- Це стаття про сучасну мову романської групи; про стародавню мову див. статтю «Лігурська мова».
Ліґурі́йська мо́ва, інколи генуезька мова (lìgure, [ˈliɡyɾe]; zeneize, [zeˈnejze]) — романська мова, якою розмовляють на північному заході Італії в регіоні Лігурія, на півночі Тоскани, в південному П'ємонті (частина провінції Алессандрія), західна частина Емільї-Романьї. В Італії лігурійську мову традиційно вважають одним з говорів італійської мови.
| Лігурійська (генуезька) мова | |
|---|---|
| Lìgure / Zeneize | |
 Поширення ліґурійської мови | |
| Поширена в | Італія, Франція |
| Регіон | Лігурія  |
| Носії | 500 000 осіб[1] |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Офіційно визнана в Італії (закон 482/1999) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | roa |
| ISO 639-2 | lij |
| ISO 639-3 | lij |
Поширення
Поза межами Італії говори цієї мови поширені на середземноморському узбережжі Франції від італійського кордону до Ніцци, на Корсиці у місті Боніфачо зберігається генуезький говір лігурійської мови. У Монако поширений монегаський говір, який має статус національної мови і зветься монегаською мовою.
Лігурійською розмовляють у комунах Карлофорте на острові Сан-П'єтро і Калазетта на острові Сан-Антіоко, що розташовані біля берегів Сардинії. У Карлофорте поширена табарканська говірка (tabarchino), оскільки її носії переселилися на Сан-П'єтро з острова Табарка біля узбережжя Тунісу, куди, в свою чергу, вони у ранньому середньовіччі переселилися з Лігурії.
Говори
Існують такі говори лігурійської мови:
- Генуезький (поширений у Генуї, найпоширеніший з говорів, основа літературного стандарту).
- Монегаський (Монако, має статус мови).
- Інтемельський (Санремо і Вентімілья).
- Ментонський (Мантон, Франція, розглядається як перехідний між інтемельською говіркою і окситанською мовою).
- Брідзький (комуна Ла Бріґ, Франція і комуна Бріґа Альта, Італія).
Абетка
Лігурійська абетка складається з:
- 6 голосних — a, e, i, o ,u, y;
- 18 приголосних — b, c, ç, d, f, g, h, l, m, n, p, q, r, s, t, v, x, z.
- Майже всі голосні букви можуть мати надбуквенні знаки — умлаут (¨), циркумфлекс (ˆ), акут (ˊ), гравіс (`).
Примітки
- https://www.ethnologue.com/language/lij
- Genoese. Omniglot. Архів оригіналу за 15 листопада 2020.
Посилання
- Jean-Philippe Dalbera, Les parlers des Alpes Maritimes : étude comparative, essai de reconstruction [thèse], Toulouse: Université de Toulouse 2, 1984 [éd. 1994, Londres: Association Internationale d’Études Occitanes]
- Werner Forner, «Le mentonnais entre toutes les chaises ? Regards comparatifs sur quelques mécanismes morphologiques» [Caserio & al. 2001: 11-23]
- Intemelion (revue), n° 1, Sanremo, 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce stattya pro suchasnu movu romanskoyi grupi pro starodavnyu movu div stattyu Ligurska mova Liguri jska mo va inkoli genuezka mova ligure ˈliɡyɾe zeneize zeˈnejze romanska mova yakoyu rozmovlyayut na pivnichnomu zahodi Italiyi v regioni Liguriya na pivnochi Toskani v pivdennomu P yemonti chastina provinciyi Alessandriya zahidna chastina Emilyi Romanyi V Italiyi ligurijsku movu tradicijno vvazhayut odnim z govoriv italijskoyi movi Ligurijska genuezka movaLigure ZeneizePoshirennya ligurijskoyi moviPoshirena vItaliya FranciyaRegionLiguriya Nosiyi500 000 osib 1 Pisemnistlatinske pismo KlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Romanska grupaItalo romanska grupa Zahidnoromanska grupaGallo iberijska grupaLigurijska mova dd dd dd dd Oficijnij statusOficijnaOficijno viznana v Italiyi zakon 482 1999 Kodi moviISO 639 1roaISO 639 2lijISO 639 3lij PoshirennyaPoza mezhami Italiyi govori ciyeyi movi poshireni na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Franciyi vid italijskogo kordonu do Nicci na Korsici u misti Bonifacho zberigayetsya genuezkij govir ligurijskoyi movi U Monako poshirenij monegaskij govir yakij maye status nacionalnoyi movi i zvetsya monegaskoyu movoyu Ligurijskoyu rozmovlyayut u komunah Karloforte na ostrovi San P yetro i Kalazetta na ostrovi San Antioko sho roztashovani bilya beregiv Sardiniyi U Karloforte poshirena tabarkanska govirka tabarchino oskilki yiyi nosiyi pereselilisya na San P yetro z ostrova Tabarka bilya uzberezhzhya Tunisu kudi v svoyu chergu voni u rannomu serednovichchi pereselilisya z Liguriyi GovoriIsnuyut taki govori ligurijskoyi movi Genuezkij poshirenij u Genuyi najposhirenishij z govoriv osnova literaturnogo standartu Monegaskij Monako maye status movi Intemelskij Sanremo i Ventimilya Mentonskij Manton Franciya rozglyadayetsya yak perehidnij mizh intemelskoyu govirkoyu i oksitanskoyu movoyu Bridzkij komuna La Brig Franciya i komuna Briga Alta Italiya AbetkaLigurijska abetka skladayetsya z 6 golosnih a e i o u y 18 prigolosnih b c c d f g h l m n p q r s t v x z Majzhe vsi golosni bukvi mozhut mati nadbukvenni znaki umlaut cirkumfleks ˆ akut ˊ gravis Primitkihttps www ethnologue com language lij Genoese Omniglot Arhiv originalu za 15 listopada 2020 PosilannyaJean Philippe Dalbera Les parlers des Alpes Maritimes etude comparative essai de reconstruction these Toulouse Universite de Toulouse 2 1984 ed 1994 Londres Association Internationale d Etudes Occitanes Werner Forner Le mentonnais entre toutes les chaises Regards comparatifs sur quelques mecanismes morphologiques Caserio amp al 2001 11 23 Intemelion revue n 1 Sanremo 1995
