Промислова революція • Національно-визвольні рухи • Робітничий рух • Російська імперія
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | 1830-ті · 1840-ві — 1850-ті — 1860-ті · 1870-ті |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 1850 MDCCCL |
| Ab urbe condita | 2603 |
| Ассирійський | 6600 |
| Календар бахаї | 6–7 |
| Бенгальський | 1257 |
| Берберський | 2800 |
| Бірманський | 1212 |
| Буддистський | 2394 |
| Візантійський | 7358–7359 |
| Вірменський | 1299 ԹՎ ՌՄՂԹ |
| Голоценовий | 11850 |
| Ефіопський | 1842–1843 |
| Єврейський | 5610–5611 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1906–1907 |
| - Шака самват | 1771–1772 |
| - Калі Юґа | 4950–4951 |
| Іранський | 1228–1229 |
| Ісламський | 1266–1267 |
| Китайський | 己酉年 (земляний півень) 4547 або 4340 — до — 庚戌年 (металевий собака) 4548 або 4341 |
| Коптський | 1566–1567 |
| Корейський | 4183 |
| Тайванський | 62 до РК 民前62年 |
| Тайський сонячний | 2392–2393 |
| Юліанський | Григоріанський мінус 12 д. |
| Яванський | 1778–1779 |
| Японський | 3 (嘉永３年) |
Геополітична ситуація
У Росії править імператор Микола I (до 1855). Російській імперії належить більша частина України, значна частина Польщі, Грузія, Закавказзя, Фінляндія, Аляска, Волощина та Молдова. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австрії, Правобережжя, Лівобережжя та Крим — Російській імперії.
В Османській імперії править султан Абдул-Меджид I (до 1861). Під владою османів перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, Болгарія. Васалами османів є Сербія та Боснія.
В Австрійській імперії править Франц-Йосиф I (до 1916). Імперія охоплює, крім власне австрійських земель, Угорщину з Хорватією, Трансильванію, Богемію, Північну Італію. Король Пруссії — Фрідріх-Вільгельм IV (до 1861). Королівство Баварія очолює Максиміліан II (до 1864). Австрія, Пруссія, Баварія та інші німецькомовні держави об'єднані в Німецький союз.
У Франції править Друга французька республіка. Франція має колонії в Алжирі, Карибському басейні, Південній Америці та Індії. На троні Іспанії сидить Ізабелла II (до 1868). Королівству Іспанія належать частина островів Карибського басейну, Філіппіни. Королева Португалії — Марія II (до 1853). Португалія має володіння в Африці, Індії, Індійському океані й Індонезії.
У Великій Британії триває Вікторіанська епоха — править королева Вікторія (до 1901). Британія має колонії в Північній Америці, на Карибах та в Індії. Королівство Нідерланди очолює Віллем III (до 1890). Король Данії та Норвегії — Фредерік VII (до 1863), на шведському троні сидить Оскар I (до 1859). Італія розділена між Австрією та Королівством Обох Сицилій. Існує Папська держава з центром у Римі.
Бразильську імперію очолює Педру II (до 1889). Після смерті президента США Закарі Тейлора посада перейшла до віце-президента Мілларда Філлмора. Територія на півночі північноамериканського континенту, Провінції Канади, належить Великій Британії, територія на півдні континенту належить Мексиці.
В Ірані при владі Каджари. Британська Ост-Індійська компанія захопила контроль майже над усім Індостаном. У Пенджабі існує Сикхська держава. У Бірмі править династія Конбаун, у В'єтнамі — династія Нгуєн. У Китаї володарює Династія Цін. В Японії триває період Едо.
Події
В Україні
- У Перемишлі розпущено Руський Батальйон Гірських Стрільців.
- У Львові видовбана Медова печера.
- У Бердичеві відбувся шлюб Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською.
У світі
- У Франції завалився міст Бас-Шен.
- Почалося Тайпінське повстання
- У квітні папа Пій IX повернувся до Рима.
- 9 липня у Персії страчено релігійного діяча Баба за те, що він називав себе пророком.
- 9 липня у США віцепрезидент Міллард Філлмор став президентом після смерті Закарі Тейлора.
- 9 вересня Каліфорнія увійшла у США 31-м штатом.
- Дост Мухаммед хан Баракзай захопив Балх.
В суспільному житті
- Відкрився Університет Юти.
- Засновано компанію American Express.
- У США ухвалено Закон про рабів-утікачів.
- Засновано Університет Сіднея.
- Алан Пінкертон заснував першу в світі приватну детективну агенцію.
У науці
- Рудольф Клаузіус заклав основи другого закону термодинаміки.
- Леон Фуко продемонстрував, що світло розповсюджується у воді повільніше, ніж у повітрі, й співвідношення швидкостей розповсюдження дорівнює показнику заломлення.
- Джеймс Джозеф Сильвестр запровадив термін матриця.
У мистецтві
- Чарлз Дікенс завершив публікацію роману «Девід Коперфілд».
- Александер Дюма, батько видав роман «Чорний тюльпан».
- Відбулася прем'єра опери Ріхарда Вагнера «Лоенгрін».
Народились
Див. також Категорія:Народились 1850
- 15 січня — Міхай Емінеску, румунський поет
- 7 березня — Томаш Масарик, чехословацький громадський і політичний діяч, перший президент Чехословаччини (1918—1935 рр.)
- 18 травня — Олівер Хевісайд, англійський фізик
- 6 червня — Фердинанд Браун, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії (1909)
- 24 червня — , англійський фельдмаршал, військовий міністр
- 5 серпня — Гі де Мопассан, французький письменник
- 13 листопада — Стівенсон Роберт Льюїс, шотландський письменник
Померли
Див. також Категорія:Померли 1850
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 1850 znachennya Promislova revolyuciya Nacionalno vizvolni ruhi Robitnichij ruh Rosijska imperiyaRik 1847 1848 1849 1850 1851 1852 1853Desyatilittya 1830 ti 1840 vi 1850 ti 1860 ti 1870 tiStolittya XVII XVIII XIX XX XXITisyacholittya 1 she 2 ge 3 tye1850 v inshih kalendaryahGrigorianskij1850 MDCCCLAb urbe condita2603Assirijskij6600Kalendar bahayi6 7Bengalskij1257Berberskij2800Birmanskij1212Buddistskij2394Vizantijskij7358 7359Virmenskij1299 ԹՎ ՌՄՂԹGolocenovij11850Efiopskij1842 1843Yevrejskij5610 5611Induski kalendari Vikram samvat1906 1907 Shaka samvat1771 1772 Kali Yuga4950 4951Iranskij1228 1229Islamskij1266 1267Kitajskij己酉年 zemlyanij piven 4547 abo 4340 do 庚戌年 metalevij sobaka 4548 abo 4341Koptskij1566 1567Korejskij4183Tajvanskij62 do RK 民前62年Tajskij sonyachnij2392 2393YulianskijGrigorianskij minus 12 d Yavanskij1778 1779Yaponskij3 嘉永３年 Geopolitichna situaciyaU Rosiyi pravit imperator Mikola I do 1855 Rosijskij imperiyi nalezhit bilsha chastina Ukrayini znachna chastina Polshi Gruziya Zakavkazzya Finlyandiya Alyaska Voloshina ta Moldova Ukrayinu rozdileno mizh dvoma derzhavami Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi nalezhit Avstriyi Pravoberezhzhya Livoberezhzhya ta Krim Rosijskij imperiyi V Osmanskij imperiyi pravit sultan Abdul Medzhid I do 1861 Pid vladoyu osmaniv perebuvayut Blizkij Shid ta Yegipet Seredzemnomorske uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki Bolgariya Vasalami osmaniv ye Serbiya ta Bosniya V Avstrijskij imperiyi pravit Franc Josif I do 1916 Imperiya ohoplyuye krim vlasne avstrijskih zemel Ugorshinu z Horvatiyeyu Transilvaniyu Bogemiyu Pivnichnu Italiyu Korol Prussiyi Fridrih Vilgelm IV do 1861 Korolivstvo Bavariya ocholyuye Maksimilian II do 1864 Avstriya Prussiya Bavariya ta inshi nimeckomovni derzhavi ob yednani v Nimeckij soyuz U Franciyi pravit Druga francuzka respublika Franciya maye koloniyi v Alzhiri Karibskomu basejni Pivdennij Americi ta Indiyi Na troni Ispaniyi sidit Izabella II do 1868 Korolivstvu Ispaniya nalezhat chastina ostroviv Karibskogo basejnu Filippini Koroleva Portugaliyi Mariya II do 1853 Portugaliya maye volodinnya v Africi Indiyi Indijskomu okeani j Indoneziyi U Velikij Britaniyi trivaye Viktorianska epoha pravit koroleva Viktoriya do 1901 Britaniya maye koloniyi v Pivnichnij Americi na Karibah ta v Indiyi Korolivstvo Niderlandi ocholyuye Villem III do 1890 Korol Daniyi ta Norvegiyi Frederik VII do 1863 na shvedskomu troni sidit Oskar I do 1859 Italiya rozdilena mizh Avstriyeyu ta Korolivstvom Oboh Sicilij Isnuye Papska derzhava z centrom u Rimi Brazilsku imperiyu ocholyuye Pedru II do 1889 Pislya smerti prezidenta SShA Zakari Tejlora posada perejshla do vice prezidenta Millarda Fillmora Teritoriya na pivnochi pivnichnoamerikanskogo kontinentu Provinciyi Kanadi nalezhit Velikij Britaniyi teritoriya na pivdni kontinentu nalezhit Meksici V Irani pri vladi Kadzhari Britanska Ost Indijska kompaniya zahopila kontrol majzhe nad usim Indostanom U Pendzhabi isnuye Sikhska derzhava U Birmi pravit dinastiya Konbaun u V yetnami dinastiya Nguyen U Kitayi volodaryuye Dinastiya Cin V Yaponiyi trivaye period Edo PodiyiV Ukrayini Dokladnishe 1850 v Ukrayini U Peremishli rozpusheno Ruskij Bataljon Girskih Strilciv U Lvovi vidovbana Medova pechera U Berdichevi vidbuvsya shlyub Onore de Balzaka z Evelinoyu Ganskoyu U sviti U Franciyi zavalivsya mist Bas Shen Pochalosya Tajpinske povstannya U kvitni papa Pij IX povernuvsya do Rima 9 lipnya u Persiyi stracheno religijnogo diyacha Baba za te sho vin nazivav sebe prorokom 9 lipnya u SShA viceprezident Millard Fillmor stav prezidentom pislya smerti Zakari Tejlora 9 veresnya Kaliforniya uvijshla u SShA 31 m shtatom Dost Muhammed han Barakzaj zahopiv Balh V suspilnomu zhitti Vidkrivsya Universitet Yuti Zasnovano kompaniyu American Express U SShA uhvaleno Zakon pro rabiv utikachiv Zasnovano Universitet Sidneya Alan Pinkerton zasnuvav pershu v sviti privatnu detektivnu agenciyu U nauci Dokladnishe Rudolf Klauzius zaklav osnovi drugogo zakonu termodinamiki Leon Fuko prodemonstruvav sho svitlo rozpovsyudzhuyetsya u vodi povilnishe nizh u povitri j spivvidnoshennya shvidkostej rozpovsyudzhennya dorivnyuye pokazniku zalomlennya Dzhejms Dzhozef Silvestr zaprovadiv termin matricya U mistectvi Dokladnishe 1850 u literaturi Charlz Dikens zavershiv publikaciyu romanu Devid Koperfild Aleksander Dyuma batko vidav roman Chornij tyulpan Vidbulasya prem yera operi Riharda Vagnera Loengrin NarodilisDiv takozh Kategoriya Narodilis 1850 15 sichnya Mihaj Eminesku rumunskij poet 7 bereznya Tomash Masarik chehoslovackij gromadskij i politichnij diyach pershij prezident Chehoslovachchini 1918 1935 rr 18 travnya Oliver Hevisajd anglijskij fizik 6 chervnya Ferdinand Braun nimeckij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi 1909 24 chervnya anglijskij feldmarshal vijskovij ministr 5 serpnya Gi de Mopassan francuzkij pismennik 13 listopada Stivenson Robert Lyuyis shotlandskij pismennikPomerliDiv takozh Kategoriya Pomerli 1850
