовною ситуацією у сучасній Україні, лінгвокультурологічний аналіз особливостей паремійного фонду сучасної японської мови в історичній ретроспективі, особливості паремійного складу японської мови тощо. Видані словник японських прислів’їв і приказок з відповідниками українською, російською, англійською, німецькою, французькою та латинською мовами (В. Л. Пирогов), перший переклад українською мовою поетичних творів одного з найвідоміших корейських поетів XX ст. Кім Соволя (1902–1934) (І. П. Бондаренко). Досліджено низку проблем, пов’язаних з історією, філософією, наукою та культурою домодерного Китаю, історичні зв’язки між країнами даного регіону. Вивчалась історико-філософська концепція науки й цивілізації в Китаю видатного англійського вченого Дж. Нідема (1900–1995). Також проводилися історіографічні дослідження українсько-китайських відносин від часів раннього Середньовіччя до сьогодення, піднімалися питання щодо дискусій навколо китайської логіки, гіпотез походження китайської цивілізації, проблему конфуціанства в між цивілізаційному діалозі тощо (В. О. Кіктенко). Була досліджена низка проблем, пов’язаних з історією, історіографією та культурою народів Центральної Азії та Далекого Сходу – Монголії, Внутрішньої Монголії, Сіньцзяну, Туви, Бурятії. Особлива увага приділялась національному руху монголів, «монгольському питанню», стосункам Монголії з Росією та Китаєм, тенденцій в історіографії з тувинського питання, становищу бурятської громади в Монголії тощо (І. В. Отрощенко). Досліджена низку проблем, пов’язаних з мовою та культурою В’єтнаму; елементи китайської мови та культури у фразеологізмах, прислів’ях, ідіомах в’єтнамської мови; соціально-політичні реформи та трансформації світоглядув Соціалістичній Республіці В’єтнам (В. А. Мусійчук). Важливим напрямком стало вивчення «Сходу» у творчості Лесі Українки й творчості письменниці на Сході, а також питанням поширення буддійського мистецтва на території України й формування музейних і приватних колекцій. Було досліджено зразки сакральної пластики калмицького походження в зібранні Дому-музею ім. Миколи Реріха, Музею західного і східного мистецтва, Муніципальному музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (О. Д. Огнєва). За результатами роботи відділу в даний період було видано збірник наукових статей «Суспільно-політичні трансформаційні процеси в країнах Сходу».

У період з 2012 до 2014 рік наукові співробітники відділу досліджували політичні та соціокультурні основи модернізаційних процесів у країнах Східної Азії. Певним продовженням попередніх досліджень стало вивчення досвіду суспільно-політичних, економічних та культурних процесів у сучасній Японії. Детально проаналізовані інтерпретація буддизму М. Еліаде, роль сінто у модернізації Японії, становлення сучасної форми основного й найбільш традиційного напрямусінто тощо (С. В. Капранов). Було завершено багаторічне вивчення реконструкції історії та філософії домодерної китайської науки в роботах провідних західних учених, досліджені сучасні методології вивчення китайської філософії та започатковано дослідження впливу різних філософських напрямків на процес модернізації Китаю (В. О. Кіктенко). Проведено аналіз східного вектору стратегічного партнерства України в умовах глобального світу інтерпретації та методології, результати якого були оформлені у вигляді аналітичної доповіді (В. О. Кіктенко, В. А. Мусійчук, І. В. Отрощенко, Ю. С. Філь). Продовжене розпочате у попередні роки дослідження, присвячене укладанню правил практичної транскрипції в’єтнамських власних назв українською мовою (В. А. Мусійчук), досліджувався в’єтнамський (В. А. Мусійчук) та японський національний менталітет (О. І. Кобелянська). Низка публікацій була присвячена єдиному в Україні середньовічному тибетському рукописному збірнику, історії та мистецтву Тибету (О. Д. Огнєва). Досліджено окремі зв’язки України з країнами Сходу за посередництвом культурних та духовних діячів (О. Д. Огнєва). Особливу увагу було приділено вивченню політичних та соціокультурних основ модернізаційних процесів у буддійській громаді Туви (І. В. Отрощенко) та процесу державотворення у Непалі у Новий час (Д. Є. Марков). Досліджувались окремі питання фонології та синтаксису китайської мови, а також особливості сучасної «дисидентської» та забороненої літератури КНР. Здійснено порівняльний аналіз мовної політики КНР та України впродовж ХХ ст., розглянуто спільні риси та досвід двох країн (Є. В. Гобова).

У період з 2015 по 2016 рік наукові співробітники відділу досліджували модернізацію Китаю в політичному дискурсі країн Азії та в Україні. Основна увага була зосереджена на тому, як азійські країни сприймають політичні й соціально-економічні процеси сусіднього Китаю та як оцінюють їх. У публікаціях розкриті дискусії політиків та вчених щодо теорії «мирного підйому/розвитку Китаю»; розглянуті основні положення сучасного формулювання «теорії китайської загрози» та весь спектр думок щодо зростання Китаю як небезпечного для світового порядку, а також судження китайських вчених і міжнародне сприйняття даної концепції; проаналізована історичні передумови формування, внутрішній зміст і міжнародний контекст концепції «китайська мрія» як нової ідеології національного відродження; показано, що у внутрішній політиці КНР «м’яка сила» сприяє підняттю національного духу, зміцненню ідентичності народу, збереженню і розвитку стародавньої китайської культури, а також підтримує єдність Китаю, а для зовнішньої політики «м’яка сила» повинна посилити міжнародний вплив Китаю та сприяти взаєморозумінню між народами (В. О. Кіктенко). Проблеми двосторонніх відносин та взаємного сприйняття китайців з материкового Китаю та Гонконгу в публікаціях були розглянуті з точки зору когнітивної лінгвістики у аналізі політичного дискурсу в англомовних та китайськомовних ЗМІ Гонконгу та материкового КНР. Також розкрита тема мовної політики та її ролі у встановленні добросусідських відносин Гонконгу з Китаєм, подані міркування про те, як досвід Китаю може бути використаний в Україні (Є. В. Гобова). Японський погляд на Китай знайшов відображення у публікаціях, які розкривають сутність феномену паназіатизму, специфіку його японського варіанту, місце Китаю в його ідеології, процес формування ідеології японського паназіатизму та його еволюцію, а також сучасному етапу розвитку паназіатизму. Для докладнішого аналізу обрано приклад одного з найбільш відомих представників паназіатизму – політичного мислителя КітаІккі (1883–1937), ідеї якого й сьогодні продовжують цікавити японських інтелектуалів (С. В. Капранов). Було досліджено низку проблем, пов’язаних зі сприйняттям модернізації Сіньцзян-Уйгурського автономного району КНР казахстанськими ЗМІ та науковою спільнотою, зокрема бачення казахстанськими ЗМІ ролі СУАР в політичному та економічному розвитку Республіки Казахстан (І. В. Отрощенко). Для з’ясування в’єтнамського погляду на Китай проаналізовано тематичне наповнення публікацій стосовно Китаю у в’єтнамських ЗМІ, розкрито офіційний політичний дискурс В’єтнаму стосовно оцінок історичного поступу і сучасного стану в’єтнамо-китайських відносин (починаючи зі встановлення дипломатичних відносин з КНР у 1950 р. і донині), досліджено історичні умови запозичення китайських лексем до в’єтнамської мови, їхня продуктивність у творенні неологізмів та стилістичні особливості функціонування (В. А. Мусійчук). Погляд з Непалу представлений через аналіз офіційного політичного дискурсу країни, а також різноманітних інтернет-ресурсів тощо, які дають уявлення про думку інтелектуальної еліти Непалу з цього питання. Особлива увага була приділена проблемі зростання впливу КНР в регіоні і намаганням Непалу побудувати партнерські відносини, як з Індією, так і з Китаєм (Д. Є. Марков). За результатами даного дослідження видана колективна монографія «Китай очима Азії».

У період з 2017 по 2019 рік наукові співробітники відділу працювали над темою «Соціокультурні особливості розвитку та реалізації інтелектуального потенціалу в країнах Східної, Південної та Південно-Східної Азії. Було досліджено стан, проблеми розвитку і ефективності використання інтелектуального потенціалу в країнах Східної, Південної та Південно-Східної Азії. Визначено фактори посилення взаємодії креативних еліт, влади і бізнесу у створенні і підтримці конкурентоздатності інтелектуального потенціалу в країнах Азії. Виявлено нові тенденції у науковій, освітянській, культурній, інформаційній системах, а також шляхи адаптації європейського досвіду формування інтелектуальних ресурсів і управління інтелектуальним потенціалом у азійських країнах.

Проаналізовано концепт ІНІЦІАТИВА «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ» як китайський образ мислення зі створення єдиного, оперізувального шляху, що одночасно міфологізує і глобалізує історичний Шовковий шлях для вирішення сучасних завдань модернізації та глобалізації Китаю. Розглянута історія розвитку феноменологічного руху в Китаї з 1920-х років й до сьогодення. Показано, що в даний час феноменологія в Китаї знаходитьсяна стадії сприйняття цього напрямку західної думки і формування власних феноменологічних досліджень, в яких виділяють три течії 1) актуальність феноменології для конфуціанства і буддизму, 2) феноменологія в історичному контексті, 3) діалог між феноменологією та аналітичною філософією. Проаналізовані головні положення політичної філософії Чжао Тін’яна («система Піднебесної» як китайська альтернатива сучасному світовому порядку) та неортодоксальна інтерпретація марксизму китайським філософом Фен Ці. (В. О. Кіктенко). Висвітлено досягнення політики реформ і відкритості Китаю від початку її імплементації у 1979 році до сьогоднішнього часу. Розглянуто основні засоби втілення перетворень, що призвели до стрімкого зростання КНР до рівня другої економіки світу (Є. В. Гобова, В. О. Кіктенко).

Були досліджені інтелектуальні біографії визначних японських інтелектуалів –Кіото Нісіди Кітаро, Танабе Хадзіме, Нісітані Кейдзі, Кіта Іккі, Окави Сюмея, а також пізню соціально-філософську творчість письменника Місіми Юкіо. Особливу увагу приділено вивченню дзен-буддизму в період від Реставрації Мейдзі (1868) до кінця ХХ ст. Досліджено маловідому історію японських інтелектуалів, випускників Київської духовної академії (Симеон Міі, Даниїл Конісі, Клімент Намеда, Кавамото Какусабуро, Сайкайсі Сідзука). На прикладі Японії розглянуто такий показник інтелектуального потенціалу нації, як кількість і якісний склад вчених, літераторів та суспільних діячів, які отримали престижну Нобелівську премію (С. В. Капранов). Досліджувались дискусійне питання про вживання поняття «релігія» стосовно духовної культури Японії та роль освіти як одного із основних чинників формування інтелектуального потенціалу, а саме, модерної системи освіти в Японії в XIX – XX столітті, особливостей викладання гуманітаристики, а також політика історичної пам’яті в сучасній культурі Японії (А. А. Накорчевський).

Розглянуто сучасний стан систем освіти та науки В’єтнаму та їхній вплив на формування і розвиток інтелектуального потенціалу цієї країни на макрорівні (інтелектуальний потенціал суспільства, держави), проведено дослідження наукометричних вимірювань у В’єтнамі, Здійснено розглянуто питання інтеграції в’єтнамської науки до світової наукової спільноти досліджувалось побутування та специфіка поняття «інтелектуальний потенціал» у в’єтнамській мові. (В. А.Мусійчук).

Була проаналізовано процес формування вестернізованих індуських політичних еліт у Північній Індії з 1858 р. до 1921 р. та формування загально-індійської ідентичності за колоніальної доби, розкрита діяльність християнських місій на Півночі Індії за колоніальної доби, показане сприйняття діяльності християнських місій представниками різних прошарків індійського суспільства. В контексті різних напрямків гуманітарного знання досліджено формування індійського націоналізму (Ю. С. Філь). Формування руху за соціальні реформи розглянуто у зв’язку з регіональним відродженням (ренесансом дравідської культури), а також зародженням націоналістичної свідомості в південно-індійській ситуації, враховуючи вплив як популярних у загально-індійському масштабі націоналістичних концепцій (що надійшли у Мадрас з Бенґалії та північно-західних областей Індії), так і регіональних ідей про націю. Особливе місце відведено «жіночому питанню», що було наріжним у реформістському процесі мадраського президентства (М. М. Усольцева). Продовжено вивчення тибетської літератури, тибетської буддійської іконографії; з’ясовано можливі шляхи появи в Україні поштових листівок з китайськими сюжетами, виданих у Китаї наприкінці XIX – початку XX ст. Показано образ Лхаси в тибетській сучасній прозі на матеріалі оповідання китаємовного тибетського письменника Норбу Церінга “Відпущена вівця” (О. Д.Огнєва). На основі вивчення першоджерел розглянуто процес і особливості входження гімалайського князівства Мустанг до складу єдиного непальського королівства наприкінці XVIII –на початку XIX століття. В цілому досліджувались різні аспекти взаємодії сангхи і державної влади в Непалі в період Середньовіччя і початку Нового часу. Відтворена історію непальського буддійського монастиря Гум Баха, проаналізована іконографія храмів віхари (Д. Є.Марков).

Також в цей період було підготовлено та видано монографію «Історія китаєзнавства в Україні (XVIII – початок XXI століття)», в якій представлено спадщину українських китаєзнавців та процес розвитку цієї наукової галузі в Україні із залученням маловідомих та невідомих історичних джерел, що зберігаються у фондах бібліотек та архівів України (В. О. Кіктенко). Розроблено академічну систему транскрибування українською мовою китайських слів та власних назв (Є. В. Гобова). Здійснено коментований переклад із санскриту 6–11глав «Бгаґавадґіти» – однієї з найвідоміших священних книг індуїзму (Д. В. Бурба). Постійно велика увага приділяється аналізу сучасних відносин України з країнами АТР.

З 2020 до 2021 р. Відділ Азіатсько-Тихоокеанського регіону виконував тему «Формування модерних ідеологій у країнах Східної, Південної та Південно-Східної Азії». У 2021 р. окремі наукові співробітники брали участь у темі «Східний вектор зовнішньої політики України (Близький Схід, Південна Азія, КНР) в контексті стратегії національної безпеки».

Загалом видано 19 монографій, 2 колективні монографії, 5 підручників, 1 посібник, 2 словника, 1 розмовник, 385 статей, 5 перекладів, 3 аналітичні доповіді.

Відділ Азіатсько-Тихоокеанського регіону проводить значну організаційну роботу з підготовки двох міжнародних наукових конференцій – «Китайська цивілізація: традиції та сучасність», «Цирендоржиєвські читання», та Українсько-китайського стратегічного форуму. Наукові співробітники відділу беруть участь у міжнародних наукових проєктах, виступають з доповідями на українських та міжнародних наукових конференціях.

Науковий потенціал відділу дозволяє вирішувати різноманітні актуальні проблеми у полі вивчення історії, мов, культури, політики в традиційних і сучасних суспільствах східних країн АТР.

Відділ Близького та Середнього Сходу

Відділ Близького та Середнього Сходу функціонує у складі Інституту сходознавства з початку його існування. У 2000–2014 рр. мав назву відділу класичного Сходу. Згідно з баченням засновника Інституту акад. О. Й. Пріцака, традиційне сходознавство, тобто фундаментальні дослідження з історії країн і народів Сходу та східної філології, мало становити основний напрям діяльності Інституту. Тому з самого початку роботу відділу було зосереджено на джерелах східного походження і літературній спадщини народів Сходу.

Об’єктом дослідження співробітників відділу традиційно виступають сакральні тексти Сходу, оригінальні історичні джерела східними мовами (арабською, гебрайською, тюркськими, давньоєгипетською), східні рукописи та пам’ятки матеріальної культури.

Основними напрямами досліджень відділу є: виявлення, вивчення, підготовка до видання пам’яток писемності народів Близького та Середнього Сходу, які зберігаються в українських архівних та бібліотечних фондах; дослідження та опис пам’яток матеріальної культури, які зберігаються в музейних фондах України; академічний переклад пам’яток східної писемності; дослідження корпусу автентичних релігійно-доктринальних текстів авраамітичних релігій, їхньої рецепції, інтерпретації та лінгвістичних особливостей; дослідження та публікація коментованих перекладів корпусу давньоєгипетських релігійних текстів, пам’яток і документів із колекцій давньоєгипетських артефактів України та зарубіжжя; дослідження проблематики мов, літератур, історії, культури, релігії народів Близького та Середнього Сходу на матеріалі оригінальних джерел східними мовами.

Впродовж багатьох років відділ очолював д. філол. наук, професор В. С. Рибалкін (1991–1996, 1999–2016) – провідний вітчизняний фахівець у галузі арабістики, ісламознавства, археографії та палеографії, історії сходознавства, літературознавства. З вересня 2016 р. відділ очолює д. філол. наук, провідний науковий співробітник О. О. Хамрай.

У різні роки у відділі працювали Р. Р. Гамада, А. Л. Зелінський, А. П. Зенцев, В. Г. Крюков, Т. Ф. Маленька, Л. А. Петрова, Я. Є. Полотнюк, В. В. Приймаченко, Т. Б. Приходько, Д. А. Радівілов, В. А. Рубель, К. М. Тищенко, В. А. Храновський, Д. В. Шестопалець та ін.

Співробітниками відділу протягом попередніх років велася робота за такими плановими темами, як “Автохтонна традиція коранічної екзегези” (науковий керівник – В. С. Рибалкін); “Соціокультурна функція сакрального тексту на Сході: лінгвостилістичний, ідейно-естетичний та правничий аспекти” (науковий керівник – В. С. Рибалкін); “Релігійно-доктринальні тексти Сходу: семантика і прагматика, рецепція та інтерпретація” (науковий керівник – В. С. Рибалкін); “Східні пам’ятки в фондах України: особливості писемних традицій” (науковий керівник – О. О. Хамрай); “Східні артефакти в публічних і приватних колекціях України” (науковий керівник – О. О. Хамрай).

Дослідження корпусу сакральних текстів і культурної спадщини давньоєгипетської цивілізації вже багато років посідає помітне місце в тематиці досліджень. Науковцями успішно розроблялися такі напрямки, як “Давньоєгипетська картина світу в образотворчій традиції Книги мертвих” (М. О. Тарасенко), “Графічні образи Текстів Пірамід та інших текстів Давнього Царства” (О. О. Романова), “Зовнішньополітична історія держави Птолемеїв та еволюція птолемеївської монархії від Сотера до Епіфана” (А. Л. Зелінський). Результати досліджень представлено у монографіях “Папирусный свиток на виньетках древнеегипетской Книги мертвых” (М. О. Тарасенко), “Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства” (О. О. Романова), “Александрійські фараони та їхні піддані. Зміцнення влади перших Птолемеїв” (А. Л. Зелінський).

Одним із найважливіших напрямків роботи була підготовка академічного перекладу тексту Корану українською мовою з коментарями, базованими на автохтонній традиції арабомовної екзегетики, середньовічних тлумачних словниках та досвіді західних перекладачів у потрактовці смислів Святого Письма мусульман (В. С. Рибалкін). Частину тексту було видано 2002 р., згодом коментовані переклади вибраних сур регулярно публікувалися у журналі “Східний світ”. Дослідники-ісламознавці працювали за такими напрямами, як “Специфіка рецепції та інтерпретації коранічного тексту” (В. С. Рибалкін), “Релігійно-політична доктрина ібадитів” (Д. А. Радівілов), “Морально-етичні настанови у доктринальних текстах ісламу” (Д. В. Шестопалець).

Східні пам’ятки та артефакти, що зберігаються в українських фондах, зарубіжними фахівцями майже не досліджувалися. Вітчизняні дослідники проводили дослідження окремих колекцій, проте і досі в бібліотечних та архівних сховищах і музеях України зберігається значна кількість недосліджених і навіть неідентифікованих східних пам’яток. Найдовшу історію дослідження – з кінця ХІХ – поч. ХХ ст. – мають давньоєгипетські пам’ятки, наявні в України. На сьогодні їхній корпус налічує понад 1000 об’єктів, і вони належать до різних хронологічних періодів історії Стародавнього Єгипту – від додинастичної епохи до греко-римського часу. Одним із перших до них звернувся російський єгиптолог Б. О. Тураєв, який видав публікації зі стислим описом єгипетських старожитностей, що містилися в зібраннях міст тієї частини України, яка на той час була під владою Російської Імперії, зокрема, Києва (1899) та Одеси (1912). У радянський період публікації окремих пам’яток здійснив одеський єгиптолог В. О. Доніч. Згодом значна частина єгипетських старожитностей була опублікована в англомовному каталозі О. Д. Берлева – С. І. Ходжаш, що вийшов у Швейцарії (1998). Новий етап у дослідженні єгипетських артефактів наступив вже у часи незалежності України. Низка пам’яток та їхніх писемних свідоцтв була введена в науковий обіг співробітниками відділу М. О. Тарасенком та О. О. Романовою. Завершено архівні та музейні дослідження давньоєгипетських пам’яток ХХІ династії, наявних у музеях України. Введено в науковий обіг раніше невідомі архівні документи з Державного архіву Одеської області, Наукового архіву Інституту археології НАН України, Рукописного архіву Наукового фонду Одеського археологічного музею, Наукового архіву Національного музею історії України тощо. Триває робота з підготовки каталогів та описів колекцій пам’яток давньоєгипетської цивілізації, які зберігаються у фондах України (Національний Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Одеський археологічний музей НАНУ, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Львівський музей історії релігії, Музей східного мистецтва в Золочівському замку та ін.).

Вивчення окремих колекцій арабо-мусульманських рукописів (Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка) у 1970‑1990 рр. проводили українські сходознавці Я. Є. Полотнюк, В. С. Рибалкін, О. В. Савченко, Д. А. Радівілов. Наявні стислі описи цих рукописів потребують перегляду, коригування й перевидання у вигляді детальних наукових каталогів. Наразі триває робота з дослідження, ідентифікації, опису окремих одиниць зібрання та їхніх складових частин. В Україні зберігається також низка арабо-християнських рукописів, у т. ч. список відомого історичного джерела XVII ст. “Подорож патріарха Макарія Антіохійського”. Його було видано 2015 р. у межах спільного з Румунською академією наукового проекту (Ю. І. Петрова).

Ідентифікацією, каталогізацією та описом єврейських рукописів у фонді юдаїки Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського займається О. О. Хамрай. Його зусиллями встановлено шляхи формування колекції, виявлено пам’ятки гебрайською, арамейською та арабською мовами, які датуються періодом XII–XVIII ст.

Серед східних пам’яток, які зберігаються у публічних і приватних колекціях України, важливе місце належить тюркомовним рукописним матеріалам. Найбільшим із них є зібрання рукописів Одеського товариства історії та старожитностей, яке зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Досліджено і введено у науковий обіг низку тюркомовних пам’яток із зазначеного зібрання, зокрема рукописну збірку “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” (Н. С. Сейтяг’яєв). Опубліковано нові документи османсько-турецькою мовою, які стосуються історії дипломатичних відносин Османської держави з Гетьманською Україною у XVII–XVIIІ ст., зроблено їхню транслітерацію сучасною турецькою графікою та переклад українською (О. Г. Середа). Проводилися дослідження конфесійних текстів немусульманських тюркомовних народів з України, Молдови, Литви, Польщі (гагаузів, кримчаків, караїмів, урумів) у межах роботи з видання караманлійських пам’яток Причорномор’я (І. М. Дрига).

Тематика досліджень відділу не обмежувалася зазначеними напрямами і розширювалася лінгвістичними студіями фахівців зі східних мов: у галузі арабської лінгвістичної традиції (В. С. Рибалкін), арабської теоретичної граматики і фонетики (О. О. Хамрай), арабської діалектології та соціолінгвістики (Ю. І. Петрова), актуальних проблем тюркології, у т. ч. документалізації та ревіталізації загрожених тюркських мов України (І. М. Дрига).

Наразі співробітниками відділу ведеться робота за плановими темами “Східні рукописи та артефакти в архівних та музейних фондах Східної Європи” (науковий керівник – О. О. Хамрай, 2019–2022) та “Спадщина народів Сходу в Україні: матеріальна культура, текст” (науковий керівник – О. О. Хамрай, 2020–2021). Дослідження зосереджено за такими тематичними напрямками: “Пам’ятки стародавнього Єгипту в Україні” (М. О. Тарасенко, О. О. Романова); “Арабомовні джерела та писемні пам’ятки юдаїки” (О. О. Хамрай, Ю. І. Петрова); “Рукописна спадщина тюркомовних народів” (І. М. Дрига, Н. С. Сейтяг’яєв).

Фахівці відділу беруть активну участь у численних міжнародних наукових конференціях в Україні та за кордоном, підтримують тісні зв’язки з зарубіжними академічними установами. З деякими із них проводилася і ведеться робота у межах спільних наукових проектів: з Інститутом досліджень Південно-Східної Європи Румунської академії – за проектом “17th Century Historical Sources Concerning Moldavia and Ukraine: Research on Paul of Aleppo’s Travels of Macarius III, Patriarch of Antioch” (2012–2021), з Інститутом історії ім. Ніколає Йорга Румунської академії – за проектом “Ancient Eastern Artifacts and Other Oriental Items in Public and Private Collections of Romania and Ukraine (2018–2019)”, з Грецьким інститутом єгиптології – у межах Меморандуму про співробітництво (з 2018 р.).

Співробітники брали участь в організації міжнародних наукових конференцій та працювали за іншими напрямками науково-організаційної роботи. В Інституті було проведено I-й (2013 р.) та ІІ-й (2020 р.) Міжнародний науковий круглий стіл “Доісламський Близький Схід: історія, релігія, культура”. У 2015 р. спільно з Центром візантійської історії та цивілізації (UMR 8167) (Париж) та Інститутом досліджень Південно-Східної Європи Румунської академії (Бухарест) у м. Києві було проведено Міжнародну наукову конференцію “Погляд зі Сходу: Європа в арабських джерелах”. За результатами роботи конференцій видано збірки матеріалів. З нагоди 60-річчя проф. В. С. Рибалкіна було видано ювілейний збірник статей “Polyphonia Orientis: мова, література, історія, релігія” (2013).

Науковці виїжджали на стажування і у відрядження до закордонних установ (Інститут досліджень Південно-Східної Європи Румунської академії, м. Бухарест; Інститут єгиптології Вільного університету, м. Берлін; Єврейський університет, м. Єрусалим); виступали з лекціями за кордоном (Алмати, Афіни, Бухарест, Стамбул) та організовували лекції зарубіжних вчених (А. Лукашевича, А. Нівинського (Польща), І. Феодоров, М. Чіхо (Румунія), Н. В. Лаврентьєвої (РФ), Ф. Тірадрітті (Італія), А. Маравелії (Греція)) в Інституті сходознавства; брали участь в археологічних експедиціях (М. О. Тарасенко); давали інтерв’ю українським та зарубіжним ЗМІ (В. С. Рибалкін, М. О. Тарасенко, О. О. Романова, І. М. Дрига).

Науковцями відділу опубліковано 13 монографій, 5 видань джерел і перекладів, 6 збірників статей, 2 довідкових та навчальних видання.

Відділ Євразійського степу

Відділ Сучасного Сходу

Від моменту створення Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України (1991 р.) напрямок досліджень проблем сучасного Сходу розглядався як один із пріоритетних. Відділ сучасного Сходу, необхідність якого усвідомлювалася ще на етапі розробки концепції Інституту сходознавства під керівництвом академіка О. Й. Пріцака (1919‑2006), виник як спеціалізований підрозділ, що мав би опікуватися актуальною проблематикою суспільно-політичного та економічного розвитку країн Азії, пошуком оптимальних моделей встановлення й розвитку партнерських відносин між незалежною Україною та країнами Сходу. Тоді відділ очолив Владислав Володимирович Седнєв (1947–2007) – один із ініціаторів створення Інституту сходознавства, досвідчений український китаєзнавець, експерт з питань зовнішньої політики КНР та українсько-китайських відносин. Провідним напрямом роботи підрозділу в цей час стало вивчення специфіки ринкових систем і особливостей функціонування державного й корпоративного секторів економік розвинених азійських країн (Японії, КНР). Не менш важливим напрямком став Близький Схід, а саме дослідження динаміки суспільно-політичних перетворень в країнах MENA, пострадянських країн Південного Кавказу та Центральної Азії, зокрема в контексті формування зовнішньополітичного курсу незалежної України на Близькому Сході, руху в напрямку розбудови стратегічного партнерства з окремими країнамицього макро регіону. Так, Б. П. Яценко активно працював над визначенням моделей економічного розвитку Японії, С. І. Данилов розробляв проблеми соціальних та політичних змін у країнах Магрибу. Численні публікації І. М. Семиволоса у той час висвітлювали різноманітні аспекти палестинсько-ізраїльського конфлікту, відносин Держави Ізраїль із сусідніми арабськими країнами.

Важливим досягненням відділу стало започаткування журналу «Близькосхідний кур’єр» (1994–1998) – спеціалізованого періодичного видання, на сторінках якого висвітлювалися актуальні питання суспільно-політичного, економічного, культурного розвитку країн Близького Сходу. Журнал жваво реагував на події в країнах MENA, транслюючи позицію українських експертних кіл щодо ситуації в регіоні, ставши, таким чином, єдиним науковим виданням в Україні, цілковито присвяченим сучасній близькосхідній проблематиці.«Близькосхідний кур’єр» виходив друком чотири рази на рік і готувався спільно з Центром близькосхідних досліджень, ядро якого складали молоді співробітники Інституту сходознавства ‑ Олександр Богомолов, Ігор Семиволос, Сергій Данилов. За цей час журнал зарекомендував себе як авторитетний експертний майданчик і надійне джерело інформації про події на Близькому Сході. На його сторінках побачили світ статті й аналітичні матеріали співробітників Інституту: О. В. Богомолова, О. Б. Бубенка, С. І. Данилова, Ю. М. Кочубея, Т. Ф. Маленької, Т. Б. Приходько,І. М. Семиволоса, Б. П. Яценка, ‑ а також українських і зарубіжних експертів, державних діячів і дипломатів, політиків і бізнесменів. Значний резонанс мали тематичні номери «Близькосхідного кур’єра», присвячені Державі Кувейт, а також Ісламській Республіці Іран, підготовлені у співпраці з експертами цих країн.

З початком нового тисячоліття тематика відділу сучасного Сходу, очолюваного тепер О. В. Богомоловим – українським арабістом та ісламознавцем, експертом з проблем розвитку сучасних мусульманських суспільств,значно урізноманітнилася. Інтереси науковців відділу стають все більш україноцентричними, спрямованими на пошук ефективних рішень нагальних питань внутрішньої та зовнішньої політики України. У їхніх працях аналізується діяльність сучасних ісламських політичних рухів, висвітлюються внутрішні (міжетнічні, міжконфесійні), міждержавні та регіональні конфлікти, вивчаються питання участі України в міжнародних регіональних організаціях, а також зміни в системах політичного устрою окремих держав Сходу. Ще одним пріоритетним напрямком роботи відділу стають питання впливу суспільно-політичних та культурних трансформацій, які відбуваються в країнах MENA, Центральної Азії та Кавказу, на українське суспільство, пов’язаних із ними безпековими, політичними, економічнимий міграційними ризиками для нашої держави. З метою оперативного інформування української громадськості, науково-експертної спільноти та органів державної влади про події в країнах Центральної Азії та Кавказу співробітники відділу започатковують видання інформаційного бюлетеню «Новости Центральной Азии и Кавказа».

Етапною для відділу в 2002–2006 роках стала науково-дослідна робота «Суспільно-політичні та економічні процеси в країнах Сходу та їхній вплив на розвиток українського суспільства». Мета дослідження полягала в поглибленому розумінні широкого спектру складних і суперечливих процесів, що супроводжували масштабні трансформації в країнах Близького Сходу, Центральної Азії, Кавказу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону в контексті розбудови української державності, українського громадянського суспільства, реформування української економіки й реалізації зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних інтересів України на східному векторі. У рамках проекту вивчалися моделі політичного та соціально-економічного розвитку близькосхідних країн, нові організаційні форми політичного ісламу, а також етноконфесійні конфлікти на території країн пострадянського простору, пов’язані з боротьбою мусульманських спільнот за збереження своєї релігійної та культурної ідентичності.

Ключовим у межах розробки планової тематики відділу став напрям «Ісламський фактор в Україні». Його виконавці зосередилися на проведенні масштабних польових досліджень одразу в кількох регіонах України – в Луганській, Донецькій, Запорізькій областях, в Автономній Республіці Крим, а також у містах Києві, Харкові, Львові, Вінниці. Науковці відділу долучилися до копіткої роботи із пошуку та збирання різноманітних архівних матеріалів, які дозволили реконструювати історію розвитку ісламських громад та організацій на українських теренах,оцінити масштаб і значущість суспільних процесів, пов’язаних із відродженням ісламу та мусульманських громад в Україні після 1991 р. За результатами цих досліджень видано збірник статей Іслам і українське суспільство: соціальні та політичні аспекти (О. Богомолов, С. Данилов, Д. Радівілов, О. Бубенок, Г. Яворська, Д. Золотарьов, 2004). Через рік побачила світ колективна монографія Ісламська ідентичність в Україні (О. Богомолов, С. Данилов, І. Семиволос, Г. Яворська,2005), яка мала значний резонанс і отримала високу оцінку в науково-експертних колах. У 2006 р. ця монографія вийшла друком також у російськомовній версії, суттєво розширеній та доповненій.

Важливим результатом кількарічної польової та архівної роботи став вихід колективної праці Islamic Education in Ukraine (Alexander Bogomolov, Sergiy Danylov, Oleg Bubenok, Daniil Radivilov) на сторінках авторитетного міжнародного видання Islamic Education in the Soviet Union and Its Successor States (2010), присвяченого ісламській освіті та питанням відтворення релігійних знань серед мусульман в радянську та пострадянську добу.

У ці роки об’єктом уваги науковців відділу ставали питання сучасної ідентичності кримських татар, поширення різноманітних ісламських течій, включаючи радикальні ісламістські рухи, в Автономній Республіці Крим, а також діяльності Меджлісу як інституту самоврядування кримськотатарського народу. З метою визначення місця міноритарних спільнот в етнополітичному ландшафті півдня України здійснювалися тривалі польові дослідження в громадах кримських татар та турків-ахиска на теренах Херсонської області. Результати цієї багаторічної роботи покладено в основу аналітичної доповіді Іслам і політика ідентичностей у Криму: від символічних війн до визнання культурного розмаїття (Ігор Семиволос, Сергій Данилов, Олександр Богомолов, 2009).

Від початку 2010-х рр. важливим напрямком роботи відділу стає експертний моніторинг трансформаційних процесів, що відбуваються в країнах Близького Сходу, Кавказу, Центральної Азії та близькосхідній діаспорі європейських країн, у політичному, соціальному та культурному вимірах. У першу чергу, увага приділяється бурхливим подіям Арабської весни – хвилі масових антиавторитарних протестів, які розпочалися з туніської революції грудня 2010 року й охопили низку арабських країн – як важливому етапу новітньої історії арабського світу, а також наслідкам Арабської весни для країн Близького та Середнього Сходу з точки зору розподілу в них державної влади та політичного впливу. У цей час побачило світ колективне аналітичне видання Іслам та громадянське суспільство в часи випробувань (О. Богомолов, С. Данилов, Д. Радівілов, Д. Шестопалець, 2015). Важливим досягненням цього періоду стала монографія О. В. Богомолова Імена революції: дискурс Арабської весни (2018), в якій на основі широкого масиву арабомовних матеріалів подано глибинний аналіз дискурсів, продукованих учасниками Арабської весни, та ролі в них ісламських традиційних концептів. Не менший інтерес викликала праця О. А. Борділовської Індія і Пакистан: інтелектуальна історія розлучення (2018), на сторінках якої окреслено доленосні моменти взаємин двох сусідніх держав, а також подано аналіз соціокультурних чинників, які впливали на формування суспільної думки і політичної культури в країнах Індостану.

Вагомим компонентом досліджень відділу став аналіз політики України щодо країн Близького Сходу, Центральної Азії та Кавказу, а також іміджу України в інформаційному полі країн макрорегіону. Зокрема, значна увага приділялася сучасному стану українського державного брендінгу в окремих країнах MENAта перспектив його просування в арабомовних медіа (О. А. Сирінська).

Серед інших напрямів роботи відділу у 2010-х – на початку 2020-х рр. можна назвати: моніторинг та аналіз висвітлення в ЗМІ країн Близького Сходу та Середньої Азії російсько-українського конфлікту (С. І. Данилов, І. М. Семиволос); вивчення питань розвитку ісламських інституцій та станудержавно-мусульманських відносин у Російській Федерації (Д. А. Радівілов); дослідження різноманітних аспектів політичної історії Туви (І. В. Отрощенко),періодичної преси татар-мусульман Російської імперії початку ХХ ст. (Д. С. Брильова); аналіз сучасних процесів навернення в іслам серед слов’янського населення Східної Європи (Д. В. Шестопалець). Так, співробітники відділу (О. В. Богомолов, С. І. Данилов) взяли участь у спільному аналітичному виданні Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського та Національного інституту стратегічних досліджень Близький Схід і Північна Африка як сфера інтересів України (2020), в якому розкрили особливості складного політичного та безпекового ландшафту країн Близького Сходу та Північної Африки після Арабської весни.

Співробітники відділу успішно поєднують наукову роботу з експертною діяльністю. Практичні рекомендації, консультативна допомога з питань міжетнічних та міжконфесійних відносин в Україні у різні періоди діяльності відділу надавалися Раді національної безпеки та оборони України, Департаменту Міністерства юстиції України у справах національностей та міграції, Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців, іншим органам державної влади, громадським організаціям, авторитетним міжнародним інституціям.

У різні роки у відділі сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України працювали або працюють нині: А. І. Багіров, О. В. Богомолов, О. А. Борділовська, Д. С. Брильова, Т. В. Варава, Л. І. Головачова, С. І. Данилов, Д. Ю. Золотарьов, С. В. Капранов, В. А. Кучмаренко, О. Ч. Кшановський, Т. Ф. Маленька, О. М. Мотріченко, А. А. Накорчевський, В. В. Нанинець, С. О. Нікішенко, І. В. Отрощенко, Д. А. Радівілов, Г. В. Рог, Салах Закут, І. М. Семиволос, О. А. Сирінська, Д. В. Шестопалець, Б. П. Яценко.

За час існування відділу його співробітники видали 18 монографій і аналітичних доповідей, близько 200 статей у наукових періодичних виданнях, взяли участь у десятках наукових і науково-практичних конференцій в Україні та за межами нашої держави, дали сотні інтерв’ю українським, зарубіжним та міжнародним засобам масової інформації.

Відділ видань та інформації

Відділ випускає наукові фахові журнали Східний світ і Сходознавство, також відділом підготовлено до друку понад 100 монографій та збірників наукових конференцій. Водночас відділом здійснюється супровід і наповнення сайтів наукових журналів Східний світ і Сходознавство та офіційний сайт Інституту сходознавства.

Бібліотечний відділ

Каталог бібліотеки налічує 8496 одиниць зберігання. Пошук у електронному каталозі можна здійснювати східними мовами.

Наукові конференції

Міжнародна наукова конференція «Сходознавчі читання А. Кримського»

27 червня 2024 р. відбулися ХХVII-мі “Сходознавчі читання А. Кримського”.

Міжнародна наукова конференція “Китайська цивілізація: традиції та сучасність”

14 листопада 2024 року відбудеться XVIII-та Міжнародна наукова конференція “Китайська цивілізація: традиції та сучасність”.

Напрямки діяльності

Головними напрямами діяльності установи є:

  • історія сходознавства в Україні і наукова спадщина видатних українських сходознавців, передусім академіка А. Ю. Кримського;
  • історія, мови, матеріальна і духовна спадщина народів Близького і Середнього Сходу, Кавказу та Євразійського степу;
  • історія, мови, матеріальна і духовна спадщина народів Далекого Сходу, Південної та Південно-Східної Азії;
  • суспільно-політичний, економічний, культурний розвиток народів сучасного Сходу.

У структурі Інституту працюють 4 наукові відділи: Близького та Середнього Сходу, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, сучасного Сходу, Євразійського степу, а також відділ видань та інформації, музей-садиба академіка А. Ю. Кримського (м. Звенигородка) і наукова бібліотека, у якій представлені вітчизняні і зарубіжні видання зі сходознавства — єгиптології, арабістики, гебраїстики, японознавства, китаїстики, індології та тюркології. Інститут проводить щорічну міжнародну конференцію «Сходознавчі читання А. Кримського».

Інститут має чотири друковані органи: щоквартальний науковий журнал «Східний світ», збірник наукових статей «Сходознавство», щоквартальний науковий журнал "Китаєзнавчі дослідження" та Інформаційно-аналітичний бюлетень.

Видання

Монографії

  • Брильов Д. В. Невідомий іслам на теренах України: історія ісламу в Україні кінця XIX – початку XXI ст. - Кам’янець-Подільський : ФОП Панькова А. С., 2023. 380 с. ISBN 978-617-7773-56-5 ;
  • Бубенок О. Б. Адиги у Північному Причорномор’ї. Київ: Наукова думка. 2019, 416 с. (Ум. друк. арк. 26) ISBN 978-966-00-1702-3 ;
  • Бубенок О. Б. Хозари в історії Східної Європи. К. : Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2019. – 316 с.: 6 іл. ISBN 978-966-02-9190-4 ;
  • Давньоєгипетська література в українських перекладах. ред. та упоряд. Миколи Тарасенка; передм. Миколи Тарасенка, Дар’ї Зіборової. Київ–Харків : Видавець Олександр Савчук, 2022. – 256 с. : іл. ISBN 978-617-7538-89-8 ;
  • Кіктенко В. О. «Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації : монографія. Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2020. — 412 с. УДК 101:001+008(510) ISBN 978-966-992-263-2 ;
  • Кіктенко В.О. Історія українського китаєзнавства (XVIII – Початок XXI століття). - Вид. 2-ге, доп. - Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2021. - 484 с. - ISBN: 978-966-992-641-8 ;
  • Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. I. Арабістика. К.: Стилос, 2007. – 432 с. – ISBN 978-966-8518-86-7;
  • Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. II. Тюркологія. К.: Стилос, 2007. – 528 с. – ISBN 978-966-8518-87-4;
  • Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. ІІІ. Тюркологія. К.: Стилос, 2010. – 416 с. – ISBN 978-966-193-050-5;
  • Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. IV. Іраністика. К.: Стилос, 2008. – 388 с. – ISBN 978-966-193-003-1;
  • Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. V. „Іраністика. З неопублікованих та малодоступних творів А. Кримського”. К.: Стилос, 2010. – 428 с. – ISBN 978-966-193-049-9;
  • Кримський А. Ю. «Історія хазар» К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2018. Ум. друк. арк. 20. Тираж 200 прим. – 216 с. ISBN 978-966-02-8775-4;
  • Кримський А. Ю. Енциклопедична сходознавча спадщина. Упорядники: О. Д. Василюк, Ю. М. Кочубей, О. С. Мавріна, Д. А. Радівілов. – К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2018. – 588 с. ISBN 978-966-02-8777-8;
  • Агатангел Кримський. Нариси життя і творчості. Л.В. Матвєєва (гол. ред.) Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України; Відп. ред.: Василюк О. Д. та ін. – К.: [Видавничий дім „Стилос”], 2006. – 564 с.: іл. – (наукова спадщина сходознавців). – Бібліогр. в кінці ст. – ISBN 966-8518-60-8;
  • Епістолярна спадщина А. Кримського Т. І К., 2005. – Т. І (1890-1917). 500 с. ISBN 966-02-3485-6;
  • Епістолярна спадщина А. Кримського Т. ІІ К., 2006. – Т. ІІ (1918-1941), 359 с. ISBN 966-8518-49-7;
  • А.Ю. Кримський. Бібліографічний покажчик. Київ: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України 2016. – 276 с.: 1 іл. I ISBN 978-966-02-7935-3;
  • Курц Б. Г. Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI — першій половині ХХ ст.: зібрання наукових праць / ред. кол.: В.О. Кіктенко та ін.; Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. – Вид. 2-ге, переробл. і доповн. – Одеса: Видавництво “Азіатика”, 2024. – 772 с. ISBN 978-617-8310-03-5 ;
  • Леся Українка. Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 10. «Стародавня історія східних народів». Конспекти. Виписки з книг. Нотатки та інше Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021. — 528 с., 56 с. іл. ISBN 978-966-600-731-8, ISBN 978-966-600-725-7 (Т. 10) ;
  • Модерні ідеології Азії. Колективна монографія. Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ. – Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2021. – 256 с. – ISBN978-966-992-710-1 ;
  • Огнєва О. Д. Леся Українка та її «Стародавня історія східних народів». Історія створення та побутування. Випуск VI. Одеса: Астропринт. 2021. 44 с. (серія «Спадщина України» ). ISBN 978-966-927-429-8 ;
  • Ріттер П. Г. Санскрит (граматика) / Переклад, редакція, примітки й переднє слово Д.В. Бурби. Кам’янець-Подільський, 2022. 160 с. ISBN 978-617-7773-38-1 ;
  • Романова О. О., Станиціна Г. О. Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фото-негативів Наукового архіву Інституту археології НАН України). Інститут археології НАН України; Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. – Київ, 2021. – 336 c.; 75 іл. ISBN 978-617-78-10-28-4 ;
  • Тарасенко М. О. Давньоєгипетські статуетки ушебті в зібранні Одеського археологічного музею НАН України Київ: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2021. – 236 с. ISBN 978-966-02-9863-7 ;
  • Тарасенко М. О. У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України. Київ: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2019. – 316 с.: 163 іл. ISBN 978-966-02-9191-1 ;
  • ХаТхі Ван Ань, Мусійчук В.А. В’єтнамська мова: підручник. Рівень В. – Київ : Видавничий дім “Гельветика”, 2021. – 376 с. (Ум. друк. арк. 30,55). – Тираж 300 пр. – ISBN 978-966-992-355-4. ;
  • Лу Юй. «Чайний канон». / Переклад Гобової Є.В. Видавництво «Сафран», 2019 р., Ум. друк. арк. 2,2. – 120 с. ISBN 978-966-97883-1-3  ;
  • Бгаґавадґіта. / Переклад із санскриту, післямова та довідковий апарат Дмитра Бурби. Науковий редактор: Юрій Завгородній. Відповідальний редактор: Андрій Накорчевський. Харків, Фоліо, 2020. – 144 с. ISBN 978-966-03-9110-9  ;
  • Давньоєгипетська література в українських перекладах. / ред. та упоряд. Миколи Тарасенка; передм. Миколи Тарасенка, Дар’ї Зіборової. Київ–Харків : Видавець Олександр Савчук, 2022. – 256 с. : іл. ISBN 978-617-7538-89-8  ;
  • Paul of Aleppo’s Journal. Vol. 1. Syria, Constantinople, Moldavia, Wallachia and the Cossaks’ Lands / Introductory Study, Arabic Edition and English Translation by Ioana Feodorov with Yulia Petrova, Mihai Țipău and Samuel Noble. Leiden – Boston: Brill, 2024. 897 p. ISSN 2468-2454 ; ISBN 978-90-04-69633-4 (hardback); ISBN 978-90-04-69682-2 (e-book) ;
  • Бгаґавадґіта. “Ґіта-артха-санґрага” Ямуни / Переклад із санскриту, граматичний розбір, переднє слово й коментарі Д. В. Бурби. — К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2021. — 640 с. ISBN 978-966-02-9862-0 ;

Періодичні видання

  • Східний світ;
  • Сходознавство;
  • Китаєзнавчі дослідження (журнал);

Директори інституту

  • Омелян Пріцак (1991—2001);
  • Матвєєва Леся Василівна (2001—2012);
  • (2012—2013);
  • Богомолов Олександр Вікторович (2013—2021);
  • Кіктенко Віктор Олексійович (2021—);

Джерела та література

  • Л. В. Матвєєва, Л. Ф. Шепель. Інститут сходознавства імені А. Кримського НАН України [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 499. — ISBN 966-00-0610-1.
  • Ковалевський А. Вивчення Сходу в Харківському університеті та Харкові у XVIII–XX віках // Антологія літератур Сходу / Упоряд., вступ. ст. та приміт. А. П. Ковалівський; Відп. ред. В. І. Астахов. Харків: Видавництво ХДУ, 1961. C. 90–92.
  • Рибалкін В. С. Як відроджувався “Східний світ” // Східний світ. 2008. № 3. C. 74–76.
  • Циганкова Е. Сходознавчі установи в Україні: Радянський період. К.: Критика, 2007. С. 160–163.

Примітки

  1. https://oriental-world.org.ua/
  2. https://skhodoznavstvo.org.ua/
  3. https://www.oriental-studies.org.ua/uk/home/
  4. https://www.oriental-studies.org.ua/uk/бібліотека/
  5. https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/orient/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=NANU016&P21DBN=NANU016&S21CNR=20&Z21ID=
  6. Брильов Д. В. Невідомий іслам на теренах України.
  7. Бубенок О. Б. Адиги у Північному Причорномор’ї.
  8. Бубенок О. Б. Хозари в історії Східної Європи.
  9. Давньоєгипетська література в українських перекладах.
  10. Кіктенко В. О. «Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації: монографія.
  11. Кіктенко В.О. Історія українського китаєзнавства (XVIII – Початок XXI століття).
  12. Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. I. Арабістика.
  13. Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. II. Тюркологія.
  14. Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. ІІІ. Тюркологія.
  15. Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. IV. Іраністика.
  16. Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Т. V. „Іраністика. З неопублікованих та малодоступних творів А. Кримського”.
  17. Кримський А. Ю. «Історія хазар».
  18. Кримський А. Ю. Енциклопедична сходознавча спадщина.
  19. Агатангел Кримський. Нариси життя і творчості.
  20. Епістолярна спадщина А. Кримського Т. І.
  21. Епістолярна спадщина А. Кримського Т. ІІ.
  22. А.Ю. Кримський. Бібліографічний покажчик.
  23. Курц Б.Г. Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI — першій половині ХХ ст.
  24. Леся Українка. Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 10.
  25. Модерні ідеології Азії.
  26. Огнєва О. Д. Леся Українка та її «Стародавня історія східних народів».
  27. Ріттер П. Г. Санскрит (граматика).
  28. Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фото-негативів Наукового архіву Інституту археології НАН України).
  29. Тарасенко М. О. Давньоєгипетські статуетки ушебті в зібранні Одеського археологічного музею НАН України.
  30. Тарасенко М. О. У пошуках старожитностей з дару хедива.
  31. ХаТхі Ван Ань, Мусійчук В.А. В’єтнамська мова: підручник. Рівень В.
  32. “Путешествие патриарха Антиохийского Макария”. Киевский список рукописи Павла Алеппского.
  33. Лу Юй. «Чайний канон».
  34. Бгаґавадґіта.
  35. Давньоєгипетська література в українських перекладах.
  36. Paul of Aleppo’s Journal.
  37. Бгаґавадґіта. “Ґіта-артха-санґрага” Ямуни.
  38. Середа О. Г. Османсько-українська дипломатія в документах XVII–XVIII ст.
  39. Офіційний сайт Китаєзнавчих досліджень.
  40. Радівілов Данило Анатолійович.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini naukovo doslidnij institut Viddilennya istoriyi filosofiyi ta prava NAN Ukrayini providna ukrayinska naukova ustanova z problem shodoznavstva Roztashovanij v misti Kiyevi na vulici Mihajla Grushevskogo 4 Institut shodoznavstva imeni Agatangela KrimskogoPrimishennya InstitutuPrimishennya InstitutuOsnovni daniZasnovano 22 zhovtnya 1991Prinalezhnist NAN UkrayiniKontaktKlyuchovi osobi Kiktenko Viktor OleksijovichKrayina Ukrayina Adresa 01001 m Kiyiv vul Mihajla Grushevskogo 4Tip institut Vebstorinka oriental studies org uaMapa Institut shodoznavstva imeni A Yu Krimskogo NAN Ukrayini u Vikishovishi Institut shodoznavstva zasnovano postanovoyu Prezidiyi Akademiyi nauk URSR 278 vid 22 zhovtnya 1991 roku Jogo bulo nazvano na chest ukrayinskogo shodoznavcya Agatangela Krimskogo Svoyu naukovu diyalnist Institut zdijsnyuye vidpovidno do Statutu ustanovi zatverdzhenogo 12 travnya 2003 roku reyestracijnij 17 1088 Zakonu Ukrayini Pro naukovu i naukovo tehnichnu diyalnist Postanov Prezidiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Pershij direktor Institutu vsesvitno vidomij shodoznavec akademik Omelyan Pricak StrukturaViddil Aziatsko Tihookeanskogo regionu Viddil Aziatsko Tihookeanskogo regionu zajmayetsya vivchennyam istoriyi ta riznih aspektiv suchasnogo rozvitku krayin Shidnoyi Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Cej pidrozdil yak viddil Dalekogo Shodu pochav svoye isnuvannya z momentu stvorennya Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini u 1991 r prote u 1996 r pripiniv svoye isnuvannya cherez brak finansuvannya ta nedostatnye kadrove zabezpechennya U 2004 r vidbulos vidnovlennya roboti viddilu Dalekogo Shodu yakij u 2018 r bulo perejmenovano na viddil Aziatsko Tihookeanskogo regionu cherez neobhidnist uporyadkuvannya z napryamami naukovoyi roboti strukturnogo pidrozdilu ta institutu v cilomu Viddil ocholyuvali u 1991 1993 rr kand ekonom nauk V V Velichko 1994 1996 rr kand istor nauk O D Ognyeva vid 2006 r doktor filos nauk V O Kiktenko Na pochatkovomu etapi u viddili pracyuvali zarubizhni naukovci kitajska doslidnicya Van Yanyuan ta rosijski kitayeznavci Ye I Kichanov A I Kobzyev I F Popova sho bulo viklikano nerozvinenistyu na toj moment shodoznavstva v Ukrayini j vidpovidno neobhidnistyu zaluchennya do rozbudovi ciyeyi naukovoyi galuzi providnih fahivciv U rizni roki u viddili pracyuvali V I Gamyanin O I Kobelyanska T M Kolotilova S A Koshovij A B Kurganska V P Menshikov A A Nakorchevskij S O Nikishenko S S Leshinskij I V Otroshenko L F Pavlishina V L Pirogov V A Rubel O V Tovyanska M M Usolceva G A Horoshilov B P Yacenko Vid pochatku stvorennya viddilu bula rozpochata robota iz doslidzhennya istoriyi filosofiyi religiyi kulturi ta socialno ekonomichnogo rozvitku krayin Dalekogo Shodu Protyagom 1990 h rokiv velas robota z pidgotovki naukovo komentovanogo perekladu nizki dzherel z istoriyi Davnogo ta Serednovichnogo Kitayu vivchalos osile gospodarstva krayin Shodu u porivnyanni z kochovim na prikladi Kitayu V V Velichko Ye I Kichanov I F Popova Bula pidgotovlena do druku monografiya z pitan rozvitku budivelno arhitekturnogo kompleksu Kitayu Yaponiyi V yetnamu P I Prihodko V V Velichko Doslidzheno tibetskij serednovichnij traktat z teoriyi obrazotvorchogo mistectva proanalizovana kolekciya v tradiciyi pivnichnogo buddizmu sho zberigayetsya v Muzeyi Zahidnogo ta Shidnogo mistectva Kiyiv viznacheni shidni vplivi na tvorchist L Ukrayinki O D Ognyeva Pridilyalas uvaga doslidzhennyu okremih pitan Serednovichnoyi Novoyi ta Novitnoyi istoriyi Yaponiyi L F Pavlishina V A Rubel Bulo zdijsneno skladannya katalogiv najvazhlivishih dzherel ta naukovih prac za naukovoyu tematikoyu viddilu V V Velichko Ye I Kichanov A I Kobzyev O D Ognyeva I F Popova G A Horoshilov U period z 2006 po 2011 rik naukovi spivrobitniki viddilu doslidzhuvali suspilno politichni ta ekonomichni transformacijni procesi kros kulturni kontakti v tradicijnih krayinah Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi V yetnam Kitaj Koreya Mongoliya Tibet Yaponiya a takozh vivchali pam yatki pisemnoyi materialnoyi ta duhovnoyi kulturi Shidnoyi Aziyi v Ukrayini Buv zdijsnenij krayinoznavchij analiz perebigu suspilno ekonomichnih procesiv v Yaponiyi otrimani novi dani pro osoblivosti geopolitiki Yaponiyi zdijsnene doslidzhennya yaponskih monopolij osoblivostej turistichnogo biznesu ta derzhavno korporativnoyi struktura gospodarstva ciyeyi krayini vzayemodiyi krayina svitove gospodarstvo ta globalizacijnih viklikah na zlami HH HHI st B P Yacenko Bulo rozglyanuto rozvitok kokugaku nacionalnoyi nauki krayinoznavstva filosofskoyi shkoli a takozh pobudovanogo na yiyi ideyah suspilnogo kulturnogo i politichnogo ruhu sho mav znachnij vpliv na procesi suspilno politichnoyi ta kulturnoyi transformaciyi v Yaponiyi u ser HIH st Vazhlivimi napryamkami roboti stalo vivchennya novih religij Yaponiyi sho pochali vinikati z HIH st S V Kapranov Zdijsneni pershi perekladi ukrayinskoyu movoyu yaponskogo poetu dzen buddijskogo chencya kaligrafa i filosofa XVIII st Rokana ta unikalnoyi yaponskoyi poetichnoyi antologiyi Kokin vaka syu ukladenoyi vidomim yaponskim poetom filologom Fudzivaroyu Sadaie Tejka 1235 roku Takozh buli nadrukovani roboti prisvyacheni tvorchomu shlyahu yaponskih pismennikiv Abe Kobo ta Akutagava Ryunoske I P Bondarenko Doslidzhuvalos yavishe diglosiyi v Yaponiyi ta Ukrayini porivnyannya dosvidu dalekoshidnih derzhav u vregulyuvanni movnih problem z movnoyu situaciyeyu u suchasnij Ukrayini lingvokulturologichnij analiz osoblivostej paremijnogo fondu suchasnoyi yaponskoyi movi v istorichnij retrospektivi osoblivosti paremijnogo skladu yaponskoyi movi tosho Vidani slovnik yaponskih prisliv yiv i prikazok z vidpovidnikami ukrayinskoyu rosijskoyu anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu ta latinskoyu movami V L Pirogov pershij pereklad ukrayinskoyu movoyu poetichnih tvoriv odnogo z najvidomishih korejskih poetiv XX st Kim Sovolya 1902 1934 I P Bondarenko Doslidzheno nizku problem pov yazanih z istoriyeyu filosofiyeyu naukoyu ta kulturoyu domodernogo Kitayu istorichni zv yazki mizh krayinami danogo regionu Vivchalas istoriko filosofska koncepciya nauki j civilizaciyi v Kitayu vidatnogo anglijskogo vchenogo Dzh Nidema 1900 1995 Takozh provodilisya istoriografichni doslidzhennya ukrayinsko kitajskih vidnosin vid chasiv rannogo Serednovichchya do sogodennya pidnimalisya pitannya shodo diskusij navkolo kitajskoyi logiki gipotez pohodzhennya kitajskoyi civilizaciyi problemu konfucianstva v mizh civilizacijnomu dialozi tosho V O Kiktenko Bula doslidzhena nizka problem pov yazanih z istoriyeyu istoriografiyeyu ta kulturoyu narodiv Centralnoyi Aziyi ta Dalekogo Shodu Mongoliyi Vnutrishnoyi Mongoliyi Sinczyanu Tuvi Buryatiyi Osobliva uvaga pridilyalas nacionalnomu ruhu mongoliv mongolskomu pitannyu stosunkam Mongoliyi z Rosiyeyu ta Kitayem tendencij v istoriografiyi z tuvinskogo pitannya stanovishu buryatskoyi gromadi v Mongoliyi tosho I V Otroshenko Doslidzhena nizku problem pov yazanih z movoyu ta kulturoyu V yetnamu elementi kitajskoyi movi ta kulturi u frazeologizmah prisliv yah idiomah v yetnamskoyi movi socialno politichni reformi ta transformaciyi svitoglyaduv Socialistichnij Respublici V yetnam V A Musijchuk Vazhlivim napryamkom stalo vivchennya Shodu u tvorchosti Lesi Ukrayinki j tvorchosti pismennici na Shodi a takozh pitannyam poshirennya buddijskogo mistectva na teritoriyi Ukrayini j formuvannya muzejnih i privatnih kolekcij Bulo doslidzheno zrazki sakralnoyi plastiki kalmickogo pohodzhennya v zibranni Domu muzeyu im Mikoli Reriha Muzeyu zahidnogo i shidnogo mistectva Municipalnomu muzeyu osobistih kolekcij imeni O V Bleshunova Nacionalnogo muzeyu mistectv im Bogdana ta Varvari Hanenkiv O D Ognyeva Za rezultatami roboti viddilu v danij period bulo vidano zbirnik naukovih statej Suspilno politichni transformacijni procesi v krayinah Shodu U period z 2012 do 2014 rik naukovi spivrobitniki viddilu doslidzhuvali politichni ta sociokulturni osnovi modernizacijnih procesiv u krayinah Shidnoyi Aziyi Pevnim prodovzhennyam poperednih doslidzhen stalo vivchennya dosvidu suspilno politichnih ekonomichnih ta kulturnih procesiv u suchasnij Yaponiyi Detalno proanalizovani interpretaciya buddizmu M Eliade rol sinto u modernizaciyi Yaponiyi stanovlennya suchasnoyi formi osnovnogo j najbilsh tradicijnogo napryamusinto tosho S V Kapranov Bulo zaversheno bagatorichne vivchennya rekonstrukciyi istoriyi ta filosofiyi domodernoyi kitajskoyi nauki v robotah providnih zahidnih uchenih doslidzheni suchasni metodologiyi vivchennya kitajskoyi filosofiyi ta zapochatkovano doslidzhennya vplivu riznih filosofskih napryamkiv na proces modernizaciyi Kitayu V O Kiktenko Provedeno analiz shidnogo vektoru strategichnogo partnerstva Ukrayini v umovah globalnogo svitu interpretaciyi ta metodologiyi rezultati yakogo buli oformleni u viglyadi analitichnoyi dopovidi V O Kiktenko V A Musijchuk I V Otroshenko Yu S Fil Prodovzhene rozpochate u poperedni roki doslidzhennya prisvyachene ukladannyu pravil praktichnoyi transkripciyi v yetnamskih vlasnih nazv ukrayinskoyu movoyu V A Musijchuk doslidzhuvavsya v yetnamskij V A Musijchuk ta yaponskij nacionalnij mentalitet O I Kobelyanska Nizka publikacij bula prisvyachena yedinomu v Ukrayini serednovichnomu tibetskomu rukopisnomu zbirniku istoriyi ta mistectvu Tibetu O D Ognyeva Doslidzheno okremi zv yazki Ukrayini z krayinami Shodu za poserednictvom kulturnih ta duhovnih diyachiv O D Ognyeva Osoblivu uvagu bulo pridileno vivchennyu politichnih ta sociokulturnih osnov modernizacijnih procesiv u buddijskij gromadi Tuvi I V Otroshenko ta procesu derzhavotvorennya u Nepali u Novij chas D Ye Markov Doslidzhuvalis okremi pitannya fonologiyi ta sintaksisu kitajskoyi movi a takozh osoblivosti suchasnoyi disidentskoyi ta zaboronenoyi literaturi KNR Zdijsneno porivnyalnij analiz movnoyi politiki KNR ta Ukrayini vprodovzh HH st rozglyanuto spilni risi ta dosvid dvoh krayin Ye V Gobova U period z 2015 po 2016 rik naukovi spivrobitniki viddilu doslidzhuvali modernizaciyu Kitayu v politichnomu diskursi krayin Aziyi ta v Ukrayini Osnovna uvaga bula zoseredzhena na tomu yak azijski krayini sprijmayut politichni j socialno ekonomichni procesi susidnogo Kitayu ta yak ocinyuyut yih U publikaciyah rozkriti diskusiyi politikiv ta vchenih shodo teoriyi mirnogo pidjomu rozvitku Kitayu rozglyanuti osnovni polozhennya suchasnogo formulyuvannya teoriyi kitajskoyi zagrozi ta ves spektr dumok shodo zrostannya Kitayu yak nebezpechnogo dlya svitovogo poryadku a takozh sudzhennya kitajskih vchenih i mizhnarodne sprijnyattya danoyi koncepciyi proanalizovana istorichni peredumovi formuvannya vnutrishnij zmist i mizhnarodnij kontekst koncepciyi kitajska mriya yak novoyi ideologiyi nacionalnogo vidrodzhennya pokazano sho u vnutrishnij politici KNR m yaka sila spriyaye pidnyattyu nacionalnogo duhu zmicnennyu identichnosti narodu zberezhennyu i rozvitku starodavnoyi kitajskoyi kulturi a takozh pidtrimuye yednist Kitayu a dlya zovnishnoyi politiki m yaka sila povinna posiliti mizhnarodnij vpliv Kitayu ta spriyati vzayemorozuminnyu mizh narodami V O Kiktenko Problemi dvostoronnih vidnosin ta vzayemnogo sprijnyattya kitajciv z materikovogo Kitayu ta Gonkongu v publikaciyah buli rozglyanuti z tochki zoru kognitivnoyi lingvistiki u analizi politichnogo diskursu v anglomovnih ta kitajskomovnih ZMI Gonkongu ta materikovogo KNR Takozh rozkrita tema movnoyi politiki ta yiyi roli u vstanovlenni dobrosusidskih vidnosin Gonkongu z Kitayem podani mirkuvannya pro te yak dosvid Kitayu mozhe buti vikoristanij v Ukrayini Ye V Gobova Yaponskij poglyad na Kitaj znajshov vidobrazhennya u publikaciyah yaki rozkrivayut sutnist fenomenu panaziatizmu specifiku jogo yaponskogo variantu misce Kitayu v jogo ideologiyi proces formuvannya ideologiyi yaponskogo panaziatizmu ta jogo evolyuciyu a takozh suchasnomu etapu rozvitku panaziatizmu Dlya dokladnishogo analizu obrano priklad odnogo z najbilsh vidomih predstavnikiv panaziatizmu politichnogo mislitelya KitaIkki 1883 1937 ideyi yakogo j sogodni prodovzhuyut cikaviti yaponskih intelektualiv S V Kapranov Bulo doslidzheno nizku problem pov yazanih zi sprijnyattyam modernizaciyi Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu KNR kazahstanskimi ZMI ta naukovoyu spilnotoyu zokrema bachennya kazahstanskimi ZMI roli SUAR v politichnomu ta ekonomichnomu rozvitku Respubliki Kazahstan I V Otroshenko Dlya z yasuvannya v yetnamskogo poglyadu na Kitaj proanalizovano tematichne napovnennya publikacij stosovno Kitayu u v yetnamskih ZMI rozkrito oficijnij politichnij diskurs V yetnamu stosovno ocinok istorichnogo postupu i suchasnogo stanu v yetnamo kitajskih vidnosin pochinayuchi zi vstanovlennya diplomatichnih vidnosin z KNR u 1950 r i donini doslidzheno istorichni umovi zapozichennya kitajskih leksem do v yetnamskoyi movi yihnya produktivnist u tvorenni neologizmiv ta stilistichni osoblivosti funkcionuvannya V A Musijchuk Poglyad z Nepalu predstavlenij cherez analiz oficijnogo politichnogo diskursu krayini a takozh riznomanitnih internet resursiv tosho yaki dayut uyavlennya pro dumku intelektualnoyi eliti Nepalu z cogo pitannya Osobliva uvaga bula pridilena problemi zrostannya vplivu KNR v regioni i namagannyam Nepalu pobuduvati partnerski vidnosini yak z Indiyeyu tak i z Kitayem D Ye Markov Za rezultatami danogo doslidzhennya vidana kolektivna monografiya Kitaj ochima Aziyi U period z 2017 po 2019 rik naukovi spivrobitniki viddilu pracyuvali nad temoyu Sociokulturni osoblivosti rozvitku ta realizaciyi intelektualnogo potencialu v krayinah Shidnoyi Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Bulo doslidzheno stan problemi rozvitku i efektivnosti vikoristannya intelektualnogo potencialu v krayinah Shidnoyi Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Viznacheno faktori posilennya vzayemodiyi kreativnih elit vladi i biznesu u stvorenni i pidtrimci konkurentozdatnosti intelektualnogo potencialu v krayinah Aziyi Viyavleno novi tendenciyi u naukovij osvityanskij kulturnij informacijnij sistemah a takozh shlyahi adaptaciyi yevropejskogo dosvidu formuvannya intelektualnih resursiv i upravlinnya intelektualnim potencialom u azijskih krayinah Proanalizovano koncept INICIATIVA ODIN POYaS ODIN ShLYaH yak kitajskij obraz mislennya zi stvorennya yedinogo operizuvalnogo shlyahu sho odnochasno mifologizuye i globalizuye istorichnij Shovkovij shlyah dlya virishennya suchasnih zavdan modernizaciyi ta globalizaciyi Kitayu Rozglyanuta istoriya rozvitku fenomenologichnogo ruhu v Kitayi z 1920 h rokiv j do sogodennya Pokazano sho v danij chas fenomenologiya v Kitayi znahoditsyana stadiyi sprijnyattya cogo napryamku zahidnoyi dumki i formuvannya vlasnih fenomenologichnih doslidzhen v yakih vidilyayut tri techiyi 1 aktualnist fenomenologiyi dlya konfucianstva i buddizmu 2 fenomenologiya v istorichnomu konteksti 3 dialog mizh fenomenologiyeyu ta analitichnoyu filosofiyeyu Proanalizovani golovni polozhennya politichnoyi filosofiyi Chzhao Tin yana sistema Pidnebesnoyi yak kitajska alternativa suchasnomu svitovomu poryadku ta neortodoksalna interpretaciya marksizmu kitajskim filosofom Fen Ci V O Kiktenko Visvitleno dosyagnennya politiki reform i vidkritosti Kitayu vid pochatku yiyi implementaciyi u 1979 roci do sogodnishnogo chasu Rozglyanuto osnovni zasobi vtilennya peretvoren sho prizveli do strimkogo zrostannya KNR do rivnya drugoyi ekonomiki svitu Ye V Gobova V O Kiktenko Buli doslidzheni intelektualni biografiyi viznachnih yaponskih intelektualiv Kioto Nisidi Kitaro Tanabe Hadzime Nisitani Kejdzi Kita Ikki Okavi Syumeya a takozh piznyu socialno filosofsku tvorchist pismennika Misimi Yukio Osoblivu uvagu pridileno vivchennyu dzen buddizmu v period vid Restavraciyi Mejdzi 1868 do kincya HH st Doslidzheno malovidomu istoriyu yaponskih intelektualiv vipusknikiv Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Simeon Mii Daniyil Konisi Kliment Nameda Kavamoto Kakusaburo Sajkajsi Sidzuka Na prikladi Yaponiyi rozglyanuto takij pokaznik intelektualnogo potencialu naciyi yak kilkist i yakisnij sklad vchenih literatoriv ta suspilnih diyachiv yaki otrimali prestizhnu Nobelivsku premiyu S V Kapranov Doslidzhuvalis diskusijne pitannya pro vzhivannya ponyattya religiya stosovno duhovnoyi kulturi Yaponiyi ta rol osviti yak odnogo iz osnovnih chinnikiv formuvannya intelektualnogo potencialu a same modernoyi sistemi osviti v Yaponiyi v XIX XX stolitti osoblivostej vikladannya gumanitaristiki a takozh politika istorichnoyi pam yati v suchasnij kulturi Yaponiyi A A Nakorchevskij Rozglyanuto suchasnij stan sistem osviti ta nauki V yetnamu ta yihnij vpliv na formuvannya i rozvitok intelektualnogo potencialu ciyeyi krayini na makrorivni intelektualnij potencial suspilstva derzhavi provedeno doslidzhennya naukometrichnih vimiryuvan u V yetnami Zdijsneno rozglyanuto pitannya integraciyi v yetnamskoyi nauki do svitovoyi naukovoyi spilnoti doslidzhuvalos pobutuvannya ta specifika ponyattya intelektualnij potencial u v yetnamskij movi V A Musijchuk Bula proanalizovano proces formuvannya vesternizovanih induskih politichnih elit u Pivnichnij Indiyi z 1858 r do 1921 r ta formuvannya zagalno indijskoyi identichnosti za kolonialnoyi dobi rozkrita diyalnist hristiyanskih misij na Pivnochi Indiyi za kolonialnoyi dobi pokazane sprijnyattya diyalnosti hristiyanskih misij predstavnikami riznih prosharkiv indijskogo suspilstva V konteksti riznih napryamkiv gumanitarnogo znannya doslidzheno formuvannya indijskogo nacionalizmu Yu S Fil Formuvannya ruhu za socialni reformi rozglyanuto u zv yazku z regionalnim vidrodzhennyam renesansom dravidskoyi kulturi a takozh zarodzhennyam nacionalistichnoyi svidomosti v pivdenno indijskij situaciyi vrahovuyuchi vpliv yak populyarnih u zagalno indijskomu masshtabi nacionalistichnih koncepcij sho nadijshli u Madras z Bengaliyi ta pivnichno zahidnih oblastej Indiyi tak i regionalnih idej pro naciyu Osoblive misce vidvedeno zhinochomu pitannyu sho bulo narizhnim u reformistskomu procesi madraskogo prezidentstva M M Usolceva Prodovzheno vivchennya tibetskoyi literaturi tibetskoyi buddijskoyi ikonografiyi z yasovano mozhlivi shlyahi poyavi v Ukrayini poshtovih listivok z kitajskimi syuzhetami vidanih u Kitayi naprikinci XIX pochatku XX st Pokazano obraz Lhasi v tibetskij suchasnij prozi na materiali opovidannya kitayemovnogo tibetskogo pismennika Norbu Ceringa Vidpushena vivcya O D Ognyeva Na osnovi vivchennya pershodzherel rozglyanuto proces i osoblivosti vhodzhennya gimalajskogo knyazivstva Mustang do skladu yedinogo nepalskogo korolivstva naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya V cilomu doslidzhuvalis rizni aspekti vzayemodiyi sanghi i derzhavnoyi vladi v Nepali v period Serednovichchya i pochatku Novogo chasu Vidtvorena istoriyu nepalskogo buddijskogo monastirya Gum Baha proanalizovana ikonografiya hramiv vihari D Ye Markov Takozh v cej period bulo pidgotovleno ta vidano monografiyu Istoriya kitayeznavstva v Ukrayini XVIII pochatok XXI stolittya v yakij predstavleno spadshinu ukrayinskih kitayeznavciv ta proces rozvitku ciyeyi naukovoyi galuzi v Ukrayini iz zaluchennyam malovidomih ta nevidomih istorichnih dzherel sho zberigayutsya u fondah bibliotek ta arhiviv Ukrayini V O Kiktenko Rozrobleno akademichnu sistemu transkribuvannya ukrayinskoyu movoyu kitajskih sliv ta vlasnih nazv Ye V Gobova Zdijsneno komentovanij pereklad iz sanskritu 6 11glav Bgagavadgiti odniyeyi z najvidomishih svyashennih knig induyizmu D V Burba Postijno velika uvaga pridilyayetsya analizu suchasnih vidnosin Ukrayini z krayinami ATR Z 2020 do 2021 r Viddil Aziatsko Tihookeanskogo regionu vikonuvav temu Formuvannya modernih ideologij u krayinah Shidnoyi Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi U 2021 r okremi naukovi spivrobitniki brali uchast u temi Shidnij vektor zovnishnoyi politiki Ukrayini Blizkij Shid Pivdenna Aziya KNR v konteksti strategiyi nacionalnoyi bezpeki Zagalom vidano 19 monografij 2 kolektivni monografiyi 5 pidruchnikiv 1 posibnik 2 slovnika 1 rozmovnik 385 statej 5 perekladiv 3 analitichni dopovidi Viddil Aziatsko Tihookeanskogo regionu provodit znachnu organizacijnu robotu z pidgotovki dvoh mizhnarodnih naukovih konferencij Kitajska civilizaciya tradiciyi ta suchasnist Cirendorzhiyevski chitannya ta Ukrayinsko kitajskogo strategichnogo forumu Naukovi spivrobitniki viddilu berut uchast u mizhnarodnih naukovih proyektah vistupayut z dopovidyami na ukrayinskih ta mizhnarodnih naukovih konferenciyah Naukovij potencial viddilu dozvolyaye virishuvati riznomanitni aktualni problemi u poli vivchennya istoriyi mov kulturi politiki v tradicijnih i suchasnih suspilstvah shidnih krayin ATR Viddil Blizkogo ta Serednogo Shodu Viddil Blizkogo ta Serednogo Shodu funkcionuye u skladi Institutu shodoznavstva z pochatku jogo isnuvannya U 2000 2014 rr mav nazvu viddilu klasichnogo Shodu Zgidno z bachennyam zasnovnika Institutu akad O J Pricaka tradicijne shodoznavstvo tobto fundamentalni doslidzhennya z istoriyi krayin i narodiv Shodu ta shidnoyi filologiyi malo stanoviti osnovnij napryam diyalnosti Institutu Tomu z samogo pochatku robotu viddilu bulo zoseredzheno na dzherelah shidnogo pohodzhennya i literaturnij spadshini narodiv Shodu Ob yektom doslidzhennya spivrobitnikiv viddilu tradicijno vistupayut sakralni teksti Shodu originalni istorichni dzherela shidnimi movami arabskoyu gebrajskoyu tyurkskimi davnoyegipetskoyu shidni rukopisi ta pam yatki materialnoyi kulturi Osnovnimi napryamami doslidzhen viddilu ye viyavlennya vivchennya pidgotovka do vidannya pam yatok pisemnosti narodiv Blizkogo ta Serednogo Shodu yaki zberigayutsya v ukrayinskih arhivnih ta bibliotechnih fondah doslidzhennya ta opis pam yatok materialnoyi kulturi yaki zberigayutsya v muzejnih fondah Ukrayini akademichnij pereklad pam yatok shidnoyi pisemnosti doslidzhennya korpusu avtentichnih religijno doktrinalnih tekstiv avraamitichnih religij yihnoyi recepciyi interpretaciyi ta lingvistichnih osoblivostej doslidzhennya ta publikaciya komentovanih perekladiv korpusu davnoyegipetskih religijnih tekstiv pam yatok i dokumentiv iz kolekcij davnoyegipetskih artefaktiv Ukrayini ta zarubizhzhya doslidzhennya problematiki mov literatur istoriyi kulturi religiyi narodiv Blizkogo ta Serednogo Shodu na materiali originalnih dzherel shidnimi movami Vprodovzh bagatoh rokiv viddil ocholyuvav d filol nauk profesor V S Ribalkin 1991 1996 1999 2016 providnij vitchiznyanij fahivec u galuzi arabistiki islamoznavstva arheografiyi ta paleografiyi istoriyi shodoznavstva literaturoznavstva Z veresnya 2016 r viddil ocholyuye d filol nauk providnij naukovij spivrobitnik O O Hamraj U rizni roki u viddili pracyuvali R R Gamada A L Zelinskij A P Zencev V G Kryukov T F Malenka L A Petrova Ya Ye Polotnyuk V V Prijmachenko T B Prihodko D A Radivilov V A Rubel K M Tishenko V A Hranovskij D V Shestopalec ta in Spivrobitnikami viddilu protyagom poperednih rokiv velasya robota za takimi planovimi temami yak Avtohtonna tradiciya koranichnoyi ekzegezi naukovij kerivnik V S Ribalkin Sociokulturna funkciya sakralnogo tekstu na Shodi lingvostilistichnij idejno estetichnij ta pravnichij aspekti naukovij kerivnik V S Ribalkin Religijno doktrinalni teksti Shodu semantika i pragmatika recepciya ta interpretaciya naukovij kerivnik V S Ribalkin Shidni pam yatki v fondah Ukrayini osoblivosti pisemnih tradicij naukovij kerivnik O O Hamraj Shidni artefakti v publichnih i privatnih kolekciyah Ukrayini naukovij kerivnik O O Hamraj Doslidzhennya korpusu sakralnih tekstiv i kulturnoyi spadshini davnoyegipetskoyi civilizaciyi vzhe bagato rokiv posidaye pomitne misce v tematici doslidzhen Naukovcyami uspishno rozroblyalisya taki napryamki yak Davnoyegipetska kartina svitu v obrazotvorchij tradiciyi Knigi mertvih M O Tarasenko Grafichni obrazi Tekstiv Piramid ta inshih tekstiv Davnogo Carstva O O Romanova Zovnishnopolitichna istoriya derzhavi Ptolemeyiv ta evolyuciya ptolemeyivskoyi monarhiyi vid Sotera do Epifana A L Zelinskij Rezultati doslidzhen predstavleno u monografiyah Papirusnyj svitok na vinetkah drevneegipetskoj Knigi mertvyh M O Tarasenko Dobrochesna lyudina v Starodavnomu Yegipti za avtobiografichnimi tekstami vid Davnogo do Serednogo Carstva O O Romanova Aleksandrijski faraoni ta yihni piddani Zmicnennya vladi pershih Ptolemeyiv A L Zelinskij Odnim iz najvazhlivishih napryamkiv roboti bula pidgotovka akademichnogo perekladu tekstu Koranu ukrayinskoyu movoyu z komentaryami bazovanimi na avtohtonnij tradiciyi arabomovnoyi ekzegetiki serednovichnih tlumachnih slovnikah ta dosvidi zahidnih perekladachiv u potraktovci smisliv Svyatogo Pisma musulman V S Ribalkin Chastinu tekstu bulo vidano 2002 r zgodom komentovani perekladi vibranih sur regulyarno publikuvalisya u zhurnali Shidnij svit Doslidniki islamoznavci pracyuvali za takimi napryamami yak Specifika recepciyi ta interpretaciyi koranichnogo tekstu V S Ribalkin Religijno politichna doktrina ibaditiv D A Radivilov Moralno etichni nastanovi u doktrinalnih tekstah islamu D V Shestopalec Shidni pam yatki ta artefakti sho zberigayutsya v ukrayinskih fondah zarubizhnimi fahivcyami majzhe ne doslidzhuvalisya Vitchiznyani doslidniki provodili doslidzhennya okremih kolekcij prote i dosi v bibliotechnih ta arhivnih shovishah i muzeyah Ukrayini zberigayetsya znachna kilkist nedoslidzhenih i navit neidentifikovanih shidnih pam yatok Najdovshu istoriyu doslidzhennya z kincya HIH poch HH st mayut davnoyegipetski pam yatki nayavni v Ukrayini Na sogodni yihnij korpus nalichuye ponad 1000 ob yektiv i voni nalezhat do riznih hronologichnih periodiv istoriyi Starodavnogo Yegiptu vid dodinastichnoyi epohi do greko rimskogo chasu Odnim iz pershih do nih zvernuvsya rosijskij yegiptolog B O Turayev yakij vidav publikaciyi zi stislim opisom yegipetskih starozhitnostej sho mistilisya v zibrannyah mist tiyeyi chastini Ukrayini yaka na toj chas bula pid vladoyu Rosijskoyi Imperiyi zokrema Kiyeva 1899 ta Odesi 1912 U radyanskij period publikaciyi okremih pam yatok zdijsniv odeskij yegiptolog V O Donich Zgodom znachna chastina yegipetskih starozhitnostej bula opublikovana v anglomovnomu katalozi O D Berleva S I Hodzhash sho vijshov u Shvejcariyi 1998 Novij etap u doslidzhenni yegipetskih artefaktiv nastupiv vzhe u chasi nezalezhnosti Ukrayini Nizka pam yatok ta yihnih pisemnih svidoctv bula vvedena v naukovij obig spivrobitnikami viddilu M O Tarasenkom ta O O Romanovoyu Zaversheno arhivni ta muzejni doslidzhennya davnoyegipetskih pam yatok HHI dinastiyi nayavnih u muzeyah Ukrayini Vvedeno v naukovij obig ranishe nevidomi arhivni dokumenti z Derzhavnogo arhivu Odeskoyi oblasti Naukovogo arhivu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Rukopisnogo arhivu Naukovogo fondu Odeskogo arheologichnogo muzeyu Naukovogo arhivu Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini tosho Trivaye robota z pidgotovki katalogiv ta opisiv kolekcij pam yatok davnoyegipetskoyi civilizaciyi yaki zberigayutsya u fondah Ukrayini Nacionalnij Muzeyu mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Odeskij arheologichnij muzej NANU Nacionalnij Kiyevo Pecherskij istoriko kulturnij zapovidnik Lvivskij muzej istoriyi religiyi Muzej shidnogo mistectva v Zolochivskomu zamku ta in Vivchennya okremih kolekcij arabo musulmanskih rukopisiv Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo Naukovoyi biblioteki Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka u 1970 1990 rr provodili ukrayinski shodoznavci Ya Ye Polotnyuk V S Ribalkin O V Savchenko D A Radivilov Nayavni stisli opisi cih rukopisiv potrebuyut pereglyadu koriguvannya j perevidannya u viglyadi detalnih naukovih katalogiv Narazi trivaye robota z doslidzhennya identifikaciyi opisu okremih odinic zibrannya ta yihnih skladovih chastin V Ukrayini zberigayetsya takozh nizka arabo hristiyanskih rukopisiv u t ch spisok vidomogo istorichnogo dzherela XVII st Podorozh patriarha Makariya Antiohijskogo Jogo bulo vidano 2015 r u mezhah spilnogo z Rumunskoyu akademiyeyu naukovogo proektu Yu I Petrova Identifikaciyeyu katalogizaciyeyu ta opisom yevrejskih rukopisiv u fondi yudayiki Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo zajmayetsya O O Hamraj Jogo zusillyami vstanovleno shlyahi formuvannya kolekciyi viyavleno pam yatki gebrajskoyu aramejskoyu ta arabskoyu movami yaki datuyutsya periodom XII XVIII st Sered shidnih pam yatok yaki zberigayutsya u publichnih i privatnih kolekciyah Ukrayini vazhlive misce nalezhit tyurkomovnim rukopisnim materialam Najbilshim iz nih ye zibrannya rukopisiv Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej yake zberigayetsya u fondah Institutu rukopisu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo Doslidzheno i vvedeno u naukovij obig nizku tyurkomovnih pam yatok iz zaznachenogo zibrannya zokrema rukopisnu zbirku Abu l Gazi Rodovid tyurkiv N S Sejtyag yayev Opublikovano novi dokumenti osmansko tureckoyu movoyu yaki stosuyutsya istoriyi diplomatichnih vidnosin Osmanskoyi derzhavi z Getmanskoyu Ukrayinoyu u XVII XVIII st zrobleno yihnyu transliteraciyu suchasnoyu tureckoyu grafikoyu ta pereklad ukrayinskoyu O G Sereda Provodilisya doslidzhennya konfesijnih tekstiv nemusulmanskih tyurkomovnih narodiv z Ukrayini Moldovi Litvi Polshi gagauziv krimchakiv karayimiv urumiv u mezhah roboti z vidannya karamanlijskih pam yatok Prichornomor ya I M Driga Tematika doslidzhen viddilu ne obmezhuvalasya zaznachenimi napryamami i rozshiryuvalasya lingvistichnimi studiyami fahivciv zi shidnih mov u galuzi arabskoyi lingvistichnoyi tradiciyi V S Ribalkin arabskoyi teoretichnoyi gramatiki i fonetiki O O Hamraj arabskoyi dialektologiyi ta sociolingvistiki Yu I Petrova aktualnih problem tyurkologiyi u t ch dokumentalizaciyi ta revitalizaciyi zagrozhenih tyurkskih mov Ukrayini I M Driga Narazi spivrobitnikami viddilu vedetsya robota za planovimi temami Shidni rukopisi ta artefakti v arhivnih ta muzejnih fondah Shidnoyi Yevropi naukovij kerivnik O O Hamraj 2019 2022 ta Spadshina narodiv Shodu v Ukrayini materialna kultura tekst naukovij kerivnik O O Hamraj 2020 2021 Doslidzhennya zoseredzheno za takimi tematichnimi napryamkami Pam yatki starodavnogo Yegiptu v Ukrayini M O Tarasenko O O Romanova Arabomovni dzherela ta pisemni pam yatki yudayiki O O Hamraj Yu I Petrova Rukopisna spadshina tyurkomovnih narodiv I M Driga N S Sejtyag yayev Fahivci viddilu berut aktivnu uchast u chislennih mizhnarodnih naukovih konferenciyah v Ukrayini ta za kordonom pidtrimuyut tisni zv yazki z zarubizhnimi akademichnimi ustanovami Z deyakimi iz nih provodilasya i vedetsya robota u mezhah spilnih naukovih proektiv z Institutom doslidzhen Pivdenno Shidnoyi Yevropi Rumunskoyi akademiyi za proektom 17th Century Historical Sources Concerning Moldavia and Ukraine Research on Paul of Aleppo s Travels of Macarius III Patriarch of Antioch 2012 2021 z Institutom istoriyi im Nikolaye Jorga Rumunskoyi akademiyi za proektom Ancient Eastern Artifacts and Other Oriental Items in Public and Private Collections of Romania and Ukraine 2018 2019 z Greckim institutom yegiptologiyi u mezhah Memorandumu pro spivrobitnictvo z 2018 r Spivrobitniki brali uchast v organizaciyi mizhnarodnih naukovih konferencij ta pracyuvali za inshimi napryamkami naukovo organizacijnoyi roboti V Instituti bulo provedeno I j 2013 r ta II j 2020 r Mizhnarodnij naukovij kruglij stil Doislamskij Blizkij Shid istoriya religiya kultura U 2015 r spilno z Centrom vizantijskoyi istoriyi ta civilizaciyi UMR 8167 Parizh ta Institutom doslidzhen Pivdenno Shidnoyi Yevropi Rumunskoyi akademiyi Buharest u m Kiyevi bulo provedeno Mizhnarodnu naukovu konferenciyu Poglyad zi Shodu Yevropa v arabskih dzherelah Za rezultatami roboti konferencij vidano zbirki materialiv Z nagodi 60 richchya prof V S Ribalkina bulo vidano yuvilejnij zbirnik statej Polyphonia Orientis mova literatura istoriya religiya 2013 Naukovci viyizhdzhali na stazhuvannya i u vidryadzhennya do zakordonnih ustanov Institut doslidzhen Pivdenno Shidnoyi Yevropi Rumunskoyi akademiyi m Buharest Institut yegiptologiyi Vilnogo universitetu m Berlin Yevrejskij universitet m Yerusalim vistupali z lekciyami za kordonom Almati Afini Buharest Stambul ta organizovuvali lekciyi zarubizhnih vchenih A Lukashevicha A Nivinskogo Polsha I Feodorov M Chiho Rumuniya N V Lavrentyevoyi RF F Tiradritti Italiya A Maraveliyi Greciya v Instituti shodoznavstva brali uchast v arheologichnih ekspediciyah M O Tarasenko davali interv yu ukrayinskim ta zarubizhnim ZMI V S Ribalkin M O Tarasenko O O Romanova I M Driga Naukovcyami viddilu opublikovano 13 monografij 5 vidan dzherel i perekladiv 6 zbirnikiv statej 2 dovidkovih ta navchalnih vidannya Viddil Yevrazijskogo stepu Viddil Suchasnogo Shodu Vid momentu stvorennya Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 1991 r napryamok doslidzhen problem suchasnogo Shodu rozglyadavsya yak odin iz prioritetnih Viddil suchasnogo Shodu neobhidnist yakogo usvidomlyuvalasya she na etapi rozrobki koncepciyi Institutu shodoznavstva pid kerivnictvom akademika O J Pricaka 1919 2006 vinik yak specializovanij pidrozdil sho mav bi opikuvatisya aktualnoyu problematikoyu suspilno politichnogo ta ekonomichnogo rozvitku krayin Aziyi poshukom optimalnih modelej vstanovlennya j rozvitku partnerskih vidnosin mizh nezalezhnoyu Ukrayinoyu ta krayinami Shodu Todi viddil ocholiv Vladislav Volodimirovich Sednyev 1947 2007 odin iz iniciatoriv stvorennya Institutu shodoznavstva dosvidchenij ukrayinskij kitayeznavec ekspert z pitan zovnishnoyi politiki KNR ta ukrayinsko kitajskih vidnosin Providnim napryamom roboti pidrozdilu v cej chas stalo vivchennya specifiki rinkovih sistem i osoblivostej funkcionuvannya derzhavnogo j korporativnogo sektoriv ekonomik rozvinenih azijskih krayin Yaponiyi KNR Ne mensh vazhlivim napryamkom stav Blizkij Shid a same doslidzhennya dinamiki suspilno politichnih peretvoren v krayinah MENA postradyanskih krayin Pivdennogo Kavkazu ta Centralnoyi Aziyi zokrema v konteksti formuvannya zovnishnopolitichnogo kursu nezalezhnoyi Ukrayini na Blizkomu Shodi ruhu v napryamku rozbudovi strategichnogo partnerstva z okremimi krayinamicogo makro regionu Tak B P Yacenko aktivno pracyuvav nad viznachennyam modelej ekonomichnogo rozvitku Yaponiyi S I Danilov rozroblyav problemi socialnih ta politichnih zmin u krayinah Magribu Chislenni publikaciyi I M Semivolosa u toj chas visvitlyuvali riznomanitni aspekti palestinsko izrayilskogo konfliktu vidnosin Derzhavi Izrayil iz susidnimi arabskimi krayinami Vazhlivim dosyagnennyam viddilu stalo zapochatkuvannya zhurnalu Blizkoshidnij kur yer 1994 1998 specializovanogo periodichnogo vidannya na storinkah yakogo visvitlyuvalisya aktualni pitannya suspilno politichnogo ekonomichnogo kulturnogo rozvitku krayin Blizkogo Shodu Zhurnal zhvavo reaguvav na podiyi v krayinah MENA translyuyuchi poziciyu ukrayinskih ekspertnih kil shodo situaciyi v regioni stavshi takim chinom yedinim naukovim vidannyam v Ukrayini cilkovito prisvyachenim suchasnij blizkoshidnij problematici Blizkoshidnij kur yer vihodiv drukom chotiri razi na rik i gotuvavsya spilno z Centrom blizkoshidnih doslidzhen yadro yakogo skladali molodi spivrobitniki Institutu shodoznavstva Oleksandr Bogomolov Igor Semivolos Sergij Danilov Za cej chas zhurnal zarekomenduvav sebe yak avtoritetnij ekspertnij majdanchik i nadijne dzherelo informaciyi pro podiyi na Blizkomu Shodi Na jogo storinkah pobachili svit statti j analitichni materiali spivrobitnikiv Institutu O V Bogomolova O B Bubenka S I Danilova Yu M Kochubeya T F Malenkoyi T B Prihodko I M Semivolosa B P Yacenka a takozh ukrayinskih i zarubizhnih ekspertiv derzhavnih diyachiv i diplomativ politikiv i biznesmeniv Znachnij rezonans mali tematichni nomeri Blizkoshidnogo kur yera prisvyacheni Derzhavi Kuvejt a takozh Islamskij Respublici Iran pidgotovleni u spivpraci z ekspertami cih krayin Z pochatkom novogo tisyacholittya tematika viddilu suchasnogo Shodu ocholyuvanogo teper O V Bogomolovim ukrayinskim arabistom ta islamoznavcem ekspertom z problem rozvitku suchasnih musulmanskih suspilstv znachno uriznomanitnilasya Interesi naukovciv viddilu stayut vse bilsh ukrayinocentrichnimi spryamovanimi na poshuk efektivnih rishen nagalnih pitan vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki Ukrayini U yihnih pracyah analizuyetsya diyalnist suchasnih islamskih politichnih ruhiv visvitlyuyutsya vnutrishni mizhetnichni mizhkonfesijni mizhderzhavni ta regionalni konflikti vivchayutsya pitannya uchasti Ukrayini v mizhnarodnih regionalnih organizaciyah a takozh zmini v sistemah politichnogo ustroyu okremih derzhav Shodu She odnim prioritetnim napryamkom roboti viddilu stayut pitannya vplivu suspilno politichnih ta kulturnih transformacij yaki vidbuvayutsya v krayinah MENA Centralnoyi Aziyi ta Kavkazu na ukrayinske suspilstvo pov yazanih iz nimi bezpekovimi politichnimi ekonomichnimij migracijnimi rizikami dlya nashoyi derzhavi Z metoyu operativnogo informuvannya ukrayinskoyi gromadskosti naukovo ekspertnoyi spilnoti ta organiv derzhavnoyi vladi pro podiyi v krayinah Centralnoyi Aziyi ta Kavkazu spivrobitniki viddilu zapochatkovuyut vidannya informacijnogo byuletenyu Novosti Centralnoj Azii i Kavkaza Etapnoyu dlya viddilu v 2002 2006 rokah stala naukovo doslidna robota Suspilno politichni ta ekonomichni procesi v krayinah Shodu ta yihnij vpliv na rozvitok ukrayinskogo suspilstva Meta doslidzhennya polyagala v pogliblenomu rozuminni shirokogo spektru skladnih i superechlivih procesiv sho suprovodzhuvali masshtabni transformaciyi v krayinah Blizkogo Shodu Centralnoyi Aziyi Kavkazu ta Aziatsko Tihookeanskogo regionu v konteksti rozbudovi ukrayinskoyi derzhavnosti ukrayinskogo gromadyanskogo suspilstva reformuvannya ukrayinskoyi ekonomiki j realizaciyi zovnishnopolitichnih ta zovnishnoekonomichnih interesiv Ukrayini na shidnomu vektori U ramkah proektu vivchalisya modeli politichnogo ta socialno ekonomichnogo rozvitku blizkoshidnih krayin novi organizacijni formi politichnogo islamu a takozh etnokonfesijni konflikti na teritoriyi krayin postradyanskogo prostoru pov yazani z borotboyu musulmanskih spilnot za zberezhennya svoyeyi religijnoyi ta kulturnoyi identichnosti Klyuchovim u mezhah rozrobki planovoyi tematiki viddilu stav napryam Islamskij faktor v Ukrayini Jogo vikonavci zoseredilisya na provedenni masshtabnih polovih doslidzhen odrazu v kilkoh regionah Ukrayini v Luganskij Doneckij Zaporizkij oblastyah v Avtonomnij Respublici Krim a takozh u mistah Kiyevi Harkovi Lvovi Vinnici Naukovci viddilu doluchilisya do kopitkoyi roboti iz poshuku ta zbirannya riznomanitnih arhivnih materialiv yaki dozvolili rekonstruyuvati istoriyu rozvitku islamskih gromad ta organizacij na ukrayinskih terenah ociniti masshtab i znachushist suspilnih procesiv pov yazanih iz vidrodzhennyam islamu ta musulmanskih gromad v Ukrayini pislya 1991 r Za rezultatami cih doslidzhen vidano zbirnik statej Islam i ukrayinske suspilstvo socialni ta politichni aspekti O Bogomolov S Danilov D Radivilov O Bubenok G Yavorska D Zolotarov 2004 Cherez rik pobachila svit kolektivna monografiya Islamska identichnist v Ukrayini O Bogomolov S Danilov I Semivolos G Yavorska 2005 yaka mala znachnij rezonans i otrimala visoku ocinku v naukovo ekspertnih kolah U 2006 r cya monografiya vijshla drukom takozh u rosijskomovnij versiyi suttyevo rozshirenij ta dopovnenij Vazhlivim rezultatom kilkarichnoyi polovoyi ta arhivnoyi roboti stav vihid kolektivnoyi praci Islamic Education in Ukraine Alexander Bogomolov Sergiy Danylov Oleg Bubenok Daniil Radivilov na storinkah avtoritetnogo mizhnarodnogo vidannya Islamic Education in the Soviet Union and Its Successor States 2010 prisvyachenogo islamskij osviti ta pitannyam vidtvorennya religijnih znan sered musulman v radyansku ta postradyansku dobu U ci roki ob yektom uvagi naukovciv viddilu stavali pitannya suchasnoyi identichnosti krimskih tatar poshirennya riznomanitnih islamskih techij vklyuchayuchi radikalni islamistski ruhi v Avtonomnij Respublici Krim a takozh diyalnosti Medzhlisu yak institutu samovryaduvannya krimskotatarskogo narodu Z metoyu viznachennya miscya minoritarnih spilnot v etnopolitichnomu landshafti pivdnya Ukrayini zdijsnyuvalisya trivali polovi doslidzhennya v gromadah krimskih tatar ta turkiv ahiska na terenah Hersonskoyi oblasti Rezultati ciyeyi bagatorichnoyi roboti pokladeno v osnovu analitichnoyi dopovidi Islam i politika identichnostej u Krimu vid simvolichnih vijn do viznannya kulturnogo rozmayittya Igor Semivolos Sergij Danilov Oleksandr Bogomolov 2009 Vid pochatku 2010 h rr vazhlivim napryamkom roboti viddilu staye ekspertnij monitoring transformacijnih procesiv sho vidbuvayutsya v krayinah Blizkogo Shodu Kavkazu Centralnoyi Aziyi ta blizkoshidnij diaspori yevropejskih krayin u politichnomu socialnomu ta kulturnomu vimirah U pershu chergu uvaga pridilyayetsya burhlivim podiyam Arabskoyi vesni hvili masovih antiavtoritarnih protestiv yaki rozpochalisya z tuniskoyi revolyuciyi grudnya 2010 roku j ohopili nizku arabskih krayin yak vazhlivomu etapu novitnoyi istoriyi arabskogo svitu a takozh naslidkam Arabskoyi vesni dlya krayin Blizkogo ta Serednogo Shodu z tochki zoru rozpodilu v nih derzhavnoyi vladi ta politichnogo vplivu U cej chas pobachilo svit kolektivne analitichne vidannya Islam ta gromadyanske suspilstvo v chasi viprobuvan O Bogomolov S Danilov D Radivilov D Shestopalec 2015 Vazhlivim dosyagnennyam cogo periodu stala monografiya O V Bogomolova Imena revolyuciyi diskurs Arabskoyi vesni 2018 v yakij na osnovi shirokogo masivu arabomovnih materialiv podano glibinnij analiz diskursiv produkovanih uchasnikami Arabskoyi vesni ta roli v nih islamskih tradicijnih konceptiv Ne menshij interes viklikala pracya O A Bordilovskoyi Indiya i Pakistan intelektualna istoriya rozluchennya 2018 na storinkah yakoyi okresleno dolenosni momenti vzayemin dvoh susidnih derzhav a takozh podano analiz sociokulturnih chinnikiv yaki vplivali na formuvannya suspilnoyi dumki i politichnoyi kulturi v krayinah Indostanu Vagomim komponentom doslidzhen viddilu stav analiz politiki Ukrayini shodo krayin Blizkogo Shodu Centralnoyi Aziyi ta Kavkazu a takozh imidzhu Ukrayini v informacijnomu poli krayin makroregionu Zokrema znachna uvaga pridilyalasya suchasnomu stanu ukrayinskogo derzhavnogo brendingu v okremih krayinah MENAta perspektiv jogo prosuvannya v arabomovnih media O A Sirinska Sered inshih napryamiv roboti viddilu u 2010 h na pochatku 2020 h rr mozhna nazvati monitoring ta analiz visvitlennya v ZMI krayin Blizkogo Shodu ta Serednoyi Aziyi rosijsko ukrayinskogo konfliktu S I Danilov I M Semivolos vivchennya pitan rozvitku islamskih institucij ta stanuderzhavno musulmanskih vidnosin u Rosijskij Federaciyi D A Radivilov doslidzhennya riznomanitnih aspektiv politichnoyi istoriyi Tuvi I V Otroshenko periodichnoyi presi tatar musulman Rosijskoyi imperiyi pochatku HH st D S Brilova analiz suchasnih procesiv navernennya v islam sered slov yanskogo naselennya Shidnoyi Yevropi D V Shestopalec Tak spivrobitniki viddilu O V Bogomolov S I Danilov vzyali uchast u spilnomu analitichnomu vidanni Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo ta Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen Blizkij Shid i Pivnichna Afrika yak sfera interesiv Ukrayini 2020 v yakomu rozkrili osoblivosti skladnogo politichnogo ta bezpekovogo landshaftu krayin Blizkogo Shodu ta Pivnichnoyi Afriki pislya Arabskoyi vesni Spivrobitniki viddilu uspishno poyednuyut naukovu robotu z ekspertnoyu diyalnistyu Praktichni rekomendaciyi konsultativna dopomoga z pitan mizhetnichnih ta mizhkonfesijnih vidnosin v Ukrayini u rizni periodi diyalnosti viddilu nadavalisya Radi nacionalnoyi bezpeki ta oboroni Ukrayini Departamentu Ministerstva yusticiyi Ukrayini u spravah nacionalnostej ta migraciyi Upravlinnyu Verhovnogo komisara OON u spravah bizhenciv inshim organam derzhavnoyi vladi gromadskim organizaciyam avtoritetnim mizhnarodnim instituciyam U rizni roki u viddili suchasnogo Shodu Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini pracyuvali abo pracyuyut nini A I Bagirov O V Bogomolov O A Bordilovska D S Brilova T V Varava L I Golovachova S I Danilov D Yu Zolotarov S V Kapranov V A Kuchmarenko O Ch Kshanovskij T F Malenka O M Motrichenko A A Nakorchevskij V V Naninec S O Nikishenko I V Otroshenko D A Radivilov G V Rog Salah Zakut I M Semivolos O A Sirinska D V Shestopalec B P Yacenko Za chas isnuvannya viddilu jogo spivrobitniki vidali 18 monografij i analitichnih dopovidej blizko 200 statej u naukovih periodichnih vidannyah vzyali uchast u desyatkah naukovih i naukovo praktichnih konferencij v Ukrayini ta za mezhami nashoyi derzhavi dali sotni interv yu ukrayinskim zarubizhnim ta mizhnarodnim zasobam masovoyi informaciyi Viddil vidan ta informaciyi Viddil vipuskaye naukovi fahovi zhurnali Shidnij svit i Shodoznavstvo takozh viddilom pidgotovleno do druku ponad 100 monografij ta zbirnikiv naukovih konferencij Vodnochas viddilom zdijsnyuyetsya suprovid i napovnennya sajtiv naukovih zhurnaliv Shidnij svit i Shodoznavstvo ta oficijnij sajt Institutu shodoznavstva Bibliotechnij viddil Katalog biblioteki nalichuye 8496 odinic zberigannya Poshuk u elektronnomu katalozi mozhna zdijsnyuvati shidnimi movami Naukovi konferenciyi Mizhnarodna naukova konferenciya Shodoznavchi chitannya A Krimskogo 27 chervnya 2024 r vidbulisya HHVII mi Shodoznavchi chitannya A Krimskogo Mizhnarodna naukova konferenciya Kitajska civilizaciya tradiciyi ta suchasnist 14 listopada 2024 roku vidbudetsya XVIII ta Mizhnarodna naukova konferenciya Kitajska civilizaciya tradiciyi ta suchasnist Napryamki diyalnostiGolovnimi napryamami diyalnosti ustanovi ye istoriya shodoznavstva v Ukrayini i naukova spadshina vidatnih ukrayinskih shodoznavciv peredusim akademika A Yu Krimskogo istoriya movi materialna i duhovna spadshina narodiv Blizkogo i Serednogo Shodu Kavkazu ta Yevrazijskogo stepu istoriya movi materialna i duhovna spadshina narodiv Dalekogo Shodu Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi suspilno politichnij ekonomichnij kulturnij rozvitok narodiv suchasnogo Shodu U strukturi Institutu pracyuyut 4 naukovi viddili Blizkogo ta Serednogo Shodu Aziatsko Tihookeanskogo regionu suchasnogo Shodu Yevrazijskogo stepu a takozh viddil vidan ta informaciyi muzej sadiba akademika A Yu Krimskogo m Zvenigorodka i naukova biblioteka u yakij predstavleni vitchiznyani i zarubizhni vidannya zi shodoznavstva yegiptologiyi arabistiki gebrayistiki yaponoznavstva kitayistiki indologiyi ta tyurkologiyi Institut provodit shorichnu mizhnarodnu konferenciyu Shodoznavchi chitannya A Krimskogo Institut maye chotiri drukovani organi shokvartalnij naukovij zhurnal Shidnij svit zbirnik naukovih statej Shodoznavstvo shokvartalnij naukovij zhurnal Kitayeznavchi doslidzhennya ta Informacijno analitichnij byuleten VidannyaMonografiyi Brilov D V Nevidomij islam na terenah Ukrayini istoriya islamu v Ukrayini kincya XIX pochatku XXI st Kam yanec Podilskij FOP Pankova A S 2023 380 s ISBN 978 617 7773 56 5 Bubenok O B Adigi u Pivnichnomu Prichornomor yi Kiyiv Naukova dumka 2019 416 s Um druk ark 26 ISBN 978 966 00 1702 3 Bubenok O B Hozari v istoriyi Shidnoyi Yevropi K Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2019 316 s 6 il ISBN 978 966 02 9190 4 Davnoyegipetska literatura v ukrayinskih perekladah red ta uporyad Mikoli Tarasenka peredm Mikoli Tarasenka Dar yi Ziborovoyi Kiyiv Harkiv Vidavec Oleksandr Savchuk 2022 256 s il ISBN 978 617 7538 89 8 Kiktenko V O Shkola Dzhozefa Nidema diskusiyi navkolo kitajskoyi nauki ta civilizaciyi monografiya Kiyiv Vidavnichij dim Gelvetika 2020 412 s UDK 101 001 008 510 ISBN 978 966 992 263 2 Kiktenko V O Istoriya ukrayinskogo kitayeznavstva XVIII Pochatok XXI stolittya Vid 2 ge dop Kiyiv Vidavnichij dim Gelvetika 2021 484 s ISBN 978 966 992 641 8 Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T I Arabistika K Stilos 2007 432 s ISBN 978 966 8518 86 7 Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T II Tyurkologiya K Stilos 2007 528 s ISBN 978 966 8518 87 4 Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T III Tyurkologiya K Stilos 2010 416 s ISBN 978 966 193 050 5 Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T IV Iranistika K Stilos 2008 388 s ISBN 978 966 193 003 1 Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T V Iranistika Z neopublikovanih ta malodostupnih tvoriv A Krimskogo K Stilos 2010 428 s ISBN 978 966 193 049 9 Krimskij A Yu Istoriya hazar K Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2018 Um druk ark 20 Tirazh 200 prim 216 s ISBN 978 966 02 8775 4 Krimskij A Yu Enciklopedichna shodoznavcha spadshina Uporyadniki O D Vasilyuk Yu M Kochubej O S Mavrina D A Radivilov K Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2018 588 s ISBN 978 966 02 8777 8 Agatangel Krimskij Narisi zhittya i tvorchosti L V Matvyeyeva gol red Kiyiv Institut shodoznavstva im A Krimskogo NAN Ukrayini Vidp red Vasilyuk O D ta in K Vidavnichij dim Stilos 2006 564 s il naukova spadshina shodoznavciv Bibliogr v kinci st ISBN 966 8518 60 8 Epistolyarna spadshina A Krimskogo T I K 2005 T I 1890 1917 500 s ISBN 966 02 3485 6 Epistolyarna spadshina A Krimskogo T II K 2006 T II 1918 1941 359 s ISBN 966 8518 49 7 A Yu Krimskij Bibliografichnij pokazhchik Kiyiv Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2016 276 s 1 il I ISBN 978 966 02 7935 3 Kurc B G Shidna Yevropa ta Aziya istoriya torgivli v XVI pershij polovini HH st zibrannya naukovih prac red kol V O Kiktenko ta in Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini Vid 2 ge pererobl i dopovn Odesa Vidavnictvo Aziatika 2024 772 s ISBN 978 617 8310 03 5 Lesya Ukrayinka Povne akademichne zibrannya tvoriv u 14 tomah Tom 10 Starodavnya istoriya shidnih narodiv Konspekti Vipiski z knig Notatki ta inshe Luck Volinskij nacionalnij universitet imeni Lesi Ukrayinki 2021 528 s 56 s il ISBN 978 966 600 731 8 ISBN 978 966 600 725 7 T 10 Moderni ideologiyi Aziyi Kolektivna monografiya Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NANU Kiyiv Vidavnichij dim Gelvetika 2021 256 s ISBN978 966 992 710 1 Ognyeva O D Lesya Ukrayinka ta yiyi Starodavnya istoriya shidnih narodiv Istoriya stvorennya ta pobutuvannya Vipusk VI Odesa Astroprint 2021 44 s seriya Spadshina Ukrayini ISBN 978 966 927 429 8 Ritter P G Sanskrit gramatika Pereklad redakciya primitki j perednye slovo D V Burbi Kam yanec Podilskij 2022 160 s ISBN 978 617 7773 38 1 Romanova O O Stanicina G O Starodavnij Yegipet u Kiyevi vidobrazhennya na skli kolekciya sklyanih foto negativiv Naukovogo arhivu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Institut arheologiyi NAN Ukrayini Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini Kiyiv 2021 336 c 75 il ISBN 978 617 78 10 28 4 Tarasenko M O Davnoyegipetski statuetki ushebti v zibranni Odeskogo arheologichnogo muzeyu NAN Ukrayini Kiyiv Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2021 236 s ISBN 978 966 02 9863 7 Tarasenko M O U poshukah starozhitnostej z daru hediva Davnoyegipetski pam yatniki XXI dinastiyi v muzeyah Ukrayini Kiyiv Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2019 316 s 163 il ISBN 978 966 02 9191 1 HaThi Van An Musijchuk V A V yetnamska mova pidruchnik Riven V Kiyiv Vidavnichij dim Gelvetika 2021 376 s Um druk ark 30 55 Tirazh 300 pr ISBN 978 966 992 355 4 Lu Yuj Chajnij kanon Pereklad Gobovoyi Ye V Vidavnictvo Safran 2019 r Um druk ark 2 2 120 s ISBN 978 966 97883 1 3 Bgagavadgita Pereklad iz sanskritu pislyamova ta dovidkovij aparat Dmitra Burbi Naukovij redaktor Yurij Zavgorodnij Vidpovidalnij redaktor Andrij Nakorchevskij Harkiv Folio 2020 144 s ISBN 978 966 03 9110 9 Davnoyegipetska literatura v ukrayinskih perekladah red ta uporyad Mikoli Tarasenka peredm Mikoli Tarasenka Dar yi Ziborovoyi Kiyiv Harkiv Vidavec Oleksandr Savchuk 2022 256 s il ISBN 978 617 7538 89 8 Paul of Aleppo s Journal Vol 1 Syria Constantinople Moldavia Wallachia and the Cossaks Lands Introductory Study Arabic Edition and English Translation by Ioana Feodorov with Yulia Petrova Mihai Țipău and Samuel Noble Leiden Boston Brill 2024 897 p ISSN 2468 2454 ISBN 978 90 04 69633 4 hardback ISBN 978 90 04 69682 2 e book Bgagavadgita Gita artha sangraga Yamuni Pereklad iz sanskritu gramatichnij rozbir perednye slovo j komentari D V Burbi K Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2021 640 s ISBN 978 966 02 9862 0 Periodichni vidannya Shidnij svit Shodoznavstvo Kitayeznavchi doslidzhennya zhurnal Direktori institutuOmelyan Pricak 1991 2001 Matvyeyeva Lesya Vasilivna 2001 2012 2012 2013 Bogomolov Oleksandr Viktorovich 2013 2021 Kiktenko Viktor Oleksijovich 2021 Dzherela ta literaturaL V Matvyeyeva L F Shepel Institut shodoznavstva imeni A Krimskogo NAN Ukrayini Arhivovano 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 499 ISBN 966 00 0610 1 Kovalevskij A Vivchennya Shodu v Harkivskomu universiteti ta Harkovi u XVIII XX vikah Antologiya literatur Shodu Uporyad vstup st ta primit A P Kovalivskij Vidp red V I Astahov Harkiv Vidavnictvo HDU 1961 C 90 92 Ribalkin V S Yak vidrodzhuvavsya Shidnij svit Shidnij svit 2008 3 C 74 76 Cigankova E Shodoznavchi ustanovi v Ukrayini Radyanskij period K Kritika 2007 S 160 163 Primitkihttps oriental world org ua https skhodoznavstvo org ua https www oriental studies org ua uk home https www oriental studies org ua uk biblioteka https irbis nbuv gov ua cgi bin orient cgiirbis 64 exe C21COM F amp I21DBN NANU016 amp P21DBN NANU016 amp S21CNR 20 amp Z21ID Brilov D V Nevidomij islam na terenah Ukrayini Bubenok O B Adigi u Pivnichnomu Prichornomor yi Bubenok O B Hozari v istoriyi Shidnoyi Yevropi Davnoyegipetska literatura v ukrayinskih perekladah Kiktenko V O Shkola Dzhozefa Nidema diskusiyi navkolo kitajskoyi nauki ta civilizaciyi monografiya Kiktenko V O Istoriya ukrayinskogo kitayeznavstva XVIII Pochatok XXI stolittya Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T I Arabistika Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T II Tyurkologiya Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T III Tyurkologiya Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T IV Iranistika Krimskij A Yu Vibrani shodoznavchi praci v p yati tomah T V Iranistika Z neopublikovanih ta malodostupnih tvoriv A Krimskogo Krimskij A Yu Istoriya hazar Krimskij A Yu Enciklopedichna shodoznavcha spadshina Agatangel Krimskij Narisi zhittya i tvorchosti Epistolyarna spadshina A Krimskogo T I Epistolyarna spadshina A Krimskogo T II A Yu Krimskij Bibliografichnij pokazhchik Kurc B G Shidna Yevropa ta Aziya istoriya torgivli v XVI pershij polovini HH st Lesya Ukrayinka Povne akademichne zibrannya tvoriv u 14 tomah Tom 10 Moderni ideologiyi Aziyi Ognyeva O D Lesya Ukrayinka ta yiyi Starodavnya istoriya shidnih narodiv Ritter P G Sanskrit gramatika Starodavnij Yegipet u Kiyevi vidobrazhennya na skli kolekciya sklyanih foto negativiv Naukovogo arhivu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Tarasenko M O Davnoyegipetski statuetki ushebti v zibranni Odeskogo arheologichnogo muzeyu NAN Ukrayini Tarasenko M O U poshukah starozhitnostej z daru hediva HaThi Van An Musijchuk V A V yetnamska mova pidruchnik Riven V Puteshestvie patriarha Antiohijskogo Makariya Kievskij spisok rukopisi Pavla Aleppskogo Lu Yuj Chajnij kanon Bgagavadgita Davnoyegipetska literatura v ukrayinskih perekladah Paul of Aleppo s Journal Bgagavadgita Gita artha sangraga Yamuni Sereda O G Osmansko ukrayinska diplomatiya v dokumentah XVII XVIII st Oficijnij sajt Kitayeznavchih doslidzhen Radivilov Danilo Anatolijovich Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2016

rec-icon Рекомендовані теми
Поділіться цією статтею
Читайте безкоштовну енциклопедію і дізнайтеся про все...
Дивіться більше
Прочитайте вільну енциклопедію. Вся інформація у Вікіпедія доступна. Оплата не потрібна.
Поділіться цією статтею на
Поділіться
Копія
© 2019 nina.az
XXX 0C
Четвер, 13 Лютий, 2025
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadash Mammadov
Слідкуйте за нами